L'italiano Vero Podcast, EPISODIO - 37 - Lorigine dei calendari con Italiastoria.com (1)

EPISODIO - 37 - Lorigine dei calendari con Italiastoria.com (1)

Massimo: Un, due, tre, via! Benvenuti all'italiano vero, il podcast che ti insegna a parlare come un vero italiano. In studio Massimo…

Paolo: Detto Cubo.

Massimo: Da Bergamo.

Paolo: Paolo, da Milano.

Massimo: E con noi in studio sempre ospiti mai visti e che non vedrete mai!

Paolo: Ma come, che non vedremo mai?

Massimo: Eh, Paolo, è un podcast!

Paolo: Ah già!

Massimo: Ciao a tutti benvenuti a un nuovo episodio de L'Italiano Vero. Oggi sono particolarmente contento perché abbiamo una domanda e un suggerimento per un episodio che arriva da un nostro ascoltatore. Paolo, benvenuto, sai dirci chi è questo ascoltatore?

Paolo: Ciao Massimo. Sì, sì sì, so chi è questo bravissimo ragazzo Kevin. Questo americano ci ha posto un suggerimento molto interessante che abbiamo assolutamente accolto.

Massimo: Sì, e allora vado a leggere il suo suggerimento, leggo proprio così come c'e l'ha scritto; "Un suggerimento per un episodio futuro, puoi parlare della storia del Calendario Giuliano e dei Calendari Gregoriani poiché entrambe sono invenzioni italiane? E' possibile includere diversi detti comuni utilizzati che si riferiscono a data e ora?

Paolo: Caro Kevin, cerchiamo subito allora di partire e di dare soddisfazione a tutte queste tue richieste importantissime. Abbiamo cercato di combinare insieme una serie di cose, chiamando qualcuno di molto più esperto rispetto a noi relativamente alla prima parte, il Calendario Giuliano e Calendario Gregoriano, e poi mettendole insieme invece, ed è la parte più facile insomma, da altri detti comuni come dici tu sulle date e sulle ore sui giorni Abbiamo cercato di inventarci qualche cosa. Quello che diciamo subito è che Massimo anzi te lo fai dire... Massimo che mi sta facendo dei gesti dall'altra parte della televisione, prego Max!

Massimo: Volevo dire che un modo di dire che usiamo ricavato da le trasmissioni dei quiz televisivi, diciamo; "chiediamo l'aiuto da casa"

Marco: Chi vuol essere milionario!

Massimo: Bravo! Avete già riconosciuto la voce, abbiamo chiesto al massimo esperto di storia e di podcast di storia che è Marco Cappelli di italiaStoria.com quindi uso la sua introduzione e dico: "Salute e salve Marco!"

Marco: Salute, e salve ad entrambi.

Paolo: Ciao Marco.

Marco: Mi fa molto piacere di ritornare con voi veramente, mi visto divertito la prima volta e quindi come potevo dire di no?

Massimo: Tra l'altro...

Paolo: Grazie

Massimo: Paolo ti ricordo che Marco ogni mille follower su... come si dice? Su Facebook, scusate sono un po emozionato, racconta di una storia di una città che ha gli stessi abitanti. L'ultima volta, ma pochi giorni fa praticamente, l'avevamo lasciato a ventitremila. Adesso siamo arrivati a quanti Marco? Ventiquattromila?

Marco: Ventisettemila.

Paolo: Complimenti a questo tuo successo. Complimenti veramente, perché è veramente incredibile che tante persone così siano fortemente interessati, ma probabilmente perché il protagonista e la passione con cui noi ascoltiamo anche le cose che stai dicendo è veramente grande.

Massimo: Tra l'altro nell'attesa, scusami Marco ti ho parlato sopra, tra l'altro nell'attesa mentre tu mettevi a dormire le tue bimbe, ho fatto ascoltare un'introduzione del tuo episodio a Paolo, e devo dire che veramente, anche per chi studia l'italiano e consigliatissimo non solo, perché penso che in 10 secondi, 15 hai snocciolato dieci aggettivi che veramente ampliano il vocabolario di una persona, non solo straniera ma anche italiana, fantastici.

Marco: Questo mi fa molto piacere, tra l'altro veramente quando mi scrivono l'ho già detto, ma quando mi scrivono e mi dicono, io con il tuo podcast imparo l'italiano e la storia, gli stranieri soprattutto a me riempie di una felicità immensa, sempre.

Massimo: No davvero, veramente! Non ho un vocabolario da italiano veramente così esteso, e quindi veramente consigliato a tutti i nostri ascoltatori. Poi ho visto un sito che io consiglio, per essere aggiornati un po' sulle notizie italiane, comunque un sito di cultura molto bello, è Linkiesta, ho visto che addirittura c'era una tua intervista su Linkiesta quindi veramente mi inchino alla tua bravura davvero.

Marco: Mi ha fatto molto piacere, mi avete avvisato. Era la prima volta anche per me, come un vero giornalista, sono rimasto ... mi ha emozionato un po'.

Massimo: Quindi Paolo, nel ricordarti che tu sei un dilettante del podcast.

Paolo: Assolutamente.

Marco: Siamo tutti italiani allo sbaraglio.

Paolo: Qualche cosa di prima, uno stadio precedente al dilettantismo, che non so, in questo momento non mi viene in mente un termine, veramente una Vergine, ecco una Vergine.

Massimo: Ma andiamo avanti, quindi Marco; sono davvero invenzioni italiane? O come abbiamo visto l'altra volta che poi dici; "Non siamo solo italiani, siamo tutti un po' Goti e Longobardi", questa cosa me la sono portato dentro, mi è piaciuta molto.

Marco: Allora diciamo italiano, quando si parla dei romani, non mi piace mai identificare italiano con romani perchè la storia romana va molto al di là della storia italiana, e non è fatta solo da italiani. Però detto questo, sì, se includiamo effettivamente la storia di Roma, entrambi questi calendari famosissimi di cui adesso parleremo, sono adottati in tutto il mondo, hanno origine in Italia Ci sono stati altri calendari ovviamente precedenti che poi mano a mano sono caduti in disuso, perché Roma, con la sua possanza arrivata a imporre il suo calendario a tutto il mondo occidentale, e poi il papato, un'altra grande istituzione che ha sede in Italia, ha avuto un'importanza sul calendario. La prima cosa da dire è; quanto dura un giorno? Perchè vedrete che sarà un argomento molto importante per il calendario. Quanto dura un anno? Un anno è esattamente 365 giorni virgola 2 4 2 2. Poi è più alto, un po' di altre cifre, però diciamo fermiamoci alla quarta cifra decimale. Cioè 365,25 sarebbe quasi 365 giorni e un quarto. Questo quasi, vedremo, è molto importante se non vogliamo dire in cifre decimali è 365 giorni, 5 ore 48 minuti e 46 secondi. Quindi come vedete molto vicino alle 6 ore. Ok? Quindi questo crea un problema, perché l'anno può essere o di 365 o 366 giorni ma non può essere di 365,25, è difficile! Allora, ci sono stati vari sistemi per ovviare a questo problema nei vari calendari, i Romani sotto la Repubblica fino a Giulio Cesare, avevano forse uno dei sistemi peggiori della storia. Perché avevano un sistema basato su 12 mesi come oggi, di durata leggermente diversa, ma il conto totale dei 12 mesi non faceva 365 giorni ma 355. Ma perché 355? Non lo so. Comunque faceva 355 giorni, quindi il problema che mancavano 10 giorni e un quarto per fare il l'anno corretto. Come ovviare a questo problema? I romani avevano un sistema abbastanza rozzo, circa ogni due anni inserivano un mese aggiuntivo di durata irregolare di 22 o 23 giorni a seconda.

Massimo: Con ogni quanto tempo scusa, hai detto?

