×

LingQをより快適にするためCookieを使用しています。サイトの訪問により同意したと見なされます クッキーポリシー.

image

VOA Short Stories., Bartleby

Bartleby

SHIRLEY GRIFFITH: Now, the Special English program, AMERICAN STORIES.

(MUSIC)

Our story this week is called “Bartleby.

" It was written by Herman Melville, one of America's best-known writers. Here is Shep O'Neal to tell you the story in Special English. (MUSIC)

SHEP O'NEAL: I am an old lawyer, and I have three men working for me.

My business continued to grow and so I decided to get one more man to help write legal papers. I have met a great many people in my days, but the man who answered my advertisement was the strangest person I have ever heard of or met. He stood outside my office and waited for me to speak.

He was a small man, quiet and dressed in a clean but old suit of clothes. I asked him his name. It was Bartleby. At first Bartleby almost worked himself too hard writing the legal papers I gave him. He worked through the day by sunlight, and into the night by candlelight. I was happy with his work, but not happy with the way he worked. He was too quiet. But, he worked well…like a machine, never looking or speaking. One day, I asked Bartleby to come to my office to study a legal paper with me. Without moving from his chair, Bartleby said: “I do not want to.” I sat for a short time, too surprised to move.

Then I became excited. “You do not want to.

What do you mean, are you sick? I want you to help me with this paper.” “I do not want to.”

His face was calm.

His eyes showed no emotion. He was not angry. This is strange, I thought. What should I do? But, the telephone rang, and I forgot the problem for the time being. A few days later, four long documents came into the office.

They needed careful study, and I decided to give one document to each of my men. I called and all came to my office. But not Bartleby. “Bartleby, quick, I am waiting.”

He came, and stood in front of me for a moment.

“I don't want to,” he said then turned and went back to his desk. I was so surprised, I could not move.

There was something about Bartleby that froze me, yet, at the same time, made me feel sorry for him. As time passed, I saw that Bartleby never went out to eat dinner.

Indeed, he never went anywhere. At eleven o'clock each morning, one of the men would bring Bartleby some ginger cakes. “Umm.

He lives on them,” I thought. “Poor fellow!” He is a little foolish at times, but he is useful to me. “Bartleby,” I said one afternoon.

“Please go to the post office and bring my mail.” “I do not want to.”

I walked back to my office too shocked to think.

Let's see, the problem here is…one of my workers named Bartleby will not do some of the things I ask him to do. One important thing about him though, he is always in his office. One Sunday I walked to my office to do some work.

When I placed the key in the door, I couldn't open it. I stood a little surprised, then called, thinking someone might be inside. There was. Bartleby.

He came from his office and told me he did not want to let me in. The idea of Bartleby living in my law office had a strange effect on me. I slunk away much like a dog does when it has been shouted at…with its tail between its legs. Was anything wrong?

I did not for a moment believe Bartleby would keep a woman in my office. But for some time he must have eaten, dressed and slept there. How lonely and friendless Bartleby must be. I decided to help him.

The next morning I called him to my office. “Bartleby, will you tell me anything about yourself?”

“I do not want to.”

I sat down with him and said, “You do not have to tell me about your personal history, but when you finish writing that document… “I have decided not to write anymore,” he said.

And left my office. What was I to do?

Bartleby would not work at all. Then why should he stay on his job? I decided to tell him to go. I gave him six days to leave the office and told him I would give him some extra money. If he would not work, he must leave. On the sixth day, somewhat hopefully, I looked into the office Bartleby used.

He was still there. The next morning, I went to the office early.

All was still. I tried to open the door, but it was locked. Bartleby's voice came from inside. I stood as if hit by lightening. I walked the streets thinking. “Well, Bartleby, if you will not leave me, I shall leave you.” I paid some men to move all the office furniture to another place.

Bartleby just stood there as the men took his chair away. “Goodbye Bartleby, I am going.

Goodbye and God be with you. Here take this money.” I placed it in his hands. It dropped to the floor; and then, strange to say, I had difficulty leaving the person I wanted to leave me. A few days later, a stranger visited me in my new office.

“You are responsible for the man you left in your last office,” he said. The owner of the building has given me a court order which says you must take him away. We tried to make him leave, but he returned and troubles the others there. I went back to my old office and found Bartleby sitting on the empty floor.

“Bartleby, one of two things must happen.

I will get you a different job, or you can go to work for some other lawyer.” He said he did not like either choice.

“Bartleby, will you come home with me and stay there until we decide what you will do?”

He answered softly, “No, I do not want to make any changes.”

I answered nothing more.

I fled. I rode around the city and visited places of historic interest, anything to get Bartleby off my mind. When I entered my office later, I found a message for me.

Bartleby had been taken to prison. I found him there, and when he saw me he said: “I know you, and I have nothing to say to you.”

“But I didn't put you here, Bartleby.” I was deeply hurt.

I told him I gave the prison guard money to buy him a good dinner. “I do not want to eat today, he said.

