×

We gebruiken cookies om LingQ beter te maken. Als u de website bezoekt, gaat u akkoord met onze cookiebeleid.

image

"Україна. Історія." Орест Субтельний, Орест Субтельний. Україна: Історія. Культура Київської Русі

Орест Субтельний. Україна: Історія. Культура Київської Русі

Будь-яка дискусія про культуру середньовічного суспільства зосереджується насамперед на його релігійних віруваннях та інститутах. В історії Київської Русі маємо дві окремі релігійні, а відтак і культурні епохи. До 988 р. засобом задоволення духовних потреб східних слов'ян був анімізм, у засаді якого лежало обожнення сил природи та поклоніння духам предків. Найвищим божеством у язичницькому пантеоні вважався Перун — бог грому і блискавки, аналогічний скандінавському богові Тору, хоч пов'язана з ним міфологія не була такою химерною. До інших важливих божеств належали Дажбог і Сварог — боги повітря й сонця, дарителі земних благ. Закономірно, що серед землеробського люду поширеним був також культ богів родючості — Рода та Рожаниці. Крім того, об'єктами поклоніння вважалися сотні духів річок, лісів та предків; це часто виражалось у жертвуванні їм тварин, а подекуди й людей. Східні слов'яни не зводили своїм божествам величних храмів, як і не мали складної духовної ієрархії — власне це й пояснює відносно слабкий опір християнству з боку їхньої релігії. І все ж із приходом нової релігії вірування предків не зникли безслідно. Під личиною християнства ще протягом століть серед східних слов'ян зберігався релігійний дуалізм, або двовір'я, що полягало у дотриманні язичницьких за походженням звичаїв та обрядів (таких, зокрема, як святкування приходу весни).

Із прийняттям християнства у Київській Русі поширилася нова, витончена й складно організована релігія. У 1037 р. після приїзду із Константинополя першого у довгій низці грецьких митрополитів (протягом усієї Київської доби лише двічі на цей пост призначалися не греки) була заснована митрополича єпархія. Первинно до Руської митрополії входило вісім єпископств, але згодом їхня кількість зросла до шістнадцяти. Десять із них розташовувалися на землях сучасної України. Багато єпископів теж були візантійцями. Вони везли з собою власне оточення: писарів, помічників, майстрів, перетворюючи єпископства на осередки поширення візантійської культури. Духовенство поділялося на дві категорії: „біле“, тобто парафіяльні священики, що не давали обітниці целібату (безшлюбності) й звичайно одружувалися в своєму ж середовищі, та „чорне“, тобто ченці, з яких обиралися високі духовні ієрархи. Намагаючись уникнути мирських гріхів і спокус, ченці жили у відлюдненні, й тому їх вважали цвітом віруючого люду, а їхні монастирі були осередками християнської освіти й науки. У XIII ст. в Київській Русі існувало близько 50 монастирів, із них 17—у самому Києві.

Церква справляла величезний вплив на культуру Київської Русі. Спорудження одного лише храму — славетної Софії Київської — є безпосереднім підтвердженням того, наскільки всеохоплюючим був вплив церкви на мистецтво. Збудована у 1037 р. за князювання Ярослава Мудрого ця чудова кам'яна споруда, зведена грецькими майстрами на взірець константинопольського храму, мала п'ять апсид, п'ять нефів і тринадцять бань. Розкішне прикрашений інтер'єр підтримували мармурові й алебастрові колони. Напевно, краса цього храму християнського Бога здавалася просто сліпучою призвичаєним до скромних дерев'яних будівель киянам. Власне, саме таке враження й мав справляти собор, позаяк у візантійській церкві добре розуміли, що високе мистецтво, звернене до людських емоцій, часто куди ефективніше посилювало віру, ніж богослов'я, що апелює до розуму. З цією метою церква сприяла розвиткові мистецтв і ремесел. Зокрема, інтер'єр Св. Софії прикрашали кольорові мозаїки та фрески, що з дивовижною правдоподібністю змальовували людину. Інший спосіб викликати благоговіння полягав у використанні ікон, тобто зображень божественних істот на спеціально оброблених дошках. Ікони поширювалися по приватних оселях, де ставали найціннішою в родині спадщиною. Кожен із цих нових різновидів мистецтва попервах зазнавав впливу грецьких зразків. Та з часом майстри навчилися поєднувати в цих жанрах і місцеві елементи, створюючи дедалі виразніший власний стиль. Проте впливи східної церкви на мистецтво не завжди були благотворними. Так, через те, що візантійці не любили ставити у своїх храмах статуй, скульптура не дістала помітного розвитку.

