Lær Norsk Nå Podcast, 81 – Skulesystemet i Noreg

81 – Skulesystemet i Noreg

Heihei! I dag skal me snakka om skulesystemet i Noreg. Ofte så er skulesystema bygd opp litt annleis i ulike land, så det kan vera greitt å få ei lita innføring i det norske utdanningssystemet. Før me byrjar: De kan støtta podkasten på Patreon.1. De finn teksten til episoden på nettstaden til podkasten. All informasjon finn de i deskripsjonen. La oss byrja!

Det norske skulesystemet er bygd opp i to hovuddelar: Grunnskulen og vidaregåandeskule. Grunnskulen går frå 1. til 10. klasse og er obligatorisk for born mellom 6 og 16år. Grunnskulen er altså ikkje berre ein rett, men det er ei plikt. Alle born i Norge må gjennom minst desse 10 åra med skulegang.

Grunnskulen kan vidare delast inn i to delar: barneskulen og ungdomsskulen. Desse to pleier som regel å vera skilte i to ulike skular. I bygda eg kjem frå så var det to barneskular og to ungdomsskular. Alle desse hadde ulike bygg. Barneskulen går frå 1. til 7. klasse. 1. til 4. klasse blir kalla for småskuletrinnet. 5. til 7. klasse er mellomtrinnet. På barneskulen er det ikkje veldig store faglege krav. For eksempel er det ikkje karakter på barneskulen. Ein får ikkje ein karakter på barneskulen på prøvar og liknande. Likevel så har ein nasjonale prøvar. I Noreg har me nasjonale prøvar i matte, engelsk og lesing og skriving i 5. klasse, 9. klasse og 1. vidaregåande. Dette er prøvar som alle skuleelevar i Noreg må ha, slik at ein kan samanlikna resultata.

Barneskulen er altså frå 1. til 7. klasse. Etter barneskulen så går ein over på ungdomsskulen. Ungdomsskulen går frå 8. klasse til 10. klasse. På ungdomsskulen blir dei faglege krava større. Det er då ein byrjar å setta karakter på elevane. I Noreg har ein eit karaktersystem som går frå 1 til 6. 1 er den dårlegaste karakteren; det er stryk, eller akkurat som ein F i A-F systemet. 6 er den beste karakteren. Det er som ein A i A-F. I tillegg er det vanleg for lærarar å setja mellomkarakterar. Altså, dei kan setta på plussar eller minusar på karakteren. Til dømes 5+ (ein god femmar) eller 4- (ein dårleg firar). Nokre lærarar sett også ein karakter mellom to karakterar som 4/5 eller 3/2. På vitnemålet skal det derimot berre stå reine karakterar.

Ungdomsskuleelevane brukar desse karakterane til å søka seg inn på vidaregåande skular i Noreg. For å koma inn på dei beste skulane så må ein ha gode nok karakterar. Likevel har alle i Noreg rett til å koma inn på ein vidaregåande skule, men om dei ikkje har gode nok karakterar, er det ikkje sikkert at dei får velja sjølv.

På vidaregåande skule så byrjar ein å retta seg meir mot ein retning. Då må ein tenkja litt på kva ein vil gjera etterpå. I hovudsak kan ein velja enten studiespesialiserande retning eller fagbrevretning. Studiespesialiserande er for dei som ynskjer å studera på ein høgskule eller eit universitet etter vidaregåande skule.

Studiespesialiserande er tre år, altså 11. til 13. klasse. På desse tre åra har ein nokre fellesfag som alle på studiespesialiserande må ha (som for eksempel naturfag, engelsk, matte, norsk, historie, geografi), også er det mogleg å velja nokre fag sjølv. Valfaga kan delast mellom realfag og samfunnsfaga. Realfaga er for eksempel fysikk, kjemi, høgare mattefag og biologi. I Noreg får ein bonuspoeng på vitnemålet om ein tek realfag. Det kan altså lønna seg å ta realfag om ein vil ha eit høgt karaktersnitt. Det er også mogleg å velja meir samfunnsfaglege fag som rettsvitskap, psykologi og språkfag.

Studiespesialiserande kan derimot også delast inn i nokre hovudretningar. Vanleg studiespesialiserande har mest fokus på slike teoretiske fag. Det er også mogleg å velja retningar som gjer at ein får studiespesialiserande, men at ein også kan halda på med noko anna. For eksempel har ein idrettsfag; kunst, design og arkitektur; media og kommunikasjon; og musikk, dans og drama. Dersom ein vel ein av desse retningane har ein mange valfag som er knytt til desse retningane, for eksempel musikk eller idrett. Eg gjekk sjølv på ei idrettslinje på vidaregåande. Då hadde eg ekstrafag i idrett og fotball.