I never eat dinner.” Days passed, and I went to see Bartleby again.

I was told he was sleeping in the prison yard outside. Sleeping?

The thin Bartleby was lying on the cold stones. I stooped to look at the small man lying on his side with his knees against his chest. I walked closer and looked down at him. His eyes were open. He seemed to be in a deep sleep. “Won't he eat today, either, or does he live without eating?” the guard asked.

“Lives without eating,” I answered…and closed his eyes.

“Uh…he is asleep isn't he?” the guard said.

“With kings and lawyers,” I answered.

One little story came to me some days after Bartleby died.

I learned he had worked for many years in the post office. He was in a special office that opened all the nation's letters that never reach the person they were written to. It is called the dead letter office. The letters are not written clearly, so the mailmen cannot read the addresses. Well, poor Bartleby had to read the letters, to see if anyone's name was written clearly so they could be sent. Think of it. From one letter a wedding ring fell, the finger it was bought for perhaps lies rotting in the grave. Another letter has money to help someone long since dead. Letters filled with hope for those who died without hope. Poor Bartleby!

He himself had lost all hope. His job had killed something inside him. Ah, Bartleby!

Ah, humanity! (MUSIC)

SHIRLEY GRIFFITH: You have heard an AMERICAN STORY called "Bartleby. " It was written by Herman Melville. Your storyteller was Shep O'Neal. This is Shirley Griffith.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

Bartleby Бартлби Bartleby lo scrivano بارتلبي Bartleby Bartleby Bartleby バートルビー 바틀비 Bartleby Bartleby Бартлби Bartleby Бартлбі. 巴特尔比 巴特爾比

SHIRLEY GRIFFITH: Now, the Special English program, AMERICAN STORIES. شيرلي غريفيث: الآن، برنامج اللغة الإنجليزية الخاص، قصص أمريكية.

(MUSIC) (موسيقى)

Our story this week is called “Bartleby. قصتنا هذا الأسبوع تسمى "بارتلبي. 今週のストーリーは「バートルビー」と呼ばれています。 Наша історія цього тижня називається "Бартлбі.

"  It was written by Herman Melville, one of America’s best-known writers. |||||||||||scrittori "لقد كتبه هيرمان ملفيل، أحد أشهر الكتاب الأمريكيين. 「それはアメリカで最も有名な作家の一人であるハーマン・メルヴィルによって書かれました。 " Її написав Герман Мелвілл, один з найвідоміших американських письменників. Here is Shep O’Neal to tell you the story in Special English. إليكم شيب أونيل ليخبركم بالقصة باللغة الإنجليزية الخاصة. こちらがシェップオニールです。特別な英語でお話を伺います。 (MUSIC) (موسيقى)

SHEP O’NEAL: I am an old lawyer, and I have three men working for me. شيب أونيل: أنا محامٍ قديم، ولدي ثلاثة رجال يعملون معي. SHEP O'NEAL:私は年老いた弁護士で、3人の男性が働いています。 ШЕП О'Ніл: Я старий адвокат, і на мене працюють троє людей.

My business continued to grow and so I decided to get one more man to help write legal papers. ||||||||made a choice||||additional|||||| استمر عملي في النمو ولذا قررت الاستعانة برجل آخر للمساعدة في كتابة الأوراق القانونية. Moje firma pokračovala v růstu, a tak jsem se rozhodl dostat ještě jednoho muže, aby pomohl napsat právní dokumenty. 私のビジネスは成長を続けていたので、私はもう一人の男性に法的書類の執筆を手伝ってもらうことにしました。 Мій бізнес продовжував розвиватися, і тому я вирішив залучити ще одного чоловіка, який би допомагав писати юридичні документи. I have met a great many people in my days, but the man who answered my advertisement was the strangest person I have ever heard of or met. ||||||individuals|||lifetime|||||||||||||||||| |||||||||||||||||||più strano|||||sentito parlare|||incontrato لقد التقيت بعدد كبير جدًا من الأشخاص في أيامي، لكن الرجل الذي رد على إعلاني كان أغرب شخص سمعت عنه أو قابلته على الإطلاق. V mých dnech jsem se setkal s mnoha lidmi, ale ten, kdo odpověděl na mou reklamu, byl nejpodivnější osobou, o které jsem kdy slyšel nebo se s ní setkal. 私は多くの人に会ったことがありますが、私の広告に答えた人は私が聞いた、または会った中で最も奇妙な人でした。 У свої часи я зустрів дуже багато людей, але чоловік, який відповів на мою рекламу, був найдивнішою людиною, про яку я коли-небудь чула або зустрічала. He stood outside my office and waited for me to speak. ||in front of||||stayed put|||| Stál mimo mou kancelář a čekal, až budu mluvit. 彼は私のオフィスの外に立って、私が話すのを待っていました。 Він стояв біля мого кабінету і чекав, коли я почну говорити.