Таким же визначальним був вплив християнства на способи інтелектуальної експресії давніх русичів. Після 988 р. в ужиток увійшло письмо, базоване на абетці, створеній ченцями Кирилом і Мефодієм — греками, що поширювали християнство серед слов'ян. На відміну від Риму з його наполяганнями використовувати в богослужіннях латину Константинополь погоджувався з тим, що новонавернені народи користувалися у церкві власною мовою. Відтак у богослужіннях та інших справах церкви вживали церковнослов'янську мову — літературну норму, що спиралася на південнослов'янські діалекти й була легко зрозумілою східним слов'янам. Поступово вона поширилася не лише на релігійну, а й на світську літературу, що ставала багатшою та різноманітнішою.

Закономірно, що більшість зразків цієї писемної літератури мали релігійний характер. Тут у достатку маємо уривки зі Старого й Нового заповітів, гімни, проповіді, житія святих. Найвидатнішими серед них є „Патерик“, тобто оповідь про життя святих, написана ченцями Києво-Печерської лаври, проповіді й гімни св. Кирила Туровського, писання київського митрополита середини XI ст. Іларіона — можливо, найосвіченішого мужа Київської Русі. У своєму знаменитому „Слові про закон і благодать“, прочитаному у 1052 р. в присутності Ярослава Мудрого, Іларіон майстерно протиставляє християнство язичництву й описує хрещення Русі. У цьому творі він демонструє чудове володіння складними прийомами візантійської риторики, а також глибоке знання Біблії. Проте при всій своїй повазі до грецької культури Іларіон не був грекофілом. У „Слові про закон і благодать“ він підкреслює велич і значення Русі, применшує роль Візантії в її наверненні до нової віри, приписуючи всю заслугу у здійсненні цього історичного кроку Володимирові.

Якщо в релігійних творах грецькі впливи цілком домінували, то у літописах вони були менш помітними. Ранні київські літописи, створені переважно монахами й пройняті християнським світовідчуттям, характеризувалися реалізмом і багатством подробиць. У них відтворювалися й головні проблеми доби — такі як князівські чвари, боротьба з кочовиками,— й подробиці окремих подій. Найважливішим із них є літопис, відомий під назвою „Повість временних літ“. Його пов'язують з іменами монахів Нестора та Сильвестра, які склали літопис у 111З—1116 рр. Займалися літературною творчістю й представники світської верхівки. Незважаючи на постійну зайнятість політичними справами, написав своє зворушливе й сповнене роздумів „Повчання“ князь Володимир Мономах. Є підстави допускати, що анонімний автор найчудовішого поетичного твору Київської доби — „Слова о полку Ігоревім“ ( 1185—1187) також належав до княжого двору. Вся його оповідь про невдалий похід на кочовиків дрібного руського князя пройнята пристрасним закликом до ворогуючих руських князів об'єднатися задля спільного блага. Застосувавши ритмізований вірш, яскраві образи, багату мову, дивовижні за своєю уособленістю картини природи, автор створив справжній літературний шедевр.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

Орест Субтельний. Україна: Історія. Культура Київської Русі Orest|||||| Orest Subtelny. Ukraine: Geschichte. Kultur der Kiewer Rus Orest Subtelny. Ukraine: History. Culture of Kievan Rus Orest Subtelny. Ukraine : Histoire. Culture de la Rus' de Kyivan Orest Subtelny. Oekraïne: Geschiedenis. Cultuur van Kyivan Rus'. Orest Subtelnyj, Ukraina: Historia, kultura Rusi Kijowskiej Orest Subtelny. Ucrânia: História. Cultura de Kyivan Rus' Орест Субтельный. Украина: История. Культура Киевской Руси