Det er ikkje alle som går vidare for å studera; då kan ein ta fagbrev. Fagbreva er i hovudsak bygd opp på fira år: to år med teori på skulen og to år uti lære der ein jobbar og for opplæring på ein arbeidsplass. Det finnes mange fagbrevsretningar, men nokre av dei største er: Bygg- og anleggsteknikk; elektro og datateknologi; og helse- og oppvekstfag. Det er langt fleire gutar enn jenter på bygg- og elektrofaga, medan helse- og oppvekstfaga og dei estetiske faga er dominert av jenter.

For desse yrkesfaglege utdanningane er læretida i bedriftene noko av det mest lærerike. Då får dei praktisk erfaring i det dei kjem til å jobba med seinare. I læretida får dei lønn medan dei jobbar, med denne lønna er ofte ganske låg i byrjinga. Etter kvart som læretida går, så får dei betre lønn. Dei får derimot ikkje vanleg lønn før dei tek fagbrevet. Ein kan ta fagbrevet etter to år i lære. Dette er eit såkalla sveinebrev. Lærling, svein og meistar er alle ord som er henta frå det gamle laugsystemet i Noreg der ein hadde eigne laug for produksjon av ulike varar.

For å få eit fagbrev må ein ta ein fagprøve. Denne fagprøven er ofte direkte knytt til det ein skal jobba med og inneber båe ein praktisk og ein teoretisk prøve. For dei som skal ta bygg og anlegg vil det ofte seie å setta opp eit byggverk som dei må planleggja og byggja sjølv. Ein må få denne prøven godkjent for å få fagbrevet. Etter det er ein i utgangspunktet ferdig med utdanninga og kan gå ut i vanleg jobb.

Det er derimot mogleg å få studiekompetanse også for dei som har tatt fagbrev. Då må dei ta eit påbyggsår med dei teoretiske faga dei manglar. Det er mogleg å ta eit påbyggsår etter fagbrevet eller, eventuelt, så kan ein droppa å ta fagbrev og ta påbyggsåret etter to år på eit yrkesfag. Ein må ha studiekompetanse frå vidaregåande skule for å kunna studera på høgskular og universitet i Noreg.

I Noreg søkar ein på desse skulane med dei karakterane ein har. Dei som har høgast karaktersnitt kjem inn på dei retningane og universiteta som har høgast snitt for å koma inn. Medisinstudia i Noreg har til dømes veldig høge snitt. Då er det dei med høgast karaktersnitt som kjem inn. Karaktersnitt er basert på eksamensresultata (eigne karakterar) og karakteren ein fekk i faget det siste semesteret ein hadde faget. For eksempel kan ein få ein karakter i matte basert på matteprøvane ein har hatt gjennom heile semesteret. Dette blir satt av faglæraren ein har hatt. I tillegg skal ein koma opp i eksamen i fleire fag. Desse eksamenskarakterane blir satt av ein ekstern sensor som ikkje kjenner eleven. Dette er også heilt anonymt slik at sensor ikkje veit kven han eller ho sett karakter på. Det er desse to, eksamenskarakterane og standpunktkarakterane, som til saman utgjer vitnemålet som ein søkar seg inn på universitet og høgskular med.

Hugsar de at eg snakka om realfagspoeng? Det er ekstra karakterpoeng ein kan få på vitnemålet om ein tek realfag som kjemi eller fysikk. Nokre språkfag kan også gje ekstrapoeng som til dømes Spansk 3 eller tysk 3. Ein kan til saman få 4 slike ekstrapoeng, det vil seie 0,4 poeng på vitnemålet sitt. Om ein då har for eksempel 5 i snitt, så vil ein med desse ekstrapoenga få 5,4 i karaktersnitt. Det kan altså ha ganske mykje å seie når ein søkar seg inn på universitetet.

Dersom ein tek realfag så får ein det som heitar spesiell studiekompetanse. Til skilnad frå spesiell studiekompetanse har ein generell studiekompetanse. Dei aller fleste studieretningane krev berre generell studiekompetanse som juss, psykologi og sjukepleiar. Nokre studieretningar krev at ein har tatt nokre spesielle fag, som regel realfag. For eksempel må ein ha R1 og R2 matte (dei to vanskelegaste mattefaga på vidaregåande) og fysikk 1 for å søka på ingeniørretningar. For medisin er desse krava matte R1, fysikk 1 og kjemi 1 og kjemi 2. Nokre studieretningar har også karakterkrav på enkelte fag for å koma inn.