He was a small man, quiet and dressed in a clean but old suit of clothes. Byl to malý muž, tichý a oblečený v čistém, ale starém obleku. 彼は小さな男で、静かで、清潔で古い服を着ていました。 Це був маленький чоловік, тихий і одягнений у чистий, але старий костюм. I asked him his name. Zeptal jsem se ho na jeho jméno. Я запитав його ім'я. It was Bartleby. バートルビーでした。 Це був Бартлбі. At first Bartleby almost worked himself too hard writing the legal papers I gave him. ||||||||писанием|||||| Zpočátku Bartleby téměř pracoval příliš tvrdě na psaní právních dokumentů, které jsem mu dal. 最初は、バートルビーは私が彼に与えた法律文書を書くのに一生懸命働きかけました。 Спочатку Бартлбі ледь не надривався, пишучи юридичні документи, які я йому давав. He worked through the day by sunlight, and into the night by candlelight. ||||||||||||lume di candela Celou noc působil slunečním svitem a do noci při svíčkách. 彼は日中は日光で、夜はろうそくの明かりで働きました。 Вдень він працював при сонячному світлі, а вночі - при свічках. I was happy with his work, but not happy with the way he worked. Byl jsem spokojený s jeho prací, ale nebyl spokojený se způsobem, jakým pracoval. 私は彼の仕事には満足していましたが、彼の働き方には満足していませんでした。 Я був задоволений його роботою, але не був задоволений тим, як він працював. He was too quiet. 彼は静かすぎた。 Він був надто тихий. But, he worked well…like a machine, never looking or speaking. ||||||||guardando|| Ale dobře pracoval… jako stroj, nikdy nehledal ani mluvil. しかし、彼はうまく働きました…機械のように、決して見たり話したりしませんでした。 Але він працював добре ... як машина, ніколи не дивився і не говорив. One day, I asked Bartleby to come to my office to study a legal paper with me. Jednoho dne jsem požádal Bartlebyho, aby přišel do mé kanceláře, aby se mnou studoval právní listinu. ある日、私はバートルビーに私のオフィスに来て法的書類を一緒に勉強するように頼みました。 Одного разу я попросив Бартлбі прийти до мене в кабінет, щоб вивчити зі мною юридичний документ. Without moving from his chair, Bartleby said: “I do not want to.” Bartleby, aniž by se pohnul z křesla, řekl: „Nechci.“ バートルビーは椅子から離れることなく、「私はしたくない」と言った。 Не рухаючись зі стільця, Бартлбі сказав: "Я не хочу". I sat for a short time, too surprised to move. Krátce jsem seděl, příliš překvapený, když jsem se pohnul. 私は短い時間座ったが、動けないほど驚いた。 Я сидел некоторое время, слишком удивленный, чтобы двигаться. Я сидів недовго, занадто здивований, щоб рухатися.

Then I became excited. |||Poi mi sono emozionato. Pak jsem byl nadšený. それから私は興奮しました。 Тоді я почала хвилюватися. “You do not want to. "Nechceš. "あなたはしたくありません。 "Вы не хотите. "Ти не хочеш.

What do you mean, are you sick? Co tím myslíš, že jsi nemocná? どういう意味ですか、あなたは病気ですか? Що ви маєте на увазі, ви хворі? I want you to help me with this paper.” Chci, abys mi pomohl s tímto papírem. “ この論文を手伝ってほしい。」 Я хочу, щоб ти допоміг мені з цією роботою". “I do not want to.” "Nechci." "Я не хочу".

His face was calm. Jeho tvář byla klidná. 彼の顔は穏やかだった。 Його обличчя було спокійним.

His eyes showed no emotion. 彼の目は感情を示さなかった。 He was not angry. Nebyl naštvaný. Він не розсердився. This is strange, I thought. To je zvláštní, pomyslela jsem si. これは変だと思いました。 Це дивно, подумав я. What should I do? Co bych měl dělat? 私は何をすべきか? Що мені робити? But, the telephone rang, and I forgot the problem for the time being. |||suonò||||||||| Ale zazvonil telefon a zatím jsem na ten problém zapomněl. しかし、電話が鳴ったので、とりあえず問題を忘れました。 Але пролунав телефонний дзвінок, і я на якийсь час забув про цю проблему. A few days later, four long documents came into the office. |||||||sono arrivati||| O několik dní později přišly do kanceláře čtyři dlouhé dokumenty. 数日後、4つの長い文書がオフィスに届きました。 Через кілька днів до офісу прийшли чотири довжелезні документи.

They needed careful study, and I decided to give one document to each of my men. Potřebovali pečlivé studium a já jsem se rozhodl dát každému z mých mužů jeden dokument. 彼らは入念に勉強する必要があったので、私は各部下に1つの文書を渡すことにしました。 Вони потребували ретельного вивчення, і я вирішив передати по одному документу кожному зі своїх чоловіків. I called and all came to my office. Zavolal jsem a všichni přišli do mé kanceláře. 私は電話をして、全員が私のオフィスに来ました。 Я подзвонив, і всі прийшли до мене в офіс. But not Bartleby. しかし、バートルビーではありません。 “Bartleby, quick, I am waiting.” "Bartleby, rychle, čekám." 「バートルビー、早く、待っています。」 "Бартлбі, швидше, я чекаю."

