×

Vi använder kakor för att göra LingQ bättre. Genom att besöka sajten, godkänner du vår cookie-policy.

image

The Secret Garden by Frances Hodgson Burnett, CHAPTER XXVII (2)

CHAPTER XXVII (2)

In a few days he was in Yorkshire again, and on his long railroad journey he found himself thinking of his boy as he had never thought in all the ten years past. During those years he had only wished to forget him. Now, though he did not intend to think about him, memories of him constantly drifted into his mind. He remembered the black days when he had raved like a madman because the child was alive and the mother was dead. He had refused to see it, and when he had gone to look at it at last it had been, such a weak wretched thing that everyone had been sure it would die in a few days. But to the surprise of those who took care of it the days passed and it lived and then everyone believed it would be a deformed and crippled creature.

He had not meant to be a bad father, but he had not felt like a father at all. He had supplied doctors and nurses and luxuries, but he had shrunk from the mere thought of the boy and had buried himself in his own misery. The first time after a year's absence he returned to Misselthwaite and the small miserable looking thing languidly and indifferently lifted to his face the great gray eyes with black lashes round them, so like and yet so horribly unlike the happy eyes he had adored, he could not bear the sight of them and turned away pale as death. After that he scarcely ever saw him except when he was asleep, and all he knew of him was that he was a confirmed invalid, with a vicious, hysterical, half-insane temper. He could only be kept from furies dangerous to himself by being given his own way in every detail.

All this was not an uplifting thing to recall, but as the train whirled him through mountain passes and golden plains the man who was "coming alive" began to think in a new way and he thought long and steadily and deeply. "Perhaps I have been all wrong for ten years," he said to himself. "Ten years is a long time. It may be too late to do anything—quite too late. What have I been thinking of!" Of course this was the wrong Magic—to begin by saying "too late." Even Colin could have told him that. But he knew nothing of Magic—either black or white. This he had yet to learn. He wondered if Susan Sowerby had taken courage and written to him only because the motherly creature had realized that the boy was much worse—was fatally ill. If he had not been under the spell of the curious calmness which had taken possession of him he would have been more wretched than ever. But the calm had brought a sort of courage and hope with it. Instead of giving way to thoughts of the worst he actually found he was trying to believe in better things.

"Could it be possible that she sees that I may be able to do him good and control him?" he thought. "I will go and see her on my way to Misselthwaite." But when on his way across the moor he stopped the carriage at the cottage, seven or eight children who were playing about gathered in a group and bobbing seven or eight friendly and polite curtsies told him that their mother had gone to the other side of the moor early in the morning to help a woman who had a new baby. "Our Dickon," they volunteered, was over at the Manor working in one of the gardens where he went several days each week. Mr. Craven looked over the collection of sturdy little bodies and round red-cheeked faces, each one grinning in its own particular way, and he awoke to the fact that they were a healthy likable lot. He smiled at their friendly grins and took a golden sovereign from his pocket and gave it to "our 'Lizabeth Ellen" who was the oldest. "If you divide that into eight parts there will be half a crown for each of, you," he said. Then amid grins and chuckles and bobbing of curtsies he drove away, leaving ecstasy and nudging elbows and little jumps of joy behind.

The drive across the wonderfulness of the moor was a soothing thing. Why did it seem to give him a sense of homecoming which he had been sure he could never feel again—that sense of the beauty of land and sky and purple bloom of distance and a warming of the heart at drawing, nearer to the great old house which had held those of his blood for six hundred years? How he had driven away from it the last time, shuddering to think of its closed rooms and the boy lying in the four-posted bed with the brocaded hangings. Was it possible that perhaps he might find him changed a little for the better and that he might overcome his shrinking from him? How real that dream had been—how wonderful and clear the voice which called back to him, "In the garden—In the garden!" "I will try to find the key," he said. "I will try to open the door. I must—though I don't know why." When he arrived at the Manor the servants who received him with the usual ceremony noticed that he looked better and that he did not go to the remote rooms where he usually lived attended by Pitcher. He went into the library and sent for Mrs. Medlock. She came to him somewhat excited and curious and flustered.

"How is Master Colin, Medlock?" he inquired. "Well, sir," Mrs. Medlock answered, "he's—he's different, in a manner of speaking." "Worse?" he suggested.

Mrs. Medlock really was flushed.

"Well, you see, sir," she tried to explain, "neither Dr. Craven, nor the nurse, nor me can exactly make him out." "Why is that?" "To tell the truth, sir, Master Colin might be better and he might be changing for the worse. His appetite, sir, is past understanding—and his ways—" "Has he become more—more peculiar?" her master, asked, knitting his brows anxiously.

"That's it, sir. He's growing very peculiar—when you compare him with what he used to be. He used to eat nothing and then suddenly he began to eat something enormous—and then he stopped again all at once and the meals were sent back just as they used to be. You never knew, sir, perhaps, that out of doors he never would let himself be taken. The things we've gone through to get him to go out in his chair would leave a body trembling like a leaf. He'd throw himself into such a state that Dr. Craven said he couldn't be responsible for forcing him. Well, sir, just without warning—not long after one of his worst tantrums he suddenly insisted on being taken out every day by Miss Mary and Susan Sowerby's boy Dickon that could push his chair. He took a fancy to both Miss Mary and Dickon, and Dickon brought his tame animals, and, if you'll credit it, sir, out of doors he will stay from morning until night." "How does he look?" was the next question.

"If he took his food natural, sir, you'd think he was putting on flesh—but we're afraid it may be a sort of bloat. He laughs sometimes in a queer way when he's alone with Miss Mary. He never used to laugh at all. Dr. Craven is coming to see you at once, if you'll allow him. He never was as puzzled in his life." "Where is Master Colin now?" Mr. Craven asked.

"In the garden, sir. He's always in the garden—though not a human creature is allowed to go near for fear they'll look at him." Mr. Craven scarcely heard her last words.

"In the garden," he said, and after he had sent Mrs. Medlock away he stood and repeated it again and again. "In the garden!" He had to make an effort to bring himself back to the place he was standing in and when he felt he was on earth again he turned and went out of the room. He took his way, as Mary had done, through the door in the shrubbery and among the laurels and the fountain beds. The fountain was playing now and was encircled by beds of brilliant autumn flowers. He crossed the lawn and turned into the Long Walk by the ivied walls. He did not walk quickly, but slowly, and his eyes were on the path. He felt as if he were being drawn back to the place he had so long forsaken, and he did not know why. As he drew near to it his step became still more slow. He knew where the door was even though the ivy hung thick over it—but he did not know exactly where it lay—that buried key.

So he stopped and stood still, looking about him, and almost the moment after he had paused he started and listened—asking himself if he were walking in a dream.

The ivy hung thick over the door, the key was buried under the shrubs, no human being had passed that portal for ten lonely years—and yet inside the garden there were sounds. They were the sounds of running scuffling feet seeming to chase round and round under the trees, they were strange sounds of lowered suppressed voices—exclamations and smothered joyous cries. It seemed actually like the laughter of young things, the uncontrollable laughter of children who were trying not to be heard but who in a moment or so—as their excitement mounted—would burst forth. What in heaven's name was he dreaming of—what in heaven's name did he hear? Was he losing his reason and thinking he heard things which were not for human ears? Was it that the far clear voice had meant?

And then the moment came, the uncontrollable moment when the sounds forgot to hush themselves. The feet ran faster and faster—they were nearing the garden door—there was quick strong young breathing and a wild outbreak of laughing shows which could not be contained—and the door in the wall was flung wide open, the sheet of ivy swinging back, and a boy burst through it at full speed and, without seeing the outsider, dashed almost into his arms.

Mr. Craven had extended them just in time to save him from falling as a result of his unseeing dash against him, and when he held him away to look at him in amazement at his being there he truly gasped for breath.

He was a tall boy and a handsome one. He was glowing with life and his running had sent splendid color leaping to his face. He threw the thick hair back from his forehead and lifted a pair of strange gray eyes—eyes full of boyish laughter and rimmed with black lashes like a fringe. It was the eyes which made Mr. Craven gasp for breath. "Who—What? Who!" he stammered.

This was not what Colin had expected—this was not what he had planned. He had never thought of such a meeting. And yet to come dashing out—winning a race—perhaps it was even better. He drew himself up to his very tallest. Mary, who had been running with him and had dashed through the door too, believed that he managed to make himself look taller than he had ever looked before—inches taller.

"Father," he said, "I'm Colin. You can't believe it. I scarcely can myself. I'm Colin." Like Mrs. Medlock, he did not understand what his father meant when he said hurriedly:

"In the garden! In the garden!" "Yes," hurried on Colin. "It was the garden that did it—and Mary and Dickon and the creatures—and the Magic. No one knows. We kept it to tell you when you came. I'm well, I can beat Mary in a race. I'm going to be an athlete." He said it all so like a healthy boy—his face flushed, his words tumbling over each other in his eagerness—that Mr. Craven's soul shook with unbelieving joy. Colin put out his hand and laid it on his father's arm. "Aren't you glad, Father?" he ended. "Aren't you glad? I'm going to live forever and ever and ever!" Mr. Craven put his hands on both the boy's shoulders and held him still. He knew he dared not even try to speak for a moment.

"Take me into the garden, my boy," he said at last. "And tell me all about it." And so they led him in.

The place was a wilderness of autumn gold and purple and violet blue and flaming scarlet and on every side were sheaves of late lilies standing together—lilies which were white or white and ruby. He remembered well when the first of them had been planted that just at this season of the year their late glories should reveal themselves. Late roses climbed and hung and clustered and the sunshine deepening the hue of the yellowing trees made one feel that one, stood in an embowered temple of gold. The newcomer stood silent just as the children had done when they came into its grayness. He looked round and round.

