×

我们使用 cookie 帮助改善 LingQ。通过浏览本网站,表示你同意我们的 cookie 政策.

image

The Secret Garden by Frances Hodgson Burnett, CHAPTER XIII

CHAPTER XIII

Mary took the picture back to the house when she went to her supper and she showed it to Martha.

"Eh!" said Martha with great pride. "I never knew our Dickon was as clever as that. That there's a picture of a missel thrush on her nest, as large as life an' twice as natural." Then Mary knew Dickon had meant the picture to be a message. He had meant that she might be sure he would keep her secret. Her garden was her nest and she was like a missel thrush. Oh, how she did like that queer, common boy!

She hoped he would come back the very next day and she fell asleep looking forward to the morning.

But you never know what the weather will do in Yorkshire, particularly in the springtime. She was awakened in the night by the sound of rain beating with heavy drops against her window. It was pouring down in torrents and the wind was "wuthering" round the corners and in the chimneys of the huge old house. Mary sat up in bed and felt miserable and angry.

"The rain is as contrary as I ever was," she said. "It came because it knew I did not want it." She threw herself back on her pillow and buried her face. She did not cry, but she lay and hated the sound of the heavily beating rain, she hated the wind and its "wuthering." She could not go to sleep again. The mournful sound kept her awake because she felt mournful herself. If she had felt happy it would probably have lulled her to sleep. How it "wuthered" and how the big raindrops poured down and beat against the pane! "It sounds just like a person lost on the moor and wandering on and on crying," she said. She had been lying awake turning from side to side for about an hour, when suddenly something made her sit up in bed and turn her head toward the door listening. She listened and she listened.

"It isn't the wind now," she said in a loud whisper. "That isn't the wind. It is different. It is that crying I heard before." The door of her room was ajar and the sound came down the corridor, a far-off faint sound of fretful crying. She listened for a few minutes and each minute she became more and more sure. She felt as if she must find out what it was. It seemed even stranger than the secret garden and the buried key. Perhaps the fact that she was in a rebellious mood made her bold. She put her foot out of bed and stood on the floor.

"I am going to find out what it is," she said. "Everybody is in bed and I don't care about Mrs. Medlock—I don't care!" There was a candle by her bedside and she took it up and went softly out of the room. The corridor looked very long and dark, but she was too excited to mind that. She thought she remembered the corners she must turn to find the short corridor with the door covered with tapestry—the one Mrs. Medlock had come through the day she lost herself. The sound had come up that passage. So she went on with her dim light, almost feeling her way, her heart beating so loud that she fancied she could hear it. The far-off faint crying went on and led her. Sometimes it stopped for a moment or so and then began again. Was this the right corner to turn? She stopped and thought. Yes it was. Down this passage and then to the left, and then up two broad steps, and then to the right again. Yes, there was the tapestry door.

She pushed it open very gently and closed it behind her, and she stood in the corridor and could hear the crying quite plainly, though it was not loud. It was on the other side of the wall at her left and a few yards farther on there was a door. She could see a glimmer of light coming from beneath it. The Someone was crying in that room, and it was quite a young Someone.

So she walked to the door and pushed it open, and there she was standing in the room!

It was a big room with ancient, handsome furniture in it. There was a low fire glowing faintly on the hearth and a night light burning by the side of a carved four-posted bed hung with brocade, and on the bed was lying a boy, crying fretfully.

Mary wondered if she was in a real place or if she had fallen asleep again and was dreaming without knowing it.

The boy had a sharp, delicate face the color of ivory and he seemed to have eyes too big for it. He had also a lot of hair which tumbled over his forehead in heavy locks and made his thin face seem smaller. He looked like a boy who had been ill, but he was crying more as if he were tired and cross than as if he were in pain.

Mary stood near the door with her candle in her hand, holding her breath. Then she crept across the room, and, as she drew nearer, the light attracted the boy's attention and he turned his head on his pillow and stared at her, his gray eyes opening so wide that they seemed immense.

"Who are you?" he said at last in a half-frightened whisper. "Are you a ghost?" "No, I am not," Mary answered, her own whisper sounding half frightened. "Are you one?" He stared and stared and stared. Mary could not help noticing what strange eyes he had. They were agate gray and they looked too big for his face because they had black lashes all round them.

"No," he replied after waiting a moment or so. "I am Colin." "Who is Colin?" she faltered.

"I am Colin Craven. Who are you?" "I am Mary Lennox. Mr. Craven is my uncle." "He is my father," said the boy. "Your father!" gasped Mary. "No one ever told me he had a boy! Why didn't they?" "Come here," he said, still keeping his strange eyes fixed on her with an anxious expression. She came close to the bed and he put out his hand and touched her.

"You are real, aren't you?" he said.

"I have such real dreams very often. You might be one of them." Mary had slipped on a woolen wrapper before she left her room and she put a piece of it between his fingers.

"Rub that and see how thick and warm it is," she said. "I will pinch you a little if you like, to show you how real I am. For a minute I thought you might be a dream too." "Where did you come from?" he asked.

"From my own room. The wind wuthered so I couldn't go to sleep and I heard some one crying and wanted to find out who it was. What were you crying for?" "Because I couldn't go to sleep either and my head ached. Tell me your name again." "Mary Lennox. Did no one ever tell you I had come to live here?" He was still fingering the fold of her wrapper, but he began to look a little more as if he believed in her reality.

"No," he answered. "They daren't." "Why?" asked Mary.

"Because I should have been afraid you would see me. I won't let people see me and talk me over." "Why?" Mary asked again, feeling more mystified every moment.

"Because I am like this always, ill and having to lie down. My father won't let people talk me over either. The servants are not allowed to speak about me. If I live I may be a hunchback, but I shan't live. My father hates to think I may be like him." "Oh, what a queer house this is!" Mary said. "What a queer house! Everything is a kind of secret. Rooms are locked up and gardens are locked up—and you! Have you been locked up?" "No. I stay in this room because I don't want to be moved out of it. It tires me too much." "Does your father come and see you?" Mary ventured.

"Sometimes. Generally when I am asleep. He doesn't want to see me." "Why?" Mary could not help asking again.

A sort of angry shadow passed over the boy's face.

"My mother died when I was born and it makes him wretched to look at me. He thinks I don't know, but I've heard people talking. He almost hates me." "He hates the garden, because she died," said Mary half speaking to herself. "What garden?" the boy asked.

"Oh! just—just a garden she used to like," Mary stammered. "Have you been here always?" "Nearly always. Sometimes I have been taken to places at the seaside, but I won't stay because people stare at me. I used to wear an iron thing to keep my back straight, but a grand doctor came from London to see me and said it was stupid. He told them to take it off and keep me out in the fresh air. I hate fresh air and I don't want to go out." "I didn't when first I came here," said Mary. "Why do you keep looking at me like that?" "Because of the dreams that are so real," he answered rather fretfully. "Sometimes when I open my eyes I don't believe I'm awake." "We're both awake," said Mary. She glanced round the room with its high ceiling and shadowy corners and dim fire-light. "It looks quite like a dream, and it's the middle of the night, and everybody in the house is asleep—everybody but us. We are wide awake." "I don't want it to be a dream," the boy said restlessly. Mary thought of something all at once.

"If you don't like people to see you," she began, "do you want me to go away?" He still held the fold of her wrapper and he gave it a little pull.

"No," he said. "I should be sure you were a dream if you went. If you are real, sit down on that big footstool and talk. I want to hear about you." Mary put down her candle on the table near the bed and sat down on the cushioned stool. She did not want to go away at all. She wanted to stay in the mysterious hidden-away room and talk to the mysterious boy.

"What do you want me to tell you?" she said.

He wanted to know how long she had been at Misselthwaite; he wanted to know which corridor her room was on; he wanted to know what she had been doing; if she disliked the moor as he disliked it; where she had lived before she came to Yorkshire. She answered all these questions and many more and he lay back on his pillow and listened. He made her tell him a great deal about India and about her voyage across the ocean. She found out that because he had been an invalid he had not learned things as other children had. One of his nurses had taught him to read when he was quite little and he was always reading and looking at pictures in splendid books.

Though his father rarely saw him when he was awake, he was given all sorts of wonderful things to amuse himself with. He never seemed to have been amused, however. He could have anything he asked for and was never made to do anything he did not like to do. "Everyone is obliged to do what pleases me," he said indifferently. "It makes me ill to be angry. No one believes I shall live to grow up." He said it as if he was so accustomed to the idea that it had ceased to matter to him at all. He seemed to like the sound of Mary's voice. As she went on talking he listened in a drowsy, interested way. Once or twice she wondered if he were not gradually falling into a doze. But at last he asked a question which opened up a new subject.

"How old are you?" he asked.

"I am ten," answered Mary, forgetting herself for the moment, "and so are you." "How do you know that?" he demanded in a surprised voice.

"Because when you were born the garden door was locked and the key was buried. And it has been locked for ten years." Colin half sat up, turning toward her, leaning on his elbows.

"What garden door was locked? Who did it? Where was the key buried?" he exclaimed as if he were suddenly very much interested.

"It—it was the garden Mr. Craven hates," said Mary nervously. "He locked the door. No one—no one knew where he buried the key." "What sort of a garden is it?" Colin persisted eagerly.

"No one has been allowed to go into it for ten years," was Mary's careful answer. But it was too late to be careful. He was too much like herself. He too had had nothing to think about and the idea of a hidden garden attracted him as it had attracted her. He asked question after question. Where was it? Had she never looked for the door? Had she never asked the gardeners?

"They won't talk about it," said Mary. "I think they have been told not to answer questions." "I would make them," said Colin. "Could you?" Mary faltered, beginning to feel frightened. If he could make people answer questions, who knew what might happen!

"Everyone is obliged to please me. I told you that," he said. "If I were to live, this place would sometime belong to me. They all know that. I would make them tell me." Mary had not known that she herself had been spoiled, but she could see quite plainly that this mysterious boy had been. He thought that the whole world belonged to him. How peculiar he was and how coolly he spoke of not living.

"Do you think you won't live?" she asked, partly because she was curious and partly in hope of making him forget the garden.

"I don't suppose I shall," he answered as indifferently as he had spoken before. "Ever since I remember anything I have heard people say I shan't. At first they thought I was too little to understand and now they think I don't hear. But I do. My doctor is my father's cousin. He is quite poor and if I die he will have all Misselthwaite when my father is dead. I should think he wouldn't want me to live." "Do you want to live?" inquired Mary.

"No," he answered, in a cross, tired fashion. "But I don't want to die. When I feel ill I lie here and think about it until I cry and cry." "I have heard you crying three times," Mary said, "but I did not know who it was. Were you crying about that?" She did so want him to forget the garden.

"I dare say," he answered. "Let us talk about something else. Talk about that garden. Don't you want to see it?" "Yes," answered Mary, in quite a low voice. "I do," he went on persistently. "I don't think I ever really wanted to see anything before, but I want to see that garden. I want the key dug up. I want the door unlocked. I would let them take me there in my chair. That would be getting fresh air. I am going to make them open the door." He had become quite excited and his strange eyes began to shine like stars and looked more immense than ever.

"They have to please me," he said. "I will make them take me there and I will let you go, too." Mary's hands clutched each other. Everything would be spoiled—everything! Dickon would never come back. She would never again feel like a missel thrush with a safe-hidden nest.

"Oh, don't—don't—don't—don't do that!" she cried out.

He stared as if he thought she had gone crazy!

"Why?" he exclaimed. "You said you wanted to see it." "I do," she answered almost with a sob in her throat, "but if you make them open the door and take you in like that it will never be a secret again." He leaned still farther forward.

"A secret," he said. "What do you mean? Tell me." Mary's words almost tumbled over one another.

"You see—you see," she panted, "if no one knows but ourselves—if there was a door, hidden somewhere under the ivy—if there was—and we could find it; and if we could slip through it together and shut it behind us, and no one knew any one was inside and we called it our garden and pretended that—that we were missel thrushes and it was our nest, and if we played there almost every day and dug and planted seeds and made it all come alive—" "Is it dead?" he interrupted her.

"It soon will be if no one cares for it," she went on. "The bulbs will live but the roses—" He stopped her again as excited as she was herself.

"What are bulbs?" he put in quickly.

"They are daffodils and lilies and snowdrops. They are working in the earth now—pushing up pale green points because the spring is coming." "Is the spring coming?" he said.

"What is it like? You don't see it in rooms if you are ill." "It is the sun shining on the rain and the rain falling on the sunshine, and things pushing up and working under the earth," said Mary. "If the garden was a secret and we could get into it we could watch the things grow bigger every day, and see how many roses are alive. Don't you see? Oh, don't you see how much nicer it would be if it was a secret?" He dropped back on his pillow and lay there with an odd expression on his face.

"I never had a secret," he said, "except that one about not living to grow up. They don't know I know that, so it is a sort of secret. But I like this kind better." "If you won't make them take you to the garden," pleaded Mary, "perhaps—I feel almost sure I can find out how to get in sometime. And then—if the doctor wants you to go out in your chair, and if you can always do what you want to do, perhaps—perhaps we might find some boy who would push you, and we could go alone and it would always be a secret garden." "I should—like—that," he said very slowly, his eyes looking dreamy. "I should like that. I should not mind fresh air in a secret garden." Mary began to recover her breath and feel safer because the idea of keeping the secret seemed to please him. She felt almost sure that if she kept on talking and could make him see the garden in his mind as she had seen it he would like it so much that he could not bear to think that everybody might tramp in to it when they chose.

"I'll tell you what I think it would be like, if we could go into it," she said. "It has been shut up so long things have grown into a tangle perhaps." He lay quite still and listened while she went on talking about the roses which might have clambered from tree to tree and hung down—about the many birds which might have built their nests there because it was so safe. And then she told him about the robin and Ben Weatherstaff, and there was so much to tell about the robin and it was so easy and safe to talk about it that she ceased to be afraid. The robin pleased him so much that he smiled until he looked almost beautiful, and at first Mary had thought that he was even plainer than herself, with his big eyes and heavy locks of hair.

"I did not know birds could be like that," he said. "But if you stay in a room you never see things. What a lot of things you know. I feel as if you had been inside that garden." She did not know what to say, so she did not say anything. He evidently did not expect an answer and the next moment he gave her a surprise.

"I am going to let you look at something," he said. "Do you see that rose-colored silk curtain hanging on the wall over the mantel-piece?" Mary had not noticed it before, but she looked up and saw it. It was a curtain of soft silk hanging over what seemed to be some picture.

"Yes," she answered. "There is a cord hanging from it," said Colin. "Go and pull it." Mary got up, much mystified, and found the cord. When she pulled it the silk curtain ran back on rings and when it ran back it uncovered a picture. It was the picture of a girl with a laughing face. She had bright hair tied up with a blue ribbon and her gay, lovely eyes were exactly like Colin's unhappy ones, agate gray and looking twice as big as they really were because of the black lashes all round them.