He came, and stood in front of me for a moment. Přišel a chvíli stál přede mnou. 彼が来て、しばらく私の前に立った。 Він підійшов і на мить став переді мною.

“I don’t want to,” he said then turned and went back to his desk. „Nechci,“ řekl, otočil se a vrátil se ke stolu. 「私はしたくない」と彼は言い、振り返って自分の机に戻った。 "Я не хочу", - сказав він, потім повернувся і пішов назад до свого столу. I was so surprised, I could not move. Byl jsem tak překvapen, nemohl jsem se pohnout. びっくりして動けませんでした。 Я був настільки здивований, що не міг поворухнутися.

There was something about Bartleby that froze me, yet, at the same time, made me feel sorry for him. ||||||парализовало|||||||||||| Na Bartlebyho bylo něco, co mě ztuhlo, ale zároveň mě to mrzí. バートルビーについて私を凍らせたものがありましたが、同時に、彼を気の毒に思いました。 У Бартлбі було щось, що мене застигло, але, водночас, змусило мене його жаліти. As time passed, I saw that Bartleby never went out to eat dinner. Jak čas plynul, viděl jsem, že Bartleby nikdy nechodil na večeři. 時間が経つにつれて、私はバートルビーが夕食を食べに出かけたことがないことがわかりました。 Минув час, я побачив, що Бартлбі ніколи не виходив вечеряти.

Indeed, he never went anywhere. 実際、彼はどこにも行ったことはありません。 Дійсно, він ніколи нікуди не ходив. At eleven o’clock each morning, one of the men would bring Bartleby some ginger cakes. |||||||||||||zenzero candito| V jedenáct hodin každé ráno by jeden z mužů přinesl Bartlebyho nějaké zázvorové koláče. 毎朝11時に、男性の1人がジンジャーケーキをバートルビーに持ってきました。 Одинадцятої години щоранку один із чоловіків приносив Бартлбі кілька імбирних тістечок. “Umm. "Хм.

He lives on them,” I thought. Žije na nich, “pomyslel jsem si. 彼は彼らの上に住んでいます」と私は思いました。 Він живе на них », - подумав я. “Poor fellow!” He is a little foolish at times, but he is useful to me. |"Poveretto!"||||||||||||| „Chudák!“ Občas je trochu pošetilý, ale je pro mě užitečný. 「貧しい仲間!」彼は時々少し愚かですが、彼は私にとって有用です。 "Бідний хлопець!" Іноді він трохи дурний, але мені корисний. “Bartleby,” I said one afternoon. 「バートルビー」私はある午後言った。 "Бартлбі", - сказав я одного дня.

“Please go to the post office and bring my mail.” "Prosím, jděte na poštu a přineste mi poštu." 「郵便局に行って、私の郵便物を持ってきてください。」 "Будь ласка, сходіть на пошту і принесіть мою пошту". “I do not want to.” "したくないです。" "Я не хочу".

I walked back to my office too shocked to think. Vrátila jsem se do své kanceláře příliš šokovaná, než abych si mohla myslet. 私はオフィスに戻って、あまりにもショックを受けて考えられませんでした。 Я повернулася до свого офісу, занадто шокована, щоб думати.

Let’s see, the problem here is…one of my workers named Bartleby will not do some of the things I ask him to do. Podívejme se, problém tady je ... jeden z mých pracovníků jménem Bartleby neudělá některé z věcí, o které ho žádám. 見てみましょう、ここでの問題は…バートルビーという名前の私の労働者の一人が私が彼に頼んだことのいくつかをしないでしょう。 Давайте подивимося, проблема в тому, що один з моїх працівників на ім'я Бартлбі не хоче робити деякі речі, про які я його прошу. One important thing about him though, he is always in his office. |||||però|||||| Jednou důležitou věcí na něm je, že je vždy ve své kanceláři. しかし、彼の重要な点の1つは、彼は常にオフィスにいるということです。 Однак одна важлива річ про нього - він завжди у своєму кабінеті. One Sunday I walked to my office to do some work. Jednou v neděli jsem šel do své kanceláře, abych udělal nějakou práci. ある日曜日、私は仕事をするために自分のオフィスに歩いて行きました。 Однієї неділі я пішов до свого кабінету, щоб зробити якусь роботу.

When I placed the key in the door, I couldn’t open it. Když jsem vložil klíč do dveří, nemohl jsem ho otevřít. 鍵をドアに置いたとき、開けられませんでした。 Коли я поклав ключ у двері, я не міг його відкрити. I stood a little surprised, then called, thinking someone might be inside. Stál jsem trochu překvapeně, pak jsem zavolal a myslel si, že někdo může být uvnitř. 私は少し驚いて立ち上がった後、誰かが中にいるかもしれないと思って電話をかけました。 Я стояв трохи здивований, потім зателефонував, думаючи, що хтось може бути всередині. There was. ありました。 Там було. Bartleby. Бартлбі.

