×

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити LingQ кращим. Відвідавши сайт, Ви погоджуєтесь з нашими правилами обробки файлів «cookie».

image

Literature, The Cask of Amontillado

The Cask of Amontillado

Our story today is called "The Cask of Amontillado." It was written by Edgar Allan Poe. Here is Larry West with the story.

Fortunato and I both were members of very old and important Italian families. We used to play together when we were children. Fortunato was bigger, richer and more handsome than I was. And he enjoyed making me look like a fool. He hurt my feelings a thousand times during the years of my childhood. I never showed my anger, however. So, he thought we were good friends. But I promised myself that one day I would punish Fortunato for his insults to me.

Many years passed. Fortunato married a rich and beautiful woman who gave him sons. Deep in my heart I hated him, but I never said or did anything that showed him how I really felt. When I smiled at him, he thought it was because we were friends. He did not know it was the thought of his death that made me smile.

Everyone in our town respected Fortunato. Some men were afraid of him because he was so rich and powerful. He had a weak spot, however. He thought he was an excellent judge of wine. I also was an expert on wine. I spent a lot of money buying rare and costly wines. I stored the wines in the dark rooms under my family's palace. Our palace was one of the oldest buildings in the town. The Montresor family had lived in it for hundreds of years. We had buried our dead in the rooms under the palace. These tombs were quiet, dark places that no one but myself ever visited.

Late one evening during carnival season, I happened to meet Fortunato on the street. He was going home alone from a party. Fortunato was beautiful in his silk suit made of many colors: yellow, green, purple and red. On his head he wore an orange cap, covered with little silver bells. I could see he had been drinking too much wine. He threw his arms around me. He said he was glad to see me. I said I was glad to see him, too because I had a little problem. "What is it?" he asked, putting his large hand on my shoulder. "My dear Fortunato," I said, "I'm afraid I have been very stupid. The man who sells me wine said he had a rare barrel of Amontillado wine. I believed him and I bought it from him. But now, I am not so sure that the wine is really Amontillado." "What!" he said, "A cask of Amontillado at this time of year. An entire barrel? Impossible!" "Yes, I was very stupid. I paid the wine man the full price he wanted without asking you to taste the wine first. But I couldn't find you and I was afraid he would sell the cask of Amontillado to someone else. So I bought it." "A cask of Amontillado!" Fortunato repeated. "Where is it?" I pretended I didn't hear his question. Instead I told him I was going to visit our friend Lucresi. "He will be able to tell me if the wine is really Amontillado," I said. Fortunato laughed in my face. "Lucresi cannot tell Amontillado from vinegar." I smiled to myself and said "But some people say that he is as good a judge of wine as you are." Fortunato grabbed my arm. "Take me to it," he said. "I'll taste the Amontillado for you." "But my friend," I protested, "it is late. The wine is in my wine cellar, underneath the palace. Those rooms are very damp and cold and the walls drip with water." "I don't care," he said. "I am the only person who can tell you if your wine man has cheated you. Lucresi cannot!" Fortunato turned, and still holding me by the arm, pulled me down the street to my home. The building was empty. My servants were enjoying carnival. I knew they would be gone all night. I took two large candles, lit them and gave one to Fortunato. I started down the dark, twisting stairway with Fortunato close behind me. At the bottom of the stairs, the damp air wrapped itself around our bodies. "Where are we?" Fortunato asked. "I thought you said the cask of Amontillado was in your wine cellar." "It is," I said. "The wine cellar is just beyond these tombs where the dead of my family are kept. Surely, you are not afraid of walking through the tombs. He turned and looked into my eyes. "Tombs?" he said. He began to cough. The silver bells on his cap jingled. "My poor friend," I said, "how long have you had that cough?" "It's nothing," he said, but he couldn't stop coughing. "Come," I said firmly, "we will go back upstairs. Your health is important. You are rich, respected, admired, and loved. You have a wife and children. Many people would miss you if you died. We will go back before you get seriously ill. I can go to Lucresi for help with the wine." "No!" he cried. "This cough is nothing. It will not kill me. I won't die from a cough." "That is true," I said, "but you must be careful." He took my arm and we began to walk through the cold, dark rooms. We went deeper and deeper into the cellar. Finally, we arrived in a small room. Bones were pushed high against one wall. A doorway in another wall opened to an even smaller room, about one meter wide and two meters high. Its walls were solid rock. "Here we are," I said. "I hid the cask of Amontillado in there." I pointed to the smaller room. Fortunato lifted his candle and stepped into the tiny room. I immediately followed him. He stood stupidly staring at two iron handcuffs chained to a wall of the tiny room. I grabbed his arms and locked them into the metal handcuffs. It took only a moment. He was too surprised to fight me. I stepped outside the small room. "Where is the Amontillado?" he cried. "Ah yes," I said, "the cask of Amontillado." I leaned over and began pushing aside the pile of bones against the wall. Under the bones was a basket of stone blocks, some cement and a small shovel. I had hidden the materials there earlier. I began to fill the doorway of the tiny room with stones and cement. By the time I laid the first row of stones Fortunato was no longer drunk. I heard him moaning inside the tiny room for ten minutes. Then there was a long silence. I finished the second and third rows of stone blocks. As I began the fourth row, I heard Fortunato begin to shake the chains that held him to the wall. He was trying to pull them out of the granite wall. I smiled to myself and stopped working so that I could better enjoy listening to the noise. After a few minutes, he stopped. I finished the fifth, the sixth and the seventh rows of stones. The wall I was building in the doorway was now almost up to my shoulders. Suddenly, loud screams burst from the throat of the chained man. For a moment I worried. What if someone heard him? Then I placed my hand on the solid rock of the walls and felt safe. I looked into the tiny room, where he was still screaming. And I began to scream, too. My screams grew louder than his and he stopped. It was now almost midnight. I finished the eighth, the ninth and the tenth rows. All that was left was a stone for the last hole in the wall. I was about to push it in when I heard a low laugh from behind the stones. The laugh made the hair on my head stand up. Then Fortunato spoke, in a sad voice that no longer sounded like him. He said, "Well, you have played a good joke on me. We will laugh about it soon over a glass of that Amontillado. But isn't it getting late. My wife and my friends will be waiting for us. Let us go." "Yes," I replied, "let us go. "I waited for him to say something else. I heard only my own breathing. "Fortunato!" I called. No answer. I called again. "Fortunato!" Still no answer. I hurried to put the last stone into the wall and put the cement around it. Then I pushed the pile of bones in front of the new wall I had built. That was fifty years ago. For half a century now, no one has touched those bones. "May he rest in peace!" You have just heard the story "The Cask of Amontillado.” It was written by Edgar Allan Poe and adapted for Special English by Dona de Sanctis. Your storyteller was Larry West. For VOA Special English, this is Shep O'Neal. Transcript of radio broadcast: 7 February 2009