"She is my mother," said Colin complainingly. "I don't see why she died. Sometimes I hate her for doing it." "How queer!" said Mary.

"If she had lived I believe I should not have been ill always," he grumbled. "I dare say I should have lived, too. And my father would not have hated to look at me. I dare say I should have had a strong back. Draw the curtain again." Mary did as she was told and returned to her footstool.

"She is much prettier than you," she said, "but her eyes are just like yours—at least they are the same shape and color. Why is the curtain drawn over her?" He moved uncomfortably.

"I made them do it," he said. "Sometimes I don't like to see her looking at me. She smiles too much when I am ill and miserable. Besides, she is mine and I don't want everyone to see her." There were a few moments of silence and then Mary spoke.

"What would Mrs. Medlock do if she found out that I had been here?" she inquired.

"She would do as I told her to do," he answered. "And I should tell her that I wanted you to come here and talk to me every day. I am glad you came." "So am I," said Mary. "I will come as often as I can, but"—she hesitated—"I shall have to look every day for the garden door." "Yes, you must," said Colin, "and you can tell me about it afterward." He lay thinking a few minutes, as he had done before, and then he spoke again.

"I think you shall be a secret, too," he said. "I will not tell them until they find out. I can always send the nurse out of the room and say that I want to be by myself. Do you know Martha?" "Yes, I know her very well," said Mary. "She waits on me." He nodded his head toward the outer corridor.

"She is the one who is asleep in the other room. The nurse went away yesterday to stay all night with her sister and she always makes Martha attend to me when she wants to go out. Martha shall tell you when to come here." Then Mary understood Martha's troubled look when she had asked questions about the crying.

"Martha knew about you all the time?" she said.

"Yes; she often attends to me. The nurse likes to get away from me and then Martha comes." "I have been here a long time," said Mary. "Shall I go away now? Your eyes look sleepy." "I wish I could go to sleep before you leave me," he said rather shyly. "Shut your eyes," said Mary, drawing her footstool closer, "and I will do what my Ayah used to do in India. I will pat your hand and stroke it and sing something quite low." "I should like that perhaps," he said drowsily. Somehow she was sorry for him and did not want him to lie awake, so she leaned against the bed and began to stroke and pat his hand and sing a very low little chanting song in Hindustani.

"That is nice," he said more drowsily still, and she went on chanting and stroking, but when she looked at him again his black lashes were lying close against his cheeks, for his eyes were shut and he was fast asleep. So she got up softly, took her candle and crept away without making a sound.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

CHAPTER XIII KAPITEL XIII CAPÍTULO XIII CHAPITRE XIII CAPITOLO XIII 第十三章 제13장 CAPÍTULO XIII ГЛАВА XIII BÖLÜM XIII РОЗДІЛ XIII 第十三章 第十三章

Mary took the picture back to the house when she went to her supper and she showed it to Martha. Mary brachte das Bild zum Haus zurück, als sie zu ihrem Abendessen ging, und zeigte es Martha. Мэри взяла фотографию обратно в дом, когда она пошла на ужин, и она показала его Марте. Марія забрала фотографію додому, коли пішла на вечерю, і показала її Марті.

"Eh!" said Martha with great pride. sagte Martha mit großem Stolz. сказала Марта з великою гордістю. "I never knew our Dickon was as clever as that. "Ich hätte nie gedacht, dass unser Dickon so schlau ist. 「うちのディコンがこんなに賢いとは知らなかった。 «Я никогда не знал, что наш Дикон был таким умным, как этот. "Ніколи не думав, що наш Дікон такий розумний. That there’s a picture of a missel thrush on her nest, as large as life an' twice as natural." ||||||Drossel|||||||||||| |||||||tordo común||||||||||| أن هناك صورة لصاروخ مقلقة على عشها ، كبيرة مثل الحياة "ضعف طبيعتها". Dass es ein Bild von einer Drossel auf ihrem Nest gibt, so groß wie das Leben und doppelt so natürlich. " Qu'il y a une image d'un muguet missel sur son nid, aussi grand que la vie et «deux fois plus naturel». 彼女の巣にヤドリギツグミの写真があり、生命の2倍の大きさです。」 Что на ее гнезде изображен дрозд-дрозд, размером с жизнь и «вдвое естественнее». Що на її гнізді зображений дрізд-молочник, великий, як життя, і вдвічі природніший". Then Mary knew Dickon had meant the picture to be a message. Dann wusste Mary, dass Dickon das Bild als Botschaft verstanden hatte. Тоді Мері зрозуміла, що Дікон хотів, щоб ця картина була посланням. He had meant that she might be sure he would keep her secret. Er hatte gemeint, dass sie sicher sein könnte, dass er sie geheim halten würde. 彼は彼女が彼女の秘密を守ると確信しているかもしれないと言っていた。 Він мав на увазі, що вона може бути впевнена, що він збереже її таємницю. Her garden was her nest and she was like a missel thrush. |||||||||||tordo miselero Ihr Garten war ihr Nest und sie war wie eine Drossel. 彼女の庭は彼女の巣であり、ミセルツグミのようでした. Її сад був її гніздом, і вона була схожа на дрозда. Oh, how she did like that queer, common boy! أوه ، كيف فعلت مثل هذا الغريب ، الصبي المشترك! Oh, wie sie diesen seltsamen, gemeinen Jungen mochte! ああ、あの奇妙でありふれた少年を彼女はなんと気に入ったことでしょう! О, как ей нравился этот странный мальчик! О, як їй подобався цей дивакуватий, звичайний хлопець!

She hoped he would come back the very next day and she fell asleep looking forward to the morning. Sie|||||||||||||||||| Sie hoffte, er würde am nächsten Tag zurückkommen und sie schlief ein und freute sich auf den Morgen. 彼女は彼が翌日戻ってくることを望み、朝を楽しみにして眠りについた. Вона сподівалася, що він повернеться наступного дня, і заснула з нетерпінням чекаючи ранку.

But you never know what the weather will do in Yorkshire, particularly in the springtime. ||||||||||||||primavera Aber Sie wissen nie, wie das Wetter in Yorkshire wird, besonders im Frühling. しかし、ヨークシャーの天候、特に春の天候は誰にもわかりません。 Але ніколи не знаєш, яка погода буде в Йоркширі, особливо навесні. She was awakened in the night by the sound of rain beating with heavy drops against her window. Sie wurde in der Nacht durch das Geräusch von Regen geweckt, der mit schweren Tropfen gegen ihr Fenster schlug. Вона прокинулася вночі від шуму дощу, що важкими краплями бив у вікно. It was pouring down in torrents and the wind was "wuthering" round the corners and in the chimneys of the huge old house. |||||||||era||||||||||||| |||||Strömen|||||||||||||||||Haus |||||καταρρακτώδης βροχή|||||howling fiercely|||||||||||| |||||a cántaros|||||rugiente|||||||||||| Es strömte in Strömen und der Wind "wehte" um die Ecken und in den Kaminen des riesigen alten Hauses. それは激流となって降り注ぎ、風は巨大な古い家の角や煙突の周りで「荒れ狂っていた」. Het regende in stromen en de wind "woei" om de hoeken en in de schoorstenen van het enorme oude huis. Злива лила потоками, вітер "гуляв" по кутках і в димарях величезного старого будинку. Mary sat up in bed and felt miserable and angry. Mary setzte sich im Bett auf und fühlte sich elend und wütend. メアリーはベッドで起き上がり、惨めで怒りを感じました。 Марія сіла в ліжку і відчула себе нещасною і розлюченою.

"The rain is as contrary as I ever was," she said. "Der Regen ist so widersprüchlich wie nie zuvor", sagte sie. «La pluie est aussi contraire que jamais», dit-elle. 「雨は今までと同じように逆だ」と彼女は言った。 «Дождь настолько же противоречив, как и я», - сказала она. "Дощ такий протилежний, яким я ніколи не була", - сказала вона. "It came because it knew I did not want it." "Es kam, weil es wusste, dass ich es nicht wollte." 「それは私がそれを望まないことを知っていたので来ました。」 «Это произошло потому, что я знал, что я этого не хочу». "Він прийшов, бо знав, що я цього не хочу". She threw herself back on her pillow and buried her face. Sie warf sich zurück auf ihr Kissen und vergrub ihr Gesicht. Вона кинулася назад на подушку і заховала обличчя. Cô lại ném mình xuống gối và vùi mặt vào. She did not cry, but she lay and hated the sound of the heavily beating rain, she hated the wind and its "wuthering." ||||||||||||||||||||||heulend ||||||||||||||||||||||aullido Sie weinte nicht, aber sie lag und hasste das Geräusch des heftig schlagenden Regens, sie hasste den Wind und sein "Wuthen". Она не плакала, но лежала и ненавидела звуки сильного дождя, она ненавидела ветер и его "гниение". Вона не плакала, але лежала і ненавиділа шум сильного дощу, ненавиділа вітер і його "завивання". She could not go to sleep again. Sie konnte nicht wieder einschlafen. The mournful sound kept her awake because she felt mournful herself. |traurig||||||||| |θλιμμένος||||||||| |triste||||||||triste| Das traurige Geräusch hielt sie wach, weil sie sich selbst traurig fühlte. Le son lugubre la tenait éveillée parce qu'elle se sentait elle-même triste. 彼女は自分自身を悲しく感じたので、悲しげな音で彼女は目を覚ましていました。 Скорбный звук не давал ей уснуть, потому что она чувствовала себя грустной. Скорботний звук не давав їй заснути, бо вона сама відчувала скорботу. If she had felt happy it would probably have lulled her to sleep. |||||||||νανούριζε||| |||||||||la habría adormecido||| Wenn sie sich glücklich gefühlt hätte, hätte es sie wahrscheinlich zum Schlafen gebracht. 彼女が幸せを感じていたなら、それはおそらく彼女を眠りに誘ったでしょう. Если бы она чувствовала себя счастливой, это, вероятно, усыпило бы ее. Якби вона відчувала себе щасливою, це, мабуть, заколисало б її. How it "wuthered" and how the big raindrops poured down and beat against the pane! ||blew fiercely||||||||||||window glass ||aullaba|||||gotas de lluvia|||||||ventana それがどのように「荒れ狂い」、大きな雨滴が降り注ぎ、窓ガラスにぶつかったか! Hoe het "vervaagde" en hoe de grote regendruppels naar beneden kwamen en tegen de ruit sloegen! Як "завірюха" і як великі краплі дощу лилися вниз і били по склу! "It sounds just like a person lost on the moor and wandering on and on crying," she said. "Es klingt wie eine Person, die im Moor verloren ist und immer weiter wandert und weint", sagte sie. 「荒野で道に迷い、さまよって泣いている人のように聞こえます」と彼女は言いました. «Это звучит так же, как человек, потерянный на болоте и бродящий и плачущий», - сказала она. "Це звучить так, ніби людина заблукала на болоті і блукає, плачучи", - сказала вона. She had been lying awake turning from side to side for about an hour, when suddenly something made her sit up in bed and turn her head toward the door listening. Sie lag seit ungefähr einer Stunde wach und drehte sich von einer Seite zur anderen, als plötzlich etwas sie dazu brachte, im Bett zu sitzen und den Kopf zur Tür zu drehen und zuzuhören. 彼女は約 1 時間、横になって横になりながら横になっていましたが、突然何かが彼女をベッドに座らせ、耳を傾けているドアの方に頭を向けさせました。 Вона пролежала без сну, перевертаючись з боку на бік, близько години, коли раптом щось змусило її сісти в ліжку і повернути голову до дверей, прислухаючись. She listened and she listened. Sie hörte zu und sie hörte zu. 彼女は耳を傾け、耳を傾けました。

"It isn’t the wind now," she said in a loud whisper. "Es ist jetzt nicht der Wind", sagte sie mit einem lauten Flüstern. "That isn’t the wind. "Це не вітер. It is different. Es ist anders. Це інше. It is that crying I heard before." Es ist das Weinen, das ich vorher gehört habe. " Це той плач, який я чула раніше". The door of her room was ajar and the sound came down the corridor, a far-off faint sound of fretful crying. |||||||||||||||||schwaches|||| ||||||μισάνοιχτη||||||||||||||ανήσυχου κλάματος| ||||||entreabierta||||||||||||||inquieto| Die Tür ihres Zimmers war angelehnt und das Geräusch kam den Korridor herunter, ein weit entferntes leises Geräusch von ärgerlichem Weinen. 彼女の部屋のドアは半開きで、廊下に音が聞こえてきた。 Двері її кімнати були прочинені, і з коридору долинав далекий слабкий звук розпачливого плачу. She listened for a few minutes and each minute she became more and more sure. |đã lắng nghe||||||||||||| Sie hörte ein paar Minuten zu und wurde sich von Minute zu Minute sicherer. 彼女は数分間耳を傾け、1分ごとにますます確信が持てるようになりました。 She felt as if she must find out what it was. Sie hatte das Gefühl, herausfinden zu müssen, was es war. 彼女はそれが何であるかを見つけなければならないように感じました。 Вона відчувала, що мусить з'ясувати, що це було. It seemed even stranger than the secret garden and the buried key. 秘密の花園や埋もれた鍵よりもさらに奇妙に思えた。 Це здавалося ще більш дивним, ніж таємний сад і закопаний ключ. Perhaps the fact that she was in a rebellious mood made her bold. ||||||||αντιδραστική διάθεση|||| ||||||||rebelde|||| Vielleicht machte sie die Tatsache, dass sie in einer rebellischen Stimmung war, mutig. おそらく、彼女が反抗的な気分にあったという事実が、彼女を大胆にしたのでしょう。 Можливо, те, що вона була в бунтарському настрої, зробило її сміливою. She put her foot out of bed and stood on the floor. Sie stellte den Fuß aus dem Bett und stand auf dem Boden. Вона закинула ногу з ліжка і стала на підлогу.