He came from his office and told me he did not want to let me in. |||||||||||||lasciarmi entrare|| Přišel ze své kanceláře a řekl mi, že mě nechce nechat dovnitř. 彼は彼のオフィスから来て、私を入れたくないと言った。 Він прийшов зі свого кабінету і сказав мені, що не хоче впускати мене. The idea of Bartleby living in my law office had a strange effect on me. Myšlenka na Bartlebyho bydlet v mé kanceláři měla na mě zvláštní vliv. 私の法律事務所に住んでいるバートルビーのアイデアは、私に奇妙な影響を与えました。 Ідея Бартлбі жити в моїй адвокатській конторі дивно вплинула на мене. I slunk away much like a dog does when it has been shouted at…with its tail between its legs. |потянулся|||||||||||||||||| |mi sono allontanato|||||||||||||||||| Odpálil jsem se jako pes, když byl křik na… s ocasem mezi nohama. 犬が大声で叫んだときのように、私は犬を追い払った。 Я відійшов так, як це робить собака, коли на неї кричали ... з хвостом між ніг. Was anything wrong? Bylo něco špatně? 何か問題がありましたか? Щось не так було?

I did not for a moment believe Bartleby would keep a woman in my office. Na okamžik jsem věřil, že Bartleby bude mít ženu v mé kanceláři. 私はバートルビーが私のオフィスに女性を置くとは一瞬信じていませんでした。 Я жодної хвилини не вірив, що Бартлбі триматиме жінку в моєму кабінеті. But for some time he must have eaten, dressed and slept there. Ale nějakou dobu musel jíst, obléknout se a spát tam. しかし、しばらくの間、彼はそこで食事をし、服を着て、眠っていたに違いありません。 Але якийсь час він, мабуть, там їв, одягався і спав. How lonely and friendless Bartleby must be. |||solo e senza amici||| Jak osamělý a přátelský Bartleby musí být. 孤独で友好的なバートルビーはいかにあるに違いない。 Яким самотнім і бездружним повинен бути Бартлбі. I decided to help him. Rozhodl jsem se mu pomoci. 私は彼を助けることにしました。 Я вирішив йому допомогти.

The next morning I called him to my office. 翌朝、私は彼を私の事務所に呼んだ。 Наступного ранку я покликав його до себе в офіс. “Bartleby, will you tell me anything about yourself?” "Bartleby, řekni mi něco o sobě?" 「バートルビー、あなた自身について何か教えてくれませんか?」 "Бартлбі, розкажеш мені що-небудь про себе?"

“I do not want to.” "したくないです。" "Я не хочу".

I sat down with him and said, “You do not have to tell me about your personal history, but when you finish writing that document… Posadil jsem se s ním a řekl: „Nemusíte mi říkat o své osobní historii, ale když dokončíte psaní tohoto dokumentu… 私は彼と一緒に座って言った、「あなたはあなたの個人的な歴史について私に話す必要はありませんが、あなたがその文書を書き終えたら… Я сів до нього і сказав: «Вам не потрібно розповідати мені про свою особисту історію, але коли ви закінчите писати цей документ ... “I have decided not to write anymore,” he said. „Rozhodl jsem se, že už nebudu psát,“ řekl. 「もう書かないことにしました」と彼は言いました。 "Я вирішив більше не писати", - сказав він.

And left my office. そして私のオフィスを去った。 І залишив мій кабінет. What was I to do? Co mám dělat? 私は何をすべきか? Що мені було робити?

Bartleby would not work at all. Bartleby by vůbec nefungoval. バートルビーはまったく機能しませんでした。 Бартлбі взагалі не працював би. Then why should he stay on his job? Tak proč by měl zůstat ve své práci? では、なぜ彼は仕事を続ける必要があるのでしょうか? Тоді чому він повинен залишатися на своїй роботі? I decided to tell him to go. Rozhodl jsem se mu to říct. 私は彼に行くように言うことにしました。 Я вирішив сказати йому йти. I gave him six days to leave the office and told him I would give him some extra money. ||||||||||ho detto|||||||| Dal jsem mu šest dní, abych opustil kancelář a řekl mu, že mu dám nějaké peníze navíc. 私は彼に事務所を出るために6日間を与え、彼に余分なお金を与えると言いました。 Я дав йому шість днів, щоб покинути офіс, і сказав, що дам йому додаткові гроші. If he would not work, he must leave. Pokud by nepracoval, musí odejít. 彼が働かないならば、彼は去らなければなりません。 Якщо він не буде працювати, він повинен піти. On the sixth day, somewhat hopefully, I looked into the office Bartleby used. Šestý den, poněkud doufejme, jsem se podíval do kanceláře Bartlebyho. 6日目、ややうまくいけば、私はバートルビーが使用したオフィスを調べました。 На шостий день, трохи сподіваючись, я зазирнув до кабінету, яким користувався Бартлбі.