I andre land, slik eg har forstått det, er det mogleg at dei enkelte universiteta har eigne opptakskrav for å koma inn. For eksempel kan det vera at ein må skriva eit motivasjonsbrev som blir tatt i betraktning når ein vurderer dei som søkar. I Noreg har ein altså ikkje slike motivasjonsbrev. Alt blir basert på karakterane ein har frå vidaregåande, og desse blir rekna saman til eit karaktergjennomsnitt som ein deretter søkar med. Dersom ein har eit lågare tal enn andre, så kjem ein altså ikkje inn. Det er dei med høgast gjennomsnitt som kjem inn på dei studia med høgast karaktergjennomsnitt.

Då håpar eg at de har fått eit lite inntrykk av korleis utdanningssystemet fungerer i Noreg. La meg ta ein kjapp oppsummering. Grunnskulen i Noreg er bygd opp av barneskulen som er 1. til 7. klasse. Deretter går ein over til ungdomsskulen som går frå 8. til 10. klasse. Etter ungdomsskulen søkar ein seg inn på vidaregåande. Der kan ein gå på ein studieretning eller yrkesfagleg retning. Studiespesialiserande går frå 11. til 13. klasse, og då kan ein studera på ein høgskule eller universitet etterpå. Yrkesfag er delt i to år med teori på vidaregåande og to år uti praksis i ein bedrift før ein kan ta fagbrevet.

Takk for denne gongen. Eg håpar at me treffest i neste episode. Ha det bra!

81 – Skulesystemet i Noreg le système scolaire|| onderwijssysteem||Noorwegen Шкільна система|в|Норвегії 81 – Das Schulsystem in Norwegen 81 – The school system in Norway 81 – Le système scolaire en Norvège 81 – Het schoolsysteem in Noorwegen 81 – System szkolnictwa w Norwegii 81 – O sistema escolar na Noruega 81 – Школьная система в Норвегии 81 – Освітня система в Норвегії

Heihei! Привіт Привіт! I dag skal me snakka om skulesystemet i Noreg. Я|сьогодні|будемо|ми|говорити|про|шкільну систему|в|Норвегії Сьогодні ми поговоримо про освітню систему в Норвегії. Ofte så er skulesystema bygd opp litt annleis i ulike land, så det kan vera greitt å få ei lita innføring i det norske utdanningssystemet. |||les systèmes scolaires||||||||||||||||||||| Часто|тоді|є|шкільна система|побудована|вгору|трохи|інакше|в|різних|країнах|тому|це|може|бути|зручно|щоб|отримати|одна|маленька|вступ|в|це|норвезьке|освітнє система Often, the school system is structured a little differently in different countries, so it may be good to get a little introduction to the Norwegian education system. Часто освітні системи в різних країнах побудовані трохи інакше, тому може бути корисно отримати невелике введення в норвезьку освітню систему. Før me byrjar: De kan støtta podkasten på Patreon.1. Перед|нам|починає|Вони|можуть|підтримати|подкаст|на|Патреон Перш ніж ми почнемо: Ви можете підтримати подкаст на Patreon.1. De finn teksten til episoden på nettstaden til podkasten. Вони|знайдуть|текст|для|епізоду|на|вебсайті|подкасту| Ви знайдете текст епізоду на вебсайті подкасту. All informasjon finn de i deskripsjonen. Вся|інформація|знайдете|ви|в|описі Всю інформацію ви знайдете в описі. La oss byrja! ||commencer ||start Давай|нам|почнемо Давайте почнемо!

Det norske skulesystemet er bygd opp i to hovuddelar: Grunnskulen og vidaregåandeskule. Це|норвезька|шкільна система|є|побудована|вгору|в|дві|основні частини|початкова школа|і|середня школа Норвезька система освіти складається з двох основних частин: початкової школи та середньої школи. Grunnskulen går frå 1. til 10. klasse og er obligatorisk for born mellom 6 og 16år. Початкова школа|триває|з|до|клас|і|є|обов'язковою|для|дітей|віком від|і|16 років Primary school runs from 1st to 10th grade and is compulsory for children between the ages of 6 and 16. Початкова школа триває з 1 по 10 клас і є обов'язковою для дітей віком від 6 до 16 років. Grunnskulen er altså ikkje berre ein rett, men det er ei plikt. початкова школа|є|отже|не||одна|право|але|це|є|одна|обов'язок Primary school is therefore not just a right, but an obligation. Отже, початкова школа є не лише правом, але й обов'язком. Alle born i Norge må gjennom minst desse 10 åra med skulegang. Усі|діти|в|Норвегії|повинні|пройти|щонайменше|ці|років|з|навчанням All children in Norway must go through at least these 10 years of schooling. Усі діти в Норвегії повинні пройти принаймні ці 10 років навчання.