Будь-яка дискусія про культуру середньовічного суспільства зосереджується насамперед на його релігійних віруваннях та інститутах. ||||||общества|сосредоточивается||||||| Be|any|discussion||culture|medieval|society|focuses on|primarily|||religious|beliefs||institutions Jede Diskussion über die Kultur der mittelalterlichen Gesellschaft konzentriert sich in erster Linie auf ihre religiösen Überzeugungen und Institutionen. Any discussion of the culture of medieval society focuses primarily on its religious beliefs and institutions. В історії Київської Русі маємо дві окремі релігійні, а відтак і культурні епохи. ||||have||separate|religious||therefore||cultural|epochs In the history of Kievan Rus we have two separate religious and, consequently, cultural epochs. До 988 р. засобом задоволення духовних потреб східних слов'ян був анімізм, у засаді якого лежало обожнення сил природи та поклоніння духам предків. |||||||||||основе которого||||||||| ||means of|satisfaction|spiritual|needs|eastern|Slavs||animism||basis||lay|deification|forces of nature|nature||worship|spirits|ancestors Until 988, the means of meeting the spiritual needs of the Eastern Slavs was animism, which was based on the deification of the forces of nature and the worship of ancestral spirits. Найвищим божеством у язичницькому пантеоні вважався Перун — бог грому і блискавки, аналогічний скандінавському богові Тору, хоч пов'язана з ним міфологія не була такою химерною. Highest|deity||pagan|pantheon|was considered|Perun|god|thunder||lightning|similar|Scandinavian|god|Thor|though|connected||him|mythology|||such|fantastical The highest deity in the pagan pantheon was considered Perun - the god of thunder and lightning, similar to the Scandinavian god Thor, although the mythology associated with him was not so bizarre. До інших важливих божеств належали Дажбог і Сварог — боги повітря й сонця, дарителі земних благ. |other|important|deities|belonged to|Dazhbog||Svarog|gods|air||sun|givers|earthly|earthly goods Other important deities included Dazhbog and Svarog - gods of air and sun, givers of earthly goods. Закономірно, що серед землеробського люду поширеним був також культ богів родючості — Рода та Рожаниці. Naturally|||agricultural|people|widespread||also|cult|gods|fertility|Rod||The Fates Naturally, the cult of fertility gods - Roda and Rozhanitsa - was also widespread among the agricultural people. Крім того, об'єктами поклоніння вважалися сотні духів річок, лісів та предків; це часто виражалось у жертвуванні їм тварин, а подекуди й людей. ||||считались||||||||||||||||| in addition|besides that|objects|worship|were considered|hundreds|spirits|rivers|forests||ancestors||often|was expressed in||sacrificing to||animals||sometimes||people In addition, hundreds of spirits of rivers, forests and ancestors were considered objects of worship; this was often expressed in the sacrifice of animals and sometimes people. Східні слов'яни не зводили своїм божествам величних храмів, як і не мали складної духовної ієрархії — власне це й пояснює відносно слабкий опір християнству з боку їхньої релігії. ||||||||||||||||||объясняет|||||||| Eastern|Slavs||built|their|deities|grand|temples||||did not have|complex|spiritual|hierarchy|actually|||explains|relatively|weak|resistance|Christianity||of|their|religion The Eastern Slavs did not build majestic temples for their deities, nor did they have a complex spiritual hierarchy - this explains the relatively weak resistance to Christianity on the part of their religion. І все ж із приходом нової релігії вірування предків не зникли безслідно. ||||arrival|new|religion|beliefs of ancestors|ancestors||disappeared|without a trace And yet, with the advent of a new religion, the beliefs of the ancestors did not disappear without a trace. Під личиною християнства ще протягом століть серед східних слов'ян зберігався релігійний дуалізм, або двовір'я, що полягало у дотриманні язичницьких за походженням звичаїв та обрядів (таких, зокрема, як святкування приходу весни). ||||в течение||||||||||||||||||||||||| |under the guise|Christianity||throughout|centuries|among|eastern||persisted|religious|dualism||dual faith||consisted of||observance of|pagan-origin||by origin|customs||rituals|such|in particular||celebration|arrival|spring Under the guise of Christianity for centuries, the Eastern Slavs maintained a religious dualism, or heresy, which consisted in the observance of pagan customs and rites (such as celebrating the arrival of spring).

