23 Частина (2) 23 Part (2) 23 Partie (2) 23 Część (2)

жорстокість. cruelty. Спостерігали, як красномовець онімів, а мудрий одурів. They watched how the eloquent became dumb, and the wise became stupid. Хіба ж блазні не апелюють постійно до жорстокості? Don't clowns always appeal to cruelty?

Це було чимось більшим, ніж чуванням за упокоєним, і меншим, ніж нічна варта біля гробу. It was something more than a vigil for the departed, and less than a night vigil at the grave.

Полова душа благала хвилини відпочинку, але візія несла його. Half a soul begged for a moment of rest, but the vision carried him. «Ще трохи терпіння», — сказав він собі. Just a little more patience, he told himself. Попереду його чекала чорна темрява без видінь. Ahead of him was black darkness without visions. То було місце, де видіння витіснили горе й почуття провини, місце, де впав місяць. It was a place where visions were replaced by grief and guilt, a place where the moon fell.

Він увійшов у цю темряву й впав би, якби Айдаго залізним хватом за плече не втримав його. He entered this darkness and would have fallen if Idaho had not held him with an iron grip on his shoulder. Надійна опора, і лише він знає, як мовчки розділити з ним його скорботу. A reliable support, and only he knows how to silently share his grief with him.

— Це тут, — промовив Тандіс. "It's here," Tandis said.

— Обережно ступайте, сір, — сказав Айдаго, допомагаючи йому увійти. "Tread carefully, sir," Idaho said, helping him inside. Обличчя Пола торкнулися завіси. Айдаго його зупинив. Idaho stopped him. І тільки тепер Пол відчув кімнату на дотик і на слух. And only now did Paul feel the room by touch and hearing. То було вирізане в скелі приміщення зі стінами, схованими за гобеленами. It was a rock-cut room with walls hidden behind tapestries.

— Де Чані? — прошепотів Пол. Paul whispered.

Голос Хари відповів йому: Hara's voice answered him:

— Вона тут, Усулю. - She is here, Usulyu.

Пол уривчасто зітхнув. Paul sighed. Він боявся, що її тіло вже віднесли до He was afraid that her body had already been taken to

відновлювачів, де фримени забирають воду племені. restorers, where the Fremen take water from the tribe. Чи такою була його візія? Was this his vision? Через свою сліпоту він почувався покинутим. Because of his blindness, he felt abandoned.

— Діти? - Children? — спитав Пол. asked Paul.

— Тут, мілорде, — відповів Айдаго. "Here, my lord," replied Idaho.

— Прегарна двійня, Усулю, — промовила Хара, — хлопчик "A beautiful twin, Usulu," said Hara, "a boy."

і дівчинка. Бачиш? Тут, у колисці. Here, in the cradle.

«__Двоє дітей__»__, —__ здивовано подумав Пол. Two children, Paul thought in surprise. У видінні була лише In the vision was only

донька. Він облишив триматися за плече Айдаго й рушив туди, звідки долинав голос Хари. He let go of Idaho's shoulder and started towards where Hara's voice came from. Зіткнувшись із твердою поверхнею, він обмацав її руками: метаскляний обрис колиски. Facing a solid surface, he felt it with his hands: the metaglass outline of a cradle.

Хтось узяв його ліву руку. Someone took his left hand.

— Усулю? - Shall I suggest?

То була Хара. It was Hara. Вона опустила його руку в колиску. She lowered his hand into the cradle. Він намацав He groped

м'якесеньке тільце. soft body. Таке тепле! So warm! Реберця, дихання. Ribs, breathing.

— Це твій син, — прошепотіла Хара. "He's your son," Hara whispered. Вона пересунула його She moved it

руку далі. hand further — А це донечка. - And this is the daughter.

Її рука стиснула його долоню. Her hand squeezed his palm.

— Усулю, ти тепер справді сліпий? "I dare you, are you really blind now?"

Він знав її думки. He knew her thoughts. __Сліпий має бути покинутий у пустелі.__ Фрименське плем'я не могло обтяжувати себе зайвим тягарем. The blind man must be left in the wilderness. The Freemen tribe could not burden itself with an extra burden.