"I am going to find out what it is," she said. "Я збираюся з'ясувати, що це таке", - сказала вона. "Everybody is in bed and I don’t care about Mrs. Medlock—I don’t care!" "Jeder ist im Bett und ich interessiere mich nicht für Frau Medlock - es interessiert mich nicht!" 「みんなベッドにいて、私はメドロック夫人のことは気にしません。気にしません!」 «Все в постели, и мне нет дела до миссис Медлок, мне все равно!» "Всі в ліжку, і мені начхати на місіс Медлок - мені начхати!" There was a candle by her bedside and she took it up and went softly out of the room. ||||||de la cama|||||||||||| Da war eine Kerze neben ihrem Bett und sie nahm sie und ging leise aus dem Raum. Біля її ліжка стояла свічка, вона взяла її і тихо вийшла з кімнати. The corridor looked very long and dark, but she was too excited to mind that. Der Korridor sah sehr lang und dunkel aus, aber dafür war sie zu aufgeregt. She thought she remembered the corners she must turn to find the short corridor with the door covered with tapestry—the one Mrs. Medlock had come through the day she lost herself. |||||||||||||||||||tapiz decorativo|||||||||||| Sie glaubte sich an die Ecken zu erinnern, in denen sie abbiegen musste, um den kurzen Korridor mit der mit Wandteppichen bedeckten Tür zu finden - diejenige, die Mrs. Medlock durch den Tag gekommen war, als sie sich selbst verloren hatte. タペストリーで覆われたドアのある短い廊下を見つけるために曲がらなければならない角を覚えていると思った - メドロック夫人が自分自身を失った日に通ったもの. Ей показалось, что она помнит углы, за которые ей нужно было свернуть, чтобы найти короткий коридор с дверью, обтянутой гобеленом, — тот самый, через который прошла миссис Медлок в тот день, когда она потеряла себя. Їй здалося, що вона пам'ятає, які кути треба повернути, щоб знайти короткий коридор з дверима, завішеними гобеленом, - той самий, яким місіс Медлок пройшла того дня, коли загубила себе. The sound had come up that passage. Das Geräusch war in dieser Passage hochgekommen. 音はその通路に来ていました。 Звук донесся по этому проходу. Звук прийшов з цього проходу. So she went on with her dim light, almost feeling her way, her heart beating so loud that she fancied she could hear it. |||||||||||||||||||φαντάστηκε ότι άκουγε|||| ||||||tenue||||||||||||||||| それで、彼女はぼんやりとした光で歩き続けました。ほとんど自分の道を感じながら、心臓の鼓動がとても大きくて、それが聞こえると思ったのです。 Так что она продолжала с ее тусклым светом, почти чувствуя свой путь, ее сердце билось так громко, что ей показалось, что она это слышит. Тож вона пішла далі при тьмяному світлі, майже намацуючи дорогу, її серце билося так голосно, що їй здавалося, ніби вона його чує. The far-off faint crying went on and led her. Cái||||||||| Das ferne schwache Weinen ging weiter und führte sie. 遠くのかすかな泣き声が続き、彼女を導いた。 Дальний слабый плач продолжил и привел ее. Далекий слабкий плач тривав і вів її за собою. Sometimes it stopped for a moment or so and then began again. Manchmal hörte es für einen Moment oder so auf und fing dann wieder an. 時々それは一瞬かそこら停止し、その後再び始まりました。 Was this the right corner to turn? War dies die richtige Kurve? ここは曲がる右角でしたか? Чи був це правильний кут для повороту? She stopped and thought. Sie blieb stehen und dachte nach. Yes it was. Down this passage and then to the left, and then up two broad steps, and then to the right again. Diesen Gang hinunter und dann nach links und dann zwei breite Stufen hinauf und dann wieder nach rechts. Вниз по этому проходу, затем налево, затем вверх по двум широким ступеням, а затем снова направо. Вниз цим проходом, потім наліво, потім нагору двома широкими сходинками, а потім знову направо. Yes, there was the tapestry door. ||||tela decorativa| Ja, da war die Tapetentür.

She pushed it open very gently and closed it behind her, and she stood in the corridor and could hear the crying quite plainly, though it was not loud. Cô ấy|||||||||||||||||||||||||||| |||||sanft||||||||||||||||||||||| |||||||||||||||||||||||clearly||||| |||||||||||||||||||||||claramente||||| Sie stieß es sehr vorsichtig auf und schloss es hinter sich, und sie stand im Korridor und konnte das Weinen ganz deutlich hören, obwohl es nicht laut war. 彼女はそっとそれを押し開き、後ろ手に閉じました。彼女は廊下に立って、大きな声ではありませんでしたが、泣き声をはっきりと聞くことができました。 Она очень осторожно толкнула ее и закрыла за собой, а сама стояла в коридоре и отчетливо слышала плач, хотя и негромкий. Вона дуже обережно відчинила двері і зачинила їх за собою, а сама стояла в коридорі і чітко чула плач, хоча він був негучним. It was on the other side of the wall at her left and a few yards farther on there was a door. Es war auf der anderen Seite der Mauer zu ihrer Linken und ein paar Meter weiter befand sich eine Tür. それは彼女の左側の壁の反対側にあり、数ヤード先にドアがありました。 Это было по другую сторону стены слева от нее, а в нескольких ярдах дальше была дверь. Вона була по той бік стіни зліва від неї, а за кілька метрів далі були двері. She could see a glimmer of light coming from beneath it. ||||αχτίδα φωτός|||||| ||||destello|||||| Sie konnte einen Lichtschimmer darunter sehen. その下からかすかな光が差し込んでいるのが見えた。 Она могла видеть проблеск света, идущего из-под него. Вона побачила проблиск світла, що виходив з-під нього. The Someone was crying in that room, and it was quite a young Someone. Der Jemand weinte in diesem Raum und es war ein ziemlich junger Jemand. Хтось плакав у тій кімнаті, і це був зовсім юний Хтось.

So she walked to the door and pushed it open, and there she was standing in the room! |||||||||||||||||phòng Also ging sie zur Tür und stieß sie auf, und dort stand sie im Raum! Вона підійшла до дверей, штовхнула їх, і ось вона стоїть у кімнаті!

It was a big room with ancient, handsome furniture in it. Es war ein großer Raum mit alten, hübschen Möbeln. それは、古くて立派な調度品が置かれた大きな部屋でした。 Це була велика кімната зі старовинними, красивими меблями. There was a low fire glowing faintly on the hearth and a night light burning by the side of a carved four-posted bed hung with brocade, and on the bed was lying a boy, crying fretfully. ||||||||||||||||||||||||||||||||||||nervös ||||||αμυδρά||||||||||||||σκαλιστό|||||||||||||||| |||||brillando|débilmente|||hogar|||||||||||tallada||||||brocado||||||||||con inquietud Es gab ein leises Feuer, das schwach auf dem Herd glühte, und ein Nachtlicht, das neben einem geschnitzten, mit Brokat ausgelegten Bett brannte, und auf dem Bett lag ein Junge, der ärgerlich weinte. 囲炉裏にはかすかな火が灯り、ブロケードで吊るされた彫刻が施された四柱式のベッドの脇には常夜灯がともされていた。 В очаге слабо светился огонь, а рядом с резной четырехспальной кроватью, увешанной парчой, горел ночной свет, а на кровати лежал мальчик, плача нестерпимый. На припічку ледь жеврів слабкий вогонь, а біля різьбленого ліжка з чотирма стовпчиками, завішеного парчею, горів нічник, і на ліжку лежав хлопчик, який несамовито плакав.

Mary wondered if she was in a real place or if she had fallen asleep again and was dreaming without knowing it. Mary fragte sich, ob sie an einem richtigen Ort war oder ob sie wieder eingeschlafen war und träumte, ohne es zu wissen. メアリーは自分が本当にいる場所にいるのか、それともまた眠りに落ちて知らず知らずのうちに夢を見ているのか疑問に思いました。 Мэри задавалась вопросом, была ли она в реальном месте или она снова заснула и мечтала, не зная этого. Мері було цікаво, чи вона в реальному місці, чи вона знову заснула і бачила сон, не знаючи про це.

The boy had a sharp, delicate face the color of ivory and he seemed to have eyes too big for it. ||||||||||Elfenbein|||||||||| ||||keen|||||||||||||||| ||||||||||marfil|||||||||| Der Junge hatte ein scharfes, zartes, elfenbeinfarbenes Gesicht und schien zu große Augen zu haben. У хлопчика було гостре, ніжне обличчя кольору слонової кістки, а очі, здавалося, були занадто великими для нього. He had also a lot of hair which tumbled over his forehead in heavy locks and made his thin face seem smaller. ||||||||έπεφταν ακατάστατα||||||||||||| ||||||||caía desordenadamente||||||mechas||||||| Er hatte auch viele Haare, die in schweren Locken über seine Stirn fielen und sein dünnes Gesicht kleiner erscheinen ließen. Il avait aussi beaucoup de cheveux qui tombaient sur son front en de lourdes mèches et faisaient paraître son visage mince. 彼はまた、たくさんの髪を持っていて、重い髪の房で額に転がり、細い顔を小さく見せました. У нього також було багато волосся, яке важкими пасмами спадало на лоб і робило його худорляве обличчя меншим. He looked like a boy who had been ill, but he was crying more as if he were tired and cross than as if he were in pain. |||||||ill|||||||||||||||||||| Er sah aus wie ein Junge, der krank gewesen war, aber er weinte mehr, als ob er müde und böse wäre, als als ob er Schmerzen hätte. まるで病気の少年のように見えたが、痛みを感じているというよりも、疲れてクロスしているような泣き声を上げていた。 Он был похож на больного мальчика, но плакал скорее от усталости и раздражения, чем от боли. Він був схожий на хворого хлопчика, але плакав більше як втомлений і засмучений, ніж як від болю.

Mary stood near the door with her candle in her hand, holding her breath. Mary||||||||||||| Mary stand mit der Kerze in der Hand in der Nähe der Tür und hielt den Atem an. Марія стояла біля дверей зі свічкою в руці, затамувавши подих. Then she crept across the room, and, as she drew nearer, the light attracted the boy’s attention and he turned his head on his pillow and stared at her, his gray eyes opening so wide that they seemed immense. ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||immens Dann schlich sie durch den Raum, und als sie näher kam, erregte das Licht die Aufmerksamkeit des Jungen und er drehte seinen Kopf auf seinem Kissen und starrte sie an, seine grauen Augen öffneten sich so weit, dass sie unermesslich wirkten. それから彼女は部屋を横切り、彼女が近づくと光が少年の注意を引き、彼は頭を枕に向けて彼女を見つめた.彼の灰色の目はとても大きく開いて大きく見えた. Потім вона поповзла через кімнату, і коли вона наблизилася, світло привернуло увагу хлопчика, він повернув голову на подушку і втупився на неї, його сірі очі розплющилися так широко, що здавалися неосяжними.

"Who are you?" "Wer bist du?" "Хто ти?" he said at last in a half-frightened whisper. sagte er schließlich in einem halb erschrockenen Flüstern. — сказал он наконец полуиспуганным шепотом. сказав він нарешті напівпереляканим шепотом. "Are you a ghost?" "Bist du ein Geist?" "No, I am not," Mary answered, her own whisper sounding half frightened. "Nein, das bin ich nicht", antwortete Mary und ihr eigenes Flüstern klang halb erschrocken. "Ні, я не боюся", - відповіла Марія, її власний шепіт звучав наполовину перелякано. "Are you one?" "Bist du einer?" "Ти один з них?" He stared and stared and stared. 彼はじっと見つめ、じっと見つめた。 Mary could not help noticing what strange eyes he had. لم تتمكن ماري من ملاحظة ما هي العيون الغريبة التي كانت لديه. Mary konnte nicht anders als zu bemerken, welche seltsamen Augen er hatte. メアリーは彼がどんな奇妙な目をしているのかに気がつかずにはいられなかった. Мэри не могла не заметить, какие у него странные глаза. Марія не могла не помітити, які у нього дивні очі. They were agate gray and they looked too big for his face because they had black lashes all round them. ||agatefarben||||||||||||||Wimpern||| ||γκριζοπράσινα μάτια||||||||||||||||| ||de color gris||||||||||||||pestañas||| Sie waren achatgrau und sie sahen zu groß für sein Gesicht aus, weil sie ringsum schwarze Wimpern hatten. それらは瑪瑙の灰色で、周りに黒いまつげがあったため、彼の顔には大きすぎました。 Они были серого агата и выглядели слишком большими для его лица, потому что вокруг них были черные ресницы. Вони були агатово-сірими і здавалися завеликими для його обличчя, бо навколо них були чорні вії.

"No," he replied after waiting a moment or so. "Không," anh trả lời sau khi chờ một lúc.|||||||| "Nein", antwortete er, nachdem er einen Moment gewartet hatte. 「いいえ」彼は少し待ってから答えた。 "Ні", - відповів він, почекавши якусь мить. "I am Colin." "Ich bin Colin." "Who is Colin?" "Wer ist Colin?" she faltered. |δίστασε |titubeó вона запнулася.

"I am Colin Craven. Who are you?" Хто ти?" "I am Mary Lennox. Mr. Craven is my uncle." "He is my father," said the boy. "Your father!" gasped Mary. keuchte Mary. メアリーはあえぎました。 задихалася Мері. "No one ever told me he had a boy! "Niemand hat mir jemals erzählt, dass er einen Jungen hat! "Ніхто ніколи не казав мені, що у нього хлопчик! Why didn’t they?" Warum haben sie nicht? " Чому вони цього не зробили?" "Come here," he said, still keeping his strange eyes fixed on her with an anxious expression. |||||||strani|||||||| "Komm her", sagte er und hielt seine seltsamen Augen immer noch mit einem besorgten Ausdruck auf sie gerichtet. 「ここに来い」と彼は言い、不安げな表情で奇妙な目を彼女に向けたままにした. "Іди сюди", - сказав він, все ще не зводячи з неї своїх дивних очей з тривожним виразом. She came close to the bed and he put out his hand and touched her. Sie näherte sich dem Bett und er streckte seine Hand aus und berührte sie. Вона підійшла до ліжка, а він простягнув руку і торкнувся її.

"You are real, aren’t you?" Bạn|||| "Du bist echt, oder?" "Ти ж справжній, чи не так?" he said.

"I have such real dreams very often. "Ich habe sehr oft solche wirklichen Träume. 「私はそのような本当の夢を頻繁に見ます。 «У меня такие настоящие мечты очень часто. "Такі реальні сни мені сняться дуже часто. You might be one of them." Sie könnten einer von ihnen sein. " Ти можеш бути одним з них". Mary had slipped on a woolen wrapper before she left her room and she put a piece of it between his fingers. |||||wollenen|Morgenmantel||||||||||||||| ||||||robe||||||||||||||| |||||de lana|abrigo de lana||||||||||||||| كانت ماري قد ارتطمت بغطاء من الصوف قبل أن تغادر غرفتها ووضعت قطعة بين أصابعه. Mary hatte eine Wollhülle angezogen, bevor sie ihr Zimmer verlassen hatte, und sie legte ein Stück davon zwischen seine Finger. メアリーは自分の部屋を出る前にウールの包み紙を滑らせ、その切れ端を彼の指の間に挟みました。 Мэри надела шерстяную обертку, прежде чем покинуть свою комнату, и она положила кусочек его между пальцами. Перед тим, як вийти з кімнати, Марія послизнулася на вовняній обгортці і поклала шматочок між його пальцями.