Barneskulen er altså frå 1. til 7. klasse. Початкова школа|є|отже|з|до|клас Початкова школа триває з 1 по 7 клас. Etter barneskulen så går ein over på ungdomsskulen. Після|початкової школи|тоді|переходить|учень|на|до|середньої школи After primary school, you move on to secondary school. Після початкової школи переходять до середньої школи. Ungdomsskulen går frå 8. klasse til 10. klasse. Школа для підлітків|триває|з|клас|до|клас Середня школа триває з 8 по 10 клас. På ungdomsskulen blir dei faglege krava større. У|середній школі|стають|вони|академічні|вимоги|більшими At secondary school, the professional requirements become greater. У середній школі вимоги до навчання стають більшими. Det er då ein byrjar å setta karakter på elevane. Це|є|тоді|один|починає|(інфінітивна частка)|ставити|оцінку|на| This is when you start grading the students. Саме тоді починають ставити оцінки учням. I Noreg har ein eit karaktersystem som går frå 1 til 6. В|Норвегія|має|один|одне|система оцінювання|яка|йде|від|до In Norway, there is a grading system that goes from 1 to 6. В Норвегії існує система оцінювання, яка варіюється від 1 до 6. 1 er den dårlegaste karakteren; det er stryk, eller akkurat som ein F i A-F systemet. є|цей|найгірший|оцінка|це|є|незадовільно|або|точно|як|один|Ф|в|||системі 1 is the worst grade; it is fast, or just like an F in the AF system. 1 - це найгірша оцінка; це незадовільно, або як F в системі A-F. 6 er den beste karakteren. є|вона|найкраща|оцінка 6 - це найкраща оцінка. Det er som ein A i A-F. Це|є|як|один|A|в|| Це як A в системі A-F. I tillegg er det vanleg for lærarar å setja mellomkarakterar. Я|додатково|є|це|звичайно|для|вчителів|(частка дієслова)|ставити|проміжні оцінки Крім того, вчителі зазвичай ставлять проміжні оцінки. Altså, dei kan setta på plussar eller minusar på karakteren. Отже|вони|можуть|ставити|на|плюси|або|мінуси|на|оцінку So, they can add pluses or minuses to the character. Отже, вони можуть додавати плюси або мінуси до оцінки. Til dømes 5+ (ein god femmar) eller 4- (ein dårleg firar). Наприклад|оцінки|(один|хороший|п'ятірка|або|(один|поганий|чотирька For example 5+ (a good five) or 4- (a bad four). Наприклад, 5+ (добрий п'ятірка) або 4- (поганий четвірка). Nokre lærarar sett også ein karakter mellom to karakterar som 4/5 eller 3/2. Деякі|вчителі|ставлять|також|один|оцінка|між|двома|оцінками|як|або Some teachers also set a grade between two grades such as 4/5 or 3/2. Деякі вчителі також ставлять оцінку між двома оцінками, як 4/5 або 3/2. På vitnemålet skal det derimot berre stå reine karakterar. ||||||||Noten На|свідоцтві|має|це|натомість|лише|бути|чисті|оцінки On the other hand, the diploma must only show clean grades. На свідоцтві, однак, повинні бути лише чисті оцінки.

