×

我們使用cookies幫助改善LingQ。通過流覽本網站,表示你同意我們的 cookie 政策.

image

Старший боярин, Розділ восьмий, 1

Розділ восьмий, 1

Розділ восьмий

Ідучи додому, Гордій переходив кладку над Тясмином і побачив у воді, що на голові немає семінарського картуза. І аж зупинився від тієї несподіванки. А потім, махнувши зневажливо рукою, попростував до тітки. Двір був зачинений, хоч у йому й почувалася якась безладь через те, що корови були не в хліві, а в дворі: одна лежала у затінку під клунею і ремигала, а друга коло криниці паслася у шпориші. Ще тітка ніколи не кидала скотини на таке призволяще навіть і в дворі. Сінешні двері стояли навстяж. А з сіней йому назустріч вилетіло, кудкудакаючи, з півдесятка курей, і полетіли до сажа, звідки було чути крик поросяти. Це все разом викликало Гордієву увагу. І він, уже поспішаючися, відчинив у хату двері, не гадаючи про те, що могли наробити в сінях кури. У хаті тітка Горпина лежала на полу. А глянувши на Гордія, який, переступивши поріг, допитливо дивився, підвелася і сіла. Вона була заплакана і поглянула на нього з якогось глибокого куточка душі... "Чого це ви плачете? "— спитався тривожно хлопець. "Не плачу, а плакала... Добре, що ти там не барився. Дай, будь ласка, поросятам, а потім трохи попаси корови. Бо зі мною щось непевне діється..."— заговорила тітка. "Люба тітусю! Я прийшов з тим, щоб зараз же, негайно переодягтися у свіжі сорочки та йти у Пастерське до свого товариша Олекси Губрія, він там завідувачем двокласової земської школи. Я хочу в нього влаштуватися на учителювання..."— одповів, ніяковіючи, небіж. "А хіба батюшка нічого не поможе? Чи це, може, він тебе туди справляє?" "А ви знаєте, тітусю, він якийсь великий та розумний, Дмитро Миколайович, — замість відповіді проговорив небіж. — Такий він, тітко, якими можуть бути тільки дуже вдумливі учителі або письменники". — "Що? У його вже зовсім зашпори одійшли? Ну, слава Богу, бо шкода було і його, і його дочки. Та й доброї його священичої слави. Слава Богу. Дуже добре. Ну, коли таке, то роби вже, що тобі зараз у потребі, а я й сама якось дочовпаю з хазяйством до вечора. Сорочки твої я ще не встигла попрати, але в коморі, у старій скрині, лежать ось уже Бог його знає скільки років чисті дядькові сорочки. Вибери, які тобі зручнішатимуть, і надінь цього разу. А прийдеш, будуть і твої готові. Ти ж там більше тижня не гаятимешся?"

Тітка Горпина полегшено закінчила свою мову, неначе вона зробила зі слів Гордієвих висновок, що хлопцева справа має рух від самого попа, якого слава ніби трохи й занепала, але останніх часів парафіяни стали знов хвалити. Та так чи інакше він все ж таки піп і між тими панами, що можуть дати Гордієві посаду, все ж таки має голос. Гордій відповів:

— Ні, більше тижня я не буду!

І пішов у комору, несучи думку про те, що тітка не робить належних висновків. А коли увійшов назад переодягнений, то застав її сидьма в такій вистаті, в якій і була. І він, догадуючися про якусь тяжку турботу тітчину, заговорив співчутливо:

— Тітусю, не журіться: я стану за вчителя і вас до себе візьму. А зараз ви вже вибачайте, я не знаю, де сало. Візьму в дорогу.

Тітка встала помаленьку і, тяжко зітхнувши, підійшла до мисника, взяла там шматочок сала і, даючи небожеві, говорила:

— Е, що там казати!.. Спочатку сам собі дай раду, а там буде видко.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

