Прощавай, літо! прощай| Adieu| goodbye| Auf Wiedersehen, Sommer! Goodbye, summer! Addio estate! Żegnaj lato! Прощай, лето! (1) (1) (1)

Прощавай, літо! goodbye| Goodbye, summer!

Це промовляли очі бабусі. |говорили||бабушки This|spoke|the eyes|of the grandmother Grandma's eyes said it. Lo dicevano gli occhi della nonna.

Це повторював сам до себе дідусь. |repeated|||| Grandfather repeated this to himself. Il nonno lo ripeté a se stesso.

Це відчував і Дуглас. |||Дуглас |felt||Douglas Douglas felt it too. Anche Douglas lo sentiva.

Прощавай, літо! Goodbye, summer!

Ці слова ворушилися на дідусевих устах - він стояв на веранді й дивився на пожухлий лужок перед будинком, і не було вже видно жодної кульбаби, і пов'яли квітки конюшини, і крони дерев узялись іржею, і справжнє літо лишилося позаду, а східний вітер доносив дух єгипетської пустелі. ||ворошились|||||||||||увядший||||||||||одуванчика||увяли||клевера||||взялись|ржавчиной|||||||восточный||доносил|||пустели |words|stirred||grandfather's|lips||was standing||the porch||||withered|lawn||the house||||||not a single|dandelions||wilted|the flowers|clover flowers||crowns|trees|were covered|rust||real||remained|behind||eastern||carried|scent|Egyptian|the desert These words moved on grandfather's lips - he stood on the veranda and looked at the withered lawn in front of the house, and not a single dandelion was visible anymore, and the clover flowers withered, and the crowns of the trees took on rust, and the real summer was left behind, and the east wind blew the spirit of the Egyptian desert.

- Що? - What? - перепитав Дуглас. перепросил| asked again|Douglas - asked Douglas.

Але вже й сам почув. ||||услышал ||||heard But he already heard it himself.

- Прощавай, літо! - Goodbye, summer! - Дідусь сперся на балюстраду веранди, приплющив одне око, а другим повів по небокраю. |оперся||балюстраду||прищурил|||||повёл||небокраю |leaned|on|the railing|of the veranda|squinted||eye||the other|scanned||horizon - Grandfather leaned on the balustrade of the veranda, closed one eye, and looked at the sky with the other. - Знаєш, Дуг, що це таке? |Дуг||| |Doug||| - Do you know what it is, Doug? Це квітка, що росте край дороги, і назва в неї якраз пасує до сьогоднішньої погоди. ||||у края|||||||подходит||| ||||by the|||name|||just|suits||today's|weather This is a flower that grows by the side of the road, and its name just fits today's weather. Щось там геть розладналось у Часі. |||пошло не так||Времени Something||completely|got messed up||Time Something has gone completely wrong in Time. Не знати навіщо повернулося літо. ||why|has returned| Don't know why summer has returned. Чи воно забуло щось? ||forgot| Did it forget something? І якось сумно стає на душі. And somehow it becomes sad in the soul. А' потім знову весело. And then it's fun again. Прощавай, літо! Goodbye, summer!

Висхла папороть під верандою впала на курну землю. высохла|папоротник|||||курну(1)| dried|fern||the porch|||the dry| A dried fern under the veranda fell to the dusty ground.

Дуглас підійшов і став поруч із дідусем: може, той поділиться з ним своїм гострим зором, здатністю бачити аж ген за пагорбами, слізьми, що підступають до очей, щастям минулих днів. |||||||||поделится|||||зором|способностью|||далеко||холмами|слезами||подступают|||счастьем|| |approached|||next to|with|grandfather|||will share||him||sharp|sight|ability||as far as|way over||the hills|tears||welling up||eyes|happiness of past days|of past| Douglas came and stood next to his grandfather: maybe he would share with him his sharp vision, the ability to see even beyond the hills, the tears that come to his eyes, the happiness of days gone by. Та довелось удовольнитися духом люлькового тютюну й свіжими пахощами одеколону “Тигр”. ||удовлетвориться||люлькового|табак||свежими|ароматами|| |had to|to be content||pipe tobacco|pipe tobacco||fresh|fragrance of|cologne|Tiger But I had to settle for the scent of pipe tobacco and the fresh scents of "Tiger" cologne. Но пришлось довольствоваться духом трубочного табака и свежими ароматами одеколона "Тигр". У грудях хлопця немов крутилася дзига - то вона ясніла, то темніла, то виповнювала сміхом рот, то навертала на очі теплу солону вологу. |||||дзига|||яснила||||наполняла|смехом|||навертала||||слезу|влагу |the chest|the boy|as if|spun|spinning top|||shone||darkened||filled||mouth||brought|||warm|salty|moisture In the boy's chest, it was as if a spindle was spinning - it brightened, darkened, filled his mouth with laughter, and brought warm salty moisture to his eyes.

- Піду з'їм пампушку та ляжу посплю, - сказав він. |съеду|пампушку||||| I will go|I will eat|a bun||I will lie down|I will sleep|| "I'll go eat a donut and lie down to sleep," he said.