— Забери мене до Чані, — сказав Пол, не відповідаючи на її запитання. "Take me to Chani," Paul said without answering her question.

Хара повернула його й повела ліворуч. Hara turned him around and led him to the left.

Тепер Пол змирився з тим, що Чані мертва. Now Paul has come to terms with the fact that Chani is dead. Він зайняв своє місце у Всесвіті, якого не хотів, одягнув плоть, що не пасувала йому. He took his place in the universe, which he did not want, put on flesh that did not suit him. Кожен подих покривав синцями його душу. Every breath bruised his soul. __Двоє дітей!__ Чи не ув'язнив він себе в якомусь глухому куті, де видіння ніколи до нього не повернеться? Two children! Did he not imprison himself in some dead end, where the vision will never return to him? Утім, це не має значення. However, it does not matter.

— Де мій брат? - Where is my brother?

Це голос Алії позаду нього. It's Alia's voice behind him. Пол почув її різкий рух, коли вона рвонулася до нього й забрала його руку з долоні Хари. Paul heard her jerk as she lunged towards him and took his hand from Hara's.

— Я повинна переговорити з тобою, — просичала Алія. "I have to talk to you," Aliya hissed. — За хвилину, — відповів Пол. "In a minute," answered Paul.

— Негайно! - Immediately! Ідеться про Лічну. It is about Lichna.

— Я знаю. - I know. За хвилину. Per minute.

— Ти не маєш хвилини. - You don't have a minute.

— Я маю силу-силенну часу. - I have the power of time.

— Але Чані його не має. — But Chani doesn't have it.

— Заспокойся! - Calm down! — наказав він. he ordered. — Чані мертва. — Chani is dead.

Коли вона почала протестувати, він прикрив її рот рукою. When she started to protest, he covered her mouth with his hand.

— Наказую тобі заспокоїтися. - I order you to calm down.

Коли вона затихла, Пол забрав руку. When she fell silent, Paul took his hand away.

— Опиши, що ти бачиш, — сказав він. "Describe what you see," he said.

— Поле! - Field! — У її голосі змагалися розчарування й сльози. - Disappointment and tears competed in her voice. —Не зважай, — сказав він. "Never mind," he said. І змусивши себе заспокоїтись, And forcing myself to calm down,

спробував звернутися до візії й розгледіти ту картину. tried to turn to the vision and see that picture. Так, усе так і було. Yes, everything was like that. Тіло Чані лежало на марах у світляному крузі. Chani's body lay on the bed in a circle of light. Хтось розправив її білий одяг, розгладив, намагаючись приховати кров від пологів. Someone straightened her white clothes, smoothed them, trying to hide the blood from childbirth. Байдуже... він не міг відірвати погляду від її обличчя: у її застиглих рисах віддзеркалювалася вічність! No matter... he couldn't take his eyes off her face: eternity was reflected in her frozen features!

Він одвернувся, але візія рухалася разом із ним. He turned away, but the vision moved with him. Її не стало... і вона ніколи не повернеться. She's gone... and she's never coming back. Повітря, Усесвіт — усе спорожніло... усюди спорожніло. The air, the Universe - everything emptied...everywhere emptied. Невже в цьому полягає його єпитимія? Is this really his penance? Він прагнув сліз, та вони не приходили. He longed for tears, but they did not come. Може, він надто довго жив по-фрименськи? Maybe he lived in a Fremanian way for too long? Ця смерть вимагала від нього вологи! This death demanded moisture from him!

Поблизу заплакала дитина, її втихомирили. A child cried nearby and was pacified. Цей звук затягнув завісу перед його видінням. The sound drew the veil over his vision. Пол привітав темряву. Paul greeted the darkness. «__Це інший світ, —__ подумав він. This is another world, he thought. __— Двоє дітей__». - Two children".

Ця думка постала з якогось утраченого пророчого трансу. This thought came from some lost prophetic trance. Він намагався повернути понадчасову розширену свідомість, даровану меланжем, але осяяння було коротким. He tried to regain the overtime enhanced consciousness granted by the melange, but the enlightenment was short-lived. У цю нову свідомість не прибився жоден осколок майбутнього. Not a single fragment of the future stuck in this new consciousness. Він заперечував майбутнє, будь-яке майбутнє. He denied the future, any future.