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

The Cask of Amontillado |бочка||Амонтиладо the|Cask|| Amontillado Fıçısı|Amontillado Fıçısı|| برميل|||أمونتيادو |||Амонтільядо |||アモンティリャード Das Fass von Amontillado El Barril de Amontillado Le Masque de l'Amontillado アモンティリャードの樽 아몬티야도의 상자 Beczka Amontillado O Barril de Amontillado Бочонок Амонтильядо Amontillado Fıçısı Бочка Амонтільядо 阿蒙蒂亚多桶

Our story today is called "The Cask of Amontillado." ||||||კასრი(1)|of| ||||titled|||| bizim|hikaye|||||Şişe|| ||||||бочка||Амонтільядо Наша сегодняшняя история называется "Бочонок Амонтильядо". It was written by Edgar Allan Poe. ||||Эдгар||По ||||||По Его написал Эдгар Аллан По. Here is Larry West with the story. ||Ларри|||| ||Ларрі|Вест||| Вот Ларри Вест с этой историей.

Fortunato and I both were members of very old and important Italian families. Фортунато|||||||||||| Fortunato|||||||||||| フォルチュナート|||||||||||| Фортунато||||були|членами|||||||сімей Мы с Фортунато оба были членами очень старых и важных итальянских семей. Фортунато і я обидва були членами дуже старих і важливих італійських родин. We used to play together when we were children. В детстве мы играли вместе. Ми грали разом, коли були дітьми. Fortunato was bigger, richer and more handsome than I was. Fortunato|||richer|||||| |||||||||oldu Фортунато был больше, богаче и красивее меня. Фортунато був більший, багатший і красивіший, ніж я. And he enjoyed making me look like a fool. ||||||||дурака ||||||||fool ||||||||愚か者 И ему нравилось выставлять меня дураком. І йому подобалося змусити мене виглядати дурнем. He hurt my feelings a thousand times during the years of my childhood. |||||тисячу||||||| Он тысячу раз ранил мои чувства в годы моего детства. Він тисячу разів вдарив мої почуття протягом років мого дитинства. I never showed my anger, however. ||||anger| |||||однак Однако я никогда не показывал своего гнева. Однак я ніколи не показував свій гнів. So, he thought we were good friends. ||подумав|||| Он думал, что мы хорошие друзья. Отже, він думав, що ми добрі друзі. But I promised myself that one day I would punish Fortunato for his insults to me. |||||||||||||оскорбления|| ||||||||||||მის|შეურაცხყოფები|| |||||||||||||insults|| ||пообіцяв|||||||покарати||||образи|| Но я пообещал себе, что однажды я накажу Фортунато за его оскорбления в мой адрес. Але я пообіцяв собі, що одного дня покараю Фортунато за його образи на мою адресу.

