16 Частина (2) 16 Part (2) 16 Partie (2)

Коли Алія опустила голову, Пол стримав розчарований вигук. When Alia lowered her head, Paul held back a disappointed cry. Вона не сказала того, на що він чекав. She did not say what he expected. Його тіло нагадувало суху шкарлупу, покинуту хітинову оболонку якоїсь пустельної комахи. His body resembled a dry shell, an abandoned chitinous shell of a desert insect.

Він подумав, що всі інші мусять відчувати подібне. He thought everyone else must feel the same way. Довкола неспокійно заворушилися. There was unrest around. Зненацька якась жінка в юрбі, далеко в наві, ліворуч від Пола, скорботно скрикнула. Suddenly a woman in the crowd, far away in the nave, to Paul's left, cried out in sorrow.

Алія підвела голову, а Пола пронизало запаморочливе відчуття, що відстань між ними зникла, що він дивиться просто в її осклілі очі всього за кілька дюймів від нього. Alia raised her head, and Paula had a dizzying feeling that the distance between them was gone, that he was looking straight into her glazed eyes just inches from him.

— Хто мене кличе? "Who's calling me?" — спитала Алія. Alia asked.

— Це я, — заридала жінка. "It's me," the woman sobbed. — Я, Аліє. - Me, Aliye. Ох, Аліє, допоможи мені. Oh, Aliye, help me. Кажуть, що мого сина вбито на Мурітані. It is said that my son was killed on the Muritan. Невже він згинув? Did he really die? Невже я ніколи не побачу мого сина... ніколи? Will I never see my son ... ever?

— Ти намагаєшся задкувати по піску, — наспівно проказала Алія. "You're trying to get stuck in the sand," Alia said softly. — Ніщо не втрачене. - Nothing is lost. Усе повертається пізніше, але ти можеш не пізнати тої подоби, що повернеться. Everything comes back later, but you may not know the likeness that will come back.

— Аліє, я не розумію! - Alie, I do not understand! — лементувала жінка. The woman lamented.

— Живеш у повітрі, хоча не бачиш його, — гострим голосом відповіла Алія. "You live in the air, even though you don't see it," Alia replied sharply. — Чи ти ящірка? "Are you a lizard?" Говориш із фрименським акцентом. You speak with a Freemasonic accent. Невже фримени намагаються повернути померлих? Are the Freemasons trying to bring back the dead? Що нам потрібно від наших мертвих, крім їхньої води? What do we need from our dead besides their water?

Посеред нави чоловік у багатому червоному плащі здійняв обидві руки. In the middle of the nave, a man in a rich red cloak raised both hands. Рукави опали, відслонивши тонке полотно сорочки. The sleeves fell off, exposing the thin fabric of his shirt. — Аліє! - Alie! — гукнув він. He shouted. — Мені зробили ділову пропозицію. - They made me a business offer. Чи Or

треба мені пристати на неї? do i need to stick to it?

— Ти приходиш сюди як жебрак, — промовила Алія. "You come here as a beggar," said Alia. — Шукаєш золотої чаші, але знаходиш тільки стилет. - You are looking for a golden bowl, but you find only a stiletto.

— Мене просили вбити людину! "I was asked to kill a man!" — заволав справа глибокий Cried the deep right

голос із січовою вимовою. voice with Sich pronunciation. — Чи мені погоджуватися? - Do I have to agree? А як погоджуся, то чи вдасться? And if I agree, will it work?

— Початок і кінець єдині, — відрізала Алія. "The beginning and the end are the same," said Alia. — Хіба ж я не казала цього раніше? "Haven't I said that before?" Ти прибув сюди не для того, щоб про це питати. You didn't come here to ask about this. Ти вже сумніваєшся, якщо прийшов сюди й запитуєш. You already doubt if you come here and ask.

— Вона сьогодні сердита, — пробурмотіла жінка поблизу Пола. "She's angry today," the woman near Paul muttered. — Я ще не бачили її такою сердитою. "I've never seen her so angry."

