Розділ дванадцятий, 4

Ох тиша, чарівна тиша. Тепла та вогка, як губи у молоденької дівчини, яку Гордій проминув у житті і, може, вже навіки! ||wet||||young|||Gordiy||||||| Але, гей! Над глинищем он іде пан Підотаманчий. І Лундик Деркачеві кинув: "Xодім". |the clay pit|||||||||let's go І пішли межею через поле, через яр і знов через поле. І стали підходити до брами Проневого маєтку, що був обкопаний кругом ровом, зарослим густою дерезою, над якою знімався суцільний, з дощок, сторчовий тин. |||||||||surrounded|all around||||||||solid|||vertical| А трошки вище височезні давні явори, схиляючи довжелезне віття на його гостряки, обступали пишним колом усе поміщицьке гніздо. ||||||bending|long||||spikes||a splendid|||landlord's|

На воротях нікого не було, і вони увійшли в дворище ніким не помічені. ||||||||||||noticed Перед ними простягалася посадка високих тополь через середину всього маєтку. ||stretched||||||| Нею ішла дорога до поміщицького дому, що був аж на самім кінці в саду. ||||landlord's||||||||| З правого боку посадки чорніла зачинена на обід кузня і поруч з нею, теж чорна, мабуть, казарма, бо на причілковому ганку дівчина мила велику купу ваганок, а навколо неї з доброго півдесятка стояло собак з такою несамовитою увагою, з якою первачки студенти перший раз слухають в університеті лекцію незнайомого професора. |||||closed|||||||||||barracks|||the shed||||||wagons|||||||||||frenzied||||first-graders||||||||| Перед цими будинками тягся рівнобіжно довгий дім, видно, для шляхетної челяді, і нарешті — воловня. ||||parallel|||||noble|the gentry|||cattle У неї перед ворітьми височіла мажара,повна свіжонакошеної пшінки, а долі лежала снасть, скинута з волів на обід, і дуже блискала від сонця і шмультами, і занозами, і вкованим у ярма залізом. |||||mound||freshly mown|barley|||||thrown|||||||shone||||shmulty||splinters||forged||| По лівому боці Гордій зауважив дві конюшні і між ними двір з кількома возами і три мажари, повні свіжого сіна. |left|||||||||||||||mowers|full of|| Під мажарами, видно вже пообідавши, грали дві партії робітників в очко на сірники, а попід возами інші спали, аж хропіння лунало на ввесь двір, через нього, мабуть, і голуби, що літали до польового озера, кружляли понад конюшнями, боячись сісти навіть на дахи будівель. |the mulberries||already||||games|||||matches|||||||snoring|||||||||||||||||stables||||||

Від всього цього у Гордія затріпотала радісною силою жагуча думка: "Ну та й розумне ж з біса оце лісове отамання: саме таку вибрало пору для походу, коли в Україні ніхто ніде й не шерхне, ніхто ні до кого не заходить і віжок позичити, щоб з криниці витягти води. |||||trembled|joyful||fiery||||||||||forest|ataman|||chose|||||||||||stirs|||||||||||||| Коли ніколи ніхто не посміє турбувати спокій оселі, навіть старці. В таку пору не можна побачити на вигоні ні людини, ні вівці, ні тієї курки. Хіба що десь дитина маленька вилізе на шлях з-під боку сонної матері і, замурзавшись пилякою, реве на все сонне село, поки не почнуть їздити і поки перший з возовників не віднесе з-перед кінських ніг запацьорену дитину знов на своє місце, коли мати ще спить..." Гордій був захоплений і був певний удачі, бо їм до розпорядимості лишалося ще більше години обіднього часу. |||||gets out||||||sleeping|||muddied|a saw||||sleepy||||||||||carters||takes|||horses||muddy||||||||||||||||||||of the disposition|||||lunch| Він почував, що поспішати не треба і що чим повільніше витратять уявну годину на своє діло, тим удаліше воно буде завершене. ||||||||||they spend|imaginary||||||better|||finished