— Прощай, моя Сіхає! — Goodbye, my Sikhae! — прошепотів Пол. Paul whispered.

Десь іззаду долинув голос Алії, жорсткий і вимогливий: Alia's voice came from somewhere behind, harsh and demanding:

— Я привела Лічну! - I brought Lichna!

Пол обернувся. Paul turned around.

— Це не Лічна, — сказав він. "It's not Lichna," he said. — Це лицепляс. - This is a slap in the face. Лічна мертва. Lična is dead.

— Але вислухай, що вона каже, — промовила Алія. "But listen to what she says," Aliya said.

Пол повільно підійшов на сестрин голос. Paul slowly approached his sister's voice.

— Я не здивований, побачивши тебе живим, Атріде. "I'm not surprised to see you alive, Atreides."

Голос був схожим на голос Лічни, проте з тонкою різницею — The voice was similar to Lichna's voice, but with a subtle difference -

так, наче мовець використовував голосові зв'язки Лічни, але вже не намагався достатньо їх контролювати. as if the speaker used the vocal cords of Lichna, but did not try to control them enough. Пол зауважив у цьому голосі нотку поваги. Paul noticed a note of respect in that voice.

— Не здивований? - Not surprised? — спитав Пол. asked Paul.

— Я Скителі, тлейлаксанський лицепляс, і хотів би про дещо довідатися, перш ніж ми почнемо перемовини. "I'm Skiteli, a Tleilaxan face-dancer, and there's something I'd like to know before we begin our negotiations." Той, кого я бачу позаду тебе, — це гхола чи Дункан Айдаго? Is the one I see behind you a ghola or Duncan Idaho?

— Це Дункан Айдаго, — відповів Пол. "This is Duncan Idaho," Paul answered. — І я не вступатиму з тобою в перемовини. — And I will not enter into negotiations with you.

— А я вважаю, що вступиш, — промовив Скителі. "And I think you will enter," Skiteli said.

— Дункане, — сказав Пол через плече, — ти вб'єш цього тлейлаксу, якщо я попрошу? "Duncan," Paul said over his shoulder, "will you kill that tleilax if I ask you to?"

— Так, мілорде, — у голосі Айдаго відчувалася стримувана лють берсеркера. "Yes, my lord," Idaho's voice held the pent-up fury of a berserker.

— Почекай! - Wait! — втрутилася Алія. Alia intervened. — Ти не знаєш, від чого відмовляєшся! "You don't know what you're giving up!"

— Навпаки, знаю, — відповів Пол. "On the contrary, I know," answered Paul.

— То це насправді Дункан Айдаго, слуга Атрідів? "So this is really Duncan Idaho, a servant of the Atreides?" — промовив Скителі. Skiteli said. — Важіль знайдено! - The lever has been found! Гхола __може__ повернути минуле. Ghola can bring back the past.

Пол почув звуки кроків. Paul heard footsteps. Хтось проминув його, пройшовши ліворуч. Someone passed him by going to the left. Тепер голос Скителі долинав іззаду, одразу ж з-за спини Пола. Now Skiteli's voice came from behind, right behind Paul.

— Дункане, що ти пам'ятаєш зі свого минулого? — Duncan, what do you remember from your past?

— Усе. - Everything. Від дитинства. From childhood. Пам'ятаю навіть тебе біля резервуара, коли мене з нього вийняли, — відповів Айдаго. I even remember you at the tank when I was taken out of it, - replied Idaho.

— Чудово, — видихнув Скителі. "Wonderful," Skiteli breathed. — Чудово. - Wonderful.

Пол почув, що голос рухається. Paul heard the voice move. «__Зараз мені б пригодилося видіння__»__, —__ подумав він. I could use a vision about now, he thought. Темрява дратувала його. The darkness annoyed him. Бене-ґессеритський вишкіл застерігав його від смертельної загрози, якою був Скителі, але це створіння залишалося для нього лише голосом, тінню руху. The Bene-Gesserit school warned him of the deadly threat that was Skitheli, but this creature remained for him only a voice, a shadow of movement.

