×

我们使用 cookie 帮助改善 LingQ。通过浏览本网站,表示你同意我们的 cookie 政策.

image

The Discovery of New Worlds, 01. The Roman World

01. The Roman World

"Let the great world spin for ever down the ringing grooves of change. " —TENNYSON. In this new century, the story of the world was the story of Rome herself, for she ruled over nearly all the world that was known to the men of these olden times.

Let us remember that we are still talking of two thousand years ago, though we have almost unconsciously glided from the era known as B.C.—that is, Before Christ—to that known as A.D., Anno Domini, the year of our Lord.

It is sometimes hard to realise all that had happened before this time in the far-off ages of long ago. And yet it is all so interesting and so vastly important. It shows us how earnest work and toil raised each nation in turn to a high position, and how the acquisition of wealth or the greed of conquest brought that nation low.

We must now see how Rome too,—"Golden Rome," as she was called by the poets of her day,—the Mistress of the World, fell, owing to her desire for wealth and display, indolence and luxury, and how great and terrible was her fall. While the child Christ was growing up in his quiet home in the East, Cæsar Augustus was still ruling the great Roman world, of which Rome itself was the centre. Augustus did what he could to make Rome, the capital of the whole world, worthy of her name.

Like Pericles at Athens in the olden days, he built beautiful buildings and tried to make the city as famous as possible. Many races met within her gates, many languages were spoken in her streets. Eastern princes and wildly-clad Britons and Gauls, low-browed Egyptians and sunburnt Spaniards,—all might have been seen at this time in the Forum at Rome, together with the Romans and Greeks.

Anxious to communicate with all parts of his mighty empire, Augustus started the imperial post. At certain stations along the great military roads, which now stretched from Rome to Cadiz in Spain, as well as to the coasts of France and Holland, he established settlements. Officers and messengers, with horses and mules, were ready to ride off, at a moment's notice, with messages from the emperor, to those who were ruling provinces under him. Along these great roads the legions of Rome were continually marching to and from the provinces, their tall helmets flashing in the sunlight as they tramped along the paved roads to protect the interests of Rome in distant lands.

The "Queen of Roman Roads," as it was called, was that known as the Appian Way, along which passed the traffic between Rome and the South, extending to Brindisi. It was a splendid road, broad enough for two carriages to pass one another, and built of hard stones hewn smooth.

Thus the countries dependent on Rome could pour their produce into the Golden City; while on the other hand the famous Augustan roads, starting from the golden milestone in the Forum,—the very heart of the Empire,—carried Roman civilisation and life to the western limits of Europe.

Then there were Roman possessions across the sea.

The whole northern coast of Africa was hers, from Carthage to Alexandria. Alexandria was at this time second only to Rome itself: as a centre for commerce she stood at the head of all the cities in the world.

Egypt supplied Rome with grain, which was shipped from Alexandria; the traffic of the East and West met in her streets; she had the finest Greek library in the world, and she was famous for her scholars and merchants.

But the reign of the emperor Augustus was drawing to its end. He was an old man now, and he had reigned over the empire forty-five years.

There had been peace throughout the latter part of his reign, disturbed only by one battle. This was in Germany, when the Germans won a victory over the consul Varus. It preyed on the mind of the old emperor, and he would sit grieving over it, at times beating his head against the wall and crying "Varus, Varus, give me back my legions. " He was never the same again. He set his empire in order and prepared for death.

"Do you think I have played my part well on the stage of life?" he asked those who stood round him, as he arranged his grey hair and beard before a mirror which he had called for.

Compared with those that came after, he had indeed played his part well. The Romans delighted to honour him. They called the sixth month in the Roman year, August, after him, just as they had called the month before, July, after Julius Cæsar, and these names have lasted to this very day.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

01. The Roman World |Římský svět| |Римский| The|Roman| 01. Die römische Welt 01. The Roman World 01\. El mundo romano 01. Le monde romain 01. Il mondo romano 01.ローマの世界 01. 로마의 세계 01. Romėnų pasaulis 01. Rzymski świat 01\. O Mundo Romano 01. Lumea romană 01. Римский мир 01\. Roma Dünyası 01. Римський світ 01. 罗马世界

"Let the great world spin for ever down the ringing grooves of change. |||world|turn|for|forever|down||resonating|tracks||change ||||gire|||||ressoando|sulcos|| ||||xoay|||||||| |||||||||klingenden||| 허락하다|||||||||||| ||||旋转|||||轰鸣|变革的轨迹|| دع|||||||||||| ||||||||||drážky|| |||||||||sonantes|surcos|| "دع العالم العظيم يدور إلى الأبد في أخاديد التغيير الرنانة. "Ať se velký svět věčně točí po zvonivých drážkách změn. "Möge sich die große Welt für immer in den klingenden Rillen des Wandels drehen. "Let the great world spin for ever down the ringing grooves of change. "Deja que el gran mundo gire para siempre por los resonantes surcos del cambio. "اجازه دهید جهان بزرگ برای همیشه در شیارهای زنگ تغییر بچرخد. "Lascia che il grande mondo ruoti per sempre lungo i solchi solchi del cambiamento. 「変化のリンギンググルーヴを素晴らしい世界が永遠に回転するようにしましょう。 "위대한 세상이 변화의 울림을 따라 영원히 회전하게 하소서. "Deixe o grande mundo girar para sempre nos sulcos vibrantes da mudança. "Lasă marea lume să se învârtă pentru totdeauna în șanțurile răsunătoare ale schimbării. «Пусть великий мир вечно кружится в звенящих канавках перемен. "Bırakın büyük dünya, değişimin çınlayan oluklarında sonsuza dek dönsün. «Нехай великий світ вічно крутиться по дзвінких канавок змін. “让伟大的世界在变革的洪流中永远旋转。 " —TENNYSON. —TENNYSON. TENNYSON 丁尼生 Tennyson Теннисон " —TENNYSON. "-TENNYSON. "—TENNYSON。 "—TENNYSON. " —TENİSON. " —丁尼生。 In this new century, the story of the world was the story of Rome herself, for she ruled over nearly all the world that was known to the men of these olden times. ||||||||||||||||||over|||||||||||||| |||||||||||||||||||||||||||||||antigas| |||||||||||||||||||||||||||||||thời đại xưa| |||||||||||||||||||||||||||||||古老的| |هذا||||||||||||||||||||العالم||||||||||| |||||||||||||||||||||||||||||||starověkých dob| V tomto novém století byl příběh světa příběhem samotného Říma, neboť vládl téměř celému světu, který byl znám lidem těchto starých časů. In diesem neuen Jahrhundert war die Geschichte der Welt die Geschichte Roms selbst, denn es herrschte über fast die gesamte Welt, die den Menschen dieser alten Zeit bekannt war. In this new century, the story of the world was the story of Rome herself, for she ruled over nearly all the world that was known to the men of these olden times. En este nuevo siglo, la historia del mundo era la historia de la propia Roma, porque ella gobernaba casi todo el mundo conocido por los hombres de estos tiempos antiguos. در این قرن جدید، داستان جهان حکایت خود رم بود، زیرا او تقریباً بر تمام جهان که برای مردان این دوران باستان شناخته شده بود، حکومت می کرد. この新しい世紀では、世界の物語はローマ自身の物語でした。なぜなら、彼女はこれらの昔の人々に知られているほぼすべての世界を支配したからです。 Neste novo século, a história do mundo era a história da própria Roma, pois ela governava quase todo o mundo que era conhecido pelos homens daqueles tempos antigos. În acest nou secol, povestea lumii era povestea Romei însăși, căci ea domnea peste aproape toată lumea cunoscută de oamenii din aceste vremuri străvechi. В этом новом столетии история мира была историей самого Рима, ибо он правил почти всем миром, который был известен людям тех древних времен. Bu yeni yüzyılda, dünyanın hikayesi Roma'nın kendi hikayesiydi, çünkü o eski zamanların insanlarının bildiği neredeyse tüm dünyaya hükmediyordu. У цьому новому столітті історія світу була історією самого Риму, оскільки вона панувала майже над усім світом, який був відомий людям тих давніх часів. Trong thế kỷ mới này, câu chuyện của thế giới là câu chuyện của chính Rome, vì nàng đã thống trị gần như toàn bộ thế giới mà con người của những thời kỳ xa xưa này đã biết đến. 在这个新世纪,世界的故事就是罗马本身的故事,因为她几乎统治了古代人们所知道的所有世界。 在这个新世纪,世界的故事就是罗马本身的故事,因为她统治了几乎所有被古人所知的世界。

