Не буде реформ, There will be no reforms,

Не буде реформ, за півроку люди спалять Верховну Раду, Кабмін – експерт Версія для друку Коментувати (2) Поділитись у соціальній мережі There will be no reforms, people will burn the Verkhovna Rada in six months, the Cabinet of Ministers - expert Printable version Comment (2) Share on social network

Не буде реформ, за півроку люди спалять Верховну Раду, Кабмін – експерт There will be no reforms, in six months people will burn down the Verkhovna Rada, the Cabinet - the expert

Олександр Лащенко

09.10.2014

Гості «Вашої Свободи»: Павло Розенко, заступник голови парламентського комітету з питань соціальної політики і праці, народний депутат від УДАРу; Ярослав Жаліло, економіст, президент Центру антикризових досліджень. Guests of "Vasha Svoboda": Pavlo Rozenko, Deputy Chairman of the Parliamentary Committee on Social Policy and Labor, People's Deputy from UDAR; Yaroslav Zhalilo, economist, president of the Center for Crisis Research.

Олександр Лащенко: Щомісячні «тіньові» зарплати українським працівникам становлять понад 20 мільярдів гривень, що забезпечує існування чорного ринку готівки. Про це «Укрінформу» повідомив голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус. За його даними, «до 80% бізнесу або доплачує, або повністю платить працівникам зарплату «в конвертах». According to him, up to 80% of businesses either pay extra or pay their salaries in full "in envelopes". Тобто понад три чверті обсягу зарплат в бізнесі виплачують «у конвертах».

Харків’янка Світлана останні чотири роки працює у приватній фірмі менеджером із продажу. Kharkiv resident Svitlana has been working in a private company as a sales manager for the last four years. Влаштовуючись на роботу, її відразу попередили: офіційна зарплата буде мінімальною. Більшу частину гонорарів жінка отримує неофіційно, готівкою (хоче вона того чи ні), інакше будуть легальні умови отримання зарплати. А тоді вона втратить роботу, як і її колеги.

Додати до плейлиста ЗАВАНТАЖИТИ Add to playlist DOWNLOAD

З пані Світланою спілкувався наш харківський колега Анатолій Мажора.

Світлана:  Працюю я менеджером з продажу в одній з приватних фірм. У мене йде ставка, плюс відсоток від продажу. Звісно, ставка мінімальна. Решту грошей отримую у конверті.

Моєї зарплати не вистачає для прожиття у місті Харків. Ставка у мене мінімальна. My bid is minimal. Що я продам, то маю від цього відсоток. What I sell, I have a percentage of it. Скільки продам, стільки і зароблю. Виходить біля чотирьох тисяч. Ставка офіційна. Офіційно я отримую аванс і зарплату, а неофіційну частину я отримую раз в місяць єдиним платежем.

Бухгалтер всіх скликає, говорить, що сьогодні день зарплати, а ми всі по черзі йдемо і отримуємо зарплату. Без податків, звісно. Якщо ми отримували би всі гроші «чистими», то я думаю, що фірми вже не існувало би. Інакше їм було би просто нерентабельно працювати. Не було би сенсу працювати. Люди втратили би роботу. Тому ми всі про це не говоримо відкрито, а мовчимо, тому що не хочемо «рубати гілку на якій усі сидимо».

– Ця ситуація існує вже не один місяць, не один рік, мабуть, не одне десятиліття. Але все ж таки зараз інша Україна. But still now Ukraine is different. Після Майдану було багато сподівань тих, хто ризикував життям, якщо пафосно говорити, у центрі Києва, на те, що буде не лише боротьба з корупцією, люстрація, інші важливі моменти, а й у тому числі будуть економічні реформи, зокрема, для того, щоб зрештою була виведена з «тіні», наприклад, виплата зарплати. After the Maidan, there were many hopes of those who risked their lives, pathetically speaking, in the center of Kyiv, that there would be not only the fight against corruption, lustration and other important issues, but also economic reforms, in particular, for to eventually be removed from the "shadow", for example, the payment of wages. Поки що, якщо вірити цим даним, ситуація, м’яко кажучи, не просувається, а тільки погіршується. So far, according to these data, the situation, to put it mildly, is not moving forward, but only getting worse. Так, пане Розенко?

