×

Vi använder kakor för att göra LingQ bättre. Genom att besöka sajten, godkänner du vår cookie-policy.

image

Старший боярин, Розділ другий, 2

Розділ другий, 2

— Чи панночка дома? — спиталася тітка Горпина.

— Дома... Тільки що, мабуть, сплять, — відповіла наймичка, — бо вони з неділі виходять заміж, то вже щодня мають досить мороки, аби натомитися. Та сідайте на ослін, поки замну і довідаюся, чи встали.

— Якої ж це такої мороки вони мають? — спиталася знов тітка Горпина, сідаючи на ослін.

— Та ось, учора цілий день викладали всякі свої убрання та приміряли до себе, то знов скидали і прикрашалися у всякі золоті та срібні цяцьки. Та все прибігали до мене й питалися: чи гарне і чи все оте добро їм до лиця. Але останній раз плигнули до мене в ліжко під ковдру і давай мене штовхати у бік кулаками та питатися, чи я знаю, як то воно замужем, і чи може дівчина враз умерти від отієї несподіванки, що кождий хлопець преться з нею туди, куди й не треба, неначе дурний.

— Ти таке накидаєш своїй панні, яке ніколи не буває жодній дівчині до шмиги.

— Я не раз чула від самого батюшки, що все, що правда, то не гріх. А втім, якби це друга жінка, а не ви, я не розказувала б цього ніколи.

— А чим же це я у тебе заробила такої ласки?

— Та чим? Тим, що панна Варка убігли до мене серед ночі і стали розпитуватися, а який у вас небіж, чи гарний, чи високий, чи чорнявий, і чи дуже швидко бігає, і чи може подужати діда Гарбуза. Та як зареготять, та як ухоплять мене в обійми та й давай мене цілувати як навіжені. А я й питаюся: що це таке з вами? Чи не понюхали часом смаленого хвоста в кнура? А вони кажуть: "Гірше. Я хочу добре навчитися цілуватися, щоб молодий мій не вигнав від себе на другий день по шлюбі".

— І чого б то вони так розпитувалися? Хіба вони не бачили ніколи Гордія, чи що?

— Та панночки ж не було у нас підряд хто його знає й скільки років. Вони ж училися в Полтаві. А літом жили в Сердегівці. І, Боже, як мені їх шкода було вчора, бо після реготів та дурощів вони почали так гірко плакати, неначе на похороні рідної матері. Та все питалися крізь хлипи та плачі: "Скажи мені, моя голубко, що таке щастя? Може, воно це є удача, а нещастя — то помилка?" І що я могла їм говорити, коли мені здається, що якби я у такому ходила та таке пила та їла, як вони, то була б щаслива. І через те я тільки дихала та мовчала і нарешті доміркувалася сказати: "Підіть до баби Гамарнички, нехай поворожить". І панночка далі й не витримали коло мене бути. Схопилися і, обтрусюючися, крикнули: "Господи, яка ж ти страшна дурепа! Просто хоч і не кажи нічого". І після цього знов нагнулися до мене й зашептали боляче-боляче: "А все-таки я одружуся з Харлампієм Пронем. І скажу, аби він покликав у старші бояри Гордія Лундика. А щодо ворожки, то я вже була в неї. А до тебе в ліжко ніколи, ніколи не приходитиму".

І я оце і зараз, мнучи сало, сама собі гадаю: чого вони так дивовижно промовили останні слова, неначе хтось їм може стояти на заваді до шлюбу, чи що?

А далі Дунька, таке було наймення наймиччине, спиталася:

— А навіщо вам здалася панночка?

— Та мені тільки треба, щоб хтось батюшці сказав, що Гордій прийде дякувати за сердечну опіку аж через тиждень, бо я хочу його трохи відживити, аби не мав вигляду якогось ченця чи скрипиці. Та й обіпрати треба. І щоб батюшка на нього не гнівалися за те, що я буду всьому призводниця.

— Це таке, що я скажу і батюшці... і... і... Та панночці цього можна й не знати. Ви не турбуйтеся, я все скажу, — запевнила наймичка тітку Горпину, яка встала кажучи:

— Треба йти додому... Незабаром і "Достойно" задзвонять, а до церкви вже трохи пізно. Оставайся здорова...Не забудь же.

І вийшла.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

Розділ другий, 2 Section two, 2

— Чи панночка дома? |the lady| — Is the lady at home? — спиталася тітка Горпина. asked|| — Aunty Horpina asked.

— Дома... Тільки що, мабуть, сплять, — відповіла наймичка, — бо вони з неділі виходять заміж, то вже щодня мають досить мороки, аби натомитися. ||||||the hired girl||||||||||||||get tired — At home... They are probably just sleeping, — replied the maid, — because they are getting married on Sunday, so they have enough trouble every day to be tired. Та сідайте на ослін, поки замну і довідаюся, чи встали. |||||I sit||I will find out||they got up So sit down on the stool while I finish and find out if they have gotten up.

— Якої ж це такої мороки вони мають? What sort of trouble are they having? — спиталася знов тітка Горпина, сідаючи на ослін. Aunt Horpina asked again as she sat down on the stool.