- Добрий цей звичай у нас в Іллінойсі - напакувати живота й лягти спати. ||||||Иллинойсе||||лечь| ||tradition||||Illinois|stuffing the belly|belly||lie down| - This is a good custom here in Illinois - to pack your stomach and go to bed.

Велика тепла рука важко лягла Дугласові на голову, і від цього дзига закрутилася швидше, швидше й стала тепер однакового, гарного теплого кольору. |||||Дугласу||||||дзига|||||||||| |warm|hand||lay|Douglas||||||spinning top|spun||||||the same||warm| A large, warm hand rested heavily on Douglas's head, and as a result, the spindle spun faster, faster, and was now a uniform, beautiful, warm color.

Дорога до пампушок була вимощена радістю. ||||вымощена| ||pampushky||paved|joy The road to donuts was paved with joy.

Прикрашений вусиками з цукрової пудри, Дуглас ще міркував, чи поринути йому в сон, а тим часом сон уже підкрався ззаду, пробрався в голову, м'яко вчепився в нього. Украсивший|усиками||сахарной||||думал|||||||||||подкрался|сзади|||||вцепился|| decorated|with whiskers||sugar|powder|||was pondering||dive|||||||||crept up|from behind|crept|||gently|softly clung|| Adorned with tendrils of powdered sugar, Douglas was still debating whether to fall asleep, but in the meantime sleep had already crept up from behind, made its way into his head, gently clung to him.

О пів на четверту пополудні все його дванадцятирічне єство занурилось у сутінь. ||||пополудни|||двенадцатилетнее|существо|занурилось||сумерки |||four|in the afternoon|||twelve-year-old|being|plunged into||twilight At half past four in the afternoon, his entire twelve-year-old self was plunged into darkness.

Потім, уже вві сні, він стріпнувся. ||вви|сне||стряхнулся ||in the dream|||he stirred Then, already in his sleep, he started.

Десь віддалік грав оркестр якусь дивну повільну мелодію, глухо звучали мідні труби й барабани. |издалека|||||медленную||||||| |from afar|played|orchestra||strange|slow|melody|dully|sounded|brass|brass||drums Somewhere in the distance, an orchestra played some strange slow melody, brass trumpets and drums sounded dull.

Дуглас підвів голову, прислухався. |поднял|| |raised||listened carefully Douglas raised his head, listened.

Музика зазвучала гучніше, так наче оркестр вийшов з печери на ясне осоння. ||громче||||||пещеры|||солнце |sounded|louder||||emerged||cave||clear sunny|sunny clearing The music grew louder, as if the orchestra had come out of the cave into the clear dawn.

Та погучнішала вона й тому, що коли спершу в оркестрі нібито було всього кілька інструментів, то з наближенням до Грінтауна їх ставало дедалі більше, немовби музиканти, підносячи над головами блискучі проти сонця труби, виходили просто із землі безлюдних кукурудзяних ланів. |погромче|||||||||як бы|||||||||Гринтауна|||||будто||поднимая|||блестящие||солнца|||||||кукурузных|ланов |grew louder||||||||the orchestra|supposedly||only|a few|instruments|||approaching||Greentown||became more|increasingly||as if|the musicians|raising||heads|shiny|against|||emerged||||desolate|corn|fields But it grew louder also because when at first there were only a few instruments in the orchestra, as they approached Greentown, they became more and more, as if the musicians, raising above their heads the trumpets shining against the sun, had just come out of the land of deserted cornfields. Десь зійшло, наче тільки того й чекало, щоб у нього вдарили, кружало місяця і враз обернулося на литавру. |сошло|||||||||ударили|кружило||||обернулось|| |it rose|||||was waiting||||hit|spun|||suddenly|turned||a drum Somewhere, as if it was just waiting to be hit, the moon circled and suddenly turned on the timpani. Десь пурхнула з віт, уже вільних від урожаю, і зазвучала флейтами-пікколо зграйка сполоханих дроздів. |порхнула||ветра|||||||||стайка|испуганных| |fluttered||the wind||free of harvest||the harvest|||piccolo flutes|piccolo flutes|a flock|startled|thrushes Somewhere, a flock of frightened blackbirds fluttered out of the trees, already free from the harvest, and sounded with piccolo flutes.

- Процесія! Procession - Procession! - прошепотів Дуглас. whispered| Douglas whispered. - Але ж сьогодні не Четверте липня, та й День праці вже минув. |||||июля|||||| ||||Fourth|July||||Labor Day|| - But today is not the Fourth of July, and Labor Day has already passed. То чого ж?.. So what?

I що гучніше лунала музика, то повільніша, глибша й сумніша вона ставала. |||лунала|||более медленной|глубже||сумнее|| the|||echoed|||slower|deeper||sadder||became And the louder the music sounded, the slower, deeper and sadder it became. Мовби величезна грозова хмара, линучи низько-низько над землею, вкрила тінню пагорби, затопила темрявою дахи й тепер текла вулицею. словно||||летя низко|||||вкрыла||холмы||темнотой||||| As if|huge|storm|cloud|flowing|low low|||the ground|covered|shadow|the hills|flooded with|darkness|the roofs|||flowed down|down the street It was as if a huge storm cloud, flowing low and low over the ground, covered the hills with a shadow, flooded the roofs with darkness and now flowed down the street. Мовби гуркотів грім. словно|гремел| |rumbling| Thunder rumbled.