Павло Розенко:  Звичайно. Ви ж самі дали відповідь на питання. Для того, щоб говорити про детінізацію зарплат, для того, щоб говорити про детінізацію ринку праці, треба говорити про реформи. In order to talk about the de-shadowing of wages, in order to talk about the de-shadowing of the labor market, we need to talk about reforms.

Якщо ми згадаємо, скільки реформ було зроблено у нас за останніх вісім місяців, то в економічній сфері ми не назвемо жодних. If we remember how many reforms we have made in the last eight months, we will not name any in the economic sphere. Так, окрім секвестру бюджету, який зробить будь-який фінансист, жодного прогресивного досягнення ми, на жаль, не бачимо. Yes, except for the sequestration of the budget, which will make any financier, we do not see any progress. І в цьому є вина безумовна тих, хто відповідає за проведення реформ. And this is the unconditional guilt of those responsible for carrying out reforms. А це в першу чергу Верховна Рада, а в другу чергу це Кабмін, який має… And this is first of all the Verkhovna Rada, and secondly it is the Cabinet, which has…

– Ви є народним депутатом. - You are the People's Deputy. Це самокритика? Is this self-criticism?

Павло Розенко:  Це, безумовно, самокритика. Pavlo Rozenko: This is, of course, self-criticism. Я постійно говорю, що нинішня Верховна Рада, нинішній склад Верховної Ради не здатен на проведення реформ. I keep saying that the current Verkhovna Rada, the current Verkhovna Rada, is not capable of reforms. Це Рада минулого покоління януковичів і азарових. This is the Council of the last generation of Yanukovych and Azarov. Тут немає реформаторської більшості. There is no reformist majority here. І після Майдану нічого не змінилося. And after the Maidan nothing changed. І як рік тому у нас було прогресивних сил у Верховній Раді 170-180 чоловік, так зараз їх і залишилося. And as a year ago we had a progressive force in the Verkhovna Rada of 170-180 people, so now they remain.

Тому рішення президента Петра Порошенка про розпуск Верховної Ради – це абсолютно правильне і своєчасне рішення. Therefore, the decision of President Petro Poroshenko to dissolve the Verkhovna Rada is an absolutely correct and timely decision. І якраз вибори до Верховної Ради України сьогодні дають шанс обрати нам нову Верховну Раду прореформаторську, проєвропейську і проукраїнську. And just the elections to the Verkhovna Rada of Ukraine today give us a chance to elect a new Verkhovna Rada, pro-reform, pro-European and pro-Ukrainian. А, по-друге, наступна Верховна Рада створить нову коаліцію, яка створить нормальний, прогресивний уряд. And, secondly, the next Verkhovna Rada will create a new coalition that will create a normal, progressive government.

– Тобто чекаємо виборів, чекаємо формування нової коаліції, чекаємо, можливо, нового уряду, поки він там почне активно працювати, тоді почнемо тільки? - That is, we are waiting for the election, we are waiting for the formation of a new coalition, we are waiting, perhaps, for a new government until it starts to work actively there, then we will just start?

Павло Розенко:  Ми, безумовно, можемо говорити, що ще почекаємо, почекаємо, але сьогодні вся наша команда «Блоком Петра Порошенка» їздить по всій Україні, я хочу Вам сказати, що очікування суспільства величезні, кредит довіри вони дають і команді президента, і нам всім величезний, сподівання величезні, люди просто волають, кричать: зробіть же що-небудь. Pavlo Rozenko: We can certainly say that we will wait, we will wait, but today our whole team "Petro Poroshenko's Bloc" travels all over Ukraine, I want to tell you that society's expectations are huge, they give credit to the president's team and we all have huge, hopes are huge, people just shout, shout: do something. Тому багато часу у нас не буде. Therefore, we will not have much time.