"I thought it would be dead," he said. "Mary thought so at first," said Colin. "But it came alive." Then they sat down under their tree—all but Colin, who wanted to stand while he told the story.

It was the strangest thing he had ever heard, Archibald Craven thought, as it was poured forth in headlong boy fashion. Mystery and Magic and wild creatures, the weird midnight meeting—the coming of the spring—the passion of insulted pride which had dragged the young Rajah to his feet to defy old Ben Weatherstaff to his face. The odd companionship, the play acting, the great secret so carefully kept. The listener laughed until tears came into his eyes and sometimes tears came into his eyes when he was not laughing. The Athlete, the Lecturer, the Scientific Discoverer was a laughable, lovable, healthy young human thing.

"Now," he said at the end of the story, "it need not be a secret any more. I dare say it will frighten them nearly into fits when they see me—but I am never going to get into the chair again. I shall walk back with you, Father—to the house." Ben Weatherstaff's duties rarely took him away from the gardens, but on this occasion he made an excuse to carry some vegetables to the kitchen and being invited into the servants' hall by Mrs. Medlock to drink a glass of beer he was on the spot—as he had hoped to be—when the most dramatic event Misselthwaite Manor had seen during the present generation actually took place. One of the windows looking upon the courtyard gave also a glimpse of the lawn. Mrs. Medlock, knowing Ben had come from the gardens, hoped that he might have caught sight of his master and even by chance of his meeting with Master Colin.

"Did you see either of them, Weatherstaff?" she asked.

Ben took his beer-mug from his mouth and wiped his lips with the back of his hand.

"Aye, that I did," he answered with a shrewdly significant air. "Both of them?" suggested Mrs. Medlock.

"Both of 'em," returned Ben Weatherstaff. "Thank ye kindly, ma'am, I could sup up another mug of it." "Together?" said Mrs. Medlock, hastily overfilling his beer-mug in her excitement.

"Together, ma'am," and Ben gulped down half of his new mug at one gulp. "Where was Master Colin? How did he look? What did they say to each other?" "I didna' hear that," said Ben, "along o' only bein' on th' stepladder lookin, over th' wall. But I'll tell thee this. There's been things goin' on outside as you house people knows nowt about. An' what tha'll find out tha'll find out soon." And it was not two minutes before he swallowed the last of his beer and waved his mug solemnly toward the window which took in through the shrubbery a piece of the lawn.

"Look there," he said, "if tha's curious. Look what's comin' across th' grass." When Mrs. Medlock looked she threw up her hands and gave a little shriek and every man and woman servant within hearing bolted across the servants' hall and stood looking through the window with their eyes almost starting out of their heads. Across the lawn came the Master of Misselthwaite and he looked as many of them had never seen him. And by his, side with his head up in the air and his eyes full of laughter walked as strongly and steadily as any boy in Yorkshire—Master Colin.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

CHAPTER XXVII (2) KAPITEL XXVII (2) CAPÍTULO XXVII (2) CAPITOLO XXVII (2) 第二十七章 (2) ROZDZIAŁ XXVII (2) CAPÍTULO XXVII (2) ГЛАВА XXVII (2) KAPITEL XXVII (2) BÖLÜM XXVII (2) РОЗДІЛ XXVII (2) 第二十七章 (2)

In a few days he was in Yorkshire again, and on his long railroad journey he found himself thinking of his boy as he had never thought in all the ten years past. In ein paar Tagen war er wieder in Yorkshire und dachte auf seiner langen Eisenbahnreise an seinen Jungen, wie er es in den letzten zehn Jahren noch nie gedacht hatte. За кілька днів він знову був у Йоркширі, і під час довгої залізничної подорожі він думав про свого сина так, як ніколи не думав за останні десять років. During those years he had only wished to forget him. In diesen Jahren wollte er ihn nur vergessen. Протягом цих років він хотів лише забути його. Now, though he did not intend to think about him, memories of him constantly drifted into his mind. ||||||||||||||飘荡||| |||||намірявся|||||||||||| Jetzt, obwohl er nicht vorhatte, an ihn zu denken, kamen ihm ständig Erinnerungen an ihn in den Sinn. Ahora, aunque no tenía la intención de pensar en él, los recuerdos de él constantemente flotaban en su mente. He remembered the black days when he had raved like a madman because the child was alive and the mother was dead. ||||||||狂喊|||疯子|||||||||| ||||||||божеволів||||||||||||| Er erinnerte sich an die schwarzen Tage, als er wie ein Verrückter geschwärmt hatte, weil das Kind lebte und die Mutter tot war. Він пам'ятав чорні дні, коли він шаленів, як божевільний, бо дитина була жива, а мати мертва. He had refused to see it, and when he had gone to look at it at last it had been, such a weak wretched thing that everyone had been sure it would die in a few days. |||||||||||||||||||||||可怜的||||||||||||| |||||||||||||||||||||||miserable, pitiful||||||||||||| Er hatte sich geweigert, es zu sehen, und als er es sich endlich angesehen hatte, war es so schwach gewesen, dass jeder sicher gewesen war, dass es in ein paar Tagen sterben würde. 彼はそれを見ることを拒否しました、そして彼がついにそれを見に行ったとき、それは非常に弱い惨めなものであり、誰もがそれが数日で死ぬと確信していました。 Він відмовлявся його бачити, а коли нарешті пішов подивитись на нього, це було таке слабеньке, жалюгідне створіння, що всі були впевнені, що воно помре за кілька днів. But to the surprise of those who took care of it the days passed and it lived and then everyone believed it would be a deformed and crippled creature. |||||||||||||||||||||||||||残疾的| Aber zur Überraschung derer, die sich darum kümmerten, vergingen die Tage und es lebte und dann glaubten alle, dass es eine deformierte und verkrüppelte Kreatur sein würde. しかし、それを世話した人々の驚いたことに、それは日が経ち、生きていました、そしてそれから誰もがそれが変形して不自由な生き物であると信じていました。 Але на подив тих, хто піклувався про нього, пройшли дні, і воно вижило, і тоді всі вважали, що це буде деформована і скалічена істота.

He had not meant to be a bad father, but he had not felt like a father at all. Er hatte nicht vorgehabt, ein schlechter Vater zu sein, aber er hatte sich überhaupt nicht wie ein Vater gefühlt. No había tenido la intención de ser un mal padre, pero no se había sentido como un padre en absoluto. Він не хотів бути поганим батьком, але він не відчував себе батьком взагалі. He had supplied doctors and nurses and luxuries, but he had shrunk from the mere thought of the boy and had buried himself in his own misery. |||||||奢侈品||||退缩|||||||||||||||痛苦 ||||||||aber|||||||||||||||||| ||постачав|||||||||відвернувся|||лише||||||||||||нещасті Er hatte Ärzte, Krankenschwestern und Luxusgüter versorgt, aber er war vor dem bloßen Gedanken an den Jungen geschrumpft und hatte sich in seinem eigenen Elend begraben. Він забезпечив лікарів, медсестер і розкіш, але від самої думки про хлопчика він стискався і занурювався у власні страждання. The first time after a year's absence he returned to Misselthwaite and the small miserable looking thing languidly and indifferently lifted to his face the great gray eyes with black lashes round them, so like and yet so horribly unlike the happy eyes he had adored, he could not bear the sight of them and turned away pale as death. ||||||||||米瑟尔斯韦特||||可怜的|||无精打采地||漠不关心地|||||||||||睫毛|||||||||||||||崇拜|||||||||||||| |||||||||||||||||schlaff|||hob|zu|||||||||||||||||||||||||||||||||||||| ||||||غياب سنة||||||||بائس||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| ||||||||||||||нещасна|||мляво||||||||||||||||||||||||||||обожнював|||||||||||||| في المرة الأولى بعد غيابه عامًا عاد إلى ميسيلثويت ، ورفعت الأشياء الصغيرة البائسة بظلاله وبلا مبالٍ إلى وجهه ، العيون الرمادية العظيمة ذات الرموش السوداء حولها ، هكذا ، وعلى الرغم من ذلك بفظاعة على عكس العيون السعيدة التي كان يعشقها ، لا تحملوا مشهدهم وابتعدوا شاحبهم عن الموت. Das erste Mal nach einem Jahr Abwesenheit kehrte er nach Misselthwaite zurück, und das kleine elend aussehende Ding hob träge und gleichgültig die großen grauen Augen mit schwarzen Wimpern um sich, so ähnlich und doch so schrecklich anders als die glücklichen Augen, die er verehrt hatte nicht den Anblick von ihnen ertragen und wandte sich blass wie der Tod ab. La primera vez, después de un año de ausencia, regresó a Misselthwaite y la pequeña cosa de aspecto miserable, lánguida e indiferente, levantó hacia su rostro los grandes ojos grises con pestañas negras alrededor, tan parecidos y, sin embargo, tan horriblemente diferentes a los ojos felices que había adorado, pudo No soporto verlos y se volvió pálido como la muerte. Вперше після річної відсутності він повернувся до Місселтвейта, і маленька жалюгідна істота мляво і байдуже підняла до його обличчя великі сірі очі з чорними віями навколо, такі схожі і водночас такі жахливо несхожі на щасливі очі, які він обожнював, що він не витримав їхнього погляду і відвернувся, блідий, як смерть. After that he scarcely ever saw him except when he was asleep, and all he knew of him was that he was a confirmed invalid, with a vicious, hysterical, half-insane temper. |||几乎不|||||||||||||||||||||病人|||恶毒|歇斯底里的||半疯狂的| |||barely||||||||||||||||||||||||malicious|||| |||ледве||||||||||||||||||||||||злісний|||| Danach sah er ihn kaum noch, außer wenn er schlief, und alles, was er von ihm wusste, war, dass er ein bestätigter Invalide mit einem bösartigen, hysterischen, halb verrückten Temperament war. Después de eso casi nunca lo vio, excepto cuando estaba dormido, y todo lo que sabía de él era que era un inválido confirmado, con un temperamento vicioso, histérico y medio loco. Після цього він майже не бачив його, хіба що коли той спав, і все, що він знав про нього, це те, що він був підтвердженим інвалідом, зі злісним, істеричним, напівбожевільним характером. He could only be kept from furies dangerous to himself by being given his own way in every detail. ||||||狂怒|||||||||||| Er konnte nur vor für sich selbst gefährlichen Furien bewahrt werden, indem er in jedem Detail seinen eigenen Weg ging. Solo podía evitarse furias peligrosas para él si se le diera su propio camino en cada detalle. 彼は細部に至るまで彼自身の道を与えられることによってのみ、彼自身にとって危険な怒りから守られることができました。 Его можно было удержать от опасной для него ярости только тем, что ему давали все по-своему. Його можна було втримати від небезпечної для нього самого люті, лише давши йому змогу в кожній деталі йти своїм шляхом.

