现在开始学习这个课程

Het heilige weten (part 1), Hoofdstuk 6

Hoofdstuk 6

- Oma... oma... wil oma prentjes zien?

- Oma... wil oma prentjes zien...?

- Stoute boeken, stoute boeken...

Zij geraakte in een drift, sloeg weêr het boek, maar haar handje deed pijn, en plots begon ze te huilen...

- Cht... cht!! troostte oma kalmeerend: zij bukte zich pijnlijk in haar grooten stoel, trok moeizaam het onwillige boek op, en Klaasje nu, nat de oogen nog, duwde van onderen het zware boek òp, zoodat het eindelijk lag op grootma's schoot. Klaasje zuchtte toen, na eindelijke overwinning.

- Omslaan, zeide zij.

Zij sloeg den onhandigen, zwaren band om, en zei:

- Klaasje zal vertellen...

Maar de zwarte platen, de donkere por- tretten zeiden haar niets, en den vinger uitgestrekt naar het portret en de plaat, bleef zij met haar mond vol tanden, wist niets te vinden...

- Omslaan, omslaan... herhaalde zij.

Zij verlangde naar kleuren, geel, blauw en rood, maar de platen bleven zwart, alle met zwarte streepen en zwarte vlekken en leelijk vond zij de platen.

- Omslaan, omslaan, omslaan... herhaalde zij nu nerveus, smachtende, dat zij geel, blauw en rood zouden worden.

De oude vrouw, met haar rimpellach, sloeg geduldig de platen om. Ook haar zeide de platen niets, omdat zij zwart waren en somber - en omdat zij ook vóor zich al kleuren zag - het krijtwit en het diepe blauw en het helder gelakte groen, van boomen, lucht, huizen in Indië... Hier, onder den somberen neêrslag der luchten, hier bij de sombere platen, zagen de oude vrouw en het kind niet wat haar weldadig was...

Toen werd Klaasje heel boos, en zij sleepte het zware boek van oma's schoot: zij sloeg het, de pijn niet achtende, en zij schold:

- Leelijke boeken... zwarte, leelijke boeken...! - Cht! Cht! kalmeerde de oude vrouw en zij legde de aderige hand op het blonde meisjeshoofd.

- Torentje bouwen! juichte Klaasje, plotseling ziende een mooi vizioen.

Zij stond vlug op; op een tafel in een hoek van de kamer vond zij een domino-doos. Zij bracht de doos aan, van blijdschap schitterend, maar het gladde deksel gleed uit de doos neêr, en de steenen hagelden op den vloer. Klaasje stampte met den voet, maar het mooie vizioen glansde nog steeds - en haastig, en toornig, graaide zij met de handen de steenen bij elkaâr, in haar schortje... Zoo bracht zij ze bij oma, als een oogst, als een buit, deed ze neêrhagelen aan hare voeten. Moeizaam schoof zij weêr een der zware boeken op oma's schoot en de oude vrouw hielp haar, trok op, terwijl Klaasje duwde.

- Torentje bouwen! juichte het kind.

Oma hield vast het boek, hield het recht, terwijl Klaasje twee, drie steenen zette, op den smallen lagen kant. Op die steenen bouwde zij verder, het zwarte en witte wankele torentje...

- Een deurtje, met twee raampjes... verbeeldde zich het spelende kind. Maar het torentje stortte, hard, in elkaâr.

- Oma mag niet bewegen! bromde het kind, zette in evenwicht op oma's knieën het zware boek, bouwde weêr, haastig, om heel hoog te komen...

- Oma mag niet meer bewegen... Torentje... met een muurtje er om... Hooger... het torentje... op het muurtje nog een steentje... op het muurtje nog een steentje...

Maar het muurtje en het torentje stortten hard in elkaâr.

- Stoute oma... stoute oma!

- Chtt! kalmeerde de oude vrouw.

Addy was binnengekomen, en het kind, latende boek en steenen, juichte hem toe, liep op hem af... Zij noemde hem oom, niet wetende, dat hij haar neef was.

- Oom Addy! juichte het kind.

Hij breidde zijn armen open, tilde haar even op.

- Zoek eens in oom Addy's zakken, zeide hij.

- Wat heb je, wat heb je?

Zij graaide in zijn zakken.

- Neen, dat is ooms portefeuille... Neen, dat is zijn horloge... Hier, kijk eens wat is dat? Hij hielp haar nu, het pakje vinden. Zij rukte haastig aan het papier en het touwtje, en hij was het, die het pakje opende... Het was een kleine kaleidoskoop...

- Zie er eens door...

- Mooi! zeide het kind juichende. Mooi... blauw, rood, geel...

- Nu moet je het schudden...

