×

Χρησιμοποιούμε cookies για να βελτιώσουμε τη λειτουργία του LingQ. Επισκέπτοντας τον ιστότοπο, συμφωνείς στην πολιτική για τα cookies.

image

Emil und die Detektive, Emil und die Detektive Teil 28

Emil und die Detektive Teil 28

»Darf ich vielleicht um Ihre Adresse bitten?« fragte Emil den Herrn. »Wozu denn?« »Damit ich Ihnen das Geld zurückgeben kann, sobald ich welches habe. Ich bleibe vielleicht eine Woche in Berlin, und da komme ich mal bei Ihnen vorbei. Tischbein ist mein Name. Emil Tischbein aus Neustadt.« »Nein«, sagte der Herr, »den Fahrschein habe ich dir selbstverständlich geschenkt. Soll ich dir noch etwas geben?« »Unter keinen Umständen«, erklärte Emil fest, »das nähme ich nicht an!« »Wie du willst«, meinte der Herr und guckte wieder in die Zeitung. Und die Straßenbahn fuhr. Und sie hielt. Und sie fuhr weiter. Emil las den Namen der schönen breiten Straße. Kaiserallee hieß sie. Er fuhr und wußte nicht, wohin. Im andern Wagen saß ein Dieb. Und vielleicht saßen und standen noch andere Diebe in der Bahn. Niemand kümmerte sich um ihn. Ein fremder Herr hatte ihm zwar einen Fahrschein geschenkt. Doch nun las er schon wieder Zeitung. Die Stadt war so groß. Und Emil war so klein. Und kein Mensch wollte wissen, warum er kein Geld hatte, und warum er nicht wußte, wo er aussteigen sollte. Vier Millionen Menschen lebten in Berlin, und keiner interessierte sich für Emil Tischbein. Niemand will von den Sorgen des andern etwas wissen. Jeder hat mit seinen eigenen Sorgen und Freuden genug zu tun. Und wenn man sagt: »Das tut mir aber wirklich leid«, so meint man meistens gar nichts weiter als: »Mensch, laß mich bloß in Ruhe!« Was würde werden? Emil schluckte schwer. Und er fühlte sich sehr, sehr allein.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

Emil und die Detektive Teil 28 Emil|||| Emil and the detectives part 28 Emil y los detectives Parte 28 Emil et les détectives partie 28 Emil e i detective Parte 28 エミールと探偵たち Part 28 Emil i detektywi, część 28 Emil e os detectives Parte 28 Эмиль и детективы Часть 28 Emil och detektiverna Del 28 Emil ve Dedektifler 28. Bölüm