På vidaregåande skule så byrjar ein å retta seg meir mot ein retning. У|середня|школа|тоді|починає|учень|(частка дієслова)|орієнтуватися|себе|більше|в|певний|напрямок At secondary school, you start to focus more on one direction. У середній школі починають більше орієнтуватися на певний напрямок. Då må ein tenkja litt på kva ein vil gjera etterpå. Тоді|мусить|один|думати|трохи|про|що|один|хоче|робити|після Then you have to think about what you want to do afterwards. Тоді потрібно трохи подумати про те, що хочеш робити далі. I hovudsak kan ein velja enten studiespesialiserande retning eller fagbrevretning. |||||||||Berufsausbildungsrichtung В|основному|може|один|вибрати|або|академічний|напрям|або|професійний напрям In the main, one can choose either a specialization course or a diploma course. В основному можна вибрати або спеціалізований напрямок навчання, або напрямок з професійним дипломом. Studiespesialiserande er for dei som ynskjer å studera på ein høgskule eller eit universitet etter vidaregåande skule. Спеціалізоване навчання|є|для|ті|хто|бажають|(частка дієслова)|навчатися|в|один|вищий навчальний заклад|або|один|університет|після|середньої|школи Specialization courses are for those who wish to study at a college or university after secondary school. Спеціалізований напрямок призначений для тих, хто бажає навчатися в університеті або вищому навчальному закладі після закінчення середньої школи.

Studiespesialiserande kan derimot også delast inn i nokre hovudretningar. Спеціалізоване навчання|може|проте|також|бути поділеним|на|в|деякі|основні напрямки On the other hand, study specializations can also be divided into some majors. Спеціалізоване навчання, однак, також може бути поділено на кілька основних напрямків. Vanleg studiespesialiserande har mest fokus på slike teoretiske fag. Звичайний|навчальний|має|найбільше|увагу|на|такі|теоретичні|предмети Normal study specializations mostly focus on such theoretical subjects. Звичайне спеціалізоване навчання має найбільший акцент на таких теоретичних предметах. Det er også mogleg å velja retningar som gjer at ein får studiespesialiserande, men at ein også kan halda på med noko anna. Це|є|також|можливим|(частка дієслова)|вибрати|напрямки|які|роблять|щоб|студент|отримує|спеціалізовану освіту|але|щоб|студент|також|може|продовжувати|займатися|з|чимось|іншим It is also possible to choose courses which mean that you get a study specialist, but that you can also continue with something else. Також можливо обрати напрямки, які дозволяють отримати спеціалізовану освіту, але також займатися чимось іншим. For eksempel har ein idrettsfag; kunst, design og arkitektur; media og kommunikasjon; og musikk, dans og drama. Наприклад|приклад|має|один|предмет фізичної культури|мистецтво|дизайн|і|архітектура|медіа||комунікація||музика|танець||драма For example, one has a sports subject; art, design and architecture; media and Communication; and music, dance and drama. Наприклад, є спортивна спеціальність; мистецтво, дизайн та архітектура; медіа та комунікація; а також музика, танець і драма. Dersom ein vel ein av desse retningane har ein mange valfag som er knytt til desse retningane, for eksempel musikk eller idrett. Якщо|один|обирає||з|цих|напрямків|має||багато|вибіркових предметів|які|є|пов'язані|до|цих|напрямків|наприклад|приклад|музика|або|спорт If you choose one of these areas, you have many electives that are linked to these areas, for example music or sports. Якщо ви оберете один з цих напрямків, у вас буде багато вибіркових предметів, пов'язаних з цими напрямками, наприклад, музика або спорт. Eg gjekk sjølv på ei idrettslinje på vidaregåande. Я|ходив|сам|на|одну|спортивну лінію|в|середній школі I myself attended a sports program at secondary school. Я сам навчався на спортивному напрямку в середній школі. Då hadde eg ekstrafag i idrett og fotball. Тоді|мав|я|додатковий предмет|з|фізкультури|і|футболу Then I had extra subjects in sports and football. Тоді у мене були додаткові предмети з спорту та футболу.

