Орест Субтельний. Україна: Історія. Господарська діяльність
||||Хозяйственная деятельность|
Orest||||Economic|activity
Orest Subtelny. Ukraine: Geschichte. Wirtschaftliche Tätigkeit
Orest Subtelny. Ukraine: History. Economic activity
Orest Subtelny. Ucrania: Historia. Actividad económica
Orest Subtelny. Ukraine : Histoire. Activité économique
Orest Subtelny. Oekraïne: Geschiedenis. Economische activiteit
Orest Subtelnyi, Ukraina: Historia, Działalność gospodarcza
Орест Субтельный. Украина: История. Хозяйственная деятельность
У найдавніших джерелах Київської Русі варяги вперше згадуються саме як відчайдушні й розбишакуваті купці.
|самых древних|источниках||||||||отчаянные||разгульные|
|oldest|sources|||Varangians|for the first time|are mentioned|||desperate||rowdy|merchants
In the oldest sources of Kievan Rus, the Varangians are first mentioned precisely as desperate and reckless merchants.
Nelle fonti più antiche della Rus' di Kiev, i Varangiani sono menzionati per la prima volta proprio come mercanti disperati e sconsiderati.
У VIII—IХ ст.
In the eighth and ninth centuries.
від своїх поселень на Балтійському узбережжі вони по волзькому шляху рухалися на схід аж до Каспійського моря, де вступали в контакти з купцями мусульманського світу.
||||||||||двигались||||||||||||||
|their|settlements|||coast|||Volga|route|moved||eastward|as far as||Caspian Sea|||entered||contacts||merchants|Muslim|world
from their settlements on the Baltic coast, they moved east along the Volga route to the Caspian Sea, where they came into contact with merchants of the Muslim world.
На IХ ст., коли центр торгівлі перемістився на південь, до Константинополя, головною торговою артерією для Києва став славнозвісний шлях „із варягів у греки“.
|||||trade|shifted||south||Constantinople|main|trade|route|for||became|famous|route||Vikings||
In the ninth century, when the center of trade moved south to Constantinople, the famous route "from the Varangians to the Greeks" became the main trade artery for Kyiv.
Відтак заморська торгівля стала складати основу економічної системи Київської Русі.
therefore|foreign|foreign trade|became|form|basis|economic|system||
Thus, overseas trade became the basis of the economic system of Kievan Rus.
Тому не випадково, що першою формальною угодою, укладеною київськими правителями, став договір князя Олега з Візантією (911 р.
||случайно||||договором||||||||||
||not by chance||first|formal|agreement|concluded by|Kyiv rulers|rulers|became|treaty|prince|||Byzantium|
It is therefore no coincidence that the first formal agreement concluded by the Kyivan rulers was Prince Oleh's treaty with Byzantium (911).
), згідно з яким руським купцям у Константинополі створювалися надзвичайно сприятливі умови.
согласно|||||||создавались||благоприятные|условия
according to||which|Russian|merchants||in Constantinople|were created|extremely|favorable|conditions
), according to which extremely favorable conditions were created for Russian merchants in Constantinople.
Коли у XII—XIII ст.
When in the XII-XIII centuries.
у результаті пограбування Константинополя хрестоносцями та частих нападів кочовиків на торгові шляхи по Дніпру став занепадати обмін з Візантією, дедалі більшого значення для Києва набували торговельні зносини із Західною Європою, що головним чином йшли через Краків — Прагу — Регенсбург.
||||||||||торговые|||||приходить в упадок|||||||||приобретали||торговые отношения|||||||||||
|result|robbery|of Constantinople|crusaders||frequent|attacks|nomads||trade|routes||Dnieper|became|decline|exchange||Byzantium|increasingly more|greater|importance|||gained|trade|trade relations||Western|||main|thus, in this way|were going|through|Krakow|Prague|Regensburg
As a result of the sacking of Constantinople by the Crusaders and frequent nomadic attacks on trade routes along the Dnipro, exchange with Byzantium began to decline, and trade relations with Western Europe, mainly through Krakow-Prague-Regensburg, became increasingly important to Kyiv.
На противагу середньовічному Заходу, де земельна аристократія ухилялася від торговельної діяльності, в Київській Русі торгівлею активно займалися не лише бояри, а й сам князь.
|в противовес||||||уклонялась||||||||||||||||
|counterbalance|medieval|West||landowning|aristocracy|avoided||trade|commercial activities||Kyiv's||trade|actively|were engaged||only|nobles|||the prince himself|prince
In contrast to the medieval West, where the landed aristocracy shied away from trade, in Kyivan Rus not only the boyars were actively involved in trade, but also the prince himself.