Zij schudde de kaleidoskoop: de kleuren, ruitvormig, veranderden haar figuur tot een ster.

- Groen, blauw, rood... juichte het kind.

- Nu moet je weêr schudden...

- Blauw met geel...

- Daar... Wat zeg je nu?

- Mooi... mooi...

Zij zette zich, plotseling stil, op den grond, tuurde en schudde het buisje, tuurde en schudde het weêr... In het kleurige sterretje zag zij een paradijs, plotseling...

- Groen, geel, blauw...

Hij had grootma van het boek ontlast, legde het neêr, schikte in de doos de dobbelsteenen.

- Het heeft gewaaid, zeide de oude vrouw, wijzende naar den tuin. In den tuin liggen gróote takken...

Hoofdstuk 6 Kapitel Розділ Chapter 6 Capítulo 6 Rozdział 6 Розділ 6 Kapitel 6

De oude vrouw - in den grauwen morgen, die buiten moê scheen van wind - zat stil aan het raam, en haar geest vaagde weg in heel nevelige dagen van vroeger, toen Klaasje nader kwam: zij had twee groote, zware boeken onder den arm, en zij torste ze, - ingebonden deelen van Graphic en Illustration, - maar, onhandig, liet zij ze vallen... Het meisje, driftig, boos op de boeken, sloeg ze, maar haar handje deed pijn van het harde karton: daarom sleepte zij ze liever, naar oma, de booze boeken, die niet wilden: zij sleepte ze aan de open banden, die zoo hard haar pijn hadden gedaan; zij scheurde ze wel een beetje, maar dàt was hun eigen schuld, omdat ze niet hadden willen gedragen worden... Tevreden, als na een wraak - omdat de boeken waren gescheurd - sloeg zij de banden dicht, zelfvoldaan, nu de boeken lagen aan de voeten van oma, tegen haar stoof, en zij sleepte nu ook een voetenkussen, duwde het tegen oma's japon, en geknield op het kussen, vroeg zij, moederlijk, aan oma: Die|alte|Frau|in|den|grauen|Morgen|die|draußen|müde|schien|vom|Wind|saß|still|am|das|Fenster|und|ihr|Geist|schwand|weg|in|ganz|nebligen|Tagen|von|früher|als|Klaasje|näher|kam|sie|hatte|zwei|große|schwere|Bücher|unter|den|Arm|und|sie|schleppte|sie|gebunden|Teile|von|Graphic|und|Illustration|aber|ungeschickt|ließ|sie|sie|fallen|Das|Mädchen|wütend|böse|auf|die|Bücher|schlug|sie|aber|ihre|Händchen|tat|weh|vom|das|harte|Karton|deshalb|schleppte|sie|sie|||Oma|||||||sie|schleppte||an||||||||||||scheurde|||||||||||||||||||||||||||||||Banden|||||||||||Oma||||||||||Fußkissen|drückte|||||||||||||| |||||grauwen||||||||||||||||vaagde||||nevelige|||||||||||||||||||torste||ingebonden||||||||||||||driftig|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||van|||||||||||||||||||||||||| The|old|woman|in|the|gray|morning|who|outside|tired|seemed|from|wind|sat|quietly|at|the|window|and|her|mind|swept|away|in|very|foggy|days|of|earlier|when|Klaasje|closer|came|she|had|two|large|heavy|books|under|the|arm|and|she|carried|them|bound|volumes|of|Graphic|and|Illustration|but|clumsily|let|them|them||the||||on|||||||||||the|||||she||||grandma||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| Стара жінка - в сірому ранку, який зовні здавався втомленим від вітру - сиділа тихо біля вікна, а її розум мандрував у дуже туманні дні минулого, коли до неї наблизилася Клаасі: вона несла під рукою дві великі, важкі книги, і важко їх тягнула, - зібрані частини Graphic і Illustration, - але, незграбно, вона їх впустила... Дівчинка, сердита, зла на книги, вдарила їх, але її ручка боліла від жорсткого картону: тому вона воліла тягнути їх до бабусі, злі книги, які не хотіли: вона тягнула їх за відкриті палітурки, які так сильно їй боліли; вона трохи їх порвала, але це була їхня власна провина, бо вони не хотіли, щоб їх несли... Задоволена, як після помсти - тому що книги були порвані - вона закрила палітурки, самовдоволена, тепер книги лежали біля ніг бабусі, біля її печі, і вона також потягнула підніжку, притиснула її до бабусиної сукні, і, ставши на коліна на підніжці, запитала, материнськи, у бабусі: Die alte Frau - im grauen Morgen, der draußen müde vom Wind schien - saß still am Fenster, und ihr Geist schwebte weg in ganz neblige Tage von früher, als Klaasje näher kam: sie hatte zwei große, schwere Bücher unter dem Arm, und sie schleppte sie, - gebundene Teile von Graphic und Illustration, - aber, ungeschickt, ließ sie sie fallen... Das Mädchen, wütend, böse auf die Bücher, schlug sie, aber ihre kleine Hand tat weh vom harten Karton: deshalb schleppte sie sie lieber zu Oma, die bösen Bücher, die nicht getragen werden wollten: sie zog sie an den offenen Bändern, die ihr so weh getan hatten; sie riss sie ein wenig, aber das war ihre eigene Schuld, weil sie nicht getragen werden wollten... Zufrieden, wie nach einer Rache - weil die Bücher zerrissen waren - schlug sie die Bänder zu, selbstzufrieden, jetzt, wo die Bücher zu Omas Füßen lagen, gegen ihren Ofen, und sie schleppte jetzt auch ein Fußkissen, drückte es gegen Omas Kleid, und kniend auf dem Kissen, fragte sie, mütterlich, Oma:

- Oma... oma... wil oma prentjes zien? Oma|Oma|||Bilder|sehen ||||plaatjes| Бабуся|бабуся|||картинки|побачити - Бабусю... бабусю... чи хоче бабуся побачити картинки? - Oma... Oma... will Oma Bilder sehen?

De oude vrouw wendde langzaam, met vagen blik vol nevel, het hoofd naar het kind: de blonde haren vielen los neêr om het wat mager en scherpe gezichtje, waarin de oogen vreemd lichtten met een te fellen glans, hard en starende: het stemmetje... oma, prentjes zien?... Die|alte|Frau|wandte|langsam|mit|vagem|Blick|voll|Nebel|das|Haupt|zu|dem|Kind|die|blonde|Haare|fielen|los|nieder|um|das|etwas|mager|und||Gesichtchen|in dem|die|Augen|seltsam|leuchteten|mit|einem|zu|grellen|Glanz|hart|und|starren|das|Stimmchen|Oma|Bilder|sehen |||||||||nevel||||||||||||||||||||||||||||||||||||zien The|old|woman|turned|slowly|with|vague|gaze|full|mist|the|head|towards|the|child|the|blonde|hair|fell|loose|down|around|the|somewhat|thin|and||little face|in which|the|eyes|strangely|shone|with|a|too|bright|glare|hard|and|staring|the|little voice|grandma|pictures|see Стара жінка повільно повернула голову до дитини з туманним поглядом, сповненим туману: світле волосся спадало на її худорляве і гостре обличчя, в якому очі дивно світилися з надто яскравим блиском, жорстко і нерухомо: голосок... бабусю, картинки побачити?... Die alte Frau wandte langsam, mit einem vagen Blick voller Nebel, den Kopf zum Kind: die blonden Haare fielen lose herab um das etwas magere und scharfe Gesichtchen, in dem die Augen seltsam mit einem zu grellen Glanz leuchteten, hart und starrend: die Stimme... Oma, Bilder sehen?... klonk met een vreemd vriendelijke intonatie, tegelijk te kinderachtig voor het al groote meisje van twaalf, - de buste zich ontwikkelend - als te moederlijk beschermend tegen de oude vrouw. klang|mit|einer|seltsam|freundlicher|Intonation|gleichzeitig|zu|kindisch|für|das|schon|große|Mädchen|von|zwölf|die|Büste|sich|entwickelnd|als|zu|mütterlich|beschützend|gegen|die|alte|Frau звучала|з|один|дивно|дружньою|інтонацією|одночасно|занадто|дитячим|для|це|вже|велике|дівчинка|з|дванадцяти||бюст|себе|що розвивається|як|занадто|материнським|захисним|проти||старої|жінки звучав з дивно дружньою інтонацією, водночас занадто дитячою для вже великої дівчинки дванадцяти років, - бюст, що розвивався - як занадто материнськи захисний проти старої жінки. klang mit einer seltsam freundlichen Intonation, gleichzeitig zu kindisch für das bereits große zwölfjährige Mädchen, - der Busen sich entwickelnd - als zu mütterlich schützend gegen die alte Frau.

