Байки Леонiда Глiбова, Прохожі та Собаки

Прохожі та Собаки Passersby and Dogs

Через левади та городи Два кума йшло з весілля до господи. Through levadas and orchards, two best men went from the wedding to the Lord. Бредуть, балакають про щось… Аж ось Де не взялась Собака в біса — Чи з-під воріт, чи із-за ліси,— Присікалася, аж вищить… Коли поглянуть — ще біжить, Мабуть, з десяток чи й не більше… Та як напали — батю мій! They are raving, chatting about something... But here is where the Dog went to hell - Either from under the gate or from behind the woods - It was huddled, until it howled... When they look - it is still running, Probably with a dozen or not more... But how attacked - my father! Одна гаразд, друга ще гірше. One is fine, the other is even worse. Кіндрат маха ціпком мерщій. Kindrat waves a mershchii stick. — Ось не займай лишень, Кіндрате,— Тут обізвавсь до його Клим,— Я їх натуру знаю, брате; Відчепляться… ось ну, ходім! - Don't take it easy, Kindrate, - Here Klym called to him, - I know their nature, brother; Let's get off the hook... well, let's go! Та не махай і не дивися…— От вони йдуть собі та йдуть. But don't wave and don't look... - So they go and go. Собаки й справді унялися, А далі стало вже й не чуть. The dogs really took off, and then it became quite a bit.

Отак зависливії люди (Вони є всюди! ): Якщо завидно їм — куди! Брехати, мов собаки, стануть… А ти собі іди та йди: Набрешуться та й перестануть.