Тіні забутих предків (1/3) Shadows|forgotten|ancestors Schatten der vergessenen Vorfahren (1/3) Shadows of forgotten ancestors (1/3) Тени забытых предков (1/3) Unutulmuş Ataların Gölgeleri (1/3)

МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ   Іван був дев'ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. ||||||||||houtsoule||Paliitchouks Mykhailo|Kotsiubynskyi||forgotten|ancestors|Ivan|was|nineteenth|child||Hutsul|family|Paliychuk Michał|||zapomnianych|przodków||był|dziewiętnastą|dzieckiem||||Palijczuków MIKHAIL KOTSYUBINSKY Shadow of Forgotten Ancestors Ivan was the nineteenth child in the Hutsul family of Paliychuk. MIKHAIL KOTSYUBYNSKY Unutulmuş Ataların Gölgeleri Ivan, Paliyçukların Hutsul ailesinin on dokuzuncu çocuğuydu. Двадцятою і останньою була Анничка. ||dernière|| twentieth||last|was|Anichka ||ostatnią||Aniczka The last and last was Annychka. Yirminci ve sonuncusu Annika'ydı. Не знати, чи то вічний шум Черемошу і скарги гірських потоків, що сповняли самотню хату на високій кичері(1), чи сум чорних смерекових лісів лякав дитину, тільки Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі. ||||||Черемош|||||||||||кичере||||еловых|лесов||||||||||||||||таким||кичеры|||||||ки||| ||||||de Tchereïmosh||les plaintes|montagnard|des ruisseaux||remplissaient|seule||||colline||||sapins||effrayait||||||||||kitsch||||kicera|||kichéri|intelligent|kichéri||||tristesse|odverta||| |to know||or|eternal|noise|the Cheremosh||complaints|mountain|streams|that|filling|lonely|house||high|hilltop||sorrow|of the black|spruce|black spruce forests|scared|the child|only|Ivan|all|cried|screamed|after|at night|not well|was growing||looked||mother|such|deep|old man|smart|kitchen||mother|in|in worry|turned|of|it|eyes Not knowing whether the eternal noise of the Cheremosh and the complaints of the mountain streams that filled the lonely hut on a tall hut (1), or the sums of the black fir forests scared the baby, only Ivan was crying at night, screaming badly, and staring at him so deeply. an old-fashioned sensible vision that his mother turned her eyes on in alarm. Yüksek bir kichera(1) üzerindeki ıssız evi dolduran Çeremoş'un sonsuz gürültüsü ve dağ derelerinin şikayetleri mi yoksa kara ladin ormanlarının hüznü mü çocuğu korkutuyordu bilinmez ama İvan sürekli ağlıyor, geceleri çığlık atıyor, zayıflıyor ve annesine öyle derin, yaşlı bir adamın zekasıyla bakıyordu ki annesi telaşla gözlerini ondan kaçırıyordu. Не раз вона з ляком думала навіть, що то не од неї дитина. ||||страхом|||||||| ||||peur||||||от|| |more than once|||fear|thought|even||||від||child More than once, she even thought that she was not her baby. Birden fazla kez, çocuğun kendisinden olmadığını düşünerek korktu. Не "сокотилася" баба при злогах, не обкурила десь хати, не засвітила свічки -- і хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бісеня. |сократилась|||злогах|||||||свечи|||бисерка|||||||бесенок |s'est inquiétée|||sloges||a fumé||||a allumé|||rusée|bête|a réussi||||||petit démon |squatted|the woman|at|syllables|not|smoked out|somewhere in|the house||lit|candles||cunning|she-devil|managed to|exchange||child|||little demon She did not "roll" her grandmother at the wicked, did not smoke somewhere in the house, did not light candles - and the cunning rabbit managed to exchange her baby for his rabid. Yaşlı kadın öfkelendiğinde "sızmıyordu", evinde sigara içmiyordu, mum yakmıyordu ve kurnaz iblis çocuğunu iblisiyle değiştirmeyi başardı. Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямились навіть, як довелося шить їй штани. ||||||подрастала|||стали|||||| Tantôt||||||grandissait||||||||| slowly|grew|the child||still||was growing|||realized|even||it came|sew||pants The child grew up slowly, yet she was growing, and they didn't even notice when it was time to sew her pants. Çocuk sert bir şekilde büyüdü, ama yine de büyüdü ve ona pantolon dikmek zorunda kaldıkları için utanmadılar bile. Але так само була чудна. ||||странная ||also||strange But she was just as strange. Ama aynı zamanda tuhaf biriydi. Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить. looks|in front of|himself||sees|something|distant|||unknown|to no one||without|reason|screams She looks ahead, but sees something distant and unknown to anyone, or she screams for no reason. Смотрит перед собой, а видит какое-то далекое и неизвестное никому или без причины кричит. Önüne bakar ve uzak ve kimsenin bilmediği bir şey görür ya da sebepsiz yere çığlık atar. Гачі(2) на йому спадають, а воно стоїть серед хати, заплющило очі, роззявило рота і верещить. Гачи||нем (ему)|||||||||||| the hooks||it|falling||it|stands|in the middle of|the house|it has closed|its eyes|gapes|mouth||screams Gachi (2) falls on it, and it stands in the middle of the house, closes its eyes, opens its mouth and screams. Gachalar(2) üzerine düşüyor ve evin ortasında gözleri kapalı, ağzı açık ve çığlık atarak duruyor. Тоді мати виймала люльку з зубів і, замахнувшись на нього, люто гукала: -- Ігі на тебе! |||люльку||||||||||| ||took out|the pipe||teeth||raising|||fiercely|shouted|Igi at you|at| Then the mother took the pipe out of her teeth and, swinging at him, shouted fiercely: -- Igi at you! Sonra annesi pipoyu dişlerinin arasından çıkarır ve ona doğru savurarak şiddetle bağırırdı: -- "Igi at you! Ти, обмініннику. |обменник |exchange person You, exchange dealer. Sen, takasçı. Щез би у озеро та в тріски!.. ||||||щепки would disappear|||the lake|||splashes Would you disappear into the lake and into splinters!.. Keşke gölde ve talaşların içinde olsaydım! І він щезав. ||he disappeared And he disappeared. Ve ortadan kayboldu. Котивсь зеленими царинками(3), маленький і білий, наче банька кульбаби, безстрашно забирався у темний ліс, де гаджуги(4) кивали над ним галузками, як ведмідь лабами. ||лугами|||||шарик|одуванчика|||||||гадюки||||ветками|||лапами rolling|green|meadows|small||white||a ball|dandelion|fearlessly|climbed||dark|forest||the branches|nodded|over||branches||bear paws|paws It rolled through the green fields(3), small and white like a dandelion bath, fearlessly climbing into the dark forest, where the gadjugi(4) nodded above it with branches like a bear's paws. Bir karahindiba banyosu gibi küçük ve beyaz, yeşil tarlaların(3) arasından yuvarlanarak korkusuzca karanlık ormana girdi, gadjugalar(4) bir ayının pençeleri gibi dallarıyla onun üzerinde başını salladı. Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. |||||||вершины||||||||||||||||||||||| from here|||mountains|close|and|distant|peaks||were blue||the sky||spruce|black||||blue|breath||the clear|the greenery|the meadows||like|mirrors|shone||frames of| From here I looked at the mountains, the nearby and distant peaks that were blue in the sky, at the dark spruce forests with their blue breath, at the bright greenery of the glades that shimmered like mirrors in the frames of trees. Buradan, gökyüzünde mavi, yakın ve uzak dağlara, mavi nefesleriyle siyah ladin ormanlarına, ağaçların çerçevelerinde ayna gibi parlayan tarlaların berrak yeşiline baktım. Під ним, в долині, кипів холодний Черемош. |||the valley|boiled|cold|river Cheremosh Below him, in the valley, the cold Cheremosh boiled. По далеких горбах дрімали на сонці самотні оселі. |distant|hills|were dozing||the sun|lonely|dwellings On the distant hills, solitary dwellings dozed in the sun. Були так тихо і сумно, чорні смереки безперестанку спускали сум свій в Черемош, а він ніс його долом й оповідав. ||quiet||sad||spruces|continuously|poured|sorrow||||||carried||downstream|and|told The black spruces were so quiet and sad, continuously pouring their sorrow into the Cheremosh, and it carried it down and told. -- Іва!.. Iva -- Iva!.. Мо-ой! my|my Mo-oy! -- гукали на Івана од хати, але він того не слухав, збирав малини, пукав з листочків, робив свистілку або пищав у травинку, намагаючись вдати голоси птахів та всі ті згуки, що чув у лісі. called||Ivan|||||that||listened|was gathering|raspberries|he was puffing||leaves||whistle||squeaked||the grass|trying|imitate||birds||||sounds||||the forest -- They called Ivan from the house, but he did not listen, gathering raspberries, popping with leaves, making a whistle or chirping in the grass, trying to imitate the voices of birds and all the sounds he heard in the forest. Ледве помітний в лісовім зелі, збирав квітки і косичив ними свою кресаню (бриль), а утомившись, лягав десь під сіном, що сохло на остривах(5), і співали йому до сну та й будили його своїм дзвоном гірські потоки. barely|noticeable||forest|vegetation|he was gathering|||braided|||hat|hat||tired|laying|||hay||was drying||the islands||||||||woke|||ringing|mountains|streams Barely noticeable in the forest greenery, he collected flowers and braided them into his cap (hat), and when tired, he would lie down somewhere under the hay that was drying on the ridges, and the mountain streams would sing him to sleep and wake him with their ringing. Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. |to Ivan|||years||||||differently When Ivan turned seven, he began to see the world differently. Він знав вже багато. ||already| Умів знаходити помічне зілля -- одален, матриган і підойму, розумів, про що канькає каня, з чого повстала зозуля, і коли оповідав про все те вдома, мати непевно позирала на нього: може, воно до нього говорить? |finding|helpful|herb|hemlock|matrigan||purslane|he understood|||caws|cuckoo|||arose|cuckoo|||||everything|it|||uncertainly|glanced|||||||is talking Знав, що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім; що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку(6): оленів, зайців і серн; що там блукає веселий чугайстир, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири. ||||rules|evil|force||evil spirit||spirit|rules||||the forests|plenty|forest spirits||herd|||livestock|deer|hares||goats|||wanders|merry|forest spirit|||asks|meeting||dance||tears apart|screams||||||the sound of an axe I knew that an evil power reigns in the world, that an aridnik (evil spirit) rules everything; that the forests are full of foresters who graze there for their margin(6): deer, hares and chamois; that there wanders a cheerful chugaistr, who is now asking the ribbon to dance and tearing meows; that lives in the forest the voice of the ax. Вище, по безводних далеких недеях(7), нявки розводять свої безконечні танки, а по скелях ховається щезник. above||waterless||the weeks||raise||endless|tanks|||the cliffs|hides|the elusive one Above, along the waterless, far-off nedeys(7), meowers breed their endless tanks, and the skunk hides on the rocks. Міг би розказати і про русалок, що гарної днини виходять з води на берег, щоб співати пісень, вигадувать байки і молитви, про потопельників, які по заході сонця сушать бліде тіло своє на каменях в річці. ||tell|||mermaids||beautiful|day|come out||||the shore||sing|songs|make up|tales||prayers||drowned people|||||dry|pale|body|theirs||the rocks||the river Всякі злі духи заповнюють скелі, ліси, провалля, хати й загороди та чигають на християнина або на маржину, щоб зробити їм шкоду. all kinds of|evil|spirits|fill|the rocks||caves|||enclosures||lie in wait||Christian|||marginalized person||||harm Не раз, прокинувшись уночі, серед ворожої тиші, він тремтів, сповнений жахом. ||waking up|||enemy|silence||trembled|filled|horror Весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна. ||||fairy tale|full of|wonders||||scary Тепер він вже мав обов'язки -- його посилали пасти корови. now||||responsibilities||sent him|to herd|cows Гнав в ліс своїх жовтаню та голубаню, і коли вони потопали в хвилях лісових трав та молодих смеречок і вже звідти обзивались до нього, як з-під води, тужливим дзвоном своїх дзвінків, він сідав десь на узбіччі гори, виймав денцівку (сопілку) і вигравав немудрі пісні, яких навчився од старших. drove||forest||yellow||bluebird||||were drowning||the waves|forest|grass||young|spruces|||from there|called|||||||sorrowful|bell||bells||sat|||the roadside|the mountains|he took out|denchivka|the pipe||won|the foolish|the songs|which|||the elders He drove his yellowhammer and pigeon into the forest, and when they were drowning in waves of forest grasses and young spruce trees and from there called to him as if from under water with the wistful ringing of their bells, he would sit down somewhere on the side of a mountain, take out his dentsivka (flute), and play simple songs that he had learned from his elders. Однак та музика не вдовольняла його. however||||satisfied| However, that music did not satisfy him. З досадою кидав денцівку і слухав інших мелодій, що жили в ньому, неясні і невловимі. |with annoyance|he threw|the dencivka||||melodies|||||vague||elusive With annoyance, he threw away the daytime dance and listened to other melodies that lived in him, unclear and elusive. Знизу підіймавсь до Івана і затоплював гори глухий гомін ріки, а в нього капав од часу до часу прозорий дзвін колокільця. from below|was rising||||was flooding|the mountains|deaf|rumble|||||dropped|||||clear|ring|bell's ringing From below, a dull roar of the river rose to Ivan and occasionally a transparent chime of the bell dripped into him. З-за галузки смереки виглядали зажурені гори, напоєні сумом тіней од хмар, що все стирали бліду усмішку царинок. ||the branch|spruce|looked|sorrowful||drunk|sorrow|of shadows||clouds|||wiped|pale|smile|the little king Through the branch of the spruce, the sorrowful mountains appeared, soaked in the sadness of shadows from clouds that erased the pale smile of the little prince. Гори щохвилини міняли свій настрій: коли сміялась царинка, хмурився ліс. |every minute|changed||mood||laughed|the princess|frowned| The mountains changed their mood every minute: when the little prince laughed, the forest frowned. І як трудно було вдивитись в те рухливе обличчя гір, так трудно було дитині спіймати химерну мелодію пісні, що вилась, тріпала крильцями коло самого вуха і не давалась. ||hard||to look closely||it||face|||hard||the child|catch|the whimsical|melody|||was weaving|fluttered|with its wings|by||ear|||gave itself And just as it was difficult to discern the changing face of the mountains, it was just as difficult for the child to catch the whimsical melody of the song that twisted and fluttered around the very ear and eluded capture. Одного разу він покинув свої корови і подряпавсь на самий грунь (верх). |||left||||scratched||very|top|top One time he left his cows and scratched his way to the very top. Ледве помітною стежкою підіймавсь вище і вище, поміж густі зарослі блідої папороті, колючої ожини й малини. barely|noticeable|path|was climbing||||among|dense|thickets|pale|ferns|thorny|blackberry||raspberries He was climbing higher and higher along a barely noticeable path, among dense thickets of pale fern, prickly blackberry, and raspberry. Легко перескакував з камінця на камінчик, перелазив через повалені дерева, продирався крізь гіллячки кущів. easily|jumped||stone||stone|he climbed over|over|fallen||made his way|through|small branches|bushes He easily jumped from stone to stone, climbed over fallen trees, and pushed his way through the branches of bushes. За ним підіймався з долини вічний шум річки, росли гори, і вже вставав на крайнебі блакитний привид Чорногори. Behind|it|was rising||the valley|eternal|noise|of the river|grew||||was rising||the edge|blue|ghost|of the Black Mountain The eternal noise of the river rose from the valley behind him, the mountains grew, and the blue ghost of the Chornohora was already rising on the horizon. Довгі плакучі трави крили тепер боки гори, дзвінки корів обзивались, як далеке зітхання, все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель, списаних лишаями, здушених у гадючих обіймах корінням смерек. Long|weeping|grasses|were covering||||the bells|cows|called|||sigh||more often||||||||the top||||rocks|||suffocated||||of the roots| Long weeping grasses now covered the sides of the mountain, the bells of the cows rang like a distant sigh, and larger stones were encountered more and more frequently, which further up, at the very top, created a chaos of shattered rocks, covered only with lichens, choked in the serpentine embraces of the roots of spruces. Під ногами в Івана кождий камінь вкривали рудаві мхи, грубі м'які, шовкові. ||||every||covered||||| Beneath Ivan's feet, every stone was covered with reddish moss, coarse and soft, silky. Теплі