Із прийняттям християнства у Київській Русі поширилася нова, витончена й складно організована релігія. ||||||||изысканная|||| |with the adoption|Christianity||||spread|new|sophisticated||complicated|organized|religion With the adoption of Christianity in Kievan Rus, a new, sophisticated and intricately organized religion spread. У 1037 р. після приїзду із Константинополя першого у довгій низці грецьких митрополитів (протягом усієї Київської доби лише двічі на цей пост призначалися не греки) була заснована митрополича єпархія. in||after|arrival||Constantinople|first||long line|series|Greek|metropolitans|during|entire|Kyiv|era||twice|||post|were appointed||Greeks||was established|metropolitan|diocese In 1037, after the arrival from Constantinople of the first in a long line of Greek metropolitans (during the whole Kiev period only twice non-Greeks were appointed to this post), a metropolitan diocese was founded. Первинно до Руської митрополії входило вісім єпископств, але згодом їхня кількість зросла до шістнадцяти. Первоначально||||||||позже||||| Initially||Rus'|metropolis|included in||bishoprics||later|their|number|increased||sixteen Initially, the Russian diocese consisted of eight dioceses, but later their number increased to sixteen. Десять із них розташовувалися на землях сучасної України. Ten||them|were located||lands|modern|of Ukraine Ten of them were located on the lands of modern Ukraine. Багато єпископів теж були візантійцями. many|bishops||were|Byzantines Many bishops were also Byzantines. Вони везли з собою власне оточення: писарів, помічників, майстрів, перетворюючи єпископства на осередки поширення візантійської культури. ||||собственное|окружение|||мастера||||||| |They brought||with them|own|entourage|scribes|assistants|craftsmen|transforming|bishoprics||centers|spread of|Byzantine|cultures They brought with them their own environment: scribes, assistants, masters, turning the dioceses into centers of Byzantine culture. Духовенство поділялося на дві категорії: „біле“, тобто парафіяльні священики, що не давали обітниці целібату (безшлюбності) й звичайно одружувалися в своєму ж середовищі, та „чорне“, тобто ченці, з яких обиралися високі духовні ієрархи. |||||||приходские||||||||||||||||||монахи|||||| Clergy|was divided||||white|that is|parish priests|priests|||gave provided|vows|celibacy|celibacy||usually|got married||||own community||black||monks||which|were elected|high|spiritual leaders|hierarchs The clergy were divided into two categories: "white", ie parish priests who did not promise celibacy (celibacy) and usually married in their own environment, and "black", ie monks from whom high spiritual hierarchs were elected. Намагаючись уникнути мирських гріхів і спокус, ченці жили у відлюдненні, й тому їх вважали цвітом віруючого люду, а їхні монастирі були осередками християнської освіти й науки. |||||||||уединении||||||||||||центрами|||| Trying|avoid|worldly|sins||temptations|monks|||seclusion||||were considered|flower|faithful people|people|||the monasteries||centers|Christian|education||science Trying to avoid worldly sins and temptations, the monks lived in solitude, and therefore considered them the color of the faithful, and their monasteries were centers of Christian education and science. У XIII ст. In the XIII century. в Київській Русі існувало близько 50 монастирів, із них 17—у самому Києві. |||existed|about|monasteries|of|them||in Kyiv itself|Kyiv There were about 50 monasteries in Kievan Rus, 17 of which were in Kyiv itself.

