Почати вивчати цей урок зараз

"Малий і Карлсон, що живе на даху" Астрід Ліндгрен, Карлсон виступає з ученим собакою Альбергом (2)

Карлсон виступає з ученим собакою Альбергом (2)

Малий обійшов із циліндром дітей і назбирав трохи цукерків. Тоді віддав циліндра Карлсонові.

— Чогось у ньому дуже торохтить,— сказав той, піднімаючи циліндра.— Якби він був повний, то так не торохтіло б.

Карлсон узяв один цукерок і засунув до рота.

— Оце-то правдива благодійність! — сказав він і почав задоволено жувати.

Кірре не поклав у циліндр цукерка, хоч мав їх цілий пакуночок.

— Отже, мої любі друзі... і ти, Кірре,— сказав Карлсон,— перед вами вчений собака

Альберг. Собака, що вміє робити все: телефонувати, літати, пекти булочки, піднімати лапу... одне слово — все! [356]

Тієї миті пудель справді підняв лапу — якраз біля стільця, де сидів Кірре, і зробив на підлозі калюжку.

— Ось бачите, я не перебільшую,— сказав Карлсон.— Цей пес вміє геть усе.

— Пхе! — мовив Кірре й відсунув стільця від калюжки.— Таку штуку зробить кожний звичайний собака! От хай, цей Альберг трохи поговорить. Оце вже буде важче, ха-ха-ха!

Карлсон звернувся до цуценяти:

— Хіба тобі важко говорити, Альбергу?

— Ні,— відповів Альберг.— Мені важко говорити лише тоді, коли я курю цигарку. Малий, Гунілла й Крістер аж підскочили з подиву, бо й справді здавалося, що

говорить Альберг. Проте Малий усе-таки подумав, що то просто Карлсонові витівки. Та й добре, бо він хотів мати звичайного пса, а не такого, що вміє говорити. [357]

— Любий Альбергу,— вів далі Карлсон,— може, ти розповіси своїм друзям... і Кірре теж, щось із свого собачого життя?

— Залюбки,— погодився Альберг.

І він почав оповідати, грайливо вистрибуючи навколо Карлсона.

— Якось увечері я був у кіно.

— Еге ж, ти був у кіно,— сказав і собі Карлсон.

— Так, і побіч мене на тій самій лаві сиділо дві блохи,— вів далі Альберг.

— Невже? — здивувався Карлсон.

— Так. І як ми після кіно вийшли на вулицю, одна блоха сказала другій: "Що ми

будемо робити: підемо додому пішки чи поїдемо на собаці?"

Всі діти вважали, що вистава була гарна, хоч, щоправда, ніяких штук їм не

показували. Лише Кірре був невдоволений.

— Скажи йому, нехай він спече булочку,— поглузував він.

— Ти спечеш булочку, Альбергу? — спитав Карлсон. Альберг позіхнув і ліг на

підлогу.

— Ні, не спечу,— відповів він.

— Ага, він таки не вміє пекти булочки! — зрадів Кірре.

— Не спечу, бо не взяв із собою дріжджів,— пояснив Альберг. Усім Альберг сподобався, та Кірре не здавався.

— Тоді нехай він політає. На це не треба дріжджів.

— Ти політаєш, Альбергу? — спитав Карлсон собаку. Здавалося, що Альберг спить, проте він усе-таки відповів Карлсонові:

— Що ж, можу трошки політати, але якщо й ти будеш зі мною, бо я обіцяв мамі ніколи не літати самому.

— Тоді ходи сюди, любий Альбергу,— сказав Карлсон і взяв цуценя на руки. [358]

А за мить Карлсон з Альбергом уже летіли. Спочатку вони піднялися під стелю і трохи покружляли навколо лампи, а потім вилетіли крізь вікно. Кірре аж зблід з подиву.

Всі діти кинулись до вікна подивитись, як Карлсон і Альберг ширяють над дахом. Проте Малий злякано крикнув:

— Карлсоне, Карлсоне, вертайся назад із моїм собакою! І Карлсон послухався. Він

зразу вернувся до кімнати і випустив Альберга на підлогу.

Альберг стріпнувся. Він мав дуже розгублений вигляд: можна було подумати, що то

його перший політ у житті.

— Ну, на сьогодні вже годі. Більше нема чого показувати,— мовив Карлсон.— А це

тобі,— додав він і легенько штовхнув Кірре.