Marco: Ogni due anni, quindi se fate i conti, sono 10,25 i giorni di differenza, applicato, scusa sono 11,25 applicato in questo modo, facendoli 22, poi ogni tanto di 23 riuscivano più o meno a compensare e a quadrare e a tenere il calendario ufficiale allineato con le stagioni. Quello che vuoi è che aprile sia primavera. Non vuoi che ad aprile sia inverno o estate. Quindi questo è quello che cercavano di fare inserendo questi mesi, come dire intercalari ogni ogni tanto. Chi faceva questa cosa? Era il Pontefice Massimo. Chi era il Pontefice Massimo? Era il massimo capo della religione romana. Oggi, ancora oggi i Papi spesso sono chiamati pontefici. Da dove deriva questo nome? Deriva dall'antica Roma, il Pontefice Massimo era un prete della religione romana, il Pontefice Massimo aveva una casa speciale dentro il Foro Romano dove risiedeva e uno dei suoi vari compiti erano fra l'altro eletti i Pontefici Massimi, ma eletti a vita, una carica quindi diversa dalle altre cariche romane che erano sempre nella Repubblica a scadenza, questa era una carica a vita. Il Pontefice quindi ogni due anni tendenzialmente inseriva questo mese. Ora questo sistema più o meno ha funzionato fino alla tarda repubblica. Nella tarda Repubblica un po' per la confusione delle guerre civili un po' perché questo potere del Pontefice Massimo lo utilizzava per ingrandire la sua importanza a Roma, perché quando tu puoi decidere il calendario sei una persona importante, spesso saltando, spesso non facendolo, quello che era successo che è arrivato al tempo di Giulio Cesare per decenni non era stato applicato non era stata applicata in modo molto corretto questa questa procedura, per anni non era stata fatta, ma era stato messo inserito un mese intercalare. Questo aveva disallineamento il calendario completamente, il calendario ufficiale con il calendario delle stagioni normali. Un problema grosso. Giulio Cesare nonostante avesse ben altro a cui pensare nella sua vita, oltre a questo, mise sù una commissione, si chiama Calendario Giuliano da Giulio Cesare, ovviamente non l'ha... Questo è il primo, e il primo dei due calendari, non l'ha ovviamente creato lui. Lui ha dato il compito a persone esperte di trovare una soluzione a questo problema. La soluzione trovata è una soluzione che ci sarà abbastanza familiare e questa è la prima volta che viene trovata cioè quella di fare un calendario con un anno bisestile. L'anno bisestile quindi 365 giorni tutti gli anni, tranne ogni quattro anni sarebbe stato inserito un giorno in più a febbraio il giorno più corto il mese più corto anche nel calendario romano, cosa che ci risulterà molto familiare. Il Calendario Giuliano in grandissima parte è il calendario che è ancora in vigore. Quindi stiamo parlando di un'innovazione di Giulio Cesare che usiamo ancora oggi tutti i giorni. Questa è una cosa bellissima, mi è sempre piaciuto tantissimo.

Paolo: Si si veramente.

Marco: E quindi quindi Questo è stato fatto nel 46 avanti Cristo. Ora la cosa interessante è che per riallineare il calendario, Giulio Cesare fece anche inserire due mesi di durata straordinaria nel 46 avanti Cristo. Quindi se volete una piccola curiosità potete chiedere a qualcuno; "Quale è stato l'anno più lungo della storia?" Il 46 avanti Cristo perché è durato quattordici mesi, molto molto lungo. Ma forse erano tre mesi, era un mese intercalare più due mesi straordinari, quindi era un totale di 15 mesi, quindi un anno lunghissimo con il quale si è riallineato il calendario all'anno solare. Ora questo sistema a quanto pare, di nuovo ci fu una serie di guerre civili una confusione, non fu applicato perfettamente negli anni successivi a Giulio Cesare. Quindi a quanto pare i preti inserirono il bisestile ogni tre anni invece di quattro, quindi di nuovo si creò un piccolo problema quindi alla fine fu Augusto a riconfermare il Calendario Giuliano. Siccome si era accumulato qualche giorno in più annullò per due decenni il bisestile in modo da di nuovo riportarlo a quello che era il pensiero originale. Prima di andare oltre, specificherei che due dei mesi oggi utilizzati, una cosa abbastanza nota, ma la dico per quei pochi che non dovessero saperlo, ovviamente luglio deriva da Julius da Giulio Cesare, quindi Giulio Cesare ebbe un nome dopo la sua morte, dedicato a sè, e Agosto deriva da Augustus quindi di nuovo dal successore di Julio Cesar. Questi erano "Quintilis" e "Sextilis" prima, erano due mesi, avevano un nome diverso, "quinto" e "sesto" quindi perché settembre, settembre è settimo no? Prima c'era il quinto e il sesto, quinto e sesto sono diventati Luglio e Agosto. Potresti chiedere il quinto sesto, è complicato.

Massimo: Ti ricordo di non dare nulla per scontato, io sono stato rimandato in storia ricordatelo e quindi.

Marco: Qui non era Perfetto allora non era non fosse scontato, perfetto!

Massimo: No no, non lo era.

Marco: Non lo era, ok, quindi luglio e agosto derivano da Giulio Cesare e Augusto.

Marco: Quindi, anche quest'anno cosa interessante stiamo usando ancora oggi i nomi delle due figure più importanti forse della storia romana. Anche gli altri nomi a tutti gli altri nomi dei mesi del calendario sono romani, quindi settembre è il settimo mese ottobre l'ottavo novembre il nono, dicembre il decimo. Perché questo derivava dall'antico calendario, si chiama di Romolo, ovviamente probabilmente è una leggenda, dove c'erano dieci mesi solamente, l'inverno praticamente non aveva mese e quindi i mesi erano solo 10. Gennaio e febbraio sono stati aggiunti sostanzialmente successivamente. Bene, ora questo sistema di Giulio Cesare è un ottimo sistema perchè è, come vi ho detto 365,25 di media, ma abbiamo detto che il giorno in realtà non è 365,25 è 365,24 22 2422. Questo piccolo errore vuol dire che si accumula una differenza di un giorno ogni 128 anni. Ora rispetto al sistema precedente direi veramente impreciso di aggiungere un mese ogni tanto, è un enorme miglioramento ma c'era ancora un errore. E' un errore che con il tempo si sarebbe accumulato. Questo è un effetto che già nel Medioevo era evidente, le stagioni andarono mano a mano disallineandosì con il Calendario Giuliano. Ora prima di andare oltre e precisare quale fu la soluzione a questo problema, una piccola nota, magari qualcuno può essere interessato, quando è iniziato il nostro calendario, quando è l'anno zero, l'anno uno ecc... Allora, prima nota, non esiste l'anno zero, si va dall'anno meno uno, all'anno 1, quindi non è mai esistito l'anno zero. Questa è la ragione per la quale in teoria il 2000 fa parte del ventesimo secolo non del ventunesimo, perché si inizia a contare da 1. I Romani contavano gli anni in due modi uno comune uno poco comune. Quello più comune era utilizzando i consolati, diciamo nell'anno del consolato di Giulio Cesare e Pompeo non hanno mai fatto qualcosa di insieme, ma per dire, se l'avessero fatto sarebbe stato l'anno del Consolato di Giulio Cesare e di Pompeo, e quello voleva dire è l'anno lì, perché loro tenevano una lista di tutti i consolati, quindi quando dicevi l'anno dei consolati di quei due, era quell'anno li. Era due anni dopo l'anno del consolato di quell'altro. Vero non è un sistema facilissimo però funzionava abbastanza. L'altro sistema è "Ab Urbe condita", non era in realtà molto utilizzato, che vuol dire dalla fondazione di Roma dal dal 753 avanti Cristo, che a noi più familiare perché è il sistema che usiamo noi, cioè di dire di contare da un punto della storia in poi. Il calendario dall'anno cosiddetto avanti Cristo dopo Cristo non fu inventato fino al sesto secolo dopo Cristo. Quindi i primi secoli dell'era cristiana nessuno diceva dopo Cristo, si continuava ad usare il calendario tendenzialmente consolare. Dal terzo secolo dopo Cristo in poi dai tempi di Diocleziano, c'è una cosa che viene usata anche molto nel Medioevo che si chiama "l'indizione" che era una specie di ciclo di tassazione. Cioè le tasse venivano fissate per 15 anni, cioè il tuo il tuo terreno veniva un ispettore del fisco che diceva; "Ok il tuo terreno vale 100 soldi d'oro, quindi ci devi dieci soldi d'oro all'anno, e ce li dovrai sempre per 15 anni, non cambierà mai, fra 15 anni ripasserò o qualcun altro passerà. Quindi questo si chiamava il "ciclo dell'indizione". Quindi quello che succede, che dopo Diocleziano le persone iniziano a utilizzare un sistema dicendo; "nel quinto anno della indizione...", spesso senza dire quale di questi cicli forse dandolo per scontato, è successa questa cosa, o "...nel decimo anno della indizione", poi finiva un ciclo e si ricominciava dal secondo anno dell'indizione del terzo anno dell'indizione... e questo è stato utilizzato per secoli secoli e secoli, spesso molto più del dell'anno della datazione che conosciamo noi dell'Annus Domini cioè del dopo Cristo (d.C.). Quindi, quindi questo è un sistema che anche io non conoscevo prima di iniziare a studiare un pochino la storia e invece andando a cercare sui libri di storia non troverete la data delle fonti antiche, ma ci sarà scritto spesso l'indizione o gli anni del consolato se è una fonte romana. Il calendario attuale viene invece ideato da Dionigi il Piccolo nel VI secolo dopo Cristo, è tutto chiaro fino adesso?

To hear audio for this text, and to learn the vocabulary sign up for a free LingQ account.