Many years passed. много||прошло ||пройшло Прошло много лет. Пройшло багато років. Fortunato married a rich and beautiful woman who gave him sons. ||||||||||息子 Фортунато|||||||||| Фортунато женился на богатой и красивой женщине, которая родила ему сыновей. Deep in my heart I hated him, but I never said or did anything that showed him how I really felt. глибоко||||||||||||||||||||почувався В глубине души я ненавидела его, но я никогда не говорила и не делала ничего, что показало бы ему, что я действительно чувствую. When I smiled at him, he thought it was because we were friends. Когда я улыбалась ему, он думал, что это потому, что мы друзья. He did not know it was the thought of his death that made me smile. він|||||||||||||| Он не знал, что мысль о его смерти заставила меня улыбнуться. Він не знав, що думка про його смерть змушує мене посміхатися.

Everyone in our town respected Fortunato. ||||уважал| |||||フォルトゥナート ||||поважав| Все в нашем городе уважали Фортунато. Всі в нашому місті поважали Фортунато. Some men were afraid of him because he was so rich and powerful. Некоторые мужчины боялись его, потому что он был очень богат и влиятелен. Декотрі чоловіки боялися його, тому що він був таким багатим і могутнім. He had a weak spot, however. ||||слабость| |||სუსტი|| ||نقطة|||ومع ذلك o||||noktası| |||||однак Однако у него было слабое место. He thought he was an excellent judge of wine. o||o|bir||mükemmel||| ||||||суддя||вино Он считал себя превосходным знатоком вин. I also was an expert on wine. Я также был экспертом по вину. I spent a lot of money buying rare and costly wines. |||||||||дорогие|вина |||||||||expensive| |||||||nadir||| |||||||||高価な| |витратив|||||купівлею|рідкісні||дорогі| Я потратил много денег, покупая редкие и дорогие вина. I stored the wines in the dark rooms under my family's palace. |sakladım||||||||||sarayı |保管した|||||||||| |зберіг||||||||||палац Я хранил вина в темных комнатах под дворцом моей семьи. Our palace was one of the oldest buildings in the town. |palace||||||||| |||||||будівель||| Наш дворец был одним из самых старых зданий в городе. The Montresor family had lived in it for hundreds of years. |Монтресор||||||||| |Montresor||||||||| |モンテレッソール||||||||| |Монтресор||||||||| Семья Монтрезор жила в нем сотни лет. We had buried our dead in the rooms under the palace. ||поховали|||||||| Мы хоронили наших мертвых в комнатах под дворцом. Ми поховали своїх мертвих у кімнатах під палацом. These tombs were quiet, dark places that no one but myself ever visited. |могилы||||||||||| |mezarlar|||karanlık|||||||| |墓||||||||||| |гробниці||||||||||| Эти гробницы были тихими, темными местами, которые никто, кроме меня, никогда не посещал. Ці гробниці були тихими, темними місцями, які, крім мене, ніколи не відвідував ніхто.