He was still there. Він все ще був там. The next morning, I went to the office early. Druhý den ráno jsem šel do kanceláře. Наступного ранку я рано пішов до офісу.

All was still. Všechno bylo stále. すべてはまだでした。 Все було на місці. I tried to open the door, but it was locked. Snažil jsem se otevřít dveře, ale byl zamčený. Я спробувала відчинити двері, але вони були замкнені. Bartleby’s voice came from inside. Zevnitř se ozval Bartlebyho hlas. バートルビーの声は内側から聞こえてきました。 Голос Бартлбі пролунав зсередини. I stood as if hit by lightening. ||||||fulmine Stál jsem, jako by byl zasažen bleskem. 雷に打たれたように立っていました。 Я стояв, ніби мене вдарило блискавкою. I walked the streets thinking. Šel jsem po ulicích a přemýšlel. 私は考えながら通りを歩いた。 Я йшов вулицями і думав. “Well, Bartleby, if you will not leave me, I shall leave you.” |||||||||dovrò|| "No, Bartleby, jestli mě neopustíš, tak tě opustím." 「まあ、バートルビー、あなたが私を離れないなら、私はあなたを去る」 "Ну, Бартлбі, якщо ти не залишиш мене, я залишу тебе". I paid some men to move all the office furniture to another place. Zaplatil jsem pár mužů, aby přesunuli veškerý kancelářský nábytek na jiné místo. すべてのオフィス家具を別の場所に移動するために何人かの男性に支払いました。 Я заплатив деяким чоловікам, щоб вони перенесли всі офісні меблі в інше місце.

Bartleby just stood there as the men took his chair away. Bartleby tam jen tak stál a muži sebrali židli. 男性が椅子を持ち去ったとき、バートルビーはただそこに立っていました。 Бартлбі просто стояв, коли чоловіки забирали його стілець. “Goodbye Bartleby, I am going. „Sbohem Bartleby, jdu. “До побачення, Бартлбі, я їду.

Goodbye and God be with you. Sbohem a Bůh s tebou. さようならと神はあなたと共にあります。 Прощай і Бог з тобою. Here take this money.”  I placed it in his hands. Vezměte si ty peníze. “Položil jsem ho do rukou. ここにこのお金を取りなさい。」私はそれを彼の手に置いた。 Ось візьми ці гроші ". Я поклав його йому в руки. It dropped to the floor; and then, strange to say, I had difficulty leaving the person I wanted to leave me. Spadla na zem; a pak, divné říct, měl jsem potíže s opuštěním osoby, kterou jsem chtěl opustit. 床に落ちました。そして、奇妙なことに、私は私を置き去りにしたい人を残すのが困難でした。 Она упала на пол, и тогда, как ни странно, мне стало трудно расстаться с человеком, которого я хотел оставить. Воно впало на підлогу; а потім, як не дивно сказати, мені було важко залишити людину, яку я хотів покинути. A few days later, a stranger visited me in my new office. O několik dní později mě v mé nové kanceláři navštívil cizinec. 数日後、見知らぬ人が私の新しいオフィスに私を訪ねてきました。 Через кілька днів у моєму новому кабінеті до мене завітав незнайомець.

“You are responsible for the man you left in your last office,” he said. "Jste zodpovědný za muže, kterého jste opustil ve své poslední kanceláři," řekl. 「あなたはあなたがあなたの最後のオフィスに残した男に責任がある」と彼は言った。 "Ви несете відповідальність за чоловіка, якого залишили у своєму останньому кабінеті", - сказав він. The owner of the building has given me a court order which says you must take him away. Majitel budovy mi dal soudní příkaz, který říká, že ho musíte odvést. 建物の所有者から、彼を連れ去らなければならないという裁判所命令が出されました。 Власник будівлі дав мені наказ суду, в якому сказано, що ви повинні його забрати. We tried to make him leave, but he returned and troubles the others there. Snažili jsme se ho nechat odejít, ale vrátil se tam a ostatním to dělal potíže. 私たちは彼を去らせようとしましたが、彼は戻ってきてそこで他の人たちを悩ませました。 Ми намагалися змусити його піти, але він повернувся і заважав іншим там. I went back to my old office and found Bartleby sitting on the empty floor. Vrátil jsem se do své staré kanceláře a našel jsem Bartlebyho, jak sedí na prázdné podlaze. 私は古いオフィスに戻って、バートルビーが空の床に座っているのを見つけました。 Я повернувся до свого старого кабінету і виявив Бартлбі, що сидів на порожній підлозі.

“Bartleby, one of two things must happen. „Bartleby, musí se stát jedna ze dvou věcí. 「バートルビー、2つのことのいずれかが起こらなければなりません。 “Бартлбі, має статися одна з двох речей.