і ніжні, вони ховали у собі позолочену сонцем воду літніх дощів, м'яко вгинались і обіймали ногу, як пухова подушка. ||gentle|||||||||rains||||||||pillow Warm and tender, they hid within them the golden sunlit water of summer rains, softly bending and embracing the leg like a down pillow. Кучерява зелень гогозів і афин(8) запустила своє коріння у глибінь моху, а зверху сипнула росою червоних та синіх ягід. ||||fennel||||||||||||||berries The curly green of gooses and afins launched its roots into the depths of the moss, while on top it sprinkled the dew of red and blue berries. Тут Іван сів одпочити. Here Ivan sat down to rest. Ніжно дзвеніла над ним хвоя смерек, змішавшись з шумом ріки, сонце налляло злотом глибоку долину, зазеленило трави, десь курився синій димок од ватри(9), з-за Ігриця оксамитовим гулом котився грім. ||||||||the noise|||||deep|||the grass||||||||||||| The gentle firs were ringing above him, mixed with the noise of the river, the sun poured gold into the deep valley, greened the grasses, somewhere a blue smoke was rising from a bonfire, and from behind Ihrets the thunder rolled with a velvety rumble. Іван сидів і слухав, забувши зовсім, що має доглядати корови. Ivan sat and listened, completely forgetting that he was supposed to tend to the cows. І ось раптом в сій дзвінкій тиші почув він тиху музику, яка так довго і невловимо вилась круг його вуха, що навіть справляла муку! |||||||||||||||unnoticeably||around|||||caused|torment And suddenly, in this ringing silence, he heard a quiet music that had been swirling around his ear for so long and so elusive that it even caused him pain! Застиглий і нерухомий, витягнув шию і з радісним напруженням ловив дивну мелодію пісні. |||||||||was catching||| Frozen and motionless, he stretched his neck and with joyful tension caught the strange melody of the song. Так люди не грали, він принаймні ніколи не чув. But people did not play like that, he had at least never heard it. Але хто грав? But who played? Навкруги була пустка, самотній ліс і не видно було живої душі. ||emptiness|||||||| There was emptiness all around, a lonely forest and no living soul in sight. Іван озирнувся назад, на скелі, -- і скаменів. ||||||turned to stone Ivan looked back at the rocks -- and turned to stone. На камені, верхи, сидів "той", щезник, скривив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру. ||||||||beard||||||||flauta On the stone, on top, sat 'the one', the vanisher, twisting his sharp beard, lowering his horns and, closing his eyes, blew into the flute. "Нема моїх кіз... Нема моїх кіз..." -- розливалась жалем флояра. |||||goats||| "There are no my goats... There are no my goats..." -- lamented the flute player. Та ось ріжки піднялись вгору, щоки надулись і розплющились очі. |||||cheeks|||opened| But here, the horns raised up, the cheeks puffed out, and the eyes widened. "Є мої кози... Є мої кози..." -- заскакали радісно згуки, і Іван з жахом побачив, як, виткнувшись з-за галузок, затрясли головами бородаті цапи. ||||||jumped|||||||||||||||bearded| "There are my goats... There are my goats..." -- joyfully exclaimed the sounds, and Ivan, in horror, saw how, emerging from behind the branches, the bearded rams shook their heads. Він хтів тікати -- й не міг. He wanted to escape -- and couldn't. Сидів прикутий на місці і німо кричав од холодного жаху, а коли врешті видобув голос, щезник звинувся і пропав раптом у скелі, а цапи обернулись в коріння дерев, повалених вітром. ||||||||||||||||||||||||turned||||| He sat bound in place and silently screamed from cold terror, and when he finally found his voice, the snare suddenly vanished and disappeared into the rock, while the goats turned into the roots of trees uprooted by the wind. Іван гнав тепер вниз, без тями, наосліп, рвав зрадливі обійми ожин, ламав сухі гіллячки, котився по слизьких мхах і з жахом чув, що за ним щось женеться. |was chasing||||mind||tore|||blackberries||dry|branches|||||||||||||is chasing Ivan was now rushing down, senselessly, blindly, tearing away the treacherous embrace of the blackberries, breaking dry twigs, rolling on the slippery moss, and in horror heard that something was chasing him. Нарешті впав. Finally fell. Скільки лежав, не пам'ятає. He doesn't remember how long he lay there. Прийшовши до себе і вздрівши знайомі місця, він заспокоївся трохи. ||||seeing||||calmed down| Having come to himself and seeing familiar places, he calmed down a little. Здивований, наслухав якийсь час. Surprised, he listened for a while. Пісня, здавалось, бриніла вже в ньому. ||was ringing||| The song seemed to be resonating within him. Він вийняв денцівку. He took out the daybook. Зразу йому не йшло, мелодія не давалась. At first, it didn't come to him, the melody was elusive. Починав грати спочатку, напружував пам'ять, ловив якісь згуки, і коли врешті знайшов, що віддавна шукав, що не давало йому спокою, і лісом поплила чудна, не відома ще пісня, радість вступила у його серце, залляла сонцем гори, ліс і траву, заклекотіла в потоках, підняла ноги в Івана, і він, пожбурнувши денцівку в траву та взявшись у боки, закрутився в танці. |||||||||||found||||||||||||a strange||||||||||poured|||||grass||||||||||throwing|||the grass||||||| He began to play from the start, straining his memory, catching some sounds, and when he finally found what he had long sought, what had denied him peace, a strange, unknown song floated through the forest, joy entered his heart, flooded the mountains, forest, and grass with sunlight, rippled in streams, lifted Ivan's legs, and he, tossing his cap into the grass and placing his hands on his hips, began to spin in a dance. Перебирав ногами, ставав легко на пальці, бив босими п'ятами в землю, щібав голубці, крутився і присідав. he was moving||||||||heels||||pigeons|||squatted He was picking up his feet, lightly standing on his toes, striking the ground with his bare heels, jumping high, spinning, and squatting. "Є мої кози... Є мої кози..." -- щось співало у ньому. |||||||sang|| "I have my goats... I have my goats..." -- something sang within him. На сонячній плямі полянки, що закралась в похмуре царство смерек, скакав біленький хлопчик, немов метелик пурхав зі стебла на стеблину, а обидві корови -- жовтаня і голубаня, просунувши голови межи галузки, привітно дивились на нього, жуючи жуйку, та зрідка дзвонили йому до танцю. |||meadows||||gloomy|kingdom|spruces||white|||butterfly|||stalk|||||||||||between||friendly|looked|||||||called||| On the sunny patch of the clearing, which had crept into the gloomy realm of spruces, a little white boy jumped, fluttering like a butterfly from stem to stem, while both cows -- the yellow and the blue one, peering their heads between the branches, looked at him kindly, chewing their cud, and occasionally rang their bells to invite him to dance. Так знайшов він у лісі те, чого шукав. Thus he found in the forest what he was looking for. Вдома, в родині, Іван часто був свідком неспокою і горя. ||||||a witness of|unrest||sorrow At home, in the family, Ivan often witnessed unrest and sorrow. За його пам'яті вже двічі коло їх хати трембітала трембіта(10), оповіщаючи горам і долам про смерть: раз, коли брата Олексу роздушило дерево в лісі, а вдруге, коли браччік Василь, файний веселий леЄінь, загинув у бійці з ворожим родом, посічений топірцями. ||||||||||informing|the mountains||valleys||||||||||||a second time||||fine||young man|||fighters|||||axes In his memory, the trembita had already sounded twice near their house, announcing to the mountains and valleys about death: once when his brother Oleksa was crushed by a tree in the forest, and a second time when the groom Vasyl, a nice cheerful lad, died in a fight with an enemy clan, hacked by axes. Се була стара ворожнеча між їхнім родом і родом Гутенюків. |||||||||Hutenyuks This was an old feud between their clan and the Hutenyuks. Хоч всі в родині кипіли злістю й завзяттям на той диявольський рід, але ніхто не міг докладно розказати Іванові, звідки пішла ворожнеча. ||||were boiling||||||||||||||||| Although everyone in the family was boiling with anger and determination against that devilish kin, no one could clearly