Кірре не зрозумів, чого Карлсон хоче.

— Давай цукерок! — сказав той.

Кірре вийняв свій пакуночок і віддав його Карлсонові [359] — але спершу таки

встиг узяти з нього ще один цукерок.

— Я ще не бачив такого ненажерливого хлопця! — сказав Карлсон. Потім він

занепокоєно оглянувся навколо.— А де коробка зі збором на благодійну справу? — спитав він.

Гунілла пішла по коробку. Вона гадала, що тепер, коли Карлсон має стільки цукерків, він хоч почастує всіх. Та він схопив коробку й заходився рахувати цукерки.

— П'ятнадцять,— сказав він.— Якраз стане на вечерю! Гей-гоп, діти, я поспішаю додому вечеряти!

І Карлсон зник за вікном.

Діти почали розходитись. Гуніллі й Крістерові теж час було додому. Малий залишався з Альбергом, а йому саме цього й хотілося. Він взяв цуценя на руки, сів на стілець і почав нашіптувати йому ніжні слова. Песик лизав його в обличчя, а потім заснув. Уві сні він солодко сопів.

Та коли повернулася з пральні мама, все жахливо змінилось. Мама ніяк не вірила, що в Альберга немає господаря. Вона зателефонувала по номеру, що був на нашийнику в собаки, і розповіла, що її син знайшов маленького чорного пуделя.

Тим часом Малий стояв поруч неї з песиком на руках і водно шепотів:

— Любий, добрий боже, зроби так, що це був не їхній собака!

Та ба — виявилося, що песик таки їхній!

— Знаєш, синку, хто господар Бобі? — спитала мама, поклавши трубку.— Хлопчик,

що зветься Стафан Альберг.

— Бобі? — здивувався Малий.

— Авжеж, так звуть собаку. Стафан півдня проплакав за ним. О сьомій він прийде забрати Бобі. [360]

Малий нічого не сказав, тільки трохи зблід, і в очах йому потемніло.

Він пригорнув цуценя і зашепотів йому на вухо так, щоб не чула мама:

— Любий Альбергу, як би я хотів, щоб ти був мій песик!

Проте о сьомій годині прийшов Стафан Альберг і забрав цуценя.

А Малий лежав на своєму ліжку й гірко плакав.

To hear audio for this text, and to learn the vocabulary sign up for a free LingQ account.

Відкрийте цей урок на LingQ

Карлсон виступає з ученим собакою Альбергом (2) Carlson|performs|with|learned|dog|Albert Karlsson|çıkıyor|ile|öğrenen|köpeğiyle|Alberg Carlson tritt mit Alberg, dem wissenschaftlichen Hund, auf (2) Carlson se produit avec Alberg, le chien scientifique (2) Карлсон выступает с ученой собакой Альбергом (2) Karlson appears with the learned dog Albert (2)

Малий обійшов із циліндром дітей і назбирав трохи цукерків. The little one|walked around|with|top hat|the children|and|collected|a little|candies Küçük|geçti|ile|silindir||||| The little one walked around the children with a top hat and collected some candies. Тоді віддав циліндра Карлсонові. Then|gave|cylinder|to Karlson Then he gave the top hat to Karlson.

— Оце-то правдива благодійність! ||true|charity — This is true charity! — сказав він і почав задоволено жувати. said|he|and|began|contentedly|to chew — he said and began to chew contentedly.

— Пхе! Phew — Pfft! — мовив Кірре й відсунув стільця від калюжки.— Таку штуку зробить кожний звичайний собака! said|Kirre|and|pushed away|chair|from|puddle|Such|thing|will do|every|ordinary|dog — said Kirre, pushing the chair away from the puddle. — Any ordinary dog can do such a thing! От хай, цей Альберг трохи поговорить. Well|hi|this|Alberg|a little|will talk Well, let this Albert talk a bit. Оце вже буде важче, ха-ха-ха! this|already|will be|harder||| This will be harder, ha-ha-ha!

Карлсон звернувся до цуценяти: Carlson|addressed|to|the puppy Karlson addressed the puppy:

— Хіба тобі важко говорити, Альбергу? Is it|to you|hard|to speak|Albert — Is it hard for you to talk, Albert?