De oude vrouw, vaag, dacht zich in Buitenzorg, in een groot, wit paleis tusschen bergen aan blauwen hemel, zacht wuivende, als struisveêren, klapperboomen - en zij meende, haar dochtertje - Gertrude - knielde bij haar neêr, en wilde met haar in de boeken kijken... Zij had om haar ouden mond een lachje van rimpels en zij strekte de handen uit naar het boek, dat Klaasje, onhandig, ophield... Maar de oude vrouw was te zwak om het zware boek op den schoot zich te trekken en, onwillig, gleed het langs haar japon op den grond, tegen den stoof. Die|alte|Frau|vage|dachte|sich|in|Buitenzorg|in|ein|großes|weiß|Palast|zwischen|Bergen|unter|blauem|Himmel|sanft|wiegende|wie|Straußfedern|Kokosnussbäume|und|sie|glaubte|ihr|Töchterchen|Gertrude|kniete|neben|ihr|nieder|und|wollte|mit|ihr|in|die|Bücher|schauen|Sie|hatte|um|ihr|alten|Mund|ein|Lächeln|von|Falten|und|sie|streckte|die|Hände|aus|nach|dem|Buch|das|Klaasje|ungeschickt|hielt hoch|Aber|die|alte|Frau|war|zu|schwach|um|das|schwere|Buch|auf|den|Schoß|sich|zu|ziehen|und|widerwillig|glitt|es|entlang|ihr|Kleid|auf|den|Boden|gegen|den|Ofen |||||||||||||||||||wuivende||struisveren|kokosbomen||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| The|old|woman|vaguely|thought|herself|in|Buitenzorg|in|a|large|white|palace|between|mountains|in|blue|sky|softly|waving|like|ostrich feathers|coconut trees|and|she|believed|her|little daughter|Gertrude|knelt|beside|her|down|and|wanted|with|her|in|the|books|to look|She|had|around|her|old|mouth|a|smile|of|wrinkles|and|she|stretched|the|hands|out|towards|the|book|that|Klaasje|clumsily|held up|But|the|old|woman|was|too|weak|to|the|heavy|book|on|the|lap|herself|to|pull|and|unwillingly|slid|it|along|her|dress|on|the|ground|against|the|stove Стара жінка, неясно, уявила себе в Бутензорзі, у великому білому палаці між горами під блакитним небом, м'яко колихаючись, як страусині пір'я, кокосовими деревами - і вона вважала, що її донечка - Гертруда - стала на коліна біля неї і хотіла подивитися з нею в книжки... У неї навколо старого рота була усмішка з зморшок, і вона простягнула руки до книги, яку Клаасі, незграбно, тримала... Але стара жінка була занадто слабка, щоб потягнути важку книгу на коліна, і, неохоче, вона з'їхала з її сукні на підлогу, до печі. Die alte Frau dachte vage an Buitenzorg, in einem großen, weißen Palast zwischen Bergen unter blauem Himmel, sanft wiegend, wie Straußfedern, Kokosnussbäume - und sie meinte, ihre Tochter - Gertrude - kniete bei ihr nieder und wollte mit ihr in die Bücher schauen... Sie hatte um ihren alten Mund ein Lächeln aus Falten und sie streckte die Hände nach dem Buch aus, das Klaasje, ungeschickt, hochhielt... Aber die alte Frau war zu schwach, um das schwere Buch auf ihren Schoß zu ziehen und, widerwillig, glitt es an ihrem Kleid auf den Boden, gegen den Ofen. Klaasje werd boos: Klaasje|wurde|wütend Клаасі|став|сердитим Клаасі розлютилася: Klaasje wurde wütend:

- Cht... Cht Чт - Cht... - Cht... cht!! cht чіт cht!! cht!! troostte oma kalmeerend: zij bukte zich pijnlijk in haar grooten stoel, trok moeizaam het onwillige boek op, en Klaasje nu, nat de oogen nog, duwde van onderen het zware boek òp, zoodat het eindelijk lag op grootma's schoot. tröstete|Oma|beruhigend|sie|beugte|sich|schmerzhaft|in|ihren|großen|Stuhl|zog||das|widerspenstige|Buch|hoch|und|Klaasje|jetzt|nass|die|Augen|noch|drückte|von|unten|das|schwere|Buch|hoch|sodass|es|endlich|lag|auf|Großmutter| ||||||||||||||onwillige||||||||||||||||||||||| заспокоїла|бабуся|заспокійливо|вона|нахилилася|себе|болісно|в|її|великий|стілець|витягнула||його|неохоче|книга|вгору|і|Клаасі|тепер|мокрі|з|очі|ще|штовхнув|з|знизу|його|важка|книга|вгору|так що|воно|нарешті|лежала|на|бабусі| бабуся заспокоювала: вона болісно нахилилася у своєму великому кріслі, важко підняла неслухняну книгу, а Клаасі, ще з мокрими очима, знизу підштовхнув важку книгу, так що вона нарешті опинилася на колінах у бабусі. Oma tröstete beruhigend: Sie beugte sich schmerzhaft in ihren großen Stuhl, zog mühsam das widerspenstige Buch heran, und Klaasje, mit noch nassen Augen, drückte von unten das schwere Buch hoch, sodass es schließlich auf Großmutters Schoß lag. Klaasje zuchtte toen, na eindelijke overwinning. Klaasje|seufzte|als|nach|endgültigen|Sieg Клаасіє|зітхнула|тоді|після|остаточної|перемоги Клаасі тоді зітхнула, після остаточної перемоги. Klaasje seufzte dann nach dem endgültigen Sieg.