Або за півроку люди побачать результат по всіх напрямках життя, або Верховну Раду спалять, спалять КабмінПавло Розенко Either in six months people will see the result in all areas of life, or the Verkhovna Rada will be burned, the Cabinet will burnPavlo Rozenko

Я Вам хочу сказати про настрої суспільства. I want to tell you about the mood of society. Або за півроку люди побачать результат по всіх напрямках життя, або через півроку винесуть Верховну Раду, спалять (не дай, Боже! Either in six months people will see the result in all areas of life, or in six months they will pass the Verkhovna Rada, burn it (God forbid! ), спалять Кабмін і так далі. ), burn the Cabinet and so on.

– І Ви це усвідомлюєте як представник партії, яка є зараз при владі? - And you realize it as the representative of party which is now in the power?

Павло Розенко:  Я відчуваю, наскільки величезна відповідальність. Pavlo Rozenko: I feel how great the responsibility is. Я хотів би, щоб не тільки я це усвідомив би сьогодні, а щоб кожен кандидат у народні депутати, який сьогодні має шанси прийти у Верховну Раду України, це чітко усвідомлював. I would like not only to realize this today, but for every candidate who has a chance to come to the Verkhovna Rada of Ukraine today to be clearly aware of it. Або за півроку ми всі разом, новий склад Верховної Ради, проведемо реформи, я не хочу сказати, що все буде реалізовано одночасно, але проведе хоч якісь реформи, або ж, повірте, наступну Верховну Раду чекає дуже важка доля. Either in six months we will all carry out reforms, the new Verkhovna Rada, I do not want to say that everything will be implemented simultaneously, but will carry out at least some reforms, or, believe me, the next Verkhovna Rada will face a very difficult fate.

– Не тільки голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус наводив доволі красномовні цифри обсягу «тіньових» зарплат, а й голова Федерації профспілок України Григорій Осовий заявив, що «5 мільйонів працівників, тобто кожен третій працює нелегально, без законного захисту та охорони праці. - Not only the head of the State Fiscal Service Igor Bilous gave quite eloquent figures of the amount of "shadow" salaries, but also the head of the Federation of Trade Unions of Ukraine Hryhoriy Osovy stated that "5 million workers, ie one in three work illegally, without legal protection and labor protection. У цій сфері обертаються понад 200 мільярдів гривень «тіньової» зарплати».

Пане Жаліло, а за Вашими підрахунками, який обсяг «тіньових» зарплат зараз в Україні? Mr. Zhalilo, according to your calculations, what is the amount of "shadow" salaries in Ukraine now?

Ярослав Жаліло:  Підрахунки вести важко, тому що, по-перше, це дуже варіює. Yaroslav Zhalilo: It is difficult to make calculations, because, firstly, it varies a lot. Це залежить від економічної активності. Коли активність зростає, зрозуміло, що частка цих незареєстрованих доходів збільшується і навпаки. As activity increases, it is clear that the share of these unregistered incomes increases and vice versa.

Я думаю, що взагалі цю ситуацію у цій сфері дуже гарно характеризує те, що пані Світлана з Харкова сказала. Якщо ми говоримо саме про «тіньову» зарплату і «тіньову» зайнятість, то це найкращий приклад консенсусу, який здобувається між роботодавцем і працівником. Роботодавець хоче зекономити кошти, а працівник приймає це, тому що він розуміє, що якщо працювати на «чисто», то його зарплата щонайменше зменшиться, а, може, його просто навіть й звільнять…

– … як сказала харків’янка Світлана, «не можна рубаки гілку, на якій всі сидимо».

Ярослав Жаліло:  Так.