— Це діти Атрідів? "Are they the children of the Atreides?" — спитав Скителі. Skiteli asked.

— Харо! - Haro! — скрикнув Пол. Paul shouted. — Забери їх звідси! - Take them away from here!

— Стійте, де стоїте! - Stand where you stand! — гукнув Скителі. Skiteli shouted. — Усі! - Everyone! Попереджаю вас: I warn you:

лицепляс може рухатися швидше, ніж ви гадаєте. face slapper can move faster than you think. Мій ніж може забрати обидва ці життя, перш ніж хтось мене торкнеться. My knife can take both of those lives before anyone touches me.

Пол почув, що хтось ухопив його за праву руку, а тоді разом із ним пересунувся праворуч. Paul heard someone grab his right arm and then move with him to the right.

— Достатньо, Аліє, — сказав Скителі. "That's enough, Aliya," Skiteli said.

— Аліє, — мовив Пол, — не... "Alia," said Paul, "no . . ."

— Це моя провина, — зойкнула Алія. "It's my fault," cried Alia. — Моя провина. - My fault.

— То як, Атріде, — сказав Скителі, — починаймо торг? "So, Atreides," said Skiteles, "shall we begin the bargain?" Позаду себе Пол почув хрипку лайку. Behind him, Paul heard a hoarse curse. Його горло зсудомило His throat convulsed

від придушеного шалу в голосі Айдаго. from the suppressed slur in Idaho's voice. Айдаго не повинен втручатися! Idaho must not interfere! Скителі вб'є дітей! Skiteli will kill children!

— Щоб торгуватися, треба мати щось на продаж, — промовив Скителі. "In order to trade, you need to have something to sell," Skiteli said. — Чи не так, Атріде? "Isn't that right, Atreides?" Хочеш повернути свою Чані? Do you want your Chani back? Ми можемо це зробити. We can do it. Гхолу, Атріде. Gholu, Atrede. Гхолу __з повною пам'яттю.__ Але мусимо поспішати. Gholu with full memory. But we have to hurry. Накажи своїм друзям принести кріогенний резервуар, щоб зберегти тіло. Have your friends bring a cryogenic tank to preserve the body.

«__Ще раз почути голос Чані, —__ думав Пол. To hear Chani's voice again, Paul thought. — __Відчувати її присутність поруч зі мною. — To feel her presence next to me. Аххх, тому вони й дали мені Айдаго-гхолу, аби я переконався, наскільки таке відтворення відповідає оригіналу. Ahhh, that's why they gave me Idaho Ghola, so I could see how true this reproduction was to the original. Але тепер повне відтворення... за їхню ціну. But now a full reproduction... at their price. Я назавжди стану знаряддям тлейлаксу. I will forever be a tool of the Tleilax. І Чані... прикована до того ж фатуму під страхом загрози дітям, ще раз стане жертвою інтриг Квізарату...__» And Chani... chained to the same fate under the threat of endangering children, will once again become a victim of Quizarat's intrigues..."

— Який засіб тиску ви використаєте, щоб повернути Чані її пам'ять? "What kind of pressure will you use to get Chana's memory back?" — спитав Пол, намагаючись, щоб його голос звучав спокійно. Paul asked, trying to keep his voice calm. — Змусите її... убити одну дитину? "Make her... kill one child?"

— Використаємо всі потрібні нам засоби, — відповів Скителі. "We will use all the means we need," Skiteli answered. — Слово за тобою, Атріде. — The word is yours, Atreides.

— Аліє, — промовив Пол, — поторгуйся з цією __істотою.__ Я не можу торгуватися з тим, кого не бачу. "Alia," said Paul, "deal with this creature." I can't bargain with someone I can't see.

— Мудрий вибір, — зловтішно реготнув Скителі. "Wise choice," Skiteli cackled sinisterly. — Гаразд, Аліє, що ти як агент свого брата запропонуєш мені? - Okay, Aliya, what will you offer me as your brother's agent?

