Орест Субтельний. Україна. Історія. Суспільна організація
||||Общественная|общественная организация
Orest||||social|organization
Orest Subtelny. Ukraine. Geschichte. Gesellschaftliche Organisation
Orest Subtelny. Ukraine. History. Public organization
Orest Subtelny. Ucrania. Historia. Organización social
Orest Subtelny. Ukraine. Histoire. Organisation sociale
Orest Subtelny. Oekraïne. Geschiedenis. Sociale organisatie
Orest Subtelny. Ukraina. Historia. Organizacja społeczna
Orest Subtelny. Ucrânia. História. Organização social
Орест Субтельный. Украина. История. Общественная организация
Маючи, за різними підрахунками, від 3 до 12 млн населення й величезну територію, що обіймала близько 800 тис.
|||||||||огромную|||||
Having||various|calculations||||population||huge|territory||embraced|about|
With, according to various estimates, from 3 to 12 million people and a huge area of about 800 thousand.
кв.
sq.
км (майже половина її — в межах сучасної України), Київська Русь була найбільшою політичною формацією середньовічної Європи.
||half|||within|modern|||||the largest|political|formation|medieval|Europe
km (almost half of it - within modern Ukraine), Kievan Rus was the largest political formation in medieval Europe.
До того ж ця формація швидко розвивалася.
||||formation|quickly|developed quickly
In addition, this formation developed rapidly.
Попри поступове зростання відмінностей між простим людом і новосформованою племінною знаттю землеробське суспільство східних слов'ян IХ ст.
Несмотря на|||различий||||||||земледельческое|общество||||
|gradual|growth|differences||common people|common people||newly formed|tribal|noble class|agricultural|society|eastern|Slavs||
Despite the gradual growth of differences between the common people and the newly formed tribal nobility, the agricultural society of the Eastern Slavs of the ninth century.
залишалося порівняно однорідним в етнічному та соціальному відношенні, але внаслідок швидкої розбудови Києва до слов'янського середовища потрапляють варязькі воїни-купці, фінські мисливці, тюркські найманці, грецькі ремісники, вірменські та єврейські торгівці.
|||||||||||||||среда||||||охотники|||||армянские|||
remained|relatively|homogeneous||ethnic||social|relation||as a result of|rapid|development|||Slavic|environment|enter|Varangian|warriors|merchants|Finnish|hunters|Turkic|Turkic mercenaries|Greek|craftsmen|Armenian||Jewish|traders
remained relatively homogeneous ethnically and socially, but as a result of the rapid development of Kyiv, the Slavic environment included Varangian merchant warriors, Finnish hunters, Turkic mercenaries, Greek artisans, Armenian and Jewish merchants.
З піднесенням міст стали процвітати купці та ремісники.
|rise|city|became|prosper|merchants||craftsmen
With the rise of cities, merchants and artisans began to prosper.
Нарешті, прийняття християнства спричинилося до появи нового класу — духовенства.
Наконец||||||||
|acceptance|Christianity|caused|||new|class|clergy
Finally, the adoption of Christianity led to the emergence of a new class - the clergy.
Словом, населення Київської Русі стало більш космополітичним за культурною орієнтацією, етнічно строкатим і дедалі глибше розшарованим соціальне.
|||||||||||пестрым||||разделённым|
In other words|population||||more|cosmopolitan||cultural|orientation|ethnically|ethnically diverse||increasingly|deeper|stratified|social
In short, the population of Kievan Rus has become more cosmopolitan in cultural orientation, ethnically diverse and increasingly socially stratified.
Найвище місце в суспільній ієрархії, що народжувалася, посідали численні члени різних відгалужень династії Рюриковичів.
Highest|place||public|hierarchy||was being born|occupied|numerous|members||branches|dynasties|Rurikovich
Numerous members of various branches of the Rurik dynasty occupied the highest place in the nascent social hierarchy.
Княжі воїни, старші й молодші дружинники і місцева знать утворювали клас бояр, яких ще називали мужами.
|||||||||образовывали||||||
princely|warriors|senior||younger|warriors||local||formed||nobles||still|called|men
Princely warriors, senior and junior warriors and local nobility formed a class of boyars, who were also called husbands.