Увесь тремтячи, Дуглас чекав. |тремтяще|| All|trembling||waited Trembling, Douglas waited.

Аж ось процесія зупинилася перед їхнім будинком. just|||stopped||their|house Then the procession stopped in front of their house.

Сонячні зблиски, відбившись від мідних труб, залітали в горішнє вікно й золотими пташками металися по кімнаті, шукаючи виходу. Солнечные|блики|отбившись||||||верхнее||||||||| sunlight|flashes|bouncing off||copper|pipes|flew in||upper|||golden|golden birds|fluttered|||| Sunlight, reflecting off the copper pipes, flew into the attic window and golden birds darted around the room, looking for a way out.

Дуглас крадькома, щоб його не помітили, визирнув у вікно. |крадом|||||высунулся|| |stealthily||||notice|peeked out|| Douglas stole a glance out of the window without being noticed.

І побачив усе знайомі обличчя. |||знакомые| |||familiar|faces And saw all the familiar faces.

Він закліпав очима. |заклепал|глазами |blinked| He blinked.

На лужку перед будинком стояв із тромбоном у руках Джек Шмідт - вони сиділи в школі на сусідніх партах, задер догори сурму Білл Арно, Дугласів щирий приятель, пихтів, обвинутий, наче удавом, величезною трубою, перукар містер Вінескі, і... ану, постривай!.. |||||||||Джек|Шмидт||||||||задер|вверх|трубой||Арно|Дугласов|щирый||пыхтел|обвинённый|||||парикмахер||Винески|||постривай |the lawn|||||trombone|||Jack Schmidt|Schmidt||they sat||||neighboring|desks|pointing up||trumpet|Bill|Bill Arno|Douglas's|sincere|friend|huffed|the accused||like a python|huge|the tube|barber Mr V|mister|Mr Vineski||hey wait|wait a minute Jack Schmidt was standing on the lawn in front of the house with a trombone in his hands - they were sitting at the school on the neighboring desks, Bill Arnaud, Douglas's sincere friend, held up his trumpet, puffed, surrounded as if by a boa constrictor, with a huge pipe, the hairdresser Mr. Winesky, and... wait!..

Дуглас прислухався. Douglas listened.

У нижніх кімнатах стояла глибока тиша. |lower|rooms|was|deep|silence There was deep silence in the lower rooms.

Він миттю одвернувся од вікна й збіг сходами наниз, У кухні пахло смаженим беконом, але не було ні душі. |мгновенно|отвернулся||||сбежал|по лестнице|наниз||||жареным|||||| |in an instant|turned away||the window||ran down|the stairs|down||the kitchen|smelled of|fried|bacon||||| He immediately turned away from the window and ran down the stairs. The kitchen smelled of fried bacon, but there was not a soul. В їдальні ще не розвіявся дух млинців, але й там тільки легкий вітрець ворушив невидимою рукою завіски. ||||развеялся||блинцев||||||ветерок|ворошил|||занавески |the dining hall|||has dissipated|spirit|pancakes|||||light|breeze||invisible|invisible hand|curtains The spirit of the pancakes had not yet dissipated in the dining room, but even there only a light breeze stirred the curtains with an invisible hand.

Він метнувся до дверей і вибіг на веранду. |||||вышел|| |darted||the door||ran out||the porch Er eilte zur Tür und lief auf die Veranda hinaus. He rushed to the door and ran out onto the veranda. Атож, у домі не було нікого, зате на лужку він побачив справжнє товпище. да||||||||||||толпа Indeed||||||but||lawn|he|||crowd Well, there was no one in the house, but he saw a real crowd on the lawn.

Серед музикантів стояли дідусь із валторною, бабуся з бубоном, Живчик із дитячою дудочкою. |||||валторной||||Живчик||| |musicians||||a horn|grandma||a drum|Zhyvchyk|with|children's|a toy flute Among the musicians stood grandfather with a horn, grandmother with a tambourine, Zhivchyk with a children's pipe.

Тільки-но Дуглас з'явився на веранді, як усі чимдуж закричали, і, поки вони кричали, йому спало на думку, як швидко все сталося. ||||||||изо всех сил|закричали|||||||||||| |as soon as||appeared|||||as loud as possible|shouted||||shouted||occurred to him|||||| As soon as Douglas appeared on the porch, everyone shouted, and while they were shouting, it occurred to him how quickly it had all happened. Адже тільки мить тому бабуся залишила в кухні на дошці замішане й посилане борошном тісто, на якому зосталися сліди її пальців, і тільки мить тому дідусь відклав у бібліотеці Діккенса, а Живчик зіскочив з дикої яблуні. |||||||||доске|замешанное||посланное|мукой||||остались||||||||||||Диккенса|||||| |||||left||||the board|kneaded||sprinkled with|flour|dough|||remained|traces||fingers||||||put down||the library|Dickens|||jumped off||wild|apple tree After all, just a moment ago, grandmother left a floured dough on the board in the kitchen, on which the traces of her fingers remained, and just a moment ago, grandfather put Dickens in the library, and Zhivchyk jumped from the wild apple tree. І ось уже вони стоять у цьому натовпі знайомих, учителів, бібліотекарок, чотириюрідних братів та сестер з далеких персикових садів, і в руках у них також музичні інструменти. ||||are standing|||crowd|acquaintances|teachers|librarians|fourth cousins|||sisters||distant|peach orchards|peach orchards|||||||musical| And now they are standing in this crowd of acquaintances, teachers, librarians, fourth cousins and sisters from distant peach orchards, and they also have musical instruments in their hands.

