Noun
Rzeczownik jest samodzielną częścią mowy odpowiadającą na pytania „kto?”, „co?” i określającą nazwy osób, zwierząt i przedmiotów. Rzeczowniki mają rodzaj, liczbę i przypadek.
Kategorie gramatyczne
Rodzaj (Рід) |
Numer (Число) |
Przypadek (Відмінок) np. мова - język, ż |
Męski:дім [dim] (dom), пісок [pis`ok] (piasek) Żeński: газета [haz`eta] (gazeta), гора [hor`a] (góra) Nijaki: сонце [s`ontse] (słońce), озеро [`ozero] (jezioro) Częsty przypadek: листоноша [lyston`osha] (listonosz), сирота [syrot`a] (sierota) |
- птахи (ptaki), стіна (ściana) - стіни (ściany) Tylko liczba pojedyncza: молоко (mleko), молодь (młodzież), мідь (miedź) Tylko liczba mnoga: двері (drzwi), канікули (wakacje), ножиці (nożyczki) |
Mianownik - Називний kto? co? мова Dopełniacz - Родовий kogo? czego?мови Celownik - Давальний do kogo? do czego?мові Biernik - Знахідний kogo? co?мову Narzędnik - Орудний przez kogo? przez co?мовою Miejscownik - Місцевий na kim? na czym?на мові Wołacz - Кличний Kto...? Co...?(tylko imperatyw) Мово! |
Rodzaj
Męski (Чоловічий) |
Żeński (Жіночий) |
Nijaki (Середній) |
Wspólny (Спільний) |
1. zero zakończenia: стіл (stół), чай (herbata) 2. -а (-я) zakończenie: Микола (Mykoła, imię) 3. -o zakończenie: батько (ojciec),Петро (Petro, imię) |
1. -а (-я) zakończenie: стіна (ściana), куля (pocisk) 2. Zakończenie zero : ніч (noc), радість (radość) 3. rzeczownik мати (matka) |
1. Zakończenie -о (-е): озеро (jezioro), море (morze), поле (pole) 2. Zakończenie -а (-я): знання (wiedza), насіння (nasiona) |
Nazwy osobowości w zależności od ich własnych działań, cech charakteru i zachowania: каліка (niepełnosprawny), непосида (wierci się), нероба (rezygnujący) |
Deklinacje rzeczowników
Pamiętaj, że rzeczowniki występujące zawsze w liczbie mnogiej nie mają deklinacji. W języku ukraińskim istnieją cztery deklinacje rzeczowników.
1. |
Rzeczowniki rodzaju żeńskiego, męskiego i rodzaju pospolitego zakończone na-а, -я w mianowniku liczby pojedynczej:хата (hut), пісня (piosenka), Микита (Mykyta), каліка (niepełnosprawni). |
2. |
1. Rzeczowniki rodzaju męskiego zakończone zero : вітер_ (wiatr), гектар_ (ha), сніг_ (śnieg) 2. Rzeczowniki rodzaju męskiego kończące się na -о w mianowniku: дядько (wujek), Петро (Petro) 3. Rzeczowniki nijakie zakończone na -о, -е, -я:озеро (jezioro), море (morze), життя (życie) 4. Rzeczowniki z przyrostkami -ище-, -исько- (oznaczają niezręczność): вітрище (wichura), дівчисько (dziewczynka) |
3. |
1. Rzeczowniki żeńskie zakończone zero : ніч_ (noc), піч_ (piec), радість_ (radość) 2. Rzeczownik мати (matka) |
czwarty |
Rzeczowniki rodzaju nijakiego kończące się na -а, -я , które w przypadku odmowy otrzymują przyrostki -ат-, -ят-, -ен- :немовл я (dziecko) - немовляти (dziecka) , ім'я (imię) - імені (imienia) |
Grupy rzeczowników
Rzeczowniki deklinacji pierwszej i drugiej są podzielone na trzy grupy:
Twarde |
Miękkie |
Mieszana |
Rdzeń wyrazu kończący się na twardą spółgłoskę: Wхата (chata), двір (podwórko), дорог а (droga) |
Rdzeń wyrazu kończący się na spółgłoskę miękką: воля (wolność), край (krawędź), праця (praca) |
Rdzeń wyrazu kończący się na syczący dźwięk: груша (gruszka), дощ (deszcz), плече (ramię) |
Uwaga! Rzeczowniki deklinacji trzeciej i czwartej nie są podzielone na grupy.