З часом знать скандінавського походження слов'янізувалася; це відбилося у перетворенні таких суто скандінавських імен, як Хелгі, Хелга, Інгвар та Вальдемар на відповідні слов'янські еквіваленти — Олег, Ольга, Ігор та Володимир.
In|time||Scandinavian|origin|Slavicized||was reflected||transformation|such|purely|Scandinavian|names|how|Helgi|Helga|Ingvar||Vladimir||corresponding|Slavic|equivalents|Oleg||Igor||Vladimir
Over time, the nobility of Scandinavian origin Slavicized; this was reflected in the transformation of such purely Scandinavian names as Helgi, Helga, Ingvar and Valdemar into the corresponding Slavic equivalents - Oleg, Olga, Igor and Volodymyr.
Постійні напади кочовиків на торгові шляхи, а також економічний занепад Константинополя у XII ст.
Constant|attacks|nomads||trading|trade routes|||economic|decline|Constantinople|||
Constant attacks of nomads on trade routes, as well as the economic decline of Constantinople in the XII century.
призвели до обмеження можливостей займатися торгівлею, внаслідок чого колишні воїни-купці поступово перетворилися на великих землевласників.
||ограничению||||||бывшие|||||||
led||restriction|opportunities|engage in|trade|as a result of||former|||gradually|transformed||large|landowners
led to the restriction of opportunities to engage in trade, as a result of which the former warrior-merchants gradually turned into large landowners.
Знайти собі землю не становило труднощів, оскільки князі мали в достатку незайманих угідь і роздавали їх дружині.
|||||трудностей|||||||угодий||||
find||land||did not pose|difficulties|since as because|princes|had||abundance|virgin|lands||distributed to||wife
It was not difficult to find land, since the princes had plenty of virgin lands and distributed them to their wives.
На відміну від Західної Європи, де феодальне землеволодіння узалежнювалося службою своєму сюзерену, на Русі бояри користувалися правом спадкового володіння маєтками (вотчинами), зберігаючи його навіть з переходом від одного князя до іншого.
|||||||||||||||пользовались||наследственного|||||||||||||
|in contrast||Western|Europe||feudal|land ownership|was dependent|service||suzerain|||boyars|used|right|inheritance|ownership|estates|estates|maintaining||even||transition||one|prince||
In contrast to Western Europe, where feudal land ownership was dependent on service to its suzerain, in Russia boyars enjoyed the right of hereditary ownership of estates (patrimony), preserving it even with the transition from one prince to another.
Багато бояр проживали у містах, здаючи свою землю селянам, за що брали частину їхньої продукції та продавали її на ринку.
||lived||cities||||to the peasants|||took|part|their|||sold|||market
Many boyars lived in cities, giving their land to peasants, for which they took part of their products and sold them on the market.
Власне, орієнтованість на місто, заінтересованість у комерції та рухливість відрізняли бояр Київської Русі від західноєвропейських феодалів.
||||||||подвижность|||||||
Actually|orientation|to|city|||commerce||mobility|distinguished||Kyivan|||Western European|feudal lords
In fact, city orientation, interest in commerce, and mobility distinguished the boyars of Kyivan Rus from Western European feudal lords.
На щабель нижче від бояр стояла міська знать, або, як її ще називали,— люди, що часто вважались „середнім класом“ Києва.
|ступень||||||||||||||||||
|step|below|from|nobles|stood or was|city|nobility|||||were called|people||often|were considered|middle|class|
One step below the boyars was the city nobility, or, as it was also called, people who were often considered the "middle class" of Kyiv.
Найвизначніші його представники були великими купцями, що займалися міжнародною торгівлею, вступали в родинні зв'язки з боярами й домінували у міській політиці.
|||||||||||||||||доминировали|||
Most notable||representatives||large|merchants||were engaged|international|trade|entered||family|ties||the boyars||dominated||urban|
Its most prominent representatives were large merchants engaged in international trade, entered into family ties with boyars and dominated city politics.
