×

Używamy ciasteczek, aby ulepszyć LingQ. Odwiedzając stronę wyrażasz zgodę na nasze polityka Cookie.

image

Старший боярин, Розділ четвертий, 4

Розділ четвертий, 4

Все, все було блаженно доброзичливе і людському серцю, й людській думці, тільки бричка, що летіла межею поміж хлібами з двома запряженими велетенськими білими кіньми, везла дикий неспокій, дику та бездумну боротьбу.

І випростала панна Варка праву руку, і зо всієї сили, на яку в ту мить була здатна, штульнула Гордія товщим кінцем пужална із свого батога, який висів у неї з руки на петельці. Штульнула в губи, і він її пустив. Вона скочила з брички й впала в жито. Потім, схопившися, вибігла на межу і рушила бігти до Тернівки, поправляючи на голові брилик. А коні гналися до лісу. Гордій, замазаний кров'ю, що текла з розбитої губи на підборіддя, і тримаючися однією рукою за спинку брички, а другою за сидіння, дивився якусь мить услід панні Варці. А далі, ніби остаточно втративши глузд, і собі плигнув з брички, яка летіла у повний кінський скік. Плигнув і якраз попав ногою у віжки, що тяглися коло коліс, ще й досі не потрапивши уплутатися в них. Коні, протягши парубка межею, а потім житом метрів з десять, оббігли коло його кружка і стали в пашні, гатячи мокрими боками і смикаючи зубами і колоски, і віжки, зачеплені за людські ноги. Цю нагоду Гордій використав в одну мить. Розмотав ноги і, вставши з землі та натягаючи до себе віжки, які не були на диво кіньми зашлапані, та йдучи обережно, аби не налякати тварин, спинився за бричкою.

І, держачи одною рукою віжки, оглянув себе. Весь бік був у землі і зелений від розчавленої та порваної трави. Але, хоч стегно й боліло, шкура не була здерта і сорочка навіть не висмикнулася із штанів!

— Оце так штука! Оце втяв!.. Оце тобі візита після закінчення науки і посада вчительська! — вирвалося у хлопця вголос. — Але якби я не пдигнув, то коні увігналися б або в якусь кручу, або добігли б до ліса і однаково покалічилися 6.

Так, розважаючися думкою, він добре почував, що плигнув з брички через ті мотиви, які чогось не зриваються словами з язика. І зробилося йому незвичайно досадно, і він, спершися на бричку, став дивитися просто в степ, не випускаючи з рук віжок. І скільки часу він простояв так, не бачачи перед собою нічого, — хто зна? Але коні, пасучися, потягли його, і він схаменувся. Вискочив на бричку, справив їх на межу і поїхав спочатку поволі, а потім пустив тюпки. Жито було таке високе, що часом било колосками по ногах, на яких трималися холоші, і досі закочені. Але він не помічав цього. І коли доїздив до царини, то побачив біля верстового стовпа панну Варку. Вона сиділа на рові уже без польового мака на грудях і дивилася в поле,ніби виглядаючи його. Коло неї Гордій припинив коні. Вона встала, підійшла до них і, взявши Азіата за вудила, сказала:

— Злазьте та йдіть подержте!

Він швиденько зліз, підійшов до неї і взяв того самого коня теж за вудила. Вона, сівши, підібрала віжки. Гордій відійшов набік, і коні з місця рушили швидким тюпаком. А панна Варка, обернувшися назад, гукнула:

— Приходьте завтра до попа неодмінно о дванадцятій годині дня!

І ще щось, здається, говорила, та бричка гуркотом, а коні тупотом заглушили слова вдалині.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

Розділ четвертий, 4

Все, все було блаженно доброзичливе і людському серцю, й людській думці, тільки бричка, що летіла межею поміж хлібами з двома запряженими велетенськими білими кіньми, везла дикий неспокій, дику та бездумну боротьбу. |||blissfully|benevolent||human||||||||flying||||||harnessed|giant||||||wild||mindless|

