Карлсон виступає з ученим собакою Альбергом (2) Carlson tritt mit Alberg, dem wissenschaftlichen Hund, auf (2) Carlson performs with Alberg, a scientist's dog (2) Carlson se produit avec Alberg, le chien scientifique (2) Карлсон выступает с ученой собакой Альбергом (2)

Малий обійшов із циліндром дітей і назбирав трохи цукерків. |went around||cylinder|||collected|| The boy went around the children with the cylinder and collected some candy. Тоді віддав циліндра Карлсонові. |gave|cylinder| Then I gave the cylinder to Carlson.

— Чогось у ньому дуже торохтить,— сказав той, піднімаючи циліндра.— Якби він був повний, то так не торохтіло б. ||||rattles||||||||||||| - "It's making a lot of noise," he said, lifting the cylinder. "If it were full, it wouldn't make such a noise.

Карлсон узяв один цукерок і засунув до рота. Carlson took one of the candies and put it in his mouth.

— Оце-то правдива благодійність! - This is true charity! — сказав він і почав задоволено жувати. - He said and started chewing happily.

Кірре не поклав у циліндр цукерка, хоч мав їх цілий пакуночок. Kirre didn't put any candy in the cylinder, even though he had a whole bag of it.

— Отже, мої любі друзі... і ти, Кірре,— сказав Карлсон,— перед вами вчений собака |||||||||||learned dog| - "So, my dear friends... and you, Kirra," Carlson said, "you are looking at a learned dog

Альберг. Собака, що вміє робити все: телефонувати, літати, пекти булочки, піднімати лапу... одне слово — все! A dog that can do everything: make phone calls, fly, bake buns, lift a paw... in short, everything! [356]

Тієї миті пудель справді підняв лапу — якраз біля стільця, де сидів Кірре, і зробив на підлозі калюжку. ||||||||||||||||a puddle At that moment, the poodle actually raised its paw, right next to the chair where Kirre was sitting, and made a puddle on the floor.

— Ось бачите, я не перебільшую,— сказав Карлсон.— Цей пес вміє геть усе. - "You see, I'm not exaggerating," Carlson said. "This dog can do anything.

— Пхе! - Phew! — мовив Кірре й відсунув стільця від калюжки.— Таку штуку зробить кожний звичайний собака! - Kirre said and pushed the chair away from the puddle. "Any ordinary dog would do that! От хай, цей Альберг трохи поговорить. Let this Alberg talk a little bit. Оце вже буде важче, ха-ха-ха! That will be harder, haha!

Карлсон звернувся до цуценяти: |addressed|| Carlson turned to the puppy:

— Хіба тобі важко говорити, Альбергу? |you||| - Is it hard for you to talk, Alberg?

— Ні,— відповів Альберг.— Мені важко говорити лише тоді, коли я курю цигарку. - No," Alberg replied, "I only have trouble talking when I smoke a cigarette. Малий, Гунілла й Крістер аж підскочили з подиву, бо й справді здавалося, що The kid, Gunilla, and Christer jumped up in surprise, because it really seemed like

говорить Альберг. Проте Малий усе-таки подумав, що то просто Карлсонові витівки. ||everything|||||||pranks However, Maly still thought it was just Carlson's tricks. Та й добре, бо він хотів мати звичайного пса, а не такого, що вміє говорити. And that was good, because he wanted a regular dog, not one that could talk. [357]

— Любий Альбергу,— вів далі Карлсон,— може, ти розповіси своїм друзям... і Кірре теж, щось із свого собачого життя? |||||||tell stories|||||||||dog's| - "Dear Alberg," Carlson continued, "maybe you could tell your friends... and Kirra too, something about your dog life?

— Залюбки,— погодився Альберг. - I would love to," Alberg agreed.

І він почав оповідати, грайливо вистрибуючи навколо Карлсона. |||narrate|||| And he began to tell the story, playfully jumping around Carlson.

— Якось увечері я був у кіно. One evening||||| - One night I went to the movies.

