×

Utilizziamo i cookies per contribuire a migliorare LingQ. Visitando il sito, acconsenti alla nostra politica dei cookie.

image

Старший боярин, Розділ другий, 1

Розділ другий, 1

Розділ другий

У неділю ранок високий і пишний розпливався над всією зеленню, якою овіяне було село, присипане великими росами. Луна від людських розмов і крику пастушків, від мекання овець та іржання коней, реву волів та корів йшла в поле зо всіх царин села мальовничим звучанням, як і село, пройняте туманом, було кольористе на ранкові фарби.

Кожні груди живої істоти дихали безмежною глибиною супокою і потуги, яка непомітно викликалася сонцем з надр землі і переливалася в кожне стебло і в кожне живе серце. Дихали радісно, глибоко і з таким чуттям, яке говорило, що можна дихати ще радісніше, ще глибше і ще тихше, але не треба напружуватися, бо ранок і так переходить у такий прозорий день, що якби хто уважний глянув з-під церкви на небеса, то побачив би там і зорі, і на великих пальцях ніг нігті, освітлені сонцем у того янгола, який щоранку летить з заходу на схід назустріч сонцю.

Радісний і щасливий день хліборобського відпочинку!

Цього настрою не сполохав навіть скрип хвіртки, якою ввійшла у священиків двір тітка Горпина, одягнена в чорний корсет і в альпагову спідницю. Вона ввійшла і хазяйським оком оглянула двір, потім, обернувшися, уважно подивилася, чого скрипить хвіртка. І зачинила її з таким виглядом, що, мовляв, ніяка статечність рада святої неділі нічого не зарадить немазаній хвіртці. Собак не видно було, а тільки голос дідів Гарбузів чувся з конюшні:

"Повернись, повернись", Але й він лунав по-святковому. Перед самим ганком, яким входять в кухню, вона відсунула ногами, взутими в козлові чоботи, відро під тин. Ним, видно, дід давав свиням пійло з дерті та й поставив, де прийшлося. Та так відсунула, що аж горобці перелякані захурчали з тину кудись між вишні. А потім, увійшовши в сіни, постукала в двері. І коли зсередини хтось крикнув "заходьте", ввійшла і побачила наймичку, яка сиділа коло підпіччя, тримаючи між ногами макітру, й заминала макогоном сало.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

Розділ другий, 1

Розділ другий Chapter (1)|

У неділю ранок високий і пишний розпливався над всією зеленню, якою овіяне було село, присипане великими росами. ||||||was spreading|||||was enveloped|||sprinkled with||dew On Sunday morning, a high and lush glow spread over all the greenery that enveloped the village, sprinkled with large dewdrops. Луна від людських розмов і крику пастушків, від мекання овець та іржання коней, реву волів та корів йшла в поле зо всіх царин села мальовничим звучанням, як і село, пройняте туманом, було кольористе на ранкові фарби. ||||||the shepherds||bleating|||neighing of horses||bellowing of|||||||||domains||picturesque|sound||||filled with|||colorful||| The echo of human conversations and shepherds' shouts, the bleating of sheep and the whinnying of horses, the bellowing of oxen and cows, resonated in the fields from all corners of the village with a picturesque sound, just as the village, infused with mist, was colorful in the morning hues.

Кожні груди живої істоти дихали безмежною глибиною супокою і потуги, яка непомітно викликалася сонцем з надр землі і переливалася в кожне стебло і в кожне живе серце. ||||||depth|serenity|||||was invoked||||||poured into|||stem||||| Every chest of living beings breathed with an infinite depth of tranquility and effort, which was imperceptibly evoked by the sun from the depths of the earth and flowed into every blade of grass and into every living heart. Дихали радісно, глибоко і з таким чуттям, яке говорило, що можна дихати ще радісніше, ще глибше і ще тихше, але не треба напружуватися, бо ранок і так переходить у такий прозорий день, що якби хто уважний глянув з-під церкви на небеса, то побачив би там і зорі, і на великих пальцях ніг нігті, освітлені сонцем у того янгола, який щоранку летить з заходу на схід назустріч сонцю. |||||||||||||more joyfully|||||quieter||||strain yourself|||||||||||||||||||||||||||||big toes||toenails|||||angel||every morning||||||| They breathed joyfully, deeply, and with such a feeling that said one could breathe even more joyfully, even deeper, and even quieter, but there was no need to tense up, because the morning was already turning into such a clear day that if anyone looked carefully from under the church at the skies, they would see both stars and the nails on the big toes of the angel, who flies every morning from the west to the east to greet the sun.

Радісний і щасливий день хліборобського відпочинку! ||||farmer's| A joyful and happy day of the farmer's rest!

Цього настрою не сполохав навіть скрип хвіртки, якою ввійшла у священиків двір тітка Горпина, одягнена в чорний корсет і в альпагову спідницю. |||disturbed||creak of|the gate|||||||Aunt Horpyna||||corset|||alpaca| Even the creak of the gate, through which Aunt Gorpina entered the priest's yard, dressed in a black corset and an alpaca skirt, did not scare away this mood. Вона ввійшла і хазяйським оком оглянула двір, потім, обернувшися, уважно подивилася, чого скрипить хвіртка. |||owner's|||||||||is creaking| She entered and inspected the yard with a proprietorial eye, then turned around and looked carefully at what was causing the gate to creak. І зачинила її з таким виглядом, що, мовляв, ніяка статечність рада святої неділі нічого не зарадить немазаній хвіртці. |||||||||dignity||||||will help|unpainted|gate And she closed it with such an expression that, as if to say, no dignity of the holy Sunday would help the unpainted gate. Собак не видно було, а тільки голос дідів Гарбузів чувся з конюшні: ||||||||of the pumpkins||| The dogs were not visible, only the voice of the old man Garbuz was heard from the stable:

"Повернись, повернись", Але й він лунав по-святковому. |||||sounded||festively "Come back, come back," But it echoed festively. Перед самим ганком, яким входять в кухню, вона відсунула ногами, взутими в козлові чоботи, відро під тин. ||the porch||||||||shod||goat|||| Right in front of the porch that leads to the kitchen, she pushed aside the bucket with her goat boots. Ним, видно, дід давав свиням пійло з дерті та й поставив, де прийшлося. |||||slop||dirt||||| Evidently, grandpa used it to give the pigs a drink of mash and put it where it was convenient. Та так відсунула, що аж горобці перелякані захурчали з тину кудись між вишні. |||||||chirped||the fence|||cherries And she pushed so hard that even the sparrows were startled and fluttered away from the fence somewhere between the cherry trees. А потім, увійшовши в сіни, постукала в двері. |||into|||| Then, having entered the hall, she knocked on the door. І коли зсередини хтось крикнув "заходьте", ввійшла і побачила наймичку, яка сиділа коло підпіччя, тримаючи між ногами макітру, й заминала макогоном сало. |||||||||the hired girl||||the stove||||||kneading|mortar| And when someone inside shouted 'come in', she entered and saw the maid sitting by the cellar, holding a dish between her legs, and kneading lard with a pestle.