LingQでこのレッスンを開く

EPISODIO - 37 - Lorigine dei calendari con Italiastoria.com (1) |The origin||||Italiastoria| ЕПІЗОД|Походження|календарів|календарів|з|| EPISODE - 37 - Der Ursprung des Kalenders mit Italiastoria.com (1) EPISODIUM - 37 - Origin of calendars with Italiastoria.com (1) EPISODIO - 37 - El origen de los calendarios con Italiastoria.com (1) EPISODE - 37 - L'origine des calendriers avec Italiastoria.com (1) EPIZOD - 37 - Pochodzenie kalendarzy z Italiastoria.com (1) EPISÓDIO - 37 - A origem dos calendários com Italiastoria.com (1) 第 37 集 - Italiastoria.com 日历的起源 (1) ЕПІЗОД - 37 - Походження календарів з Italiastoria.com (1)

Paolo: Detto Cubo. |said|Cubo Паоло|Де́тто|Куб Паоло: Кажуть Кубо.

Massimo: Da Bergamo. Массимо|З|Бергамо Массімо: З Бергамо.

Paolo: Paolo, da Milano. Paolo||з|Мілан Паоло: Паоло, з Мілана.

Paolo: Ma come, che non vedremo mai? Паоло|Але|як|що|не|побачимо|ніколи Паоло: Але як це, що ми ніколи не побачимо?

Paolo: Ah già! Паоло|Ах|вже Паоло: Ах так!

**Paolo:** Ciao Massimo. Paolo|Привіт|Массимо Паоло: Привіт, Массімо. Sì, sì sì, so chi è questo bravissimo ragazzo Kevin. Так|так|так|я знаю|хто|є|цей|дуже хороший|хлопець|Кевін Так, так, так, я знаю, хто цей чудовий хлопець Кевін. Questo americano ci ha posto un suggerimento molto interessante che abbiamo assolutamente accolto. ||||||||||||angenommen ||||||||||||accepted Це|американець|нам|(він)|поставив|один|пропозиція|дуже|цікава|який|ми|абсолютно|прийняли Цей американець запропонував нам дуже цікаву ідею, яку ми абсолютно прийняли.

**Massimo:** Sì, e allora vado a leggere il suo suggerimento, leggo proprio così come c'e l'ha scritto; "Un suggerimento per un episodio futuro, puoi parlare della storia del Calendario Giuliano e dei Calendari Gregoriani poiché entrambe sono invenzioni italiane? |||||||||||||||||||||||||||||||||Gregorian calendars||||| Массимо|Так|і|тоді|я йду|до|читати|його||пропозицію|я читаю|саме|так|як|він|його|написав|Один|пропозиція|для|одного|епізоду|майбутнього|ти можеш|говорити|про|історію|юліанського|календаря|Юліанського|і|грегоріанських|календарів|Грегоріанських|оскільки|обидві|є|винаходи|італійські Максим: Так, і тоді я піду прочитаю його пропозицію, читаю саме так, як він написав; "Пропозиція для майбутнього епізоду, ти можеш поговорити про історію Юліанського календаря та Григоріанських календарів, оскільки обидва є італійськими винаходами?" E' possibile includere diversi detti comuni utilizzati che si riferiscono a data e ora? ||||Sprichwörter||||||||| ||||||||themselves||||| Це|можливо|включити|різні||загальновживані|використовувані|які|(займенник)|відносяться|до|дати|і|часу Чи можливо включити різні загальновживані вислови, що стосуються дати та часу?

**Paolo:** Caro Kevin, cerchiamo subito allora di partire e di dare soddisfazione a tutte queste tue richieste importantissime. Паоло|Дорогий|Кевін|ми намагаємося|відразу|тоді|(частка дієслова)|виїхати|і|(частка дієслова)|дати|задоволення|(прийменник)|всі|ці|твої|запити|надзвичайно важливі Паоло: Дорогий Кевіне, давай швидко почнемо і задовольнимо всі ці твої надзвичайно важливі запити. Abbiamo cercato di combinare insieme una serie di cose, chiamando qualcuno di molto più esperto rispetto a noi relativamente alla prima parte, il Calendario Giuliano e Calendario Gregoriano, e poi mettendole insieme invece, ed è la parte più facile insomma, da altri detti comuni come dici tu sulle date e sulle ore sui giorni Abbiamo cercato di inventarci qualche cosa. ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||I gave|||||||||||||||to invent for us|| Ми|шукали|(прийменник)|поєднати|разом|одна|серія|(прийменник)|речей|викликавши|когось|(прийменник)|дуже|більш|досвідчений|відносно|(прийменник)|нас|відносно|до|першої|частини|(артикль)|Календар|Юліанський|і|Календар|Григоріанський|і|потім|поєднуючи їх|разом|натомість|і|є|(артикль)|частина|більш|легка|в підсумку|(прийменник)|інші|прислів'я|загальні|як|ти кажеш|ти|про|дати|і|про|години|про|дні|Ми|шукали|(прийменник)|вигадати|щось|річ Ми намагалися поєднати разом ряд речей, закликаючи когось, хто набагато досвідченіший за нас, стосовно першої частини, Юліанського календаря та Григоріанського календаря, а потім з'єднуючи їх разом, і це найпростіша частина, в принципі, з інших загальновідомих висловів, як ти кажеш, про дати, години та дні. Ми намагалися вигадати щось. Quello che diciamo subito è che Massimo anzi te lo fai dire... Massimo che mi sta facendo dei gesti dall'altra parte della televisione, prego Max! |||||||sondern||||||||||||||||| Те що|що|ми говоримо|відразу|є|що|Массимо|навпаки|тобі|це|робиш|сказати|Массимо|що|мені|робить|роблячи|якісь|жести|з іншого|боку|телевізійної|телевізії|будь ласка|Макс What we say right away is that Maximus rather you make you say it.... Massimo gesturing to me on the other side of the television, please Max! Те, що ми відразу скажемо, це те, що Массимо, а точніше, ти це скажеш... Массимо, який робить мені жести з іншого боку телевізора, прошу, Макс!

**Massimo:** Volevo dire che un modo di dire che usiamo ricavato da le trasmissioni dei quiz televisivi, diciamo; "chiediamo l'aiuto da casa" ||||||||||gewonnen||||||||||| ||||||||||derived||||||||||| Массимо|Я хотів|сказати|що|один|спосіб|з|сказати|що|ми використовуємо|отриманий|з||передачі||вікторин|телевізійних|ми кажемо|ми запитуємо|допомогу|з|дому Массимо: Я хотів сказати, що вислів, який ми використовуємо, походить з телевізійних вікторин, скажімо; "просимо допомоги з дому"

**Marco:** Chi vuol essere milionario! Марко|Хто|хоче|бути|мільйонером Марко: Хто хоче стати мільйонером!

**Massimo:** Bravo! Massimo|Молодець Массимо: Молодець! Avete già riconosciuto la voce, abbiamo chiesto al massimo esperto di storia e di podcast di storia che è Marco Cappelli di italiaStoria.com quindi uso la sua introduzione e dico: "Salute e salve Marco!" Ви|вже|впізнали|(артикль)|голос|ми|запитали|(артикль)|найвищий|експерт|з|історії|і|з|подкастів|з|історії|який|є|Марко|Каппеллі|з|||тому|я використовую|(артикль)|його|вступ|і|я кажу|Здоров'я|і|привіт|Марко You already recognized the voice, we asked the top expert on history and history podcasts who is Marco Cappelli of italiaStoria.com so I use his introduction and say, "Cheers and hello Marco!" Ви вже впізнали голос, ми запитали у найвищого експерта з історії та подкастів з історії, яким є Марко Каппеллі з italiaStoria.com, тому я використовую його вступ і кажу: "Привіт і вітаю, Марко!"

**Paolo:** Ciao Marco. |Привіт|Марко Паоло: Привіт, Марко.

**Massimo:** Tra l'altro... Массимо|Між|іншим Массимо: До речі...

**Paolo:** Grazie |Дякую Паоло: Дякую

**Massimo:** Paolo ti ricordo che Marco ogni mille follower su... come si dice? ||||||||followers|||| Массимо|Паоло|тобі|нагадую|що|Марко|кожні|тисяча|підписники|на|як|це|говорить Массімо: Паоло, я нагадую тобі, що Марко кожні тисячу підписників на... як це сказати? Su Facebook, scusate sono un po emozionato, racconta di una storia di una città che ha gli stessi abitanti. На|Фейсбук|вибачте|я|один|трохи|зворушений|розповідає|про|одну|історію|про|одне|місто|яке|має|ті|самі|жителі На Фейсбуці, вибачте, я трохи зворушений, розповідає про історію міста, яке має таку ж кількість жителів. L'ultima volta, ma pochi giorni fa praticamente, l'avevamo lasciato a ventitremila. ||||||||||twenty-three thousand Останній|раз|але|кілька|днів|тому|практично|ми його|залишили|на|двадцять три тисячі Останній раз, але всього кілька днів тому, ми залишили його на двадцять три тисячі. Adesso siamo arrivati a quanti Marco? Зараз|ми|приїхали|до|скільки|Марко Зараз ми дійшли до скільки, Марко? Ventiquattromila? twenty-four thousand Двадцять чотири тисячі Двадцять чотири тисячі?

