×

我们使用 cookie 帮助改善 LingQ。通过浏览本网站,表示你同意我们的 cookie 政策.

image

Старший боярин, Розділ чотирнадцятий, 2

Розділ чотирнадцятий, 2

Але коли увійшов у двір і побачив хату на замку, припечатану сургучем, і корбу над криницею без мотузки, і серед двору ту діжку перекинуту, яка стояла у клуні, накрита свиткою, — мабуть, з висівками, бо на спідніх клепках і зараз біліло їх там із пригірщ, — то напівнепритомність з його душі неначе хтось здув. І, ніби вовк, почувши несподівано кілька пострілів з усіх боків, плигає навмання туди, куди вже ноги насилковані бігти, хоч би назустріч і найбільшій небезпеці, так і Гордій вскочив у відчинену наскрізь клуню і побачив в сіні те місце; де надавно спав, улежане ще й досі так, неначе він за півгодини його покинув. Не було тільки кожуха, радна й подушки. А яр, верхи осик, тополь і яворів, а далі попова хата і церква непорушно стояли, як і раніше. І повернувся Гордій лицем до стріхи над першою брамою. І коса стриміла над одвірком так, як і стриміла. І витяг він з кишені браунінг, наблизився до коси і сказав:

— Ну, костистая смерть, цокнемося з тобою, неначе за столом на весіллі молодий з молодою чарками.

І цокнув п'ятку коси кінцем зброї, заплющив очі, роззявив рот і поклав на передні зуби смертельну дудку... Та й почув знадвору з дуже втомлених жіночих грудей: "Ху!"

І він мерщій сховав у кишеню "смерть" і вийшов з клуні. У дворі було тихо і не видно нікого. Сказати б, що скотина могла порушити тишу занімілої садиби, та в сажі не було свиней і ляда висіла на однім завісі. Повітка теж чорніла порожнечею з відчинених дверей. І він швидко пішов через двір проз криницю до льоху і побачив селянку, що тільки що витягла мішок бараболі і мовчки стояла над ним.

— Добридень! — привітався він.

Селянка оглянулася, і Гордій упізнав Казиленкову, яка, і його упізнавши, зніяковіла і, не відповідаючи на привітання, почала говорити:

— І то бісової віри дитина десь забарилася. Ще хтось нагодиться і переб'є всю рахубу. А кого я найбільше боюсь, то це сусідів бабиних. А вони їй ще за життя допекли до живих печінок. І я прийшла забрати все, що в господі лишилося, аби тільки тим зажиракам не досталося. І щоб бабі Корецькій хоч на тім світі було легше.

— А кого ж ви ждете?

— Та Грицика. Відколи послала за ломком, а його досі немає. Треба одірвати замок від хатніх дверей та забрати все, що можна, аби тільки не дісталося отим роззявущим та загребущим сусідам баби Корецької, які допекли їй ще за життя до живих печінок. І, може, господині хоч на тім світі стане легше, як довідається, що лютим ворогам нічого не дісталося. Та бісової віри дитина десь забарилася. Ще може хтось нагодитися та перебити всю рахубу.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

Розділ чотирнадцятий, 2

Але коли увійшов у двір і побачив хату на замку, припечатану сургучем, і корбу над криницею без мотузки, і серед двору ту діжку перекинуту, яка стояла у клуні, накрита свиткою, — мабуть, з висівками, бо на спідніх клепках і зараз біліло їх там із пригірщ, — то напівнепритомність з його душі неначе хтось здув. ||he entered||||||||sealed|with wax||||||||||||upturned|||||covered|a cloth|||bran|||of the lower|the barn|||||||the dregs||semi-consciousness||||||blew І, ніби вовк, почувши несподівано кілька пострілів з усіх боків, плигає навмання туди, куди вже ноги насилковані бігти, хоч би назустріч і найбільшій небезпеці, так і Гордій вскочив у відчинену наскрізь клуню і побачив в сіні те місце; де надавно спав, улежане ще й досі так, неначе він за півгодини його покинув. ||||||||||||||||trained||||||the greatest|||||||open||||||||||recently||lying|||||||||| Не було тільки кожуха, радна й подушки. |||a coat|a blanket|| А яр, верхи осик, тополь і яворів, а далі попова хата і церква непорушно стояли, як і раніше. І повернувся Гордій лицем до стріхи над першою брамою. І коса стриміла над одвірком так, як і стриміла. ||||doorway|||| І витяг він з кишені браунінг, наблизився до коси і сказав:

— Ну, костистая смерть, цокнемося з тобою, неначе за столом на весіллі молодий з молодою чарками. |bony||we'll toast|||||||||||with glasses

І цокнув п'ятку коси кінцем зброї, заплющив очі, роззявив рот і поклав на передні зуби смертельну дудку... Та й почув знадвору з дуже втомлених жіночих грудей: "Ху!" |tapped|heel||||||||||||||||||||||||

І він мерщій сховав у кишеню "смерть" і вийшов з клуні. У дворі було тихо і не видно нікого. Сказати б, що скотина могла порушити тишу занімілої садиби, та в сажі не було свиней і ляда висіла на однім завісі. |||||||of the silent||||the soot|||||the door||||hinge Повітка теж чорніла порожнечею з відчинених дверей. І він швидко пішов через двір проз криницю до льоху і побачив селянку, що тільки що витягла мішок бараболі і мовчки стояла над ним. ||||||||||||the peasant woman||||||potatoes|||||

— Добридень! — привітався він.

Селянка оглянулася, і Гордій упізнав Казиленкову, яка, і його упізнавши, зніяковіла і, не відповідаючи на привітання, почала говорити: |looked back||||||||||||||||

— І то бісової віри дитина десь забарилася. ||||||has delayed Ще хтось нагодиться і переб'є всю рахубу. ||will come||will interrupt||calculation А кого я найбільше боюсь, то це сусідів бабиних. ||||||||grandma's А вони їй ще за життя допекли до живих печінок. ||||||they annoyed|||livers І я прийшла забрати все, що в господі лишилося, аби тільки тим зажиракам не досталося. ||||||||||||gluttons||gotten І щоб бабі Корецькій хоч на тім світі було легше. |||Koretska||||||

— А кого ж ви ждете? |who|||are waiting

— Та Грицика. Відколи послала за ломком, а його досі немає. |||lumber|||| Треба одірвати замок від хатніх дверей та забрати все, що можна, аби тільки не дісталося отим роззявущим та загребущим сусідам баби Корецької, які допекли їй ще за життя до живих печінок. |tear off|||||||||||||||gaping||greedy|||||||||||| І, може, господині хоч на тім світі стане легше, як довідається, що лютим ворогам нічого не дісталося. |||||||||||that|fierce|||| Та бісової віри дитина десь забарилася. Ще може хтось нагодитися та перебити всю рахубу. |||to come in handy||||