explain to Ivan where the hostility originated. Він теж горів бажанням помститись і хапавсь за татову бартку, важку ще для нього, готовий кинутись в бій. ||||to take revenge|||||axe|||||||| He too was burning with a desire for revenge and was grabbing his father's heavy barbell, which was still too heavy for him, ready to throw himself into the fight. То байка, що Іван був дев'ятнадцятий в батька, а Анничка двадцята. ||||||||||twentieth It's a fable that Ivan was the nineteenth to his father, and Annichka the twentieth. Їхня родина була невелика: старині двоє та п'ятеро дітей. ||||the elderly|||| Their family was small: the old couple had two children and five kids. Решта п'ятнадцять спочило на цвинтарі біля церковці. ||||cemetery||the church The remaining fifteen rested in the cemetery by the church. Всі вони були богомільні, любили ходити до церкви, і особливо на храм. |||pious|||||||| All of them were devout, loved to go to church, especially to the temple. Там можна побачитись було з далеким родом, що осівся по околишніх селах, та й траплялась нагода оддячить Гутенюкам за смерть Василеву та за ту кров, що не раз чюрила з Палійчуків. ||to meet||||||||the surrounding||||there was|||||||||||||||| There, it was possible to meet with distant relatives who had settled in the surrounding villages, and there was also an opportunity to repay the Hutenyuks for Vasyl's death and for the blood that had often flowed from the Paliychuks. Витягалось найкраще лудіння (одежа), нові крашениці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом, дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гугля, яку мати обережно несла на ціпку через плече. It was pulled out||||||written||||||stuffed||wire||crimson||||||||||||||guglia|| The best tinning (clothing) was taken out, new dyed fabrics, embroidered caps, cherries, and tabivkas, heavily studded with nails, wire belts, red silk handkerchiefs, and even a splendid and snow-white hood that the mother carefully carried on a stick over her shoulder. Іван теж дістав нову кресаню і довгу дзьобню, що била його по ногах. |||||||beak||hit||| Ivan also received a new knife and a long bill that hit him on the legs. Сідлались коні, і суточками(11) зеленим верхом ішов пишний похід та закосичував плай гейби червоним маком. |||||ridge|||||||gaily||poppy По горах, долами й верхами, тяглися святочно прибрані люди. ||valleys|||||| People dressed in festive attire stretched across the mountains, valleys, and heights. Зелена отава царинок розцвіталася раптом, вздовж Черемошу плив різнобарвний потік, а десь високо, на чорному запиналі смерекових лісів, жаром горів під ранішнім сонцем червоний дашок гуцульського парасоля. |meadow||||||flowed||stream||||||ridge|||||||||||umbrella The green grass of the meadows suddenly bloomed, a stream of various colors flowed along the Cheremosh, and somewhere high, against the black backdrop of the spruce forests, the red canopy of the Hutsul umbrella burned with heat under the morning sun. Незабаром Іван побачив стрічу ворожих родів. |||the meeting||clans Soon Ivan saw the meeting of hostile clans. Вони вже вертали з храму, тато був трохи напитий. ||were returning||||||drunk Раптом на вузенькій дорозі, між скелею і Черемошем, зробився тиск. ||narrow|||||the Cheremosh|| Suddenly, on the narrow road, between the rock and the Cheremosh, pressure built up. Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки -- спинились і збились в купу. |||||||||gathered|| Carts, horse-drawn and on foot, men and women - stopped and huddled together. В лютому Євалті, що звіявсь одразу, як вихор, невідомо од чого, заблищали залізні бартки та заскакали перед самим обличчям. |February||||||||||||barkings||||| In the fierce Yevalta, which swirled up at once like a whirlwind, unknown from what, iron bars glimmered and jumped right in front of the face. Як кремінь і криця, стялись роди-- Гутенюки з Палійчуками, і перше ніж Іван встиг розібрати, про що їм йдеться, тато розмахнув бартку і вдарив плазом комусь по чолі, з якого бризнула кров, залляла лице, сорочку та пишний кептар. ||||||Hutenyuki||||||||||||||swung||||||||||spurted|||||||bat Йойкнула челядь(12), кинулась одтягати. yelled|||to pull away а вже людина з лицем червоним, як його гачі, тяла барткою ворога в голову, і похитнувся Іванів тато, як підтята смерека. |||||||||took||||||||||cut down|spruce And already a person with a face red as his hooks, struck the enemy in the head with a bar, and Ivan's father swayed like a cut spruce. Іван кинувся в бійку. Ivan rushed into the fight. Не пам'ятав, що робить. Did not remember what he was doing. Щось підняло його. |lifted| Something lifted him. Але дорослі потолочили йому ноги, і він не міг протиснутись туди, де бились. ||||||||||||they were fighting But the adults trampled his legs, and he couldn't squeeze into the place where they were fighting. Все ще гарячий, роз'юшений злістю, він наскочив з розгону на маленьке дівча, що тряслось з жаху біля самого воза. |||angry||||||||girl||||||| Still hot, enraged with anger, he charged at the little girl who was trembling with fear right by the cart. Ага! Aha! Се, певно, Гутенюкова дівка! This is probably Guteniuk's girl! І, не думавши довго, ударив її в лице. ||thinking||hit||| And, without thinking long, he hit her in the face. Вона скривилась, притулила руками до грудей сорочку і почала тікати. |grimaced|||||||| She winced, pressed her shirt to her chest with her hands, and began to run away. Іван зловив її коло ріки, шарпнув за пазуху і роздер. |caught||||pulled|||| Ivan caught her by the river, pulled her out from his bosom and tore her apart. Звідти впали на землю нові кісники, а дівчинка з криком кинулась їх захищати. |||||kittens||||scream||| From there, new snippets fell to the ground, and the girl screamed as she rushed to protect them. Але він видер і кинув у воду. ||pulled|||| But he ripped them out and threw them into the water. Тоді дівчинка, зігнута вся, подивилась на нього спідлоба якимсь глибоким зором чорних матових очей і спокійно сказала: -- Нічьо... В мене є другі... май ліпші. ||||||||||||matte||||||||||| Then the girl, all bent over, looked at him from underneath with some deep gaze of her black matte eyes and calmly said: -- It's nothing... I have others... much better. Вона наче його потішала. It seemed she was comforting him. Здивований лагідним тоном, хлопець мовчав. Surprised by her gentle tone, the boy remained silent. -- Мені неня купила нову запаску... і постоли... і мережані капчурі... і... Він все ще не знав, що сказати. |||||||||caps|||||||| -- My mother bought me a new spare tire... and slippers... and lace caps... and... He still didn't know what to say. -- Я си обую файно та й буду дівка... Тоді йому заздрісне стало. ||||||||||jealous| -- I will put on my nice shoes and be a girl... Then he became envious. -- А я вже вмію грати в денцівку. -- And I already know how to dance. -- Наш Федір зробив си таку файну флояру... та й як зайграє... Іван надувся. |||||fine||||||| -- Our Fedir made such a nice flute... and when he plays it... Ivan got annoyed. -- Я вже щезника бачив. ||a ghost| -- I have already seen a disappearance. Вона неймовірно подивилась на нього. She looked at him incredibly. -- А наш о ж ти б'єш си? |||||hit| -- And what are you hitting yourself for? -- А ти нашо коло воза стояла? ||why||| -- And why were you standing by the cart? Вона подумала трохи, не знаючи, що одповісти, і почала шукать щось за пазухою. ||||||to answer|||||| She thought for a moment, not knowing what to answer, and started looking for something in her bosom. Витягла врешті довгий цукерок. Finally pulled out a long candy. -- Ади! Adi! -- Here! Половину вкусила, а другу поважним, повним довір'я рухом подала йому. ||||||trust||| Took a bite of half, and with a serious, full-of-trust gesture handed him the other half. -- На! Він завагався, але узяв. He hesitated but took it. Тепер вони вже сиділи рядочком, забувши про вереск бійки й сердитий шум річки, а вона оповідала йому, що зветься Марічка, що пасе вже дроб'єта (вівці), що якась Марцинова -- сліпа на одно око -- покрала у них муку... і таке інше, обом цікаве, близьке і зрозуміле, а погляд її чорних матових очей м'яко поринав у Іваново серце... І втретє затрембітала трембіта про смерть в самотній хаті на високій кичері: другого дня по бійці помер старий Палійчук. |||||||heath|fighting||angry|noise||||was telling|||is called|||||||||Marcinova|||||||||||||||||||||matte|||plunged||Ivanovo||||||||||||||||||||Paliychuk Now they were sitting in a row, forgetting about the screams of the fight and the angry noise of the river, while she told him that her name was Marichka, that she was already herding the sheep, that some blind woman named Marcinova had stolen their flour... and such things, both interesting, close, and understandable to them, and the gaze of her black matte eyes softly sank into Ivan's heart... And for the third time, the trembita (a traditional signal horn) sounded about death in the lonely house on the high hill: the day after the fight, old Paliychuk died. Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті Єазди. ||came|||||| Difficult times came to Ivan's family after the death of Yezda. Загніздилось безладдя, спливали гаразди, продавались царинки одна по одній, і маржина десь танула так, як по горах весною сніги. Nestled|chaos|were surfacing|||little queens||||||||||||| Chaos settled in, troubles surfaced, the treasures were sold one by one, and the little profits melted away like the spring snows in the mountains. Але в Івановій пам'яті татова смерть не так довго жила, як знайомість з дівчам, що, скривджене ним безневинно, повним довір'я рухом подало йому половину цукерка. |||||||||||||the girls||||||trust||offered|||candy But in Ivan's memory, his father's death did not linger as long as the acquaintance with the girl, who, innocently wronged by him, offered him half of a candy with a full gesture of trust. В його давній і безпричинний смуток влилась нова течійка. ||||||flowed in|| A new stream flowed into his ancient and baseless sadness. Вона несвідомо тягла його в гори, носила по сусідніх кичерах, лісах і долинах, де б він міг стріти Марічку. |||||||||meadows||||||||| She unconsciously pulled him into the mountains, carried him through the neighboring hills, forests, and valleys, where he could meet Marichka. І він стрівся нарешті з нею: пасла ягнята. |||||||lambs And he finally met her: she was grazing lambs. Марічка його прийняла, як би давно сподівалась: він буде з нею пасти овечки. ||||||she had been hoping|||||| Marichka accepted him as if she had long expected it: he would be with her to graze the sheep. А й справді! Нехай жовтаня та голубаня для себе б'ють в колокільці та вирікують в лісі, а він йме пасти її ягнята. ||||||strike|||||||||takes||| Let the yellow and bluebirds ring their bells for themselves and sing in the forest, while he tends her lambs. І як вони пасли! |||were grazing And how they grazed! Білі ярки, забившись у холодок під смереку, дивились дурними очима, як качались по мхах двоє дітей, дзвонячи в тиші молодим сміхом. |Yarки||||||||||||moss|||ringing||||laughter The white ravines, hiding in the coolness under the spruce, looked with silly eyes as two children rolled on the moss, ringing with young laughter in the silence. Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці. ||||||||peered||||||||||||||breathed|||||melt|| В щілині поміж горами летів в долину потік і тряс по каміннях сивою бородою. |||||||||||the stones|| Так було тепло, самотньо і лячно у віковічній тиші, яку беріг ліс, що діти чули власне дихання. |||||||eternal||||||||| Але вухо уперто ловило і побільшало до найбільших розмірів усякий згук, що мусив жить в лісі, і їм часом здавалось, що вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей. ||||||||||sound|||||||||it seemed|||||||dull|thudding|the bard||| -- Чуєш, Іва? -- шепотіла Марічка. -- Чому б не мав чути? А чую. Вони обоє знали, що то бродить по лісі невидима сокира, гупа об дерева і хека з втомлених грудей. |||||wanders|||||thud||||heaving||| They both knew that an invisible axe was roaming the forest, thudding against the trees and the sighs from tired chests. Ляк проганяв їх звідти в долину, де потік плив спокійніше. |drove away||||the valley||the stream|flowed|more calmly Fear drove them away to the valley where the stream flowed more peacefully. Вони робили собі курбало у потоці, глибоке місце, і, роздягшись, бовтались в нім, як двоє лісних звірят, що не знають, що таке сором. |||||the stream||||||||||forest|||||||shame They made themselves a whirlpool in the stream, a deep spot, and, undressing, they splashed around in it like two forest animals that do not know what shame is. Сонце спочивало на їх яснім волоссі і било в очі, а льодова вода потоку щипала тіло. ||||clear||||||||||pinched| Марічка перша змерзала і пускалася бігти. ||||started| -- Стій,-- гукав на неї Іван,-- звідки ти? |shouted||||| -- З Я-вор-рова,-- цокотіла зубами синя Марічка. |||||her teeth|blue| -- From Yavorov,-- blue Marichka was chattering her teeth. -- А чия ти? -- And whose are you? -- Ковальова. Kovalova -- Kovalova. -- Бувай здорова, ковальова! -- щипав її Іван і пускавсь доганяти, аж поки потомлені, але загріті, не падали на траву. pinched|||||to catch up||||||||| -- Ivan pinched her and started to chase her, until they fell on the grass, exhausted but warmed up. В тихім плесі потічка, над яким горів царівник сонячним світом та синів лабуштан низкою черевичків, жалібно кумкали жаби. |||||||the kingfisher|||||||||croaked| In the quiet pool of the stream, where the little prince shone with sunlight and the sons of the labushka flashed a row of shoes, the frogs croaked mournfully. Іван нахилявся понад потоком і питав жабу: -- Кума-кума, шо-с варила? |||||||Kuma|||| Ivan leaned over the stream and asked the frog: -- Kumа-kumа, what have you been cooking? -- Бурак -- борщ. burak| Бурак -- борщ. Бурак -- борщ... -- кректала Марічка... -- Бураки-ки-ки! ||squeaked||||Borscht Бураки-ки-ки! Бураки-ки-ки! -- верещали обоє, заплющивши очі, аж жаби здивовано мовкли. |||||||were silent -- both were shouting with their eyes closed, while the frogs were surprisingly silent. І так вони пасли, що не раз розгубили овечки. |||||||lost|the sheep And so they grazed that they often lost the sheep. Коли вони старшими стали, забави були вже інші. ||older||||| When they grew older, the games were different. Тепер Іван був уже леЄінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню. |||||||||||curls|||wide|||| Марічка теж вже ходила в заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись. |||had gone|||||signified||||||| Marichka has also walked in braids, which meant that she was already ready to be given away. Не пасли більше вкупі ягнята і стрічались лиш в свято або в неділю. ||||||met||||||Sunday The lambs no longer grazed together and only met on holidays or Sundays. Сходились коло церкви або десь в лісі, щоб стариня не знала, як кохаються діти. They gathered||||||||the old woman||||| They gathered around the church or somewhere in the forest, so the old folks wouldn't know how the children were in love. ворожих родів. enemy families. Марічка любила, коли він грав на флояру. ||||played||the flute Marichka loved it when he played the flute. Задуманий все, встромляв очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі, прикладав мережану дудку до повних уст, і чудна пісня, якої ніхто не грав, тихо спадала на зелену отаву царинок, де вигідно послали свої тіні смереки. Pensive||stuck|||||||||||he was applying|a netted|pipe|||||||||||||||hay||||sent||| Thoughtful, he gazed somewhere beyond the mountains, as if he saw what others did not, bringing the laced pipe to his full lips, and a strange song, one that no one played, quietly descended onto the green grass where the spruces had advantageously cast their shadows. Холодно було і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі згуки. ||||||||flew out||| Наче зими лежали по мертвих горах. Та ось з-за гори встає вже бог-сонце і вкладає свою голову в землю. ||||||||||puts|||| Зрушились зими, збудились води, і задзвеніла земля од співу потоків. moved||awoke|||rang|||the singing| Розсипалось сонце пилом квіток, легким ходом ідуть по царинках нявки, а під ногами у них зеленіє перша трава. scattered|||||step|||meadows|||||||is