»Darf ich vielleicht um Ihre Adresse bitten?« fragte Emil den Herrn. May||||||ask (for)|||| "May I ask for your address?" Emil asked the gentleman. 「もしよろしければ、あなたの住所を教えていただけますか?」とエミールはその人に尋ねました。 - Могу я узнать ваш адрес? - спросил Эмиль у джентльмена. »Wozu denn?« »Damit ich Ihnen das Geld zurückgeben kann, sobald ich welches habe. What for|||||||return||as soon as||| |||||||||non appena||| 'What for?' 'So I can give you the money back as soon as I have some. 「なんのために?」 「お金が手に入ったら、すぐにお返しできるようにです。」 «Зачем?» «Чтобы я мог вернуть вам деньги, как только они у меня появятся. Ich bleibe vielleicht eine Woche in Berlin, und da komme ich mal bei Ihnen vorbei. |||||||||come|||||past I'll stay in Berlin for maybe a week and then I'll come and see you. 「私はおそらくベルリンに1週間滞在しますので、その時にお伺いします。」 Я останусь в Берлине, может быть, на неделю, а потом приеду к вам. Tischbein ist mein Name. table leg||| Tischbein is my name. ティシュバインが私の名前です。 Тишбейн - моя фамилия. Emil Tischbein aus Neustadt.« »Nein«, sagte der Herr, »den Fahrschein habe ich dir selbstverständlich geschenkt. ||||||||||||||подарил |Tischbein||||||||ticket||||of course|gift |||||||||||||ovviamente| Emil Tischbein from Neustadt." "No," said the gentleman, "of course I gave you the ticket. ノイシュタットのエミール・ティシュバインです。「いいえ」、と方は言った。「その切符はもちろん君にあげたものだ。」 Emil Tischbein de Neustadt." "Não", disse o cavalheiro, "claro que lhe dei o bilhete. Эмиль Тишбейн из Нойштадта». «Нет, — сказал джентльмен, — конечно, я дал вам билет. Soll ich dir noch etwas geben?« »Unter keinen Umständen«, erklärte Emil fest, »das nähme ich nicht an!« »Wie du willst«, meinte der Herr und guckte wieder in die Zeitung. ||||||||||||||||||||||||смотрел|||| ||||||||circonstances|||||||||||||||||||| ||||||||circumstances|explained|||||||||||meant||||looked|||| Do you want me to give you something else?' 'Under no circumstances,' said Emil firmly, 'I wouldn't accept that!' 'As you wish,' said the gentleman and looked at the newspaper again. もう何かあげようか?「絶対にダメだ」とエミールは断固として言った。「それは受け取らない!」 「君の好きなように」、と方は言いながら再び新聞を見た。 Devo dar-lhe outra coisa?" "Em nenhuma circunstância", declarou Emil com firmeza, "não a aceitaria!" "Como queira", disse o cavalheiro e voltou a olhar para o jornal. Вы хотите, чтобы я дал вам что-нибудь еще?» «Ни при каких обстоятельствах, — твердо сказал Эмиль, — я бы этого не принял!» «Как пожелаете», — сказал господин и снова посмотрел на газету. Und die Straßenbahn fuhr. |||went And the tram drove. そして路面電車は走った。 E o elétrico estava a funcionar. И трамвай поехал. Und sie hielt. And she held. そして彼女は止まった。 И она держалась. Und sie fuhr weiter. ||continued| And she drove on. そして彼女は再び走り出した。 И она поехала дальше. Emil las den Namen der schönen breiten Straße. |читал|||||| |||names|||wide| Emil read the name of the beautiful wide street. エミールは美しい広い通りの名前を読んだ。 Эмиль прочитал название красивой широкой улицы. Kaiserallee hieß sie. Кайзеровская аллея|| Kaiserallee|| Kaiserallee||she カイザーアレー|| Kaiserallee|| It was called Kaiserallee. カイザーアレーと呼ばれていた。 Он назывался Кайзераллее. Er fuhr und wußte nicht, wohin. |||knew|| He drove and didn't know where to go. 彼は運転していて、どこへ行くのか分からなかった。 Он ехал и не знал, куда идти. Im andern Wagen saß ein Dieb. ||car|||thief There was a thief in the other car. 別の車両には泥棒が座っていた。 Havia um ladrão no outro carro. В другой машине был вор. Und vielleicht saßen und standen noch andere Diebe in der Bahn. ||сидели|||||||| ||sat|||||thieves||| ||erano seduti|||||||| And maybe other thieves were sitting or standing on the train. そして、おそらく他の泥棒も電車の中に座っていたり立っていたりした。 E pode ter havido outros ladrões no comboio. А может в поезде сидели или стояли другие воры. Niemand kümmerte sich um ihn. |заботился о||| Nobody|cared||| |気にした||| |si preoccupava||| Nobody cared about him. 誰も彼を気にしていなかった。 Ninguém se importava com ele. Никто не заботился о нем. Ein fremder Herr hatte ihm zwar einen Fahrschein geschenkt. |незнакомый||||||| |stranger||had||indeed|||gift |見知らぬ||||||| |sconosciuto||||||| An unknown gentleman had bought him a ticket. 見知らぬ男が彼に切符を贈ってくれた。 Um desconhecido tinha-lhe dado um bilhete. Незнакомый джентльмен дал ему билет. Doch nun las er schon wieder Zeitung. ||lisait|||| But now he was reading the newspaper again. しかし彼はもう再び新聞を読んでいた。 Mas agora estava novamente a ler o jornal. Но теперь он снова читал газету. Die Stadt war so groß. The city was so big. その街はとても大きかった。 A cidade era tão grande. Город был таким большим. Und Emil war so klein. And Emil was so small. そしてエミールはとても小さかった。 E o Emil era tão pequeno. Und kein Mensch wollte wissen, warum er kein Geld hatte, und warum er nicht wußte, wo er aussteigen sollte. |||||||||||||||||get out| |||||||||||||||||降りるべき| And nobody wanted to know why he had no money and why he didn't know where to get off. 誰も彼がなぜお金を持っていないのか、そしてなぜどこで降りるべきかわからないのかを知りたがらなかった。 E ninguém queria saber porque é que ele não tinha dinheiro e porque é que não sabia onde sair. И никто не хотел знать, почему у него нет денег и почему он не знает, где выйти. Vier Millionen Menschen lebten in Berlin, und keiner interessierte sich für Emil Tischbein. |||vivaient||||||||| |||lived|||||interested|||| Four million people lived in Berlin and nobody was interested in Emil Tischbein. ベルリンには400万人の人々が住んでいて、エミール・ティッシュバインに興味を持っている人はいなかった。 В Берлине проживало четыре миллиона человек, и никто не интересовался Эмилем Тишбейном. Niemand will von den Sorgen des andern etwas wissen. ||||||other|| Nobody wants to know anything about the worries of the other. 誰も他の人の悩みについて知りたいとは思わない。 Никто не хочет знать о заботах другого. Jeder hat mit seinen eigenen Sorgen und Freuden genug zu tun. |||||||радостями||| |||||||joys||| |||||||喜び||| |||||||gioie||| Everyone has enough to do with their own sorrows and joys. 誰もが自分自身の悩みや喜びで手一杯である。 У каждого достаточно дел со своими горестями и радостями. Und wenn man sagt: »Das tut mir aber wirklich leid«, so meint man meistens gar nichts weiter als: »Mensch, laß mich bloß in Ruhe!« Was würde werden? |||||||||||||||||||||только||||| |||||||||||||||||||laisse||seulement||||| |||||||||||means||||||||let||||||| And when you say: "I'm really sorry about that," you usually mean nothing more than: "Man, just leave me alone!" What would happen? Y cuando dices: "Lo siento mucho", por lo general no quieres decir nada más que: "¡Hombre, déjame en paz!" ¿Qué pasaría? そして、「本当にごめんね」と言うとき、多くの場合、ただ「人間、私をほっといて!」という意味に過ぎない。どうなるだろう? E quando dizemos: "Peço imensa desculpa por isso", normalmente não queremos dizer mais do que: "Caramba, deixem-me em paz!" O que aconteceria? И когда вы говорите: «Я очень сожалею об этом», вы обычно имеете в виду не что иное, как: «Чувак, просто оставь меня в покое!» Что произойдет? І коли ви говорите: «Я дуже шкодую про це», ви зазвичай маєте на увазі не що інше, як: «Чоловіче, просто залиш мене в спокої!» Що станеться? Emil schluckte schwer. |проглотил| |swallowed|heavily Emil swallowed hard. エミールは苦しそうに飲み込んだ。 Эмиль тяжело сглотнул. Еміль важко ковтнув. Und er fühlte sich sehr, sehr allein. And||felt||||alone ||感じた|||| And he felt very, very alone. そして彼はとても、とても孤独に感じた。 И он чувствовал себя очень, очень одиноким.