×

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити LingQ кращим. Відвідавши сайт, Ви погоджуєтесь з нашими правилами обробки файлів «cookie».

image

Старший боярин, Розділ п'ятий, 4

Розділ п'ятий, 4

А сич, не перестаючи, з містичним смутком голосив над селом: кукував, кукував! І як ото малі діти пекучого дня на шляху, назгортавши пилюги, б'ють по гарячій купі дубцями, і вона, розлітаючися на всі боки, залишає від ударів посередині чистий твердий грунт землі, неначе продутий вітром, так і від кожного сичевого крику тумани, освітлені місяцем, здригалися і одпливали на далекі краї нічного обрію, а з ними разом хати, клуні, гурти верб, гаї, байраки і могили. І в центрі того кола, що від такого явища утворювалося, залишалася єдина церква. Але не та, що всі селяни знають, — інша. З одним тільки дзвоном, до якого не було причеплено жодної мотузки, аби дзвонити.

І немає ніде ні східців, ні драбини, ні дірки добратися до дзвона. І Гордій аж сюди почув, як з другої бані упало вікно на дах. І як побите шкло, дзеленькаючи, посунулося по покрівлі до країв, позагинаних для дощової води. І над розбитим вікном він побачив, як забіліла дівчина у білій довгій сорочці і боса, з розпущеним волоссям. Та сама, що влазила у попів вивід. Вона стояла на повний зріст в утвореній дірці і, держачися руками за бокові лутки, засміялася до нього.

І схопився хлопець з колін, і, витираючи холодний піт на чолі, промовив:

— Ху!.. Яка страшна мара!

І, мерщій зачинивши браму, прожогом вилетів по драбині на сіно. І, впавши під кожух, став дивитися з-під нього на щілини в брамі, які світилися довгими смугами.

А півень тим часом з горища тітчиної хати статечно закукурікав, роблячи рівні перерви мовчання. Йому відповідали півні з усіх кутків Тернівки — з Трандахирівки, і з Хрокалівки, і, неначе здавлена луна їм всім, з далекої Натягайлівки. Гордій нарешті заплющив очі і заснув міцним передранковим сном, на який здатні тільки молоді та втомлені надзвичайним хвилюванням парубки...

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

Розділ п'ятий, 4

А сич, не перестаючи, з містичним смутком голосив над селом: кукував, кукував! |||||mystical||hooted|||hooted|he hooted І як ото малі діти пекучого дня на шляху, назгортавши пилюги, б'ють по гарячій купі дубцями, і вона, розлітаючися на всі боки, залишає від ударів посередині чистий твердий грунт землі, неначе продутий вітром, так і від кожного сичевого крику тумани, освітлені місяцем, здригалися і одпливали на далекі краї нічного обрію, а з ними разом хати, клуні, гурти верб, гаї, байраки і могили. |||||||||kicking up|dust|||hot||sticks|||scattering|||||||||||||blown through||||||owl's|||||||drifted away|||||horizon||||||||||hollows|| І в центрі того кола, що від такого явища утворювалося, залишалася єдина церква. |||||||||was formed||| Але не та, що всі селяни знають, — інша. З одним тільки дзвоном, до якого не було причеплено жодної мотузки, аби дзвонити. ||||||||attached||rope||

І немає ніде ні східців, ні драбини, ні дірки добратися до дзвона. ||||stairs|||||to reach||the bell І Гордій аж сюди почув, як з другої бані упало вікно на дах. |||||||||fell||| І як побите шкло, дзеленькаючи, посунулося по покрівлі до країв, позагинаних для дощової води. ||broken|glass|clinking|slid||the roof|||bent for||rainwater| І над розбитим вікном він побачив, як забіліла дівчина у білій довгій сорочці і боса, з розпущеним волоссям. |||||saw||the girl|||||||barefoot||| Та сама, що влазила у попів вивід. |||squeezed in||the priest's| Вона стояла на повний зріст в утвореній дірці і, держачися руками за бокові лутки, засміялася до нього. ||||||formed|hole||holding on|||side|sides of the hole|||

І схопився хлопець з колін, і, витираючи холодний піт на чолі, промовив: ||||||wiping|||||

— Ху!.. Яка страшна мара!

І, мерщій зачинивши браму, прожогом вилетів по драбині на сіно. ||having shut||in a rush||||| І, впавши під кожух, став дивитися з-під нього на щілини в брамі, які світилися довгими смугами.

А півень тим часом з горища тітчиної хати статечно закукурікав, роблячи рівні перерви мовчання. |||||the attic|aunt's|||crowing|||| Йому відповідали півні з усіх кутків Тернівки — з Трандахирівки, і з Хрокалівки, і, неначе здавлена луна їм всім, з далекої Натягайлівки. ||||||||Trandakhyrivka|||Khrokalivka|||echo|||||distant|Natyahaylivka Гордій нарешті заплющив очі і заснув міцним передранковим сном, на який здатні тільки молоді та втомлені надзвичайним хвилюванням парубки... |||||||pre-dawn||||||||tired|||