Let us remember that we are still talking of two thousand years ago, though we have almost unconsciously glided from the era known as B.C.—that is, Before Christ—to that known as A.D., Anno Domini, the year of our Lord. ||||||||о||||||||||скользнули|||||||||||||||||||||||| ||||||still|||||||||||almost automatically|slid||||||Before Christ|Christian era|||||||||||year|of our Lord||||| |||||||||||||||||inconscientemente|deslizado||||||||||||||||||Ano|do Senhor||||| |||||||||||||||||不知不觉地|滑入|||||||||||基督|||||||公元|主的年份||||| |||||||||||||||||nevědomky||||éra|||||||||||||||Léta Páně|léta Páně||||| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||Año|del Señor||||| Nezapomínejme, že stále mluvíme o době před dvěma tisíci lety, ačkoli jsme téměř nevědomky sklouzli z doby známé jako B.C., tedy před Kristem, do doby známé jako A.D., Anno Domini, rok našeho Pána. Erinnern wir uns daran, dass wir immer noch von zweitausend Jahren sprechen, obwohl wir fast unbewusst von der Epoche, die als B.C. - das heißt, vor Christus - bekannt ist, zu der Epoche, die als A.D. - Anno Domini, das Jahr unseres Herrn - bekannt ist, übergegangen sind. Let us remember that we are still talking of two thousand years ago, though we have almost unconsciously glided from the era known as B.C.—that is, Before Christ—to that known as A.D., Anno Domini, the year of our Lord. Recordemos que todavía estamos hablando de hace dos mil años, aunque nos hemos deslizado casi inconscientemente de la era conocida como BC, es decir, antes de Cristo, a la conocida como AD, Anno Domini, el año de nuestro Señor. به یاد داشته باشیم که ما هنوز از دو هزار سال پیش صحبت می کنیم، اگرچه تقریباً ناخودآگاه از دوران معروف به پیش از میلاد - یعنی قبل از میلاد - به دورانی که به عنوان پس از میلاد نامیده می شود، Anno Domini، سال پروردگارمان، حرکت کرده ایم. BCとして知られる時代、つまりキリストの前から、ADとして知られるAnno Dominiに私たちの主の年としてほとんど無意識のうちに滑りましたが、私たちはまだ2000年前について話していることを思い出してください。 Lembremo-nos de que ainda estamos falando de dois mil anos atrás, embora tenhamos deslizado quase inconscientemente da era conhecida como aC — isto é, antes de Cristo — para aquela conhecida como dC, Anno Domini, o ano de nosso Senhor. Să ne amintim că vorbim încă de acum două mii de ani, deși am alunecat aproape inconștient de la epoca cunoscută sub numele de B.C. - adică înainte de Hristos - la cea cunoscută sub numele de A.D., Anno Domini, anul Domnului nostru. Давайте вспомним, что мы все еще говорим о двухтысячелетней давности, хотя мы почти бессознательно перескочили из эпохи, известной как до н.э., то есть до Христа, в эпоху, известную как н.э., Anno Domini, год нашего Господа. Згадаймо, що ми все ще говоримо про дві тисячі років тому, хоча ми майже несвідомо перейшли від епохи, відомої як до нашої ери, тобто до Христа, до тієї, відомої як н.е., Anno Domini, рік нашого Господа. Hãy nhớ rằng chúng ta vẫn đang nói về hai nghìn năm trước, mặc dù chúng ta đã gần như vô thức trôi khỏi thời kỳ được biết đến là trước Công nguyên - tức là B.C. - và bước vào thời kỳ được biết đến là sau Công nguyên, Anno Domini, năm của Chúa chúng ta. 让我们记住,我们仍在谈论两千多年前,尽管我们几乎不知不觉地从公元前(即基督之前)时代滑向了公元,安诺·多米尼(Anno Domini),我们的主的年份。 让我们记住,我们仍在谈论两千年前的事情,尽管我们几乎不知不觉地从被称为公元前(B.C.)的时代滑入被称为公元(A.D.),即主的年份。