— Еге ж, ти був у кіно,— сказав і собі Карлсон. - "Yeah, you've been to the movies," Carlson said to himself.

— Так, і побіч мене на тій самій лаві сиділо дві блохи,— вів далі Альберг. ||||||||||fleas||| - Yes, and there were two fleas sitting on the same pew next to me," Alberg continued.

— Невже? - Is that so? — здивувався Карлсон. - Carlson was surprised.

— Так. І як ми після кіно вийшли на вулицю, одна блоха сказала другій: "Що ми And when we went outside after the movie, one flea said to the other: "What are we

будемо робити: підемо додому пішки чи поїдемо на собаці?" ||||on foot|||| What are we going to do: walk home or take the dog?"

Всі діти вважали, що вистава була гарна, хоч, щоправда, ніяких штук їм не ||||play|||||||| All the children thought the performance was good, although they didn't get any

показували. They showed it. Лише Кірре був невдоволений. Only Kirre was dissatisfied.

— Скажи йому, нехай він спече булочку,— поглузував він. ||||bake||| - "Tell him to bake a bun," he mocked.

— Ти спечеш булочку, Альбергу? - Will you bake a bun, Alberg? — спитав Карлсон. Альберг позіхнув і ліг на Alberg yawned and lay down on the

підлогу.

— Ні, не спечу,— відповів він. - No, I won't," he replied.

— Ага, він таки не вміє пекти булочки! - Yes, he does not know how to bake buns! — зрадів Кірре.

— Не спечу, бо не взяв із собою дріжджів,— пояснив Альберг. - I won't bake it because I didn't bring any yeast," Alberg explained. Усім Альберг сподобався, та Кірре не здавався. ||||||seemed Everyone liked Alberg, but Kirre didn't give up.

— Тоді нехай він політає. - Then let it fly. На це не треба дріжджів. You don't need yeast for that.

— Ти політаєш, Альбергу? - Are you going to fly, Alberg? — спитав Карлсон собаку. Здавалося, що Альберг спить, проте він усе-таки відповів Карлсонові: It seemed that Alberg was asleep, but he still answered Carlson:

— Що ж, можу трошки політати, але якщо й ти будеш зі мною, бо я обіцяв мамі ніколи не літати самому. - Well, I can fly a little bit, but only if you come with me, because I promised my mom I would never fly alone.

— Тоді ходи сюди, любий Альбергу,— сказав Карлсон і взяв цуценя на руки. - Then come here, dear Alberg," Carlson said and took the puppy in his arms. [358] [358]

А за мить Карлсон з Альбергом уже летіли. |||||||were flying A moment later, Carlson and Alberg were on their way. Спочатку вони піднялися під стелю і трохи покружляли навколо лампи, а потім вилетіли крізь вікно. At first they went up to the ceiling and circled around the lamp for a while, and then flew out through the window. Кірре аж зблід з подиву. ||turned pale|| Kirre turned pale with surprise.

Всі діти кинулись до вікна подивитись, як Карлсон і Альберг ширяють над дахом. ||||||||||fly|| All the children rushed to the window to watch Carlson and Alberg soar over the roof. Проте Малий злякано крикнув: But Maly screamed in fright:

— Карлсоне, Карлсоне, вертайся назад із моїм собакою! - Carlson, Carlson, come back with my dog! І Карлсон послухався. And Carlson obeyed. Він He

зразу вернувся до кімнати і випустив Альберга на підлогу. He immediately returned to the room and let Alberg down on the floor.

Альберг стріпнувся. Alberg jerked. Він мав дуже розгублений вигляд: можна було подумати, що то He looked very confused: you would have thought that he was

його перший політ у житті. his first flight in his life.

— Ну, на сьогодні вже годі. ||||enough - Well, that's enough for today. Більше нема чого показувати,— мовив Карлсон.— А це There is nothing more to show," Carlson said.

тобі,— додав він і легенько штовхнув Кірре. to you," he added and pushed Kirre lightly.

Кірре не зрозумів, чого Карлсон хоче. Kirre did not understand what Carlson wanted.