All this was not an uplifting thing to recall, but as the train whirled him through mountain passes and golden plains the man who was "coming alive" began to think in a new way and he thought long and steadily and deeply. |||||振奋人心||||||||旋转|||||||||||||||||||||||||||| |||||||||||||whirled|||||||||||||||||||||||||||| ||||||||згадати|||||||через|||||рівнини|||||||||||||||||||постійно|| All dies war keine erhebende Sache, an die man sich erinnern sollte, aber als der Zug ihn durch Bergpässe und goldene Ebenen wirbelte, begann der Mann, der "lebendig wurde", auf eine neue Art zu denken und dachte lange und stetig und tief nach. 思い出すのは高揚することではありませんでしたが、電車が峠や金色の平原を駆け抜けると、「生き返った」男は新しい考え方をし始め、長く着実に深く考えました。 Все це було не дуже приємно згадувати, але коли потяг проніс його через гірські перевали і золоті рівнини, людина, яка "оживала", почала мислити по-новому, і мислила вона довго, впевнено і глибоко. "Perhaps I have been all wrong for ten years," he said to himself. "Vielleicht habe ich mich seit zehn Jahren geirrt", sagte er sich. "Можливо, я помилявся протягом десяти років", - сказав він собі. "Ten years is a long time. "Zehn Jahre sind eine lange Zeit. "Десять років - це великий термін. It may be too late to do anything—quite too late. Es kann zu spät sein, etwas zu tun - ziemlich zu spät. Може бути надто пізно щось робити - надто пізно. What have I been thinking of!" Woran habe ich gedacht! " ¡En qué he estado pensando! " Про що я тільки не думав!" Of course this was the wrong Magic—to begin by saying "too late." Natürlich war dies die falsche Magie - zunächst "zu spät". Звичайно, це була неправильна магія - починати зі слів "занадто пізно". Even Colin could have told him that. Sogar Colin hätte ihm das sagen können. Навіть Колін міг би йому це сказати. But he knew nothing of Magic—either black or white. Aber er wusste nichts von Magie - weder schwarz noch weiß. Але він нічого не знав про магію - ні чорну, ні білу. This he had yet to learn. Das musste er noch lernen. Esto todavía tenía que aprender. これは彼がまだ学んでいなかった。 Цього йому ще треба було навчитися. He wondered if Susan Sowerby had taken courage and written to him only because the motherly creature had realized that the boy was much worse—was fatally ill. |||||||||||||||母亲般的|||||||||||| ||||||||||||||||||||||||||θανατηφόρα| |||||||||||||||материнська|||||||||||| Er fragte sich, ob Susan Sowerby Mut gefasst und ihm nur geschrieben hatte, weil die mütterliche Kreatur erkannt hatte, dass der Junge viel schlimmer war - tödlich krank. Se preguntó si Susan Sowerby se habría atrevido a escribirle sólo porque la criatura maternal se había dado cuenta de que el niño era mucho peor, estaba fatalmente enfermo. Він подумав, що Сьюзен Соуербі набралася сміливості і написала йому тільки тому, що материнська істота зрозуміла, що хлопчикові набагато гірше - він смертельно хворий. If he had not been under the spell of the curious calmness which had taken possession of him he would have been more wretched than ever. |||||||||||||||||||||||悲惨|| |||||||чарівність|||дослідницька|спокійна атмосфера||||володіння||||||||нещасним|| Wenn er nicht im Bann der merkwürdigen Ruhe gewesen wäre, die ihn in Besitz genommen hatte, wäre er elender als je zuvor gewesen. Si no hubiera estado bajo el hechizo de la curiosa calma que se había apoderado de él, se habría sentido más desdichado que nunca. Если бы он не находился под чарами любопытного спокойствия, которое овладело им, ему было бы еще хуже, чем прежде. Якби він не перебував під чарами дивовижного спокою, що заволодів ним, він був би ще більш нещасним, ніж будь-коли. But the calm had brought a sort of courage and hope with it. |die||||||||||| ||||принесла|||||||| Aber die Ruhe hatte eine Art Mut und Hoffnung mit sich gebracht. Але затишшя принесло з собою якусь відвагу і надію. Instead of giving way to thoughts of the worst he actually found he was trying to believe in better things. Anstatt den Gedanken an das Schlimmste nachzugeben, das er tatsächlich fand, versuchte er an bessere Dinge zu glauben. Замість того, щоб піддаватися думкам про найгірше, він намагався вірити в краще.

"Could it be possible that she sees that I may be able to do him good and control him?" "Könnte es möglich sein, dass sie sieht, dass ich ihm gut tun und ihn kontrollieren kann?" 「私が彼を上手くやって、彼をコントロールすることができるかもしれないと彼女が見ることは可能でしょうか?」 "Чи можливо, щоб вона побачила, що я можу робити йому добро і контролювати його?" he thought. er dachte. "I will go and see her on my way to Misselthwaite." "Ich werde sie auf meinem Weg nach Misselthwaite besuchen." "Я відвідаю її по дорозі до Місселтвейт". But when on his way across the moor he stopped the carriage at the cottage, seven or eight children who were playing about gathered in a group and bobbing seven or eight friendly and polite curtsies told him that their mother had gone to the other side of the moor early in the morning to help a woman who had a new baby. |||||||||||马车||||||||||||||||||||||||行礼||||||||||||||||||||||||||| |||||||||||||||||||||||||||||||||||Verbeugungen||||||||||||||||||||||||||| ||||||||||||||||||||||||||||κουνώντας|||||||curtsies||||||||||||||||||||||||||| ||||||||||||||||||||||||||||кланяючись|||||||||||||||||||||||||||||||||| Aber als er auf dem Weg über das Moor die Kutsche in der Hütte anhielt, versammelten sich sieben oder acht Kinder, die in einer Gruppe herumspielten und sieben oder acht freundliche und höfliche Knicks bewegten, ihm, dass ihre Mutter auf die andere Seite des Hauses gegangen war Machen Sie früh am Morgen fest, um einer Frau zu helfen, die ein neues Baby bekommen hat. Але коли по дорозі через болото він зупинив карету біля котеджу, семеро чи восьмеро дітей, які гралися, зібралися в гурт і, зробивши сім чи вісім дружніх і ввічливих реверансів, повідомили йому, що їхня мама рано вранці пішла на інший бік болота, щоб допомогти жінці, у якої народилася дитина. "Our Dickon," they volunteered, was over at the Manor working in one of the gardens where he went several days each week. |||сказали|||||||||||||||||| "Unser Dickon", meldeten sie sich freiwillig, war im Manor und arbeitete in einem der Gärten, in die er jede Woche mehrere Tage ging. "Наш Дікон, - розповіли вони, - працював у маєтку в одному з садів, куди він ходив по кілька днів щотижня. Mr. Craven looked over the collection of sturdy little bodies and round red-cheeked faces, each one grinning in its own particular way, and he awoke to the fact that they were a healthy likable lot. |||||||结实||||||||||咧嘴笑|||||||||||||||||| ||||||||||||||||||||||||||||||||||sympathische Gruppe| |||||||міцні|||||||||||||||||||||||||||| Mr. Craven sah sich die Ansammlung robuster kleiner Körper und runder rotwangiger Gesichter an, von denen jedes auf seine Weise grinste, und er erwachte zu der Tatsache, dass es sich um eine gesunde, sympathische Menge handelte. Містер Крейвен оглянув колекцію міцних маленьких тіл і круглих червонощоких облич, кожне з яких посміхалося по-своєму, і усвідомив, що вони були здоровою симпатичною компанією. He smiled at their friendly grins and took a golden sovereign from his pocket and gave it to "our 'Lizabeth Ellen" who was the oldest. ||||||||||sovereign coin|||||||||||||| ||||||||||золотий соверен|||||||||||||| Er lächelte über ihr freundliches Grinsen und nahm einen goldenen Herrscher aus seiner Tasche und gab ihn "unserer 'Lizabeth Ellen", die die älteste war. Він посміхнувся їхнім дружнім усмішкам і, діставши з кишені золотий суверен, віддав його "нашій Лізабет Еллен", яка була найстаршою. "If you divide that into eight parts there will be half a crown for each of, you," he said. "Wenn Sie das in acht Teile teilen, gibt es für jeden von Ihnen eine halbe Krone", sagte er. "Si divide eso en ocho partes, habrá media corona para cada uno de ustedes", dijo. "Якщо ви розділите це на вісім частин, то на кожного з вас припаде по півкрони", - сказав він. Then amid grins and chuckles and bobbing of curtsies he drove away, leaving ecstasy and nudging elbows and little jumps of joy behind. |unter||||||||||||||||||||| |серед||||||||||||||підштовхування||||||| ثم وسط ابتسامات ضحكة مكتومة وتمايل الكورتيز ، ابتعد بعيدًا ، تاركًا النشوة والمرفقين والقفزات الصغيرة من الفرح. Dann fuhr er inmitten von Grinsen und Kichern und Knicks von Knicks davon, ließ Ekstase und stupsende Ellbogen und kleine Freudensprünge zurück. Потім під посмішки, сміх і реверанси він поїхав геть, залишивши по собі екстаз, штовхання ліктями і маленькі стрибки радості.