It is sometimes hard to realise all that had happened before this time in the far-off ages of long ago. it||sometimes|difficult|to|realize|all|that||happened||||in||far-off|distant|ages||| |||||perceber||||||||||||épocas||| Někdy je těžké si uvědomit, co všechno se odehrálo před touto dobou v dávných dobách. A veces es difícil darse cuenta de todo lo que había sucedido antes de este tiempo en las eras lejanas de hace mucho tiempo. گاهی اوقات سخت است که همه آنچه را که قبلاً در این زمان در اعصار دور و دراز گذشته اتفاق افتاده بود درک کنید. はるか昔の遠い時代に今までに起こったことすべてを理解するのは難しい場合があります。 Às vezes é difícil perceber tudo o que aconteceu antes dessa época nas longínquas eras de muito tempo atrás. Uneori este greu de realizat tot ceea ce s-a întâmplat înainte de acest moment, în vremurile îndepărtate de demult. Иногда трудно осознать все, что произошло до этого времени в далеких веках давно минувших дней. Інколи важко усвідомити все те, що було до цього часу в далекі давні часи. Đôi khi thật khó để nhận ra tất cả những gì đã xảy ra trước thời điểm này trong những thời kỳ xa xưa của quá khứ. 有时很难意识到很久以前在这个时候之前发生的一切。 And yet it is all so interesting and so vastly important. |||||||||nesmírně| |||||||||极其| |||||||||imensamente| |||||||||vô cùng| And yet it is all so interesting and so vastly important. Y, sin embargo, todo es tan interesante y tan importante. و با این حال همه چیز بسیار جالب و بسیار مهم است. しかし、それはすべて非常に興味深いものであり、非常に重要です。 E, no entanto, é tudo tão interessante e tão vastamente importante. Și totuși, totul este atât de interesant și atât de important. А между тем все это так интересно и так безмерно важно. І все-таки все це так цікаво і надзвичайно важливо. Và mặc dù vậy, tất cả đều rất thú vị và quan trọng vô cùng. 然而,这一切都如此有趣且极其重要。 It shows us how earnest work and toil raised each nation in turn to a high position, and how the acquisition of wealth or the greed of conquest brought that nation low. |||||||dřina|||||||||||||získání majetku|||||chamtivost||dobývání|||| ||||认真的|||||||||||||||||||||贪婪|||||| |||||||trabajo arduo|||||||||||||||||||||||| ||||séria|||esforço||||||||||||||||||a ganância|||||| ||||||||||||||||||||sự chiếm hữu|||||tham lam|||||| Ukazuje nám, jak usilovná práce a dřina postupně vynesly každý národ na vysokou pozici a jak získávání bohatství nebo dobyvačná chamtivost tento národ snížily. Nos muestra cómo el trabajo y el trabajo fervientes elevaron a cada nación a su vez a una posición elevada, y cómo la adquisición de riquezas o la codicia de la conquista derribaron a esa nación. Ci mostra come il lavoro serio e la fatica abbiano innalzato ogni nazione, a turno, a una posizione elevata, e come l'acquisizione di ricchezze o l'avidità di conquista abbiano portato quella nazione in basso. それは、真剣な仕事と労力がどのように各国を高い地位に引き上げたか、そして富の獲得または征服の欲望がどのようにその国を低くしたかを示しています。 Mostra-nos como o trabalho sério e a labuta elevaram cada nação a uma posição elevada, e como a aquisição de riqueza ou a ganância de conquista trouxe essa nação para baixo. Ea ne arată cum munca serioasă și strădania au ridicat fiecare națiune în parte la o poziție înaltă și cum dobândirea de bogății sau lăcomia de cucerire a coborât acea națiune. Она показывает нам, как упорный труд и тяжелая работа поочередно поднимали каждую нацию на высокое положение и как приобретение богатства или жадность к завоеваниям унижали эту нацию. Воно показує нам, як сумлінна праця та праця підняли кожну націю до високого становища, і як набуття багатства чи жадібність завойовництва привели цю націю до низької. Nó cho chúng ta thấy rằng công việc chăm chỉ và lao động vất vả đã nâng mỗi quốc gia lên vị trí cao, và cách mà sự thu thập tài sản hoặc lòng tham chinh phục đã đưa quốc gia đó xuống thấp. 它向我们展示了认真的工作和辛劳如何依次使每个国家达到崇高的地位,以及如何获得财富或征服的贪婪使该国家陷入低谷。

We must now see how Rome too,—"Golden Rome," as she was called by the poets of her day,—the Mistress of the World, fell, owing to her desire for wealth and display, indolence and luxury, and how great and terrible was her fall. |||||||||||||||||||||||||||||||||laziness|||||||||| ||||||||||||||||||||Senhora||||||||||riqueza|||indolência||luxo|||||||| |||||||||||||||||||||||||||||||||Trägheit|||||||||| |||||||||||||||诗人们|||||世界的女主人|||||||||||||懒惰|||||||||| ||||||||||||||||||||||||||||touha po|||||lenost|||||||||| ||||||||||||||||||||Señora|||||||||||||indolencia|||||||||| Nyní se musíme podívat, jak také Řím - "Zlatý Řím", jak jej nazývali básníci jeho doby -, paní světa, padl kvůli své touze po bohatství a okázalosti, nestřídmosti a přepychu, a jak velký a hrozný byl jeho pád. Ahora debemos ver cómo Roma, "Roma Dorada", como la llamaban los poetas de su tiempo, la Señora del Mundo, cayó, debido a su deseo de riqueza y ostentación, indolencia y lujo, y cuán grande y terrible fue su caída. 当時の詩人から呼ばれた「黄金のローマ」であるローマも、富と陳列、怠惰と贅沢への欲求、そしてどれほど素晴らしいかによって、世界の女王がどのように倒れたかを見なければなりません。そしてひどいのは彼女の堕落でした。 Devemos agora ver como Roma também - "Roma Dourada", como era chamada pelos poetas de seu tempo - a Senhora do Mundo, caiu devido ao seu desejo de riqueza e ostentação, indolência e luxo, e quão grande e terrível foi sua queda. Trebuie să vedem acum cum a căzut și Roma, "Roma de aur", cum a fost numită de poeții din vremea ei, stăpâna lumii, din cauza dorinței de bogăție și de afișare, de indolență și de lux, și cât de mare și de teribilă a fost căderea ei. Теперь мы должны увидеть, как и Рим — «Золотой Рим», как его называли поэты того времени, — владычица мира, пал из-за своего стремления к богатству и показухе, лености и роскоши, и как велико и ужасно было ее падение. Тепер ми повинні побачити, як Рим, «Золотий Рим», як її називали поети її часу, — Володарка Світу, впала через її прагнення до багатства і показу, лідності й розкоші, і наскільки великою і страшним було її падіння. Giờ đây, chúng ta phải xem Rome cũng vậy,—"Rome Vàng," như được gọi bởi các thi nhân thời bấy giờ,—Nàng Chủ Tịch Thế Giới, đã sụp đổ như thế nào, do lòng tham tiền bạc và sự phô trương, lười biếng và xa hoa, và sự sụp đổ của nàng thật vĩ đại và khủng khiếp. 我们现在也必须看到罗马——“黄金罗马”,正如她那个时代的诗人所称的——世界女主人,是如何由于她对财富和炫耀、懒惰和奢侈的渴望而衰落的,以及她是如何衰落的。她的摔倒非常可怕。 While the child Christ was growing up in his quiet home in the East, Cæsar Augustus was still ruling the great Roman world, of which Rome itself was the centre. ||||||||||||||Císař Augustus||||||||||||||| ||||||||||||||凯撒·奥古斯都|奥古斯都|||||||||||||| ||||||||||||||||||governando||||||||||| |||||||||||||||Augusto|||||||||||||| ||||||||||||||Hoàng đế Cê-sar||||||||||||||| Zatímco dítě Kristus vyrůstalo ve svém tichém domově na Východě, César Augustus stále vládl velkému římskému světu, jehož centrem byl samotný Řím. Mientras el niño Cristo crecía en su tranquilo hogar en Oriente, César Augusto todavía gobernaba el gran mundo romano, del cual Roma misma era el centro. 子供のキリストが東の静かな家で育った間、CæsarAugustusはまだローマ自体が中心であった偉大なローマの世界を支配していました。 Enquanto o menino Cristo crescia em seu tranquilo lar no Oriente, César Augusto ainda governava o grande mundo romano, do qual a própria Roma era o centro. Пока младенец Христос рос в своем тихом доме на Востоке, Цезарь Август все еще правил великим римским миром, центром которого был сам Рим. Поки дитина Христос зростав у своєму тихому домі на Сході, Цезар Август усе ще правив великим римським світом, центром якого був сам Рим. Trong khi đứa trẻ Christ lớn lên trong ngôi nhà yên tĩnh ở phương Đông, Hoàng đế Augustus vẫn đang cai trị thế giới La Mã vĩ đại, mà Rome tự thân là trung tâm. 当孩童基督在东方安静的家里长大时,凯撒·奥古斯都仍然统治着以罗马为中心的伟大的罗马世界。 Augustus did what he could to make Rome, the capital of the whole world, worthy of her name. Augustus||||||||||||||xứng đáng||| |||||||Roma|||||||||| Augusto||||||||||||||||| Augustus dělal, co mohl, aby Řím, hlavní město celého světa, byl hoden svého jména. Augusto hizo lo que pudo para que Roma, la capital del mundo entero, fuera digna de su nombre. アウグストゥスは、全世界の首都であるローマを彼女の名にふさわしいものにするためにできることをしました。 Augusto fez o que pôde para tornar Roma, a capital do mundo inteiro, digna de seu nome. Август зробив усе, що міг, щоб Рим, столиця всього світу, гідним свого імені. Augustus đã làm những gì có thể để biến Rome, thủ đô của toàn thế giới, trở nên xứng đáng với cái tên của nó. 奥古斯都竭尽全力使罗马这个世界之都名副其实。