Розділ восьмий, 1

Розділ восьмий

Ідучи додому, Гордій переходив кладку над Тясмином і побачив у воді, що на голові немає семінарського картуза. |||||||||||||||seminary|seminary cap І аж зупинився від тієї несподіванки. |||||surprise А потім, махнувши зневажливо рукою, попростував до тітки. ||waving||with a hand||| Двір був зачинений, хоч у йому й почувалася якась безладь через те, що корови були не в хліві, а в дворі: одна лежала у затінку під клунею і ремигала, а друга коло криниці паслася у шпориші. ||locked|||||||disorder||||||||barn|||||||||||chewed cud|||||grazing||spurge Ще тітка ніколи не кидала скотини на таке призволяще навіть і в дворі. ||||abandoned|livestock|||abandonment|||| Сінешні двері стояли навстяж. the front|||ajar А з сіней йому назустріч вилетіло, кудкудакаючи, з півдесятка курей, і полетіли до сажа, звідки було чути крик поросяти. |||||flew out|||half a dozen||||||||||piglet Це все разом викликало Гордієву увагу. ||||Hordieva's| І він, уже поспішаючися, відчинив у хату двері, не гадаючи про те, що могли наробити в сінях кури. |||in a hurry|||||||||||||| У хаті тітка Горпина лежала на полу. А глянувши на Гордія, який, переступивши поріг, допитливо дивився, підвелася і сіла. |||||stepping over|||||| Вона була заплакана і поглянула на нього з якогось глибокого куточка душі... "Чого це ви плачете? She||||glanced|||||||||||you are crying "— спитався тривожно хлопець. "Не плачу, а плакала... Добре, що ти там не барився. |||||||||were lingering Дай, будь ласка, поросятам, а потім трохи попаси корови. |||the piglets||||feed the cows| Бо зі мною щось непевне діється..."— заговорила тітка. "Люба тітусю! |dear aunt Я прийшов з тим, щоб зараз же, негайно переодягтися у свіжі сорочки та йти у Пастерське до свого товариша Олекси Губрія, він там завідувачем двокласової земської школи. ||||||||change clothes||fresh|||||Paster's||||Olexa Hubria|Hubria|||head of|two-class|zemstvo| Я хочу в нього влаштуватися на учителювання..."— одповів, ніяковіючи, небіж. ||||||teaching position|he replied|embarrassed| "А хіба батюшка нічого не поможе? |||||will help Чи це, може, він тебе туди справляє?" ||||||is sending "А ви знаєте, тітусю, він якийсь великий та розумний, Дмитро Миколайович, — замість відповіді проговорив небіж. ||||||||||Mykolaovych|||said| — Такий він, тітко, якими можуть бути тільки дуже вдумливі учителі або письменники". ||aunt||||||thoughtful|teachers|| — "Що? У його вже зовсім зашпори одійшли? ||already||spurs|have receded Ну, слава Богу, бо шкода було і його, і його дочки. Та й доброї його священичої слави. ||||priestly| Слава Богу. Дуже добре. Ну, коли таке, то роби вже, що тобі зараз у потребі, а я й сама якось дочовпаю з хазяйством до вечора. ||||||||||need||||||I'll manage||household|| Сорочки твої я ще не встигла попрати, але в коморі, у старій скрині, лежать ось уже Бог його знає скільки років чисті дядькові сорочки. ||||||wash|||||||||||||||||shirts Вибери, які тобі зручнішатимуть, і надінь цього разу. Choose (1)|||will be convenient||put on|| А прийдеш, будуть і твої готові. Ти ж там більше тижня не гаятимешся?" ||||||you will delay

Тітка Горпина полегшено закінчила свою мову, неначе вона зробила зі слів Гордієвих висновок, що хлопцева справа має рух від самого попа, якого слава ніби трохи й занепала, але останніх часів парафіяни стали знов хвалити. |||||||||||Gordiev's|||||||||||||||declined||||parishioners||| Та так чи інакше він все ж таки піп і між тими панами, що можуть дати Гордієві посаду, все ж таки має голос. Гордій відповів:

— Ні, більше тижня я не буду!

І пішов у комору, несучи думку про те, що тітка не робить належних висновків. А коли увійшов назад переодягнений, то застав її сидьма в такій вистаті, в якій і була. ||||dressed up|||||||state|||| І він, догадуючися про якусь тяжку турботу тітчину, заговорив співчутливо: ||guessing|||||||sympathetically

— Тітусю, не журіться: я стану за вчителя і вас до себе візьму. А зараз ви вже вибачайте, я не знаю, де сало. ||||excuse me||||| Візьму в дорогу.

Тітка встала помаленьку і, тяжко зітхнувши, підійшла до мисника, взяла там шматочок сала і, даючи небожеві, говорила: |||||||||||||||nephew|

— Е, що там казати!.. Спочатку сам собі дай раду, а там буде видко.