"Rub that and see how thick and warm it is," she said. "Reiben Sie das und sehen Sie, wie dick und warm es ist", sagte sie. 「それをこすって、それがどれほど厚くて暖かいか見てください」と彼女は言いました. «Потри это и посмотри, какая густая и теплая», - сказала она. "Потріть це і подивіться, яке воно густе і тепле", - сказала вона. "I will pinch you a little if you like, to show you how real I am. «Я немного ущипну тебя, если хочешь, чтобы показать тебе, какой я настоящий. "Якщо хочеш, я тебе трохи вщипну, щоб показати, наскільки я справжній. For a minute I thought you might be a dream too." Für eine Minute dachte ich, du könntest auch ein Traum sein. " 一瞬、あなたも夢なのかなと思いました。」 На хвилину я подумав, що ти теж можеш бути сном". "Where did you come from?" "Wo kommst du her?" "Откуда ты?" "Звідки ти прийшов?" he asked.

"From my own room. "З моєї власної кімнати. The wind wuthered so I couldn’t go to sleep and I heard some one crying and wanted to find out who it was. Der Wind wehte, so dass ich nicht einschlafen konnte und ich hörte jemanden weinen und wollte herausfinden, wer es war. 風が強くて眠れなかったのですが、誰かが泣いているのが聞こえて、誰だか知りたくなりました。 Вітер дув так, що я не міг заснути, і я почув, що хтось плаче, і хотів дізнатися, хто це. What were you crying for?" Was hast du geweint? " Что ты плачешь? " "Because I couldn’t go to sleep either and my head ached. "Weil ich auch nicht einschlafen konnte und mein Kopf schmerzte. 「私も眠れず、頭が痛かったからです。 "Тому що я теж не могла заснути і голова боліла. Tell me your name again." Sag mir noch einmal deinen Namen. " "Mary Lennox. Did no one ever tell you I had come to live here?" Hat dir noch niemand gesagt, dass ich hierher gekommen bin? " 私がここに住みに来たなんて誰も言わなかったの?」 Тобі ніхто не казав, що я приїхав сюди жити?" He was still fingering the fold of her wrapper, but he began to look a little more as if he believed in her reality. |||touching gently|||||||||||||||||||| |||tocando|||||bata||||||||||||||| 彼はまだ彼女の包み紙の折り目をいじっていたが、彼女の現実を信じているかのように少し見え始めた. Hij ving nog steeds de vouw van haar wikkel, maar hij begon er een beetje meer uit te zien alsof hij in haar realiteit geloofde. Он все еще перебирал складки ее обертки, но стал выглядеть немного больше, как будто он верил в ее реальность. Він все ще мацав пальцями складки її обгортки, але почав дивитися трохи більше, ніби вірив у її реальність.

"No," he answered. "They daren’t." |They do not dare. "لم يجرؤوا". "Das wagen sie nicht." 「彼らはあえてしません。」 «Они не смеют». "Вони не посміють." "Why?" asked Mary.

"Because I should have been afraid you would see me. "Weil ich hätte befürchten sollen, dass du mich sehen würdest. 「あなたに見られるのを恐れるべきだったからです。 «Потому что я должен был бояться, что ты увидишь меня. "Тому що я мав би боятися, що ти мене побачиш. I won’t let people see me and talk me over." Ich werde nicht zulassen, dass die Leute mich sehen und über mich reden. " 人に会わせたり、話したりさせたりはしません。」 Я не позволю людям видеть меня и обсуждать меня ". Я не хочу, щоб люди бачили мене і говорили зі мною". "Why?" Mary asked again, feeling more mystified every moment. メアリーは、刻一刻と戸惑いを感じながら、もう一度尋ねました。 - снова спросила Мэри, чувствуя себя все более и более озадаченной. перепитала Мері, відчуваючи себе все більш загадковою з кожною миттю.

"Because I am like this always, ill and having to lie down. "Weil ich so immer krank bin und mich hinlegen muss. 「私はいつもこのように、病気で横にならなければならないからです。 "Тому що я завжди такий, хворий і змушений лежати. My father won’t let people talk me over either. Mein Vater lässt mich auch nicht überreden. 父も私を口説くことを許しません。 Мой отец тоже не позволит людям обсуждать меня. Мій батько теж не дозволяє людям мене вмовляти. The servants are not allowed to speak about me. Die Diener dürfen nicht über mich sprechen. 使用人は私について話すことを許されていません。 Слугам не дозволяється говорити про мене. If I live I may be a hunchback, but I shan’t live. |||||||Buckelmann|||werde nicht| |||||||gebocheld|||| |||||||jorobado|||| |||||||καμπούρης|||shall not| Wenn ich lebe, bin ich vielleicht ein Buckliger, aber ich lebe nicht. 私が生きているなら、私は後弯かもしれませんが、私は生きていません。 Если я живу, я могу быть горбункой, но я не буду жить. Якщо я виживу, то, можливо, буду горбатим, але не житиму. My father hates to think I may be like him." Mein Vater hasst es zu glauben, ich könnte wie er sein. " 父は、私が父のようかもしれないと思うのを嫌がっています。」 Мой отец ненавидит думать, что я могу быть таким, как он». Мій батько ненавидить думати, що я можу бути схожим на нього". "Oh, what a queer house this is!" "Oh, was für ein seltsames Haus das ist!" "О, який дивний будинок!" Mary said. "What a queer house! "Was für ein seltsames Haus! Everything is a kind of secret. Alles ist eine Art Geheimnis. すべてが一種の秘密です。 Усе є своєрідною таємницею. Rooms are locked up and gardens are locked up—and you! Räume sind verschlossen und Gärten sind verschlossen - und Sie! Have you been locked up?" هل تم حبسك؟ " Wurdest du eingesperrt? " 閉じ込められたの?」 Вы были заперты? " Тебе тримали під замком?" "No. I stay in this room because I don’t want to be moved out of it. Ich bleibe in diesem Raum, weil ich nicht raus will. 私はこの部屋から出たくないので、この部屋にとどまります。 Я остаюсь в этой комнате, потому что я не хочу, чтобы меня покинули. Я залишаюся в цій кімнаті, бо не хочу, щоб мене звідти виселяли. It tires me too much." |mệt mỏi||| Es ermüdet mich zu sehr. " それは私をあまりにも疲れさせます。」 Це мене дуже втомлює". "Does your father come and see you?" "Kommt dein Vater zu dir?" 「お父さんは会いに来ますか?」 "Твій батько приходить до тебе?" Mary ventured. |τόλμησε Мері наважилася.

"Sometimes. Generally when I am asleep. Im Allgemeinen, wenn ich schlafe. Зазвичай, коли я сплю. He doesn’t want to see me." Er will mich nicht sehen. " Він не хоче мене бачити". "Why?" Mary could not help asking again. Mary konnte nicht anders, als noch einmal zu fragen. Мэри не могла не спросить снова. Марія не могла не перепитати.

A sort of angry shadow passed over the boy’s face. Eine Art wütender Schatten huschte über das Gesicht des Jungen. Какая-то злая тень прошла по лицу мальчика. По обличчю хлопчика пробігла якась сердита тінь.

"My mother died when I was born and it makes him wretched to look at me. Mẹ tôi||||||||||||||| "Meine Mutter starb, als ich geboren wurde und es macht ihn elend, mich anzusehen. 「母は私が生まれたときに亡くなりましたが、私を見ると彼は惨めな気持ちになります。 "Моя мама умерла, когда я родился, и это делает его несчастным смотреть на меня. "Моя мати померла, коли я народився, і йому сумно дивитися на мене. He thinks I don’t know, but I’ve heard people talking. Er glaubt, ich weiß es nicht, aber ich habe Leute reden hören. Він думає, що я не знаю, але я чула, як люди говорили. He almost hates me." Er hasst mich fast. " Він майже ненавидить мене". "He hates the garden, because she died," said Mary half speaking to herself. "Er hasst den Garten, weil sie gestorben ist", sagte Mary halb zu sich. 「彼は庭が嫌いです。彼女が亡くなったからです」メアリーは半ば独り言を言った。 "Він ненавидить сад, бо вона померла", - промовила Марія напівголосно. "What garden?" |vườn "Welcher Garten?" the boy asked.

"Oh! just—just a garden she used to like," Mary stammered. |||||||||τραύλισε |||||||||tartamudeó nur - nur ein Garten, den sie früher mochte ", stammelte Mary. ただ、彼女が好きだった庭だけです」メアリーは口ごもった. Просто... просто сад, який їй подобався", - затинається Мері. "Have you been here always?" "Warst du schon immer hier?" "Вы были здесь всегда?" "Nearly always. "Fast immer. "Почти всегда. "Майже завжди. Sometimes I have been taken to places at the seaside, but I won’t stay because people stare at me. Đôi khi|||||||||||||||||| |||||||||junto al mar||||||||| Manchmal bin ich an Orte am Meer gebracht worden, aber ich werde nicht bleiben, weil die Leute mich anstarren. 海辺に連れて行ってもらったこともありますが、人にじろじろ見られて留まることはありません。 Иногда меня отправляют в места на побережье, но я не останусь, потому что люди смотрят на меня. Іноді мене привозили в місця на березі моря, але я не залишався, тому що люди витріщалися на мене. I used to wear an iron thing to keep my back straight, but a grand doctor came from London to see me and said it was stupid. |||||Eisen||||||||||||||||||||| |||usaba||||||||||||||||||||||| Früher trug ich ein eisernes Ding, um meinen Rücken gerade zu halten, aber ein großartiger Arzt kam aus London, um mich zu sehen und sagte, es sei dumm. 以前は背筋を伸ばすために鉄製のものを着用していたのですが、ロンドンからグランドドクターが私に会いに来て、それはばかげていると言いました。 Раньше я носил железную вещь, чтобы держать спину прямо, но великий доктор приехал из Лондона, чтобы увидеть меня и сказал, что это глупо. Я носив залізну штуку, щоб тримати спину прямо, але до мене приїхав великий лікар з Лондона і сказав, що це безглуздо. He told them to take it off and keep me out in the fresh air. Er forderte sie auf, es auszuziehen und mich an die frische Luft zu bringen. 彼は彼らにそれを脱いで私を新鮮な空気の中に入れないように言った. Он сказал им снять его и держать меня на свежем воздухе. Він сказав їм зняти його і тримати мене на свіжому повітрі. I hate fresh air and I don’t want to go out." Ich hasse frische Luft und will nicht ausgehen. " 私は新鮮な空気が嫌いで、外出したくありません。」 Я ненавиджу свіже повітря і не хочу виходити на вулицю". "I didn’t when first I came here," said Mary. "Ich habe es nicht getan, als ich hierher kam", sagte Mary. 「最初にここに来たときは知りませんでした」とメアリーは言いました。 "Я не знала, коли вперше приїхала сюди, - каже Мері. "Why do you keep looking at me like that?" "Warum schaust du mich so an?" 「どうしてそんな目で私を見つめるの?」 "Почему ты так смотришь на меня?" "Чому ти так на мене дивишся?" "Because of the dreams that are so real," he answered rather fretfully. |||||||||||ανήσυχα |||||||||||con inquietud "Wegen der Träume, die so real sind", antwortete er ziemlich ärgerlich. 「あまりにもリアルな夢のせいだ」と彼はややいらだちながら答えた。 "Из-за снов, которые так реальны," ответил он довольно раздраженно. "Через мрії, які такі реальні", - відповів він досить схвильовано. "Sometimes when I open my eyes I don’t believe I’m awake." "Manchmal, wenn ich meine Augen öffne, glaube ich nicht, dass ich wach bin." 「時々、目を開けても、起きているとは思えないことがあります。」 "Іноді, коли я відкриваю очі, я не вірю, що не сплю". "We’re both awake," said Mary. "Wir sind beide wach", sagte Mary. "Ми обидві не спимо", - сказала Мері. She glanced round the room with its high ceiling and shadowy corners and dim fire-light. |κοίταξε φευγαλέα|||||||||σκιερός||||| ||||||||||sombríos|||tenue|| Sie sah sich im Raum mit seiner hohen Decke und den schattigen Ecken und dem gedämpften Feuerlicht um. 彼女は天井が高く、隅が暗く、火の明かりが薄暗い部屋を見回した。 Она оглядела комнату с высоким потолком, темными углами и тусклым светом камина. Вона обвела поглядом кімнату з високою стелею, затіненими кутами і тьмяним світлом каміна. "It looks quite like a dream, and it’s the middle of the night, and everybody in the house is asleep—everybody but us. "Es sieht aus wie ein Traum, und es ist mitten in der Nacht, und jeder im Haus schläft - jeder außer uns. 「それはまるで夢のようで、真夜中で、家の中の誰もが眠っています - 私たち以外の誰もが. "Це дуже схоже на сон, і це посеред ночі, і всі в будинку сплять - всі, крім нас. We are wide awake." نحن مستيقظون على نطاق واسع ". Wir sind hellwach. " 私たちは完全に目覚めています。」 Ми не спимо". "I don’t want it to be a dream," the boy said restlessly. |||||||||||inquieto "Ich möchte nicht, dass es ein Traum ist", sagte der Junge unruhig. 「夢であってほしくない」少年は落ち着かずに言った。 "Я не хочу, щоб це був сон", - неспокійно промовив хлопчик. Mary thought of something all at once. Mary dachte auf einmal an etwas. メアリーは突然何かを考えた。 Мэри подумала о чем-то одновременно. Мері одразу про щось подумала.

"If you don’t like people to see you," she began, "do you want me to go away?" Nếu|||||||||||||||| "Wenn Sie nicht möchten, dass die Leute Sie sehen", begann sie, "möchten Sie, dass ich gehe?" 「人に見られるのが嫌なら」と彼女は言い始めた。 "Якщо ти не хочеш, щоб люди бачили тебе, - почала вона, - хочеш, щоб я пішла?" He still held the fold of her wrapper and he gave it a little pull. ||||Falte|||||||||| Er hielt immer noch die Falte ihres Umschlags und zog daran. 彼はまだ彼女の包み紙の折り目を持っていて、それを少し引っ張った. Он все еще держал складку ее обертки, и он слегка потянул ее. Він все ще тримав складку її обгортки і злегка потягнув за неї.

"No," he said. no|| "I should be sure you were a dream if you went. "Ich sollte sicher sein, dass Sie ein Traum waren, wenn Sie gingen. 「行けば夢だったに違いない。 "Якщо ти підеш, я буду впевнена, що ти мені наснився. If you are real, sit down on that big footstool and talk. |||||||||reposapiés|| Wenn Sie real sind, setzen Sie sich auf diesen großen Schemel und reden Sie. Якщо ти справжній, сідай на той великий табурет і говори. I want to hear about you." Ich möchte von dir hören. " あなたのことを聞きたいです。」 Mary put down her candle on the table near the bed and sat down on the cushioned stool. Mary stellte ihre Kerze auf den Tisch neben dem Bett und setzte sich auf den gepolsterten Hocker. Марія поставила свічку на столик біля ліжка і сіла на м'який стілець. She did not want to go away at all. Sie wollte überhaupt nicht weggehen. Вона зовсім не хотіла їхати. She wanted to stay in the mysterious hidden-away room and talk to the mysterious boy. Sie wollte in dem mysteriösen, versteckten Raum bleiben und mit dem mysteriösen Jungen sprechen. Вона хотіла залишитися в таємничій потаємній кімнаті і поговорити з загадковим хлопчиком.

