Pronouns

Займенники - Αντωνυμίες

Займенники (antoni’mies) використовуються для заміни іменників або іменникових словосполучень. У грецькій мові вони змінюють форму відповідно до особи (роду), відмінка та числа іменника, який вони супроводжують. Займенники мають розряди: особові (προσωπικές, prosopi’kes), присвійні (κτητικές, ktiti’kes), вказівні (δεικτικές, δikti’kes), відносні (αναφορικές, anafori’kes), невизначені (αόριστες, a’oristes), зворотні (αυτοπαθείς, aftopa’this), питальні (ερωτηματικές, erotimati’kes) та визначені (οριστικές, oristi’kes). Їх використання дещо відрізняється від відповідних англійських.

Займенники - Αντωνυμίες

Вони використовуються для заміни людей або предметів у реченні та мають три особи: першу, другу та третю. Вони також мають два типи: сильні (використовуються для підкреслення) й слабкі (вони бувають у двох відмінкових формах, родовому та знахідному, й використовуються як об’єкт дієслова або разом із прикметниками, прислівниками, іменниками та іншими займенниками). Приклади слабкого родового відмінка, однина: μου σου του / της / του та множина: μας σας τους. Прикладами знахідного відмінка, однина: με σε τον / τη(ν) / το та множина: μας σας τους / τις ή τες / τα.

Сильні	Слабкі, родовий відмінок	Слабкі, знахідний відмінок
Αυτός το έκανε, αυτή το έκανε, αυτό το έκανε.	Μου είπε, σου είπε, του, της, του είπε.	Με φώναξε, σεφώναξε, τον, την, το φώναξε.
Він зробив це, вона зробила це, воно зробило це.	(хтось) сказав мені, сказав тобі, сказав йому, їй.	(хтось) подзвонив мені, подзвонив тобі, подзвонив йому, їй.

В англійській мові обидві слабкі форми будуть однаковими, але в грецькій є різниця, яка залежить від оригінальної повної фрази. У цьому випадку вихідне речення в родовому відмінку буде “Η δασκάλα είπε του Γιώργου τι να κάνει” (вчитель сказав Джорджу, що робити) та знахідному “Η δασκάλα φώναξε την Άννα” (вчитель покликав Анну).
Також зауважте, що в грецькій мові не обов’язково вказувати, хто виконав дію. Ось чому слово «хтось» взято в дужки.

Присвійний відмінок - Κτητικές

Ці займенники використовуються, щоб показати, куди хтось або щось належить, і висловити право власності. Знову є два типи, і форма змінюється залежно від особи та числа. Сильна форма використовується для наголосу та включає слово «δικός» або його варіант перед присвійним відмінком. Сильні форми можуть використовуватися самі по собі та передадуть достатнє значення, тоді як слабкі форми мають супроводжуватися іншими словами, щоб створити осмислені висловлювання. Слабкі форми в родовому відмінку ставляться після іменника, але якщо перед іменником стоїть прикметник, займенник можна поставити між ними.

Сильні	Слабкі, родовий відмінок
Однина	Множина	Однина	Множина
δικός μου, δική μου, δικό μου.	δικοί μου, δικές μου, δικά μου.	μου, σου, του, της, του.	τους
Моє (чоловічий, жіночий, середній).	Моє (чоловічий, жіночий, середній).	Мій, твій, його, її, його.	їх

У прикладі лише «мій» (μου) використовується для сильної форми, але всі інші слабкі форми можуть використовуватися разом із правильною формою «δικός».

Приклади:

Το αυτοκίνητο είναι δικό μου (Машина моя).
Ποιό είναι το χρώμα του δικού σου αυτοκινήτου; (Якого кольору твоя машина?).

Вказівні - Δεικτικές

Вони використовуються для того, щоб привернути увагу до когось або до чогось, іншими словами, продемонструвати, представити, показати. Їх форма різна в залежності від особи та числа. Такими займенниками є:

αυτός, αυτή, αυτό, αυτοί, αυτές αυτά (щоб показати близькість).	εκείνος, εκείνη, εκείνο, εκείνοι, εκείνες, εκείνα (щоб показати відстань).	τέτοιος, τέτοια, τέτοιο, τέτοιοι, τέτοιες, τέτοια.	τόσος, τόση, τόσο, τόσοι, τόσες, τόσα.
Його, її, їх. (тут)	Його, її, їх. (там)	Цього виду.	Ось стільки.