Порівняно з бюргерами Західної Європи тих часів міська знать Київської Русі була далеко могутнішою й численнішою, навіть після того, коли занепад торгівлі у XII ст.
по сравнению||||||||||||||||||||||||
Compared||burgers|Western|Europe|those|times|city|to know||||far|more powerful||more numerous||after|of that||decline|trade|||
Compared to the burghers of Western Europe at that time, the urban nobility of Kyivan Rus was far more powerful and numerous, even after the decline of trade in the 12th century.
призвів до часткового зменшення її ролі.
||частичному|||
led to||partial|reduction||role
led to a partial reduction of its role.
До менш впливових і бідніших городян, яких ще називали „молодшими людьми“, належали дрібні торгівці, крамарі, високомайстерні ремісники, зокрема зброярі, каменярі, гончарі, ювеліри, що гуртувалися в ремісничі корпорації (цехи).
||влиятельных||||||||||мелкие|||||||||||||||
||influential||poorer|citizens|whom||were called|younger|people|belonged|small||merchants|highly skilled|artisans|in particular|armorsmiths|stonemasons|potters|jewelers||organized||craftsman|corporations|guilds
The less influential and poorer townspeople, who were also called "younger people", included petty traders, shopkeepers, highly skilled craftsmen, including gunsmiths, stonemasons, potters, and jewelers, who grouped into craft corporations (shops).
Найнижчу сходинку соціальної драбини міста займала „чернь“ — ті, хто нічого не мали й наймалися на „чорну роботу“.
|||лестницы|||||||||||||
lowest|step|social|ladder||occupied|rabble|||nothing||had||were hired||black|work
The lowest rung of the city's social ladder was occupied by "black people" - those who had nothing and were hired for "menial work".
Величезну більшість населення становили селяни, або смерди.
огромную||||||
|majority|population|constituted|peasants||peasants
The vast majority of the population was peasants, or smerdy.
Про селян відомо небагато, оскільки історичні джерела зосереджували увагу на вищих класах.
||||||исторические источники|||||
|peasants|is known|not much|because||sources|focused|attention||higher classes|
Little is known about the peasants, as historical sources focused on the upper classes.
Загальновизнаним є факт, що протягом усієї Київської доби більшість селян були відносно незалежними.
|||||||эпохи|||||независимыми
Generally recognized||||during|entire|Kyiv period|era|majority|peasants||relatively|independent
It is a generally accepted fact that throughout the entire Kyiv period, the majority of peasants were relatively independent.
Проте у XII—XIII ст.
Однако||||
However, in the XII-XIII centuries.
із початком лихоліття з'являються ознаки зростаючого закабалення селянства феодалами, що набувало різних форм.
|with the beginning|time of troubles|appear|signs|growing|enslavement|peasantry|the feudal lords||acquired different forms|various|forms
with the beginning of the Troubles, there were signs of the increasing subjugation of the peasantry by the feudal lords, which took various forms.
Вільний селянин мав право звертатися до суду, переїжджати з місця на місце, передавати землю у спадщину синам (якщо ж він мав тільки дочок, то князь мав право претендувати на його землю).
|||||||||||||||наследство сынов|||||||||||||||
Free|peasant||right|turn||court|to move||place to place||place|transfer|land||inheritance|sons|||||only|daughters||prince|had|right|claim|||land
A free peasant had the right to go to court, move from place to place, and inherit land to his sons (if he had only daughters, then the prince had the right to claim his land).
Основним обов'язком смердів була сплата данини та відбування військової повинності (як правило, допоміжного характеру) під час війни.
Main|duty|commoners||payment|tribute||service|military|military service||rule|auxiliary|of character|||
The main duty of the smerds was to pay tribute and perform military service (usually of an auxiliary nature) during the war.
Про безправне становище селян у суспільстві свідчив передбачений „Руською правдою“ штраф за вбивство смерда: кровні гроші у цих випадках становили 5 гривень.
||||||||||||||кровные||||||
|powerless|situation|peasants||society|testified|predicted|Russian|Rus' law|fine||murder|peasant|blood|money||these|cases|amounted to|hryvnias
The lawless position of the peasants in society was evidenced by the fine prescribed by "Ruskaia Pravda" for killing a smerd: the blood money in these cases amounted to 5 hryvnias.