- Omslaan, zeide zij. Umblättern|sagte|sie перевернути|сказала|вона - Переверни, сказала вона. - Umblättern, sagte sie.

Zij sloeg den onhandigen, zwaren band om, en zei: Sie|schlug|den|ungeschickten|schweren|Band|um|und|sagte |||onhandige||||| Вона|вдарила|той|незграбний|важкий|ремінь|навколо|і|сказала Вона обгорнула незграбний, важкий бант і сказала: Sie schlug den unhandlichen, schweren Einband um und sagte:

- Klaasje zal vertellen... Klaasje|wird|erzählen Клаасіє|буде|розповідати - Клаасі розповість... - Klaasje wird erzählen...

Maar de zwarte platen, de donkere por- tretten zeiden haar niets, en den vinger uitgestrekt naar het portret en de plaat, bleef zij met haar mond vol tanden, wist niets te vinden... Aber|die|schwarze|Platten|die|dunklen||Porträts|sagten|ihr|nichts|und|den|Finger|ausgestreckt|auf|das|Porträt|und|die|Platte|blieb|sie|mit|ihrem|Mund|voll|Zähnen|wusste|nichts|zu|finden Але|артикль|чорні|пластини|артикль|темні||треті|сказали|їй|нічого|і|артикль|палець|простягнутий|до|артикль|портрет|і|артикль|пластина|залишалася|вона|з|її|рот|повний|зуби|знала|нічого|щоб|знайти Але чорні пластини, темні портрети нічого їй не говорили, і, простягнувши палець до портрета і пластини, вона залишилася з відкритим ротом, не знаючи, що сказати... Aber die schwarzen Platten, die dunklen Porträts sagten ihr nichts, und mit dem ausgestreckten Finger auf das Porträt und die Platte, blieb sie mit offenem Mund stehen, wusste nichts zu finden...

- Omslaan, omslaan... herhaalde zij. Umblättern||wiederholte|sie перевернути||повторила|вона - Перевернути, перевернути... повторила вона. - Umblättern, umblättern... wiederholte sie.

- Omslaan, omslaan, omslaan... herhaalde zij nu nerveus, smachtende, dat zij geel, blauw en rood zouden worden. umschlagen|||wiederholte|sie|jetzt|nervös|sehnsüchtig|dass|sie|gelb|blau|und|rot|würden|werden |||||||verlangend|||||||| перевернути|||повторила|вона|тепер|нервово|жадібно|що|вони|жовті|блакитні|і|червоні|стали|бути - Перевернути, перевернути, перевернути... повторювала вона тепер нервово, жадібно, що вони стануть жовтими, синіми і червоними. - Umblättern, umblättern, umblättern... wiederholte sie jetzt nervös, sehnsüchtig, dass sie gelb, blau und rot werden würden.

De oude vrouw, met haar rimpellach, sloeg geduldig de platen om. Die|alte|Frau|mit|ihr|Faltenlachen|schlug|geduldig|die|Platten|um The|old|woman|with|her|wrinkled smile|turned|patiently|the|pages|over Стара жінка, з її зморшкуватою усмішкою, терпляче перевертала сторінки. Die alte Frau, mit ihrem faltigen Lächeln, blätterte geduldig die Platten um. Ook haar zeide de platen niets, omdat zij zwart waren en somber - en omdat zij ook vóor zich al kleuren zag - het krijtwit en het diepe blauw en het helder gelakte groen, van boomen, lucht, huizen in Indië... Hier, onder den somberen neêrslag der luchten, hier bij de sombere platen, zagen de oude vrouw en het kind niet wat haar weldadig was... Auch|ihr|sagte|die|Bilder|nichts|weil|sie|schwarz|waren|und|traurig|und|weil|sie|auch|vor|sich|schon|Farben|sah|das|Kreideweiß|und|das|tief|blau|und|das|hell|lackierte|grün|von|Bäumen|Himmel|Häuser|in|Indien|Hier|unter|den|trüben|Niederschlag|der|Lüfte|hier|bei|den|trüben|Bildern|sahen|die|alte|Frau|und|das|Kind|nicht|was|ihr|wohltuend|was ||||||||||||||||||||||krijtwit||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| Також|їй|сказала|артикль|картини|нічого|тому що|вони|чорні|були|і|похмурі|і|тому що|вони|також|перед|собою|вже|кольори|бачила|це|крейдяно-білий|і|це|глибокий|синій|і|це|яскравий|лаковане|зелене|від|дерев|небо|будинки|в|Індії|Тут|під|артикль|похмурими||артикль|небес|тут|біля|артикль|похмурі|картини|бачили|артикль|стара|жінка|і|це|дитина|не|що|їй|благодійно|було Їй також сторінки нічого не говорили, тому що вони були чорними і похмурими - і тому що вона також вже бачила кольори перед собою - крейдяно-білий, глибокий синій і яскраво-лакований зелений, дерев, неба, будинків в Індії... Тут, під похмурим дощем небес, тут біля похмурих сторінок, стара жінка і дитина не бачили, що їм було б корисно... Auch die Platten sagten ihr nichts, weil sie schwarz und düster waren - und weil sie auch vor sich bereits Farben sah - das kreideweiße und das tiefe Blau und das hell lackierte Grün von Bäumen, Himmel, Häusern in Indien... Hier, unter dem düsteren Niederschlag der Lüfte, hier bei den düsteren Platten, sahen die alte Frau und das Kind nicht, was ihnen wohltuend war...