Przypadki rzeczowników
1. deklinacja
Przypadki |
Twarda grupa |
Grupa miękka |
Grupa mieszana |
|
Liczba pojedyncza |
||||
Mianownik Genitive Dative Accusative Narzędnik Miejscownik Wołacz |
казк а казк и казц і казк у казк ою …казц і казк о |
рукавиц я рукавиц і рукавиц і рукавиц ю рукавиц ею ...рукавиц і рукавиц е |
мрі я мрі ї мрі ї мрі ю мрі єю ...мрі ї мрі є |
круч а круч і круч і круч у круч ею ...круч і круч е |
Liczba mnoga |
||||
Mianownik Genitive Dative Accusative Narzędnik Miejscownik Wołacz |
казк и каз ок казк ам казк и казк ами …казк ах казк и |
рукавиц і рукавиц ь рукавиц ям рукавиц і рукавиц ями ...рукавиц ях рукавиц і |
мрі ї мрі й мрі ям мрі ї мрі ями ...мрі ях мрі ї |
круч і круч круч ам круч і круч ами ...круч ах круч і |
2. deklinacja
Przypadki |
Liczba pojedyncza |
Liczba mnoga |
||
Twarda grupa |
||||
Mianownik Genitive Dative Accusative Narzędnik Miejscownik Wołacz |
поїзд_ поїзд а поїзд у(-ові) поїзд_ поїзд ом ...поїзд і поїзд е |
озер о озер а озер у(-ові) озер о озер ом ...озер і озер о |
поїзд и поїзд ів поїзд ам поїзд и поїзд ами ...поїзд ах поїзд и |
озер а озер_ озер ам озер а озер ами ...озер ах озер а |
Grupa miękka |
||||
Mianownik Genitive Dative Accusative Narzędnik Miejscownik Wołacz |
лось_ лос я лос ю(-еві) лос я лос ем ...лос і лос ю |
мор е мор я мор ю мор е мор ем ...мор і мор е |
лос і лос ів лос ям лос ів лос ями ...лос ях лос і |
мор я мор ів мор ям мор я мор ями ...мор ях мор я |
Grupa mieszana |
||||
Nominative Genitive Dative Accusative Instrumental Locative Vocative |
дощ_ дощ у дощ у дощ_ дощ ем ...дощ і дощ у |
плеч е плеч а плеч у плеч е плеч ем ...плеч і плеч е |
дощ і дощ ів дощ ам дощ і дощ ами ...дощ ах дощ і |
плеч і плеч ей/пліч плеч ам плеч і плеч има ...плеч ах плеч і |
3. deklinacja
Przypadki |
Liczba pojedyncza |
||
Nominative Genitive Dative Accusative Instrumental Locative Vocative |
повість повіст і повіст і повість повіст ю ...повіст і повіст е |
річ реч і реч і річ річч ю ...реч і реч е |
мати (матір) матер і матер і мати (матір) матір’ ю ...матер і мати |
Liczba mnoga |
|||
Mianownik Genitive Dative Accusative Narzędnik Miejscownik Wołacz |
повіст і повіст ей повіст ям повіст і повіст ями ...повіст ях повіст і |
реч і реч ей реч ам реч і реч ами ...реч ах реч і |
матер і матер ів матер ям матер ів матер ями ...матер ях матер і |
4. deklinacja
Przypadki |
Liczba pojedyncza |
Liczba mnoga |
Mianownik Genitive Dative Accusative Narzędnik Miejscownik Wołacz |
курч а ім’ я курчат и імен і курчат і імен і курч а ім’ я курч ам імен ем ...курчат і ...імен і курч а ім’ я |
курчат а імен а курчат імен курчат ам імен ам курчат імен а курчат ами іменами ...курчат ах ...іменах курчат а імен а |
Zawsze liczba mnoga
Mianownik Genitive Dative Accusative Narzędnik Miejscownik Wołacz |
окуляр и окуляр ів окуляр ам окуляр и окуляр ами ...окуляр ах окуляр и |
радощ і радощ ів радощ ам радощ і радощ ами ...радощ ах радощ і |
парфум и парфум ів парфум ам парфум и парфум ами ...парфум ах парфум и |
W języku ukraińskim rzeczowniki rodzaju męskiego drugiej deklinacji w dopełniaczu liczby pojedynczej mają końcówki -a, -я lub -у, -ю w zależności od grupy rzeczowników.