green||grass Зеленим духом дихнули смереки, зеленим сміхом засміялися трави, на всьому світі тільки дві барви: в зеленій -- земля, в блакитній -- небо... А долом Черемош мчить, жене зелену кров гір, неспокійну й шумливу... |spirit|breathed||||||||||||||||||||||||||restless||noisy Трембіта!.. Туру-рай-ра... Туру-рай-ра... Заграло серце у вівчарів, заблеяли вівці, учувши пашу.. Шумить шваром полонина холодна, а з диких ломів, з гайна, встає на задні лаби ведмідь, пробує голос і вже бачить заспаним оком свою поживу. Turu||||||played|||shepherds|||hearing|pasture||the shvar||||||from the cliffs||from the thicket||||on its hind legs||tries|||||sleepy|||I will live Б'ють плови(13) весняні, ричать громом гірські верхи -- і дух злого холодом віє од Чорногори... а тут раптом з'являється сонце -- праве боже лице -- і вже дзвенить у коси, що кладуть сіно в поліг. Beat|plows|spring|||||||||blows||Chornohora||||||the right||face|||||||they lay|hay||field З гори на гору, з поточка в поточок пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця... Ой прибігла з полонинки Білая овечка - Люблю тебе, файла любко, Та й твої словечка... Тихо дзвонить хвоя смерек, тихо шепчуть ліси холодні сни літньої ночі, плачуть дзвінки коров, і гори безперестанку спускають сум свій в потоки. |||||stream||stream|hops|the colomykа|||transparent||||||||flap|||||from the meadow|Bila|sheep|||file|my dear||||words||calls||||whisper||||||||cow||||they let down|||| З лускотом й зойком летить десь в долину зрубане дерево в лісі, аж гори одвітно зітхають,-- і знову плаче трембіта. |rustling||sigh|||||felled||||||echoingly|sighing|||| Тепер вже на смерть... Спочив хтось навіки по тяжкій праці. ||||rested||||hard| Закувала зозуленька та й коло Менчила... от тепер вже співаночка комусь си скінчила... Марічка обзивалась на гру флояри, як самичка до дикого голуба,-- співанками. The cuckoo|the cuckoo||||Menchila||||song|||has finished|||||flute||a hen||wild|dove|with songs Вона їх знала безліч. |||a multitude Звідки вони з'являлись -- не могла б розказати. ||appeared|||| Вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні по сіножатях, як смереки ростуть по горах. ||swung|||||the cradle|splashing||the bath||||breasts||||self-sown||meadows||spruces||| На що б око не впало, що б не сталось на світі: чи пропала овечка, полюбив леЄінь, зрадила дівка, заслабла корова, зашуміла смерека -- все виливалось у пісню, легку і просту, як ті гори в їх давнім, первіснім житті. |||||||||||||||||betrayed||fell ill||rustled|||poured out||song|light||simple|||||||primitive| Марічка і сама вміла складати пісні. Сидячи на землі, поруч з Іваном, вона обіймала свої коліна і потиху гойдалася в такт. |||||||||||quietly|swayed|| її круглі литки, опалені сонцем і од колін голі до червоних онучів, чорніли під полою сорочки, а повні губи мило ламались, коли вона починала: Зозулька ми закувала сива та маленька. ||calves|burned||||||||ankles|were blackening||the hem||||||broke||||||||| На все село іскладена пісенька новенька... Маріччина пісня оповідала всім добре знайому подію, ще свіжу: як зчарувала Андрія Параска, як він вмирав од того та навчав не любити чужі молодиці. |||was composed|||Marichka's||||||||||charmed||Paraska||||||||||other people's|wives Або про горе матері, якої син загинув у лісі, придушений деревом. Пісні були сумні, прості і ревні, аж краяли серце. |||||||tore| Вона їх звичайно кінчала: Ой кувала ми зозулька та й коло потічка. |||||||||||the stream А хто ісклав співаночку? |||a song And who composed the song? Йванкова Марічка. |Marichka Ivan's Marichka. Вона давно вже була Іванкова, ще з тринадцяти літ. |||||||thirteen| She has been Ivan's for a long time, since she was thirteen. Що ж в тому дивного було? What was so strange about that? Пасучи вівці, бачила часто, як цап перчить козу або баран валує вівці,-- все було так просто, природно, відколи світ світом, що жадна нечиста думка не засмітила їй серця. |sheep|||||butts|the goat||||the sheep||||||||||not a single|||||| While herding sheep, she often saw how the goat butts the goat or the ram pushes the sheep - it was all so simple, natural, since the world began, that no unclean thought ever sullied her heart. Правда, кози та вівці стають од того кітні, але людям помагає ворожка. |||||||||||the fortune-teller It's true that goats and sheep become frisky from that, but it helps people when a witch intervenes. Марічка не боялась нічого. ||was afraid| Marichka was not afraid of anything. За поясом, на голім тілі, вона носила часник, над яким пошептала ворожка, їй ніщо тепер не зашкодить. ||||||carried|garlic||||the fortune-teller||nothing||| She carried garlic, over which the sorceress had whispered, on her bare body under her belt; nothing would harm her now. На згадку про се Марічка лукаво осміхалась до себе і обіймала Івана за шию. ||||||smiled||||||| In memory of this, Marichka slyly smiled to herself and embraced Ivan around the neck. -- Любчику Іванку! dear| -- Dear Ivanko! Ци будемо в парі усе? we|||pair| Will we be together forever? -- Єк бог даст, моє солодашко. ||||sweetie -- If God wills, my sweet. -- Ой, ні! -- Oh, no! Велику пізьму має у серці стариня наша. |||||old woman| Our ancestress has a great wisdom in her heart. Не набутися нам. |to be acquired| We must not be lost. Тоді його очі темніли і груз топірець в землю. |||||the weight||| Then his eyes darkened, and the axe head sank into the ground. -- Я не требую їхнею згодою. ||||consent -- I do not require their consent. Най що хотє роб'є, а ти будеш моєю. |||to do|||| Let him do what he wants, and you will be mine. -- Ой мой-мой! |my| -- Oh my-my! Шо ти говориш... -- Шо чуєш, душко. |||||darling What are you saying... -- What you hear, sweetheart. І наче на злість старині він на танцях вимахував дівкою так, що аж постоли розсідались. ||||||||||||||split And seemingly out of spite, he waved the girl around at the dances so much that even his shoes came apart. Однак не все так складалось, як думав Іван. ||||was turning out||| However, not everything turned out as Ivan thought. Ґаздівство його руйнувалось, вже не було коло чого усім робити і треба було йти в найми. Хозяйство||||||||||||||| |||||||||||||||hiring His farming was falling apart, there was no longer anything for everyone to do, and he had to go to work as a hired laborer. Жура гризла Івана. |bitten| The gnawing worry consumed Ivan. -- Мушу йти в полонину, Марічко,-- сумував, він заздалегідь. |||||||in advance -- I must go to the meadow, Marichka,-- he was sad, he said in advance. -- Шо ж, йди, Іванку,-- покірно обзивалась Марічка.-- Така нам доля судилась... І вона співанками косичила їх розлучення, Їй було жалко, що надовго перервуться їхні стрічі в тихому лісі. ||||||||||||||||||||||||встречи||| ||||submissively|||||||||||||||it was a pity|||||||| -- Well, go, Ivanko,-- Marichka replied submissively.-- Such is the fate that has been destined for us... And she braided their separation with songs, feeling sorry that their meetings in the quiet forest would be interrupted for a long time. Обіймала за шию Івана та, тулячи до його лиця біляву головку, стиха співала йому над вухом: Ізгадай мні, мій миленький, Два рази на днину, А я тебе ізгадаю Сім раз на годину. ||||||||||head||||||remember|||darling||||||||I will remember||||hour She hugged Ivan around the neck and, leaning her blonde head against his face, softly sang to him near his ear: Remember me, my dear, Twice a day, And I will remember you Seven times an hour. -- Ізгадаєш? Will you remember? -- Will you remember? -- Ізгадаю, Марічко. -- I will remember, Marichka. -- Нічьо! nothing -- No problem! -- потішала вона його.-- Ти меш, сарако, вівчарити, я му сіно робити. she pleased|||||||||| -- she pleased him.