**Marco:** Ventisettemila. |twenty-seven thousand Марко|Двадцять сім тисяч Марко: Двадцять сім тисяч.

**Massimo:** Tra l'altro nell'attesa, scusami Marco ti ho parlato sopra, tra l'altro nell'attesa mentre tu mettevi a dormire le tue bimbe, ho fatto ascoltare un'introduzione del tuo episodio a Paolo, e devo dire che veramente, anche per chi studia l'italiano e consigliatissimo non solo, perché penso che in 10 secondi, 15 hai snocciolato dieci aggettivi che veramente ampliano il vocabolario di una persona, non solo straniera ma anche italiana, fantastici. |||in der Wartezeit|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||aufgeschlüsselt||||||||||||||||| |||in the wait||||||||||||put|||||daughters|||||||||||||||||||||highly recommended|||||||||unpacked|||||expand|||||||||||| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||adjetivos||||||||||||||| Массимо|Між|іншим|в очікуванні|вибач мені|Марко|тобі|я|говорив|зверху|між|іншим|в очікуванні|поки|ти|укладав|до|сну|їх||дочки|я|зробив|слухати|введення|твого||епізоду|до|Паоло|і|я повинен|сказати|що|насправді|також|для|хто|вивчає|італійську|і|настійно рекомендований|не|тільки|тому що|я думаю|що|за|секунд|ти|перерахував|десять|прикметників|які|насправді|розширюють|словник|словник|для|однієї|людини|не|тільки|іноземця|але|також|італійки|фантастичні Массимо: До речі, поки ти укладав своїх доньок спати, вибач, Марко, я тебе перебив, поки ти це робив, я дав послухати вступ до твого епізоду Паоло, і мушу сказати, що дійсно, навіть для тих, хто вивчає італійську, це дуже рекомендовано, не тільки тому, що я думаю, що за 10-15 секунд ти перерахував десять прикметників, які дійсно розширюють словниковий запас людини, не тільки іноземця, але й італійця, фантастично.

**Massimo:** No davvero, veramente! Массимо|Ні|справді|насправді Массімо: Ні, справді, справді! Non ho un vocabolario da italiano veramente così esteso, e quindi veramente consigliato a tutti i nostri ascoltatori. ||||||||extended||||||||| ||||||||amplo||||||||| Не|маю|один|словник|з|італійської|насправді|так|розширений|і|тому|насправді|рекомендований|всім|всі|наші|наші|слухачі У мене немає справді такого розширеного словникового запасу італійською, тому справді рекомендую всім нашим слухачам. Poi ho visto un sito che io consiglio, per essere aggiornati un po' sulle notizie italiane, comunque un sito di cultura molto bello, è Linkiesta, ho visto che addirittura c'era una tua intervista su Linkiesta quindi veramente mi inchino alla tua bravura davvero. ||||||||||||||||||||||||||||sogar|||||||||||||| ||||||||||||||||||||||||Linkiesta||||||||||||||bow|||| Потім|я|побачив|один|сайт|який|я|рекомендую|щоб|бути|оновленими|один|трохи|про|новини|італійські|все ж|один|сайт|про|культуру|дуже|гарний|є|Лінкієста|я|побачив|що|навіть|була|одна|твоя|інтерв'ю|на|Лінкієста|тому|справді|мені|вклоняюся|до|твоєї|майстерності|справді Then I saw a site that I recommend, to be updated a little bit on the Italian news, anyway a very nice culture site, it's Linkiesta, I saw that even there was an interview of yours on Linkiesta so really I bow to your skill really. Потім я побачив сайт, який я рекомендую, щоб бути в курсі італійських новин, в будь-якому випадку, дуже гарний культурний сайт, це Linkiesta, я побачив, що навіть була твоя інтерв'ю на Linkiesta, тому справді я схиляюся перед твоєю майстерністю.

**Marco:** Mi ha fatto molto piacere, mi avete avvisato. ||||||||informed Марко|мені|(дієслово допоміжне)|зробив|дуже|приємно|мені|ви|попередили Марко: Мені було дуже приємно, ви мене попередили. Era la prima volta anche per me, come un vero giornalista, sono rimasto ... mi ha emozionato un po'. Було|артикль|перша|раз|також|для|мене|як|один|справжній|журналіст|я|залишився|мені|(він/вона)|зворушив|один|трохи Це був перший раз і для мене, як для справжнього журналіста, я залишився ... це мене трохи зворушило.

**Massimo:** Quindi Paolo, nel ricordarti che tu sei un dilettante del podcast. ||||remembering you|||||amateur|| Массимо|Отже|Паоло|в|нагадуючи тобі|що|ти|є|один|аматор|подкаст| Массимо: Отже, Паоло, нагадаю тобі, що ти аматор подкасту.

**Paolo:** Assolutamente. Паоло|Абсолютно Паоло: Абсолютно.

**Marco:** Siamo tutti italiani allo sbaraglio. |||||on the run Марко|Ми є|всі|італійці|на|розгром Марко: Ми всі італійці на роздоріжжі.

**Paolo:** Qualche cosa di prima, uno stadio precedente al dilettantismo, che non so, in questo momento non mi viene in mente un termine, veramente una Vergine, ecco una Vergine. |||||||||Amateurismus||||||||||||||||||| |||||||||amateurism||||||||||||||||Virgin||| |||||||||amadorismo||||||||||||||||Virgem, inexperiente||| Paolo|Щось|річ|з|раніше|одне|стадія|попередня|до|аматорства|що|не|знаю|в|цей|момент|не|мені|приходить|в|розум|одне|слово|насправді|одна|Діва|ось|одна|Діва Паоло: Щось на початку, стадія перед аматорством, я не знаю, в цей момент не можу згадати термін, справжня Діва, ось Діва.