Крик затих, і, забувши про жалобну музику, яку грали перед тим, поки йшли містом, усі стали сміятися. |||забыв||||||||||||| The scream|quieted down||forgetting about||mournful|music||played|||||the city|||laughing The shouting died down, and, forgetting the mournful music they had played before they walked through the city, everyone began to laugh.

- Слухайте, - спитав нарешті Дуглас, - що воно за день сьогодні? Listen|||||||| "Listen," asked Douglas at last, "what day is it today?"

- Що за день? - перепитала бабуся. asked again| - asked the grandmother. - __Твій__ день, Дугласе. ||Douglas - It's your day, Douglas.

- __Мій?__

- Твій, Дугласе. - Yours, Douglas. Особливий день. special| A special day. Кращий від дня народження, святковіший від різдва, врочистіший від Четвертого липня, пишніший від великодня. ||||более праздничный||Рождества|величественнее||||пышнее||Пасхи better||||more festive||Christmas|more ceremonial||||more festive||Easter Better than a birthday, more festive than Christmas, more solemn than the Fourth of July, more magnificent than Easter. Твій день, Дугласе, __твій!__ - Це вже говорив мер, він виголошував промову. |||||||||выступал|речь |||||||the mayor||was delivering|speech Your day, Douglas, yours! - This was already said by the mayor, he was making a speech.

- Але ж... - But...

- Дуг, - і дідусь показав на величезний кошик, - отут для тебе суничний пиріг. ||||||корзина|здесь|||клубничный| ||||||basket|here|||strawberry|strawberry pie - Doug, - and grandfather pointed to a huge basket, - here is a strawberry pie for you.

- І суничний торт, - докинула бабуся. ||торт|| |strawberry|cake|added| - And strawberry cake, - grandmother retorted. - І суничне __морозиво!__ |strawberry|ice cream - And strawberry ice cream!

Усі завсміхалися. |засмеялись |all laughed Everyone was smiling. Одначе Дуглас позадкував: йому здавалося, ніби він сам - величезний торт Із суничного морозива, що стоїть на сонці, але не тане. ||откатился|||||||||клубничного||||||||тает ||backed away||||||huge|||strawberry|ice cream|||||||melts However, Douglas hesitated: it seemed to him that he himself was a huge cake of strawberry ice cream, standing in the sun, but not melting.

- А коли потемніє, буде фейєрверк, - озвався Живчик і дмухнув у свою дудочку. ||потемнеет|||озвался|||дунул||| ||it gets dark||fireworks||||blew|||little flute "And when it gets dark, there will be fireworks," said Zhivchyk and blew his pipe. - І ще я віддам тобі свою банку із світлячками, їх там по самі вінця, я ціле літо збирав. |||||||||||||вёдра||||собирал |||will give|||jar||fireflies|||||the rim||whole||collected - And I will also give you my jar of fireflies, there are crowns of them, I collected them all summer.

- Не впізнаю тебе, Живчику. |узнаю||Живчик |I don't recognize||Zhyvchyk - I don't recognize you, Zhivchyk. З якого це дива ти її віддаєш? ||||||отдаёшь |||wonder|||give Why are you giving it away?

- Бо сьогодні День Дугласа Сполдінга. |||Дугласа|Сполдинг |||Douglas|Douglas Spaulding - Because today is Douglas Spaulding Day. Ми принесли тобі квіти, Дуг. |brought||| We brought you some flowers, Doug.

“Хлопцям квітів не приносять, - подумав Дуглас, - навіть до лікарні”. the boys|||bring|||||the hospital "They don't bring flowers to the boys," thought Douglas, "even to the hospital."

Та сестри Ремсі вже простягли до нього пучечки прощавай-літа, а дідусь казав: ||Ремси||протянули|||пучки||||| |the sisters|the Ramsay sisters||stretched out|||little fingers||goodbye summer||| But Ramsey's sisters had already handed him goodbye-summer bundles, and grandfather said:

- Не барися, Дуг! |не медли| |don't delay| - Do not fight, Doug! Ставай на чолі процесії, і рушаймо. становись|||процессии||идем Take your place|||||let's move Stand at the head of the procession, and let's go. Пароплав чекає. Пароход| The steamboat| The ship is waiting.

- Прогулянковий? прогулочный walking (1) - Strolling? Ми попливемо на гуляння? |||прогулка |we will swim||the party Shall we swim to the festivities?

