×

Χρησιμοποιούμε cookies για να βελτιώσουμε τη λειτουργία του LingQ. Επισκέπτοντας τον ιστότοπο, συμφωνείς στην cookie policy.


image

Байки Леонiда Глiбова, Хмара

Хмара

Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика Хмара йшла. Ні жита, ні пшениченьки, Ніякої травиченьки Дощем не полила. Від степу від широкого До моря до глибокого За вітром потяглась. Над морем гуркотаючи, Ввесь день не оддихаючи, Дощем вона лилась. Діждала нічки темної — І до Гори зеленої Присунулась спочить. — Бач,— каже,— Горо милая, Дощу не пожаліла я, Нехай тепер шумить! — Шкода,— Гора озвалася,— Сього не сподівалася Од тебе, сестро, я! Над селами, над нивами, Над тихими долинами — Там славонька твоя! На кожную стеблиночку Пошлеш одну росиночку — І віку додаси,— А морю широченному, Глибокому, силенному, Води не надаси!

Гора сказала правдоньку. А я вам дам порадоньку, Як жити до пуття: Кохайте щиро правдоньку — І дасть вам бог одрадоньку Щасливого життя.


Хмара Nuvem

Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика Хмара йшла. Sobre as aldeias, sobre os campos, prados e vales, passava a Grande Nuvem. Ні жита, ні пшениченьки, Ніякої травиченьки Дощем не полила. Nem o centeio, nem o trigo, nem a erva regaram a água da chuva. Від степу від широкого До моря до глибокого За вітром потяглась. Desde a estepe larga ao mar até às profundezas, estende-se com o vento. Над морем гуркотаючи, Ввесь день не оддихаючи, Дощем вона лилась. Sobre o mar, rugindo, choveu durante todo o dia. Діждала нічки темної — І до Гори зеленої Присунулась спочить. Ela esperou pela noite escura - e mudou-se para a montanha verde para descansar. — Бач,— каже,— Горо милая, Дощу не пожаліла я, Нехай тепер шумить! - "Vês", diz ela, "minha querida cidade, não poupei a chuva, deixa-a fazer barulho agora! — Шкода,— Гора озвалася,— Сього не сподівалася Од тебе, сестро, я! - "Pena", disse a Montanha, "Não esperava isto de ti, irmã! Над селами, над нивами, Над тихими долинами — Там славонька твоя! Sobre as aldeias, sobre os campos, Sobre os vales tranquilos - Eis a vossa glória! На кожную стеблиночку Пошлеш одну росиночку — І віку додаси,— А морю широченному, Глибокому, силенному, Води не надаси! Enviará uma gota de orvalho para cada talo - e acrescentará idade - mas não poderá dar água ao mar largo, profundo e forte!

Гора сказала правдоньку. A montanha disse a verdade. А я вам дам порадоньку, Як жити до пуття: Кохайте щиро правдоньку — І дасть вам бог одрадоньку Щасливого життя. E vou dar-vos um pequeno conselho sobre como viver uma boa vida: Amai sinceramente o verdadeiro, e Deus dar-vos-á o dom de uma vida feliz.