"What do you want me to tell you?" "Was soll ich dir sagen?" she said.

He wanted to know how long she had been at Misselthwaite; he wanted to know which corridor her room was on; he wanted to know what she had been doing; if she disliked the moor as he disliked it; where she had lived before she came to Yorkshire. Er wollte wissen, wie lange sie schon in Misselthwaite war; er wollte wissen, in welchem Korridor sich ihr Zimmer befand; er wollte wissen, was sie getan hatte; wenn sie das Moor nicht mochte, wie er es nicht mochte; wo sie gelebt hatte, bevor sie nach Yorkshire kam. 彼は、彼女がどれくらいミセルスウェイトにいたか知りたがっていた。彼は彼女の部屋がどの廊下にあるのか知りたがっていました。彼は彼女が何をしていたのか知りたがっていました。彼がそれを嫌ったように、彼女が荒野を嫌った場合。彼女がヨークシャーに来る前に住んでいた場所。 Він хотів знати, як довго вона перебуває в Місселтвейті; він хотів знати, в якому коридорі знаходиться її кімната; він хотів знати, що вона робила; чи не любила вона болото так само, як і він; де вона жила до того, як приїхала до Йоркширу. She answered all these questions and many more and he lay back on his pillow and listened. Cô ấy|||||||||||||||| Sie beantwortete all diese und viele weitere Fragen und er legte sich zurück auf sein Kissen und hörte zu. 彼女はこれらすべての質問に答え、さらに多くの質問に答えました。彼は枕に横になって耳を傾けました。 Вона відповіла на всі ці та багато інших запитань, а він лежав, відкинувшись на подушку, і слухав. He made her tell him a great deal about India and about her voyage across the ocean. |||||||||||||viaje||| Er brachte sie dazu, ihm viel über Indien und ihre Reise über den Ozean zu erzählen. Він змусив її багато розповідати йому про Індію і про свою подорож через океан. She found out that because he had been an invalid he had not learned things as other children had. |||||||||Invalid||||||||| |||||||||ανάπηρος||||||||| |||||||||inválido||||||||| Sie fand heraus, dass er als Invalide nicht so viel gelernt hatte wie andere Kinder. Ze ontdekte dat hij, omdat hij invalide was geweest, niet dingen had geleerd zoals andere kinderen. Вона дізналася, що через те, що він був інвалідом, він не вчився так, як інші діти. One of his nurses had taught him to read when he was quite little and he was always reading and looking at pictures in splendid books. |||y tá|||||||||||||||||||||| ||||||||||||||||||||||||υπέροχα| Eine seiner Krankenschwestern hatte ihm das Lesen beigebracht, als er noch recht klein war, und er las immer und sah sich Bilder in prächtigen Büchern an. 彼の看護師の一人は、彼が幼い頃に読むことを彼に教えていました. Одна з медсестер навчила його читати, коли він був зовсім маленьким, і він завжди читав і розглядав малюнки в чудових книжках.

Though his father rarely saw him when he was awake, he was given all sorts of wonderful things to amuse himself with. Obwohl sein Vater ihn selten sah, als er wach war, wurden ihm alle möglichen wundervollen Dinge gegeben, mit denen er sich amüsieren konnte. 彼が起きているとき、彼の父親はめったに彼に会いませんでしたが、彼は自分を楽しませるためにあらゆる種類の素晴らしいものを与えられました. Хотя его отец редко видел его, когда он не спал, ему давали всевозможные удивительные вещи, которыми он мог бы развлечься. Хоча батько рідко бачив його, коли він не спав, йому давали всілякі чудові речі, щоб він розважався. He never seemed to have been amused, however. Er schien jedoch nie amüsiert gewesen zu sein. しかし、彼は決して面白がっているようには見えませんでした。 Однако он никогда не был удивлен. Однак, здавалося, йому ніколи не було весело. He could have anything he asked for and was never made to do anything he did not like to do. Er konnte alles haben, wonach er fragte und wurde nie dazu gebracht, etwas zu tun, was er nicht gerne tat. 彼は自分が求めたものは何でも手に入れることができ、やりたくないことをさせられることは決してありませんでした。 У него могло быть все, о чем он просил, и его никогда не заставляли делать то, что он не хотел делать. Він міг отримати все, про що просив, і його ніколи не змушували робити те, що йому не подобалося. "Everyone is obliged to do what pleases me," he said indifferently. ||||||||||gleichgültig ||||||||||χωρίς ενδιαφέρον "Jeder muss das tun, was mir gefällt", sagte er gleichgültig. 「誰もが私を喜ばせることをしなければならない」と彼は淡々と言った. "Кожен зобов'язаний робити те, що мені подобається", - байдуже сказав він. "It makes me ill to be angry. "Es macht mich krank, wütend zu sein. 「怒ると気分が悪くなります。 «Мне плохо от злости. "Мені погано, коли я злюся. No one believes I shall live to grow up." Niemand glaubt, ich werde leben, um erwachsen zu werden. " 私が大人になるまで生きられるとは誰も信じていない。」 Никто не верит, что я буду жить, чтобы расти ». Ніхто не вірить, що я доживу до дорослого віку". He said it as if he was so accustomed to the idea that it had ceased to matter to him at all. ||||||||||||||||đến mức||||| |||||||||||||||aufgehört||wichtig sein|||| |||||||||||||||σταματήσει να|||||| قال ذلك كما لو كان معتادًا على فكرة أنه لم يعد مهمًا له على الإطلاق. Er sagte es, als wäre er an die Idee so gewöhnt, dass es ihm überhaupt nicht mehr wichtig gewesen wäre. 彼はまるでその考えにすっかり慣れてしまったかのように言った。 Он сказал это так, как будто он настолько привык к идее, что она перестала иметь для него значение. Він сказав це так, ніби настільки звик до цієї думки, що вона перестала мати для нього значення. He seemed to like the sound of Mary’s voice. Er schien den Klang von Marys Stimme zu mögen. 彼はメアリーの声が気に入ったようだった。 Здавалося, йому подобався звук голосу Марії. As she went on talking he listened in a drowsy, interested way. |||||||||schläfrig|| |||||||||νυσταγμένος|| |||||||||somnoliento|| Während sie weiterredete, hörte er schläfrig und interessiert zu. 彼女が話し続けると、彼はうとうとして、興味深そうに耳を傾けた。 Когда она продолжала говорить, он слушал сонно, заинтересованно. Коли вона продовжувала говорити, він слухав її сонним, зацікавленим поглядом. Once or twice she wondered if he were not gradually falling into a doze. |||||||||allmählich||||Dösen |||||||||||||ελαφρύ ύπνο |||||||||||||sueño ligero Ein- oder zweimal fragte sie sich, ob er nicht allmählich in einen Schlaf fiel. 一度か二度、彼女は彼が徐々に居眠りをしているのではないかと思った。 Раз или два она задавалась вопросом, не будет ли он постепенно впадать в дрему. Раз чи двічі їй здавалося, що він поступово впадає в дрімоту. But at last he asked a question which opened up a new subject. Endlich stellte er eine Frage, die ein neues Thema eröffnete. しかし最後に、彼は新しい問題を切り開く質問をしました。 Але нарешті він поставив запитання, яке відкрило нову тему.

"How old are you?" Bao nhiêu||| he asked.

"I am ten," answered Mary, forgetting herself for the moment, "and so are you." "Ich bin zehn", antwortete Mary und vergaß für den Moment sich selbst, "und so sind Sie." «Мне десять, - ответила Мэри, забывшись на мгновение, - и вы тоже» "Мені десять, - відповіла Марія, на мить забувши про себе, - і тобі теж". "How do you know that?" "Wie kannst du das Wissen?" "どうしてわかるの?" "Звідки ти це знаєш?" he demanded in a surprised voice. forderte er mit überraschter Stimme. он потребовал удивленным голосом.

"Because when you were born the garden door was locked and the key was buried. "Denn als du geboren wurdest, war die Gartentür verschlossen und der Schlüssel wurde begraben. And it has been locked for ten years." Und es ist seit zehn Jahren gesperrt. " Colin half sat up, turning toward her, leaning on his elbows. Colin setzte sich halb auf, drehte sich zu ihr um und stützte sich auf seine Ellbogen. コリンは半分起き上がり、彼女の方を向き、肘にもたれかかった。 Колин наполовину сел, повернувшись к ней, опираясь на локти. Колін напівпідвівся, повернувся до неї, спираючись на лікті.

"What garden door was locked? "Welche Gartentür war verschlossen? 「鍵のかかった庭のドアは? Who did it? Wer war es? 誰がやった? Where was the key buried?" he exclaimed as if he were suddenly very much interested. rief er aus, als wäre er plötzlich sehr interessiert. вигукнув він так, ніби раптом дуже зацікавився.

"It—it was the garden Mr. Craven hates," said Mary nervously. Nó|||||||||| "Це був сад, який ненавидить містер Крейвен", - нервово сказала Мері. "He locked the door. No one—no one knew where he buried the key." |||||||chôn giấu|| Niemand - niemand wusste, wo er den Schlüssel vergraben hat. " Ніхто не знав, де він заховав ключ". "What sort of a garden is it?" "Was für ein Garten ist das?" 「どんな庭ですか?」 Colin persisted eagerly. Colin bestand eifrig darauf. Колін нетерпляче продовжував.

"No one has been allowed to go into it for ten years," was Mary’s careful answer. |||||vào trong|đi vào đó||||||||| "Zehn Jahre lang durfte sich niemand damit befassen", war Marys sorgfältige Antwort. "Нікому не дозволяли туди заходити вже десять років", - обережно відповіла Мері. But it was too late to be careful. Aber es war zu spät, um vorsichtig zu sein. Але було вже запізно бути обережним. He was too much like herself. كان يشبهها كثيرا. Er war zu sehr wie sie. Он был слишком похож на нее. Він був надто схожий на неї. He too had had nothing to think about and the idea of a hidden garden attracted him as it had attracted her. |||||||||||||||||như|||| Auch er hatte an nichts zu denken gehabt und die Idee eines versteckten Gartens hatte ihn ebenso angezogen wie sie. 彼も何も考えることがなかったので、彼女を惹きつけたのと同じように、隠れた庭のアイデアが彼を惹きつけました。 Йому теж не було про що думати, і ідея прихованого саду приваблювала його так само, як і її. He asked question after question. Er stellte Frage nach Frage. Where was it? Wo war es? Had she never looked for the door? Hatte sie nie nach der Tür gesucht? 彼女はドアを探さなかったのですか? Невже вона ніколи не шукала двері? Had she never asked the gardeners? Hatte sie die Gärtner nie gefragt? 彼女は庭師に尋ねたことはありませんでしたか?

"They won’t talk about it," said Mary. ||||nó|| "Sie werden nicht darüber reden", sagte Mary. "Вони не хочуть про це говорити", - сказала Марія. "I think they have been told not to answer questions." "Ich denke, sie wurden angewiesen, keine Fragen zu beantworten." 「彼らは質問に答えないように言われたと思います。」 «Я думаю, что им сказали не отвечать на вопросы». "Я думаю, що їм сказали не відповідати на запитання". "I would make them," said Colin. tôi||||| "Ich würde sie machen", sagte Colin. 「私はそれらを作るだろう」とコリンは言った. «Я бы сделал их», сказал Колин. "Я б їх зробив", - сказав Колін. "Could you?" "Könntest du?" "Чи не могли б ви?" Mary faltered, beginning to feel frightened. |δίστασε|||| |titubeó|||| Mary stockte und begann sich ängstlich zu fühlen. Мэри запнулась, начиная бояться. Марія остовпіла, почавши відчувати страх. If he could make people answer questions, who knew what might happen! Wenn er Leute dazu bringen könnte, Fragen zu beantworten, wer wusste dann, was passieren könnte? 彼が人々に質問に答えさせることができたら、何が起こるか誰にもわかりませんでした! Если бы он мог заставить людей отвечать на вопросы, кто знал, что может произойти! Якби він міг змусити людей відповідати на запитання, хто б знав, що могло б статися!

"Everyone is obliged to please me. Mọi người||||| "Jeder ist verpflichtet, mir zu gefallen. «Каждый обязан меня радовать. "Всі зобов'язані мені догоджати. I told you that," he said. Das habe ich dir gesagt ", sagte er. Я тебе это сказал, — сказал он. Я ж тобі казав", - сказав він. "If I were to live, this place would sometime belong to me. "Wenn ich leben würde, würde dieser Ort irgendwann mir gehören. 「もし私が生きていたら、この場所はいつか私のものになるでしょう。 «Если бы я жил, это место когда-нибудь принадлежало бы мне. "Якби я жив, це місце колись належало б мені. They all know that. Das wissen alle. Вони всі це знають. I would make them tell me." Ich würde sie dazu bringen, es mir zu sagen. " 私は彼らに私に言わせます。」 Я б змусив їх сказати мені". Mary had not known that she herself had been spoiled, but she could see quite plainly that this mysterious boy had been. ||||||sie selbst|||verderbt|||||||||||| |||||||||||||||claramente|||||| Mary hatte nicht gewusst, dass sie selbst verwöhnt worden war, aber sie konnte ganz deutlich sehen, dass dieser mysteriöse Junge es gewesen war. メアリーは自分が甘やかされていたことを知らなかったが、この謎の少年が甘やかされていたことははっきりとわかった。 Мэри не знала, что сама была избалована, но она могла ясно видеть, что этот загадочный мальчик был. Марія не знала, що сама була зіпсована, але вона ясно бачила, що цей таємничий хлопчик був зіпсований. He thought that the whole world belonged to him. Er dachte, dass ihm die ganze Welt gehört. 彼は全世界が自分のものだと思っていました。 How peculiar he was and how coolly he spoke of not living. |kỳ lạ|||||bình thản||||| |eigenartig|||||gelassen||||| ||||||con frialdad||||| Wie eigenartig er war und wie cool er davon sprach, nicht zu leben. 彼がどれほど独特で、生きていないことをどれほどクールに語ったか。 Как он был необычен и как хладнокровно он говорил о том, что не живет. Наскільки він був своєрідним і як круто говорив про те, що не живе.

"Do you think you won’t live?" "Glaubst du, du wirst nicht leben?" 「生きていけないと思いますか?」 "Ти думаєш, що не виживеш?" she asked, partly because she was curious and partly in hope of making him forget the garden. sie fragte, teils weil sie neugierig war und teils in der Hoffnung ihn den Garten vergessen zu lassen. 彼女が尋ねたのは、好奇心もあり、彼に庭のことを忘れさせたいという希望もあったからです。 запитала вона, частково з цікавості, а частково в надії змусити його забути про сад.