Тому виникає таке логічне питання. А які саме реформи мають відбутися, щоб відбулася детінізації зарплати? У мене є таке припущення, що взагалі для того, щоб був отакий консенсус, про який я казав, його всі називають інституційною пасткою, щоб вийти з такої пастки, взагалі потрібні ґрунтовні реформування самого суспільства. I have an assumption that in general, in order to have the kind of consensus that I talked about, everyone calls it an institutional trap, to get out of such a trap, in general, thorough reforms of society itself are needed. Тому, дійсно, реформи насамперед не просто мають бути реформами якимись, а вони мають принести результат. Результат у вигляді економічного зростання, у вигляді підвищення доходів людей.

Люди обирають консенсус: гроші сьогодні, аніж невідомо яка пенсія завтраЯрослав Жаліло

Швидко це не відбудеться, особливо в умовах війни. Тому зрозуміло, що ситуація досить патова. І я не думаю, що в принципі якимись реформами можна робити детінізацію зарплати. Частково це, до речі, вже зроблено. Пенсійна реформа і перехід на накопичувальну систему привело до того, що людина сьогодні фактично зацікавлена вже у тому, щоб у неї була «біла» зарплата, бо це ж впливатиме на її пенсійний дохід. Але люди обирають консенсус: гроші сьогодні, аніж невідомо яка пенсія завтра.

І другий момент. Можливо, це дійсно одна з реформ, яка могла би вплинути. Точніше, я назву два моменти. Перше – це реформування оподаткування доходів фізичних осіб. The first is the reform of personal income taxation. У нас відносно пласка шкала. We have a relatively flat scale. Якби її зробити більш соціально-ефективною, тобто для менших доходів менші ставки і декілька сходинок додати, то, можливо, це пом’якшило би податкове загальне навантаження на зарплату. If it were made more socially efficient, that is, for lower incomes, lower rates and a few steps added, it is possible that this would alleviate the overall tax burden on wages.

І другий момент. Необхідно все ж таки, щоб людина більш чітко усвідомлювала, що той податок, який вона сплачує зі своєї зарплати або зі свого індивідуального доходу, то це той податок, який фінансує місцеве самоврядування в регіоні. However, it is necessary for a person to be more clearly aware that the tax he pays from his salary or from his individual income is the tax that finances local self-government in the region. Власне, саме з цього і забезпечується якість життя людини в регіоні. Якщо однією зі складових реформ буде саме реформування місцевого самоврядування і підвищення повноважень місцевої влади, то це може скоротити цей шлях між тим, що я сплатив податок до доходи з фізичних осіб, і місцева влада щось за нього зробила.

– Бодай найперші кроки, на Ваш погляд, таких реформ зроблені зараз в Україні?

Павло Розенко:  По пенсійній, я сказав, зроблені. Pavlo Rozenko: On retirement, I said, made.

По оподаткуванню, то в пакеті тих податкових пропозицій, які були оприлюднені, я не бачив таких пропозицій. Стосовно місцевого самоврядування, то поки що далі розмов справа не йде.

– Тиждень тому у студії Радіо Свобода міністр фінансів України Олександр Шлапак дав свій коментар на цю тему. Він пропонує зменшити соціальний внесок, який сплачує роботодавець за кожного робітника. За даними міністра, в «тіні» залишається 150 - 180 мільярдів гривень фонду заробітної плати.

Олександр Шлапак:  Що стосується єдиного соціального внеску, то скорочуємо його. У нас він в середньому складає 41%, а скорочуємо його до 15%. Але за умови, якщо зарплата буде вища двох прожиткових мінімумів. Два прожиткових мінімуми на сьогоднішній день – це близько 2 300 гривень.

Тобто за умови, якщо ти будеш платити своїм робітникам 2 500-3 000, то ти будеш сплачувати за це перевищення лишень 15%, а ніяк не 41%.

Ось загалом основна ідея. Вона для нас є досить важкою, оскільки, за нашими розрахунками, втрата доходів Пенсійного фонду і соціальних фондів складе близько 28-30 мільярдів гривень. It is quite difficult for us, because, according to our calculations, the loss of income of the Pension Fund and social funds will be about 28-30 billion hryvnias. Їх треба чимось замістити. Тому ми запропонували відповідні компенсатори, як це можна буде зробити. І один з компенсаторів, безумовно, на які ми розраховуємо, то це легалізація зарплати.