І випростала панна Варка праву руку, і зо всієї сили, на яку в ту мить була здатна, штульнула Гордія товщим кінцем пужална із свого батога, який висів у неї з руки на петельці. |straightened||||||||||||||||struck||thicker||whip handle|||whip|||||||| Штульнула в губи, і він її пустив. she kissed|||||| Вона скочила з брички й впала в жито. |jumped|||||| Потім, схопившися, вибігла на межу і рушила бігти до Тернівки, поправляючи на голові брилик. |having grabbed||||||||Ternivka|adjusting|||headscarf А коні гналися до лісу. ||were running|| Гордій, замазаний кров'ю, що текла з розбитої губи на підборіддя, і тримаючися однією рукою за спинку брички, а другою за сидіння, дивився якусь мить услід панні Варці. |covered|||||broken|||||holding on|||||||||||||||Varka А далі, ніби остаточно втративши глузд, і собі плигнув з брички, яка летіла у повний кінський скік. ||||||||jumped|||||||horse| Плигнув і якраз попав ногою у віжки, що тяглися коло коліс, ще й досі не потрапивши уплутатися в них. ||||||||||||||||get tangled|| Коні, протягши парубка межею, а потім житом метрів з десять, оббігли коло його кружка і стали в пашні, гатячи мокрими боками і смикаючи зубами і колоски, і віжки, зачеплені за людські ноги. |pulling|||||with grain||||ran around||||||||panting|wet|||snapping|||ears of grain|||tangled||| Цю нагоду Гордій використав в одну мить. Розмотав ноги і, вставши з землі та натягаючи до себе віжки, які не були на диво кіньми зашлапані, та йдучи обережно, аби не налякати тварин, спинився за бричкою. Unwound|||getting up||||pulling on||||||||||sloppy||||||||||the cart

І, держачи одною рукою віжки, оглянув себе. |holding||||| Весь бік був у землі і зелений від розчавленої та порваної трави. ||||||||crushed||torn| Але, хоч стегно й боліло, шкура не була здерта і сорочка навіть не висмикнулася із штанів! ||||||||torn off|||||pulled out||

— Оце так штука! Оце втяв!.. Оце тобі візита після закінчення науки і посада вчительська! ||visit|||||position teacher|teacher position — вирвалося у хлопця вголос. — Але якби я не пдигнув, то коні увігналися б або в якусь кручу, або добігли б до ліса і однаково покалічилися 6. ||||hadn't lifted|||would have crashed|||||bend||would have run|||forest|||would be injured

Так, розважаючися думкою, він добре почував, що плигнув з брички через ті мотиви, які чогось не зриваються словами з язика. |entertaining himself||||felt|||||||motives||||come out||| І зробилося йому незвичайно досадно, і він, спершися на бричку, став дивитися просто в степ, не випускаючи з рук віжок. |it became||||||leaning on|||||||||not letting go|||the reins І скільки часу він простояв так, не бачачи перед собою нічого, — хто зна? Але коні, пасучися, потягли його, і він схаменувся. ||grazing||||| Вискочив на бричку, справив їх на межу і поїхав спочатку поволі, а потім пустив тюпки. ||||||||||||||the horses Жито було таке високе, що часом било колосками по ногах, на яких трималися холоші, і досі закочені. |||||||with the ears|||||||||rolled up Але він не помічав цього. І коли доїздив до царини, то побачив біля верстового стовпа панну Варку. ||I arrived||||||mile marker||Miss Varka|Miss Varka Вона сиділа на рові уже без польового мака на грудях і дивилася в поле,ніби виглядаючи його. |||the bank|||field|poppy||||||||waiting for| Коло неї Гордій припинив коні. Вона встала, підійшла до них і, взявши Азіата за вудила, сказала: |||||||the Asian||the reins|

— Злазьте та йдіть подержте! |||hold on

Він швиденько зліз, підійшов до неї і взяв того самого коня теж за вудила. Вона, сівши, підібрала віжки. ||picked up| Гордій відійшов набік, і коні з місця рушили швидким тюпаком. |||||||||gallop А панна Варка, обернувшися назад, гукнула:

— Приходьте завтра до попа неодмінно о дванадцятій годині дня!

І ще щось, здається, говорила, та бричка гуркотом, а коні тупотом заглушили слова вдалині. ||||||||||with their hooves|||