говорить Альберг. |Alberg speaks|Alberg Alberg was speaking. Проте Малий усе-таки подумав, що то просто Карлсонові витівки. aber||||||||| However|the Little One|||thought|that|it|just|Carlson's|tricks However, the Little One still thought that it was just Karlsson's tricks. Та й добре, бо він хотів мати звичайного пса, а не такого, що вміє говорити. And|also|good|because|he|wanted|to have|ordinary|dog|but|not|such|that|can|talk And that's fine, because he wanted to have an ordinary dog, not one that could talk. [357] [357]

— Залюбки,— погодився Альберг. Gladly|agreed|Alberg — With pleasure,— agreed Albert.

— Якось увечері я був у кіно. One time|in the evening|I|was|at|the cinema — One evening I was at the cinema.

— Невже? Really — Really? — здивувався Карлсон. was surprised|Karlson — Carlson was surprised.

показували. they showed show them any tricks. Лише Кірре був невдоволений. Only|Kirre|was|dissatisfied Only Kirre was dissatisfied.

— Скажи йому, нехай він спече булочку,— поглузував він. Tell|him|let|he|bakes|bun|mocked|he — Tell him to bake a bun,— he mocked.

підлогу. floor the floor.

— Ні, не спечу,— відповів він. No|not|I will bake|he answered|he — No, I won't bake,— he replied.

— Тоді нехай він політає. Then|let|he|fly — Then let him fly. На це не треба дріжджів. This|it|not|needs|yeast No yeast is needed for that.

— Ти політаєш, Альбергу? You|will fly|Albert — Are you going to fly, Albert? — спитав Карлсон собаку. asked|Karlson|the dog — asked Karlson to the dog. Здавалося, що Альберг спить, проте він усе-таки відповів Карлсонові: It seemed|that|Alberg|sleeps|but|he|||answered|to Karlson It seemed that Albert was sleeping, but he still answered Karlson:

А за мить Карлсон з Альбергом уже летіли. And|in|a moment|Karlsson|with|Albergh||were flying And in a moment, Karlsson and Albert were already flying. Спочатку вони піднялися під стелю і трохи покружляли навколо лампи, а потім вилетіли крізь вікно. At first|they|rose|under|the ceiling|and|a little|twirled|around|the lamp|but|then|flew out|through|the window At first, they rose to the ceiling and circled around the lamp a bit, and then flew out through the window. Кірре аж зблід з подиву. Kirre|just|turned pale|from|surprise Kirre turned pale with surprise.

його перший політ у житті. his|first||in|life his first flight in life.

— Давай цукерок! Give me|candy — Give me a candy! — сказав той. said|he — said that one.

— П'ятнадцять,— сказав він.— Якраз стане на вечерю! Fifteen|he said|he|Just|will be enough|for|dinner — Fifteen,— he said.— Just enough for dinner! Гей-гоп, діти, я поспішаю додому вечеряти! ||children|I|am in a hurry|home|to have dinner Hey-ho, kids, I'm rushing home for dinner!

І Карлсон зник за вікном. And|Karlsson|disappeared|behind|the window And Karlsson disappeared out the window.

Та коли повернулася з пральні мама, все жахливо змінилось. But|when|returned|from|laundry|mom|everything|terribly|changed But when mom returned from the laundry, everything changed horribly. Мама ніяк не вірила, що в Альберга немає господаря. Mom||not|believed|that|in|Alberg|there is no|owner Mom could not believe that there was no owner for Alberga. Вона зателефонувала по номеру, що був на нашийнику в собаки, і розповіла, що її син знайшов маленького чорного пуделя. She|called|to|the number|that|was|on|the collar|in|the dog|and|told|that|her|son|found|little|black|poodle She called the number that was on the dog's collar and explained that her son had found a small black poodle.

що зветься Стафан Альберг. what|is called|Stefan|Alberg named Stafan Alberg.

— Бобі? Bobi — Bobi? — здивувався Малий. was surprised|Little One - Little was surprised.

А Малий лежав на своєму ліжку й гірко плакав. And|Malyy|lay|on|his|bed|and|bitterly|cried And the little one lay on his bed and cried bitterly.

SENT_CWT:AFkKFwvL=4.53 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=4.44 en:AFkKFwvL openai.2025-01-22 ai_request(all=138 err=0.00%) translation(all=115 err=0.00%) cwt(all=823 err=1.82%)