– Пане Розенко, такі реальні пропозиції міністра? - Mr. Rozenko, are these real proposals of the Minister?

Якщо би ми сьогодні сказали, що знижуємо ставку єдиного соціального внеску, а завтра вся зарплата йде з «тіні» у «світло», то це було би великою неправдоюПавло Розенко If we said today that we reduce the rate of the single social contribution, and tomorrow all salary goes from "shadow" to "light", it would be a big liePavlo Rozenko

Павло Розенко:  Я згоден з колегою, що тут немає простих рецептів. Якщо би ми сьогодні сказали, що знижуємо ставку єдиного соціального внеску, а завтра вся зарплата йде з «тіні» у «світло», то це було би великою неправдою. Тому що мова йде про системні реформи. Because we are talking about systemic reforms. Не можна сьогодні… Not possible today…

Те, що пропонує Мінфін, на жаль, не є оптимальним варіантом. What the Ministry of Finance offers, unfortunately, is not the best option. Бо одним варіантом вони начебто зменшують ставку єдиного соціального внеску для великих зарплат, а з іншого боку, вводять прогресивну шкалу оподаткування для великих зарплат. Because in one option they seem to reduce the rate of the single social contribution for high wages, and on the other hand, introduce a progressive tax scale for high wages. І в принципі для людини, для роботодавця нічого не змінюється. Він буде платити стільки ж або більше, просто воно буде розкладатися в інші корзини. Якщо раніше воно потрапляло вище 15% в страховий фонд, а сьогодні воно буде потрапляти в іншу корзину державного бюджету. Тому пан міністр фінансів, на жаль, трішки маніпулює цими фактами.

Я хотів би сказати, що ще одним, на жаль, негативним рішенням, які запропонував Мінфін, і воно було підтримано урядом, то це розгром взагалі системи соціального страхування, коли ті позитивні моменти, що колега говорив про накопичувальну систему, про страхову систему, яка в усьому світі застосовується, то Мінфін вирішив, що нам страхова система не потрібна, треба всі сьогодні фонди соціального страхування, а це безробіття, на випадок тимчасової втрати працездатності і нещасного випадку на виробництві, просто ліквідувати, зробити міністерства, ніякого страхового принципу відшкодування, а як було в СРСР, тобто все у бюджет, а з бюджету за вказівкою прем’єр-міністра чи міністра фінансів. I would like to say that another, unfortunately, negative decision proposed by the Ministry of Finance, and it was supported by the government, is the defeat of the social insurance system in general, when the positive moments that a colleague said about the savings system, the insurance system is applied all over the world, the Ministry of Finance has decided that we do not need an insurance system, we need all social insurance funds today, and this is unemployment, in case of temporary disability and an accident at work, just eliminate, make ministries and, no insurance principle of compensation, and as it was in the USSR, that is, all in the budget, and from the budget on the instructions of the Prime Minister or Minister of Finance. Тобто величезний крок назад. That is a huge step back. На жаль.

– Пане Розенко, не будемо, так би мовити, ностальгувати за СРСР, але зарплати у «тіні» там не було в принципі. - Mr. Rozenko, we will not, so to speak, miss the USSR, but the salary in the "shadow" was not there in principle.

Павло Розенко:  Я якраз не ностальгію. Ностальгують якраз чиновники Міністерства фінансів. Officials of the Ministry of Finance are nostalgic. Бо я за розвиток страхової системи, яка працює сьогодні у більшості країн ЄС. Because I am for the development of the insurance system that works today in most EU countries. А вони подали пропозиції назад. And they submitted proposals back.