**Marco:** Allora diciamo italiano, quando si parla dei romani, non mi piace mai identificare italiano con romani perchè la storia romana va molto al di là della storia italiana, e non è fatta solo da italiani. Марко|Тоді|скажемо|італійською|коли|(займенник)|говорить|про|римлян|не|мені|подобається|ніколи|ідентифікувати|італійця|з|римлянами|тому що|(артикль)|історія|римська|йде|дуже|(артикль)|(прийменник)|там|(артикль)|історії|італійської|і|не|є|зроблена|тільки|(прийменник)|італійці Марко: Отже, скажемо італійський, коли йдеться про римлян, мені ніколи не подобається ототожнювати італійців з римлянами, тому що римська історія значно перевищує італійську історію, і вона не складається лише з італійців. Però detto questo, sì, se includiamo effettivamente la storia di Roma, entrambi questi calendari famosissimi di cui adesso parleremo, sono adottati in tutto il mondo, hanno origine in Italia Ci sono stati altri calendari ovviamente precedenti che poi mano a mano sono caduti in disuso, perché Roma, con la sua possanza arrivata a imporre il suo calendario a tutto il mondo occidentale, e poi il papato, un'altra grande istituzione che ha sede in Italia, ha avuto un'importanza sul calendario. ||||||||||||||||||||||||||||||||andere|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| |||||include|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||disuse||||||power|||to impose||||||||||||||||||||||||| Але|сказане|це|так|якщо|включимо|дійсно|артикль|історія|Риму|Рим|||||||||||в|||||||Італії||||||||||||||||||||||||||||календарі|||||||||||||||||||||| Але, сказавши це, так, якщо ми дійсно включимо історію Риму, обидва ці знамениті календарі, про які ми зараз говоритимемо, прийняті у всьому світі, мають походження в Італії. Звичайно, були й інші календарі, які раніше використовувалися, але з часом вони стали непотрібними, оскільки Рим, зі своєю могутністю, зміг нав'язати свій календар всьому західному світу, а потім папство, ще одна велика інституція, що має штаб-квартиру в Італії, мало значення для календаря. La prima cosa da dire è; quanto dura un giorno? The|first|thing|to|say|is|how much|lasts|a|day Перша річ, яку потрібно сказати, це; скільки триває день? Perchè vedrete che sarà un argomento molto importante per il calendario. Чому|ви побачите|що|буде|один|тема|дуже|важлива|для|календаря|календаря Бо ви побачите, що це буде дуже важлива тема для календаря. Quanto dura un anno? Скільки|триває|один|рік Скільки триває рік? Un anno è esattamente 365 giorni virgola 2 4 2 2. Один|рік|є|точно|днів|кома Рік триває точно 365 днів, 2 4 2 2. Poi è più alto, un po' di altre cifre, però diciamo fermiamoci alla quarta cifra decimale. ||||||||digits|||||||decimal Потім|є|більше|високий|один|трохи|з|інших|цифр|але|скажемо|зупинимося|на|четверта|цифра|десяткова Потім є ще деякі інші цифри, але скажімо, зупинимося на четвертій цифрі після коми. Cioè 365,25 sarebbe quasi 365 giorni e un quarto. Тобто|було б|майже|днів|і|один|чверть Тобто 365,25 буде майже 365 днів і чверть. Questo quasi, vedremo, è molto importante se non vogliamo dire in cifre decimali è 365 giorni, 5 ore 48 minuti e 46 secondi. Це|майже|ми побачимо|є|дуже|важливим|якщо|не|хочемо|сказати|в|цифрах|десяткових|є|днів|годин|хвилин|і|секунд Це майже, побачимо, дуже важливо, якщо ми не хочемо сказати в десяткових дробах, це 365 днів, 5 годин 48 хвилин і 46 секунд. Quindi come vedete molto vicino alle 6 ore. Отже|як|ви бачите|дуже|близько|до|години Отже, як ви бачите, це дуже близько до 6 годин. Ok? Гаразд Гаразд? Quindi questo crea un problema, perché l'anno può essere o di 365 o 366 giorni ma non può essere di 365,25, è difficile! Отже|це|створює|одне|проблема|тому що|рік|може|бути|або|з|або|днів|але|не|може|бути|з|є|важко Отже, це створює проблему, тому що рік може бути або 365, або 366 днів, але не може бути 365,25, це важко! Allora, ci sono stati vari sistemi per ovviare a questo problema nei vari calendari, i Romani sotto la Repubblica fino a Giulio Cesare, avevano forse uno dei sistemi peggiori della storia. |||||||to overcome||||||||||||||||||||||| Тоді|нам|є|були|різні|системи|для|уникнення|до|цього|проблеми|в|різних|календарях||Римляни|під||Республікою|до||Юлія|Цезаря|мали|можливо|один|з|систем|гірших|в історії|історії Отже, існували різні системи для вирішення цієї проблеми в різних календарях, римляни під час Республіки до Юлія Цезаря, мали, можливо, одну з найгірших систем в історії. Perché avevano un sistema basato su 12 mesi come oggi, di durata leggermente diversa, ma il conto totale dei 12 mesi non faceva 365 giorni ma 355. Чому|мали|один|система|заснована|на|місяців|як|сьогодні|тривалість|тривалість|трохи|відрізнялася|але|загальний|підрахунок|загальний|з|місяців|не|складав|днів|але Бо в них була система, заснована на 12 місяцях, як сьогодні, з трохи іншою тривалістю, але загальна кількість 12 місяців не становила 365 днів, а 355. Ma perché 355? Але|чому А чому 355? Non lo so. Не|його|знаю Не знаю. Comunque faceva 355 giorni, quindi il problema che mancavano 10 giorni e un quarto per fare il l'anno corretto. Все ж|було|днів|отже|цей|проблема|що|залишалося|днів|і|одна|чверть|для|завершення|цей|рік|правильний В будь-якому випадку, це було 355 днів, тому проблема полягала в тому, що не вистачало 10 днів і чверті, щоб зробити правильний рік. Come ovviare a questo problema? |Resolver||| Як|вирішити|до|цю|проблему Як вирішити цю проблему? I romani avevano un sistema abbastanza rozzo, circa ogni due anni inserivano un mese aggiuntivo di durata irregolare di 22 o 23 giorni a seconda. ||||||großzügig|||||||||||||||| ||||||rough||||||||additional month||||||||depending ||||||rudimentar|||||||||||||||| Римляни|римляни|мали|один|система|досить|грубий|приблизно|кожні|два|роки|вставляли|один|місяць|додатковий|тривалістю|тривалістю|нерегулярний|на|або|дні|в|залежно Римляни мали досить грубу систему, приблизно кожні два роки вони додавали додатковий місяць нерегулярної тривалості 22 або 23 дні в залежності.

**Marco:** Ogni due anni, quindi se fate i conti, sono 10,25 i giorni di differenza, applicato, scusa sono 11,25 applicato in questo modo, facendoli 22, poi ogni tanto di 23 riuscivano più o meno a compensare e a quadrare e a tenere il calendario ufficiale allineato con le stagioni. |||||||||||||||||||||||||||||||compensate|||square|||||||||| Марко|Кожні|два|роки|отже|якщо|ви робите|ці|підрахунки|є|ці|дні|з|різниці|застосовані|вибач|є|застосовані|в|цей|спосіб|роблячи їх|потім|кожен|раз|з|могли|більше|або|менше|до|компенсувати|і|до|зрівноважувати|і|до|тримати|офіційний|календар|офіційний|вирівняним|з|сезонів|сезонами Марко: Кожні два роки, тож якщо ви порахуєте, це 10,25 днів різниці, застосовано, вибачте, це 11,25, застосовано таким чином, роблячи їх 22, потім час від часу 23, вони більш-менш могли компенсувати і вирівняти та тримати офіційний календар в синхронізації з сезонами. Quello che vuoi è che aprile sia primavera. Те|що|хочеш|є|що|квітень|буде|весна Те, що ти хочеш, це щоб квітень був весною. Non vuoi che ad aprile sia inverno o estate. Не|хочеш|щоб|в|квітні|був|зима|або|літо Ти не хочеш, щоб в квітні була зима чи літо. Quindi questo è quello che cercavano di fare inserendo questi mesi, come dire intercalari ogni ogni