"I don’t suppose I shall," he answered as indifferently as he had spoken before. ||ich nehme nicht an||||||gleichgültig||||| "Ich nehme an, ich werde nicht", antwortete er so gleichgültig, wie er zuvor gesprochen hatte. 「そうは思わない」彼は前に話したのと同じように冷淡に答えた。 "Мабуть, не буду", - відповів він так само байдуже, як і раніше. "Ever since I remember anything I have heard people say I shan’t. "منذ أن أتذكر أي شيء سمعت الناس يقولون أنني لا. "Seit ich mich an irgendetwas erinnere, habe ich Leute sagen hören, dass ich es nicht tun werde. 「何かを覚えて以来、人々が私はそうしないと言うのを聞いてきました. «С тех пор, как я помню что-либо, я слышал, что люди говорят, что я не буду. "Відколи я себе пам'ятаю, я чула, як люди казали, що я не буду. At first they thought I was too little to understand and now they think I don’t hear. Zuerst dachten sie, ich sei zu wenig, um es zu verstehen, und jetzt denken sie, ich höre nicht. Спочатку вони думали, що я занадто мала, щоб зрозуміти, а тепер думають, що я не чую. But I do. My doctor is my father’s cousin. Мій лікар - двоюрідний брат мого батька. He is quite poor and if I die he will have all Misselthwaite when my father is dead. ||||||||||||Misselthwaite||||| Er ist ziemlich arm und wenn ich sterbe, wird er alles Misselthwaite haben, wenn mein Vater tot ist. Он очень беден, и если я умру, он получит весь Миссельтуэйт, когда умрет мой отец. Він дуже бідний, і якщо я помру, йому дістанеться весь Місселтвейт після смерті мого батька. I should think he wouldn’t want me to live." Ich sollte denken, er würde nicht wollen, dass ich lebe. " Я думаю, що він не хотів би, щоб я жив". "Do you want to live?" "Willst du leben?" "Ти хочеш жити?" inquired Mary. erkundigte sich Mary.

"No," he answered, in a cross, tired fashion. |||||ärgerlich|| |||||irritable|| "لا" ، أجاب ، بطريقة متعبة ، متعب. "Nein", antwortete er müde. 「いいえ」と彼は疲れた形で答えた。 «Нет», - ответил он перекрестно уставшим образом. "Ні", - відповів він, перехрестившись, втомлено. "But I don’t want to die. "Aber ich will nicht sterben. "Але я не хочу вмирати. When I feel ill I lie here and think about it until I cry and cry." Wenn ich mich krank fühle, liege ich hier und denke darüber nach, bis ich weine und weine. " 気分が悪いときは、ここに横になって泣いて泣くまで考えます。」 Когда мне плохо, я лежу здесь и думаю об этом, пока не заплачу и не заплачу ». Коли мені погано, я лежу тут і думаю про це, поки не заплачу і не заплачу". "I have heard you crying three times," Mary said, "but I did not know who it was. "Ich habe dich dreimal weinen hören", sagte Mary, "aber ich wusste nicht, wer es war. "Я чула твій плач тричі, - сказала Марія, - але не знала, хто це. Were you crying about that?" đã từng|||| Hast du darüber geweint? " そんなことで泣いたの?」 Ти плакала через це?" She did so want him to forget the garden. Sie wollte, dass er den Garten vergaß. Вона так хотіла, щоб він забув про сад.

"I dare say," he answered. tôi|||| |ich wage zu sagen||| "Ich wage zu sagen", antwortete er. «Смею сказать», - ответил он. "Наважуся сказати", - відповів він. "Let us talk about something else. "Lass uns über etwas anderes reden. Talk about that garden. Sprechen Sie über diesen Garten. Don’t you want to see it?" Willst du es nicht sehen? " Хіба ти не хочеш на це подивитися?" "Yes," answered Mary, in quite a low voice. "Ja", antwortete Mary mit ziemlich leiser Stimme. "I do," he went on persistently. |||||beharrlich 「そうです」彼はしつこく続けた。 "Я делаю", продолжал он настойчиво. "Так", - наполегливо продовжував він. "I don’t think I ever really wanted to see anything before, but I want to see that garden. "Ich glaube nicht, dass ich jemals etwas wirklich sehen wollte, aber ich möchte diesen Garten sehen. 「これまで何かを見たいと思ったことはなかったと思うけど、あの庭を見たい。 "Не думаю, що я коли-небудь по-справжньому хотів щось побачити, але я хочу побачити цей сад. I want the key dug up. tôi||||| أريد المفتاح حفرت. Ich möchte, dass der Schlüssel ausgegraben wird. 鍵を掘り起こしてほしい。 Я хочу, щоб ключ відкопали. I want the door unlocked. Ich will die Tür aufschließen. ドアのロックを解除したい。 I would let them take me there in my chair. ||||nehmen||||| Ich würde mich auf meinem Stuhl dorthin bringen lassen. Я позволил бы им взять меня там в моем кресле. Я б дозволила їм відвезти мене туди в моєму кріслі. That would be getting fresh air. ||||Không khí trong lành| Das würde frische Luft bringen. Это будет получать свежий воздух. Це як дихати свіжим повітрям. I am going to make them open the door." Ich werde sie dazu bringen, die Tür zu öffnen. " Я змушу їх відчинити двері". He had become quite excited and his strange eyes began to shine like stars and looked more immense than ever. Er war ziemlich aufgeregt und seine seltsamen Augen fingen an, wie Sterne zu leuchten und sahen gewaltiger aus als je zuvor. 彼は非常に興奮し、奇妙な目が星のように輝き始め、これまで以上に巨大に見えました. Він був дуже схвильований, а його дивні очі почали сяяти, як зірки, і виглядали ще більш величезними, ніж будь-коли.

"They have to please me," he said. sie|||||| "Sie müssen mir gefallen", sagte er. "Вони повинні мені подобатися", - сказав він. "I will make them take me there and I will let you go, too." "Ich werde sie dazu bringen, mich dorthin zu bringen und ich werde dich auch gehen lassen." "Я змушу їх відвезти мене туди, і я відпущу тебе теж". Mary’s hands clutched each other. ||se aferraron|| تمسك يد ماري ببعضها البعض. Marys Hände umklammerten sich. Руки Марії стиснули одна одну. Everything would be spoiled—everything! Alles|||verderbt| Alles wäre verdorben - alles! すべてが台無しにされます—すべて! Все будет испорчено - все! Все було б зіпсовано - все! Dickon would never come back. ディコンは二度と戻ってこないでしょう。 She would never again feel like a missel thrush with a safe-hidden nest. Sie würde sich nie wieder wie eine Drossel mit einem sicher versteckten Nest fühlen. 彼女は安全に隠れた巣を持ったミセルツグミのように感じることは二度とありません. Вона більше ніколи не відчуватиме себе дроздом з надійно схованим гніздом.

"Oh, don’t—don’t—don’t—don’t do that!" "Oh, mach das nicht - mach das nicht - mach das nicht!" she cried out. sie schrie auf. вигукнула вона.

He stared as if he thought she had gone crazy! Er starrte, als ob er dachte, sie sei verrückt geworden! 彼は彼女が気が狂ったと思ったかのように見つめていました! Він дивився так, ніби думав, що вона збожеволіла!

"Why?" he exclaimed. er rief aus. "You said you wanted to see it." "Ти казав, що хочеш його побачити". "I do," she answered almost with a sob in her throat, "but if you make them open the door and take you in like that it will never be a secret again." |||||||λυγμός|||||||||||||||||||||||| "Das tue ich", antwortete sie fast schluchzend, "aber wenn du sie dazu bringst, die Tür zu öffnen und dich so aufzunehmen, wird es nie wieder ein Geheimnis sein." «Да, - ответила она, почти всхлипывая в горле, - но если вы заставите их открыть дверь и впустить вас внутрь, это никогда не станет секретом» "Я знаю, - відповіла вона майже зі схлипуванням у горлі, - але якщо ти змусиш їх відчинити двері і прийняти тебе ось так, це більше ніколи не буде таємницею". He leaned still farther forward. انحنى لا يزال بعيدا إلى الأمام. Er beugte sich noch weiter vor. 彼はさらに前かがみになった。 Он наклонился еще дальше вперед. Він нахилився ще далі вперед.

"A secret," he said. "Một bí mật"||| "What do you mean? "どう言う意味ですか? "Що ти маєш на увазі? Tell me." Mary’s words almost tumbled over one another. |||se atropellaron||| Marys Worte überschlugen sich fast. メアリーの言葉はほとんど互いに転倒した。 Слова Марии чуть не упали друг на друга. Слова Марії ледь не перекривали одне одного.

"You see—you see," she panted, "if no one knows but ourselves—if there was a door, hidden somewhere under the ivy—if there was—and we could find it; and if we could slip through it together and shut it behind us, and no one knew any one was inside and we called it our garden and pretended that—that we were missel thrushes and it was our nest, and if we played there almost every day and dug and planted seeds and made it all come alive—" bạn|||||||||||chúng ta|||||||||||||||||||||||lén lút|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| |||||gasped for breath||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| |||||||||||||||||||||hiedra|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||zorzales comunes|||||||||||||||||||||||| "Sie sehen, Sie sehen," sie keuchte, "wenn niemand außer uns selbst weiß, wenn es eine Tür gab, die irgendwo unter dem Efeu versteckt war, wenn es eine gab, und wir es finden konnten, und wenn wir es zusammen und durchrutschen konnten." Schließe es hinter uns, und niemand wusste, dass jemand drinnen war, und wir nannten es unseren Garten und taten so, als wären wir Drosseln und es war unser Nest, und wenn wir fast jeden Tag dort spielten und Samen ausgruben und pflanzten und daraus machten alle werden lebendig - " 「ほら、ほら」と彼女は息を切らして言った。それを私たちの後ろに閉じて、中に誰かがいることに誰も気づかなかったので、私たちはそれを私たちの庭と呼び、それが私たちのミセルツグミであり、それが私たちの巣であるふりをしました。みんな生き返る――」 "Бачиш, бачиш, - задихалася вона, - якби ніхто не знав, окрім нас самих, якби там були двері, заховані десь під плющем, якби вони були, і ми змогли їх знайти, і якби ми могли разом прослизнути крізь них і зачинити їх за собою, і ніхто не знав, що там хтось є, і ми називали б його своїм садом і вдавали, що ми дрозди, а він - наше гніздо, і якби ми гралися там майже щодня, копали, саджали зернятка, і якби ми могли зробити так, щоб усе це оживало...". "Is it dead?" "Ist es tot?" 「それは死んでいますか?」 "Він мертвий?" he interrupted her. er unterbrach sie. перебив він її.

"It soon will be if no one cares for it," she went on. "Es wird bald sein, wenn sich niemand darum kümmert", fuhr sie fort. "Скоро так і буде, якщо ніхто про нього не подбає", - продовжила вона. "The bulbs will live but the roses—" |οι βολβοί||||| "Die Birnen werden leben, aber die Rosen -" "Цибулини житимуть, але троянди..." He stopped her again as excited as she was herself. Er hielt sie wieder so aufgeregt wie sie selbst. Он снова остановил ее так же взволнован, как и она сама. Він знову зупинив її, схвильований, як і вона сама.

"What are bulbs?" cái gì|| "Was sind Glühbirnen?" 「電球とは?」 "Что такое лампочки?" "Що таке лампочки?" he put in quickly. er setzte schnell ein. он вставил быстро. швидко додав він.

"They are daffodils and lilies and snowdrops. Chúng là|||||| ||narcisos||lirios|| "Sie sind Narzissen und Lilien und Schneeglöckchen. They are working in the earth now—pushing up pale green points because the spring is coming." Sie arbeiten jetzt auf der Erde - sie schieben hellgrüne Punkte nach oben, weil der Frühling kommt. " Зараз вони працюють у землі - виштовхують блідо-зелені точки, тому що наближається весна". "Is the spring coming?" "Kommt der Frühling?" "Чи прийде весна?" he said.

"What is it like? Nó như thế nào?||| "Wie ist es? "На що це схоже? You don’t see it in rooms if you are ill." Sie sehen es nicht in Räumen, wenn Sie krank sind. " Ти не бачиш його в кімнатах, якщо ти хворий". "It is the sun shining on the rain and the rain falling on the sunshine, and things pushing up and working under the earth," said Mary. "Es ist die Sonne, die auf den Regen scheint und der Regen, der auf den Sonnenschein fällt, und die Dinge, die unter der Erde hochgehen und arbeiten", sagte Mary. 「それは雨の上に輝く太陽であり、太陽の光の上に降る雨であり、地球の下で押し上げられて働くものです」とメアリーは言いました. «Это солнце, сияющее под дождем, и дождь, падающий на солнечный свет, и вещи, поднимающиеся и работающие под землей», - сказала Мэри. "Це сонце світить на дощ, а дощ падає на сонце, і все, що піднімається вгору і працює під землею", - сказала Марія. Mary nói: “Đó là nắng chiếu trên mưa và mưa rơi trên nắng, và vạn vật trồi lên và hoạt động dưới lòng đất”. "If the garden was a secret and we could get into it we could watch the things grow bigger every day, and see how many roses are alive. "Wenn der Garten ein Geheimnis wäre und wir ihn betreten könnten, könnten wir beobachten, wie die Dinge jeden Tag größer werden und wie viele Rosen am Leben sind. 「庭が秘密で、私たちがそこに入ることができれば、毎日大きくなるのを見て、生きているバラの数を見ることができます. "Якби сад був таємницею, і ми могли б потрапити туди, ми могли б спостерігати, як він росте з кожним днем, і бачити, скільки троянд живі. Don’t you see? Siehst du nicht Разве ты не видишь? Хіба ти не бачиш? Oh, don’t you see how much nicer it would be if it was a secret?" Oh, siehst du nicht, wie viel schöner es wäre, wenn es ein Geheimnis wäre? " ああ、秘密だったらどんなにいいだろうと思わない?」 Хіба ти не розумієш, наскільки краще було б, якби це було таємницею?" He dropped back on his pillow and lay there with an odd expression on his face. |||||||||||seltsame|||| Er ließ sich zurück auf sein Kissen fallen und lag mit einem seltsamen Gesichtsausdruck da. 彼は枕に腰を下ろし、奇妙な表情でそこに横たわっていた。 Він впав на подушку і лежав з дивним виразом на обличчі.