Late one evening during carnival season, I happened to meet Fortunato on the street. ||||карнавала||||||||| ||||carnival||||||||| ||||karnaval||||||||| Однажды поздно вечером во время карнавала я случайно встретил Фортунато на улице. Пізно одного вечора під час карнавального сезону, я випадково зустрів Фортунато на вулиці. He was going home alone from a party. Он возвращался домой один с вечеринки. Fortunato was beautiful in his silk suit made of many colors: yellow, green, purple and red. ||||||||||цветов||||| |||||шовковому||||||||фіолетовому|| Фортунато был прекрасен в своем шелковом костюме из множества цветов: желтого, зеленого, фиолетового и красного. On his head he wore an orange cap, covered with little silver bells. ||头|||||||||| ||||||||||||çanlar На голове у него была оранжевая шапочка, усыпанная маленькими серебряными колокольчиками. I could see he had been drinking too much wine. Было видно, что он выпил слишком много вина. He threw his arms around me. |кинул|||| він||||| Он обнял меня. He said he was glad to see me. Он сказал, что рад меня видеть. I said I was glad to see him, too because I had a little problem. Я сказал, что тоже рад его видеть, потому что у меня есть небольшая проблема. "What is it?" "Что это?" he asked, putting his large hand on my shoulder. спросил он, положив свою большую руку мне на плечо. "My dear Fortunato," I said, "I'm afraid I have been very stupid. "Мой дорогой Фортунато, - сказал я, - боюсь, я поступил очень глупо. The man who sells me wine said he had a rare barrel of Amontillado wine. |||продает||||||||||| |||||||||||fıçı||| |||продає||||||||бочка||| Человек, который продает мне вино, сказал, что у него есть редкая бочка вина Амонтильядо. Чоловік, який продає мені вино, сказав, що у нього є рідкісний бочонок вина Амонтильядо. I believed him and I bought it from him. |||||купив||| Я поверил ему и купил у него. Я йому повірив і купив його. But now, I am not so sure that the wine is really Amontillado." Но теперь я не уверен, что это вино действительно Амонтильядо". Але тепер я не зовсім впевнений, що вино насправді Амонтильядо. "What!" he said, "A cask of Amontillado at this time of year. |||fıçı||||||| |||樽||||||| |||бочка|||||||року он сказал: "Бочонок Амонтильядо в это время года. він сказав: "Бочка Амонтильядо в цю пору року. An entire barrel? |ціле| Целую бочку? Ціла бочка? Impossible!" 不可能 неможливо Невозможно!" Неможливо!" "Yes, I was very stupid. "Да, я был очень глуп. I paid the wine man the full price he wanted without asking you to taste the wine first. |||||||ціну|||||||||| Я заплатил виночерпию полную цену, которую он хотел, не попросив сначала попробовать вино. Я заплатив винному чоловікові повну ціну, яку він хотів, не попередивши тебе спробувати вино спочатку. But I couldn't find you and I was afraid he would sell the cask of Amontillado to someone else. |||||||||||продасть||||||| Но я не мог найти вас и боялся, что он продаст бочонок "Амонтильядо" кому-нибудь другому. Але я не зміг тебе знайти і боявся, що він продасть бочку Амонтильядо комусь іншому. So I bought it." И я купил его". Тож я купив її. "A cask of Amontillado!" "Бочонок Амонтильядо!" Fortunato repeated. повторил Фортунато. "Where is it?" "Где это?" "Де це?" I pretended I didn't hear his question. |pretended||||| |притворився||||| Я сделала вид, что не услышала его вопроса. Я прикидався, що не чув його запитання. Instead I told him I was going to visit our friend Lucresi. |||||||||||Лукрези |||||||||||Lucresi |||||||||||ルクレシィ |||||||||||Лукресі Вместо этого я сказал ему, что собираюсь навестить нашего друга Лукреси. Натомість я сказав йому, що збираюся відвідати нашого друга Лукресі. "He will be able to tell me if the wine is really Amontillado," I said. |||able||||||||||| "Он сможет сказать мне, действительно ли это вино Амонтильядо", - сказал я. "Şarap gerçekten Amontillado ise bana söyleyebilme yeteneğine sahip olacak," dedim. Fortunato laughed in my face. |сміявся||| Фортунато рассмеялся мне в лицо. Fortunato yüzüme güldü. "Lucresi cannot tell Amontillado from vinegar." |||||уксус |||||მჟავას |||||common wine |||||sirke |||||酢 "Лукреси не может отличить амонтильядо от уксуса". "Lucresi, Amontillado'yu sirke ile ayırt edemez." "Лукресі не може відрізнити Амонтильядо від оцту." I smiled to myself and said "But some people say that he is as good a judge of wine