Якщо αυτός та εκείνος вживаються перед іменником, після них також ставиться артикль. Якщо вони вживаються до вже згаданого іменника, вони ставляться після нього без артикля. Сенс той самий.

Αυτό το σπίτι (цей будинок).
Το σπίτι αυτό (цей будинок).

Відносні - Αναφορικές

Ці займенники вводять фрази, які замінюють або визначають іменник. Деякі з них залишаються незмінними (που, οτιδήποτε, ό,τι), а інші змінюють форму відповідно до особи та числа.

που.	ο οποίος, η οποία, το οποίο, οι οποίοι, οι οποίες, τα οποία.	όποιος, όποια, όποιο, όποιοι, όποιες, όποια.	Ό,τι (це скорочення від) οτιδήποτε.	όσος, όση, όσο, όσοι, όσες, όσα.
Де, що.	Хто, кого.	Будь-хто, кого завгодно.	Що завгодно, будь-що.	Стільки ж.

Невизначені - Αόριστες

Вони використовуються для опису когось або чогось, що ми не дуже добре знаємо або не маємо інтересу в уточненні. Їх суфікс змінюється залежно від особи та числа. У грецькій мові є подвійне заперечення, тому, щоб сказати, що «ніхто цього не робить», ми використаємо «κανείς δεν το κάνει αυτό».

κάποιος, κάποια, κάποιο, κάποιοι, κάποιες, κάποια.	ένας, μία, ένα (тільки в однині).	καθένας, καθεμία / καθεμιά, καθένα.	κανείς / κανένας, καμία / καμιά, κανένα.	κανείς / κανένας, καμία / καμιά, κανένα.	άλλος, άλλη, άλλο, άλλοι, άλλες, άλλα.
хтось.	будь-хто.	Хто завгодно, усі.	Ніхто.	деякі.	Інший, ще хтось

Зворотні - Αυτοπαθείς

Ці займенники використовуються для заміни підмета речення. Їх форма залежить від особи, числа та відмінка.

Відмінок	Особа й число
Ο εαυτός μου, του εαυτού μου, τον εαυτό μου, εαυτέ μου.	Ο εαυτός μου, σου, του, της, του, τους.
Собі, себе, собою.	Я сам, ти сам, він сам, вона сама, воно само, вони самі.

Цей приклад показує лише відмінки «ο εαυτός μου», але слово «εαυτός» буде змінено у відповідному відмінку, якщо його супроводжувати всіма іншими займенниками σου, του, της, τους. У цьому відношенні його розглядають як іменник чоловічого роду із закінченням -ός.

Наприклад:

Ενδιαφέρεται μόνο για τον εαυτό του (Він цікавиться тільки собою).

Питальні - Ερωτηματικές

Їх використовують для запиту інформації та прохання про роз’яснення. Вони можуть передавати значення, навіть якщо їх використовувати самостійно.

Τι (не змінює форму)	πόσος, πόση, πόσο, πόσοι, πόσες, πόσα.	ποιος, ποια, ποιο, ποιοι, ποιες, ποια (наголос не ставиться, але вимовляється з наголосом на останньому складі).
що?	Скільки?	хто?

Визначені - Οριστικές

Вони використовуються, щоб підкреслити, що хтось виконав дію або зробив щось самостійно.

{ο ίδιος, η ίδια, το ίδιο, οι ίδιοι, οι ίδιες, τα ίδια.	μόνος μου, μόνη μου, μόνο μου, μόνοι μας, μόνοι σας, μόνοι τους, μόνες τους, μόνα τους.
Він сам, вона сама, воно само, вони самі.	Сам/сама/само (чоловічий, жіночий, середній рід), ми самі, ви самі, вони самі (чоловічий, жіночий, середній рід).