Більшу частину року перші правителі витрачали на збір данини у близьких і далеких землях своїх володінь, на перевезення її до Києва та на спорядження великої флотилії, що Дніпром везла до Константинополя невільників, хутра, льон, мед, віск та інший товар, який обмінювався на предмети розкошів.
|||первые||||||||||||||||||||оснащение|||||||||меха|||||||||||
greater|part|year|first|rulers|spent||collection of tribute|tribute||nearby lands||distant|lands|their|possessions||transportation||||||outfitting|large|fleet||by the Dnieper|"carried"|||slaves|fur|flax||wax||other|goods, merchandise|which|was exchanged||luxury items|luxury items
The first rulers spent most of the year collecting tribute from the near and far lands of their dominions, transporting it to Kyiv, and equipping a large flotilla that carried slaves, furs, linen, honey, wax, and other goods to Constantinople along the Dnipro River, which were exchanged for luxury goods.
Навіть коли князі й бояри ставали більш осілими й прибирали у власність великі земельні володіння, значна частина продукції їхніх господарств призначалася для чужоземних ринків.
даже|||||становились||оседлыми||||||||||||||||
Even when||princes||nobles|they became|more|more settled||acquired||ownership|large|land holdings|land holdings|significant|part|production|their|household production|was intended for||foreign|foreign markets
Even as princes and boyars became more settled and acquired large land holdings, a significant portion of their farms' products were destined for foreign markets.
Для заняття торгівлею існували різноманітні можливості, оскільки в руських містах сформувався численний прошарок купців, а його найбільш впливові й заможні представники вели заморську торгівлю й користувалися однаковими з боярами політичними та юридичними правами.
|||существовали||возможности||||||значительный|слой|||||влиятельные||богатые||||||пользовались|||||||
|occupation|trade|existed|various|opportunities|since||Russian|cities|formed|numerous|stratum of merchants|of merchants|||most|influential||wealthy|representatives|they conducted|overseas|trade||used|equal||nobles|political||legal|rights
There were various opportunities for trading, as a numerous layer of merchants formed in Russian cities, and its most influential and wealthy representatives conducted overseas trade and enjoyed the same political and legal rights as the boyars.
Але у величезній більшості його складали просто дрібні крамарі, які торгували на внутрішньому ринку й часто визискувалися та закабалялися заможнішими купцями.
||огромной|||||мелкие|торговцы||||||||||||
But|||majority||they composed|just|small|merchants|who|traded||domestic|market||often|were exploited||were enslaved|richer|merchants
But in the vast majority it consisted simply of small shopkeepers who traded in the domestic market and were often extorted and bribed by wealthier merchants.
За оцінками сучасних учених, 13—15% населення Русі мешкало у міських осередках.
||современных|ученых|||||городских|центрах
|estimates|modern|scholars|population|Rus|lived in||urban|urban centers
According to the estimates of modern scientists, 13-15% of the population of Russia lived in urban areas.
Як засвідчують літописи, у країні налічувалося близько 240 міст і селищ.
|attest|chronicles|||there were|about|cities||towns and villages
According to the annals, there were about 240 cities and towns in the country.
Проте цілком імовірно, що десь 150 із них фактично являли собою укріплені поселення напівземлеробського люду.
||||||||||||полуоседлого|
|entirely|likely||somewhere||them|actually|represented|themselves|fortified|settlements|semi-agricultural|people
However, it is quite likely that about 150 of them actually represented fortified settlements of semi-agricultural people.
Серед майже 90 великих селищ і міст найбільшим був, поза всяким сумнівом, Київ.
Among|almost|large|settlements||city|largest|was|beyond|beyond any|without a doubt|
Among almost 90 large towns and cities, Kyiv was undoubtedly the largest.
До монголо-татарської навали чисельність його мешканців становила близько 35—40 тис.
|||нашествия|||жителей|||
|Mongol|Tatar|invasion|population|its|residents|was|approximately|thousand
Before the Mongol-Tatar invasion, the number of its inhabitants was about 35,000-40,000.
(Лондон досяг таких цифр лише через 100 років).
|reached|such|numbers|only|through|years
(London reached such figures only 100 years later).
Для порівняння, такі важливі центри, як Чернігів та Переяслав, Володимир-Волинський, Львів і Галич, налічували не більше 4—5 тис.
|comparison||important|centers||Chernihiv||Pereyaslav|Volodymyr|Volodymyr-Volynskyi|||Galich|numbered no more||more|
For comparison, such important centers as Chernihiv and Pereyaslav, Volodymyr-Volynskyi, Lviv and Halych had no more than 4-5 thousand.