- Я б назвав це мандрівкою. ||||путешествием ||||a journey - I would call it a journey. - Містер Вінескі, перукар, обсмикнув білий фартух і глибше насунув на голову солом'яного капелюха кольору каші з кукурудзяних пластівців. |||поправил||фартук||глубже|надел|||соломенного||||||пластовцев |||pulled down|||||pulled down||||||pasty color|||flakes - Mr. Winesky, the hairdresser, pulled off his white apron and pushed his straw hat, the color of cornflakes, deeper on his head. - Ось послухай! - Here listen!

Від озера, за милю звідти, долинув тужливий гудок пароплава. ||||оттуда|долинул|тоскливый||парохода |||mile|||sad|horn|steamboat From the lake, a mile away, came the wistful sound of a steamer.

- Кроком руш! шагом|идите |forward - Step forward! - скомандував дідусь. commanded| - commanded the grandfather. - Раз-два... Дуг, ну ж бо... __раз-два!__ - One or two... Doug, well... one or two!

- Але ж...

Бабуся вдарила в бубон, Живчик задудів у дудочку, застогнала дідусева валторна, і юрба, рушивши по колу, втягла в себе Дугласа й винесла на вулицю, а там так само втягла й собак, і ті гавкали попереду й позаду всю дорогу до центру містечка, де вуличний рух спинявся пропустити процесію, люди на тротуарах махали руками їй услід, а на горішньому поверсі міського готелю “Грінтаун” хтось подер на дрібні клаптики телефонну книгу й пожбурив їх з вікна на вулицю, - але поки те конфетті з телефонних номерів долетіло до бруківки, процесія вже спустилася з пагорба, залишивши позаду й осоння, і містечко. |||бубен||задудел|||застонала||||толпа|рушивши|||втянула|||||||||||||||||||||||||||улица||спинялась||||||||||||горішнему||||Грінтаун||подер||мелкие|клаптики||||пожбурил|||||||||||||||бруковки|||спустилась||||||осоння|| |||||played||||grandfather's|horn||the crowd|moving|||pulled|||||||||||||||||barked||||||||||street||stopped||procession|||on the sidewalks|||||||upper||||Grintown||tore|||patches||||threw|||||||||confetti||telephone|of the numbers|||pavement||||||||||| Grandma hit the tambourine, Zhivchyk blew the pipe, grandfather's horn moaned, and the crowd, moving in a circle, pulled Douglas into them and took him out into the street, and there they also dragged the dogs, and they barked in front and behind all the way to the center of the town, where the street traffic stopped to let the procession pass, people on the sidewalks waved their hands after it, and on the top floor of the city hotel "Greentown" someone tore the phone book into small pieces and threw them out the window into the street - but so far the confetti of phone numbers flew to the cobblestones , the procession has already descended the hill, leaving behind both the village and the town.

Коли вони вийшли на берег німотного озера, сонце вже заволікали хмари, а від води швидко насувався густий туман, і Дуглас, дивлячись на нього, злякався: здавалось, ніби від осіннього неба відірвалася величезна грозова хмара і, спустившись додолу, поглинула берег, і містечко, і захоплений грою оркестр. |||||немого||||заволокли||||||наступал||||||||испугался|казалось|||||оторвалась||||||долом|поглотила|||||захваченный|| |||||silent||||was being covered by||||||was approaching||||||||||||autumn||had broken away|||||descending|||shore||||||

Процесія зупинилася. The procession stopped. Бо тепер звідкись із туману, з-за невидимої пристані, чути було, як наближається великий пароплав, час від часу тужливо ревучи, мов сирена на маяку. ||откуда-то||||||||||||||||тоскливо|ревет|||| |||||||invisible|harbor||||||||||sadly|roaring||||the lighthouse For now, from somewhere in the fog, from behind an invisible wharf, a large steamer could be heard approaching, occasionally roaring wistfully like a siren on a lighthouse.

- Ну, хлопче, мерщій до пристані, - тихо мовив дідусь. ||поскорее||||| - "Come on, boy, let's go to the pier," my grandfather said quietly.

- Ану, хто перший! - Ana, who is the first! - Живчик кинувся вперед. - Zhivchyk rushed forward.

Дуглас і з місця не зрушив. |||||сдвинулся |||||moved Douglas did not move.

Бо пароплав уже випливав з туману - шпангоут за шпангоутом, ілюмінатор за ілюмінатором - і ось уже став край пристані й скинув сходні. |||выплывал|||шпангоут||шпангоутом||||||||край|||| |||was emerging|||frame||frame|porthole||porthole|||||||||the gangplanks For the steamer was already emerging from the fog, frame by frame, porthole by porthole, and was already at the edge of the pier and dropping the gangplank.

- А чому... - Дуглас утупив очі в пароплав. |||всунул||| |||fixed||| - And why... - Douglas fixed his eyes on the steamer. - Чому він не має назви? - Why doesn't it have a name?

Усі подивились - і справді, ніякої назви на носі довгого білого пароплава не було. ||||||||долгого|||| |looked||||||||||| Everyone looked - and indeed, there was no name on the nose of the long white steamer.