Like Pericles at Athens in the olden days, he built beautiful buildings and tried to make the city as famous as possible. |Pericles|||||||||||||||||||| |||Atenas|||||||||||||||||| |Pericles|||||||||||||||||||| |伯里克利||雅典|||||||||||||||||| |Perikles v Athénách||Aténách|||||||||||||||||| |Pericles|||||||||||||||||||| Podobně jako Perikles v dávných Aténách stavěl krásné budovy a snažil se město co nejvíce proslavit. Al igual que Pericles en Atenas en la antigüedad, construyó hermosos edificios y trató de hacer que la ciudad fuera lo más famosa posible. 昔のアテネのペリクレスのように、彼は美しい建物を建て、街をできるだけ有名にしようとしました。 Como Péricles em Atenas nos velhos tempos, ele construiu belos edifícios e tentou tornar a cidade o mais famosa possível. Подобно Периклу в Афинах в былые времена, он строил красивые здания и старался сделать город как можно более знаменитым. Як і Перікл в Афінах у давнину, він будував красиві будівлі та намагався зробити місто якомога відомішим. Giống như Pericles ở Athens vào những ngày xưa, ông đã xây dựng những tòa nhà đẹp và cố gắng làm cho thành phố nổi tiếng nhất có thể. 就像古代雅典的伯里克利一样,他建造了美丽的建筑,并试图让这座城市尽可能出名。 Many races met within her gates, many languages were spoken in her streets. |raças||||||||||| V jejích branách se setkávalo mnoho ras, v jejích ulicích se mluvilo mnoha jazyky. Muchas razas se encontraron dentro de sus puertas, muchos idiomas se hablaron en sus calles. 多くの人種が彼女の門の中で出会い、多くの言語が彼女の街で話されました。 Muitas raças se encontravam dentro de seus portões, muitas línguas eram faladas em suas ruas. Многие расы встречались в ее воротах, на ее улицах говорили на многих языках. Багато рас зустрічалися в її воротах, на її вулицях розмовляли багатьма мовами. Nhiều chủng tộc đã gặp gỡ trong cổng thành của cô ấy, nhiều ngôn ngữ được nói trên các con phố của cô ấy. 许多种族在她的大门内相遇,在她的街道上说着多种语言。 Eastern princes and wildly-clad Britons and Gauls, low-browed Egyptians and sunburnt Spaniards,—all might have been seen at this time in the Forum at Rome, together with the Romans and Greeks. |||||||||Prominent forehead|||tanned by sun|||||||||||||||||||| |||de maneira selvagem|vestidos|os britânicos||gauleses|||||queimados|espanhois||||||||||||||||||| ||||mặc trang phục kỳ lạ||||||||người Tây Ban Nha cháy nắng|||||||||||||||||||| |||||||||低额头的|||晒黑的|||||||||||||||||||| |||divoce oblečených|oděný divoce|||Galové||s nízkým čelem|Egypťané||opálení|Španělé|||||||||||Fórum v Římě||||||||Řekové ||||vestidos|británicos||||de frente baja|||bronceados|||||||||||||||||||| Východní knížata, divoce odění Britové a Galové, Egypťané s nízkým obočím a opálení Španělé - ti všichni mohli být v této době spatřeni na Foru v Římě spolu s Římany a Řeky. Príncipes orientales y britanos y galos ataviados salvajemente, egipcios de frente baja y españoles tostados por el sol, todos podrían haber sido vistos en este momento en el Foro de Roma, junto con los romanos y los griegos. Principi orientali, Britanni e Galli vestiti in modo selvaggio, Egiziani dalle sopracciglia basse e Spagnoli bruciati dal sole, tutti avrebbero potuto essere visti a quell'ora nel Foro di Roma, insieme a Romani e Greci. Príncipes orientais e bretões e gauleses vestidos de maneira selvagem, egípcios de sobrancelhas baixas e espanhóis bronzeados - todos podem ter sido vistos nessa época no Fórum de Roma, junto com os romanos e gregos. Восточные князья и дико одетые бритты и галлы, низкобровые египтяне и загорелые испанцы — всех можно было видеть в это время на Римском форуме вместе с римлянами и греками. Східних князів і дико одягнених бриттів і галлів, низькобрових єгиптян і засмаглих іспанців — усіх можна було побачити в цей час на Форумі в Римі разом з римлянами і греками. Các hoàng tử phương Đông và những người Anh và Gaul mặc trang phục kỳ lạ, những người Ai Cập có trán thấp và những người Tây Ban Nha rám nắng,—tất cả đều có thể được thấy vào thời điểm này tại Diễn đàn ở Rome, cùng với người La Mã và Hy Lạp. 东方诸侯、衣冠楚楚的不列颠人和高卢人、低俗的埃及人和晒黑的西班牙人——所有这些人都可能在这个时候与罗马人和希腊人一起出现在罗马的论坛上。