- Leelijke boeken... zwarte, leelijke boeken...! Hässliche|Bücher|schwarze|hässliche|Bücher Потворні|книги|чорні||книги - Потворні книги... чорні, потворні книги...! - Hässliche Bücher... schwarze, hässliche Bücher...! - Cht! Psst Чт - Чт! - Pst! Cht! Cht Чт Чт! Pst! kalmeerde de oude vrouw en zij legde de aderige hand op het blonde meisjeshoofd. beruhigte|die|alte|Frau|und|sie|legte|die|adrige|Hand|auf|das|blonde|Mädchenkopf ||||||||aderige||||| заспокоїла|артикль|стара|жінка|і|вона|поклала|артикль|венозний|рука|на|артикль|блондинки|голова дівчинки заспокоїла стара жінка і поклала в'ялу руку на голову блондинки. beruhigte die alte Frau und legte die adrigte Hand auf den Kopf des blonden Mädchens.

- Torentje bouwen! Türmchen|bauen Вежа|будувати - Будувати вежу! - Türmchen bauen! juichte Klaasje, plotseling ziende een mooi vizioen. jubelte|Klaasje|plötzlich|sehend|ein|schönes|Vision |||zien||| раділа|Клаасі|раптово|побачивши|одне|красиве|видіння радісно вигукнув Клаас, раптово побачивши гарне видіння. jubelte Klaasje, als sie plötzlich eine schöne Vision sah.

Zij stond vlug op; op een tafel in een hoek van de kamer vond zij een domino-doos. Sie|stand|schnell|auf|auf|einen|Tisch|in|einer|Ecke|von|dem|Zimmer|fand|sie|eine|| Вона|встала|швидко|на||один|стіл|в|один|кут|з|кімнати|кімната|знайшла|вона|один|| Вона швидко встала; на столі в кутку кімнати вона знайшла коробку з доміно. Sie stand schnell auf; auf einem Tisch in der Ecke des Zimmers fand sie eine Dominokiste. Zij bracht de doos aan, van blijdschap schitterend, maar het gladde deksel gleed uit de doos neêr, en de steenen hagelden op den vloer. Sie|brachte|die|Schachtel|heran|von|Freude|strahlend|aber|das|glatte|Deckel|rutschte|aus|die|Schachtel|nieder|und|die|Steine|fielen|auf|den|Boden ||||||||||||||||||||hagelden||| Вона|принесла|аркуш|коробка|до|від|радості|яскраво|але|це|гладке|кришка|з'їхала|з|аркуш|коробка|вниз|і|аркуш|камені|посипали|на|аркуш|підлогу Вона принесла коробку, сяючи від радості, але гладка кришка вислизнула з коробки, і камінці посипалися на підлогу. Sie brachte die Kiste herbei, strahlend vor Freude, aber der glatte Deckel rutschte von der Kiste und die Steine fielen auf den Boden. Klaasje stampte met den voet, maar het mooie vizioen glansde nog steeds - en haastig, en toornig, graaide zij met de handen de steenen bij elkaâr, in haar schortje... Zoo bracht zij ze bij oma, als een oogst, als een buit, deed ze neêrhagelen aan hare voeten. Klaasje|stampfte|mit|dem|Fuß|aber|das|schöne|Vision|glänzte|noch|immer|und|hastig||wütend|griff|sie|mit|die|||Steine|bei|einander|in|ihr|Schürze|So|brachte|sie|sie|zu|Oma|wie|eine|Ernte|wie|eine|Beute|tat|sie|niederregnen|an|ihre|Füße |||||||||||||||toornig||||||||||||||||||||||||buit|||||| Клаасіє|топтала|ногою|артикль|нога|але|артикль|красиве|бачення|сяяло|ще|завжди|і|поспішно|і|сердито|хапала|вона|руками|артикль|||камені|один одного|один одного|в|її|фартух|Так|приносила|вона|їх|до|бабусі|як|один|урожай|як|один|здобич|робила||скинула|до|її|ніг Клаасі топнула ногою, але гарне видіння все ще сяяло - і поспіхом, і сердито, вона схопила руками камінці, зібрала їх у свій фартух... Так вона принесла їх до бабусі, як урожай, як трофей, скинула їх до її ніг. Klaasje stampfte mit dem Fuß, aber die schöne Vision glänzte immer noch - und hastig, und wütend, griff sie mit den Händen nach den Steinen, die sie in ihrem Schürzchen hatte... So brachte sie sie zu Oma, wie eine Ernte, wie einen Fang, ließ sie zu ihren Füßen niederregnen. Moeizaam schoof zij weêr een der zware boeken op oma's schoot en de oude vrouw hielp haar, trok op, terwijl Klaasje duwde. mühsam|schob|sie|wieder|ein|der|schwer|Bücher|auf|Omas|Schoß|und|die|alte|Frau|half|ihr|zog|hoch|während|Klaasje|schob важко|зсунула|вона|знову|один|з|важких|книг|на|бабусі|коліна|і|ця|стара|жінка|допомогла|їй|потягнула|вгору|поки|Клаасі|штовхала Важко вона знову поклала одну з важких книг на коліна бабусі, і стара жінка допомогла їй, підняла, поки Клаасі штовхала. Mühsam schob sie wieder eines der schweren Bücher auf Omas Schoß und die alte Frau half ihr, zog hoch, während Klaasje drückte.