as you are." ||||||||კაცები|ამბობენ|||||||||||| |to myself|||||however||||||||||||||| ||||||||||||||||суддя||||| Я улыбнулся про себя и сказал: "Но некоторые люди говорят, что он разбирается в вине так же хорошо, как и вы". Kendime gülümsedim ve "Ama bazı insanlar onun şarap konusunda senin kadar iyi bir yargıç olduğunu söylüyorlar," dedim. Я посміхнувся і сказав: "Але деякі кажуть, що він такий же добрий суддя вина, як і ти." Fortunato grabbed my arm. |tuttu|| |схопив|| Fortunato kolumdan tuttu. Фортунато схопив мене за руку. "Take me to it," he said. "Отведи меня к ней", - сказал он. "Beni ona götür," dedi. "Відвези мене туди," сказав він. "I'll taste the Amontillado for you." "Я попробую для вас Амонтильядо". "Я скуштую Амонтильядо для тебе." "But my friend," I protested, "it is late. ||||протестовал||| ||||protesto ettim||| ||||言った||| "Но, друг мой, - запротестовал я, - уже поздно. "Ama arkadaşım," itiraz ettim, "geç oldu. "Але, мій друже," протистояв я, "йшлося пізно. The wine is in my wine cellar, underneath the palace. |||||||altında|| ||||||地下室||| ||||||підвал|під|| Вино находится в моем винном погребе, под дворцом. Şarap, sarayın altında, şarap şişeliğimde. Вино в моєму винному погребі, під палацом. Those rooms are very damp and cold and the walls drip with water." ||||влажные||||||капает|| ||||nemli|||||||| ||||вологі||||||сиріти|| В этих комнатах очень сыро и холодно, а со стен капает вода". O odalar çok nemli ve soğuk, duvarlar su damlatıyor." Ті кімнати дуже вологі та холодні, і стіни капають водою. "I don't care," he said. "Мне все равно", - сказал он. "Мене це не турбує," - сказав він. "I am the only person who can tell you if your wine man has cheated you. ||||||||||||||aldatmış| ||||||||||||||обманув| "Я - единственный человек, который может сказать вам, обманул ли вас ваш виночерпий. Lucresi cannot!" |не може Fortunato turned, and still holding me by the arm, pulled me down the street to my home. Фортунато повернулся и, по-прежнему держа меня за руку, потащил меня по улице к моему дому. Фортунато повернувся і, все ще тримаючи мене за руку, потягнув мене по вулиці до мого дому. The building was empty. |||порожнім Здание было пустым. Будівля була порожня. My servants were enjoying carnival. |召使い||| |слуги||| Мои слуги наслаждались карнавалом. Мої слуги насолоджувалися карнавалою. I knew they would be gone all night. Я знал, что их не будет всю ночь. Я знав, що вони будуть відсутні всю ніч. I took two large candles, lit them and gave one to Fortunato. |||||зажёг|||||| |||||灯した|||||| |||||запалив|||||| Я взял две большие свечи, зажег их и дал одну Фортунато. Я взяв дві великі свічки, запалив їх і дав одну Фортунато. I started down the dark, twisting stairway with Fortunato close behind me. |||||извивающейся|||||| |||||twisting|||||| ||||||階段||||| |||||крутому|сходами||||| Я начал спускаться по темной, извилистой лестнице, Фортунато шел позади меня. Я почав спускатися темною, звивистою сходами, з Фортунато близько за мною. At the bottom of the stairs, the damp air wrapped itself around our bodies. |||||||влажный|||||| |||||||damp||wrapped|||| |||||||||обвив|||| Внизу лестницы влажный воздух обволакивал наши тела. У підніжжя сходів волога повітря обвило наші тіла. "Where are we?" "Где мы?" "Де ми?" Fortunato asked. спитав Фортунато. "I thought you said the cask of Amontillado was in your wine cellar." ||||||||||||wine cellar "Мне казалось, вы говорили, что бочонок Амонтильядо находится в вашем винном погребе". "Я думав, ти сказав, що бочка Амонтільядо була в твоєму винному погребі." "It is," I said. "Да", - сказал я. "Так, це так," - відповів я. "The wine cellar is just beyond these tombs where the dead of my family are kept. |||||по ту сторону||гробниці||||||||покоїться "Винный погреб находится сразу за этими гробницами, где хранятся умершие члены моей семьи. "Винний погріб знаходиться juste за цими гробницями, де покояться мертві з моєї родини. Surely, you are not afraid of walking through the tombs. напевно||||||||| Конечно, вы не боитесь ходить по гробницам. Напевно, ти не боїшся прогулюватися через гробниці. He turned and looked into my eyes. Он повернулся и посмотрел мне в глаза. Він обернувся і подивився мені в очі. "Tombs?" Tombs "Гробницы?" "Гробниці?" he said. He began to cough. |||кашлять |||кашляти Он начал кашлять. Він почав кашляти. The silver bells on his