жителів кожен.
of the residents|each
residents each.
Населення цих міст переважно складалося з дрібних торговців та ремісників, оскільки великого поширення набули ремесла.
|||в основном|||||||||||
population|these|cities|mostly|consisted of||small-scale|traders||artisans|since|great|widespread adoption|gained popularity|crafts
The population of these cities mainly consisted of small traders and craftsmen, as crafts became widespread.
Так, у Києві було представлено від 40 до 60 різних ремесел, найважливішими серед них були теслярство, ковальство, гончарство та кожум'яцтво.
|||||||||||||плотничество|кузнечное дело|||кожевничество
|||was|presented|||different|crafts|most important|among|||carpentry|blacksmithing|pottery||leatherworking
For example, between 40 and 60 different crafts were represented in Kyiv, the most important of which were carpentry, blacksmithing, pottery, and leatherworking.
Деякі історики підкреслюють комерційну спрямованість економіки Київської Русі.
||подчеркивают|||||
Some|historians|emphasize|commercial|commercial orientation|||
Some historians emphasize the commercial orientation of the economy of Kyivan Rus.
Інші, на противагу їм, доводять, що її основу становило землеробство.
Другие|||||||||
Others||counterweight||prove|that||foundation|constituted|agriculture
Others, contrary to them, prove that its basis was agriculture.
Цієї ж думки тримаються видатні українські дослідники Михайло Грушевський, Дмитро Багалій та Ярослав Пастернак, а також провідні радянські фахівці з цього питання.
|||придерживаются|||||||||||||||специалисты|||
this|this|thoughts|hold|prominent|Ukrainian|researchers|Mykhailo|||Dmytro Bahaliy||Yaroslav|Pasternak||also|leading|Soviet|experts||this|issue
The same opinion is held by prominent Ukrainian researchers Mykhailo Hrushevskyi, Dmytro Bagaliy and Yaroslav Pasternak, as well as leading Soviet experts on this issue.
Вони вважають, що оскільки слов'яни традиційно були людом землеробським, то малоймовірно, що у Київську добу вони раптом змінили спосіб життя.
|считают|||||||||||||эпоху||вдруг|||
|they consider||since|Slavs|traditionally||people|agricultural||unlikely|||Kyiv|Kievan period|they|suddenly|changed|way of life|way of life
They believe that since the Slavs were traditionally an agricultural people, it is unlikely that they suddenly changed their way of life during the Kyiv period.
Додатковим підтвердженням цієї гіпотези є часті згадки про землеробську діяльність на Русі у літописах, аграрна орієнтованість календаря та міфології давніх слов'ян і, що найпереконливіше,— археологічні знахідки.
||||||упоминания|||||||||||||||||||
Additional|confirmation||hypothesis||frequent|mentions||agricultural|activity||||chronicles|agricultural|orientation|calendar||mythology|ancient|Slavs|||most convincingly|archaeological|findings
Additional confirmation of this hypothesis is the frequent mention of agricultural activity in Rus' in the annals, the agrarian orientation of the calendar and mythology of the ancient Slavs, and, most convincingly, archaeological finds.
Недавні розкопки виявили, що у Х ст.
Recent|excavations|revealed|||X|in
Recent excavations revealed that in the 10th century
на Україні користувалися залізним лемешем і що тут, як і в Західній Європі, дістала поширення відносно прогресивна двоі трипільна система сівозміни (за якою одна друга чи одна третя орної землі лишалася під паром).
|||железным|||||||||||||||||севооборотом||||||||||||
||used|iron|plowshare|||||||Western|in Europe|it received|spread|relatively|progressive|two- or three-|three-field|system|crop rotation systems||which|one|second||one||arable|land|remained|under|fallow
in Ukraine, they used an iron plowshare and that here, as in Western Europe, a relatively progressive two-three-field crop rotation system (according to which one second or one third of the arable land remained fallow) became widespread.
Культивувалися переважно пшениця, овес, жито та ячмінь.
Were cultivated|primarily|wheat|Oats|Rye||barley
Wheat, oats, rye, and barley were cultivated mainly.
Значного поширення серед селян на Русі набула вигодівля худоби.
|||||||выгодное разведение|скота
Significant|spread|among|peasants in Rus||Russia|gained|animal husbandry|livestock
Livestock breeding has gained considerable popularity among peasants in Russia.
Це забезпечувало їх не лише м'ясом та молоком, але й шкірою для одягу і взуття.
|provided|||only|with meat|||||leather for clothing|for|clothing||footwear
This provided them not only with meat and milk, but also with leather for clothes and shoes.
