Verb

Ein Verb bezeichnet eine Handlung oder einen Zustand eines Objekts. Die grammatikalischen Bedeutungen des Verbs sind wie folgt:

1.   Aspekt:

Perfektiv: радіти (що робити?);
Imperfektiv: зрадіти ( що зробити?).

2.   Transitivität:

Transitiv: будувати
Intransitiv: збудувати

3.   Stimmung:

Indikativ: зустрічаю;
Konjunktiv: зустрічав би;
Imperativ: зустрінь.

4.   Zeitform:

Präsens: дарую;
Vergangenheit: подарував;
Futur: подарую.

5.   Numerus:

Singular: дивлюсь;
Plural: дивляться.

6.   Person:

SingularPlural
1.Я шануюми шануємо;
2.Ти шануєшви шануєте;
3.Він (вона, воно) шануєвони шанують

7.   Stimme:

Aktiv: я славлю;
Passiv: славиться людьми.

8.   Geschlecht:

Maskulin: бачив;
Feminin: бачила;
Neutrum: бачило.

Grundlegende Verbformen

EndlichNicht-Endlich
  1. Persönliche Verben: Читаю, прочитаю, прочитав.
  2. Adjektivisches Partizip:Прочитаний, прочитані.
  1. Infinitiv (nicht endliche Form des Verbs): читати, думати
  2. Unpersönliche Verben: веснить, світало.
  3. Adverbiales Partizip: прийшовши, сидячи.

Der Infinitiv ist eine unbestimmte Form des Verbs mit der Endung -ти. Er gibt nicht an, wer eine Handlung ausführt und zu welchem Zeitpunkt sie stattfindet.

не (Nicht) wird separat mit den Verben geschrieben. Es gibt zwei Ausnahmen:

  • Wenn das Verb nicht ohne не verwendet werden kann: нехтувати, незчутися;
  • Wenn das Verb eine Vorsilbe недо- hat: недобачати, недочувати.

Aspekt des Verbs

AspektBezeichnet die AktionBeantwortet die FrageZeitformenBeispiele
Perfekt abgeschlossene, zeitlich begrenzte Aktion що робив?
що зробив?
що зроблю?
минулий
майбутній (проста форма)
прочитав, відніс
прочитаю, віднесу
Imperfekt unvollständige, unbegrenzte Aktion що робити?
що робив?
що роблю?
що робитиму?
що буду робити?
минулий
теперішній
майбутній (складна форма, складена форма)
читав, відносив
читаю, відношу
читатиму, відноситиму
буду читати,буду відносити

Stimmung

StimmungDrückt die Bedeutung ausBeantwortet die FragenGeändert durchBeispiele
Indikativ reale Aktion що робить?
що зробить?
що робив?
Zeitformen, Zahlen und Personen oder Geschlechter не гріє
вивчиться
ходитиме
заспівав
Konjunktiv Handlung, die unter einer bestimmten Bedingung möglich ist; gewünschte Handlung що робив би?
що зробив би?
Anzahl und Geschlechter (Singular) грів би
вивчився б
ходив би
заспівав би
Imperativ ein Befehl, ein Wunsch, ein Ratschlag що роби?
що зроби?
Anzahl und Geschlechter грій, вивчіть, ходи, заспівайте

Konjugation

1. Konjugation2. Konjugation
1. Du kannst die Konjugation in der 3. Person Plural definieren:
-уть, -ють
пишуть, беруть, малюють, кидають
-ать, -ять
бачать, роблять, кричать
2. Du kannst die Konjugation durch den Stamm des Infinitivs bestimmen:
  1. Mit einsilbigem Stamm: чути, мити
  2. Mit Suffixen -ува-, -ну-, -і-, -а-, die in den Personalformen bleiben:
    будувати, малювати, грати, біліти
  3. Mit dem Stamm, der auf einen Konsonanten endet: нести, терти
  4. Mit dem Stamm auf -оро-, -оло-: колоти
  1. Mit den Suffixen -и-, -і-, -ї-, die in persönlichen Formen ausfallen:
    варити, клеїти
  2. Mit dem Suffix -а- nach zischenden Lauten und fallenden й
  3. c. Mit dem Suffix -а- nicht nach dem Zischlaut und dem Stamm im Konsonanten: бігти, спати

Vergangenheitsform

Die Verben in der Vergangenheitsform beantworten die Fragen: що робив? що робила? що робило? що робили?

читати писати стояти дивитися
я, ти, він
я, ти, вона
ми, ви, вони
читав
читала
читали
писав
писала
писали
стояв
стояла
стояли
дивився
дивилась
дивились

-ла ся/сь
-ли сь

Futur. Zusammengesetzte Form

Die zusammengesetzte Form des Verbs ist leicht zu lernen. Sie wird mit dem Verb бути im Futur und dem Infinitiv des Hauptverbs gebildet

я
ти
він, вона, воно
ми
ви
вони
буду
будеш
буде
будемо
будете
будуть
читати
вчити
розмовляти
гуляти
снідати
їхати

Futur. Komplexe Form

Die komplexe Form der Verben im Futur wird gebildet, indem das Suffix -им- an den Stamm und die entsprechende persönliche Endung angehängt wird

я
ти
він, вона, воно
ми
ви
вони
читатиму
читатимеш
читатиме
читатимемо
читатимете
читатимуть
вчитиму
вчитимеш
вчитиме
вчитимемо
вчитимете
вчитимуть
дивитимуся
дивитимешся
дивитиметься
дивитимемось
дивитиметесь
дивитимуться

Präsens

Die Verben im Präsens haben die folgenden Endungen:

я
ти
він, вона, воно
ми
ви
вони
читаю
читаєш
читає
читаємо
читаєте
читають
бачу
бачиш
бачить
бачимо
бачите
бачать
-у, -ю
-єш, -еш, -иш, -їш
-е, -є, -ить, -їть
-емо, -ємо, -имо, -їмо
-ете, -єте, -ите, -їте
-уть, -ють, -ать, -ять