Байки Леонiда Глiбова, Жвавий Хлопчик

Жвавий Хлопчик Lively Boy

Був собі Хлопчик дуже жвавий, Моторний і цікавий: До всього придивлявсь І пильно прислухавсь; Що між собою скажуть люде — Почує, довго не забуде. Once upon a time there was a boy who was very lively, agile and curious: He looked at everything and listened intently; What people say to each other, he hears, he will not forget for a long time. Наслухавсь він, що дуже довгий світ, Куди не глянь — все світ, ні тину, ні воріт. He had heard that the world is a very long place, and wherever you look, it's all open, no fences, no gates. От, як діждали літа, Придумав він побачить того світа І на комору зліз; як глянув — аж зрадів. So, as they waited for the summer, he decided to see the world and climbed into the barn; when he saw it, he was overjoyed. «От,— думає,— якби я полетів Далеко, аж у степ… І! "If only I could fly far away, into the steppe... And! Добре б нагулявся, До вечора б додому не вертався; Літав би я туди щодня…» Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину, Та так же тре, аж снасть тріщить; А Хлопчик на Свиню: — Чу-чу, чу-чу! I would have a good walk, I would not return home until evening; I would fly there every day..." Suddenly the Pig appeared and began to scratch its mud-covered back against the ladder, And rubbed it so hard that the tackle cracked; And the Boy said to the Pig: "Choo-choo, choo-choo! — кричить… Посунулась драбина і упала; Свиня захрюкала і — драла; А Хлопчик на ввесь двір заголосив, Як крейда побілів, Забув і довгий світ, забув і степ широкий, Страшний йому зробився дах високий… Хотів уже скакать,— Була б тоді нахаба! - The ladder moved and fell; The pig grunted and scratched; And the Boy cried out to the whole yard, turned white as chalk, forgot the long world, forgot the wide steppe, and the high roof was scary to him... He wanted to jump, - He would have been brave! На щастя, вийшла з хати Баба І кинулася рятувать. — І як ти тут,— питає,— опинився? — За Бабу Хлопчик ухопився. — Я,— каже,— зліз, драбина тут була, А чорная Свиня прийшла І чухаться тут заходилась. Драбина хить — і повалилась, Зоставсь я угорі… перелякавсь… — Ох, мій голубчику маленький! Ще добре, що зоставсь! It's a good thing you stayed! От якби впав, і був би неживенький, І горенько б тоді було… Чого ж тебе туди знесло? If you had fallen and been lifeless, and it would have been bitter... Why did you go there? — Бабусю! — каже він.— Хотів я подивиться, Чи дуже довгий світ. — Гай-гай! Дивився б із воріт, А лізти високо малому не годиться. I would have watched from the gate, but it's not good for a kid to climb high. Ти, може, й світ хотів би облітать? Тепер минулося, а вдруге не минеться; Бач, в грудях сердечко, неначе пташка, б'ється. It's over now, but it won't be over again; see, my heart is beating like a bird in my chest. І рученьки, і ніженьки тремтять. His hands and feet are trembling.

Скажу я вам, не тільки що дитині, Як мудрий дід мовляв мені колись, Що вік живи, учися, стережись І пам'ятай, що є на світі Свині. I'll tell you, not just to a child, as my wise grandfather once told me, that you should live, learn, beware, and remember that there are pigs in the world.