cap jingled. ||||||звенели ||||||鳴った ||||||дзвонили Серебряные колокольчики на его шапке зазвенели. Срібні дзвоники на його капелюсі дзвеніли. "My poor friend," I said, "how long have you had that cough?" "Мой бедный друг, - сказал я, - как давно у тебя этот кашель?" "Мій бідний друже," сказав я, "як довго ти кашляєш?" "It's nothing," he said, but he couldn't stop coughing. "Ничего страшного", - сказал он, не переставая кашлять. "Come," I said firmly, "we will go back upstairs. |||решительно||||| |||しっかり||||| |||рішуче||||| "Пойдемте, - сказал я твердо, - мы вернемся наверх. "Ідімо," сказав я впевнено, "ми повернемося нагору. Your health is important. Ваше здоровье очень важно. Твоє здоров'я важливе. You are rich, respected, admired, and loved. ||||уважаем|| ||||||sevilir ||||称賛される|| ||||шанують|| Вы богаты, уважаемы, восхищаемы и любимы. Ти багатий, шанований, захоплюваний та люблений. You have a wife and children. У вас есть жена и дети. Many people would miss you if you died. Многие люди будут скучать по вам, если вы умрете. We will go back before you get seriously ill. Мы вернемся, пока вы не заболели серьезно. I can go to Lucresi for help with the wine." Я могу обратиться к Лукреси за помощью с вином". "No!" he cried. |плакав воскликнул он. "This cough is nothing. |cough|| "Этот кашель - ерунда. It will not kill me. Это не убьет меня. I won't die from a cough." Я не умру от кашля". Я не помру від кашлю. "That is true," I said, "but you must be careful." "Это правда, - сказал я, - но ты должен быть осторожен". Це правда, - сказав я, - але ти повинен бути обережним. He took my arm and we began to walk through the cold, dark rooms. Он взял меня за руку, и мы стали ходить по холодным, темным комнатам. Він взяв мене за руку, і ми почали йти через холодні, темні кімнати. We went deeper and deeper into the cellar. ||глибше||||| Мы заходили все глубже и глубже в подвал. Finally, we arrived in a small room. Наконец, мы попали в небольшую комнату. Bones were pushed high against one wall. kemikler|||||| ||притиснуті|||| Кости были высоко придвинуты к одной стене. Кістки були притиснуті до однієї стіни. A doorway in another wall opened to an even smaller room, about one meter wide and two meters high. |||||||||||||метр||||метров| |ドアウェイ||||||||||||||||| |||||||||||||метр|||||високий Дверной проем в другой стене открывался в еще более маленькую комнату, около метра в ширину и двух метров в высоту. Дверний проріз в іншій стіні відкривався в ще меншу кімнату, приблизно один метр завширшки та два метри заввишки. Its walls were solid rock. |||твердые| |||міцні|скала Его стены были из твердого камня. Його стіни були з міцної породи. "Here we are," I said. "Вот мы и пришли", - сказал я. "Ось ми і тут," сказав я. "I hid the cask of Amontillado in there." |隠した|||||| |сховав|||||| "Я спрятал там бочонок Амонтильядо". "Я заховав бочку Амонтильядо там." I pointed to the smaller room. |вказав|||| Я указал на меньшую комнату. Я вказав на меншу кімнату. Fortunato lifted his candle and stepped into the tiny room. |підняв||свічку||увійшов|||| Фортунато поднял свечу и шагнул в крошечную комнату. Фортунато підняв свічку й увійшов до маленької кімнати. I immediately followed him. |одразу|| Я сразу же последовал за ним. Я відразу пішов за ним. He stood stupidly staring at two iron handcuffs chained to a wall of the tiny room. ||глупо|||||наручники|привязанных||||||| |||||||handcuffs|||||||| |||||||kefalet|||||||| ||愚かに||||||||||||| |стояв|дурно|пристально дивлячись|на||залізні|наручники|прив'язаних||||||| Он стоял, тупо уставившись на два железных наручника, прикованных к стене крошечной комнаты. Він тупо стояв, витріщившись на дві залізні наручники, прикуті до стіни маленької кімнати. I grabbed his arms and locked them into the metal handcuffs. ||||||||||наручники ||||||||||kelepçelere |схопив||||заблокував||||металеві|наручники Я схватил его за руки и закрепил их в металлических наручниках. Я схопив його руки і зафіксував їх у металевих кайданах. It took only a moment. Это заняло всего мгновение. Це зайняло лише мить. He was too surprised to fight me. Он был слишком удивлен, чтобы бороться со мной. Він був занадто здивований, щоб боротися зі мною. I stepped outside the small room. Я вышел из маленькой комнаты. "Where is the Amontillado?" "Где Амонтильядо?". he cried. воскликнул он. "Ah yes," I said, "the cask