Церква справляла величезний вплив на культуру Київської Русі. |оказывала|огромный||||| |exerted|huge|influence|||| The church had a huge influence on the culture of Kievan Rus. Спорудження одного лише храму — славетної Софії Київської — є безпосереднім підтвердженням того, наскільки всеохоплюючим був вплив церкви на мистецтво. Строительство||||||||непосредственным||||||||| Construction||only|temple|famous|Sophia|Kyiv||direct|confirmation||how much|all-encompassing||influence|||art The construction of the church alone - the glorious Sophia of Kyiv - is a direct confirmation of how comprehensive the church's influence on art was. Збудована у 1037 р. за князювання Ярослава Мудрого ця чудова кам'яна споруда, зведена грецькими майстрами на взірець константинопольського храму, мала п'ять апсид, п'ять нефів і тринадцять бань. Построена||||||||||сооружение|||||по образцу||||||||||куполов Built||||reign||||wonderful|stone|structure|erected|Greek|by Greek craftsmen||model|of Constantinople's|of the temple|had||apses||naves||thirteen|domes Built in 1037 during the reign of Yaroslav the Wise, this magnificent stone building, built by Greek masters on the model of the Constantinople temple, had five apses, five naves and thirteen baths. Розкішне прикрашений інтер'єр підтримували мармурові й алебастрові колони. Luxuriously|lavishly decorated|interior|supported|marble||alabaster|marble and alabaster columns Luxuriously decorated interiors were supported by marble and alabaster columns. Напевно, краса цього храму християнського Бога здавалася просто сліпучою призвичаєним до скромних дерев'яних будівель киянам. ||||||||ослепительной|привыкшим||||зданиями| probably|beauty|this|temple|Christian|God|seemed|simply dazzling|dazzling|accustomed||modest|wooden|wooden structures|Kyiv residents Probably, the beauty of this temple of the Christian God seemed simply dazzling to Kyivans accustomed to modest wooden buildings. Власне, саме таке враження й мав справляти собор, позаяк у візантійській церкві добре розуміли, що високе мистецтво, звернене до людських емоцій, часто куди ефективніше посилювало віру, ніж богослов'я, що апелює до розуму. ||||||||поскольку||||||||||||||||усиливало||||||| actually|||impression||had|convey|cathedral|since||Byzantine|church|well|understood||high|art|addressed to||human|emotions|often|where|more effectively|strengthened|faith|than theology|theology||appeals to||intellect or reason In fact, this is exactly the impression the cathedral was supposed to make, since the Byzantine Church was well aware that high art, which appealed to human emotions, often strengthened faith much more effectively than theology, which appealed to reason. З цією метою церква сприяла розвиткові мистецтв і ремесел. |this|goal|the church|promoted|development of|arts||crafts To this end, the church promoted the development of arts and crafts. Зокрема, інтер'єр Св. In particular|interior|Saint In particular, the interior of St. Софії прикрашали кольорові мозаїки та фрески, що з дивовижною правдоподібністю змальовували людину. ||||||||удивительной||| |adorned|colored|mosaics|and|frescoes|||astonishing|lifelike accuracy|depicted|human Sophia was decorated with colorful mosaics and frescoes, which depicted a person with amazing plausibility. Інший спосіб викликати благоговіння полягав у використанні ікон, тобто зображень божественних істот на спеціально оброблених дошках. |||||||||||существ божественных|||| other|way|invoke|awe|consisted of||use|icons|that is|images|divine|divine beings||special|treated|wooden panels Another way to evoke reverence was to use icons, ie images of divine beings on specially treated boards. Ікони поширювалися по приватних оселях, де ставали найціннішою в родині спадщиною. |распространялись|||жилищах||||||наследием Icons|were spread|throughout|private|private homes||became|most valuable||the family|family heirloom Icons were distributed in private homes, where they became the most valuable heritage in the family. Кожен із цих нових різновидів мистецтва попервах зазнавав впливу грецьких зразків. ||||||||влияния||образцов Each|||new|varieties|art forms|at first|underwent|influence|Greek|samples Each of these new forms of art was first influenced by Greek models. Та з часом майстри навчилися поєднувати в цих жанрах і місцеві елементи, створюючи дедалі виразніший власний стиль. |||||||||||||всё более||| |||masters|learned to combine|combine||these|genres||local|elements|creating|increasingly|more distinctive|own style|style But over time, the masters learned to combine local genres in these genres, creating an increasingly expressive style. Проте впливи східної церкви на мистецтво не завжди були благотворними. |влияния|||||||| however|influences|eastern|church||art||always||beneficial However, the influences of the Eastern Church on art were not always beneficial. Так, через те, що візантійці не любили ставити у своїх храмах статуй, скульптура не дістала помітного розвитку. |||||||||||||||заметного| |due to|||Byzantines||loved to|to place|||churches|statues|sculpture||did not receive|significant|development Thus, due to the fact that the Byzantines did not like to put statues in their temples, the sculpture did not receive significant development.