The drive across the wonderfulness of the moor was a soothing thing. Die Fahrt durch das Wunder des Moores war eine beruhigende Sache. Поїздка через дивовижну красу болота заспокоювала. Why did it seem to give him a sense of homecoming which he had been sure he could never feel again—that sense of the beauty of land and sky and purple bloom of distance and a warming of the heart at drawing, nearer to the great old house which had held those of his blood for six hundred years? لماذا يبدو أنه منحه إحساسًا بالعودة إلى الوطن ، وهو ما كان متأكدًا من أنه لن يشعر أبدًا مرة أخرى - هذا الإحساس بجمال الأرض والسماء وازهار المسافة الأرجواني وتدفئة القلب عند الرسم ، بالقرب من القديم العظيم المنزل الذي احتجز دمه لستمائة سنة؟ Warum schien es ihm ein Gefühl der Heimkehr zu geben, von dem er sicher war, dass er es nie wieder fühlen konnte - dieses Gefühl der Schönheit von Land und Himmel und der purpurnen Blüte der Distanz und eine Erwärmung des Herzens beim Zeichnen, näher am großen Alten Haus, das sechshundert Jahre lang sein Blut gehalten hatte? ¿Por qué parecía darle una sensación de regreso a casa que estaba seguro de que nunca volvería a sentir? Esa sensación de la belleza de la tierra y el cielo y la flor púrpura de la distancia y un calentamiento del corazón al dibujar, más cerca del gran viejo casa que había mantenido a los de su sangre durante seiscientos años? 陸と空の美しさ、遠くの紫の花、絵を描くときの心の温かさなど、二度と感じることのできない帰郷の感覚を彼に与えたのはなぜでしょうか。彼の血のものを600年間保持していた家? Чому це дало йому відчуття повернення додому, яке він був упевнений, що більше ніколи не відчує - це відчуття краси землі і неба, фіолетового цвітіння далечіні і тепла на серці, коли він наближався до великого старого будинку, який шістсот років тримав у собі його кров? How he had driven away from it the last time, shuddering to think of its closed rooms and the boy lying in the four-posted bed with the brocaded hangings. ||||||||||颤抖||||||||||||||||||织锦的|帷幕 ||||||||||shivering||||||||||||||||||| ||||||||||тремтячи||||||||||||||||||брокадна|завіси Wie er das letzte Mal davongefahren war und schauderte, als er an die geschlossenen Räume und den Jungen dachte, der mit den brokatierten Behängen im Vierbettbett lag. Як він їхав від нього востаннє, здригаючись від згадки про його зачинені кімнати і хлопчика, що лежав на ліжку з чотирма стовпчиками і парчевими завісами. Was it possible that perhaps he might find him changed a little for the better and that he might overcome his shrinking from him? |||||||||||||||||||||退缩|| |||||||||||||||||||||усунення від нього|| War es möglich, dass er ihn vielleicht ein wenig zum Besseren verändert fand und dass er sein Schrumpfen von ihm überwinden konnte? ¿Era posible que tal vez lo encontrara cambiado un poco para mejor y que pudiera superar su rechazo? Чи можливо, що він побачить, як він трохи змінився на краще, і зможе подолати свою відстороненість від нього? How real that dream had been—how wonderful and clear the voice which called back to him, "In the garden—In the garden!" Wie real war dieser Traum gewesen - wie wunderbar und klar die Stimme, die zu ihm zurückrief: "Im Garten - Im Garten!" Наскільки реальним був цей сон - наскільки чудовим і ясним був голос, який кликав його: "В саду, в саду!" "I will try to find the key," he said. "Ich werde versuchen, den Schlüssel zu finden", sagte er. "I will try to open the door. I must—though I don't know why." Ich muss - obwohl ich nicht weiß warum. " Я мушу, хоча й не знаю, чому". When he arrived at the Manor the servants who received him with the usual ceremony noticed that he looked better and that he did not go to the remote rooms where he usually lived attended by Pitcher. |||||庄园|||||||||仪式||||||||||||||||||||||皮特 ||||||||||||||||||||||||||||||||||begleitet von|| |||||||||зустрічали|||||||||||||||||||||||||у супроводі|| عندما وصل إلى مانور ، لاحظ الموظفون الذين استقبلوه في الحفل المعتاد أنه يبدو أفضل وأنه لم يذهب إلى الغرف النائية حيث كان يعيش عادةً بحضور إبريق. Als er im Manor ankam, bemerkten die Diener, die ihn mit der üblichen Zeremonie empfingen, dass er besser aussah und dass er nicht in die abgelegenen Räume ging, in denen er normalerweise lebte und von Pitcher besucht wurde. Коли він прибув до маєтку, слуги, які прийняли його зі звичною церемонією, помітили, що він виглядає краще і що він не пішов у віддалені кімнати, де зазвичай жив у супроводі Пітчера. He went into the library and sent for Mrs. Medlock. |||||||||梅德洛克 Er ging in die Bibliothek und schickte nach Frau Medlock. She came to him somewhat excited and curious and flustered. |||||||||慌乱不安 |||||||||verwirrt |||||||||flustered Sie kam etwas aufgeregt und neugierig und nervös zu ihm. Вона прийшла до нього трохи схвильована, допитлива і схвильована.

"How is Master Colin, Medlock?" "Wie geht es Master Colin, Medlock?" he inquired. |询问 er erkundigte sich. "Well, sir," Mrs. Medlock answered, "he's—he's different, in a manner of speaking." أجبت السيدة ميدلوك "حسنًا يا سيدي ، إنه مختلف عن طريقة الكلام". "Nun, Sir", antwortete Mrs. Medlock, "er ist - er ist in gewisser Weise anders." "Ну, сер, - відповіла місіс Медлок, - він... він не такий, як усі". "Worse?" "Schlechter?" he suggested. er schlug vor.

Mrs. Medlock really was flushed. ||||脸红 Mrs. Medlock war wirklich gerötet.

"Well, you see, sir," she tried to explain, "neither Dr. Craven, nor the nurse, nor me can exactly make him out." "حسناً ، كما ترى ، سيدي ، حاولت أن تشرح ،" لا يمكن للدكتور كرافن ، ولا الممرضة ، ولا أنا أن أخرجه بالضبط ". "Nun, sehen Sie, Sir", versuchte sie zu erklären, "weder Dr. Craven noch die Krankenschwester noch ich können ihn genau erkennen." "Bueno, ya ve, señor", trató de explicar, "ni el Dr. Craven, ni la enfermera, ni yo podemos distinguirlo exactamente". "Розумієте, сер, - намагалася пояснити вона, - ні доктор Крейвен, ні медсестра, ні я не можемо точно його розгледіти". "Why is that?" "Warum das?" "¿Porqué es eso?" "To tell the truth, sir, Master Colin might be better and he might be changing for the worse. "Um die Wahrheit zu sagen, Sir, Master Colin könnte besser sein und er könnte sich zum Schlechten verändern. "A decir verdad, señor, el Maestro Colin podría estar mejor y podría estar cambiando para peor. "По правді кажучи, сер, майстер Колін може бути кращим, а може змінюватися на гірше. His appetite, sir, is past understanding—and his ways—" |食欲||||||| ||||поза|||| Sein Appetit, Sir, ist jenseits des Verständnisses - und seiner Wege - " Su apetito, señor, es incomprensible, y sus costumbres ... Його апетити, сер, не піддаються розумінню, і його шляхи..." "Has he become more—more peculiar?" |||||奇怪 |||||eigenartig |||||дивний "Ist er mehr - eigentümlicher geworden?" "¿Se ha vuelto más… más peculiar?" "Чи став він більш-більш своєрідним?" her master, asked, knitting his brows anxiously. |||皱眉||| fragte ihr Meister und zog ängstlich die Brauen zusammen. su amo, preguntó, frunciendo el ceño con ansiedad. запитав її господар, стурбовано суплячи брови.