I will get you a different job, or you can go to work for some other lawyer.” Dostanu jinou práci, nebo můžete jít do práce pro jiného právníka. “ 別の仕事に就くか、他の弁護士に就職することができます。」 Я влаштую вас на іншу роботу, або ви можете піти працювати до іншого юриста ». He said he did not like either choice. Řekl, že se mu nelíbí ani jedna volba. 彼はどちらの選択も好きではないと言った。 Він сказав, що не любить жодного вибору.

“Bartleby, will you come home with me and stay there until we decide what you will do?” "Bartleby, přijdeš se mnou domů a zůstaneš tam, dokud se nerozhodneme, co uděláš?" 「バートルビー、あなたは私と一緒に家に帰って、私たちがあなたが何をするかを決めるまでそこにとどまりますか?」 "Бартлбі, ти підеш зі мною додому і залишишся там, поки ми не вирішимо, що ти будеш робити?"

He answered softly, “No, I do not want to make any changes.” ||piano||||non||a||| Odpověděl tiše: "Ne, nechci dělat žádné změny." 彼はそっと答えました、「いいえ、私は何の変更もしたくありません」。 Он тихо ответил: "Нет, я не хочу ничего менять". Він відповів тихо: "Ні, я не хочу робити жодних змін".

I answered nothing more. Nic víc jsem neodpověděl. 私はそれ以上何も答えなかった。 Я більше нічого не відповів.

I fled. |Sono fuggito. 私は逃げた。 Я втік. I rode around the city and visited places of historic interest, anything to get Bartleby off my mind. |ho girato|||||||||||||||| Chodil jsem po městě a navštívil historická zajímavá místa, něco, co by mě Bartlebyho napadlo. 私は街中を駆け回り、歴史的な興味のある場所を訪れました。 Я катався по місту та відвідував місця, що представляють історичний інтерес, і все, що могло збити Бартлбі з розуму. When I entered my office later, I found a message for me. Když jsem později vstoupil do své kanceláře, našel jsem pro mě vzkaz. 後でオフィスに入ったとき、私へのメッセージを見つけました。 Коли я пізніше зайшов у свій кабінет, то знайшов для мене повідомлення.

Bartleby had been taken to prison. Bartleby byl vzat do vězení. バートルビーは刑務所に運ばれた。 Бартлбі був узятий до в'язниці. I found him there, and when he saw me he said: “I know you, and I have nothing to say to you.” Našel jsem ho tam, a když mě spatřil, řekl: „Znám tě a nemám ti co říct.“ 私はそこで彼を見つけました、そして彼が私を見たとき、彼は言いました:「私はあなたを知っています、そして私はあなたに何も言うことはありません。」 Я знайшов його там, і, побачивши мене, він сказав: "Я тебе знаю, і мені нема що сказати тобі".

“But I didn’t put you here, Bartleby.” I was deeply hurt. |||mettere||||||| „Ale já jsem vás sem nezvedl, Bartleby.“ Byl jsem hluboce zraněn. 「しかし、私はあなたをここに入れませんでした、バートルビー。」私は深く傷ついた。 - Але я не посадив вас сюди, Бартлбі. Мені було дуже боляче.

I told him I gave the prison guard money to buy him a good dinner. Řekla jsem mu, že jsem dala peníze do vězeňské stráže, aby mu koupila dobrou večeři. 私は彼においしい夕食を買うために刑務所の警備員にお金を与えたと彼に言った。 Я сказав йому, що дав в'язниці гроші, щоб купити йому хороший обід. “I do not want to eat today, he said. „Dneska nechci jíst,“ řekl. 「今日は食べたくない」と彼は言った。 «Я не хочу їсти сьогодні, - сказав він.

I never eat dinner.” 私は夕食を食べません。」 Я ніколи не обідаю ». Days passed, and I went to see Bartleby again. 日が経ち、またバートルビーに会いに行きました。 Минали дні, і я знову поїхав до Бартлбі.

I was told he was sleeping in the prison yard outside. ||mi hanno detto|||||||| Bylo mi řečeno, že venku spí ve vězení. 彼は外の刑務所の庭で寝ていると言われました。 Мені сказали, що він спить у дворі в'язниці надворі. Sleeping? Спати?

The thin Bartleby was lying on the cold stones. ||||sdraiato|||| Tenký Bartleby ležel na studených kamenech. 薄いバートルビーは冷たい石の上に横たわっていました。 Худий Бартлбі лежав на холодних каменях. I stooped to look at the small man lying on his side with his knees against his chest. |mi sono chinato||||||||||||||||petto Sklonil jsem se a podíval se na malého muže ležícího na boku s koleny na hrudi. 私は身をかがめて、膝を胸に当てて横になっている小さな男を見ました。 Я нахилився, щоб подивитися на маленького чоловічка, що лежав на боці, припавши коліна до грудей. I walked closer and looked down at him. Šel jsem blíž a podíval se na něj. 私は近づいて彼を見下ろしました。 Я підійшов ближче і подивився на нього вниз. His eyes were open. 彼の目は開いていた。 Очі були розплющені. He seemed to be in a deep sleep. Zdálo se, že je v hlubokém spánku. 彼は深い眠りのようだった。 Здавалося, він глибоко спав. “Won’t he eat today, either, or does he live without eating?” the guard asked. „Nebude jíst ani dnes, ani nebude žít bez jídla?“ Zeptal se strážný. 「彼は今日も食べませんか、それとも食べずに生きますか?」警備員が尋ねた。 "Чи він не буде їсти сьогодні, або він живе, не харчуючись?" - спитав вартовий.