Anxious to communicate with all parts of his mighty empire, Augustus started the imperial post. Dychtivý|||||||||||||| lo lắng||||||||vĩ đại|||||| Besorgt|||||||||||||| Augustus se snažil komunikovat se všemi částmi své mocné říše, a proto zahájil provoz císařské pošty. Ansioso por comunicarse con todas las partes de su poderoso imperio, Augusto inició el puesto imperial. Ansioso para se comunicar com todas as partes de seu poderoso império, Augusto iniciou o posto imperial. Стремясь связаться со всеми частями своей могущественной империи, Август основал имперскую почту. Бажаючи спілкуватися з усіма частинами своєї могутньої імперії, Август розпочав імператорський пост. Khao khát kết nối với tất cả các vùng trong đế chế hùng mạnh của mình, Augustus đã bắt đầu dịch vụ bưu chính hoàng gia. 奥古斯都渴望与他强大的帝国的各个部分进行交流,因此开始了帝国职务。 At certain stations along the great military roads, which now stretched from Rome to Cadiz in Spain, as well as to the coasts of France and Holland, he established settlements. ||||||||||||||Cádiz||||||||||||||založil| ||||||||||||||Cádiz||||||||||||||| ||||||||||||||Cádiz||||||||||||||| ||||||||||se estendiam||||Cádiz||||||||||||||| Na některých místech podél velkých vojenských cest, které se nyní táhly od Říma až po Cádiz ve Španělsku a také k pobřeží Francie a Holandska, založil osady. En ciertas estaciones a lo largo de los grandes caminos militares, que ahora se extendían desde Roma hasta Cádiz en España, así como hasta las costas de Francia y Holanda, estableció asentamientos. Em certas estações ao longo das grandes estradas militares, que agora se estendiam de Roma a Cádiz, na Espanha, bem como às costas da França e da Holanda, ele estabeleceu assentamentos. На определенных участках вдоль больших военных дорог, которые теперь тянулись от Рима до Кадиса в Испании, а также до берегов Франции и Голландии, он основал поселения. На деяких станціях уздовж великих військових доріг, які тепер тягнулися від Риму до Кадіса в Іспанії, а також до берегів Франції та Голландії, він заснував поселення. Tại một số trạm dọc theo những con đường quân sự lớn, hiện kéo dài từ Rome đến Cadiz ở Tây Ban Nha, cũng như đến bờ biển của Pháp và Hà Lan, ông đã thiết lập các khu định cư. 在现在从罗马延伸到西班牙加的斯以及法国和荷兰海岸的军事大路沿线的某些站点,他建立了定居点。 Officers and messengers, with horses and mules, were ready to ride off, at a moment’s notice, with messages from the emperor, to those who were ruling provinces under him. ||||||||||||||||||||||||||provincií|| ||sứ giả||||lao động|||||||||||||||||||cai trị||| ||||||mulas||||||||momento||||||||||||provincias|| ||||||mulas|||||||||aviso||||||||||governando||| Důstojníci a poslové s koňmi a mezky byli připraveni v okamžiku vyrazit s poselstvími od císaře k těm, kdo vládli v jím spravovaných provinciích. Oficiales y mensajeros, con caballos y mulas, estaban listos para partir, en cualquier momento, con mensajes del emperador, a quienes gobernaban las provincias bajo su mando. Oficiais e mensageiros, com cavalos e mulas, estavam prontos para partir, a qualquer momento, com mensagens do imperador para aqueles que governavam as províncias sob ele. Офицеры и гонцы с лошадьми и мулами были готовы в любой момент выехать с посланиями от императора к тем, кто управлял провинциями при нем. Офіцери й гінці з кіньми й мулами були готові миттєво поїхати з повідомленнями імператора до тих, хто керував провінціями під його керівництвом. Các sĩ quan và người đưa tin, với ngựa và la, đã sẵn sàng lên đường, chỉ với một thông báo ngắn, mang theo những thông điệp từ hoàng đế đến những người đang cai trị các tỉnh dưới quyền ông. 官员和使者,带着马和骡,随时准备骑马离开,带着皇帝的消息,去那些在他统治下的省份。 Along these great roads the legions of Rome were continually marching to and from the provinces, their tall helmets flashing in the sunlight as they tramped along the paved roads to protect the interests of Rome in distant lands. |||||||||||||||||||||||||шагали||||||||||||| |||||legions||||||||||||||||||||||||||||||||| ||||||||||||||||||capacetes|brilhando||||||marchavam|||calçadas|||||||||| |||||quân đoàn||||||||||||||||||||||||||||||||xa xôi| |||||军团||罗马||||||||省份|||头盔|||||||跋涉|||铺设的|||||||||| |||||legie římské||||||||||||||||||||pochodovali||||||||||||| ||||||||||marchando||||||||casco|||||||marchaban|||pavimentadas|||||||||| Po těchto velkých cestách neustále pochodovaly římské legie do provincií a zpět a jejich vysoké přilby se třpytily ve slunečním světle, když šlapaly po dlážděných cestách, aby chránily zájmy Říma ve vzdálených zemích. A lo largo de estos grandes caminos, las legiones de Roma marchaban continuamente hacia y desde las provincias, sus altos cascos brillaban a la luz del sol mientras avanzaban por los caminos pavimentados para proteger los intereses de Roma en tierras lejanas. Ao longo dessas grandes estradas, as legiões de Roma marchavam continuamente de e para as províncias, seus capacetes altos brilhando à luz do sol enquanto percorriam as estradas pavimentadas para proteger os interesses de Roma em terras distantes. По этим великим дорогам римские легионы непрерывно маршировали в провинции и обратно, их высокие шлемы сверкали на солнце, когда они ступали по мощеным дорогам, защищая интересы Рима в дальних странах. Уздовж цих великих доріг легіони Риму безперервно йшли в провінції та з них, їхні високі шоломи блищали на сонячному світлі, коли вони ступали асфальтованими дорогами, щоб захистити інтереси Риму в далеких країнах. Dọc theo những con đường lớn này, các trung đoàn của Rome liên tục hành quân đến và từ các tỉnh, những chiếc mũ bảo hiểm cao của họ lấp lánh trong ánh nắng mặt trời khi họ bước đi trên những con đường lát đá để bảo vệ lợi ích của Rome ở những vùng đất xa xôi. 沿着这些伟大的道路,罗马军团不断进出各省,他们的高大头盔在阳光下闪闪发光,他们沿着铺好的道路行走,以保护罗马在遥远土地上的利益。