Таким же визначальним був вплив християнства на способи інтелектуальної експресії давніх русичів. such|as well|crucial||influence|Christianity||methods|intellectual|expression|ancient|Rus' people Equally decisive was the influence of Christianity on the ways of intellectual expression of the ancient Russians. Після 988 р. в ужиток увійшло письмо, базоване на абетці, створеній ченцями Кирилом і Мефодієм — греками, що поширювали християнство серед слов'ян. |||употребление|||||||||||||||| |||use|"came into use"|writing|based on||alphabet|created by|monks|Cyril||Methodius|the Greeks||spread|Christianity||Slavs After 988, a letter based on an alphabet created by the monks Cyril and Methodius, Greeks who spread Christianity among the Slavs, came into use. На відміну від Риму з його наполяганнями використовувати в богослужіннях латину Константинополь погоджувався з тим, що новонавернені народи користувалися у церкві власною мовою. |в отличие|||||||||||согласился|||||||||| |difference||Rome|||insistence on using|use||worship services|Latin|Istanbul|agreed||that||newly converted people|nations|used||church|own|language Unlike Rome, with its insistence on the use of Latin in worship, Constantinople agreed that newly converted peoples used their own language in the church. Відтак у богослужіннях та інших справах церкви вживали церковнослов'янську мову — літературну норму, що спиралася на південнослов'янські діалекти й була легко зрозумілою східним слов'янам. Thus||worship services||other|matters of the church|church|used|Church Slavonic|language|literary|literary standard||relied on||South Slavic|dialects|||easily understood|easily understood|eastern|Slavs As a result, the Church Slavonic language was used in worship and other matters, a literary norm based on South Slavic dialects and easily understood by Eastern Slavs. Поэтому в богослужениях и других делах церкви употребляли церковнославянский язык - литературную норму, которая опиралась на южнославянские диалекты и была легко понятной восточным славянам. Поступово вона поширилася не лише на релігійну, а й на світську літературу, що ставала багатшою та різноманітнішою. gradually||spread||||religious||||secular|literature||was becoming|richer||more diverse Gradually, it spread not only to religious but also to secular literature, which became richer and more diverse.

Закономірно, що більшість зразків цієї писемної літератури мали релігійний характер. |||образцов|||||| naturally||majority|of samples|this|written|literature|had|religious|character Naturally, most of the examples of this written literature were religious in nature. Тут у достатку маємо уривки зі Старого й Нового заповітів, гімни, проповіді, житія святих. Here we||abundance||passages||Old||New Testament|testaments|hymns|sermons|lives of saints|saints Here we have in abundance excerpts from the Old and New Testaments, hymns, sermons, lives of saints. Найвидатнішими серед них є „Патерик“, тобто оповідь про життя святих, написана ченцями Києво-Печерської лаври, проповіді й гімни св. самыми выдающимися|||||||||||||||||| The most outstanding|among|them||Patericon|that is|tale|||saints|written|monks|Kyiv Pechersk|Cave|lavra|sermons||hymns| The most prominent among them is "Paterik", ie a story about the lives of saints, written by monks of the Kiev-Pechersk Lavra, sermons and hymns of St. Кирила Туровського, писання київського митрополита середини XI ст. Cyril|Turiv|writings|Kyiv's|metropolitan|middle|| Cyril of Turov, the writings of the Metropolitan of Kiev in the middle of the XI century. Іларіона — можливо, найосвіченішого мужа Київської Русі. ||самого образованного||| Ilarion|possibly|most educated|man|| Hilarion - perhaps the most educated husband of Kievan Rus. У своєму знаменитому „Слові про закон і благодать“, прочитаному у 1052 р. в присутності Ярослава Мудрого, Іларіон майстерно протиставляє християнство язичництву й описує хрещення Русі. |his|famous|||law||grace|read aloud||||presence|||Hilarion|masterfully|contrasts|Christianity|paganism||describes|baptism| In his famous "Word of Law and Grace", read in 1052 in the presence of Yaroslav the Wise, Hilarion skillfully contrasts Christianity with paganism and describes the baptism of Russia. У цьому творі він демонструє чудове володіння складними прийомами візантійської риторики, а також глибоке знання Біблії. |this|work||demonstrates|wonderful|mastery|complex|techniques|Byzantine|rhetorical techniques|||deep|knowledge|the Bible In this work, he demonstrates excellent mastery of complex techniques of Byzantine rhetoric, as well as a deep knowledge of the Bible. Проте при всій своїй повазі до грецької культури Іларіон не був грекофілом. ||||уважении||||||| |with|all|own|respect for||Greek|||||Greek culture enthusiast However, for all his respect for Greek culture, Hilarion was not a Grecophile. У „Слові про закон і благодать“ він підкреслює велич і значення Русі, применшує роль Візантії в її наверненні до нової віри, приписуючи всю заслугу у здійсненні цього історичного кроку Володимирові. |||||||подчеркивает|||||||||||||||||||||| |||||grace||emphasizes|grandeur||importance||diminishes|role|Byzantium|||conversion to Christianity|||faith|attributing to||credit||implementation of|this|historical|historical step|Volodymyr In the "Word of Law and Grace" he emphasizes the greatness and importance of Russia, downplays the role of Byzantium in its conversion to the new faith, attributing all the credit for this historic step to Vladimir.