- Ну... розумієш, Дуг... - Well... you know, Doug...

Пароплав оглушливо загудів, і юрба знову рушила й понесла Дугласа по мостинах пристані до сходень. |оглушительно||||||||||по мостинам|||ступеням |||||||||||planks|||the stairs The steamer gave a deafening roar, and the crowd moved again and carried Douglas along the wharf bridges to the steps.

- Дуг, іди ти __перший!__ - Doug, you go first!

- Грайте, хай він іде під музику! play|let|||| - Play, let him go to the music!

І оркестр, піднісши догори тонну міді й двісті фунтів дзвонів та литавр, тричі підряд заграв “Привітаймо, привітаймо, привітаймо щиро вас!” Дуглас і незчувся, як опинивсь на палубі, а за ним туди забігали інші, квапливо ставили кошики з їжею і чимдуж поспішали назад на пристань... ||поднявши|вверх|тонну|||||колоколов||||||приветим|||||||незчувся||оказался|||||||||||кошики|||||||| |orchestra|raising||a ton|||two hundred||||timpani||||greeting|greet||||||didn't realize||he found himself||the deck|||||||||baskets||||||||dock And the orchestra, carrying up a ton of copper and two hundred pounds of bells and timpani, played "Congratulations, congratulations, congratulations to you sincerely!" three times in a row. Douglas did not feel himself when he was on the deck, and the others ran there after him, hurriedly put baskets with food and hurried back to the wharf...

Бам-м! Бам| Bam| Bam!

Сходні забрали. Similar ones were taken away.

Дуглас рвучко обернувся й скрикнув. |резко||| Douglas jerked around and yelled.

Він був на пароплаві сам. |||steamboat| He was on the steamer alone. Його друзі та родичі лишилися, мов у пастці, на пристані. ||||остались|||пасте|| His friends and relatives remained, as if trapped, on the pier.

- Зачекайте, зачекайте!.. - Wait, wait!.. Сходні забрали не випадково. |||случайно They were not taken by accident.

Їх забрали __навмисне.__ ||намеренно They were taken on purpose.

- Зачекайте! - злякано закричав Дуглас. испуганно|| Douglas shouted in fright.

- Атож, - неголосно мовив дідусь, стоячи внизу на пристані. |негромко|||||| - Well, - grandfather said quietly, standing below on the pier. - Зачекайте.

І раптом Дуглас зрозумів: ті, що лишилися на пристані, аж ніяк не в пастці. |вдруг||||||||||||ловушке And suddenly Douglas realized: those who remained on the wharf were by no means trapped.

Він кліпнув очима. |кликнул| |blinked| He blinked.

Це __він__ був у пастці, на пароплаві. ||||пасте||

Дуглас закричав. Пароплав лунко загудів. |лунко| |loudly| The steamer hummed loudly. Відстань між ним і причалом почала збільшуватись. Расстояние||||||увеличиваться ||||the pier||to increase The distance between him and the berth began to increase. Оркестр грав “Колумбіє, перлино океану”. ||Колумбия|жемчужина| ||Colombia|pearl| The orchestra played "Columbia, the pearl of the ocean".

- Та стривайте ж, стривайте! |подождите|| |wait|| - Stop it, stop it!

- Прощавай, Дуг! - Goodbye, Doug!

- Стривайте! - Wait!

- До побачення, Дуг, до побачення! - Bye, Doug, bye! - гукали обидві бібліотекарки. звали|| called|| - shouted both librarians.

- Прощавай, - шепотіли всі, хто був на пристані. |шептали||||| |whispered||||| "Goodbye," whispered everyone who was on the pier.

Дуглас подивився на кошики з їжею і мимоволі згадав, як кілька років тому бачив у музеї в Чікаго єгипетське гробовище, щ навколо невеликого видовбаного із колоди човна були розставлені всякі забавки та кошики з геть висхлою від часу їжею. |||корзины||||мимо́вольно||||||||||||гробница|где|||выдолбленного||колоды|лодки||||игрушки|||||высохлой||| |||||||||||||||||Chicago||tomb||||hewn||logs|boat||were arranged||entertainments|||||dry||| Douglas looked at the baskets of food and involuntarily remembered how he had seen an Egyptian tomb in a museum in Chicago several years ago, and around a small boat hollowed out of a log were arranged all kinds of toys and baskets of food that had dried out over time. Цей спогад обпік його, наче порох, що спалахнув перед очима. ||обжигал||||||| ||burned||||||| This memory burned him like gunpowder that ignited before his eyes. Хлопець закрутився на місці, як навіжений, і заплакав. |закрутился||||бешеный|| |spun|||||| The boy spun around in place, as if possessed, and cried.

- Прощавай, Дуг, прощавай!.. - Goodbye, Doug, goodbye!

Жінки махали білими хусточками, чоловіки - солом'яними капелюхами. |||платками||| |||handkerchiefs||straw|hats Women waved white handkerchiefs, men - straw hats. Хтось підняв маленького собачку й помахав ним. Someone picked up a little dog and waved at him.