Det er ikkje alle som går vidare for å studera; då kan ein ta fagbrev. Це|є|не|всі|хто|йдуть|далі|для|(частка дієслова)|навчатися|тоді|може|один|отримати|професійний диплом Not everyone goes on to study; then you can take a diploma. Не всі продовжують навчання; тоді можна отримати професійний диплом. Fagbreva er i hovudsak bygd opp på fira år: to år med teori på skulen og to år uti lære der ein jobbar og for opplæring på ein arbeidsplass. Fachbriefe|||||||||||||||||||||||||||| Фагбреви|є|в|основному|побудований|вверх|на|чотири|роки|два|роки|||на||||||||один|||||||робочому місці Diplomas are mainly made up of four years: two years of theory at school and two years of apprenticeship where you work and for training at a workplace. Професійні дипломи в основному складаються з чотирьох років: два роки теорії в школі та два роки практики на робочому місці. Det finnes mange fagbrevsretningar, men nokre av dei største er: Bygg- og anleggsteknikk; elektro og datateknologi; og helse- og oppvekstfag. Це|існує|багато|напрямків професійної підготовки|але|деякі|з|вони|найбільші|є||і|техніка будівництва|електрика|і|комп'ютерні технології|і||і|предмети виховання There are many professional diploma courses, but some of the biggest are: Building and construction engineering; electrical and computer technology; and health and education subjects. Існує багато напрямків професійних дипломів, але деякі з найбільших: будівельна та інженерна техніка; електрика та комп'ютерні технології; а також охорона здоров'я та соціальні науки. Det er langt fleire gutar enn jenter på bygg- og elektrofaga, medan helse- og oppvekstfaga og dei estetiske faga er dominert av jenter. Це|є|значно|більше|хлопців|ніж|дівчат|на||і|електротехнічному|тоді як||і|соціальному вихованні|і|ці|естетичні|предмети|є|доміновані|хлопцями|дівчатами There are far more boys than girls in the construction and electrical subjects, while the health and upbringing subjects and the aesthetic subjects are dominated by girls. На будівельних та електротехнічних спеціальностях значно більше хлопців, тоді як спеціальності в галузі охорони здоров'я та соціальних наук, а також естетичні спеціальності домінують серед дівчат.

Det er derimot mogleg å få studiekompetanse også for dei som har tatt fagbrev. Це|є|проте|можливим|(частка дієслова)|отримати|вступну кваліфікацію|також|для|тих|хто|мають|отримали|професійний сертифікат On the other hand, it is also possible to obtain a study qualification for those who have taken a vocational certificate. Проте, можливо отримати навчальну кваліфікацію також для тих, хто отримав професійний диплом. Då må dei ta eit påbyggsår med dei teoretiske faga dei manglar. |||||Aufbaujahr|||||| Тоді|повинні|вони|взяти|один|рік підготовки|з|вони|теоретичними|предметами|які|не вистачають Then they have to take a supplementary year with the theoretical subjects they lack. Для цього їм потрібно пройти рік додаткового навчання з теоретичних предметів, яких їм не вистачає. Det er mogleg å ta eit påbyggsår etter fagbrevet eller, eventuelt, så kan ein droppa å ta fagbrev og ta påbyggsåret etter to år på eit yrkesfag. Це|є|можливим|(частка дієслова)|взяти|одне|рік підготовки|після|професійного свідоцтва|або|в разі потреби|тоді|може|один|пропустити|(частка дієслова)|взяти|професійне свідоцтво|і|взяти|рік підготовки|після|два|роки|на|одне|професійній спеціальності It is possible to take a supplementary year after the vocational certificate or, possibly, you can skip taking the vocational certificate and take the supplementary year after two years in a vocational subject. Можливо пройти рік додаткового навчання після отримання професійного диплома або, в разі потреби, можна пропустити отримання диплома і пройти додаткове навчання після двох років на професійній спеціальності. Ein må ha studiekompetanse frå vidaregåande skule for å kunna studera på høgskular og universitet i Noreg. Один|повинен|мати|академічну кваліфікацію|з|середньої|школи|щоб|(частка дієслова)|міг|навчатися|в|вищі навчальні заклади|і|університети|в|Норвегії You must have a study qualification from secondary school to be able to study at colleges and universities in Norway. Необхідно мати атестат про середню освіту, щоб мати можливість навчатися в університетах та вищих навчальних закладах Норвегії.