— Давай цукерок! - Give me some candy! — сказав той. |that one - He said.

Кірре вийняв свій пакуночок і віддав його Карлсонові [359] — але спершу таки Kirre took out his package and gave it to Carlson [359] - but first

встиг узяти з нього ще один цукерок. I managed to take another candy from him.

— Я ще не бачив такого ненажерливого хлопця! - I have never seen such a voracious guy! — сказав Карлсон. - Carlson said. Потім він

занепокоєно оглянувся навколо.— А де коробка зі збором на благодійну справу? He looked around anxiously. "Where's the box with the collection for the charity? — спитав він.

Гунілла пішла по коробку. Gunilla went to get the box. Вона гадала, що тепер, коли Карлсон має стільки цукерків, він хоч почастує всіх. |||||||||||treats| She thought that now that Carlson had so much candy, he would at least treat everyone. Та він схопив коробку й заходився рахувати цукерки. But he grabbed the box and started counting the candies.

— П'ятнадцять,— сказав він.— Якраз стане на вечерю! ||||will be|| - "Fifteen," he said. "It'll be just right for dinner! Гей-гоп, діти, я поспішаю додому вечеряти! Hey, kids, I'm in a hurry to get home for dinner!

І Карлсон зник за вікном. ||||the window And Carlson disappeared out the window.

Діти почали розходитись. The children began to disperse. Гуніллі й Крістерові теж час було додому. Gunilla and Krister also had to go home. Малий залишався з Альбергом, а йому саме цього й хотілося. The kid stayed with Alberg, and that's exactly what he wanted. Він взяв цуценя на руки, сів на стілець і почав нашіптувати йому ніжні слова. He took the puppy in his arms, sat down on a chair, and began whispering gentle words to it. Песик лизав його в обличчя, а потім заснув. The dog licked his face and then fell asleep. Уві сні він солодко сопів. In sleep|||| In his sleep, he snored sweetly.

Та коли повернулася з пральні мама, все жахливо змінилось. But when my mother came back from the laundry, everything had changed terribly. Мама ніяк не вірила, що в Альберга немає господаря. My mother could not believe that Alberg had no owner. Вона зателефонувала по номеру, що був на нашийнику в собаки, і розповіла, що її син знайшов маленького чорного пуделя. She called the number on the dog's collar and said that her son had found a small black poodle.

Тим часом Малий стояв поруч неї з песиком на руках і водно шепотів: Meanwhile, Maly stood next to her with a dog in his arms and whispered softly:

— Любий, добрий боже, зроби так, що це був не їхній собака! |||||||||their| - Dear, good God, make it so that it wasn't their dog!

Та ба — виявилося, що песик таки їхній! But it turned out that the dog was theirs!

— Знаєш, синку, хто господар Бобі? - Do you know who Bobby's owner is, son? — спитала мама, поклавши трубку.— Хлопчик, ||having put|| - Mom asked, hanging up the phone,

що зветься Стафан Альберг. who goes by the name of Stefan Alberg.

— Бобі? — здивувався Малий. - Malyi was surprised.

— Авжеж, так звуть собаку. - Of course, that's the dog's name. Стафан півдня проплакав за ним. Stafan cried for him for half a day. О сьомій він прийде забрати Бобі. At seven he will come to pick up Bobi. [360]

Малий нічого не сказав, тільки трохи зблід, і в очах йому потемніло. The boy said nothing, but he turned a little pale and his eyes grew dark.

Він пригорнув цуценя і зашепотів йому на вухо так, щоб не чула мама: He hugged the puppy and whispered in its ear so that its mother could not hear:

— Любий Альбергу, як би я хотів, щоб ти був мій песик! - Dear Alberg, how I wish you were my dog!

Проте о сьомій годині прийшов Стафан Альберг і забрав цуценя. However, at seven o'clock Stefan Alberg came and took the puppy away.

А Малий лежав на своєму ліжку й гірко плакав. And Maly was lying on his bed and crying bitterly.