А пароплав віддалявся від пристані по холодній воді озера, туман огортав його все щільніше, і звуки оркестру танули вдалині, і Дуглас уже ледь розрізняв своїх тіток, дядьків і ближчих родичів. ||||||||||окутывал|||плотнее||||||||||различал|||||| ||||||cold||||wrapped|||tighter|||of the orchestra|||||||distinguished||aunts|uncles||closer| And the steamer was moving away from the wharf on the cold water of the lake, the fog was enveloping it more and more densely, and the sounds of the orchestra were melting in the distance, and Douglas could barely distinguish his aunts, uncles and close relatives.

- Стривайте! - Wait! - гукав він. - he called out. - Ще не пізно! - It's not too late! Звеліть їм повернути назад! прикажите||| order||| Tell them to turn it back! Ви теж можете попливти зі мною на гуляння! |||поплыть|||| |||swim|||| You, too, can swim with me for the fun! А й справді, попливемо всі разом! And indeed, let's all swim together!

- Ні, Дуг, тільки ти один, - почув він ген з берега голос дідуся. - No, Doug, only you are alone - he heard his grandfather's voice from the shore. - Пливи сам, хлопче. swim|| - Swim alone, boy.

І тепер Дуглас знав, що на пароплаві, крім нього, нікого немає. And now Douglas knew that there was no one on the steamer but him. Якщо пробігти по ньому й зазирнути в усі закутки, не побачиш ні капітана, ні старшого помічника, не побачиш нікого з обслуги. |пробежать|||||||закутки|||||||помощника||||| |to run|||||||||||the captain||||||||the crew If you run along it and look into all the nooks and crannies, you won't see either the captain or the chief mate, you won't see anyone from the staff. Він самотній на борту цього судна, що самотньо поринає в туман, а внизу, десь під палубою, чахкають і гудуть величезні машини, живуть своїм, позбавленим розуму, замкненим у собі, життям. |одинокий|||||||погружается||||||||чахнут|||||||лишенным||замкнутым||| |||||||lonely|plunges|||||||the deck|rumble|||||||deprived of||locked||| He is alone on board this ship, which alone sinks into the fog, and below, somewhere under the deck, huge machines are whirring and humming, living their mindless, self-enclosed lives.

Дуглас механічно пішов до носу судна. |mechanically|||nose| Douglas mechanically walked to the bow of the ship. І раптом відчув упевненість у тому, що досить йому лягти скраю палуби й провести рукою по борту, як він намацає там щойно виписану фарбою назву. |||уверенность|||||||на краю|||||||||намацает||только что|написанную|| |||confidence||||||||of the deck||||||||will find|||written|with paint| And suddenly he felt sure that it was enough for him to lie down on the edge of the deck and run his hand along the board, as he felt the name that had just been written there.

Чому погода розминулася з порою року? ||разошлась||| ||has diverged||time| Why did the weather change with the seasons? Чому знову так потепліло? |||it got warmer Why is it so warm again?

Відповідь була проста. The answer was simple.

Пароплав називався “__Прощавай, літо__”. The steamship was called "Farewell, Summer".

А повернулося літо тільки по нього, по Дугласа. And summer returned only for him, for Douglas.

- Ду-у-г!.. ду|| - Du-u-g!.. - Голоси з берега було вже ледве чути. |||||едва| - Voices from the shore were barely audible. - До побачення... прощавай... прощавай... - Goodbye... goodbye... goodbye...

- Живчику, бабусю, дідусю, Білле, містере Вінескі, ні, ні, ні! |||Билли||||| |||Bill||||| "Zivchyk, Grandma, Grandpa, Bill, Mr. Winesky, no, no, no!" Живчику, бабусю, дідусю, рятуйте! |||спасите Save Zhivchyk, grandmother, grandfather!

Та берег уже спорожнів, пристань зникла з очей, люди розійшлися по домівках, пароплав загудів востаннє й розбив Дугласові серце, і його скалки бризнули сльозами з очей, і тоді він гірко заридав, вимовляючи імена всіх, хто залишився на березі, і їхні імена злилися в одне величезне жаске слово, що струснуло йому душу, і вся кров його серця вихлюпнулась у судомному воланні: |||опустел||исчезла||||разошлись||домах||||||||||осколки||слезами||||||горько|зарыдал|вымолвив||||||||||||||жаске|||струснуло||||||||выхлюпнулась||судомному|волании |||||||||||homes||||||||||fragments|||||||||cried|||||||||||||||<his>|||||||||||spilled out||the court|crying But the shore was already empty, the wharf disappeared from sight, the people went home, the steamer blew its last horn and broke Douglas's heart, and his rolling-pins sprinkled tears from his eyes, and then he wept bitterly, pronouncing the names of all who remained on the shore, and their names merged. in one huge shrill word that shook his soul, and all the blood of his heart gushed out in a convulsive wail:

- Дідусю-бабусю-Живчику-Білле-містере-Вінескі-по-можі-і-іть! |||||||можи||идти |||||||can||and - Grandfather-grandmother-Zhyvchyk-Bill-Mr.-Vinesky-like-it-and-go!