I Noreg søkar ein på desse skulane med dei karakterane ein har. Я|Норвегія|подає заявку|учень|до|ці|школи|з|тими|оцінками|учень|має In Norway, you apply to these schools with the grades you have. У Норвегії на ці школи подають заявки з тими оцінками, які є. Dei som har høgast karaktersnitt kjem inn på dei retningane og universiteta som har høgast snitt for å koma inn. Ті|хто|мають|найвищий|середній бал|вступають|до|на|ті|спеціальності|і|університети|які|мають|найвищий|бал|для|щоб|вступити| Those with the highest grade point average enter the courses and universities that have the highest point average for entry. Ті, хто має найвищий середній бал, вступають на ті напрямки та університети, які мають найвищий бал для вступу. Medisinstudia i Noreg har til dømes veldig høge snitt. Медичні дослідження|в|Норвегії|має|наприклад|приклади|дуже|високі|середні бали Medical studies in Norway, for example, have very high averages. Медичні програми в Норвегії, наприклад, мають дуже високі бали. Då er det dei med høgast karaktersnitt som kjem inn. Тоді|є|це|ті|з|найвищим|середнім балом|хто|вступають|всередину Then it is those with the highest grade point average who get in. Тоді вступають ті, у кого найвищий середній бал. Karaktersnitt er basert på eksamensresultata (eigne karakterar) og karakteren ein fekk i faget det siste semesteret ein hadde faget. Середній бал|є|оснований|на|результатах іспиту|власні|оцінки)|і|оцінка|що|отримав|в|предметі|це|останньому|семестрі|що|мав|предмет Grade point average is based on the exam results (own grades) and the grade you got in the subject in the last semester you took the subject. Середній бал базується на результатах екзаменів (власні оцінки) та оцінці, яку отримали з предмета в останньому семестрі, коли вивчали цей предмет. For eksempel kan ein få ein karakter i matte basert på matteprøvane ein har hatt gjennom heile semesteret. Наприклад|приклад|може|учень|отримати|учень|оцінку|з|математики|основану|на|контрольних роботах|учень|має|мав|протягом|всього|семестру For example, you can get a grade in maths based on the math tests you have had throughout the semester. Наприклад, можна отримати оцінку з математики на основі математичних тестів, які проходили протягом усього семестру. Dette blir satt av faglæraren ein har hatt. Це|буде|встановлено|вчителем предмета|вчитель предмета|один|має|мав This is set by the subject teacher you have had. Це визначається вчителем предмета, якого ви мали. I tillegg skal ein koma opp i eksamen i fleire fag. Я|додатково|повинен|учень|прийти|успішно|на|екзамен|в|кількох|предметах In addition, one must pass the exam in several subjects. Крім того, потрібно скласти іспити з кількох предметів. Desse eksamenskarakterane blir satt av ein ekstern sensor som ikkje kjenner eleven. Ці|екзаменаційні оцінки|будуть|встановлені|зовнішнім|один|зовнішній|експерт|який|не|знає|учня These exam grades are set by an external examiner who does not know the student. Ці оцінки за іспити виставляє зовнішній екзаменатор, який не знає учня. Dette er også heilt anonymt slik at sensor ikkje veit kven han eller ho sett karakter på. Це|є|також|абсолютно|анонімно|так|що|сенсор|не|знає|хто|він|або|вона|ставить|оцінку|на This is also completely anonymous so that the examiner does not know who he or she has graded. Це також абсолютно анонімно, так що екзаменатор не знає, кому він або вона виставляє оцінку. Det er desse to, eksamenskarakterane og standpunktkarakterane, som til saman utgjer vitnemålet som ein søkar seg inn på universitet og høgskular med. ||||||Standpunktnoten||||||||||||||| Це|є|ці|два||і|оцінки за семестр|які|до|разом|складають|атестат|який|один|абітурієнт|себе|в|на|університет|і|коледжі|з It is these two, the exam grades and the standing grades, which together make up the diploma with which you apply to university and college. Саме ці дві оцінки, оцінки за іспити та оцінки за семестр, разом складають атестат, з яким подаються заявки до університетів та коледжів.

Dersom ein tek realfag så får ein det som heitar spesiell studiekompetanse. Якщо|хтось|вивчає|природничі науки|то|отримує|хтось|це|що|називається|спеціальна|навчальна компетенція If you take a science subject, you get what is called special study competence. Якщо ви вивчаєте природничі науки, то отримуєте те, що називається спеціальною навчальною компетенцією. Til skilnad frå spesiell studiekompetanse har ein generell studiekompetanse. До|відмінність|від|спеціальної|навчальної компетенції|має|одна|загальна|навчальна компетенція In contrast to special study competence, a general study competence has. На відміну від спеціальної навчальної компетенції, існує загальна навчальна компетенція. Dei aller fleste studieretningane krev berre generell studiekompetanse som juss, psykologi og sjukepleiar. Вони|всі|більшість|спеціальності|вимагають|лише|загальна|академічна кваліфікація|такі як|право|психологія|і|медсестра The vast majority of study programs only require general study skills such as law, psychology and nursing. Більшість напрямків навчання вимагають лише загальної академічної кваліфікації, як-от право, психологія та медсестринство. Nokre studieretningar krev at ein har tatt nokre spesielle fag, som regel realfag. Деякі|спеціальності|вимагають|щоб|студент|мав|взяті|деякі|спеціальні|предмети|як|правило|природничі науки Some fields of study require that you have taken some special subjects, usually science. Деякі напрямки навчання вимагають, щоб ви здали певні спеціальні предмети, зазвичай природничі науки. For eksempel må ein ha R1 og R2 matte (dei to vanskelegaste mattefaga på vidaregåande) og fysikk 1 for å søka på ingeniørretningar. Наприклад|приклад|повинен|учень|мати|R1|і|R2|математика|вони|два|найскладніші|предмети математики|в|старшій школі|і|фізика|для|щоб|подавати|на|інженерні спеціальності For example, one must have R1 and R2 maths (the two most difficult maths subjects at secondary school) and physics 1 to apply for engineering courses. Наприклад, для вступу на інженерні спеціальності потрібно мати математику R1 і R2 (два найскладніші предмети з математики в середній школі) та фізику 1. For medisin er desse krava matte R1, fysikk 1 og kjemi 1 og kjemi 2. Для|медицини|є|ці|вимоги|математика|R1|фізика|і|хімія|| For medicine, these requirements are maths R1, physics 1 and chemistry 1 and chemistry 2. Для медицини ці вимоги включають математику R1, фізику 1, хімію 1 та хімію 2. Nokre studieretningar har også karakterkrav på enkelte fag for å koma inn. Деякі|спеціальності|мають|також|вимоги до оцінок|з||предметів|для|щоб|потрапити|вступити Some fields of study also have grade requirements for certain subjects in order to enter. Деякі спеціальності також мають вимоги до оцінок з окремих предметів для вступу.