200 мільярдів гривень щорічних зарплат «у конвертах». 30 мільярдів йде повз місцеві бюджети. 70 мільярдів доходів Пенсійного фондуПавло Розенко

Але я хотів би, щоб закінчити тему сум. But I would like to end the topic of sadness. Коли ми говоримо, що, справді, понад 200 мільярдів гривень у нас сьогодні щорічних зарплат виплачується «у конвертах». When we say that, in fact, more than 200 billion hryvnias of our annual salaries are paid "in envelopes". Це не лише недостача місцевих бюджетів, 15% відразу втрачається. Тобто 30 мільярдів йде повз місцеві бюджети. Але це саме головне, бо наслідок цього – це ще й дефіцит бюджету Пенсійного фонду. 200 мільярдів – це 70 мільярдів доходів Пенсійного фонду України.

Тому «тіньові» зарплати призводять до того, що нам сьогодні немає навіть чим підвищувати пенсію або забезпечувати належно пенсійні виплати. Therefore, "shadow" salaries lead to the fact that today we do not even have anything to increase the pension or provide adequate pension benefits. Тому це купа проблем. So this is a lot of problems. Це не є лише проблема розрахунків з працівником. This is not just a problem of settlements with the employee. Це наслідок і погіршення життя людей, які вже не можуть працювати. This is a consequence and worsening of the lives of people who can no longer work. Тих же самих пенсіонерів. The same retirees.

– Маємо запитання слухачів.

Слухач:  Зараз на сході війна, переносимо вибори, реформи. Listener: Now there is a war in the east, we are postponing elections and reforms. Скажіть, будь ласка, якщо найближчих півроку не буде реформ, а вірус Ебола вже до Америки дістався, а якщо дістанеться України, то чим держава його зустріне, якщо почне «косити» на Донбасі? Please tell me, if there are no reforms in the next six months, and the Ebola virus has already reached America, and if it reaches Ukraine, how will the state meet it if it starts "mowing" in Donbass? А в нас немає ні грошей, немає чим запобігти цьому. And we have no money, nothing to prevent it.

– Я дам маленьку довідку. - I will give a little help. По-перше, до Америки вірус цей не дістався. First, the virus did not reach America. Ті американці, які захворіли, їх – лічена кількість. Those Americans who got sick are few in number. Вони захворіли у Західній Африці, де насправді вирує ця хвороба. They fell ill in West Africa, where the disease is actually rampant. До Іспанії вірус дістався. The virus reached Spain. Там один випадок був.

До речі, щодо можливості появи цього вірусу в Україні, як заявив в ексклюзивному коментарі представник ВООЗ, зараз немає жодних ознак, що ебола дійде до України. Жодних! None! Навіть натяків на це. Even hints at it. Тому не будемо сіяти, шановний добродію, паніки. Therefore, we will not sow, dear sir, panic.

А взагалі я трошки переформулюю, можливо, запитання нашого слухача. In general, I will rephrase a little, perhaps, the question of our listener. У цих умовах війни на Донбасі, цього складного економічного становища, де проблема «тіньових» зарплат далеко не єдина, якщо раптом станеться ще якийсь економічний або інший виклик для України, вона буде здатна його витримати? Як Ви вважаєте, пане Жаліло?

Ярослав Жаліло:  Це залежить від того, про які ми виклики говоримо. Yaroslav Zhalilo: It depends on what challenges we are talking about. Тому що зараз переважна кількість викликів вже сталася. Війна, здорожчання газу і фактично припинення постачання, втрата значної частки зовнішніх ринків. Тобто в принципі, я думаю, можна говорити про якісь локальні катастрофи (не дай, Боже!) That is, in principle, I think we can talk about some local disasters (God forbid!) чи якісь екологічні або ж інші проблеми, то в масштабах загальних податків, які сьогодні йдуть на ті ж військові дії, я думаю, що це не те, що змушуватиме говорити про те, чи є гроші, чи немає грошей.