Те ж саме можна сказати про розведення коней, свиней, овець, гусей, курей і голубів.
|||can|to say||breeding|horses|pigs|sheep|geese|chickens||pigeons
The same can be said for breeding horses, pigs, sheep, geese, chickens, and pigeons.
Використання волів уможливлювало землеробство у ширших масштабах.
Использование(1)|быков|делало возможным||||
use|oxen|enabled|farming||wider|scales
The use of oxen enabled agriculture on a wider scale.
Хоч селяни часто мали власний реманент, необхідний для обробки землі, вони, як правило, об'єднувалися в колективи, або общини (до них входили кревні родичі кількох поколінь на чолі зі старійшиною), допомагаючи один одному.
||||собственный|инвентарь для работы||||||||||||||||||||||||||
although|peasants|often|they had|own|farming equipment|necessary||cultivation|land|||rule|united|in|collectives or communities||communities||them|included|blood-related|relatives|several|generations||led by||elder|helping each other|one|one another
Although the peasants often had their own tools for cultivating the land, they tended to organize themselves into collectives, or communities (consisting of blood relatives of several generations, headed by an elder), to help each other.
Пізніше община виникала на основі спільності території, об'єднуючи сусідів, не пов'язаних кревно.
|||||общности||объединяя||||кровной связи
Later|community|emerged||basis|common territory|territory|uniting|neighbors||related by blood|by blood relations
Later, the community arose on the basis of common territory, uniting neighbors who were not related by blood.
Якщо економіка Русі й була насамперед сільськогосподарською, то як же прихильники цього підходу пояснюють виникнення великих міських і торговельних центрів?
|||||прежде всего|||||сторонники|||||||||
If|economy||||first|agricultural|||then|supporters|this|approach|they explain|the emergence|great|urban||commercial|centers
If the economy of Rus was primarily agricultural, how do the proponents of this approach explain the emergence of large urban and trade centers?
Відомий радянський учений Михайло Тихомиров, погляди якого поділяють багато його радянських колег, стверджує, що появу численних ремесел зумовив розвиток і все відчутніший прогрес у сільському господарстві — відтак у районах великого зосередження ремесел виникали міста.
|советский|||||||||||утверждает||||ремесел|||||ощутимый||||||||||||
famous|Soviet|scientist||Tikhomirov|views|whose|share|many||Soviet|colleagues|asserts||appearance|numerous|crafts|caused|development|||more tangible|progress||rural|agriculture|therefore||areas|great|concentration|crafts|emerged|cities
The well-known Soviet scholar Mikhail Tikhomirov, whose views are shared by many of his Soviet colleagues, argues that the emergence of numerous crafts was caused by the development and increasing progress in agriculture, and thus cities emerged in areas of large concentrations of crafts.
Він визнає, що з появою міст важливу роль в їхньому піднесенні стала відігравати торгівля, проте не заморська, а перш за все між містом та аграрною провінцією.
||||||||||подъеме|||||||||||||||
|acknowledges|that||with the emergence|cities|important|role||their|rise|became|play|trade|||overseas||first|||between|city|that|agricultural|agrarian province
He admits that with the appearance of cities, an important role in their rise began to be played by trade, but not overseas, but primarily between the city and the agrarian province.
Зважаючи на переконливі аргументи прибічників як „торговельної“, так і „сільськогосподарської“ інтерпретацій економічної історії Київської Русі, сучасні історики й тут схильні йти на компроміс.
||убедительные|||||||||||||||||склонны|||
Considering||compelling|arguments|supporters||trade|||agricultural|interpretations|economic||||modern||||are inclined|to go||compromise
Considering the persuasive arguments of supporters of both the "trade" and "agricultural" interpretations of the economic history of Kyivan Rus, modern historians tend to compromise here as well.
Погоджуючись, що князь, його дружина та найбагатші купці були заінтересовані передусім у жвавій та прибутковій заморській торгівлі, яка особливо процвітала до XII ст., вони також визнають, що у переважній своїй більшості населення Київської Русі займалося сільським господарством.
||||||||||прежде всего||оживленной||||||||||||||||||||||||
Agreeing that||prince||wife||wealthiest|merchants||interested|first of all||lively||profitable|overseas|trade||especially|flourished||||they||acknowledge|||"in the predominant"||majority|population|||engaged in|rural|agriculture
While agreeing that the prince, his wife and the richest merchants were primarily interested in the lively and profitable overseas trade, which flourished especially until the 12th century, they also admit that the vast majority of the population of Kyivan Rus was engaged in agriculture.