Пол опустив голову, змусивши себе до найспокійнішого зі спокоїв. Paul lowered his head, forcing himself into the calmest of calms. І нараз щось зблиснуло йому перед очима, наче видіння, але й не видіння. And suddenly something flashed before his eyes, like a vision, but not a vision. Поряд із ним був ніж. Next to him was a knife. Там! There!

— Дай мені час на роздуми, — промовила Алія. "Give me time to think," Aliya said.

— Мій ніж терплячий, — відповів Скителі, — а от тіло Чані — ні. "My knife is patient," answered Skiteli, "but Chani's body is not." Будь __розумною__, не затягуй. Be smart, don't delay.

Пол відчув, що він кліпає. Paul felt himself blink. Цього не могло бути... але ж було! This could not be... but it was! І його очі начебто були! And his eyes seemed to be! Він дивився з якогось незвичайного місця... і погляд його посмикувався. He was looking from some unusual place... and his gaze twitched. __Ось!__ Перед очима з'явився ніж. Here! A knife appeared before his eyes. Пол зрозумів: він дивився очима своєї дитини. Paul understood: he was looking through the eyes of his child. Він бачив ніж Скителі зсередини колиски. He could see Skiteli's knife from inside the cradle. Той виблискував усього за кілька дюймів від нього. It sparkled just inches away from him. Так — і себе він побачив по той бік кімнати: голова опущена, стоїть нерухомо, постать, що не становить жодної загрози, і ніхто в кімнаті на неї не зважає. Yes, and he saw himself on the other side of the room: head down, standing motionless, a figure that does not pose any threat, and no one in the room pays attention to it.

— Для початку можете передати нам усі свої паї в ДАПТ, — запропонував Скителі. "To begin with, you can transfer all your shares in DAPT to us," Skiteli suggested.

— Усі? - Everyone? — запротестувала Алія. Alia protested.

— Усі. - All of them.

Дивлячись на себе очима з колиски, Пол витягнув із піхов крис- Looking at himself with his eyes from the cradle, Paul drew from his sheath a chris-

ніж. knife. Виміряв відстань, кут. Measured the distance, angle. Іншої можливості не буде. There will be no other possibility. Приготував тіло на бене-ґессеритський лад, а тоді налаштував себе, наче стиснуту пружину, на єдиний концентрований рух... праджня-чин... задля єдиного зусилля. Prepared the body in the Bene-Gesserite way, and then adjusted himself, like a compressed spring, to a single concentrated movement... prajna-chin... for a single effort.

Крис-ніж вилетів із його руки. The knife flew out of his hand. Розмита молочно-біла пляма змигнула в правому оці Скителі, відкинувши його голову назад. A blurry milky white spot blinked in Skitel's right eye, throwing his head back. Той різко підняв обидві руки й заточився до стіни. He sharply raised both hands and leaned against the wall. Його ніж брязнув об стелю і впав на підлогу, а сам Скителі, відбившись від стіни, гримнувся на підлогу обличчям уперед. His knife clattered against the ceiling and fell to the floor, and Skiteli himself, bouncing off the wall, crumpled to the floor face forward. Він помер іще до того, як торкнувся підлоги. He died before he even touched the floor.

Пол, усе ще дивлячись очима з колиски, оббіг поглядом обличчя в кімнаті, повернуті до безокої постаті. Paul, eyes still staring from the cradle, glanced around the faces in the room turned to the eyeless figure. Прочитав на них I read on them

спільне для всіх потрясіння. a shock common to all. Тоді Алія підійшла до колиски, схилилася над нею й перекрила йому поле зору. Then Alia came to the cradle, bent over it and blocked his field of vision.

— Ох, вони в безпеці, — видихнула Алія. "Oh, they're safe," Aliya breathed. — У безпеці. - Safe.

— Мілорде, — прошепотів Айдаго, — __це__ було частиною вашого видіння? "My lord," Idaho whispered, "was that part of your vision?"

— Ні, — він махнув рукою до Айдаго. "No," he waved at Idaho. — Але хай так буде. - But let it be so.

— Вибач мені, Поле, — сказала Алія. "Forgive me, Paul," said Alia. — Та коли це створіння сказало, що вони можуть... оживити... "But when that creature said they could... revive..."