Тут більше, можливо, проблема навіть не в цьому. Here more, perhaps, the problem is not even that. Можливо, не у грошах, а в організації. Probably not in money, but in the organization. Власне, і слухач казав же не тільки про те, що у нас не вистачить грошей у протистоянні гіпотетичному, але і про те, що це серйозна ж організація. Якщо якесь медичне питання, то карантин і так далі. If any medical issue, then quarantine and so on. І от питання організації значно серйозніше. І тут йде протистояння економічним катаклізмам, природним, екологічним і так далі лихам. Потрібна чітка вертикаль влади, чітка горизонталь влади особливо на місцевому рівні. І тут це дуже великий ризик. And here it is a very big risk.

Колега казав про реформи. A colleague spoke about reforms. Розумієте, і реалізувати реформи можна тільки після того, як буде встановлено нормальну систему влади. You see, reforms can be implemented only after a normal system of government is established.

– Пане Розенко, є бодай якась вертикаль влади? - Mr. Rozenko, is there at least some vertical of power? У хорошому сенсі цього слова.

Павло Розенко:  По-перше, вертикалі зараз немає. Pavlo Rozenko: First, there is no vertical now. Бо вертикаль задається Верховною Радою. Because the vertical is set by the Verkhovna Rada. Ми можемо багато говорити, що є великі сподівання на президента, але ми живемо все ж таки у парламентсько-президентській республіці, де відповідальні в першу чергу Верховна Рада і уряд. We can say a lot that there are high hopes for the president, but we still live in a parliamentary-presidential republic, where the Verkhovna Rada and the government are primarily responsible. Тому без зміни складу Верховної Ради України не було би жодних реформ. Therefore, without a change in the composition of the Verkhovna Rada of Ukraine, there would be no reforms. Я в цьому переконаний. I am convinced of that.

Війна не є підставою не проводити в Україні реформиПавло Розенко The war is not a reason not to carry out reforms in UkrainePavlo Rozenko

По-друге, я повністю підтримую те, що говорив Петро Порошенко, і відповідь на цю заяву слухача, що війна – це не є підставою для того, щоб не проводити в Україні реформи. Secondly, I fully support what Petro Poroshenko said, and the response to this statement of the listener that the war is not a reason not to carry out reforms in Ukraine. Навпаки, я вважаю, що війна – це найкращий момент мобілізувати суспільство і провести необхідні реформи. On the contrary, I believe that war is the best time to mobilize society and carry out the necessary reforms.

Більше того, знаючи структуру нашої економіки, війна – це прекрасна можливість мобілізувати ресурси всі наші економіки, запустити військово-промисловий комплекс, який у нас розвалювався і стояв. Moreover, knowing the structure of our economy, war is a great opportunity to mobilize the resources of all our economies, to launch a military-industrial complex, which was falling apart and standing. Так, важко зараз в країні. Yes, it is difficult now in the country. Але військові заводи сьогодні починають працювати, при чому у три зміни. But military plants are starting to work today, with three shifts. Це прекрасний процес, який потягне за собою розвиток економіки.

Давайте згадаємо. Let's remember. Через такі кризи проходила не одна країна. More than one country has gone through such crises. Проходила «Велика депресія». The Great Depression took place. Німеччина післявоєнна. Postwar Germany. Кричати, що «все пропало» під час війни не можна. It is impossible to shout that "everything was lost" during the war. Нам треба просто використати цю ситуацію.

– «Не було би щастя»… Але нещастя таки може допомогти, так?

Павло Розенко:  Безумовно. Не треба знов-таки, не час для розпачу, час для мобілізації і для проведення реформ.

– Запитання ще одного слухача. - Another listener's question.

Слухачка (переклад):  Я – пенсіонерка. Listener (translation): I am a pensioner. Скажіть, будь ласка, чи згадають про нас? Tell me, please, will we be mentioned? Чи можна прожити сьогодні на тисячу гривень? Is it possible to live on a thousand hryvnias today? Квартплату підняли, ціни на продукти піднімають, ще підніматимуть. Rents have been raised, food prices are being raised, and they will be raised. Скажіть, будь ласка, можна прожити?! Хоча би нам якусь компенсацію видавали.