tanto. |||||||||||||intercalary||| Отже|це|є|те|що|шукали|щоб|зробити|вставляючи|ці|місяці|як|сказати|вставні|кожен|кожен|деякий час Отже, це те, що вони намагалися зробити, вставляючи ці місяці, як би кажучи, вставні час від часу. Chi faceva questa cosa? Хто|робив|ця|річ Хто це робив? Era il Pontefice Massimo. Було|цей|Папа|Максимальний Це робив Верховний Понтифік. Chi era il Pontefice Massimo? Хто|був|(артикль)|Папа|Максимальний Хто був Верховним Понтифіком? Era il massimo capo della religione romana. Було|цей|найвищим|головою|римської|релігії|римської Це був найвищий глава римської релігії. Oggi, ancora oggi i Papi spesso sono chiamati pontefici. ||||||||pontífices Сьогодні|ще|сьогодні|(артикль множини)|Папи|часто|є|називаються|понтифіки Сьогодні, ще сьогодні Папи часто називаються понтифіками. Da dove deriva questo nome? З|де|походить|це|ім'я Звідки походить ця назва? Deriva dall'antica Roma, il Pontefice Massimo era un prete della religione romana, il Pontefice Massimo aveva una casa speciale dentro il Foro Romano dove risiedeva e uno dei suoi vari compiti erano fra l'altro eletti i Pontefici Massimi, ma eletti a vita, una carica quindi diversa dalle altre cariche romane che erano sempre nella Repubblica a scadenza, questa era una carica a vita. ||||||||||||||||||||||||resided|||||||||||||||||||charge|||||||||||||term limit|||||| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||cargos|||||||||||||| Походить|з давнього|Риму||Понтифік|Максимум|був||священик|римської|релігії|||Понтифік|Максимум|мав||будинок|спеціальний|всередині||Форум|Римський|де|проживав||один||його|різні|обов'язки|були|серед|інших|обрані||Понтифіки|Максимум|але|обрані||життя||посада|отже|відрізнялася|від|інших|посад|римських|які|були|завжди|в|Республіці||терміном|ця|була||посада||життя Вона походить з давнього Риму, Понтифік Максим був священиком римської релігії, Понтифік Максим мав спеціальний дім у Римському Форумі, де проживав, і одним з його різних обов'язків було, серед іншого, обирати Понтифіків Максимів, але обирати на все життя, ця посада була, отже, відмінною від інших римських посад, які завжди були в Республіці на термін, ця була посадою на все життя. Il Pontefice quindi ogni due anni tendenzialmente inseriva questo mese. The|Pope|therefore|every|two|years|tendentially|inserted|this|month Отже, Понтифік, як правило, кожні два роки вводив цей місяць. Ora questo sistema più o meno ha funzionato fino alla tarda repubblica. ||||||||||late| Тепер|ця|система|більш|або|менше|мав|працював|до|пізньої|пізньої|республіки Тепер ця система більш-менш працювала до пізньої республіки. Nella tarda Repubblica un po' per la confusione delle guerre civili un po' perché questo potere del Pontefice Massimo lo utilizzava per ingrandire la sua importanza a Roma, perché quando tu puoi decidere il calendario sei una persona importante, spesso saltando, spesso non facendolo, quello che era successo che è arrivato al tempo di Giulio Cesare per decenni non era stato applicato non era stata applicata in modo molto corretto questa questa procedura, per anni non era stata fatta, ma era stato messo inserito un mese intercalare. ||||||||||||||||||||||expand||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||intercalary month У|пізній|Республіці|трохи|трохи|через||плутанину||||трохи|трохи|тому що|цей|влада|||||||||||||тому що|коли|ти|можеш|вирішувати|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| У пізній Республіці, частково через плутанину громадянських війн, частково тому, що ця влада Понтифіка Максима використовувалася для збільшення його значення в Римі, адже коли ти можеш вирішувати календар, ти важлива особа, часто пропускаючи, часто не виконуючи, те, що сталося в часи Юлія Цезаря, протягом десятиліть не було застосовано, ця процедура не була застосована дуже коректно, протягом років це не виконувалося, але був вставлений додатковий місяць. Questo aveva disallineamento il calendario completamente, il calendario ufficiale con il calendario delle stagioni normali. ||misalignment|||||||||||| Це|мав|невідповідність|календар|календар|повністю|календар||офіційний|з|календар||сезонів|| Це повністю порушило календар, офіційний календар з календарем звичайних сезонів. Un problema grosso. Один|проблема|великий Велика проблема. Giulio Cesare nonostante avesse ben altro a cui pensare nella sua vita, oltre a questo, mise sù una commissione, si chiama Calendario Giuliano da Giulio Cesare, ovviamente non l'ha... Questo è il primo, e il primo dei due calendari, non l'ha ovviamente creato lui. ||||||||||||||||set up||||||||||||||||||||||||||| Джуліо|Цезар|незважаючи на|мав|добре|інше|до|якому|думати|в|його|життя|крім|до|цього|створив|на|одну|комісію|вона|називається|Календар|Юліанський|від|Джуліо|Цезар|очевидно|не|його|це|є|перший|перший||||з|двох|календарів|не|його|очевидно|створив|він Юлій Цезар, незважаючи на те, що мав багато інших справ у своєму житті, окрім цього, створив комісію, яка називається Юліанський календар на честь Юлія Цезаря, звичайно, він не... Це перший, і перший з двох календарів, звичайно, він його не створив. Lui ha dato il compito a persone esperte di trovare una soluzione a questo problema. Він|має|дав|цей|завдання|до|люди|досвідчені|з|знаходження|одне|рішення|до|цього|проблеми Він доручив завдання експертам знайти рішення цієї проблеми. La soluzione trovata è una soluzione che ci sarà abbastanza familiare e questa è la prima volta che viene trovata cioè quella di fare un calendario con un anno bisestile. |||||||||||||||||||||||||||||Schaltjahr |||||||||||||||||||||||||||||leap The|solution|found|is|a|solution|that|to us|will be|quite|familiar|and|this|is|the|first|time|that|is|found|namely|that|of|making|a|calendar|with|a|year|leap year Знайдене рішення є рішенням, яке буде досить знайомим, і це перший раз, коли воно було знайдено, а саме - створити календар з високосним роком. L'anno bisestile quindi 365 giorni tutti gli anni, tranne ogni quattro anni sarebbe stato inserito un giorno in più a febbraio il giorno più corto il mese più corto anche nel calendario romano, cosa che ci risulterà molto familiare. |||||||||||||||||||||||||||||||||||result|| Рік|високосний|отже|днів|всі|артикль|роки|крім|кожні|чотири||був би|вставлений|додатковий|один|день|в|більше|в|лютому|артикль|день|найбільш|короткий|артикль|місяць|найбільш|короткий|також|в|календарі|римському|річ|яка|нам|здасться|дуже|знайомою Отже, високосний рік - це 365 днів кожного року, за винятком кожних чотирьох років, коли до лютого додається ще один день, найкоротший день, найкоротший місяць, також у римському календарі, що буде нам дуже знайомим. Il Calendario Giuliano in grandissima parte è il calendario che è ancora in vigore. The|Calendar|Julian|in|very great|part|is|the|calendar|that|is|still|in|use Юліанський календар в значній мірі є календарем, який досі діє. Quindi stiamo parlando di un'innovazione di Giulio Cesare che usiamo ancora oggi tutti i giorni. Отже|ми|говоримо|про|інновацію|від|Юлія|Цезаря|яка|використовуємо|ще|сьогодні|всі|артикль|дні Отже, ми говоримо про інновацію Юлія Цезаря, яку ми використовуємо і сьогодні щодня. Questa è una cosa bellissima, mi è sempre piaciuto tantissimo. Це|є|одна|річ|прекрасна|мені|є|завжди|подобалася|дуже сильно Це дуже гарна річ, мені це завжди дуже подобалося.