I andre land, slik eg har forstått det, er det mogleg at dei enkelte universiteta har eigne opptakskrav for å koma inn. В інших|країнах||як|я|маю|зрозумів|це|є|це|можливим|що|вони||університети|мають|власні|вимоги до вступу|для||потрапити|всередину In other countries, as I understand it, it is possible that the individual universities have their own admission requirements for entry. В інших країнах, наскільки я зрозумів, можливо, що окремі університети мають власні вимоги для вступу. For eksempel kan det vera at ein må skriva eit motivasjonsbrev som blir tatt i betraktning når ein vurderer dei som søkar. Наприклад|приклад|може|це|бути|що|хтось|повинен||одне|мотиваційний лист|який|буде|взятий|в|розгляд|коли|хтось|оцінює|їх|хто|заявник For example, it may be that you have to write a letter of motivation, which is taken into account when assessing those who apply. Наприклад, може бути так, що потрібно написати мотиваційний лист, який буде враховуватися при оцінці кандидатів. I Noreg har ein altså ikkje slike motivasjonsbrev. Я|Норвегія|має|один|отже|не|такі|мотиваційні листи In Norway, you do not have such motivation letters. В Норвегії, отже, немає таких мотиваційних листів. Alt blir basert på karakterane ein har frå vidaregåande, og desse blir rekna saman til eit karaktergjennomsnitt som ein deretter søkar med. Все|буде|основане|на|оцінки|студент|має|з|середньої школи|і|вони|будуть|рахуватися|разом|до|одне|середнє арифметичне оцінок|яке|студент|потім|подає заявку|з Everything is based on the grades you have from secondary school, and these are added up to a grade average with which you then apply. Все базується на оцінках, які ви отримали в середній школі, і вони підсумовуються для отримання середнього балу, з яким ви потім подаєте заявку. Dersom ein har eit lågare tal enn andre, så kjem ein altså ikkje inn. Якщо|хтось|має|менше|нижче|число|ніж|інші|то|потрапить|хтось|отже|не|всередину If you have a lower number than others, you will not get in. Якщо у вас нижчий бал, ніж у інших, ви, отже, не потрапите. Det er dei med høgast gjennomsnitt som kjem inn på dei studia med høgast karaktergjennomsnitt. Це|є|ті|з|найвищим|середнім балом|хто|вступають|на|на||програми|з|найвищим|середнім балом It is those with the highest average who enter the studies with the highest grade point average. Ті, у кого найвищий середній бал, потрапляють на програми з найвищими середніми оцінками.

Takk for denne gongen. Дякую|за|цю|зустріч Дякую за цю зустріч. Eg håpar at me treffest i neste episode. Я|сподіваюся|що|ми|зустрінемося|в|наступному|епізоді Сподіваюся, що ми зустрінемося в наступному епізоді. Ha det bra! Будь|це|добре Бувай!

SENT_CWT:AFkKFwvL=4.55 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=4.01 uk:AFkKFwvL openai.2025-02-07 ai_request(all=153 err=0.00%) translation(all=122 err=0.00%) cwt(all=1559 err=2.44%)