Якщо в релігійних творах грецькі впливи цілком домінували, то у літописах вони були менш помітними. ||||||||||||||заметными If||religious|works|Greek|influences|entirely|dominated|||chronicles|||less|less noticeable If in religious works Greek influences completely dominated, in chronicles they were less noticeable. Ранні київські літописи, створені переважно монахами й пройняті християнським світовідчуттям, характеризувалися реалізмом і багатством подробиць. |||||||пронизаны||мировосприятием||||| Early|Kyiv|chronicles|created|mainly|by the monks||imbued with|Christian|worldview|were characterized|realism||richness of details|details Early Kyiv chronicles, written mostly by monks and imbued with a Christian worldview, were characterized by realism and a wealth of details. У них відтворювалися й головні проблеми доби — такі як князівські чвари, боротьба з кочовиками,— й подробиці окремих подій. ||||||эпохи||||||||||| ||were depicted||main|problems|era|such|||feuds|struggle||nomads||details of events|individual|events They reproduced the main problems of the day - such as princely quarrels, the struggle against the nomads - and the details of certain events. Найважливішим із них є літопис, відомий під назвою „Повість временних літ“. most important||||chronicle|known||title|tale|temporary|chronicle The most important of these is the chronicle known as The Tale of Bygone Years. Його пов'язують з іменами монахів Нестора та Сильвестра, які склали літопис у 111З—1116 рр. |associate with||names|monks|Nestor||Sylvester||compiled|chronicle||| It is associated with the names of the monks Nestor and Sylvester, who compiled the chronicle in 111C-1116. Займалися літературною творчістю й представники світської верхівки. Engaged in|literary|literary creativity||representatives|secular|secular elite Representatives of the secular elite were also engaged in literary work. Незважаючи на постійну зайнятість політичними справами, написав своє зворушливе й сповнене роздумів „Повчання“ князь Володимир Мономах. Несмотря на||постоянную|||делами|||трогательное||насыщенное|размышлений|||| Despite||constant|constant engagement|political|affairs matters|wrote||touching||filled with|reflections|Instruction||Vladimir|Monomakh Despite his constant involvement in political affairs, Prince Volodymyr Monomakh wrote his touching and thought-provoking "Teaching". Є підстави допускати, що анонімний автор найчудовішого поетичного твору Київської доби — „Слова о полку Ігоревім“ ( 1185—1187) також належав до княжого двору. ||||||||||||||||принадлежал||| |grounds|"to assume"||anonymous|author|most marvelous|poetic|work|||Words||of the|Ihor's|also|belonged||princely|court There is reason to believe that the anonymous author of the most remarkable poetic work of the Kyivan era - "Words about Igor's Regiment" (1185-1187) also belonged to the prince's court. Вся його оповідь про невдалий похід на кочовиків дрібного руського князя пройнята пристрасним закликом до ворогуючих руських князів об'єднатися задля спільного блага. ||||||||||||страстным|призывом|||||||общего| All|his|story||failed|campaign||the nomads|minor|Russian|prince|imbued with|passionate|appeal||warring|Russian|princes|unite|for the sake|common|common good His whole story about the unsuccessful campaign against the nomads of the petty Russian prince is imbued with a passionate call to the hostile Russian princes to unite for the common good. Застосувавши ритмізований вірш, яскраві образи, багату мову, дивовижні за своєю уособленістю картини природи, автор створив справжній літературний шедевр. |||яркие|||||||||||||| By using|rhythmic verse|poem|vivid|images|rich||amazing||its|distinctiveness|pictures|nature||created|true|literary|masterpiece Using rhythmic verse, vivid images, rich language, amazing in its personification pictures of nature, the author created a real literary masterpiece.