«__Вона знає, що я тут, —__ подумав Пол. She knows I'm here, Paul thought. — __Побачила у видінні те, що її розлютило? - Did you see in the vision what made her angry? Чи не через мене сердиться вона?__» Isn't she angry with me? ”

— Аліє, — озвався чоловік одразу ж перед Полом. "Alie," the man said immediately in front of Paul. — Скажи цим діловим людям і слабкодухам, скільки ще правитиме твій брат! - Tell these business people and weak-minded people how much more your brother will rule!

— Дозволяю тобі самому заглянути за цей поворот незнаного, — гостро відповіла Алія. "I allow you to look beyond this turn of the unknown," Alia replied sharply. — Твої упередження на твоїх устах! - Your prejudices on your lips! Маєш дах над головою та воду тому, що брат мій приборкав черв'яка хаосу! You have a roof over your head and water because my brother tamed the worm of chaos!

Із сердитим жестом запнувши одяг, Алія відвернулася, перейшла через блискучі стрічки світла й зникла в темряві. With an angry gesture, she fastened her clothes and Alia turned away, crossed the shining ribbons of light, and disappeared into the darkness.

Аколіти відразу ж почали співати, але цього разу ритм збився. Acolytes immediately began to sing, but this time the rhythm went wrong. Їх виразно спантеличив несподіваний кінець ритуалу. They were clearly confused by the unexpected end of the ritual. Весь натовп неспокійно загомонів. The whole crowd murmured uneasily. Пол відчув довкола себе хвилювання — тривогу, невдоволення. Paul felt excitement around him - anxiety, dissatisfaction.

— Це все той дурень зі своїм ідіотським діловим питанням, — буркнула жінка поблизу Пола. "It's all that fool with his idiotic business question," the woman near Paul muttered. — Лицемір! "Hypocrite!"

Що побачила Алія? What did Aliya see? Яку дорогу в майбутньому? Which way in the future?

Цієї ночі трапилося щось таке, що урвало пророчий ритуал. Something happened that night that shattered the prophetic ritual. Зазвичай натовп прочан вимагав від Алії відповіді на всі їхні жалюгідні запитання. Usually the crowd of pilgrims demanded from Alia answers to all their pathetic questions. Так, вони всі прибували сюди, щоб почути з уст провидиці пророцтво. Yes, they all came here to hear the prophecy from the seer. Він багато разів чув це, коли, He heard it many times when,

сховавшись у темряві за олтарем, спостерігав за ритуалом. hiding in the dark behind the altar, watching the ritual. Чому цієї ночі все пішло не так? Why did things go wrong that night?

Старий фримен шарпнув Пола за рукав, кивнувши до виходу. The old Freeman slapped Paul on the sleeve, nodding toward the exit. Натовп уже рушив туди. The crowd was already moving there. Пол дозволив юрбі підхопити його, потягти із собою — із провідником, котрий учепився за рукав. Paul allowed the crowd to pick him up, to drag him with him, with the conductor clutching his sleeve. Його тіло стало проявом сили, влади над якою він не мав. His body became a manifestation of power over which he had no power. Він перестав бути живою істотою — зосталася лише тиша, що рухалася сама собою. He ceased to be a living being - all that remained was the silence that moved by itself. Перебував у центрі цього неіснування, дозволяючи вести себе вулицями свого міста, ідучи дорогою, такою знайомою йому з видінь, що серце завмирало від печалі. He was at the center of this non-existence, allowing himself to be led through the streets of his city, walking a road so familiar to him from visions that his heart froze with sadness.

«__Я мав би знати, що побачила Алія, —__ подумав він. I should have known what Aliya saw, he thought. — __Я сам це бачив стільки разів. - I have seen it so many times. І вона не закричала, протестуючи... вона теж бачила альтернативи__»__.__ And she didn't shout in protest ... she also saw alternatives. "