"I never had a secret," he said, "except that one about not living to grow up. "Ich hatte nie ein Geheimnis", sagte er. 「私には秘密がなかった」と彼は言った。 «У меня никогда не было секрета, - сказал он, - кроме того, что не о том, чтобы жить, чтобы вырасти. "У мене ніколи не було таємниць, - сказав він, - окрім тієї, що я не дожив до дорослого віку. They don’t know I know that, so it is a sort of secret. Sie wissen nicht, dass ich das weiß, also ist es eine Art Geheimnis. 彼らは私がそれを知っていることを知らないので、一種の秘密です. Они не знают, что я знаю это, так что это своего рода секрет. Вони не знають, що я це знаю, тому це свого роду таємниця. But I like this kind better." Nhưng||||| Aber ich mag diese Art besser. " でも、私はこっちの方が好きです」 Але цей вид мені подобається більше". "If you won’t make them take you to the garden," pleaded Mary, "perhaps—I feel almost sure I can find out how to get in sometime. ||||||||||||||cảm thấy||||||||||| ||||||||||παρακάλεσε||||||||||||||| ||||||||||suplicó||||||||||||||| "Wenn Sie nicht dazu gebracht werden, dass sie Sie in den Garten bringen", flehte Mary, "vielleicht - ich bin fast sicher, dass ich herausfinden kann, wie ich irgendwann reinkommen kann." «Если вы не заставите их отвести вас в сад, - умоляла Мэри, - возможно, - я почти уверен, что смогу когда-нибудь узнать, как туда попасть. "Якщо ти не хочеш, щоб вони відвели тебе в сад, - благала Мері, - можливо, - я майже впевнена, що зможу якось дізнатися, як туди потрапити". And then—if the doctor wants you to go out in your chair, and if you can always do what you want to do, perhaps—perhaps we might find some boy who would push you, and we could go alone and it would always be a secret garden." |||||||||||||||||||||||làm|||||||||||||||||||||||| Und dann - wenn der Arzt möchte, dass Sie auf Ihrem Stuhl ausgehen und wenn Sie immer das tun können, was Sie tun möchten, vielleicht - finden wir vielleicht einen Jungen, der Sie stößt, und wir könnten alleine gehen, und das wäre es immer ein geheimer Garten. " そして、医師があなたに椅子に座って外出するように求め、あなたがいつでもやりたいことをすることができるなら、おそらくあなたを押してくれる男の子を見つけるかもしれません。秘密の花園。」 А потім - якщо лікар захоче, щоб ти виходив у своєму візку, і якщо ти завжди зможеш робити те, що хочеш, можливо - можливо, ми знайдемо якогось хлопчика, який буде тебе штовхати, і ми зможемо ходити вдвох, і це завжди буде таємний сад". "I should—like—that," he said very slowly, his eyes looking dreamy. |||||||||||träumerisch |||||||||||soñadores "Ich sollte - wie - das," sagte er sehr langsam, seine Augen träumerisch schauend. 「私はそれをするべきです-そのように-」彼は非常にゆっくりと言いました。彼の目は夢のように見えました。 «Я должен - вот так», - сказал он очень медленно, его глаза выглядели мечтательными. "Мені б так хотілося", - сказав він дуже повільно, його очі виглядали мрійливими. "I should like that. |nên|| "Das sollte mir gefallen. "Мне бы это понравилось. "Мені б це сподобалося. I should not mind fresh air in a secret garden." |||phiền lòng|||||| |||stören|||||| Ich hätte nichts gegen frische Luft in einem geheimen Garten. " 秘密の庭の新鮮な空気を気にしないでください。」 Я не должен возражать против свежего воздуха в секретном саду ". Я б не відмовився від свіжого повітря в таємному саду". Mary began to recover her breath and feel safer because the idea of keeping the secret seemed to please him. Mary fing an, wieder zu Atem zu kommen und sich sicherer zu fühlen, denn die Idee, das Geheimnis zu bewahren, schien ihm zu gefallen. Марія почала відновлювати дихання і відчувати себе в безпеці, тому що ідея зберегти таємницю, здавалося, сподобалася йому. She felt almost sure that if she kept on talking and could make him see the garden in his mind as she had seen it he would like it so much that he could not bear to think that everybody might tramp in to it when they chose. ||fast||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||walk through|||||| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||pisotear|||||| Sie war sich fast sicher, dass, wenn sie weiter redete und ihn den Garten in seinen Gedanken so sehen ließ, wie sie ihn gesehen hatte, er es so sehr mögen würde, dass er es nicht ertragen konnte, zu glauben, dass jeder hineingehen könnte, wenn er wollte. 彼女は、話し続けて、自分が見たように彼の心に庭を見てもらうことができれば、彼はそれをとても気に入るだろうとほぼ確信していた. Она была почти уверена, что, если она продолжит говорить и сможет заставить его увидеть сад в его сознании таким, каким она его видела, ему так понравится, что он не сможет даже подумать, что все могут вторгнуться в него, когда захотят. Вона була майже впевнена, що якщо продовжуватиме говорити і зможе змусити його побачити сад у своїй уяві таким, яким бачила його вона, йому так сподобається, що він не зможе змиритися з думкою про те, що кожен може топтатися по ньому, коли захоче.

"I’ll tell you what I think it would be like, if we could go into it," she said. "Ich sage dir, wie es meiner Meinung nach sein würde, wenn wir darauf eingehen könnten", sagte sie. 「私たちがそれを詳しく調べることができれば、それはどのようなものになると思いますか」と彼女は言った. "Я скажу вам, на що, на мою думку, це було б схоже, якби ми могли заглибитися в це", - сказала вона. "It has been shut up so long things have grown into a tangle perhaps." ||||||||||||μπέρδεμα| ||||||||||||enredo| "لقد تم إغلاقها حتى نمت الأشياء الطويلة لتشابك ربما." "Es wurde verschlossen, so lange die Dinge sich vielleicht zu einem Gewirr entwickelt haben." 「長い間閉ざされていたので、物事がもつれに発展したのかもしれません。」 «Он был закрыт так долго, что вещи, возможно, превратились в клубок». "Це замовчувалося так довго, що, можливо, все перетворилося на клубок". He lay quite still and listened while she went on talking about the roses which might have clambered from tree to tree and hung down—about the many birds which might have built their nests there because it was so safe. |||||||||||||||||leo lên||||||||||||||||||||||| |||||||||||||||||climbed energetically||||||||||||||||||||||| |||||||||||||||||treparon||||||||||||||||||||||| Er lag ganz still und hörte zu, während sie weiter über die Rosen sprach, die von Baum zu Baum geklettert und hingelegt sein könnten - über die vielen Vögel, die dort ihre Nester gebaut haben könnten, weil es so sicher war. 彼はじっと横になり、彼女が木から木へとよじ登ってぶら下がったバラのことを話している間、耳を傾けていました。 Він лежав спокійно і слухав, поки вона розповідала про троянди, які могли перелазити з дерева на дерево і звисати вниз - про безліч птахів, які могли звити там гнізда, тому що там було так безпечно. And then she told him about the robin and Ben Weatherstaff, and there was so much to tell about the robin and it was so easy and safe to talk about it that she ceased to be afraid. |||||||||||||||||||||||||||||||||||||ängstlich Und dann erzählte sie ihm von dem Rotkehlchen und Ben Weatherstaff, und es gab so viel über das Rotkehlchen zu erzählen, und es war so einfach und sicher, darüber zu reden, dass sie aufhörte, Angst zu haben. それから彼女はロビンとベン・ウェザースタッフについて彼に話しました.ロビンについて話すことはたくさんありました.そしてそれについて話すことはとても簡単で安全だったので、彼女は恐れることをやめました. А потім вона розповіла йому про малинівку і Бена Везерстафа, а про малинівку було так багато чого розповісти, і говорити про неї було так легко і безпечно, що вона перестала боятися. The robin pleased him so much that he smiled until he looked almost beautiful, and at first Mary had thought that he was even plainer than herself, with his big eyes and heavy locks of hair. con||||||||||||||||||||||||||||||||||| ||||||||||||||||||||||||einfacher||||||||||| ||||||||||||||||||||||||less attractive||||||||||| ||||||||||||||||||||||||más sencillo|||||||||mechas|| لقد سرّ عليه روبن كثيرًا حتى ابتسم حتى بدا جميلًا ، وفي البداية اعتقدت ماري أنه أكثر وضوحًا من نفسها ، بعيونيه الكبيرة وأقفاله الثقيلة من الشعر. Das Rotkehlchen gefiel ihm so gut, dass er lächelte, bis er beinahe wunderschön aussah, und zuerst hatte Mary gedacht, dass er mit seinen großen Augen und den schweren Haarsträhnen noch schlichter war als sie. Le merle lui plut tellement qu'il sourit jusqu'à ce qu'il paraisse presque beau, et au début Mary avait pensé qu'il était encore plus clair qu'elle-même, avec ses grands yeux et ses lourdes mèches de cheveux. コマドリは彼をとても喜ばせたので、彼はほとんど美しく見えるまで微笑みました. メアリーは最初、彼は大きな目と太い髪の束で、自分よりも地味だと思っていました. Малиновка доставляла ему столько удовольствия, что он улыбался до тех пор, пока не выглядел почти красивым, и сначала Мэри подумала, что он был еще проще, чем она, с его большими глазами и тяжелыми прядями волос. Малинівка так йому сподобалася, що він посміхався, аж поки не став майже красивим, і спочатку Мері подумала, що він навіть простіший за неї саму, з його великими очима і важкими пасмами волосся.

"I did not know birds could be like that," he said. Tôi|||||||||| "Ich wusste nicht, dass Vögel so sein können", sagte er. "Я не знав, що птахи можуть бути такими", - сказав він. "But if you stay in a room you never see things. "Aber wenn du in einem Raum bleibst, siehst du nie Dinge. 「でも、部屋にいると何も見えない。 "Але якщо ти залишаєшся в кімнаті, ти ніколи нічого не бачиш. What a lot of things you know. Was für eine Menge Dinge, die Sie wissen. あなたが知っていることはたくさんあります。 Как много вещей ты знаешь. Як багато ви знаєте. I feel as if you had been inside that garden." Ich fühle mich, als ob du in diesem Garten gewesen wärst. " まるであなたがあの庭の中にいたような気がします。」 Я чувствую, как будто вы были в этом саду ". Я відчуваю себе так, ніби ви були всередині цього саду". Tôi cảm thấy như thể bạn đã từng ở trong khu vườn đó." She did not know what to say, so she did not say anything. Sie wusste nicht, was sie sagen sollte, also sagte sie nichts. Вона не знала, що сказати, тому промовчала. He evidently did not expect an answer and the next moment he gave her a surprise. |offensichtlich|||erwartete||||||||||| Er erwartete offensichtlich keine Antwort und im nächsten Moment gab er ihr eine Überraschung. Він явно не очікував відповіді і наступної миті зробив їй сюрприз.

"I am going to let you look at something," he said. "Ich werde dich etwas anschauen lassen", sagte er. 「私はあなたに何かを見せてあげるつもりです」と彼は言いました。 «Я собираюсь позволить вам взглянуть на что-то», сказал он. "Я дам тобі дещо подивитися", - сказав він. "Do you see that rose-colored silk curtain hanging on the wall over the mantel-piece?" |||||màu hồng|||||||||| ||||||||||||||Kaminsims| ||||||seda||||||||mantele| "هل ترى الستارة الحريرية ذات اللون الوردي معلقة على الحائط فوق القطعة العلوية؟" "Sehen Sie diesen rosafarbenen Seidenvorhang, der an der Wand über dem Kaminsims hängt?" 「マントルピースの上の壁にかかっているバラ色のシルクのカーテンが見えますか?」 "Видите ли вы, что шелковый занавес розового цвета висит на стене над камином? "Бачиш ту рожеву шовкову завісу, що висить на стіні над каміном?" "Bạn có thấy tấm rèm lụa màu hồng treo trên tường phía trên lò sưởi không?" Mary had not noticed it before, but she looked up and saw it. |||||||||||thấy| Mary hatte es noch nie bemerkt, aber sie sah auf und sah es. Раніше Марія не помічала його, але підняла очі і побачила. Trước đó Mary không để ý đến điều đó, nhưng cô đã nhìn lên và thấy nó. It was a curtain of soft silk hanging over what seemed to be some picture. Es war ein Vorhang aus weicher Seide, der über einem Bild zu hängen schien. Це була завіса з м'якого шовку, що висіла над якоюсь картиною.

"Yes," she answered. "There is a cord hanging from it," said Colin. |||Schnur||||| |||cuerda||||| "Es hängt eine Schnur daran", sagte Colin. "З нього звисає шнур, - каже Колін. "Go and pull it." "Geh und zieh es." "Іди і потягни". Mary got up, much mystified, and found the cord. ||||verwirrt|||| ||||μπερδεμένη|||| ||||||||cordón Mary stand auf, sehr verwirrt, und fand die Schnur. メアリーはとても戸惑いながら起き上がり、ひもを見つけました。 Марія встала, дуже спантеличена, і знайшла шнур. When she pulled it the silk curtain ran back on rings and when it ran back it uncovered a picture. عندما سحبت الستار الحريري ركض على الحلقات وعندما ركض مرة أخرى ، كشفت صورة. Als sie es zog, lief der Seidenvorhang an Ringen zurück, und als er zurücklief, deckte er ein Bild auf. 彼女がそれを引っ張ると、絹のカーテンが輪になって戻り、戻ると絵が現れました. Toen ze eraan trok, liep het zijden gordijn terug aan ringen en toen het terugliep, onthulde het een foto. Коли вона потягнула за неї, шовкова завіса побігла назад на кільцях, а коли вона повернулася назад, то відкрила картину. It was the picture of a girl with a laughing face. Es war das Bild eines Mädchens mit einem lachenden Gesicht. Це було зображення дівчини зі смішним обличчям. She had bright hair tied up with a blue ribbon and her gay, lovely eyes were exactly like Colin’s unhappy ones, agate gray and looking twice as big as they really were because of the black lashes all round them. ||leuchtendes||||||||||fröhlich||||||||||||||||||||||||Wimpern||| ||||||||||||joyful||||||του Κόλιν||||||||||||||||||||| |||||||||cinta||||||||||||gris agata|||||||||||||||pestañas||| كان لديها شعر لامع مربوط بشريط أزرق ومثليها ، وكانت العيون الجميلة تشبه تمامًا عيون كولين غير السعيدة ورماديها العقيق وتبدو أكبر مرتين مثلما كانت بسبب رموش سوداء تدور حولها. Sie hatte strahlendes Haar mit einem blauen Band zusammengebunden und ihre schwulen, schönen Augen waren genau wie Colins unglückliche, achatgrau und sahen aufgrund der schwarzen Wimpern, die sie umgaben, doppelt so groß aus wie sie wirklich waren. 彼女は青いリボンで結ばれた明るい髪をしていて、彼女の陽気で愛らしい目はコリンの不幸な目とまったく同じで、瑪瑙の灰色で、周りの黒いまつげのために実際の2倍の大きさに見えました. У нее были светлые волосы, завязанные голубой лентой, и ее веселые, прекрасные глаза были точно такими же, как несчастные Колин, с серо-агатовым оттенком и выглядели в два раза больше, чем они были на самом деле из-за черных ресниц вокруг них. У неї було яскраве волосся, перев'язане блакитною стрічкою, а її веселі, милі очі були точнісінько такими ж, як і нещасні очі Коліна, агатово-сірими і здавалися вдвічі більшими, ніж були насправді, через чорні вії довкола них.

