Півень і Перлинка
Rooster and Pearl
Під тином Півень, біля хати, Знічев'я смітник розгрібав І, квокчучи, там дещицю клював,— Наїдку не було, а так, аби клювати.
Under the mud, the Rooster, near the house, raked the dustbin and, croaking, pecked a little bit there - There was no food, but to peck.
У сміттячку углядів якось він Блискучу, кругленьку Перлинку І дорогу таку новинку Узяв та й викинув під тин.
He once saw a shiny, round pearl in the garbage can. He took such an expensive novelty and threw it away under the mud.
— Не хочу я таких дурних новинок,— Промовив він,— нащо здалась вона?
- I don't want such stupid novelties, - he said, - why did she give up?
За жменю цих цяцькованих Перлинок Не дав би я і зернятка пшона,— Нехай дурний індик ковтає.
I wouldn't give even a grain of millet for a handful of these embroidered pearls - Let the stupid turkey swallow.
Так недотепа-неборак Ганьбує те, чого не знає, І думає, що добре так.
That's how a poor fool shames what he doesn't know, and thinks it's good that way.