"That's it, sir. "Das ist es, Sir. "Eso es, señor. "Це все, сер. He's growing very peculiar—when you compare him with what he used to be. |||незвичним|||||||||| Er wird sehr eigenartig - wenn man ihn mit dem vergleicht, was er früher war. Він росте дуже своєрідно - якщо порівнювати його з тим, яким він був раніше. He used to eat nothing and then suddenly he began to eat something enormous—and then he stopped again all at once and the meals were sent back just as they used to be. |||||||||||||巨大的|||||||||||||||||||| Er aß nichts und dann fing er plötzlich an, etwas Riesiges zu essen - und dann hörte er auf einmal wieder auf und die Mahlzeiten wurden so zurückgeschickt, wie sie früher waren. Solía no comer nada y luego, de repente, comenzó a comer algo enorme, y luego se detuvo de nuevo de una vez y las comidas fueron devueltas como solían ser. Раніше він нічого не їв, а потім раптом почав з'їдати щось величезне - а потім знову припинив, і їжу відправили назад, як і раніше. You never knew, sir, perhaps, that out of doors he never would let himself be taken. لم تكن تعلم يا سيدي ، ربما ، من الأبواب لم يسمح أبدًا لنفسه أن يُؤخذ. Sie haben vielleicht nie gewusst, dass er sich im Freien niemals nehmen lassen würde. Quizás nunca supiste, señor, que al aire libre nunca se dejaría llevar. おそらく、戸外で彼が自分を連れ去られることは決してないだろうということをあなたは決して知りませんでした。 Ви, мабуть, ніколи не знали, сер, що за двері він ніколи не дасть себе вивести. The things we've gone through to get him to go out in his chair would leave a body trembling like a leaf. ||||||||||||||||||颤抖||| الأشياء التي مررنا بها لحمله على الخروج على كرسيه ستترك جثة ترتجف مثل ورقة. Die Dinge, die wir durchgemacht haben, um ihn dazu zu bringen, auf seinem Stuhl auszugehen, würden einen Körper wie ein Blatt zittern lassen. Las cosas por las que hemos pasado para que saliera en su silla dejarían un cuerpo temblando como una hoja. 彼を椅子に座らせるために私たちが経験したことは、体を葉のように震えさせるでしょう。 Те, через що ми пройшли, щоб змусити його сісти в крісло, змусило б його тіло тремтіти, як листя. He'd throw himself into such a state that Dr. Craven said he couldn't be responsible for forcing him. Er würde sich in einen solchen Zustand versetzen, dass Dr. Craven sagte, er könne nicht dafür verantwortlich sein, ihn zu zwingen. Se arrojaría a tal estado que el Dr. Craven dijo que no podía ser responsable de forzarlo. 彼は、クレイヴン博士が彼を強制する責任はないと言ったような状態に身を投じた。 Він впадав у такий стан, що доктор Крейвен казав, що не може нести відповідальність за те, що змушував його до цього. Well, sir, just without warning—not long after one of his worst tantrums he suddenly insisted on being taken out every day by Miss Mary and Susan Sowerby's boy Dickon that could push his chair. ||||||||||||发脾气|||||||||||||||||||||| Nun, Sir, nur ohne Vorwarnung - nicht lange nach einem seiner schlimmsten Wutanfälle bestand er plötzlich darauf, jeden Tag von Miss Mary und Susan Sowerbys Jungen Dickon herausgenommen zu werden, der seinen Stuhl schieben konnte. Так, сер, просто без попередження - невдовзі після однієї з найгірших своїх істерик він раптом почав наполягати на тому, щоб його щодня вивозив на прогулянки хлопчик міс Мері та Сьюзен Соуербі, Дікон, який міг би штовхати його крісло. He took a fancy to both Miss Mary and Dickon, and Dickon brought his tame animals, and, if you'll credit it, sir, out of doors he will stay from morning until night." |||喜欢||||||迪肯|||||驯服的||||你会||||||||||||| Er||||||||||||||||||||||||||||||| |||симпатія|||||||||||приручені|||||повірите|||||||||||| لقد كان يتوهم كل من الآنسة ماري وديكون ، وأحضر ديكون حيواناته الملقحة ، وإذا كنت ستحقق ذلك يا سيدي ، فسيبقى من الصباح حتى الليل ". Er mochte sowohl Miss Mary als auch Dickon, und Dickon brachte seine zahmen Tiere mit, und wenn Sie es gutschreiben, Sir, wird er von morgens bis abends im Freien bleiben. " Se enamoró tanto de la señorita Mary como de Dickon, y Dickon trajo a sus animales domesticados y, si se lo reconoce, señor, se quedará al aire libre desde la mañana hasta la noche. Він вподобав і міс Мері, і Дікона, а Дікон привів своїх ручних тварин, і, якщо дозволите, сер, на вулиці він не виходить зранку до ночі". "How does he look?" "Wie sieht er aus?" "¿Como luce el?" "Як він виглядає?" was the next question.

"If he took his food natural, sir, you'd think he was putting on flesh—but we're afraid it may be a sort of bloat. |||||||||||||||||||||||胀气 |||||||||||||||||||||||Blähungen |||||||||||||||||||||||swelling or distension |||||||||||||||||||||||набряк "إذا تناول طعامه بشكل طبيعي يا سيدي ، فأنت تظن أنه كان يلبس الجسد - لكننا نخشى أنه قد يكون نوعًا من الانتفاخ. "Wenn er sein Essen natürlich nehmen würde, Sir, würden Sie denken, dass er Fleisch anlegt - aber wir befürchten, dass es eine Art Aufblähung sein könnte. «S'il prenait sa nourriture au naturel, monsieur, vous penseriez qu'il prenait de la chair - mais nous avons peur que ce soit une sorte de ballonnement. "Якби він їв натуральну їжу, сер, можна було б подумати, що він набирався плоті, але ми боїмося, що це може бути щось на кшталт здуття живота. He laughs sometimes in a queer way when he's alone with Miss Mary. |笑声||||||||||| |сміється||||||||||| Er lacht manchmal seltsam, wenn er mit Miss Mary allein ist. Іноді він дивно сміється, коли залишається наодинці з пані Мері. He never used to laugh at all. Er hat nie gelacht. Nunca solía reír en absoluto. Він взагалі ніколи не сміявся. Dr. Craven is coming to see you at once, if you'll allow him. Dr. Craven kommt sofort zu Ihnen, wenn Sie es ihm erlauben. El Dr. Craven vendrá a verte de inmediato, si lo permites. Доктор Крейвен зараз прийде до вас, якщо ви дозволите. He never was as puzzled in his life." Er war noch nie in seinem Leben so verwirrt. " Nunca estuvo tan desconcertado en su vida ". Він ніколи в житті не був таким спантеличеним". "Where is Master Colin now?" ||大师|| Mr. Craven asked.

"In the garden, sir. He's always in the garden—though not a human creature is allowed to go near for fear they'll look at him." |||||||||||||||||他们会||| |||||хоча||||||||||||||| Er ist immer im Garten - obwohl kein menschliches Wesen sich nähern darf, aus Angst, sie könnten ihn ansehen. " Siempre está en el jardín, aunque no se permite que una criatura humana se acerque por miedo a que lo miren. Він завжди в саду - хоча жодній людській істоті не дозволяється наближатися до нього, бо вона боїться, що на нього подивляться". 他总是在花园里——尽管不允许人类靠近,因为怕他们看到他。” Mr. Craven scarcely heard her last words. ||几乎不|||| Mr. Craven hörte kaum ihre letzten Worte.

"In the garden," he said, and after he had sent Mrs. Medlock away he stood and repeated it again and again. trong|||||||||||||||||||| "Im Garten", sagte er, und nachdem er Mrs. Medlock weggeschickt hatte, stand er auf und wiederholte es immer wieder. "У саду", - сказав він і, відіславши місіс Медлок, стояв і повторював це знову і знову. "In the garden!" He had to make an effort to bring himself back to the place he was standing in and when he felt he was on earth again he turned and went out of the room. Er musste sich bemühen, sich an den Ort zurückzubringen, an dem er stand, und als er sich wieder auf der Erde fühlte, drehte er sich um und verließ den Raum. Йому довелося докласти зусиль, щоб повернутися на місце, де він стояв, і коли він відчув, що знову на землі, він повернувся і вийшов з кімнати. He took his way, as Mary had done, through the door in the shrubbery and among the laurels and the fountain beds. |||||||||||||灌木丛||||月桂树|||喷泉| |||||||||||||кущі|||||||| Er ging, wie Mary es getan hatte, durch die Tür im Gebüsch und zwischen den Lorbeeren und den Brunnenbetten. Він пішов, як і Марія, через двері в кущах, серед лаврів і фонтанів. 他也像玛丽一样,穿过灌木丛中的门,穿过月桂树和喷泉花坛。 The fountain was playing now and was encircled by beds of brilliant autumn flowers. |||||||环绕着|||||| Der Brunnen spielte jetzt und war von Beeten mit leuchtenden Herbstblumen umgeben. He crossed the lawn and turned into the Long Walk by the ivied walls. |||草坪|||||||||长满常春藤的| ||||||||||||bức tường có dây leo| Er überquerte den Rasen und bog an den Efeuwänden in den Long Walk ein. Він перетнув галявину і звернув на Довгу алею вздовж обплетених плющем стін. He did not walk quickly, but slowly, and his eyes were on the path. Er ging nicht schnell, sondern langsam und seine Augen waren auf den Weg gerichtet. Він ішов не швидко, а повільно, і його очі були спрямовані на стежку. He felt as if he were being drawn back to the place he had so long forsaken, and he did not know why. |||||||拉回|||||||||被遗弃|||||| ||||||||||||||||verlassen|||||| |||||||тягнувся|||||||||покинув|||||| Er hatte das Gefühl, an den Ort zurückgezogen zu werden, den er so lange verlassen hatte, und er wusste nicht warum. Він відчував, що його тягне назад, у місце, яке він так давно покинув, і він не знав чому. As he drew near to it his step became still more slow. Als er näher kam, wurde sein Schritt noch langsamer. Коли він наближався до неї, його крок ставав дедалі повільнішим. He knew where the door was even though the ivy hung thick over it—but he did not know exactly where it lay—that buried key. |||||||||||||||||不|||||在于||| Er wusste, wo die Tür war, obwohl der Efeu dicht darüber hing - aber er wusste nicht genau, wo sie lag -, dieser vergrabene Schlüssel. Він знав, де знаходяться двері, хоча над ними густо звисав плющ, але не знав, де саме лежить закопаний ключ.

So he stopped and stood still, looking about him, and almost the moment after he had paused he started and listened—asking himself if he were walking in a dream. Also blieb er stehen und blieb stehen, sah sich um, und fast in dem Moment, nachdem er angehalten hatte, fing er an und hörte zu - und fragte sich, ob er in einem Traum wandelte. Тож він зупинився і завмер, дивлячись навколо, і майже одразу після паузи почав прислухатися, запитуючи себе, чи не йде він уві сні.