"She is my mother," said Colin complainingly. ||||||beschwerend ||||||παραπονεμένα ||||||quejumbrosamente "إنها أمي" ، قال كولين بشكوى. «C'est ma mère», dit Colin en se plaignant. 「彼女は私の母です」とコリンは不平を言った。 "Вона моя мама", - скаржиться Колін. "I don’t see why she died. "Ich verstehe nicht, warum sie gestorben ist. «Я не понимаю, почему она умерла. "Я не розумію, чому вона померла. Sometimes I hate her for doing it." Manchmal hasse ich sie dafür. " 時々私は彼女がそれをするのを嫌います。」 Іноді я ненавиджу її за це". "How queer!" "Wie seltsam!" "Як дивно!" said Mary.

"If she had lived I believe I should not have been ill always," he grumbled. ||||||||||||||murmuró quejándose "Wenn sie gelebt hätte, hätte ich nicht immer krank sein sollen", grummelte er. 「もし彼女が生きていたら、私はいつも病気になることはなかったと思います」と彼は不平を言った. «Если бы она жила, я считаю, что не должен был болеть всегда», - проворчал он. "Якби вона була жива, думаю, я б не хворів постійно", - бурчав він. "I dare say I should have lived, too. |wage ich zu sagen|||||| "أجرؤ على القول إنه كان يجب علي أن أعيش أيضًا. "Ich wage zu sagen, ich hätte auch leben sollen. 「あえて言えば、私も生きるべきだった。 "Я наважуся сказати, що я теж мав би жити. And my father would not have hated to look at me. Und mein Vater hätte es nicht gehasst, mich anzusehen. そして、父は私を見るのが嫌いではなかったでしょう。 І мій батько не побоявся б на мене подивитися. I dare say I should have had a strong back. Ich wage zu sagen, ich hätte einen starken Rücken haben sollen. 私は強い背中を持つべきだったとあえて言います。 Смею сказать, что у меня должна была быть сильная спина. Наважуся стверджувати, що мені треба було мати сильну спину. Draw the curtain again." Mach den Vorhang wieder zu. " もう一度幕を引いてください。」 Опустите занавес снова. " Знову завісьте завісу". Mary did as she was told and returned to her footstool. ||||||||||taburete de pie Mary tat, was ihr gesagt wurde, und kehrte zu ihrem Schemel zurück. メアリーは言われるがままに、足台に戻った。 Марія зробила те, що їй було сказано, і повернулася до свого ослінчика.

"She is much prettier than you," she said, "but her eyes are just like yours—at least they are the same shape and color. "Sie ist viel hübscher als Sie", sagte sie, "aber ihre Augen sind genau wie Ihre - zumindest haben sie die gleiche Form und Farbe. 「彼女はあなたよりずっときれいです」と彼女は言いました、「しかし、彼女の目はあなたのものとそっくりです - 少なくともそれらは同じ形と色です. "Вона набагато красивіша за тебе, - сказала вона, - але її очі такі ж, як у тебе - принаймні, такої ж форми і кольору. Why is the curtain drawn over her?" لماذا يتم سحب الستار فوقها؟ " Warum ist der Vorhang über sie gezogen? " なぜ彼女に幕が引かれたのですか?」 Почему занавес затянут над ней? Чому над нею опускається завіса?" He moved uncomfortably. ||unbeholfen انتقل غير مريح. Er bewegte sich unbehaglich. 彼は不快に動いた。 Он двигался неловко. Йому було незручно рухатися.

"I made them do it," he said. "Ich habe sie dazu gebracht", sagte er. 「私は彼らにやらせた」と彼は言った。 "Я змусив їх це зробити", - сказав він. "Sometimes I don’t like to see her looking at me. "Manchmal mag ich es nicht, wenn sie mich ansieht. 「時々、彼女が私を見ているのを見るのが嫌いです。 "Іноді мені не подобається, коли вона дивиться на мене. She smiles too much when I am ill and miserable. Sie lächelt zu sehr, wenn ich krank und elend bin. 私が病気で惨めなとき、彼女は笑いすぎます。 Вона занадто багато посміхається, коли я хворий і нещасний. Besides, she is mine and I don’t want everyone to see her." Außerdem gehört sie mir und ich möchte nicht, dass alle sie sehen. " その上、彼女は私のものであり、誰もが彼女を見たくない. Крім того, вона моя, і я не хочу, щоб її бачили всі". There were a few moments of silence and then Mary spoke. Es gab ein paar Momente der Stille und dann sprach Mary. Було кілька хвилин тиші, а потім Марія заговорила.

"What would Mrs. Medlock do if she found out that I had been here?" "Was würde Mrs. Medlock tun, wenn sie herausfinden würde, dass ich hier gewesen bin?" 「メドロック夫人は、私がここにいたことを知ったらどうしますか?」 "Що б зробила місіс Медлок, якби дізналася, що я був тут?" she inquired. sie erkundigte sich.

"She would do as I told her to do," he answered. "Sie würde tun, was ich ihr gesagt habe", antwortete er. 「彼女は私が言った通りにするだろう」と彼は答えた. "Вона зробить те, що я їй скажу", - відповів він. "And I should tell her that I wanted you to come here and talk to me every day. "Und ich sollte ihr sagen, dass ich wollte, dass du hierher kommst und jeden Tag mit mir sprichst. 「そして、私はあなたがここに来て、毎日私と話してほしいと彼女に伝えなければなりません. "І я повинен сказати їй, що хочу, щоб ти приходив сюди і розмовляв зі мною щодня. I am glad you came." Ich bin froh, dass du gekommen bist." Я рад, что вы пришли." Я радий, що ви прийшли". "So am I," said Mary. "So bin ich," sagte Mary. "I will come as often as I can, but"—she hesitated—"I shall have to look every day for the garden door." "Ich werde kommen, so oft ich kann, aber" - sie zögerte - "ich werde jeden Tag nach der Gartentür suchen müssen." 「できるだけ頻繁に来ますが、」—彼女は躊躇しました—「毎日庭のドアを探さなければならないでしょう.」 "Я буду приходити так часто, як зможу, але, - вона завагалася, - мені доведеться щодня шукати двері в сад". "Yes, you must," said Colin, "and you can tell me about it afterward." "Ja, müssen Sie," sagte Colin, "und Sie können mir danach darüber erzählen." 「はい、そうしなければなりません」とコリンは言いました。 "Так, ти повинен", - сказав Колін, - "і ти можеш розповісти мені про це пізніше". He lay thinking a few minutes, as he had done before, and then he spoke again. Er lag da und dachte ein paar Minuten nach, wie er es zuvor getan hatte, und dann sprach er erneut. Він лежав і думав кілька хвилин, як і раніше, а потім знову заговорив.

"I think you shall be a secret, too," he said. "Ich denke, Sie werden auch ein Geheimnis sein", sagte er. 「あなたも秘密にすると思います」と彼は言った。 «Думаю, ты тоже будешь секретом», - сказал он. "Думаю, ти теж будеш таємницею", - сказав він. "I will not tell them until they find out. "Ich werde es ihnen nicht sagen, bis sie es herausfinden. 「彼らが発見するまで、私は彼らに言いません。 «Я не скажу им, пока они не узнают. "Я не скажу їм, поки вони не дізнаються. I can always send the nurse out of the room and say that I want to be by myself. Ich kann die Krankenschwester immer aus dem Zimmer schicken und sagen, dass ich alleine sein will. 私はいつでも看護師を部屋から出して、一人になりたいと言うことができます。 Я всегда могу отправить медсестру из комнаты и сказать, что хочу быть одна Я завжди можу вигнати медсестру з палати і сказати, що хочу побути сама. Do you know Martha?" Kennst du Martha?" "Yes, I know her very well," said Mary. "Ja, ich kenne sie sehr gut", sagte Mary. "She waits on me." "Sie wartet auf mich." «Она ждет меня». "Вона чекає на мене". He nodded his head toward the outer corridor. Er nickte in Richtung des äußeren Korridors. Он кивнул головой в сторону внешнего коридора. Він кивнув головою в бік зовнішнього коридору.

"She is the one who is asleep in the other room. "Sie ist diejenige, die im anderen Raum schläft. 「彼女は別の部屋で眠っている人です。 «Она та, кто спит в другой комнате. "Це вона спить в іншій кімнаті. The nurse went away yesterday to stay all night with her sister and she always makes Martha attend to me when she wants to go out. |||||||||||||||||aufpassen|||||||| Die Krankenschwester ist gestern weggegangen, um die ganze Nacht bei ihrer Schwester zu bleiben, und sie lässt Martha immer auf mich aufpassen, wenn sie ausgehen will. 看護師は昨日、妹と一晩中一緒にいて、マーサが外出したいときはいつも私に付き添ってくれました。 Вчера медсестра ушла, чтобы остаться на ночь со своей сестрой, и она всегда заставляет Марту присматривать за мной, когда хочет выйти. Медсестра вчора пішла на всю ніч до своєї сестри, і вона завжди змушує Марту доглядати за мною, коли та хоче кудись піти. Martha shall tell you when to come here." Martha wird dir sagen, wann du herkommen sollst. " マーサがいつここに来るか教えてくれるでしょう。」 Марта скаже тобі, коли прийти сюди". Then Mary understood Martha’s troubled look when she had asked questions about the crying. Dann verstand Mary Marthas besorgten Blick, als sie Fragen zum Weinen gestellt hatte. そのときメアリーは、マーサが泣き声について質問したときの困った顔を理解しました。 Тоді Марія зрозуміла стурбований погляд Марти, коли та запитала про плач.

"Martha knew about you all the time?" "Martha hat die ganze Zeit von dir gewusst?" 「マーサはずっとあなたのことを知っていたの?」 she said.

"Yes; she often attends to me. "Ja, sie kümmert sich oft um mich. 'Ja; ze zorgt vaak voor mij. The nurse likes to get away from me and then Martha comes." Die Krankenschwester geht gerne von mir weg und dann kommt Martha. " 看護師は私から離れたがるのに、マーサがやってきます。」 "I have been here a long time," said Mary. "Ich bin schon lange hier", sagte Mary. 「私は長い間ここにいます」とメアリーは言いました。 "Я тут вже давно, - сказала Марія. "Shall I go away now? "Soll ich jetzt gehen? 「もう行きましょうか。 "Мені піти? Your eyes look sleepy." Deine Augen sehen schläfrig aus. " 目が眠そうです。」 Твої очі виглядають сонними". "I wish I could go to sleep before you leave me," he said rather shyly. ||||||||||||||ντροπαλά ||||||||||||||tímidamente 「あなたが私を離れる前に、私は眠りにつくことができたらいいのに」と彼は恥ずかしそうに言った. "Я хотів би поспати, перш ніж ти підеш", - сказав він досить сором'язливо. "Shut your eyes," said Mary, drawing her footstool closer, "and I will do what my Ayah used to do in India. |||||||taburete para los pies||||||||niñera||||| "Mach die Augen zu", sagte Mary und zog ihren Fußschemel näher, "und ich werde tun, was meine Ayah in Indien getan hat. 「目を閉じて」メアリーはフットスツールを近づけながら言った、「そうすれば私のアヤーがインドでやっていたことをするよ。 «Закрой глаза, - сказала Мэри, притягивая к себе подножие ног, - и я сделаю то, что делал мой айах в Индии. "Заплющ очі, - сказала Марія, присуваючи табуретку ближче, - і я зроблю те, що робила моя Айя в Індії. I will pat your hand and stroke it and sing something quite low." ||||||acariciar|||||| سأضرب يدك وسكتة دماغية وأغني شيئًا منخفضًا جدًا ". Ich werde deine Hand tätscheln und sie streicheln und etwas ganz Leises singen. " 私はあなたの手をなでて撫でて、かなり低い歌を歌います。」 Я погладжу твою руку, погладжу її і заспіваю щось дуже тихе". "I should like that perhaps," he said drowsily. |||||||schläfrig |||||||υπνηλέα |||||||somnolientamente "Das würde mir vielleicht gefallen", sagte er schläfrig. 「私はそれが好きかもしれません」と彼は眠そうに言った。 «Возможно, мне это понравится», сонно сказал он. "Мабуть, мені б цього хотілося", - сонно промовив він. Somehow she was sorry for him and did not want him to lie awake, so she leaned against the bed and began to stroke and pat his hand and sing a very low little chanting song in Hindustani. ||||||||||||liegen||||||||||||||||||||||||| ||||||||||||||||||||||||||||||||||ψιθυριστό τραγούδι|||हिंदुस्तानी में गीत |||||||||||||||||||||||acariciar|||||||||||canción repetitiva||| Irgendwie bedauerte sie ihn und wollte nicht, dass er wach lag, also lehnte sie sich gegen das Bett und begann, seine Hand zu streicheln und zu singen und ein sehr leises kleines Lied in Hindustani zu singen. Каким-то образом ей было жаль его, и он не хотел, чтобы он лежал без сна, поэтому она прислонилась к кровати, стала поглаживать его, гладить по руке и петь очень скромную песню на хиндустани. Їй було якось шкода його і не хотілося, щоб він лежав без сну, тому вона прихилилася до ліжка і почала гладити і погладжувати його по руці і співати дуже тиху пісеньку на індуїстській мові.

"That is nice," he said more drowsily still, and she went on chanting and stroking, but when she looked at him again his black lashes were lying close against his cheeks, for his eyes were shut and he was fast asleep. Điều đó|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| ||||||Sleepily|||||||||||||||||||||||||||||||||| ||||||somnolentamente||||||cantando||acariciando||||||||||pestañas|||||||||||||||| "Das ist schön", sagte er noch schläfriger, und sie sang und streichelte weiter, aber als sie ihn wieder ansah, lagen seine schwarzen Wimpern dicht an seinen Wangen, denn seine Augen waren geschlossen und er schlief tief und fest. "Це добре", - сказав він ще більш сонно, і вона продовжувала співати і гладити, але коли вона знову подивилася на нього, його чорні вії лежали на щоках, бо його очі були заплющені і він міцно спав. So she got up softly, took her candle and crept away without making a sound. |||||||||se deslizó||||| Sie stand leise auf, nahm ihre Kerze und schlich sich lautlos davon. Тож вона тихо підвелася, взяла свічку і поповзла геть, не видавши жодного звуку.