— Існує ціна, якої Атріди не можуть заплатити, — промовив Пол. "There is a price the Atreides cannot pay," Paul said. — Ти це знаєш. - You know that.

— Знаю, — зітхнула вона. "I know," she sighed. — Але я піддалася спокусі... — But I succumbed to the temptation...

— А хто не піддавався? - And who didn't give in? — спитав Пол. asked Paul.

Він відвернувся від них, підійшов до стіни, сперся об неї, намагаючись осмислити те, що він вчинив. He turned away from them, went to the wall, leaned against it, trying to understand what he had done. __Як? As? Як? As? Очі в колисці!__ Йому здалося, що він стоїть на межі надзвичайного відкриття. Eyes in the cradle! It seemed to him that he was on the verge of an extraordinary discovery.

— __Це мої очі, батьку.__ - These are my eyes, father.

Перед його внутрішнім зором замиготіли словоформи. Word forms flashed before his inner vision.

— Мій син! - My son! — прошепотів Пол, надто тихо, щоб хтось міг його Paul whispered, too low for anyone to hear

почути. hear. — Ти... розумієш? - You know?

— __Так, батьку! - Yes, father! Дивися!__ Look!

Пол, у якого запаморочилося в голові, притулився до стіни. Paul, dizzy in his head, leaned against the wall.

Він почувався геть вичавленим. He felt squeezed out. Його власне життя пропливло повз нього. His own life passed him by. Він бачив свого батька. He saw his father. __Був__ своїм батьком. He was his father. І дідом, і всіма прапрадідами перед ним. And grandfather, and all great-grandfathers before him. Його свідомість рухалася вздовж божевільної шеренги всіх його чоловічих предків. His consciousness moved along the mad line of all his male ancestors.

— Як це? - How is it? — тихо спитав він. he asked quietly.

З'явилися слабкі словоформи, відтак зблякли й зникли, наче їм важко було втриматись у його свідомості. Weak word forms appeared, then faded and disappeared, as if they had difficulty staying in his mind. Пол витер слину з куточка рота. Paul wiped the drool from the corner of his mouth. Згадав пробудження Алії в лоні леді Джессіки. I remembered Alia waking up in Lady Jessica's womb. Але ж цього разу не було Води Життя, не було передозування меланжу... чи було? But this time there was no Water of Life, no melange overdose... or was there? Може, це спричинило голод Чані? Maybe it caused Chani to starve? Чи, можливо, це генетичний вибрик його лінії спадковості, передбачений Превелебною Матір'ю Ґаєм Єленою Могіям? Is it possible that this is a genetic quirk of his line of inheritance, predicted by the Most Reverend Mother Guy Elena Mogiam?

Пол відчув, що він лежить у колисці, а Алія туркоче над ним. Paul felt that he was lying in the cradle and Alia was pushing on top of him. Її руки заспокоювали його. Her hands comforted him. Одразу ж над ним з'явилося її величезне обличчя. Immediately, her huge face appeared above him. Вона відвернулася, і він побачив у колисці ще когось, — кістляву дівчинку, сповнену тої сили, яка зумовлена пустельною спадковістю. She turned away, and he saw someone else in the cradle, a bony girl, full of the strength born of her desert heritage. Ця голівка з кучмою брунатно-рудуватого волосся! This head with a bunch of brown-reddish hair! Коли він глянув на неї, дочка розплющила очі. When he looked at her, her daughter opened her eyes. Ці очі! Those eyes! З них дивилася Чані... і леді Джессіка. Chani was watching from them... and Lady Jessica. Безліч людей дивилося з цих очей. Many people looked from these eyes.

— Глянь сюди, — промовила Алія. "Look here," Aliya said. — Вони дивляться одне на одного. - They look at each other.

— У такому віці діти ще не можуть сфокусувати погляд, — відповіла Хара. "At this age, children can't focus their eyes yet," replied Hara.

— Я могла, — заперечила Алія. "I could," Alia objected.

Пол відчув, що повільно звільняється від нескінченної шеренги свідомостей. Paul felt himself slowly freeing himself from the endless series of consciousnesses. Він повернувся до своєї стіни плачу й сперся об неї. He went back to his wailing wall and leaned against it. Айдаго легенько торкнувся його плеча. Idaho lightly touched his shoulder.