The ivy hung thick over the door, the key was buried under the shrubs, no human being had passed that portal for ten lonely years—and yet inside the garden there were sounds. ||||||||||埋在|||灌木|||||||门户|||||||||||| |||||||||||||кущах||||||||||||||||||| علق اللبلاب سميكًا على الباب ، وتم دفن المفتاح تحت الشجيرات ، ولم يمر أي إنسان على هذه البوابة لمدة عشر سنوات - ومع ذلك كانت هناك أصوات داخل الحديقة. Der Efeu hing dicht über der Tür, der Schlüssel war unter den Sträuchern vergraben, seit zehn einsamen Jahren hatte kein Mensch dieses Portal passiert - und doch gab es im Garten Geräusche. Над дверима густо звисав плющ, ключ був закопаний під кущами, жодна людина не проходила через цей портал протягом десяти самотніх років - і все ж у саду чулися звуки. They were the sounds of running scuffling feet seeming to chase round and round under the trees, they were strange sounds of lowered suppressed voices—exclamations and smothered joyous cries. ||||||打斗||||||||||||||||||||||| |||||||||||||||||||||||gedämpften|||||| ||||||συρσίματα||||||||||||||||softened|||shouts||suppressed|| ||||||шурхотіння||||||||||||||||приглушених|приглушених||вигуки||приглушені|| لقد كانت أصوات الركض على الأقدام تبدو وكأنها مطاردة مستديرة وجولة تحت الأشجار ، وكانت أصوات غريبة لأصوات مكبوتة منخفضة - صيحات تعجب وصراخ فرح مخنوق. Es waren die Geräusche von rennenden Füßen, die unter den Bäumen herumzujagen schienen, es waren seltsame Geräusche von gedämpften, unterdrückten Stimmen - Ausrufe und erstickte freudige Schreie. Це були звуки біжучих човгаючих ніг, які, здавалося, ганялися попід деревами, це були дивні звуки стишених пригнічених голосів-вигуків і придушених радісних криків. It seemed actually like the laughter of young things, the uncontrollable laughter of children who were trying not to be heard but who in a moment or so—as their excitement mounted—would burst forth. ||||||||||unbändige|||||||||||||||||||||||| ||||||||||||||||||||||||||||||||||вибухнути يبدو في الواقع مثل ضحك الأشياء الصغيرة ، والضحك الذي لا يمكن السيطرة عليه من الأطفال الذين كانوا يحاولون عدم سماع صوتهم ولكن الذين انفجروا في لحظة أو نحو ذلك - مع تصاعد الإثارة -. Es schien tatsächlich wie das Lachen junger Dinge, das unkontrollierbare Lachen von Kindern, die versuchten, nicht gehört zu werden, aber in einem Moment oder so - als ihre Aufregung zunahm - ausbrechen würden. Здавалося, що це був дитячий сміх, нестримний сміх дітей, які намагалися, щоб їх не почули, але за мить, коли їхнє збудження наростатиме, вони вирвуться назовні. What in heaven's name was he dreaming of—what in heaven's name did he hear? Wovon im Namen des Himmels träumte er - was im Namen des Himmels hörte er? 彼は天国の名前で何を夢見ていましたか?天国の名前で彼は何を聞きましたか? Що, в ім'я всього святого, йому снилося, що, в ім'я всього святого, він чув? Was he losing his reason and thinking he heard things which were not for human ears? Verlor er seine Vernunft und dachte, er hätte Dinge gehört, die nicht für menschliche Ohren waren? 彼は理性を失い、人間の耳に合わないことを聞いたと思っていたのでしょうか。 Чи втрачав він розум і думав, що чує речі, які не призначені для людських вух? Was it that the far clear voice had meant? هل كان هذا الصوت واضحًا جدًا؟ War es das, was die weit klare Stimme gemeint hatte? はるかにはっきりとした声が意味していたのでしょうか? Чи це мав на увазі той далекий чистий голос?

And then the moment came, the uncontrollable moment when the sounds forgot to hush themselves. ثم جاءت اللحظة ، تلك اللحظة التي لا يمكن السيطرة عليها عندما نسيت الأصوات الصمت. Und dann kam der Moment, der unkontrollierbare Moment, in dem die Geräusche vergaßen, sich zu beruhigen. А потім настав момент, неконтрольований момент, коли звуки забули замовкнути. The feet ran faster and faster—they were nearing the garden door—there was quick strong young breathing and a wild outbreak of laughing shows which could not be contained—and the door in the wall was flung wide open, the sheet of ivy swinging back, and a boy burst through it at full speed and, without seeing the outsider, dashed almost into his arms. |||||||||||||||||||||||||||||||||||||猛地打开|||||||摇摆|||||冲出||||||||||||||| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||rannte|||| ||||||||||||||||||||||||||||||||двері|||||відчинена|||||||коливалася|||||вибіг|через||||||||||влетів|||| ركضت القدمين بشكل أسرع وأسرع - كانا يقتربان من باب الحديقة - كان هناك تنفس سريع قوي للشباب واندلاع شديد من العروض الضاحكة التي لا يمكن احتواؤها - وكان الباب في الحائط مفتوحًا على مصراعيها ، وكانت ورقة اللبلاب تتأرجح ، فجر صبي بأقصى سرعة ، ودون رؤية الغرباء ، تقريبًا في ذراعيه. Die Füße liefen schneller und schneller - sie näherten sich der Gartentür - es gab schnell starkes, junges Atmen und einen wilden Ausbruch von Lachshows, die nicht eingedämmt werden konnten - und die Tür in der Wand wurde weit aufgerissen, das Efeublatt schwang zurück und ein Junge stürmte mit voller Geschwindigkeit hindurch und rannte, ohne den Außenseiter zu sehen, fast in seine Arme. Ноги бігли все швидше і швидше - вони наближалися до дверей саду - швидке сильне молоде дихання і дикий спалах сміху, який неможливо було стримати - і двері в стіні розчинилися навстіж, лист плюща відхилився, і хлопчик на повній швидкості увірвався в них і, не помітивши чужинця, кинувся майже в його обійми.

Mr. Craven had extended them just in time to save him from falling as a result of his unseeing dash against him, and when he held him away to look at him in amazement at his being there he truly gasped for breath. |||伸出||||||||||||||||冲撞||||||||||||||||||||||| |||простягнув||||||||||||||||помилковий ривок||||||тримав||||||||||||||||| Mr. Craven hatte sie gerade rechtzeitig verlängert, um ihn vor dem Sturz zu bewahren, als er ihn nicht sah, und als er ihn weghielt, um ihn erstaunt anzusehen, dass er dort war, schnappte er wirklich nach Luft. M. Craven les avait prolongés juste à temps pour l'empêcher de tomber à la suite de sa course aveugle contre lui, et quand il le tenait à l'écart pour le regarder avec étonnement de sa présence, il haletait vraiment. Мистер Крейвен протянул их как раз вовремя, чтобы спасти его от падения в результате того, что он, ничего не видя, бросился на него, и когда он отстранил его, чтобы посмотреть на него в изумлении от того, что он там был, он действительно задыхался. Містер Крейвен простягнув їх якраз вчасно, щоб врятувати його від падіння в результаті невидимого кидка на нього, і коли він притримав його, щоб подивитися на нього з подивом від того, що він був поруч, у нього справді перехопило подих.

He was a tall boy and a handsome one. Er war ein großer Junge und ein hübscher. Він був високим і красивим хлопцем. He was glowing with life and his running had sent splendid color leaping to his face. ||||||||||华丽的||跃动||| ||||||||||чудовий||підскакуючи||| Er strahlte vor Leben und sein Laufen hatte eine prächtige Farbe in sein Gesicht gesprungen. Він світився життям, і від його бігу на обличчі розливався чудовий колір. He threw the thick hair back from his forehead and lifted a pair of strange gray eyes—eyes full of boyish laughter and rimmed with black lashes like a fringe. |||||||||||||||||||||||镶边的||||||边缘 |||||||||||||||||||||||||||||fringe |||||||||||||||||||||||обрамлені||||||підборіддя Er warf das dicke Haar von seiner Stirn zurück und hob ein paar seltsame graue Augen - Augen voller jungenhaftem Lachen und mit schwarzen Wimpern wie ein Pony. Він відкинув густе волосся з чола і підняв пару дивних сірих очей - очей, сповнених хлоп'ячого сміху і облямованих чорними віями, як бахромою. It was the eyes which made Mr. Craven gasp for breath. Es waren die Augen, die Mr. Craven nach Luft schnappen ließen. Це були очі, які змусили містера Крейвена затамувати подих. "Who—What? "Хто-що? Who!" WHO!" he stammered. |结结巴巴地说 |заїкнувся stammelte er.

This was not what Colin had expected—this was not what he had planned. Das hatte Colin nicht erwartet - das hatte er nicht geplant. Це було не те, чого очікував Колін - не те, що він планував. He had never thought of such a meeting. Er hatte noch nie an ein solches Treffen gedacht. Nunca había pensado en una reunión así. Він ніколи не думав про таку зустріч. And yet to come dashing out—winning a race—perhaps it was even better. ||||冲出来||||||||| ||||herausstürzen||||||||| ||||καταπληκτικός||||||||| ||||стрімко||||||||| Und doch war es noch besser, ein Rennen zu gewinnen. Y, sin embargo, salir corriendo, ganar una carrera, tal vez fuera incluso mejor. І все ж таки, виграти перегони - можливо, це було навіть краще. He drew himself up to his very tallest. |підняв|||||| Er richtete sich zu seinem größten auf. Se irguió hasta su punto más alto. Він намалював себе на весь зріст. Mary, who had been running with him and had dashed through the door too, believed that he managed to make himself look taller than he had ever looked before—inches taller. |||||||||влетіла||||||||||||||||||||| Mary, die mit ihm gerannt war und auch durch die Tür gerannt war, glaubte, dass er es geschafft hatte, größer auszusehen, als er jemals zuvor ausgesehen hatte - Zentimeter größer. Мері, яка бігла з ним і теж вбігла в двері, повірила, що йому вдалося зробити себе вищим, ніж він коли-небудь виглядав, - на кілька дюймів вищим.