The "Queen of Roman Roads," as it was called, was that known as the Appian Way, along which passed the traffic between Rome and the South, extending to Brindisi. ||||||||||||||Appiánská cesta||||||||||||||Brindisi ||||||||||||||Аппиева дорога|||||||||||||| ||||||||||||||Apia||||||||||||||Brindisi ||||||||||||||Appiana||||||||||||se estendendo||Brindisi ||||||||||||||||||||||||||||Brindisi "Královnou římských cest", jak se jí říkalo, byla Appiova cesta, po níž probíhala doprava mezi Římem a jihem až do Brindisi. La "Reina de las Vías Romanas", como se la llamaba, era la conocida como Vía Apia, por la que discurría el tráfico entre Roma y el Sur, extendiéndose hasta Brindisi. La "regina delle strade romane", come veniva chiamata, era quella conosciuta come la via Appia, lungo la quale passavano i traffici tra Roma e il sud, estendendosi fino a Brindisi. 「ローマ街道の女王」と呼ばれるのは、アッピア街道と呼ばれるもので、ローマと南部の間の交通を通過し、ブリンディジまで伸びていました。 A "Rainha das Estradas Romanas", como era chamada, era aquela conhecida como Via Ápia, ao longo da qual passava o tráfego entre Roma e o Sul, estendendo-se até Brindisi. «Королевой римских дорог», как ее называли, была дорога, известная как Аппиева дорога, по которой проходило движение между Римом и югом, простираясь до Бриндизи. «Королева римських доріг», як її називали, була відома як Аппієва дорога, по якій проходив рух між Римом і Півднем, простягаючись до Бріндізі. Con đường "Nữ hoàng của các con đường La Mã," như nó được gọi, chính là con đường Appian, nơi mà lưu thông giữa Rome và miền Nam diễn ra, kéo dài đến Brindisi. 所谓的“罗马道路女王”就是所谓的亚壁古道,沿着它穿过罗马和南部之间的交通,一直延伸到布林迪西。 It was a splendid road, broad enough for two carriages to pass one another, and built of hard stones hewn smooth. |||||||||||||||||||тесаный| |||||||||||||||||||cut or shaped| |||esplêndida||||||carroças||||||||||talhados|lisas |||||||||||||||||||được chạm trổ| |||||||||||||||||||gehauen|glatt gehauen |||||||||kočáry||||||||||tesaný| |||||||||||||||||||tallados| Byla to nádherná silnice, dostatečně široká, aby se na ní mohly míjet dva vozy, a postavená z tvrdých, hladce opracovaných kamenů. Era un camino espléndido, lo bastante ancho para que pasaran dos carruajes, y estaba construido con piedras duras y lisas. Era uma estrada esplêndida, larga o suficiente para que duas carruagens passassem uma pela outra, e construída com pedras duras e lisas. Это была великолепная дорога, достаточно широкая, чтобы разъехаться две повозки, и сложенная из отесанных твердых камней. Це була чудова дорога, досить широка, щоб дві карети проїхали одна одну, і збудована з твердого каменю, тесаного гладко. Đó là một con đường tuyệt đẹp, đủ rộng để hai chiếc xe có thể đi qua nhau, và được xây dựng bằng những viên đá cứng mài nhẵn. 这是一条光彩夺目的道路,宽得足以让两辆马车通过,而且是用凿得光滑的坚硬石头建成的。

Thus the countries dependent on Rome could pour their produce into the Golden City; while on the other hand the famous Augustan roads, starting from the golden milestone in the Forum,—the very heart of the Empire,—carried Roman civilisation and life to the western limits of Europe. |||závislé na||||||||||||||||||Augustovské||||||zlatý milník||||||||||||římskou civilizaci||||||hranice Evropy|| |||||||||||||||||||||thời đại Augustan||||||cột mốc vàng||||||||||||văn minh La Mã|||||||| |||||||||||||||||||||augustas|||||||||||||||||||||||||| |||||||||||||||||||||Augusto||||||milestone||||||||||||civilização|||||||| Země závislé na Římu tak mohly do Zlatého města přivádět své produkty, zatímco na druhé straně slavné augustovské cesty vycházející ze zlatého milníku na Foru - samotného srdce říše - přenášely římskou civilizaci a život až k západním hranicím Evropy. Así, los países dependientes de Roma podrían verter sus productos en la Ciudad Dorada; mientras que, por otro lado, los famosos caminos augustos, partiendo del mojón dorado del Foro, el corazón mismo del Imperio, llevaron la civilización y la vida romanas hasta los límites occidentales de Europa. W ten sposób kraje zależne od Rzymu mogły wlewać swoje produkty do Złotego Miasta; z drugiej strony słynne drogi augustiańskie, zaczynając od złotego kamienia milowego na Forum, w samym sercu cesarstwa, niosły cywilizację i życie rzymskie aż do zachodnich granic Europy. Assim, os países dependentes de Roma poderiam despejar sua produção na Cidade Dourada; enquanto, por outro lado, as famosas estradas de Augusto, partindo do marco dourado no Fórum - o próprio coração do Império - levaram a civilização e a vida romanas aos limites ocidentais da Europa. Таким образом, страны, зависящие от Рима, могли сливать свою продукцию в Золотой город; в то время как, с другой стороны, знаменитые августовские дороги, начинавшиеся от золотой вехи на Форуме — в самом сердце Империи, — несли римскую цивилизацию и жизнь до западных пределов Европы. Таким чином країни, що залежали від Риму, могли заливати свої продукти в Золоте місто; тоді як, з іншого боку, знамениті дороги Августа, починаючи від золотої віхи на Форумі, — самого серця імперії, — несли римську цивілізацію та життя до західних меж Європи. Như vậy, các quốc gia phụ thuộc vào Rome có thể đổ sản phẩm của họ vào Thành Phố Vàng; trong khi ở phía bên kia, những con đường quê nổi tiếng của Augustus, bắt đầu từ cột mốc vàng trong Diễn Đàn—trái tim của Đế chế—đưa nền văn minh và cuộc sống của La Mã đến giới hạn phía tây của châu Âu. 因此,依赖罗马的国家可以将他们的产品倒入黄金之城;另一方面,著名的奥古斯都大道,从帝国的心脏——论坛的黄金里程碑开始,将罗马文明和生活带到了欧洲的西部边界。