Для порівняння: за вбивство купця чи молодшого дружинника компенсація родині становила 40, а за вбивство старшого дружинника князя — 80 гривень.
|comparison||murder|merchant||younger|warrior|compensation|family|was|||murder|senior|warrior|prince|hryvnias
For comparison: for the murder of a merchant or junior sergeant, the compensation to the family was 40 hryvnias, and for the murder of the prince's senior sergeant, 80 hryvnias.
Коли селянин чи представник іншої соціальної верстви потрапляв у кабалу (а це при лихварських процентах від 25 до 50 траплялося нерідко), або коли просто брав гроші у позичку, він міг укласти угоду з кредитором, за якою зобов'язувався за отримані гроші відпрацювати певний час.
||||||слоя|попадал||||||||||случалось||||||||в долг||||соглашение||||||||||определённый|
|peasant||representative||social|social class|fell||debt||||usurious|percent|||happened|often||when||took|money||loan|||to make a deal|agreement||creditor|||was obligated||received money||work off|certain|time
When a peasant or a representative of another social class fell into bondage (and this often happened with usurious interest rates from 25 to 50), or when he simply borrowed money, he could enter into an agreement with the creditor, according to which he undertook to work for a certain time for the money received .
Ці закабалені або напіввільні робітники називалися закупами.
|||полуосвоб|||закупы
|bonded||semi-free|workers|were called|indentured servants
These indentured or semi-free workers were called purchases.
На самому низу суспільної піраміди перебували раби, або холопи.
|very bottom|bottom|social|pyramid|were located|slaves||serfs
At the very bottom of the social pyramid were slaves, or serfs.
Оскільки головним товаром в обміні між Києвом і Константинополем виступали раби, неважко зрозуміти, що рабство на Русі було явищем звичайним, особливо до прийняття християнства.
|||||||||||не трудно||||||||обычным явлением||||
Since|main|goods||exchange|between|Kyiv||Constantinople|were prominent|slaves|not hard|to understand||slavery||||phenomenon|ordinary|especially|before|acceptance|Christianity
Since slaves were the main commodity in the exchange between Kiev and Constantinople, it is not difficult to understand that slavery was a common phenomenon in Russia, especially before the adoption of Christianity.
Серед рабів, багато з яких працювали у княжих маєтках, були військовополонені, невільничі діти, закупи, що намагалися втекти від виконання повинності, та інші невдахи.
||||||||княжеских поместьях||||||||||||||неудачники
among|slaves|a lot|||worked||princely|estates||prisoners of war|slave||purchases||trying|escape|from|fulfillment|obligations|||failures
Among the slaves, many of whom worked in princely estates, there were prisoners of war, slave children, vassals who tried to escape from duty, and other losers.
Проте вони могли самі викупити себе на свободу або бути звільненими у винагороду за вірну службу своєму панові.
||||||||||||вознаграждение|||||
However||could||redeem||||||released||reward||loyal|service|own|master
However, they could redeem themselves to freedom or be released as a reward for faithful service to their master.
Окрему значну за розмірами соціальну групу становили служителі церкви.
Отдельную||||||||
|significant||sizes||group|constituted|church officials|church
A separate, significant social group consisted of church ministers.
Виключно церкві підлягали парафіяльні священики, диякони з сім'ями, ченці та черниці.
||||||||монахи||
Exclusively|church|were subject to|parish|parish priests|deacons||families|monks||nuns
Parish priests, deacons with their families, monks and nuns were exclusively subject to the church.
Крім того, під захистом церкви перебували ізгої.
Besides|that|under|protection|church|were staying|outcasts
In addition, outcasts were protected by the church.
Так спочатку називали князів, що втратили свою вотчину (часом їх також називали князями-ізгоями), а пізніше й усіх, хто не вписувався в рамки даної соціальної верстви.
|initially|called|princes||lost|their|ancestral land|sometimes||also|called|princes|outcasts||later||all|||fit||frameworks|this||class
This was the name given to princes who lost their patrimony (sometimes they were also called renegade princes), and later to all those who did not fit into the framework of this social stratum.
