Особові займенники (я, вона, вони тощо)

В’єтнамські особисті займенники унікальні своєю гнучкістю, відображають соціальну ієрархію, стосунки та повагу у їх використанні. Основні займенники слід вивчати з самого початку. Звичайно, ви можете скласти свої перші речення із загальними займенниками, як-от Tôi (Я) та Bạn (Ти), і так, вони підходять для більшості ситуацій. Але ви дуже швидко зрозумієте, навіть у дуже простих матеріалах і діалогах, що вони рідко використовуються в розмовах. Ігнорування цього вплине не тільки на ваше власне вираження, але й на розуміння. Дійсно, якщо ви не знаєте загальних займенників, які насправді використовують люди, ви не зрозумієте, хто з ким і про кого говорить. Ставтеся до в’єтнамських займенників так само важливо, як і до основної граматики інших мов.

Розуміння та використання в’єтнамських займенників, таких як "anh," "chị," "em," "cô," "chú," "thầy," та "cô", правильно є вирішальним у повсякденному та освітньому контекстах, оскільки вони відображають повагу оратора та визнання соціальної ієрархії, віку та стосунків зі слухачем.

• Tôi (Я) - Нейтральний й широко використовуваний, незалежно від соціального статусу людини, з якою ви розмовляєте.
  • Приклад: "Tôi thích đọc sách." (Я люблю читати книжки.)
• Bạn (Ти) - Доброзичливий і ввічливий, підходить для однолітків або людей такого ж віку. Він універсальний й широко використовується в повсякденній розмові.
  • Приклад: "Bạn thích đọc sách." (Ти любиш читати книжки.)

Однак, як тільки люди дізнаються, як краще звертатися один до одного залежно від віку та соціального становища, вони часто відмовляються від Tôi та Bạn. Нижче наведено кілька простих прикладів, які ви побачите всюди. Просто знайте, що є набагато більше в’єтнамських займенниках, ніж ці, і не впадайте у відчай, коли познайомитеся з їх різноманітністю!

• "Anh" (старший брат) та "Chị" (старша сестра): Використовується для звертання до когось старшого за вас з повагою. Це свідчить про ввічливість й визнання їхнього старшинства.
  • Приклад: "Anh có khỏe không?" (Як справи, старший брат?)
  • Приклад: "Chị đi đâu?" (Куди ти йдеш, старша сестра?)
• "Em" (молодший родич): Вживається кимось старшим, коли звертається до когось молодшого. Це ніжно й шанобливо.
  • Приклад: "Em ăn cơm chưa?" (Ти їв, молодший родич?)
• "Cô" (тітка) та "Chú" (дядько): Відноситься до дорослих людей середнього віку. Ви використовуєте ці терміни для людей приблизно такого ж віку, як і ваші батьки.
  • Приклад: "Cô thích món này không?" (Вам подобається ця страва, тітонька?)
  • Приклад: "Chú đến từ đâu?" (Звідки ти, дядьку?)
• Освітній контекст
  • "Thầy" (викладач, чоловік) та "Cô" (викладач, жінка): Висловлює повагу до вихователів. Це офіційне визнання їх ролі та досвіду. Учень часто називає себе em, хоча з дорослими учнями (наприклад, з приватними репетиторами) ви можете використовувати наведені вище на основі віку та статі.
    • Приклад: "Thầy giảng bài rất hay." (Учитель дуже добре пояснює урок.)
    • Приклад: "Cô có thể giúp em với bài tập này không?" (Ви можете допомогти мені з цим домашнім завданням, учителю?)

Ключові міркування

• Відносини над правилами: Вибір займенників у в’єтнамській мові більше пов’язаний із динамікою відносин, а не з суворими правилами. Те, що може бути формальним в одному контексті, може вважатися надто далеким в іншому.
• Гнучкість і контекст: гнучкість у використанні займенників означає, що учні повинні бути уважними до контексту та підказок тих, з ким вони спілкуються.
• Культурна чутливість: уважність до вживання займенників стосується не лише граматики; це також форма культурної поваги та розуміння.