"Father," he said, "I'm Colin. "Vater", sagte er, "ich bin Colin. "Отче, - сказав він, - я Колін. You can't believe it. Du kannst es nicht glauben. I scarcely can myself. |几乎不|| |ледве|| Ich kann mich kaum. Yo mismo apenas puedo. Я сам ледве можу. I'm Colin." Like Mrs. Medlock, he did not understand what his father meant when he said hurriedly: ||||||||||||||поспішаючи Wie Frau Medlock verstand er nicht, was sein Vater meinte, als er hastig sagte: Як і місіс Медлок, він не розумів, що мав на увазі батько, коли говорив поспіхом:

"In the garden! In the garden!" "Yes," hurried on Colin. "نعم" ، سارع على كولن. "Ja", eilte Colin zu. "Так, - поквапився Колін. "It was the garden that did it—and Mary and Dickon and the creatures—and the Magic. "Es war der Garten, der es tat - und Mary und Dickon und die Kreaturen - und die Magie. "Це зробив сад - і Мері, і Дікон, і істоти, і магія. No one knows. Niemand weiß. Nadie sabe. Ніхто не знає. We kept it to tell you when you came. Wir haben es behalten, um Ihnen zu sagen, wann Sie gekommen sind. Lo guardamos para decirte cuándo viniste. Ми зберегли його, щоб сказати тобі, коли ти прийдеш. I'm well, I can beat Mary in a race. Mir geht es gut, ich kann Mary in einem Rennen schlagen. Я в порядку, я можу обігнати Мері на перегонах. I'm going to be an athlete." Ich werde ein Athlet sein. " Я збираюся стати спортсменом". He said it all so like a healthy boy—his face flushed, his words tumbling over each other in his eagerness—that Mr. Craven's soul shook with unbelieving joy. ||||||||||||||翻滚||||||热切|||||||| ||||||||||||||перекочувалися||||||прагнення|||||||| Er sagte alles so wie ein gesunder Junge - sein Gesicht war gerötet, seine Worte fielen in seinem Eifer übereinander -, dass Mr. Cravens Seele vor ungläubiger Freude zitterte. Він говорив все це, як здоровий хлопчик - його обличчя розчервонілося, слова падали одне на одного від нетерпіння, - що душа містера Крейвена затремтіла від неймовірної радості. Colin put out his hand and laid it on his father's arm. Colin streckte seine Hand aus und legte sie auf den Arm seines Vaters. Colin extendió la mano y la puso sobre el brazo de su padre. Колін простягнув руку і поклав її на руку батька. "Aren't you glad, Father?" "Bist du nicht froh, Vater?" "Хіба ви не раді, отче?" he ended. er endete. закінчив він. "Aren't you glad? "Bist du nicht froh? I'm going to live forever and ever and ever!" Ich werde für immer und ewig leben! " Я буду жити вічно, вічно, вічно!" Mr. Craven put his hands on both the boy's shoulders and held him still. Mr. Craven legte seine Hände auf beide Schultern des Jungen und hielt ihn still. Містер Крейвен поклав руки на обидва плеча хлопчика і тримав його нерухомо. He knew he dared not even try to speak for a moment. |||敢于|||||||| Er wusste, dass er es nicht einmal wagte, einen Moment lang zu sprechen. Він знав, що не сміє навіть спробувати заговорити хоча б на мить.

"Take me into the garden, my boy," he said at last. "Bring mich in den Garten, mein Junge", sagte er schließlich. "Llévame al jardín, muchacho", dijo al fin. "Відведи мене в сад, мій хлопчику", - сказав він нарешті. "And tell me all about it." "Und erzähl mir alles darüber." And so they led him in. Und so führten sie ihn hinein. Y así lo llevaron adentro. І вони завели його всередину.

The place was a wilderness of autumn gold and purple and violet blue and flaming scarlet and on every side were sheaves of late lilies standing together—lilies which were white or white and ruby. |||||||||||||||猩红||||||束|||百合||||||||||红宝石 the|||||||||||||||||||||||||||||||||| |||||||||||||||||||||пачки||||||||||||| Der Ort war eine Wildnis aus Herbstgold und Purpur und Violettblau und flammendem Scharlach, und auf jeder Seite standen Garben von späten Lilien zusammen - Lilien, die weiß oder weiß und rubinrot waren. Це була пустеля осіннього золота і пурпуру, фіолетової синяви і полум'яного багрянцю, а з усіх боків стояли снопи пізніх лілій - білих або біло-рубінових. He remembered well when the first of them had been planted that just at this season of the year their late glories should reveal themselves. |||||||||||||||||||||荣耀||| |||||||||||||||||||||glories||| Er erinnerte sich gut daran, als der erste von ihnen gepflanzt worden war, dass sich gerade zu dieser Jahreszeit ihre späten Herrlichkeiten zeigen sollten. Він добре пам'ятав, коли висаджував перші з них, що саме в цю пору року має проявитися їхня пізня слава. Late roses climbed and hung and clustered and the sunshine deepening the hue of the yellowing trees made one feel that one, stood in an embowered temple of gold. ||||||成群的|||||||||||||||||||被树荫覆盖|庙宇|| |||||||||||||||||||||||||surrounded by foliage||| ||||звисали||згрупувалися|||||||||||||||||||||| وارتفعت الورود في وقت متأخر وتعلقت وتجمعت ، وأشعة الشمس تعميق هوى الأشجار الصفراء جعل المرء يشعر أنه واحد ، وقفت في معبد من الذهب مزروع. Späte Rosen kletterten und hingen und sammelten sich, und der Sonnenschein, der den Farbton der vergilbten Bäume vertiefte, ließ einen fühlen, der in einem eingebetteten Tempel aus Gold stand. Las rosas tardías trepaban, colgaban y se agrupaban, y la luz del sol, que intensificaba el tono de los árboles amarillentos, hacía que uno sintiera que estaba en un templo de oro adornado. Поздние розы поднимались, свисали и громоздились, а солнечный свет, усиливающий оттенок пожелтевших деревьев, создавал ощущение, что человек стоит в украшенном золотом храме. Пізні троянди піднімалися, звисали і кущилися, а сонячне світло, що поглиблювало відтінок жовтіючих дерев, створювало відчуття, що ти стоїш у золотому храмі, вкритому золотом. The newcomer stood silent just as the children had done when they came into its grayness. |||||||||||||||灰色 Der Neuankömmling schwieg genau wie die Kinder, als sie grau wurden. Новоприбулий стояв мовчки, так само, як і діти, коли потрапляли в його сірість. He looked round and round. Er sah sich um. Він озирався на всі боки.

"I thought it would be dead," he said. "Ich dachte, es wäre tot", sagte er. "Я думав, що він буде мертвий", - сказав він. "Mary thought so at first," said Colin. "Mary dachte es zuerst", sagte Colin. "Мері спочатку так і думала, - каже Колін. "But it came alive." "Aber es wurde lebendig." "Але вона ожила". Then they sat down under their tree—all but Colin, who wanted to stand while he told the story. Dann setzten sie sich unter ihren Baum - alle außer Colin, der stehen wollte, während er die Geschichte erzählte. Потім вони сіли під деревом - всі, крім Коліна, який хотів стояти, поки він розповідав історію.

It was the strangest thing he had ever heard, Archibald Craven thought, as it was poured forth in headlong boy fashion. |||||||||阿奇博尔德||||||倾泻而出||||| ||||||||||||||||||headlong|| |||||||||||подумав Арчибальд Крейвен||||виливалося|виливалося||нестримно|| Es war das Seltsamste, was er jemals gehört hatte, dachte Archibald Craven, als es auf kopflose Jungenmode ausgegossen wurde. Арчибальд Крейвен подумав, що це була найдивніша річ, яку він коли-небудь чув, оскільки вона була викладена в хлоп'ячій хлоп'ячій манері. Mystery and Magic and wild creatures, the weird midnight meeting—the coming of the spring—the passion of insulted pride which had dragged the young Rajah to his feet to defy old Ben Weatherstaff to his face. ||||||||||||||||||||||拖拽|||||||||||天气管理员||| ||||||||||||||||||потоптаної гордості||||||||||||кинути виклик|||||| الغموض والسحر والمخلوقات الوحشية ، اجتماع منتصف الليل الغريب - مجيء الربيع - شغف الكبرياء المهان الذي جر الشاب رجا إلى قدميه لتحدي بن وسترستاف القديم على وجهه. Geheimnis und Magie und wilde Kreaturen, das seltsame Mitternachtstreffen - das Kommen des Frühlings - die Leidenschaft des beleidigten Stolzes, der den jungen Rajah auf die Füße gezogen hatte, um dem alten Ben Weatherstaff ins Gesicht zu trotzen. Таємниця і магія та дикі створіння, дивна опівнічна зустріч - прихід весни - пристрасть ображеної гордості, яка підняла молодого раджу на ноги, щоб кинути виклик старому Бену Везерстаффу в обличчя. The odd companionship, the play acting, the great secret so carefully kept. الرفقة الغريبة ، مسرحية التمثيل ، السر العظيم أبقى بعناية فائقة. Die seltsame Kameradschaft, das Schauspiel, das große Geheimnis, das so sorgfältig gehütet wurde. Дивне товариство, гра акторів, велика таємниця, яку так ретельно зберігали. The listener laughed until tears came into his eyes and sometimes tears came into his eyes when he was not laughing. Der Zuhörer lachte, bis Tränen in seine Augen kamen und manchmal Tränen in seine Augen kamen, wenn er nicht lachte. Слухач сміявся до сліз, а іноді сльози наверталися на очі, коли він не сміявся. The Athlete, the Lecturer, the Scientific Discoverer was a laughable, lovable, healthy young human thing. ||||||||||симпатичний|||| Der Athlet, der Dozent, der wissenschaftliche Entdecker war ein lächerliches, liebenswertes, gesundes junges menschliches Ding. Спортсмен, лектор, науковий першовідкривач був смішною, милою, здоровою молодою людиною.

