Байки Леонiда Глiбова, Троєженець

Троєженець Trojenets The triplets

За тридев'ять земель, у тридесятім царстві Та в іншім государстві, Якийсь-то хвабрий молодець (Чи дворянин він, чи купець — Про те вже не скажу вам, братця, Щоб іноді не пробрехаться…) — Та що утяв!. Für neununddreißig Länder, im dreißigsten Königreich Und in einem anderen Staat, Irgendein tapferer Kerl (Ob er ein Adliger oder ein Kaufmann ist – das werde ich dir nicht sagen, Bruder, Damit sie manchmal nicht lügen. ..) - Schade! In the thirty-nine lands, in the thirtieth kingdom and in another state, some brave young man (Whether he was a nobleman or a merchant - I will not tell you, brother, lest I sometimes lie...) - What he caught! Послухайте! Узяв Покинув жінку та й поплівся, Хто його зна — куди й чого… От потім чують про його, Що десь він аж на двох жінках ще оженився,— Такий пройдисвіт був. От якось цар про се почув Та зараз же бомагу й посилає, Щоб беззаконника такого-то схопить, Приставити у суд — і там його судить; А всім судейським натякає, Що ділом не вертіть (Видно, цей гріх у них буває! ), А так йому, поганцю, присудить, Щоб більше вже ніхто не мусив так робити, Коли на світі хоче жити; «А якщо зробите не так,— Повішаю усіх, неначе тих собак». Не знає бідний суд, де діться, Усіх циганський піт пройма, А ділові ладу нема: Як не присудять — не годиться; Бо вже доводилось судить — Так капосний народ не дуже щось боїться… Ну що його робить?. Возилися, возилися Та якось і вмудрилися Прояву осудить. Зібралися пани, поприбігали люде Дивитися — що буде, А суд гуртом рішив: «Щоб беззаконника провчити,— Опреділити, Щоб він з трьома жінками жив». Дивується народ та й дума: «От удрали! Теперечки ж усі пропали: Повішають дурних!» Аж ні! Поперед всіх Повісився пройдисвіт на осиці (Видно, жінки були завзяті птиці!). Та й що ж ви думаєте? Казус сей Так налякав усіх людей, Що більше вже ніхто із глузду не скрутився; І досі не чутно, щоб хто на трьох жінках В тім царстві оженився.