Oma hield vast het boek, hield het recht, terwijl Klaasje twee, drie steenen zette, op den smallen lagen kant. Oma|hielt|fest|das|Buch|hielt|es|gerade|während|Klaasje|zwei|drei|Steine|setzte|auf|den|kleinen|liegenden|Rand Бабуся|тримала|міцно|його|книга|тримала|його|прямо|поки|Клаасі|два|три|камені|ставила|на|той|малий|лежачий|бік Бабуся тримала книгу, тримала її прямо, поки Клаасі ставила два, три камінці на вузький бок. Oma hielt das Buch fest, hielt es gerade, während Klaasje zwei, drei Steine auf die schmale, liegende Kante setzte. Op die steenen bouwde zij verder, het zwarte en witte wankele torentje... Auf|die|Steine|baute|sie|weiter|das|schwarze|und|weiße|wackelige|Türmchen ||||||||||wankele| На|ті|камені|будувала|вона|далі|те|чорне|і|біле|хитке|дзвіниця На цих камінцях вона продовжувала будувати, чорну і білу хитку вежу... Auf diesen Steinen baute sie weiter, den wackeligen schwarzen und weißen Türmchen...

- Oma mag niet meer bewegen... Torentje... met een muurtje er om... Hooger... het torentje... op het muurtje nog een steentje... op het muurtje nog een steentje... Oma|darf|nicht|mehr|sich bewegen|Türmchen|mit|einem|Mauerchen|herum|um|höher|das|Türmchen|auf|die|Mauerchen|noch|einen|Steinchen|auf|die|Mauerchen|noch|einen|Steinchen ||||bewegen||||||||||||||||||||| Бабуся|може|не|більше|рухатися|вежичка|з|однією|стінкою|навколо|навколо|Вищою|це|вежичка|на|це|стінці|ще|однією|камінчиком|||||| - Бабуся більше не може рухатися... Вежа... з муром навколо... Вищe... вежа... на мур ще один камінь... на мур ще один камінь... - Oma darf sich nicht mehr bewegen... Türmchen... mit einer Mauer drumherum... Höher... das Türmchen... auf die Mauer noch einen Stein... auf die Mauer noch einen Stein...

Maar het muurtje en het torentje stortten hard in elkaâr. Aber|das|Mauerchen|und|das|Türmchen|stürzten|heftig|in|einander Але|це|стіна|і|це|вежа|обрушилися|сильно|в|один одного Але мур і вежа сильно обвалилися один на одного. Aber die Mauer und das Türmchen stürzten heftig zusammen.