of Amontillado." |||||бочка|| "Ах да", - сказал я, - "бочонок Амонтильядо". "А, так," сказав я, "бочка Амонтильядо." I leaned over and began pushing aside the pile of bones against the wall. |leaned|||||||||||| |eğildim|||||||yığın||||| |нахилився|над|||відсувати|вбік||купу|||||стіну Я наклонился и начал отодвигать груду костей к стене. Я нахилився і почав відсувати купу кісток біля стіни. Under the bones was a basket of stone blocks, some cement and a small shovel. ||||||||блоков||цемент||||лопата ||||||||blocks|||||| |||||sepet|||||çimento||||kürek ||||||||||цемент||||лопата Под костями лежала корзина с каменными блоками, немного цемента и небольшая лопата. Під кістками була кошик зі кам'яними блоками, трохи цементу та маленька лопата. I had hidden the materials there earlier. ||сховав||матеріали||раніше Я спрятал там материалы раньше. Я раніше сховав матеріали там. I began to fill the doorway of the tiny room with stones and cement. |||||||||||||цемент |||||doorway|||||||| |||заповнювати||дверний отвір|||||||| Я начал заполнять дверной проем крошечной комнаты камнями и цементом. Я почав заповнювати дверний отвір крихітної кімнати камінням і цементом. By the time I laid the first row of stones Fortunato was no longer drunk. - dığında|||||||sıra||tuğla||||| |||||||ряд||||||більше|п'яний К тому времени, когда я уложил первый ряд камней, Фортунато уже не был пьян. До того часу, як я поклав перший ряд каміння, Фортунато більше не був п'яним. I heard him moaning inside the tiny room for ten minutes. |||стонущим||||||| ben|||||||||| |||стонати||||||| Я слышала его стоны внутри крошечной комнаты в течение десяти минут. Я чув, як він стогне в маленькій кімнаті протягом десяти хвилин. Then there was a long silence. |||||мовчання Затем наступило долгое молчание. Потім настав довгий мовчання. I finished the second and third rows of stone blocks. Я закончил второй и третий ряды каменных блоков. Я закінчив другий і третій ряд кам'яних блоків. As I began the fourth row, I heard Fortunato begin to shake the chains that held him to the wall. |||||||||başlamak||||zincirleri|ki||||| ||||четвертий|рядок||||||трусити||ланцюги||тримали|||| Когда я начал четвертый ряд, я услышал, как Фортунато начал трясти цепи, которые приковывали его к стене. Коли я почав четвертий ряд, я почув, як Фортунато починає трясти ланцюги, які тримали його до стіни. He was trying to pull them out of the granite wall. |||||||||гранитной| |||||||||花崗岩| |||||||||граніт| Он пытался вытащить их из гранитной стены. Він намагався витягти їх зі стіни з граніту. I smiled to myself and stopped working so that I could better enjoy listening to the noise. Я улыбнулся про себя и прекратил работу, чтобы лучше насладиться прослушиванием шума. Я усміхнувся про себе і зупинився, щоб краще насолодитися слуханням цього шуму. After a few minutes, he stopped. Через несколько минут он остановился. I finished the fifth, the sixth and the seventh rows of stones. |||||||||rows|| |||||||||列|| Я закончил пятый, шестой и седьмой ряды камней. The wall I was building in the doorway was now almost up to my shoulders. Стена, которую я возводил в дверном проеме, теперь почти достигала моих плеч. Стіна, яку я будував у дверях, тепер майже досягала моїх плечей. Suddenly, loud screams burst from the throat of the chained man. ||крики|||||||| ||çığlıklar||||boğazından|||| ||叫び声||から|||||| |||вибухнули|||горла|||прив'язаного| Внезапно из горла прикованного человека вырвался громкий крик. Раптом з горла закутого чоловіка вирвались гучні крики. For a moment I worried. ||||забеспокоился ||||позабувався На мгновение я забеспокоилась. На мить я занепокоївся. What if someone heard him? ne|||| Что, если кто-то его услышит? Що якщо хтось його почує? Then I placed my hand on the solid rock of the walls and felt safe. |||||||sağlam||||||| ||поклав|||||||||||| Затем я положил руку на твердый камень стен и почувствовал себя в безопасности. Тоді я поклав руку на твердий камінь стін і відчув себе в безпеці. I looked into the tiny room, where he was still screaming. Я заглянула в крошечную комнату, где он все еще кричал. Я зазирнув у маленьку кімнату, де він все ще кричав. And I began to scream, too. И я тоже начала кричать. І я почав також кричати. My screams grew louder than his and he stopped. ||стали|||||| Мои крики стали громче его, и он остановился. Мої крики стали