×

Wir verwenden Cookies, um LingQ zu verbessern. Mit dem Besuch der Seite erklärst du dich einverstanden mit unseren Cookie-Richtlinien.

image

Старший боярин, Розділ дев'ятий, 5

Розділ дев'ятий, 5

Отець Діяковський вигукнув:

— Дочко!

Але панна Варка, сказавши заклопотано: "Дозвольте, тату, висловитися", уперто провадила далі:

— Я була чужа тій зросійщеній громаді, в яку ви мене вводили. Але з тим запалом і вимріяною любов'ю, що я мала до своєї матері, віддала свою увагу селянам. Ви бачили самі, як я, приїхавши з гімназії, ходила з дівчатами, слухала їх казок і співала їхні пісні. І в цих зустрічах була щирою тільки я, а вони при мені робили все ніби на замовлення. І повноту народного чуття я знайшла тільки в пісні, яку я сама співала. А дівчата, хлопці, баби і жінки з чоловіками та дітьми мені стали такі ж цікаві і такі ж нерухомі, як і всякі картинки в альбомах та журналах, а в церкві ікони на іконостасах. І я, не живши, стала відчувати втому і байдужість до всього. Але коли мені під цей час баба Гамарничка розказала про смерть моєї матері, я аж занедужала за дружнім словом, яке разом з ненькою для мене пропало ще в дитинстві. І дуже легко зацікавилася тими залицяннями, на які пан Пронь до мене спромігся. А потім Лундик, а потім Проневі пихаті балачки про українців і про Маркуру. Бійка. Стрілянина. І остання подія з Корецькою. Ви чули?

— Не чув, — пролунала відповідь.

— Все це мене зробило чужою в людському житті, — говорила панна Варка, не помітивши заперечення. — І я вже не відчувала, але знала, що я не людське серце, не людська душа, а чорна пляма на тому місці, де повертаюся. Чорний холодок від хмари зникає, коли вона розходиться. Чорні тіні по кутках старих церков і каплиць на кладовищах зникають, коли туди сонце стане повнотою свого світла. А чорнота мого єства ставала ще чорнішою під сонцем серед освітлених пишнотою його проміння дерев, хат, тинів, криниць, птахів і дітей. Тільки глупої ночі надворі тьма в повній гармонії з чорнотою мого духа. І ось із такою свідомістю, як бачите, уже не шукати стежок до людського життя, і я рішила їхати в Лебединський монастир в черниці. Там за ігуменю стара панна Карташова, рідна тітка моєї товаришки, з якою я сиділа разом на парті в гімназії. Як бачите, ось чемодан, а ось корзина, споготовлені в дорогу. І останнє моє прохання до вас у цьому світі: це відвезти мене якомога швидше туди. І та воля, про яку ми думаємо, а не говоримо, настане нам обом.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

Розділ дев'ятий, 5

Отець Діяковський вигукнув:

— Дочко!

Але панна Варка, сказавши заклопотано: "Дозвольте, тату, висловитися", уперто провадила далі: ||||worriedly|||to express oneself|||

— Я була чужа тій зросійщеній громаді, в яку ви мене вводили. ||||Russified|community||||| Але з тим запалом і вимріяною любов'ю, що я мала до своєї матері, віддала свою увагу селянам. |||zeal||dreamed of||||||||||| Ви бачили самі, як я, приїхавши з гімназії, ходила з дівчатами, слухала їх казок і співала їхні пісні. І в цих зустрічах була щирою тільки я, а вони при мені робили все ніби на замовлення. |||meetings||||||||||||| І повноту народного чуття я знайшла тільки в пісні, яку я сама співала. |the fullness||||||||||| А дівчата, хлопці, баби і жінки з чоловіками та дітьми мені стали такі ж цікаві і такі ж нерухомі, як і всякі картинки в альбомах та журналах, а в церкві ікони на іконостасах. ||||||||||||||||||motionless||||||albums||magazines||||||on the iconostases І я, не живши, стала відчувати втому і байдужість до всього. |||living||||||| Але коли мені під цей час баба Гамарничка розказала про смерть моєї матері, я аж занедужала за дружнім словом, яке разом з ненькою для мене пропало ще в дитинстві. |||||||Gamarnička||||||||fell ill||friendly|||||mother|||||| І дуже легко зацікавилася тими залицяннями, на які пан Пронь до мене спромігся. |||||courting||||||| А потім Лундик, а потім Проневі пихаті балачки про українців і про Маркуру. |||||Pronevi||||Ukrainians||| Бійка. Стрілянина. Shooting І остання подія з Корецькою. ||||Koretska Ви чули?

— Не чув, — пролунала відповідь. ||sounded|

— Все це мене зробило чужою в людському житті, — говорила панна Варка, не помітивши заперечення. — І я вже не відчувала, але знала, що я не людське серце, не людська душа, а чорна пляма на тому місці, де повертаюся. Чорний холодок від хмари зникає, коли вона розходиться. |||||||moves away Чорні тіні по кутках старих церков і каплиць на кладовищах зникають, коли туди сонце стане повнотою свого світла. |||||||chapels||||||||in the fullness|| А чорнота мого єства ставала ще чорнішою під сонцем серед освітлених пишнотою його проміння дерев, хат, тинів, криниць, птахів і дітей. |the darkness|||||darker||||illuminated|the splendor of|||||fences|wells||| Тільки глупої ночі надворі тьма в повній гармонії з чорнотою мого духа. ||||darkness|||||the darkness|| І ось із такою свідомістю, як бачите, уже не шукати стежок до людського життя, і я рішила їхати в Лебединський монастир в черниці. ||||||||||||||||decided|||Lebedynskyi||| Там за ігуменю стара панна Карташова, рідна тітка моєї товаришки, з якою я сиділа разом на парті в гімназії. ||the abbess|||Kartashova|||||||||||desk|| Як бачите, ось чемодан, а ось корзина, споготовлені в дорогу. |||suitcase||||prepared|| І останнє моє прохання до вас у цьому світі: це відвезти мене якомога швидше туди. І та воля, про яку ми думаємо, а не говоримо, настане нам обом.