Then there were Roman possessions across the sea. Za mořem pak byly římské državy. Luego estaban las posesiones romanas al otro lado del mar. Depois, havia possessões romanas do outro lado do mar. Потом были римские владения за морем. Потім були римські володіння за морем. Sau đó, có những lãnh thổ của La Mã bên kia đại dương. 然后是隔海相望的罗马领地。

The whole northern coast of Africa was hers, from Carthage to Alexandria. |||||||||Kartága||Alexandrie |||||||||Cártago|| |||||||||Cártago|| Toda la costa norte de África era suya, desde Cartago hasta Alejandría. Toda a costa norte da África era dela, de Cartago a Alexandria. Все північне узбережжя Африки належало їй від Карфагена до Олександрії. Toàn bộ bờ biển phía bắc của châu Phi là của cô, từ Carthage đến Alexandria. 从迦太基到亚历山大,整个非洲北部海岸都是她的。 Alexandria was at this time second only to Rome itself: as a centre for commerce she stood at the head of all the cities in the world. Alexandria|||||||||||||||||||||||||| ||||||||||||||trade|||||||||||| Alexandrie byla v této době druhá po Římu a jako obchodní centrum stála v čele všech měst světa. Alejandría estaba en este momento en segundo lugar después de la propia Roma: como centro de comercio se encontraba a la cabeza de todas las ciudades del mundo. Nessa época, Alexandria perdia apenas para a própria Roma: como centro de comércio, ela estava à frente de todas as cidades do mundo. Олександрія в цей час поступалася лише самому Риму: як центр торгівлі вона стояла на чолі всіх міст світу. Vào thời điểm này, Alexandria đứng thứ hai chỉ sau chính Rome: với vai trò là trung tâm thương mại, cô đứng đầu tất cả các thành phố trên thế giới. 亚历山大此时仅次于罗马本身:作为商业中心,她站在世界所有城市的首位。

Egypt supplied Rome with grain, which was shipped from Alexandria; the traffic of the East and West met in her streets; she had the finest Greek library in the world, and she was famous for her scholars and merchants. ||||||||||||||||||||||||||||||||||||učence a učitele|| ||||ngũ cốc|||||Alexandria|||||||||||||||||||||||||||học giả|| |forneceu||||||enviado|||||||||||||||||a melhor|||||||||||||| Egipto suministró a Roma grano, que se envió desde Alejandría; el tráfico de Oriente y Occidente se reunía en sus calles; tenía la mejor biblioteca griega del mundo y era famosa por sus eruditos y comerciantes. O Egito fornecia grãos a Roma, que eram enviados de Alexandria; o tráfego do leste e do oeste se encontrava em suas ruas; ela tinha a melhor biblioteca grega do mundo e era famosa por seus estudiosos e mercadores. Єгипет постачав Рим зерном, яке доставлялося з Олександрії; на її вулицях зустрічався рух Сходу і Заходу; у неї була найкраща у світі грецька бібліотека, вона славилася своїми вченими й купцями. Ai Cập cung cấp ngũ cốc cho Rome, được vận chuyển từ Alexandria; lưu lượng giao thương giữa Phương Đông và Phương Tây gặp nhau trên các con phố của cô; cô có thư viện Hy Lạp tuyệt vời nhất trên thế giới và nổi tiếng với các học giả và thương nhân. 埃及向罗马提供谷物,这些谷物是从亚历山大港运来的;东西方的交通在她的街道上相遇;她拥有世界上最好的希腊图书馆,并以她的学者和商人而闻名。

But the reign of the emperor Augustus was drawing to its end. |||||Ale vláda císaře Augusta se chýlila ke konci.|||||| ||||||||đến gần||| ||reign||||||||| Vláda císaře Augusta se však chýlila ke konci. Pero el reinado del emperador Augusto estaba llegando a su fin. Ma il regno dell'imperatore Augusto stava volgendo al termine. しかし、皇帝アウグストゥスの治世は終わりに近づいていました。 Ale panowanie cesarza Augusta dobiegało końca. Mas o reinado do imperador Augusto estava chegando ao fim. Но правление императора Августа подходило к концу. Але правління імператора Августа наближалося до кінця. Nhưng triều đại của hoàng đế Augustus đang tiến tới hồi kết. 但奥古斯都皇帝的统治即将结束。 He was an old man now, and he had reigned over the empire forty-five years. |||||||||vládl|||||| |||||||||trị vì|||||| |||||||||reinó|||||| |||||||||reinou|||||| Ahora era un anciano y había reinado sobre el imperio cuarenta y cinco años. Ele era um homem velho agora, e reinou sobre o império por quarenta e cinco anos. Він був уже старий, і він царював над імперією сорок п’ять років. Ông giờ đã là một ông lão, và ông đã trị vì đế chế suốt bốn mươi lăm năm. 他现在已经是一个老人了,他已经统治了帝国四十五年。