“Lives without eating,” I answered…and closed his eyes. „Žije bez jídla,“ odpověděl jsem… a zavřel oči. 「食べずに生きる」と私は答えた…そして彼の目を閉じた。 "Живе, не харчуючись", - відповів я ... і закрив очі.

“Uh…he is asleep isn’t he?” the guard said. |||"addormentato"||||| "Uh ... on spí, že ne?" 「ええと…彼は眠っていませんか?」警備員は言った。 "Е-е ... він спить, чи не так?" - сказав охоронець.

“With kings and lawyers,” I answered. |||"avvocati"|| "S králi a právníky," odpověděl jsem. 「王と弁護士と共に」私は答えた。 "С королями и адвокатами", - ответил я. "З королями та адвокатами", - відповів я.

One little story came to me some days after Bartleby died. Jeden malý příběh přišel ke mně několik dní poté, co Bartleby zemřel. バートルビーが亡くなってから数日後、小さな話が一つありました。 Одна маленька історія прийшла до мене через кілька днів після смерті Бартлбі.

I learned he had worked for many years in the post office. Dozvěděl jsem se, že pracoval mnoho let na poště. 彼が長年郵便局で働いていたことを知りました。 Я узнал, что он много лет проработал на почте. Я дізнався, що він багато років працював на пошті. He was in a special office that opened all the nation’s letters that never reach the person they were written to. Byl ve zvláštní kanceláři, která otevřela všechny národní dopisy, které nikdy nedosáhnou osoby, na kterou byly napsány. 彼は特別な事務所にいて、書かれた人に届かない国のすべての手紙を開いた。 Він був у спеціальному кабінеті, який відкривав усі листи нації, які ніколи не надходять до людини, якій вони писали. It is called the dead letter office. Říká se tomu kancelář mrtvého dopisu. デッドレターオフィスと呼ばれます。 Його називають бюро мертвих листів. The letters are not written clearly, so the mailmen cannot read the addresses. Písmena nejsou zřetelně napsána, takže poštou nemohou adresy číst. 手紙がはっきりと書かれていないので、郵便配達員は住所を読むことができません。 Листи написані не чітко, тому поштарі не можуть прочитати адреси. Well, poor Bartleby had to read the letters, to see if anyone’s name was written clearly so they could be sent. Chudák Bartleby musel číst dopisy, aby zjistil, zda je někdo napsán jasně, aby ho mohli poslat. さて、貧しいバートルビーは手紙を読んで、誰かの名前がはっきりと書かれていて、送れるかどうかを確かめなければなりませんでした。 Ну, бідному Бартлбі довелося читати листи, щоб перевірити, чи чиєсь ім’я написано чітко, щоб їх можна було надіслати. Think of it. Přemýšlej o tom. 考えてみてください。 Подумайте. From one letter a wedding ring fell, the finger it was bought for perhaps lies rotting in the grave. ||||||cadde||dito|||comprato||forse||||| Z jednoho dopisu padl snubní prsten, prst, který byl zakoupen, možná hnije v hrobě. 結婚指輪が落ちた一通の手紙から、おそらくそれが購入された指は墓で腐っています。 Из одного письма выпало обручальное кольцо, палец, для которого оно было куплено, возможно, лежит в могиле гниющим. З одного листа впало обручку, палець, куплений нею, можливо, лежить в могилі. Another letter has money to help someone long since dead. Další dopis má peníze, aby někomu pomohl dlouho od smrti. 別の手紙には、死んでからずっと誰かを助けるお金があります。 В іншому листі є гроші, щоб допомогти комусь давно померлому. Letters filled with hope for those who died without hope. |riempite|||||||| Dopisy naplněné nadějí pro ty, kteří zemřeli bez naděje. 希望なしに亡くなった人々への希望に満ちた手紙。 Листи, сповнені надії для тих, хто помер без надії. Poor Bartleby! Бідний Бартлбі!

He himself had lost all hope. On sám ztratil veškerou naději. 彼自身がすべての希望を失っていた。 Сам він втратив всяку надію. His job had killed something inside him. Jeho práce v něm něco zabila. 彼の仕事は彼の中の何かを殺した。 Його робота щось вбила всередині нього. Ah, Bartleby! Ах, Бартлбі!

Ah, humanity! |the human condition ああ、人類! Ах, людство! (MUSIC)

SHIRLEY GRIFFITH: You have heard an AMERICAN STORY called "Bartleby. "  It was written by Herman Melville. Your storyteller was Shep O’Neal. ||||O'Neal This is Shirley Griffith.