голоснішими за його, і він зупинився. It was now almost midnight. ||||північ Была уже почти полночь. Тепер було майже опівночі. I finished the eighth, the ninth and the tenth rows. |||восьмой||девятый|||десятый| |||||||||satırları |||||||||рядків Я закончила восьмой, девятый и десятый ряды. All that was left was a stone for the last hole in the wall. ||||||||||діра||| Оставался только камень для последнего отверстия в стене. Єдине, що залишилося, це камінь для останнього отвору в стіні. I was about to push it in when I heard a low laugh from behind the stones. ||üzere||itmek|||||||||||| Я уже собирался вдвинуть его внутрь, когда услышал низкий смех из-за камней. Taşların arkasından alçak bir kahkaha duyduğumda onu itmek üzereydim. Я вже був готовий вставити його, коли почув низький сміх з-за каменів. The laugh made the hair on my head stand up. ||||||||стояли| От этого смеха у меня волосы на голове встали дыбом. Kahkaha, başımdaki tüyleri diken diken etti. Цей сміх змусив волосся на моїй голові піднятися. Then Fortunato spoke, in a sad voice that no longer sounded like him. ||||||||||sesi|| ||||||||||звучала|| Затем Фортунато заговорил печальным голосом, который больше не был похож на его голос. Sonra Fortunato, artık ona benzemeyen hüzünlü bir sesle konuştu. Тоді Фортунато промовив сумним голосом, який вже не звучав, як його голос. He said, "Well, you have played a good joke on me. ||||||||шутку|| ||||||||жарт|| Он сказал: "Ну, ты сыграл со мной хорошую шутку. Він сказав: "Ну, ти гарно пограв зі мною. We will laugh about it soon over a glass of that Amontillado. Скоро мы будем смеяться над этим за бокалом этого "Амонтильядо". Незабаром ми з цього посміємося за келихом того Амонтільядо." But isn't it getting late. |||стає| Но разве не поздно. Але хіба вже не пізно? My wife and my friends will be waiting for us. |||||||чекати|| Моя жена и мои друзья будут ждать нас. Моя дружина та мої друзі будуть нас чекати. Let us go." Отпустите нас". Давайте й підемо. "Yes," I replied, "let us go. "Да, - ответил я, - пойдемте. "Так," відповів я, "підемо. "I waited for him to say something else. Я ждала, что он скажет что-то еще". "Я чекав, коли він скаже щось інше. I heard only my own breathing. Я слышал только собственное дыхание. Я чув тільки своє власне дихання. "Fortunato!" "Фортунато!" I called. Я позвонил. No answer. I called again. "Fortunato!" Still no answer. По-прежнему нет ответа. I hurried to put the last stone into the wall and put the cement around it. |поспішив|||||||||||||| Я поспешил положить последний камень в стену и замазать его цементом. Я поспішив покласти останній камінь у стіну та обкласти його цементом. Then I pushed the pile of bones in front of the new wall I had built. |||||||||||||||побудував Затем я толкнул груду костей перед новой стеной, которую я построил. Потім я витиснув купу кісток перед новою стіною, яку я збудував. That was fifty years ago. Это было пятьдесят лет назад. Це було п'ятдесят років тому. For half a century now, no one has touched those bones. |півтора||||||||| Вот уже полвека никто не прикасался к этим костям. Протягом півстоліття ніхто не торкався цих кісток. "May he rest in peace!" ||uyusun|| "Пусть он покоится с миром!" "Huzur içinde yatsın!" "Нехай він спочиває з миром!" You have just heard the story "The Cask of Amontillado.” It was written by Edgar Allan Poe and adapted for Special English by Dona de Sanctis. ||||||||||||||||||адаптирована|||||Дона||Санктис |||||||||||||||||||||||||Sanctis |||||||酒樽||||||||||||||||||サンティス |||||||||||||||||||||||||Санктіс Вы только что прослушали рассказ "Бочонок Амонтильядо". Он был написан Эдгаром Алланом По и адаптирован для специального английского языка Доной де Санктис. Az önce "Amontillado Fıçısı" hikayesini dinlediniz. Bu hikaye Edgar Allan Poe tarafından yazılmıştır ve Dona de Sanctis tarafından Özel İngilizce için uyarlanmıştır. Ви щойно почули історію "Бочка Амонтильядо.” Її написав Едгар Аллан По та адаптував для Спеціальної Англійської Дона де Санктіс. Your storyteller was Larry West. |рассказчик||| |語り手||| Вашим рассказчиком был Ларри Уэст. Hikaye anlatıcınız Larry West'ti. For VOA Special English, this is Shep O'Neal. |Голос Америки|||||Шеп|О'Нил |||||||О'Ніл Для VOA Special English это Шеп О'Нил. Transcript of radio broadcast: 7 February 2009 |||выпуск| Стенограмма радиопередачи: 7 февраля 2009 года