There had been peace throughout the latter part of his reign, disturbed only by one battle. ||||||última|||||perturbada|||| Po celou druhou část jeho vlády panoval klid, který narušila pouze jedna bitva. Había habido paz durante la última parte de su reinado, perturbada solo por una batalla. Per tutta l'ultima parte del suo regno c'era stata pace, disturbata solo da una battaglia. W dalszej części jego panowania panował pokój, zakłócony tylko przez jedną bitwę. Houve paz durante a última parte de seu reinado, perturbada apenas por uma batalha. В течение всего времени его правления царил мир, нарушенный лишь одним сражением. Протягом другої частини його правління був мир, порушений лише однією битвою. Trong phần lớn thời gian sau của triều đại ông, đã có hòa bình, chỉ bị gián đoạn bởi một trận chiến. 在他统治的后期,一直很平静,只因一场战斗而受到干扰。 This was in Germany, when the Germans won a victory over the consul Varus. ||||||||||||konzul Varus|Varus |||||||||||||Varus (1) |||||||||||||Varus ||||||||||||cônsul|Varo Stalo se tak v Germánii, když Germáni zvítězili nad konzulem Varem. Esto fue en Alemania, cuando los alemanes obtuvieron una victoria sobre el cónsul Varus. Isso foi na Alemanha, quando os alemães venceram o cônsul Varus. Это произошло в Германии, когда германцы одержали победу над консулом Варом. Це було в Німеччині, коли німці здобули перемогу над консулом Варом. Điều này xảy ra ở Đức, khi người Đức giành chiến thắng trước tổng tư lệnh Varus. 那是在德国,当时德国人战胜了执政官瓦鲁斯。 It preyed on the mind of the old emperor, and he would sit grieving over it, at times beating his head against the wall and crying "Varus, Varus, give me back my legions. " |||||||||||||скорбя об этом||||||||||||||||||| |troubled|||||||||||||||||||||||||||||||legions |atormentava||||||||||||lamentando||||||||||||||||||| ||||||||||||||||||||||||||Varus|||||| |折磨着||||||||||||悲痛||||||||||||||||||| |trápilo||||||||||||truchlící||||||||||||||||||| |||||||||||||||||||||||||||ヴァルス||||| |||||||||||||afligido||||||||||||||Varus||||| Starého císaře to trápilo, seděl nad tím zarmoucený, občas tloukl hlavou o zeď a volal: "Vare, Vare, vrať mi mé legie." Se aprovechaba de la mente del anciano emperador, y se sentaba afligido sobre él, a veces golpeándose la cabeza contra la pared y gritando "Varus, Varus, devuélveme mis legiones". Il vecchio imperatore era assillato da questa situazione e se ne stava in lacrime, a volte battendo la testa contro il muro e gridando: "Varo, Varo, ridammi le mie legioni". " Żerował na umyśle starego cesarza, który siedział rozpaczając nad nim, czasami uderzając głową o ścianę i wołając: „Varus, Varus, oddaj mi moje legiony”. Ele atormentava a mente do velho imperador, e ele se sentava de luto por isso, às vezes batendo a cabeça contra a parede e gritando "Varus, Varus, devolva minhas legiões". Она не давала покоя старому императору, и он сидел, скорбя о ней, временами бился головой о стену и взывал: "Вар, Вар, верни мне мои легионы". " Воно захоплювало розум старого імператора, і він сидів, сумуючи над ним, іноді б'ючись головою об стіну і кричачи: «Вару, Варе, поверни мені мої легіони». Nó ám ảnh tâm trí của vị hoàng đế già, và ông thường ngồi buồn bã về điều đó, đôi khi đập đầu vào tường và khóc "Varus, Varus, hãy trả lại quân đoàn của ta." 它掠夺了老皇帝的心,他会坐在那里悲痛欲绝,时而把头撞在墙上大喊:“韦鲁斯,韦鲁斯,把我的军团还给我。” He was never the same again. Už nikdy nebyl jako dřív. Nunca volvió a ser el mismo. Non fu più lo stesso. Він більше ніколи не був таким, як був. Ông không bao giờ còn như trước nữa. 他再也不像以前那样了。 He set his empire in order and prepared for death. Udělal pořádek ve své říši a připravil se na smrt. Puso su imperio en orden y se preparó para la muerte. Mise in ordine il suo impero e si preparò alla morte. Ele colocou seu império em ordem e se preparou para a morte. Он привел в порядок свою империю и приготовился к смерти. Він упорядкував свою імперію і приготувався до смерті. 他整顿了他的帝国,并为死亡做好了准备。

"Do you think I have played my part well on the stage of life?" "Myslíš, že jsem svou roli na jevišti života sehrál dobře?" "¿Crees que he jugado bien mi papel en el escenario de la vida?" "Pensi che abbia recitato bene la mia parte sul palcoscenico della vita?". "Você acha que desempenhei bem o meu papel no palco da vida?" "Как Вы считаете, хорошо ли я сыграл свою роль на сцене жизни?" «Як ви думаєте, я добре зіграв свою роль на сцені життя?» “你觉得我在人生舞台上演好自己的角色了吗?” he asked those who stood round him, as he arranged his grey hair and beard before a mirror which he had called for. ||||||||||||||Bart|||||||| zeptal se těch, kteří stáli kolem něj, když si upravoval šedivé vlasy a vousy před zrcadlem, které si přivolal. preguntó a los que estaban a su alrededor, mientras se arreglaba el cabello y la barba grises ante un espejo que había pedido. chiese a coloro che gli stavano intorno, mentre si sistemava i capelli e la barba grigi davanti allo specchio che aveva chiamato. ele perguntou aos que estavam ao seu redor, enquanto arrumava seus cabelos grisalhos e barba diante de um espelho que ele havia pedido. спросил он стоявших вокруг него людей, укладывая свои седые волосы и бороду перед зеркалом, которое он вызвал. — запитав він тих, хто стояв довкола нього, коли він розставляв своє сиве волосся та бороду перед дзеркалом, яке він кликав. 他问那些站在他身边的人,一边整理着自己灰白的头发和胡须,一边在他要求的镜子前整理了一下。

Compared with those that came after, he had indeed played his part well. V porovnání s těmi, kteří přišli po něm, sehrál svou roli skutečně dobře. Compared with those that came after, he had indeed played his part well. En comparación con los que vinieron después, ciertamente había desempeñado bien su papel. Rispetto a quelli che sono venuti dopo, ha svolto bene il suo ruolo. Comparado com os que vieram depois, ele realmente desempenhou bem seu papel. У порівнянні з тими, що були пізніше, він справді добре зіграв свою роль. 和后来的人相比,他确实是演的很好。 The Romans delighted to honour him. ||||尊敬| ||deliciados||| Římané ho s potěšením uctili. Los romanos estaban encantados de honrarlo. I Romani si rallegrarono di onorarlo. Rzymianie z radością go uhonorowali. Os romanos adoraram homenageá-lo. Римляне с восторгом чествовали его. Римляни із задоволенням вшанували його. 罗马人高兴地向他致敬。 They called the sixth month in the Roman year, August, after him, just as they had called the month before, July, after Julius Cæsar, and these names have lasted to this very day. ||||||||||||||||||||||尤利乌斯|||||||||| ||||||||||||||||||||||||||||permanecido|||| ||||||||||||||||||||||Julius|||||||||| Šestý měsíc římského roku nazvali po něm srpen, stejně jako předtím červenec po Juliu Césarovi, a tato jména se udržela až do dnešních dnů. Llamaron al sexto mes del año romano, agosto, en su honor, tal como habían llamado al mes anterior, julio, en honor a Julio César, y estos nombres han perdurado hasta el día de hoy. Chiamarono il sesto mese dell'anno romano, agosto, in suo onore, così come avevano chiamato il mese precedente, luglio, in onore di Giulio Cesare, e questi nomi sono durati fino ad oggi. Eles chamavam o sexto mês do ano romano, agosto, depois dele, assim como chamavam o mês anterior, julho, depois de Júlio César, e esses nomes duram até hoje. Шостий місяць римського року, серпень, назвали на його честь, так само, як і попередній місяць, липень, за Юлієм Цезарем, і ці імена збереглися донині. 他们把罗马年的第六个月,八月,以他的名字命名,就像他们之前的一个月,七月,在朱利叶斯·凯撒之后一样,这些名字一直持续到今天。