До них належали недавно звільнені раби (церква заохочувала до звільнення рабів, вважаючи це за богоугодний вчинок), збанкрутілі купці, сини священиків, яких через неписьменність не допускали до сану.
|||||||поощряла||||||||поступок|||||||неграмотность||||
|||recently freed|freed||church|encouraged||liberation|slaves||||God-pleasing|act|bankrupt merchants|merchants||priests|which|due to|illiteracy||admitted to||rank or office
They included recently freed slaves (the church encouraged the freeing of slaves, considering it a God-pleasing act), bankrupt merchants, sons of priests, who were not allowed to rank due to illiteracy.
Історики довгий час міркували над тим, щоб виявити спільні риси між суспільством Київської Русі та середньовічного Заходу.
|||размышляли|||||||||||||
historians|long||debated considered||||discover||features||society||||medieval|West
Historians have pondered for a long time to identify common features between the society of Kyivan Rus and the medieval West.
І зокрема, їх цікавило питання, чи скрізь європейський феодалізм передував добі індустріалізації.
||||||||||эпохе|
|in particular||were interested|question||everywhere||feudalism|preceded|era|industrialization
In particular, they were interested in the question of whether European feudalism everywhere preceded the era of industrialization.
Радянські історики вважають само собою зрозумілим, що Київська Русь була феодальним суспільством.
|||||||||||обществом
Soviet|historians|consider||by itself|understandable|||||feudal|society
Soviet historians take for granted that Kievan Rus was a feudal society.
Цієї думки тримаються й такі немарксистські історики, як Микола Павлов-Сильванський, котрий звертав особливу увагу на той факт, що Київська Русь розпалася у XII ст.
||||||||||||обращал||||||||||||
This|thought|hold|||non-Marxist|||Nicholas|Pavlov-Sylvansky|Pavlov-Sylvansky|which|pointed|special|attention|||||||collapsed||XII|
Non-Marxist historians like Mykola Pavlov-Sylvansky, who paid special attention to the fact that Kyivan Rus disintegrated in the 12th century, hold this opinion.
на ряд невеликих князівств із дедалі виразнішою сільськогосподарською орієнтацією.
|||||всё более|более выраженной|сельскохозяйственной|
|a number|small|principalities||increasingly|more pronounced|agricultural|orientation
to a number of small principalities with an increasingly distinct agricultural orientation.
Проте більшість сучасних немарксистських істориків відкидають цю теорію.
|majority|modern|non-Marxist||reject||
However, most modern non-Marxist historians reject this theory.
При цьому вони вказують, що центральний для феодалізму інститут васальної залежності у володіннях Рюриковичів не існував, позаяк влада князів над боярами була мінімальною.
||||||||||||||||поскольку||||||
|||indicate||central||feudalism|institution|vassal|dependencies||possessions|Rurikids||existed|since|power|princes||boyars||minimal
At the same time, they indicate that the institution of vassal dependence, central to feudalism, did not exist in the possessions of the Rurikovichs, since the power of the princes over the boyars was minimal.
До того ж велика роль торгівлі та міст у життєдіяльності Київської Русі, а також наявність переважно незакабаленого селянства свідчать про те, що ситуація на сході Європи докорінно відрізнялася від становища на заході.
||||||||||||||наличие|||||||||||||||||
||||role|trade||||daily activities|||||presence|primarily|not enslaved|peasantry|testify||||||east|Europe|radically|differed||situation||west
In addition, the great role of trade and cities in the life of Kievan Rus, as well as the presence of a mostly unruly peasantry, indicate that the situation in the east of Europe was fundamentally different from the situation in the west.
Тому західні історики схильні розглядати Київську Русь скоріше як унікальну й самобутню соціальну систему, а не підводити її під загальну категорію феодальних суспільств.
|||склонны||||||||||||||||общую|||
||historians|inclined|consider|||rather||unique||unique||system|||fit|||general|category|feudal|societies
That is why Western historians tend to view Kievan Rus as a unique and distinctive social system rather than to place it under the general category of feudal societies.