-- You live, shepherd, I will make hay. Вилізу на копицу та й си подивлю в гори на полонинку, а ти мені затрембітай... Може, почую. ||haystack||||||||the meadow||||tremble|| I will climb onto the haystack and look at the mountains on the meadow, and you play me a tune... Maybe I'll hear it. Як муть мряки сідати на гори, я сяду та й си заплачу, що не видно, де пробуває милий. |||||||||||I will cry|||||stays| When the mists begin to settle on the mountains, I will sit down and cry, because I can't see where my dear is. А як в погожу нічку зазоріє небо, я му дивитись, котра зірка над полонинков -- тоту бачить Іванко... Тільки співати залишу.... -- Чьому? ||||night||||||||||||Ivan|||| Співай, Марічко, не втрачай веселості свої, я си хутко поверну. ||||cheerfulness||||| Але вона тільки сумно головою хитала. |||||shook Співаночки мої милі, Де я вас подію? my little songs||dear|||| My dear songs, where shall I sow you? Хіба я вас, співаночки, Горами посію, -- стиха обізвалась до нього Марічка. |||||||called||| Am I to sow you, songs, in the mountains? - Marichka whispered softly to him. Гой ви мете, співаночки, Горами співати, Я си буду, молоденька, Сльозами вмивати. |||||||||||wash Oh, you are sweeping, songs, to sing in the mountains, I will, young one, wash my face with tears. Марічка зітхнула і ще сумніше додала: Ой як буде добра доля, Я вас позбираю, А як буде лиха доля, Я вас занехаю... -- Отак і мені... Може, і занехаю... Іван слухав тоненький дівочий голос і думав, що вона давно вже засіяла гори співанками своїми, що їх співають ліси й сіножаті, груні й полонини, дзвонять потоки і виспівує сонце... Але прийде пора, він поверне до неї, і вона знов позбирає співанки, щоб було одбуть чим весілля... x x x   Теплим весняним ранком Іван ішов в полонину. |||||||||||||||||bad|||||||||||||thin|girl's||||||||||||||||||||||||sings||||||||||||||||||||||warm|spring||||| Ліси ще дихали холодками, гірські води шуміли на скоках, а плай(14) радісно підіймався угору поміж воринням(15). The forests||||||rumbled|||||||||the ferns The forests were still breathing with coolness, the mountain waters roared over the jumps, and the hill joyfully rose up among the rushes. Хоч йому тяжко було покидати Марічку, а проте сонце і та шумлива зелена воля, що підпирала верхами небо, вливали в нього бадьорість. |||||Marichka||||||||||||||||cheerfulness Although it was hard for him to leave Marichka, the sun and that noisy green freedom, which supported the sky above, poured invigorating energy into him. Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік, і вітав стрічних, аби тільки почути свій голос: -- Слава Ісусу! ||||||||||||those he met|||||||Jesus He easily jumped from stone to stone, like a mountain stream, and greeted those he met, just to hear his own voice: -- Glory to Jesus! -- Навіки слава. По далеких горбах самотіли тихі гуцульські оседки, вишневі од смерекового диму, яким прокурились, гострі дашки оборогів(16) з запашним сіном, а в долині кучерявий Черемош сердито поблискував сивиною та світив попід скелі недобрим зеленим вогнем. |||were lonely||Hutsul|settlements|cherry||spruce|smoke||smoked|sharp|roofs|of the hayfields||fragrant||||the valley|curly|Cheremosh|angrily||gray hair||shone|along|rocks|not good||fire On the distant hills, the quiet Hutsul settlements, cherry-colored from the spruce smoke they had inhaled, the sharp roofs of the ridges with fragrant hay, and in the valley, the curly Cheremosh angrily sparkled with whiteness and shone under the rocks with a sinister green flame. Переходячи потік за потоком, минаючи хмурі ліси, де озивалась часом дзвінком корова або білиця сипала вниз під смереку об'їдки шишок, Іван піднімався все вище. |stream||stream|passing||||||||||was sprinkling|||||||was rising|| Crossing stream after stream, passing gloomy forests, where sometimes a ringing cow would respond or a white pine shed its cone remnants downwards, Ivan climbed higher and higher. Сонце починало пекти, і кам'яниста доріжка мулила ноги. ||to bake||stony||rubbed| The sun began to scorch, and the stony path made his feet sore. Тепер вже хати попадалися рідше. Now the houses have become less frequent. Черемош простягся в долині, як срібна нитка, і шум його сюди не доходив. ||||||||||||reached The Cheremosh stretched through the valley like a silver thread, and its noise did not reach here. Ліси уступали місце гірським сіножатям, м'яким і повним. ||||meadows||| The forests gave way to mountain meadows, soft and full. Іван брів серед них, як по озерах квіток, нагинаючись часом, щоб закосичить кресаню жмутком червоної грані або блідим вінком невістульки. |walked|||||||bending down||||kresanю|||granite||a pale||bride's flower Ivan walked among them as if through a lake of flowers, sometimes bending down to catch a sprig of red granite or a pale garland of bride's blossom. Вниз западалися боки гори у глибокі чорні ізвори, звідки родились холодні потоки, куди не ступала людська нога, де плекався тільки бурий ведмідь, страшний ворог маржини -- "вуйко". |sank||||||||||streams|||stepped|||||||||||"uncle" The sides of the mountains descended into deep black springs, from which cold streams were born, where no human foot had stepped, where only the brown bear, a terrible enemy of the cattle -- 'uncless', was nurtured. Вода попадалася рідше. |was found| Water was found less frequently. Зате як припадав він до неї, коли знаходив потік, той холодний кришталь, що омивав десь жовті корні смерек і аж сюди приносив гомін лісів! ||||||||||||||||roots||||||| But how he was drawn to her when he found a stream, that cold crystal that washed over the yellow roots of the spruces and brought the murmur of the forests here! Коло такого поточна якась добра душа лишала горнятко або коновочку гуслянки. |||||||||коровку| |||||||||a jug| By such a stream, some kind-hearted soul would leave a cup or a little jug of honey. А стежка вела все далі, кудись у ломи, де гнили одна на одній голі колючі смереки, без кори й хвої, як кістяки. |||||||||rotted||||||||||||skeletons And the path led further on, somewhere into the cliffs, where bare, thorny spruces rotted upon one another, without bark and needles, like skeletons. Пусто і дико було на тих лісових кладовищах, забутих богом й людьми, де лиш готури гутіли та вились гадюки. Empty||wild|||||||||||||gutted||| It was empty and wild in those forest cemeteries, forgotten by God and people, where only the grubs were grumbling and the vipers were writhing. Тут була тиша, великий спокій природи, строгість і сум. There was silence here, the great calm of nature, strictness and sorrow. За плечима в Івана росли вже гори і голубіли удалині. Behind Ivan's shoulders, the mountains were already rising and bluing in the distance. Орел здіймався з кам'яних шпиць, благословляючи їх широким розмахом крил, чулось холодне полонинське дихання, і розросталось небо. |||stone||||wide|||||mountain|breath||| The eagle soared from the stone spires, blessing them with a wide sweep of its wings; the cold breath of the alpine meadows could be heard, and the sky expanded. Замість лісів тепер слався землею жереп, чорний килим повзучих смерек, в якому плутались ноги, і мхи одягали камінь зеленим шовком. ||||||||creeping|||||||||||silk Instead of forests, the land was now adorned with juniper, a black carpet of creeping spruces, in which feet got tangled, and moss dressed the stone in green silk. Далекі гори одкривали один за одним свої верхи, вигинали хребти, вставали, як хвилі в синьому морі. |||||||peaks|arching||||waves||| The distant mountains revealed their peaks one by one, bending their ridges, rising like waves in the blue sea. Здавалось, морські буруни застигли саме в ту мить, коли буря підняла їх з дна, щоб кинуть на землю та заллять світ. ||||||||||raised|||||throw||||| It seemed that the sea swells were frozen at the very moment when the storm lifted them from the bottom to throw them onto the ground and flood the world. Вже синіми хмарами підпирали крайнебо буковинські верхи, оповились блакиттю близькі Синиці, Дземброня і Біла Кобила, курився Ігрець, колола небо гострим шпилем Говерля, і Чорногора важким своїм тілом давила землю. |||||Bukovinian||were enveloped|blue||the Sinytsi|Dzembronia|||Kobila|smoked|Ihrec|pierced|||spike|Hoverla||Chornohora||||pressed| The blue clouds were already propping up the horizon in Bukovyna, the nearby Synitsia, Dzembronya, and Bіла Kobila were enveloped in blue, Ihrets was smoking, Hoverla pierced the sky with its sharp spire, and Chornohora pressed down on the earth with its heavy body. Полонина! Pasture The pasture! Він вже стояв на ній, на сій високій