Addy was binnengekomen, en het kind, latende boek en steenen, juichte hem toe, liep op hem af... Zij noemde hem oom, niet wetende, dat hij haar neef was. Addy|war|eingetreten|und|das|Kind|lassend|Buch|und|Steine|jubelte|ihm|zu|lief|auf|ihn|zu|Sie|nannte|ihn|Onkel|nicht|wissend|dass|er|ihr|Neffe|war Аді|був|зайшов|і|це|дитина|залишивши|книгу|і|камені|радісно закричала|йому|вітання|побігла|до|нього|в|Вона|назвала|його|дядьком|не|знаючи|що|він|їй|двоюрідний брат|був Едді зайшов, а дитина, залишивши книгу та каміння, вітала його, підбігла до нього... Вона називала його дядьком, не знаючи, що він її двоюрідний брат. Addy war hereingekommen, und das Kind, das Buch und Steine lassend, jubelte ihm zu, lief auf ihn zu... Sie nannte ihn Onkel, ohne zu wissen, dass er ihr Neffe war.

- Neen, dat is ooms portefeuille... Neen, dat is zijn horloge... Hier, kijk eens wat is dat? Nein|das|ist|Onkels|Brieftasche|Nein|das|ist|sein|Uhr|Hier|schau|mal|was|ist|das ||||portefeuille||||||||||| Ні|це|є|дядька|гаманець||це||||||||| - Ні, це дядькова гаманець... Ні, це його годинник... Ось, подивись, що це? - Nein, das ist Onkels Brieftasche... Nein, das ist seine Uhr... Hier, schau mal, was ist das? Hij hielp haar nu, het pakje vinden. Er|half|ihr|jetzt|das|Päckchen|finden Він|допоміг|їй|зараз|це|посилку|знайти Він допоміг їй знайти пакунок. Er half ihr jetzt, das Päckchen zu finden. Zij rukte haastig aan het papier en het touwtje, en hij was het, die het pakje opende... Het was een kleine kaleidoskoop... Sie|riss|hastig|an|das|Papier|und|das|Bändchen|und|er|war|das|der|das|Päckchen|öffnete|Es|war|ein|kleiner|Kaleidoskop |rukte|||||||||||||||||||| Вона|потягнула|поспішно|за|це|папір|і|це|мотузочка|і|він|був|це|хто|це|пакунок|відкрив|Це|був|один|маленький|калейдоскоп Вона поспішно потягнула за папір і мотузочку, а він був тим, хто відкрив пакунок... Це був маленький калейдоскоп... Sie riss hastig am Papier und dem Bändchen, und er war es, der das Päckchen öffnete... Es war ein kleiner Kaleidoskop...

- Nu moet je het schudden... Jetzt|musst|du|es|schütteln Тепер|повинен|ти|це|струсити - Тепер ти повинен струсити... - Jetzt musst du es schütteln...

- Blauw met geel... Blau|mit|Gelb Синій|з|Жовтий - Синій з жовтим... - Blau mit Gelb...

- Daar... Wat zeg je nu? Da|Was|sag|du|jetzt Там|Що|кажеш|ти|зараз - Там... Що ти зараз кажеш? - Da... Was sagst du jetzt?

- Mooi... mooi... schön|schön Гарно|гарно - Гарно... гарно... - Schön... schön...

Zij zette zich, plotseling stil, op den grond, tuurde en schudde het buisje, tuurde en schudde het weêr... In het kleurige sterretje zag zij een paradijs, plotseling... Sie|setzte|sich|plötzlich|still|auf|den|Boden|starrte|und|schüttelte|das|Röhrchen|starrte|und|schüttelte|das|wieder|In|dem|bunten|Sternchen|sah|sie|ein|Paradies|plötzlich ||||||||tuurde|||||||||||||||||| Вона|сіла|себе|раптово|тихо|на|той|землю|вдивлялася|і|струсила|його|трубочка|вдивлялася|і|струсила|його|знову|У|те|кольорове|зірочка|побачила|вона|одне|рай|раптово Вона раптово замовкла, сіла на землю, вдивлялася і струшувала флакон, знову вдивлялася і знову струшувала... У кольоровій зірочці вона побачила рай, раптово... Sie setzte sich, plötzlich still, auf den Boden, starrte und schüttelte das Röhrchen, starrte und schüttelte es wieder... Im bunten Sternchen sah sie ein Paradies, plötzlich...

- Groen, geel, blauw... Grün|gelb|blau Зелений|Жовтий|Синій - Зелений, жовтий, синій... - Grün, gelb, blau...

SENT_CWT:AFkKFwvL=17.82 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=5.33 SENT_CWT:AFkKFwvL=9.28 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=6.41 uk:AFkKFwvL de:AFkKFwvL openai.2025-02-07 ai_request(all=92 err=0.00%) translation(all=73 err=0.00%) cwt(all=1098 err=9.38%)