Хмара
Nuvem
Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика Хмара йшла.
Sobre as aldeias, sobre os campos, prados e vales, passava a Grande Nuvem.
Ні жита, ні пшениченьки, Ніякої травиченьки Дощем не полила.
Nem o centeio, nem o trigo, nem a erva regaram a água da chuva.
Від степу від широкого До моря до глибокого За вітром потяглась.
Desde a estepe larga ao mar até às profundezas, estende-se com o vento.
Над морем гуркотаючи, Ввесь день не оддихаючи, Дощем вона лилась.
Sobre o mar, rugindo, choveu durante todo o dia.
Діждала нічки темної — І до Гори зеленої Присунулась спочить.
Ela esperou pela noite escura - e mudou-se para a montanha verde para descansar.
— Бач,— каже,— Горо милая, Дощу не пожаліла я, Нехай тепер шумить!
- "Vês", diz ela, "minha querida cidade, não poupei a chuva, deixa-a fazer barulho agora!
— Шкода,— Гора озвалася,— Сього не сподівалася Од тебе, сестро, я!
- "Pena", disse a Montanha, "Não esperava isto de ti, irmã!
Над селами, над нивами, Над тихими долинами — Там славонька твоя!
Sobre as aldeias, sobre os campos, Sobre os vales tranquilos - Eis a vossa glória!
На кожную стеблиночку Пошлеш одну росиночку — І віку додаси,— А морю широченному, Глибокому, силенному, Води не надаси!
Enviará uma gota de orvalho para cada talo - e acrescentará idade - mas não poderá dar água ao mar largo, profundo e forte!
Гора сказала правдоньку.
A montanha disse a verdade.
А я вам дам порадоньку, Як жити до пуття: Кохайте щиро правдоньку — І дасть вам бог одрадоньку Щасливого життя.
E vou dar-vos um pequeno conselho sobre como viver uma boa vida: Amai sinceramente o verdadeiro, e Deus dar-vos-á o dom de uma vida feliz.