луці, вкритій густою травою. |||||||high|meadow|||grass He was already standing on it, on this high meadow covered with dense grass. Блакитне море збурених гір обляло Івана широким колом, і здавалось, що ті безконечні сині вали таки ідуть на нього, готові впасти до ніг. ||||surrounded||a wide|circle||it seemed|||||waves|still|||||falling|| The blue sea of disturbed mountains surrounded Ivan in a wide circle, and it seemed that those endless blue waves were really coming towards him, ready to fall at his feet. Вітер, гострий, як наточена бартка, бив йому в груди, його дихання в одно зливалось із диханням гір, і гордість обняла Іванову душу. ||||||||||breath|||||breath|||pride||Ivanova| The wind, sharp as a sharpened axe, hit him in the chest, his breathing merged with the breathing of the mountains, and pride embraced Ivan's soul. Він хотів крикнуть на всі легені, щоб луна покотилась з гори на гору, аж до крайнеба, щоб захитати море верхів, але раптом почув, що його голос пропав би у сих просторах, як комариний писк... Треба було спішити. |||||lungs||||||||||||||the tops|||||||||||||mosquito|||| He wanted to scream at the top of his lungs, so that the echo would roll from hill to hill, all the way to the horizon, to shake the sea of treetops, but suddenly he heard that his voice would be lost in these spaces, like the buzz of a mosquito... He had to hurry. За горбком, у долинці, де вітер не так дошкуляв, він знайшов стаю(17), закопчену димом. ||||||||bothered|||a stable|| Behind the hill, in the valley, where the wind was not so bothersome, he found a flock, charred by smoke. Діра у стінці для диму чорніла холодним отвором. ||||smoke|was blackening||opening The hole in the wall for the smoke blackened as a cold opening. Загороди на вівці стояли порожні, і вівчарі порались там, щоб було де ночувати при вівцях. |||||||were working||||||| The sheep pens stood empty, and the shepherds were busy there to have a place to spend the night with the sheep. Ватаг занятий був добуванням живого вогню. The team of|of activities|||| The group was engaged in obtaining live fire. Заклавши в одвірки скалку, двоє людей перетягли ремінь, від чого скалка крутилась й скрипіла. ||the doorframe||||||||the wedge|||squeaked Having wedged a splinter in the door frame, two people pulled on a belt, causing the splinter to spin and creak. -- Слава Ісусу! -- привітався Іван. -- greeted Ivan. Але йому нічого не одновіли. ||||healed But nothing was renewed for him. Так само фуркала скалка, і двоє людей, скуплені й строгі, тим самим рухом перетягали ремінь. |||||||||strict||||| The splinter cracked similarly, and two people, huddled and strict, were pulling the strap in the same motion. Скалка починала куритись, і скоро маленький вогник вискочив з неї та запалав з обох кінців. ||||||flame||||||||ends The rolling pin started to smoke, and soon a small flame jumped out of it and ignited at both ends. Ватаг побожно підняв вогонь і встромив в ватру, зложену коло дверей. |||||||the fire||| The group reverently raised the fire and thrust it into the fire laid by the door. -- Навіки слава! -- Glory forever! -- обернувся він до Івана.-- Тепер маєм живий вогонь, а доки ме він горіти, ні звір, ні сила нечиста не озьмеся маржини та й нас, ирщених... І завів Івана до стаї, де од порожніх бербениць, путин(18) та голих лавиць йшов запах пустки. ||||||||||||||||||||||||||||||||||путин|||||| |||||||||as long as|||burning||||||||margins|||||||||||||||||benches||| -- he turned to Ivan. -- Now we have a living fire, and as long as it burns, neither beast nor unclean force will take the livestock and us, the wretched... And he led Ivan to the barn, where the scent of emptiness wafted from the empty benches, hay, and bare planks. -- Завтра приженуть нам худібку, коли б допоміг панбіг усю людям віддати,-- обізвавсь ватаг і розповів, що Іван має робити. |||||||панбиг||||||||||| |they will bring||||||||||spoke up|the leader|||||| -- Tomorrow they will bring us some livestock, if the lord helps to return everything to the people, -- the leader spoke up and explained what Ivan needed to do. Щось було спокійне, навіть величне в мові та в рухах полонинського Єазди. |||||||||||Yazdy There was something calm, even majestic in the words and movements of the mountain shepherd Yezda. -- Мико!..-- гукнув він у двері.-- А розклади борше ватру у стаї... Тонкий кучерявий Микола, з повним жіночим обличчям, вніс в стаю вогонь. Mykola|||||||better|||||||||||||| -- Mykola!..-- he called out at the door.-- And spread the fire better in the barn... The thin curly Mykola, with a full feminine face, brought fire into the barn. -- Ти ж хто, браччіку, будеш -- вівчар? |||brother|| -- Who will you be, brother, a shepherd? -- зацікавивсь Іван. became interested| -- Ivan became interested. -- Ні, я спузар,-- одкрив зуби Микола,-- маю пильнувати ватри, аби не згасла через все літо, бо була б біда!..-- Він навіть з жахом озирнувся навколо.-- Та й піти до потоку води, та й у ліс дров... Тим часом ватра розгоралась на полонині. ||spuzar|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||on the meadow -- No, I'm the one guarding the fire,-- Mikola opened his teeth,-- I have to keep an eye on the fire so that it doesn’t go out all summer, or it would be a disaster!..-- He even looked around in horror.-- And to go to the stream for water, and into the forest for firewood... Meanwhile, the fire was blazing in the glade. Повним поваги рухом, як давній жрець, підкидав ватаг до неї сухі смереки та свіжу хвою, і синій дим легко здіймався над нею, а далі, кинутий вітром, зачеплявся за гори, перетинав чорну смугу лісів та стелився по далеких блакитних верхах. |||||||a bundle||||spruces|||||||||||||||caught||||||||||||on the mountains With a respectful motion, like an ancient priest, he tossed dry spruce branches and fresh needles onto it, and the blue smoke easily rose above it, then, carried by the wind, it clung to the mountains, crossed the dark band of forests, and spread over the distant blue peaks. Полонина починала своє життя живим невгасимим вогнем, що мав її боронити од всього лихого. ||its|||unquenchable|||||||| The glade was beginning its life with a living indomitable fire that was to protect it from all evil. І, наче знаючи се, вогонь вивсь гордо своїм гадючим тілом та дихав усе новими клубами диму... Чотири сильних вівчарки, поклавши в траву свої кожухи, дивились задумливо в гори, готові в одну хвилину скочить на ноги, показать зуби та наїжити шерсть. |||||hissed|||serpent-like||||||clouds||||sheepdogs|laying||the grass||coats|||||||||jump|||show|||to ride| День уже гас. |already|is fading Гори міняли своє блакитне убрання на рожеві з золотом ризи. ||||attire||||| The mountains changed their blue attire for pink robes with gold. Микола кликав вечерять. ||to dinner Mykola called for dinner. Тоді зійшлись до стаї всі вівчарі і сіли біля живого вогню, щоб в мирності з'їсти свою першу полонинську кулешу... x x x ||||||||||||||||||kulesh||| Then all the shepherds came to the fold and sat by the living fire to peacefully eat their first highland porridge... x x x 1 Безлісній горі. in the treeless| 1 On the treeless mountain. 2 Штани. 2 Pants. 3 Ц а р и н к а -- обгороджений сінокіс близько од оселі. |||||||fenced|meadow||| 3 Tsarinka - a fenced meadow near a homestead. 4 Смереки, рід наших ялинок. |||fir trees 4 Spruces, a species of our fir trees. 5 О с т р и в а -- суха смерека з галузками, на якій сушиться сіно. |||||||||||||is drying| 5 Oh, islands -- a dry spruce with branches on which hay is drying. 6 Худоба. Cattle 6 Livestock. 7 Диких верхах гір. 7 Wild mountain tops. 8 Лісові ягоди. 8 Forest berries. 9 Ватра-- вогнище. |fire 9 Bonfire - campfire. 10 Довга на сажень сурма з дерева і з кори. |||trumpet||||| 10 A long trumpet made of wood and bark. 11 Суточки -- обгороджена гірська стежка. ||mountain| 11 Little paths -- fenced mountain trails. 12 Жінота. woman 12 Woman. 13 Негода, дощі. |rain 14 Гірська стежка. 15 Огорожа з дерев'яних лат. fence||| 16 Повітка на сіно. shelter|| 17 Дерев'яний намет, в якому живуть вівчарі та роблять сир (будз, бриндзю). |||||||||buz|brynza 18 Дерев'яна посудина. wooden|vessel