W przypadku wielu rzeczowników wybór końcówki znacząco wpływa na znaczenie słowa. Jednocześnie zasady pisowni regulujące wybór prawidłowej końcówki są dość złożone i zagmatwane. W większości przypadków będziesz musiał skorzystać ze słownika ortograficznego, aby wybrać właściwą końcówkę rzeczownika w liczbie pojedynczej w dopełniaczu.
W międzyczasie poznaj poniższe zasady, aby zbliżyć się do perfekcji.
-а, -я
Nr |
Zasady |
Przykłady |
1. |
Imiona osób, imiona i nazwiska, personifikowane przedmioty i zjawiska oraz postacie z bajek. |
студента, Дмитра, Івана Франка, Санта-Клауса |
2. |
Nazwy zwierząt i drzew. |
ведмедя, вовка, ясеня |
3. |
Nazwy przedmiotów. |
ножа, олівця, стола (і столу) |
4. |
Nazwy miejscowości. |
Києва, Львова, Харкова |
5. |
Nazwy geograficzne, które w przypadku dopełniacza mają akcentowaną ostatnią sylabę lub mają przyrostki -ов, -ев(-єв), -ин(-їн). |
Дністра, Орла, Чигирина |
6. |
Nazwy miar długości, wagi, czasu, miesięcy i dni tygodnia oraz banknotów. |
кілометра, грама, жовтня, понеділка, долара |
7. |
Nazwy samochodów i ich dane. |
автомобіля, тролейбуса, дизеля |
8. |
Terminy obcego pochodzenia i aktualne terminy ukraińskie. |
атома, квадрата, ромба; відмінка, додатка |
-у, -ю
Nr |
Zasady |
Przykłady |
1. |
Nazwy substancji, masa i materiał. |
бензину, граніту, льоду, спирту |
2. |
Pojęcia ogólne. |
батальйону, колективу |
3. |
Nazwy krzewów i roślin oraz rodzaje drzew owocowych. |
лісу, барвінку, гороху |
4. |
Nazwy budynków, budowli lub lokali i ich części. |
вокзалу, клубу, магазину, коридору |
5. |
Nazwy instytucji i organizacji. |
інституту, комітету |
6. |
Słowa mające znaczenie miejsca i przestrzeni |
лугу, краю, світу |
7. |
Zjawiska naturalne. |
вітру, грому, дощу, снігу |
8. |
Nazwy uczuć. |
болю, гніву, сорому, страху |
9. |
Nazwy procesów, stanów, właściwości, cech, formacji, zjawisk życia publicznego, terminy powszechne i abstrakcyjne. |
винятку, галасу, капіталізму, принципу, руху, спорту, стану, шуму |
10. |
Terminy obcego pochodzenia, które oznaczają procesy fizyczne lub chemiczne, część obszaru oraz terminy literackie. |
аналізу, синтезу, образу, нарису, стилю, сюжету |
11. |
Nazwy zabaw i tańców. |
вальсу, тенісу, хокею |
12. |
Złożone słowa bez przyrostka. |
живопису, трубопроводу |
13. |
Rzeczowniki przedrostkowe. |
вибою, опіку, успіху |
14. |
Nazwy geograficzne. |
Алтаю, Бугу, Дону |