Байки Леонiда Глiбова, Ясла

Ясла Nursery

Був на селі козак Кирило Яловець, Щасливий, дякуючи долі: Хазяйство добре мав і повний гаманець, Всього було доволі; І ще одно він щастя мав — Розумну жінку бог послав; Без неї чоловік — неначе блин без масла, Як примовляє кум Гордій. There was a Cossack Kyrylo Yalovets in the village, Happy, thanking fate: He had a good household and a full wallet, Everything was enough; And he had one more happiness - God sent an intelligent woman; Without her, a man is like a pancake without butter, as the best man Gordius says. Köyde bir Kazak Kirill Yalovets vardı, Kader sayesinde mutluydu: İyi bir evi ve dolu bir cüzdanı vardı, Her şey yeterliydi; Ve mutlu olması için bir şey daha vardı - Tanrı akıllı bir kadın gönderdi; Onsuz bir adam tereyağı olmayan bir krep gibidir, Vaftiz babası Gordy'nin dediği gibi. От заходився раз Кирило мій Плести у хаті ясла. Bir gün Cyril'im evde bir beşik örmeye başladı. На що, на що,— на се дотепний був, Ще і лози червоної добув, Щоб виплітать уперемежку І на краях зробить мережку. Tüm bunları yapabilecek kadar zekiydi ve ayrıca kırmızı sarmaşıkları bir araya getirip kenarlarına bir ağ ördü. Радіє він — плете, Не думає про те, Що ясла будуть на півхати — Такі, що й в двері не пропхати. Він, може б, так і не робив, Та хтось із-за угла мішком його прибив. — От ясла втяв! Таких ніхто не має! Чи так? — у жінки він питає. А Мотря каже:— Так то так, Та тільки з хати як? — Кирило засміявсь:— Ми знайдемо дорогу! Покличем кума на підмогу.— А жінка знов йому:— Торох! Як по стіні горох… Ти ж роздивися — ясла на півхати! Куди ж їх винести? Стіну рубати? — І справді — кинулись нести,— Бодай було б і не плести,— Ніяк не вилізуть із хати! Прийшлося ясла розбирати, У клуню однести І наново плести.

Роби розумно, кажуть люде, Не так, як робить Яловець, Міркуй про те, що з того буде, Який кінець.