**Paolo:** Si si veramente. Паоло|Так|так|справді Паоло: Так, так, справді.

**Marco:** E quindi quindi Questo è stato fatto nel 46 avanti Cristo. |||||||||before| Марко|І|отже|отже|Це|є|було|зроблено|в|до|Христа Марко: І отже, це було зроблено в 46 році до нашої ери. Ora la cosa interessante è che per riallineare il calendario, Giulio Cesare fece anche inserire due mesi di durata straordinaria nel 46 avanti Cristo. |||||||realign||||||||||||||| Тепер|артикль|річ|цікава|є|що|для|повторно вирівняти|артикль|календар|Юлій|Цезар|зробив|також|вставити|два|місяці|тривалістю|тривалість|надзвичайної|в|до|Христа Тепер цікаво, що для вирівнювання календаря Юлій Цезар також ввів два місяці надзвичайної тривалості в 46 році до нашої ери. Quindi se volete una piccola curiosità potete chiedere a qualcuno; "Quale è stato l'anno più lungo della storia?" Отже|якщо|ви хочете|одна|маленька|цікавинка|ви можете|запитати|у|когось|Яке|є|було|рік|найбільш|довгий|в історії|історії Отже, якщо ви хочете маленьку цікавинку, можете запитати когось: "Який був найдовший рік в історії?" Il 46 avanti Cristo perché è durato quattordici mesi, molto molto lungo. 46|до|нашої ери|чому|є|тривав|чотирнадцять|місяців|дуже|дуже|довгий 46 рік до нашої ери, тому що тривав чотирнадцять місяців, дуже-дуже довго. Ma forse erano tre mesi, era un mese intercalare più due mesi straordinari, quindi era un totale di 15 mesi, quindi un anno lunghissimo con il quale si è riallineato il calendario all'anno solare. Але|можливо|були|три|місяці|був|один|місяць|високосний|плюс|два|місяці|надзвичайні|отже|був|один|загальний|з|місяців|отже|один|рік|дуже довгий|з|цей|який|він|є|знову вирівнявся|цей|календар|до року|сонячного Але, можливо, це були три місяці, один високосний місяць плюс два надзвичайні місяці, отже, загалом це було 15 місяців, тобто дуже довгий рік, з яким календар був вирівняний з сонячним роком. Ora questo sistema a quanto pare, di nuovo ci fu una serie di guerre civili una confusione, non fu applicato perfettamente negli anni successivi a Giulio Cesare. Тепер|ця|система|на|скільки|здається|знову|нова|нам|була|одна|серія|знову|війни|громадянські|одна|плутанина|не|була|застосована|ідеально|в|роки|наступні|до|Юлія|Цезаря Тепер ця система, як виявляється, знову була піддана серії громадянських війн і плутанини, тому вона не була ідеальною в наступні роки після Юлія Цезаря. Quindi a quanto pare i preti inserirono il bisestile ogni tre anni invece di quattro, quindi di nuovo si creò un piccolo problema quindi alla fine fu Augusto a riconfermare il Calendario Giuliano. ||||||||leap year|||||||||||||||||||||reconfirm||| Отже|до|скільки|здається|(артикль множини)|священики|ввели|(артикль визначений)|високосний рік|кожен|три|роки|замість|(прийменник)|чотири|отже|(прийменник)|знову|(зворотне дієслово)|виник|(неозначений артикль)|маленький|проблема|отже|(прийменник)|кінець|був|Август|до|підтвердити|(артикль визначений)|календар|юліанський Отже, як виявляється, священики вводили високосний рік кожні три роки замість чотирьох, тому знову виникла невелика проблема, і в кінцевому підсумку це був Август, хто підтвердив Юліанський календар. Siccome si era accumulato qualche giorno in più annullò per due decenni il bisestile in modo da di nuovo riportarlo a quello che era il pensiero originale. da|||||||||||||||||||||||||| ||||||||canceled|||||||||||||||||| Оскільки|він|був|накопичився|кілька|днів|в|більше|скасував|на|два|десятиліття|той|високосний рік|в|спосіб|щоб|знову||повернути його|до|того|що|був|той|задум|оригінальний Оскільки накопичилося кілька зайвих днів, він скасував високосний рік на два десятиліття, щоб знову повернути його до того, що було оригінальною думкою. Prima di andare oltre, specificherei che due dei mesi oggi utilizzati, una cosa abbastanza nota, ma la dico per quei pochi che non dovessero saperlo, ovviamente luglio deriva da Julius da Giulio Cesare, quindi Giulio Cesare ebbe un nome dopo la sua morte, dedicato a sè, e Agosto deriva da Augustus quindi di nuovo dal successore di Julio Cesar. ||||specify|||||||||||||||||||||||||Julius|||||||||||||||||||||Augustus|||||||July| Перед|з|йти|далі|уточнив би|що|два|з|місяців|сьогодні|використовуються|одна|річ|досить|відома|але|це|кажу|для|тих|небагатьох|хто|не|повинні|знати це|очевидно|липень|походить|від|Юлія|від|Гая|Цезаря|отже|Гай|Цезар|мав|одне|ім'я|після|його|його|смерті|присвячений|собі|собі|і|Серпень|походить|від|Августа|отже|від|знову|від|наступника|від|Юлія|Цезаря Перед тим, як продовжити, я б зазначив, що два з місяців, які сьогодні використовуються, це досить відомий факт, але я скажу це для тих небагатьох, хто цього не знає, звичайно, липень походить від Юлія, від Юлія Цезаря, отже, Юлій Цезар отримав ім'я після своєї смерті, присвячене йому, а Серпень походить від Августа, отже, знову від наступника Юлія Цезаря. Questi erano "Quintilis" e "Sextilis" prima, erano due mesi, avevano un nome diverso, "quinto" e "sesto" quindi perché settembre, settembre è settimo no? ||July||sixth|||||||||||||||||| Ці|були|Квінтіліс|і|Секстіліс|раніше|були|два|місяці|мали|одне|ім'я|інше|п'ятий|і|шостий|отже|чому|вересень|вересень|є|сьомий|ні Це були "Квінтіліс" і "Секстіліс" раніше, це були два місяці, вони мали іншу назву, "п'ятий" і "шостий", тож чому вересень, вересень - це сьомий, так? Prima c'era il quinto e il sesto, quinto e sesto sono diventati Luglio e Agosto. Спочатку|було|п'ятий|п'ятий|і|шостий|шостий|п'ятий|і|шостий|стали|липень|серпень|і|серпень Спочатку був п'ятий і шостий, п'ятий і шостий стали Липнем і Серпнем. Potresti chiedere il quinto sesto, è complicato. Міг би|запитати|п'ятий|шостий|це|є|складно Ти можеш запитати про п'ятий шостий, це складно.

