Вій 04 Viy 04

Господар хати, якийсь старий козак-хуторянин, довго слухав їх, підпершись обома руками, далі ридав гірко-прегірко і казав до своєї жінки: «Жінко! The owner of the house, an old Cossack peasant, listened to them for a long time, propping himself up with both hands, then sobbed bitterly and said to his wife: "Wife! Те, що співають школярі, мабуть, дуже розумне. What schoolchildren sing must be very clever. Винеси їм сала і чогось такого, що там знайдеться». Bring them bacon and whatever else you can find." І повна миска вареників перекидалася в мішок; чималий шмат сала, кілька паляниць, а то й зв'язана курка ішли докупи. And a full bowl of dumplings would be thrown into the sack; a large piece of bacon, several flatbreads, or even a tied chicken would go in. Підживившись таким запасом, граматики, ритори, філозофи ще й богослови знову рушали в дорогу. Having been refreshed by this supply, grammarians, rhetoricians, philosophers, and theologians set out again. Та що далі вони йшли, то меншала їхня ватага. But the further they went, the smaller their group became. Майже всі розходилися по домівках, і зоставалися тільки ті, що мали батьківські гнізда далі од інших. Almost everyone went home, and only those with parental nests farther away from the others remained.

Одного разу, під час такої подорожі, троє бурсаків звернули з битої дороги вбік, щоб у якомусь придорожньому хуторі призапасити провіянту, бо вже в мішку давно було порожньо. Once, during such a journey, three Bursaks turned off the beaten road to the side to stock up on provisions in a roadside village, as the sack had long been empty. Були вони: богослов Халява, філозоф Хома Брут і ритор Тиберій Горобець. They were the theologian Halyava, the philosopher Homa Brutus, and the rhetorician Tiberius Horobets.

Богослов був поставний, плечистий чолов'яга і дуже чудну вдачу мав: усе, що б не лежало коло нього, він доконче вкраде. The theologian was a tall, shouldered man and had a very strange disposition: whatever was lying around him, he would steal. В усьому іншому натури був тяжко похмурої і, напившись п'яний, ховався в бур'яні, тож семінарія багато мусила труду прикласти, щоб там його знайти. Otherwise, he was a very gloomy person, and when he got drunk, he would hide in the weeds, so the seminary had to work hard to find him there. Філозоф Хома Брут вдачі був веселої. Philosopher Homa Brutus had a cheerful disposition. Дуже любив полежати й покурити люльку. He loved to lie down and smoke a pipe. А вже як пив, то неодмінно наймав музику і вибивав тропака. And when he drank, he would definitely hire music and beat out a tropak. Він часто куштував буйного гороху  з усенькою до цього філозофською байдужістю, так собі розважаючи: те, що має бути, треба відбути. He often tasted peas with all the philosophical indifference he had ever known, thinking to himself that what was to be, had to be.

Ритор Тиберій Горобець не мав ще права запускати вуса, горілку пити й курити люльку. The rhetorician Tiberiy Horobets did not yet have the right to grow a mustache, drink vodka, or smoke a pipe. Він тільки носив оселедця, і через те його вдача тоді ще мало виявлялася; та як глянути на чималенькі гулі на лобі, що з ними він не раз приходив до школи, можна було сказати, що вояка з нього буде незгірший. He only wore a herring, and because of that, his temper was not yet evident; but if you looked at the large lumps on his forehead, which he often came to school with, you could tell that he would make a good soldier. Богослов Халява та філозоф Хома частенько чубили його на знак своєї прихильності і покладали на нього повинність депутата. The theologian Khalyava and the philosopher Khoma often scratched him as a sign of their favor and entrusted him with the duties of a deputy.

Уже вечоріло, як вони звернули з битого шляху; сонце тільки що сховалось, і денне тепло почувалося ще в повітрі. It was already evening when they turned off the beaten path; the sun had just set, and the day's warmth was still in the air. Богослов з філозофом ішли мовчки, пихкаючи люльками, а ритор Тиберій Горобець збивав палицею головки будякам, що росли понад дорогою. The theologian and the philosopher walked in silence, puffing on their pipes, and the rhetorician Tiberius Horobets knocked the heads off thistles growing along the road with a stick.