Павло Розенко:  Як людина, яка займається професійно питаннями соціальної політики, безумовно, чудово розумію, що на пенсію у тисячу гривень не можна сьогодні прожити. Pavlo Rozenko: As a person who deals professionally with social policy issues, I certainly understand perfectly well that it is impossible to live on a pension of a thousand hryvnias today.

Але ми повинні розуміти, що так, Україна переживає важкі часи. But we must understand that yes, Ukraine is going through difficult times. Вибачте, але за останніх півроку 20 мільярдів гривень ми сьогодні вимушені були спрямувати на підтримку наших ЗСУ. Це видатки, які при зруйнованій економіці...

– Це та сума, про яку пан Білоус говорив, на його погляд, обсягу «тіньових» зарплат у бізнесі. Якраз 20 мільярдів гривень.

Павло Розенко:  Зараз казна порожня. Зараз ділити немає чого. І чим? And what? Сьогодні все пріоритетне. Today everything is a priority. І ЗСУ треба підтримувати, і відбивати агресію. І ми розуміємо, що пенсіонеру сьогодні за тисячу гривень не можна жити.

80 мільярдів дотується у Пенсійним фонд, щоб не підвищувати пенсію, зберегти на цьому рівніПавло Розенко

Тому знов-таки кажу, що рецепт один – зростання економіки і проведення реформ, які пропонує президент. Тільки це дасть додатковий ресурс в держбюджет України, який можна буде потім перерозподіляти якимось чином. Зараз ділити немає чого. Now there is nothing to share. Все. Ми дістали абсолютно розвалений бюджет. Ми дістали дефіцит бюджету Пенсійного фонду 80 мільярдів гривень. 80 мільярдів сьогодні дотується у Пенсійним фонд України, щоб не підвищувати пенсію, а хоча би зберегти на цьому рівні. 80 мільярдів! От вам відповідь на питання. Тому комплекси з системної реформи.

Але знов-таки кажу, що якщо ми будемо просто сидіти у Верховній Раді… Справді півроку – це той кредит довіри, який в нас є сьогодні.

– І запитання ще одного слухача. - And the question of another listener.

Слухачка:  Як відомо, в Україні пенсійне подорожчання, мізерні інфляційні доплати. Хоча пенсіонерам знижки рівні пенсії. Це що, фантастика чи порушення Конституції? Is this fiction or a violation of the Constitution?

Ярослав Жаліло:  Наскільки я зрозумів, йдеться про індексацію пенсії. Згідно чинного законодавства, така індексація має відбуватися. According to the current legislation, such indexation must take place. Приймалися певні рішення щодо того, щоб пригальмувати цю індексацію. Але, по-моєму, пенсії це не стосується.

Павло Розенко:  Ні, індексація проводиться. Єдине – це те, що, звичайно, розмір їх мізерний. Раніше це робилося через підвищення прожиткового мінімуму. Але у цьому році було ухвалене рішення не проводити підвищення прожиткового мінімуму. Знову ж таки причина банальна – казна держави порожня. І додаткові видатки…

Сьогодні знову ж таки питання: або втратити Україну, або виділити 20 мільярдів для підтримки ЗСУ? Отака ситуація. This is the situation. Ситуація важка. The situation is difficult.

Я теж їжджу по всій Україні сьогодні і чую просто такий відчай людей. I also travel all over Ukraine today and I hear just such despair of people. Але знову ж таки, люди, у нас 26 жовтня є прекрасний шанс – будь ласка, йдіть на вибори, голосуйте, давайте оберемо нормальну, дієздатну Верховну Раду України.

– Яка нестиме відповідальність за долю держави?

Павло Розенко:  Безумовно. Відповідальність буде нести кожна людина, яка буде обрана в нову Верховну Раду. При чому серйозну відповідальність. І з цим лише у мене пов’язаний оптимізм щодо зміни ситуації в країні. And only my optimism about the change in the situation in the country is connected with this. Бо якщо ми і далі будемо борсатися в цьому болоті, безумовно, покращень ситуації не буде. Because if we continue to fight in this swamp, of course, there will be no improvement.