**Massimo:** Ti ricordo di non dare nulla per scontato, io sono stato rimandato in storia ricordatelo e quindi. ||||||||||||failed history|||remember it|| ||||||||por garantido||||||||| Massimo|Тобі|нагадую|про|не|давати|нічого|за|само собою зрозуміле|я|був|залишений|відкладений|з|історії|пам'ятай про це|і|тому Максим: Нагадую тобі не сприймати нічого як належне, я був відправлений на повторне навчання з історії, пам'ятай про це, і тому.

**Marco:** Qui non era Perfetto allora non era non fosse scontato, perfetto! |||||||||wäre|| Марко|Тут|не|був|ідеальний|тоді|не|був|не|був би|очевидний|ідеальний Марко: Тут не було ідеально, отже, це не було б очевидно, ідеально!

**Massimo:** No no, non lo era. Массимо|Ні|ні|не|це|було Массімо: Ні-ні, це не так.

**Marco:** Quindi, anche quest'anno cosa interessante stiamo usando ancora oggi i nomi delle due figure più importanti forse della storia romana. Марко|Отже|також|цього року|що|цікаве|ми|використовуємо|ще|сьогодні|ці|імена|двох|двох|фігур|найбільш|важливих|можливо|римської|історії|римської Марко: Отже, навіть цього року цікаво, що ми все ще використовуємо імена двох найважливіших фігур, можливо, в історії Риму. Anche gli altri nomi a tutti gli altri nomi dei mesi del calendario sono romani, quindi settembre è il settimo mese ottobre l'ottavo novembre il nono, dicembre il decimo. Також|інші|інші|назви|до|всіх|інші|інші|назви|місяців|місяців|календаря|календаря|є|римськими|отже|вересень|є|сьомий|місяць|місяць|жовтень||листопад|дев'ятий|місяць|грудень|десятий|місяць Також всі інші назви всіх інших місяців календаря римські, отже, вересень - це сьомий місяць, жовтень - восьмий, листопад - дев'ятий, грудень - десятий. Perché questo derivava dall'antico calendario, si chiama di Romolo, ovviamente probabilmente è una leggenda, dove c'erano dieci mesi solamente, l'inverno praticamente non aveva mese e quindi i mesi erano solo 10. |||the ancient|||||||||||||||||||||||||| Чому|це|походив|з давнього|календаря|він|називається|Ромула|Ромул|очевидно|ймовірно|є|одна|легенда|де|було|десять|місяців|тільки|зима|практично|не|мав|місяць|і|тому|ці|місяці|були|тільки Тому що це походить з давнього календаря, який називається календарем Ромула, очевидно, це, напевно, легенда, де було лише десять місяців, зима практично не мала місяця, отже, місяців було лише 10. Gennaio e febbraio sono stati aggiunti sostanzialmente successivamente. Січень|і|Лютий|були|додані|додані|суттєво|пізніше Січень і лютий були додані суттєво пізніше. Bene, ora questo sistema di Giulio Cesare è un ottimo sistema perchè è, come vi ho detto 365,25 di media, ma abbiamo detto che il giorno in realtà non è 365,25 è 365,24 22 2422. Добре|зараз|ця|система|Юлія Цезаря|Юлій|Цезар|є|один|відмінний|система|тому що|є|як|вам|я|сказав|з|середнє|але|ми|сказали|що|цей|день|на|справжності|не|є|є Добре, тепер ця система Юлія Цезаря є відмінною системою, тому що, як я вже сказав, в середньому 365,25, але ми сказали, що день насправді не 365,25, а 365,24 22 2422. Questo piccolo errore vuol dire che si accumula una differenza di un giorno ogni 128 anni. Це|маленька|помилка|хоче|означає|що|(зворотне дієслово)|накопичується|одна|різниця|на|один|день|кожні|років Ця маленька помилка означає, що накопичується різниця в один день кожні 128 років. Ora rispetto al sistema precedente direi veramente impreciso di aggiungere un mese ogni tanto, è un enorme miglioramento ma c'era ancora un errore. |||||||imprecise||||||||||||||| Тепер|щодо|до|системи|попереднього|я б сказав|справді|неточний|про|додавати|один|місяць|кожен|час від часу|є|одне|величезне|покращення|але|був|ще|одне|помилка Тепер, в порівнянні з попередньою системою, я б сказав, що дійсно неточно додавати місяць час від часу, це величезне покращення, але все ще була помилка. E' un errore che con il tempo si sarebbe accumulato. Це|одне|помилка|що|з|цей|час|він|би|накопичився Це помилка, яка з часом накопичувалася б. Questo è un effetto che già nel Medioevo era evidente, le stagioni andarono mano a mano disallineandosì con il Calendario Giuliano. ||||||||||||||||disaligning themselves|||| Це|є|один|ефект|який|вже|в|Середньовіччі|був|очевидним|(артикль множини)|пори року|йшли|рука|до|руки|розходячись|з|(артикль)|календар|юліанський Це ефект, який вже в середньовіччі був очевидним, сезони поступово почали відхилятися від Юліанського календаря. Ora prima di andare oltre e precisare quale fu la soluzione a questo problema, una piccola nota, magari qualcuno può essere interessato, quando è iniziato il nostro calendario, quando è l'anno zero, l'anno uno ecc... Allora, prima nota, non esiste l'anno zero, si va dall'anno meno uno, all'anno 1, quindi non è mai esistito l'anno zero. Тепер|спочатку|перед|йти|далі|і|уточнити|яка|була|ця|рішення|до|цього|проблеми|одна|маленька|примітка|можливо|хтось|може|бути|зацікавлений|коли|є|почався|наш|наш|календар|коли|є|рік|нуль|рік|один|і так далі|Отже|перша|примітка|не|існує|рік|нуль|він|йде|від року|мінус|один|до року|отже|не|є|ніколи|існував|рік|нуль Тепер, перш ніж йти далі і уточнити, яке було рішення цієї проблеми, маленька примітка, можливо, когось це зацікавить, коли почався наш календар, коли нульовий рік, перший рік тощо... Отже, перша примітка, нульового року не існує, ми йдемо з року мінус один до року один, отже, ніколи не існувало нульового року. Questa è la ragione per la quale in teoria il 2000 fa parte del ventesimo secolo non del ventunesimo, perché si inizia a contare da 1. Це|є|артикль|причина|для|артикль|якої|в|теорії|артикль|є|частиною|артикль|двадцятого|століття|не|артикль|двадцять першого|тому що|(зворотне дієслово)|починається|з|рахувати|з Це причина, чому в теорії 2000 рік є частиною двадцятого століття, а не двадцять першого, тому що рахунок починається з 1. I Romani contavano gli anni in due modi uno comune uno poco comune. Романи|роми|рахували|артикль|роки|в|два|способи|один|звичайний|один|мало|звичайний Римляни рахували роки двома способами: один звичайний, один менш звичайний. Quello più comune era utilizzando i consolati, diciamo nell'anno del consolato di Giulio Cesare e Pompeo non hanno mai fatto qualcosa di insieme, ma per dire, se l'avessero fatto sarebbe stato l'anno del Consolato di Giulio Cesare e di Pompeo, e quello voleva dire è l'anno lì, perché loro tenevano una lista di tutti i consolati, quindi quando dicevi l'anno dei consolati di quei due, era quell'anno li. |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||Konsulate|||||||||||| |||||||||||||||Pompey||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||consulates|||you said||||||||| ||||||consulados||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| Те|більш|звичайний|був|використовуючи|ті|консульства|скажемо|в році|консульства|консульства|Юлія||Цезаря|і|Помпея|не|мали|ніколи|зроблено|щось|разом|разом|але|для|сказати|якщо|вони б|зробили|було б|бути|рік|консульства|консульства|Юлія||Цезаря|і|Юлія|Помпея|і|те|хотів|сказати|є|рік|там|тому що|вони||один|список|всіх|всіх|ті|консульства|тому|коли|ти говорив|рік|консульств|консульств|тих|тих|двох|був|той рік|там Більш звичайний спосіб полягав у використанні консульств, скажімо, в рік консульства Юлія Цезаря і Помпея, вони ніколи не робили нічого разом, але, скажімо, якби вони це зробили, це був би рік консульства Юлія Цезаря і Помпея, і це означало б, що це той рік, тому що вони вели список усіх консульств, тому, коли ти говорив рік консульств цих двох, це був той рік. Era due anni dopo l'anno del consolato di quell'altro. Було|два|роки|після|року|консульства|консульства|того|іншого Це сталося через два роки після року консульства того іншого. Vero non è un sistema facilissimo però funzionava abbastanza. Правда|не|є|один|система|дуже легкий|але|працював|досить Правда, це не зовсім простий система, але вона працювала досить добре. L'altro sistema è "Ab Urbe condita", non era in realtà molto utilizzato, che vuol dire dalla fondazione di Roma dal dal 753 avanti Cristo, che a noi più familiare perché è il sistema che usiamo noi, cioè di dire di contare da un punto della storia in poi. |||from|city|from the foundation||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| Інша|система|є|від|Міста||||в||||||||||||||||||||||||||||||||||||||подальшому Інша система - "Ab Urbe condita", насправді не була дуже поширена, що означає з моменту заснування Риму, з 753 року до нашої ери, що нам більш знайоме, оскільки це система, яку ми використовуємо, тобто рахувати з певного моменту в історії. Il calendario dall'anno cosiddetto avanti Cristo dopo Cristo non fu inventato fino al sesto secolo dopo Cristo. |||so-called||||||||||||| The|calendar|from the year|so-called|before|Christ|after|Christ|not|was|invented|until|in the|sixth|century|after|Christ Календар з так званого року до нашої ери після нашої ери не був винайдений до шостого століття нашої ери. Quindi i primi secoli dell'era cristiana nessuno diceva dopo Cristo, si continuava ad usare il calendario tendenzialmente consolare. |||||||||||||||||ecclesiastical Отже|перші||століття|ери|християнської|ніхто|говорив|після|Христа|він|продовжував|до|використовувати|календар|календар|в основному|консульський Отже, в перші століття християнської ери ніхто не говорив "після нашої ери", продовжували використовувати календар, в основному консульський. Dal terzo secolo dopo Cristo in poi dai tempi di Diocleziano, c'è una cosa che viene usata anche molto nel Medioevo che si chiama "l'indizione" che era una specie di ciclo di tassazione. ||||||||||||||||||||||||die Indiktion|||||||| ||||||||||Diocletian||||||||||||||indiction||||||cycle||taxation З третього|третього|століття|після|Христа|в|далі|з|часів|Діоклетіана||є|одна|річ|яка|використовується|використана|також|дуже|в|Середньовіччі|яка||називається|індиція|яка|була|одна|різновид||цикл||оподаткування З третього століття нашої ери, починаючи з часів Діоклетіана, існує річ, яка також широко використовувалася в середньовіччі, що називається "індиція", яка була своєрідним циклом оподаткування. Cioè le tasse venivano fissate per 15 anni, cioè il tuo il tuo terreno veniva un ispettore del fisco che diceva; "Ok il tuo terreno vale 100 soldi d'oro, quindi ci devi dieci soldi d'oro all'anno, e ce li dovrai sempre per 15 anni, non cambierà mai, fra 15 anni ripasserò o qualcun altro passerà. ||||||||||||land||||||||||||||||||||||||||||||||||reassess|||| Тобто|(артикль множини)|податки|були|встановлені|на|років|тобто|(артикль)|твій|(артикль)|твій|земля||||||||||||коштує|монет|золота|отже|(прийменник)|повинен|десять|монет|золота|на рік|і|(прийменник)|їх|повинен будеш|завжди|на|років|не|зміниться|ніколи|через|років|я знову перевірю|або|хтось|інший|перевірить Тобто податки встановлювалися на 15 років, тобто ваша земля оцінювалася податковим інспектором, який говорив: "Гаразд, ваша земля коштує 100 золотих монет, отже, ви повинні платити десять золотих монет на рік, і ви повинні будете їх платити завжди протягом 15 років, це ніколи не зміниться, через 15 років я повернуся або хтось інший прийде." Quindi questo si chiamava il "ciclo dell'indizione". ||||||indiction cycle ||||||do indício Отже|це|(зворотне дієслово)|називався|(артикль)|цикл|індиції Отже, це називалося "цикл індиції". Quindi quello che succede, che dopo Diocleziano le persone iniziano a utilizzare un sistema dicendo; "nel quinto anno della indizione...", spesso senza dire quale di questi cicli forse dandolo per scontato, è successa questa cosa, o "...nel decimo anno della indizione", poi finiva un ciclo e si ricominciava dal secondo anno dell'indizione del terzo anno dell'indizione... e questo è stato utilizzato per secoli secoli e secoli, spesso molto più del dell'anno della datazione che conosciamo noi dell'Annus Domini cioè del dopo Cristo (d.C.). |||||||||||||||||||indiction|||||||||assuming it||discounted||||||||||||||||||||||||||||||used||||||||||||dating||||the year||||||| Отже|те|що|відбувається|що|після|Діоклетіана|(артикль множини)|люди|починають|(прийменник)|використовувати|(неозначений артикль)|систему|кажучи|в|п'ятому|році|(прийменник)|індиції|часто|без|сказати|який|(прийменник)|ці|цикли|можливо|вважаючи|за|очевидним|(дієслово бути)|сталася|ця|річ|або|в|десятому|році|(прийменник)|індиції|потім|закінчувався|(неозначений артикль)|цикл|і|(зворотне дієслово)|знову починався|з|другому|році||(прийменник)|третьому|році||і|це|(дієслово бути)|було|використано|протягом|століть|століть|і|століть|часто|набагато|більше|(прийменник)||(прийменник)|датування|що|ми знаємо|ми||Господа|тобто|(прийменник)|після|Христа|| Тож те, що сталося, це те, що після Діоклетіана люди почали використовувати систему, кажучи: "в п'ятому році індиції...", часто не вказуючи, який з цих циклів, можливо, вважаючи це очевидним, сталося це, або "...в десятому році індиції", потім закінчувався цикл і починали з другого року індиції третього року індиції... і це використовувалося протягом століть, століть і століть, часто набагато більше, ніж рік датування, який ми знаємо, рік нашої ери (н.е.). Quindi, quindi questo è un sistema che anche io non conoscevo prima di iniziare a studiare un pochino la storia e invece andando a cercare sui libri di storia non troverete la data delle fonti antiche, ma ci sarà scritto spesso l'indizione o gli anni del consolato se è una fonte romana. Отже||це|є|один|система|який|також|я|не|знав|до|з|почати|до|вивчати|один|трохи|історію|історії||||||||||не|знайдете|дату||стародавніх|джерел|стародавніх|але|там|буде|написано|часто|індиція|або|роки|роки|консульства|консульства|якщо|є|одна|джерело|римське Отже, це система, яку я також не знав, перш ніж почати трохи вивчати історію, і замість цього, шукаючи в історичних книгах, ви не знайдете дати давніх джерел, але часто буде написано індиція або роки консульства, якщо це римське джерело. Il calendario attuale viene invece ideato da Dionigi il Piccolo nel VI secolo dopo Cristo, è tutto chiaro fino adesso? |||||||Dionysius the Little|||||||||||| The|calendar|current|is|instead|devised|by|Dionysius|the|Little|in the|6th|century|after|Christ|is|all|clear|until|now Сучасний календар був розроблений Діонісієм Малим у VI столітті нашої ери, все зрозуміло до цього моменту?

SENT_CWT:AFkKFwvL=19.27 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=5.46 uk:AFkKFwvL openai.2025-01-22 ai_request(all=164 err=0.00%) translation(all=136 err=0.00%) cwt(all=2611 err=8.58%)