І отак, ридаючи, він підхопився й сів на ліжку, і його кидало то в жар, то в холод. ||||вскочил||||кровать||||||||| ||crying||got up|||||||was throwing|||||| And so, sobbing, he got up and sat on the bed, and he was thrown into heat and cold.

Потім знов упав на подушку, і сльози затікали йому у вуха, а він усе плакав, хоча й відчував, що лежить на своєму ліжку, хоча й відчував на пальцях неслухняних рук і на клаптиковій ковдрі благодайне сонячне світло. ||упал|||||затекали|||||||||||||||||||||непослушных||||платке|одеялe|благодатное|сонячное| |||||||dripped||||||||||||||||||||his fingers|disobedient||||patchwork|blanket|blessed|| Then he fell back on the pillow, and the tears flowed into his ears, and he kept crying, although he felt that he was lying on his bed, although he felt the benevolent sunlight on the fingers of his naughty hands and on the tattered blanket. Надвечір'я безгучно розмішувало в повітрі кімнати лимонадні тони. Надвечерье||размешивало||||| ||stirred||||lemonade|tones Late in the evening, lemonade tones silently stirred in the air of the room.

Дуглас перестав плакати. Douglas stopped crying.

Він устав і пішов до дзеркала подивитись, який вигляд має печаль, і побачив її - вона всоталась у його обличчя та очі і тепер залишиться в них назавжди, ніколи не зникне; і він простяг руку й доторкнувся до того обличчя за склом, і рука в дзеркалі так само простяглася до нього й була холодна на дотик. |встал|||||||||печаль||||||||||||||||||||||протянул|||дотронулся|||||склом||||зеркала|||протянул|||||холодная||дотик |||||the mirror|||||sadness|||||absorbed||||||||||||||||||||touched||||||||||||stretched||||||| He got up and went to the mirror to see what sadness looked like, and he saw it - it stuck in his face and eyes and now it will remain in them forever, it will never disappear; and he reached out and touched that face behind the glass, and the hand in the mirror also reached out to him and was cold to the touch.

Унизу пекли хліб, і, як і кожного надвечір'я, пахощі його сповнювали весь будинок. внизу||||||||ароматы||наполняли|| ||||||||||filled|| Bread was being baked downstairs, and, like every evening, its fragrance filled the whole house. Дуглас спустився вниз і побачив, як бабуся видирає з курки соромітні тельбухи, тоді став біля вікна подивитись, як Живчик з верхівки своєї улюбленої яблуні намагається зазирнути за небокрай, - а потім неквапно вийшов на веранду, і пахощі хліба полинули за ним, наче знали, куди він подався, й не хотіли з ним розлучатись. |||||||выдирает||курицы|соромные|телятину|||||||||вершины||любимой|||||горизонт|||неквапно|||||пахощи||полинули|||||||||||||разводиться |||||||pulls out|||guts|gizzards||||||||||||||||horizon|||leisurely|||||||he sank|||||||||||||to get divorced Douglas went downstairs and saw the grandmother plucking the shameful little balls from the chicken, then he stood by the window to watch Zyvchik from the top of his favorite apple tree trying to look beyond the sky - and then he leisurely went out on the veranda, and the smell of bread wafted after him, as if they knew where he went, and they did not want to part with him.

На веранді хтось стояв і докурював передостанню того дня люльку. |||||докуривал|предпоследнюю|||трубку |||||was finishing smoking|the penultimate||| Someone was standing on the verandah smoking the penultimate pipe of the day.

- Дідусю, це __ти__ тут! - Grandpa, it's you here!

- Ну звісно, Дуг. - Of course, Doug.

- Ох! Ох, як добре! Ти тут. І __будинок__ тут. І __місто__ тут.

- Та й ти ж начебто тут, хлопче. - Well, you seem to be here too, boy.

- Тут я, справді тут!

Дідусь кивнув головою, поглянув на небо, набрав у груди повітря і вже хотів був щось сказати, як Дугласа нараз пойняв страх і він вигукнув: |||посмотрел|||взял||||||||||||вдруг|пойнял|||| ||||||||||||||something|||||seized|||| Grandfather nodded his head, looked at the sky, took a breath in his chest and was about to say something, when Douglas was suddenly seized with fear and shouted:

- Не кажи! |скажи - Don't tell me!

- Чого не казати, хлопче? - What not to say, boy?

“Не кажи, - думав Дуглас, - не кажи того, що збирався сказати!” "Don't say," thought Douglas, "don't say what you were going to say!"

Дідусь чекав.

Вони дивились, і просто в них перед очима дерева розстеляли на лужку свої тіні й перевдягалися в кольори осені. |||||||||раскидывали||||тени||перевоплощались||| |||||||||spread||||||dressed (themselves)||| They looked, and right before their eyes the trees spread their shadows on the lawn and changed into the colors of autumn. Десь неподалік остання газонокосарка того літа зголювала й зістригала роки, складаючи їх любими серцю валками. ||последняя|газонокосилка|||стригла||стригла|трава|складывая|||сердцу|валками |||lawnmower|||mowed||mowed||putting them||dear||rows Somewhere nearby, the last lawnmower of that summer shaved and trimmed the years, folding them into heart-loving rolls.