"Now," he said at the end of the story, "it need not be a secret any more. "Jetzt", sagte er am Ende der Geschichte, "muss es kein Geheimnis mehr sein. "Тепер, - сказав він наприкінці розповіді, - це більше не повинно бути таємницею. I dare say it will frighten them nearly into fits when they see me—but I am never going to get into the chair again. |||||||майже||припадків||||||||||||||| Ich wage zu sagen, es wird sie fast in Anfälle erschrecken, wenn sie mich sehen - aber ich werde nie wieder auf den Stuhl steigen. Смію стверджувати, що коли вони побачать мене, то налякаються мало не до нестями - але я більше ніколи не сяду в це крісло. I shall walk back with you, Father—to the house." Ich werde mit dir zurückgehen, Vater - zum Haus. " Я повернуся з тобою, Отче, до дому". Ben Weatherstaff's duties rarely took him away from the gardens, but on this occasion he made an excuse to carry some vegetables to the kitchen and being invited into the servants' hall by Mrs. Medlock to drink a glass of beer he was on the spot—as he had hoped to be—when the most dramatic event Misselthwaite Manor had seen during the present generation actually took place. |||||||||||||||||вибачення|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| نادراً ما أخرجته واجبات Ben Weatherstaff من الحدائق ، لكن في هذه المناسبة ، اعتذر عن حمل بعض الخضروات إلى المطبخ ودعته السيدة ميدلوك إلى قاعة الخدم لشرب كوب من البيرة كان على الفور - كما كان يأمل أن يكون - عندما حدث بالفعل الحدث الأكثر دراماتيكية الذي شهده ميسيلثويت مانور خلال الجيل الحالي. Ben Weatherstaffs Pflichten führten ihn selten aus den Gärten, aber bei dieser Gelegenheit entschuldigte er sich, etwas Gemüse in die Küche zu tragen, und wurde von Frau Medlock in die Dienerhalle eingeladen, um ein Glas Bier zu trinken, das er vor Ort war - wie er gehofft hatte - als das dramatischste Ereignis, das Misselthwaite Manor in der heutigen Generation gesehen hatte, tatsächlich stattfand. ベンウェザースタッフの職務が彼を庭から連れ去ることはめったにありませんでしたが、この機会に彼は野菜を台所に運ぶ言い訳をし、メドロック夫人から使用人のホールに招待されてその場でビールを飲みました。彼が望んでいたように—現在の世代の間にミセルスウェイトマナーが見た最も劇的なイベントが実際に起こったとき。 Обов'язки Бена Везерстафа рідко забирали його з саду, але цього разу він вигадав причину, щоб віднести овочі на кухню, і на запрошення місіс Медлок до зали для прислуги випити келих пива він опинився на місці - як він і сподівався - коли відбулася найдраматичніша подія, яку бачив маєток Місселтвейт за життя нинішнього покоління. One of the windows looking upon the courtyard gave also a glimpse of the lawn. ||||||||||||||γκαζόν |||||||||||вид на||| أعطت واحدة من النوافذ تطل على الفناء أيضا لمحة من العشب. Eines der Fenster mit Blick auf den Innenhof gab auch einen Blick auf den Rasen. Одне з вікон, що виходило на подвір'я, також давало змогу побачити галявину. Mrs. Medlock, knowing Ben had come from the gardens, hoped that he might have caught sight of his master and even by chance of his meeting with Master Colin. Mrs. Medlock, die wusste, dass Ben aus den Gärten gekommen war, hoffte, dass er seinen Meister gesehen hatte und sogar zufällig sein Treffen mit Meister Colin. Місіс Медлок, знаючи, що Бен прийшов з саду, сподівалася, що він міг бачити свого господаря і навіть випадково побачити його зустріч з майстром Коліном.

"Did you see either of them, Weatherstaff?" "Hast du einen von ihnen gesehen, Weatherstaff?" she asked.

Ben took his beer-mug from his mouth and wiped his lips with the back of his hand. Ben nahm seinen Bierkrug aus dem Mund und wischte sich mit dem Handrücken über die Lippen. Бен відняв пивний кухоль від рота і витер губи тильною стороною долоні.

"Aye, that I did," he answered with a shrewdly significant air. ||||||||досвідчено|| "Ja, das habe ich", antwortete er mit einer klug bedeutungsvollen Miene. "Так, саме так", - відповів він з прозорливою поважністю. "Both of them?" "Beide?" "Обидва?" suggested Mrs. Medlock. schlug Frau Medlock vor. запропонувала місіс Медлок.

"Both of 'em," returned Ben Weatherstaff. "Thank ye kindly, ma'am, I could sup up another mug of it." ||||||попити||||| "Vielen Dank, Ma'am, ich könnte noch einen Becher davon auffüllen." "Дуже дякую, пані, я б випив ще один кухоль". "Together?" "Zusammen?" said Mrs. Medlock, hastily overfilling his beer-mug in her excitement. |||поспішно|||||||захоплення sagte Frau Medlock, seinen Bierkrug in ihrer Aufregung hastig überfüllend. сказала місіс Медлок, поспіхом наповнюючи його пивний кухоль від хвилювання.

"Together, ma'am," and Ben gulped down half of his new mug at one gulp. "Zusammen, Ma'am", und Ben schluckte die Hälfte seines neuen Bechers auf einmal. "Разом, мем", - і Бен одним ковтком випив половину свого нового кухля. "Where was Master Colin? "Wo war Meister Colin? "Де був майстер Колін? How did he look? Wie sah er aus? Як він виглядав? What did they say to each other?" Was haben sie sich gesagt? " Що вони сказали один одному?" "I didna' hear that," said Ben, "along o' only bein' on th' stepladder lookin, over th' wall. ||||||||||||драбина-степ ladder|||| "Ich habe das nicht gehört", sagte Ben, "nur auf der Trittleiter über der Mauer. "Я цього не чув, - сказав Бен, - я просто стояв на драбині і дивився на стіну. But I'll tell thee this. Aber ich werde dir das sagen. Але ось що я тобі скажу. There's been things goin' on outside as you house people knows nowt about. Draußen ist etwas los, wie Sie wissen, von dem die Leute jetzt nichts wissen. На вулиці відбуваються речі, про які у вашому домі ніхто не знає. An' what tha'll find out tha'll find out soon." Und was du herausfinden wirst, wirst du bald herausfinden. " А що з'ясується, з'ясується незабаром". And it was not two minutes before he swallowed the last of his beer and waved his mug solemnly toward the window which took in through the shrubbery a piece of the lawn. |||||||||||||||||||||||||||灌木丛||||| ||||||||проковтнув||||||||||урочисто|||||||через||||||| Und es dauerte keine zwei Minuten, bis er den letzten Rest seines Bieres schluckte und seinen Becher feierlich zum Fenster schwenkte, das durch das Gebüsch ein Stück Rasen aufnahm. І не минуло й двох хвилин, як він проковтнув останню порцію пива і урочисто махнув кухлем у бік вікна, за яким крізь чагарники проглядався шматок газону.

"Look there," he said, "if tha's curious. |||||你| "Schau mal", sagte er, "wenn das neugierig ist. "Поглянь туди, - сказав він, - якщо тобі цікаво. Look what's comin' across th' grass." ||coming||| Schau, was über das Gras kommt. " Поглянь, що там на траві." When Mrs. Medlock looked she threw up her hands and gave a little shriek and every man and woman servant within hearing bolted across the servants' hall and stood looking through the window with their eyes almost starting out of their heads. |||||||||||||尖叫|||||||||冲||||||||||||||||||| |||||||||||||крик|||||||в межах чути|чути|||||||||||||||||||| Als Mrs. Medlock hinschaute, warf sie ihre Hände hoch und stieß einen kleinen Schrei aus, und jeder hörbare Mann und jede hörbare Dienerin schoss durch die Dienerhalle und stand da und schaute durch das Fenster, wobei ihre Augen fast aus ihren Köpfen herausfingen. Коли місіс Медлок подивилася, вона сплеснула руками і трохи скрикнула, а всі слуги, які були в межах чутності, побігли через залу для слуг і стояли, дивлячись у вікно, з очима, що ледь не вилазили з голів. Across the lawn came the Master of Misselthwaite and he looked as many of them had never seen him. عبر الحشيش جاء سيد ميسيلثويت وبدا أن كثيرين منهم لم يروه قط. Über den Rasen kam der Meister von Misselthwaite und er sah aus, als hätten viele von ihnen ihn nie gesehen. Через галявину вийшов Магістр Місселтвейт, і виглядав він так, як багато хто з них ніколи не бачив. And by his, side with his head up in the air and his eyes full of laughter walked as strongly and steadily as any boy in Yorkshire—Master Colin. ومن جانبه ، سار جنبًا إلى جنب مع رأسه في الهواء وعيناه ممتلئة بالضحك ، بقوة وثبات مثل أي صبي في يوركشاير — Master Colin. Und an seiner Seite ging er mit erhobenem Kopf und lachenden Augen so stark und stetig wie jeder Junge in Yorkshire - Master Colin. А поруч з ним, з піднятою головою і повними сміху очима, йшов такий же сильний і впевнений, як і будь-який хлопчик в Йоркширі - Майстер Колін.