— Мілорде?

— Хай мій син зоветься Лето на честь мого батька, — промовив Пол, випростовуючись. "Let my son be named Leto after my father," said Paul, straightening up.

— Під час нарéчення, — озвалася Хара, — я стану біля тебе як подруга матері й назову це ім'я. "During the engagement," said Hara, "I will stand next to you as a friend of your mother and call you this name."

— А моя донька, — продовжив Пол, — хай вона зоветься Ганімою. "And my daughter," Paul continued, "let her be called Ghanima."

— Усулю! - I will suggest! — запротестувала Хара. - Hara protested. — Ім'я Ганіма — це лиха прикмета! "Ghanim's name is a bad omen!"

— Але ж воно врятувало тобі життя, — відповів Пол. "But it saved your life," replied Paul. — Нехай моя сестра дражнила тебе цим іменем, ну то й що? — Let my sister tease you with that name, so what? Моя донька — Ганіма, воєнна здобич. My daughter is Ghanima, the spoils of war.

Пол почув скрипіння коліс позаду нього — це вивозили мари з тілом Чані на них. Paul heard the screeching of wheels behind him, the ghosts being driven away with Chani's body on them. Почався наспів Водного Ритуалу. The chanting of the Water Ritual began.

— Халь яум! - Hal yaum! — промовила Хара. said Hara. — Тепер я мушу йти. - Now I have to go. Маю стати свідком святої правди й востаннє постояти біля своєї подруги. I have to witness the holy truth and stand by my friend for the last time. Її вода належить племені. Its water belongs to the tribe.

— Її вода належить племені, — пробурмотів Пол. "Her water belongs to the tribe," Paul muttered. Почувши, як Хара виходить, він простягнув руку й знайшов рукав Айдаго. Hearing Hara leave, he reached out and found Idaho's sleeve. — Відведи мене до моїх кімнат, Дункане. "Take me to my rooms, Duncan."

Опинившись там, він м'яко вивільнився. Once there, he gently released himself. Настав час самотності. It's time to be alone. Але перш ніж Айдаго вийшов, у дверях почалося сум'яття. But before Idaho got out, there was a commotion at the door.

— Пане! - Sir! — покликав Біджаз з-за дверей. Bijaz called from outside the door.

— Дункане, — сказав Пол, — нехай він підійде на два кроки вперед. "Duncan," said Paul, "let him take two steps forward." Якщо піде далі, убий його. If he goes further, kill him.

— Буде зроблено, — відповів Айдаго. "It will be done," replied Idaho.

— Це Дункан? "Is that Duncan?" — спитав Біджаз. asked Bijaz. — Це справді Дункан Айдаго? "Is that really Duncan Idaho?"

— Так, — промовив Айдаго. "Yes," said Idaho. — Я пам'ятаю. - I remember.

— Тож план Скителі увінчався успіхом! — So Skiteli's plan was crowned with success!

— Скителі мертвий, — сказав Пол. "Skitelly's dead," Paul said.

— Але я живий, як і план, — відповів Біджаз. "But I'm alive, and so is the plan," replied Bijaz. — Клянуся резервуаром, у якому я ріс! "I swear by the tank I grew up in!" Це можливо! It is possible! Я знатиму своє минуле — усі свої минулі життя! I will know my past—all my past lives! Потрібен лише спусковий гачок. Only the trigger is required.

— Спусковий гачок? - Trigger? — перепитав Пол. asked Paul.

— Примус убити тебе, — з шалом у голосі промовив Айдаго. "I was forced to kill you," said Idago with a slur in his voice. — Ментатські обрахунки: вони відкрили, що я сприймав тебе наче сина, якого в мене ніколи не було. "Mentat calculations: they discovered that I saw you as the son I never had." Замість убити тебе, справжній Дункан Айдаго опанує тіло гхоли. Instead of killing you, the real Duncan Idaho will take over the ghola's body. Але... це могло не вдатися. But... it might not work. Скажи, карлику, якби план провалився, якби я убив його, що тоді? Tell me, dwarf, if the plan failed, if I killed him, what then?