— Та ось, учора цілий день викладали всякі свої убрання та приміряли до себе, то знов скидали і прикрашалися у всякі золоті та срібні цяцьки. |||||they were laying out|||outfits||tried on|||||||adorned themselves|||||silver|trinkets — Well, yesterday we spent the whole day trying on various outfits and then taking them off and adorning ourselves with all sorts of gold and silver trinkets. Та все прибігали до мене й питалися: чи гарне і чи все оте добро їм до лиця. ||kept running||||asked|||||||||| But they kept running to me and asking whether it looked nice and if all those things suited them. Але останній раз плигнули до мене в ліжко під ковдру і давай мене штовхати у бік кулаками та питатися, чи я знаю, як то воно замужем, і чи може дівчина враз умерти від отієї несподіванки, що кождий хлопець преться з нею туди, куди й не треба, неначе дурний. |||jumped||||||||||push|||||ask|||||||being married||||||||that|||every||wants to go||||||||| But the last time they jumped into my bed under the blanket and started pushing me in the side with their fists and asking if I knew what it was like to be married, and whether a girl could suddenly die from the shock that every boy rushes with her to places where it isn't needed, as if they were foolish.

— Ти таке накидаєш своїй панні, яке ніколи не буває жодній дівчині до шмиги. ||you throw||lady||||||||шмиги — You throw such things at your lady that have never happened to any girl before.

— Я не раз чула від самого батюшки, що все, що правда, то не гріх. ||||||the priest||||||| — I have often heard from the very priest that everything that is true is not a sin. А втім, якби це друга жінка, а не ви, я не розказувала б цього ніколи. But in any case, if it were another woman and not you, I would never have told this.

— А чим же це я у тебе заробила такої ласки? |||||||earned||favor — And how did I earn such favor from you?

— Та чим? — Well, how? Тим, що панна Варка убігли до мене серед ночі і стали розпитуватися, а який у вас небіж, чи гарний, чи високий, чи чорнявий, і чи дуже швидко бігає, і чи може подужати діда Гарбуза. ||Miss|Miss Varka|ran|||in the middle of||||asking about|||||nephew||||||dark-haired|||||||||overcome||Pumpkin By the fact that Miss Varka ran to me in the middle of the night and started asking questions, like what kind of nephew do you have, is he handsome, is he tall, is he dark-haired, and can he run very fast, and can he overpower Grandpa Pumpkin. Та як зареготять, та як ухоплять мене в обійми та й давай мене цілувати як навіжені. ||they laugh|||grab||||||||||crazy And how they laugh, and how they grab me in their arms and start kissing me like crazy. А я й питаюся: що це таке з вами? |||I ask||||| And I ask: what is wrong with you? Чи не понюхали часом смаленого хвоста в кнура? ||smelled||smoked|||boar Have you perhaps smelled the burnt tail of a boar? А вони кажуть: "Гірше. And they say: "Worse. Я хочу добре навчитися цілуватися, щоб молодий мій не вигнав від себе на другий день по шлюбі". ||||kissing||||||||||||marriage I want to learn how to kiss well, so my young man doesn't send me away the very next day after the wedding".

— І чого б то вони так розпитувалися? ||||||were asking — And why were they asking so many questions? Хіба вони не бачили ніколи Гордія, чи що? |||||Gordy|| Haven't they ever seen Hordiy, or what?

— Та панночки ж не було у нас підряд хто його знає й скільки років. |||||||in a row|||||| Well, we didn't have any young ladies around, who knows how many years. Вони ж училися в Полтаві. ||||Poltava They studied in Poltava. А літом жили в Сердегівці. ||||in Serdihivka And in the summer, they lived in Serdegiivka. І, Боже, як мені їх шкода було вчора, бо після реготів та дурощів вони почали так гірко плакати, неначе на похороні рідної матері. ||||||||||laughter||||||||||the funeral|| And, God, how sorry I felt for them yesterday, because after the laughter and foolishness, they began to cry so bitterly, as if at the funeral of their own mother. Та все питалися крізь хлипи та плачі: "Скажи мені, моя голубко, що таке щастя? ||||sobs||||||||| But they kept asking through their sobs and cries: "Tell me, my dove, what is happiness?" Може, воно це є удача, а нещастя — то помилка?" Maybe it is luck, and misfortune is a mistake?" І що я могла їм говорити, коли мені здається, що якби я у такому ходила та таке пила та їла, як вони, то була б щаслива. And what could I say to them when it seems to me that if I walked like that and drank and ate like them, I would be happy. І через те я тільки дихала та мовчала і нарешті доміркувалася сказати: "Підіть до баби Гамарнички, нехай поворожить". |||||was breathing|||||thought||go|||Grandma Gamarnychka||do some fortune-telling And because of that, I only breathed and was silent, and finally thought to say: "Go to Baba Hamarnichka, let her do a fortune-telling." І панночка далі й не витримали коло мене бути. |||||withstood||| And the young lady could not stand being around me any longer. Схопилися і, обтрусюючися, крикнули: "Господи, яка ж ти страшна дурепа! They grabbed||shaking off|shouted||||||fool They grabbed each other and, shaking, shouted: "Lord, what a terrible fool you are!" Просто хоч і не кажи нічого". Just don't say anything at all." І після цього знов нагнулися до мене й зашептали боляче-боляче: "А все-таки я одружуся з Харлампієм Пронем. ||||they leaned||||whispered|||||||||Harlampiy Pronem|Pronem And after that, they bent down to me again and whispered painfully: "But still, I will marry Kharlampiy Pronen." І скажу, аби він покликав у старші бояри Гордія Лундика. |||||||||Lundik the Elder And I will say, so that he calls the senior boyars Hordiy Lunyday. А щодо ворожки, то я вже була в неї. ||fortune-telling|||||| As for the fortune-teller, I have already been to her. А до тебе в ліжко ніколи, ніколи не приходитиму". ||||||||I will come And I will never, ever come to your bed.

І я оце і зараз, мнучи сало, сама собі гадаю: чого вони так дивовижно промовили останні слова, неначе хтось їм може стояти на заваді до шлюбу, чи що? |||||squeezing||||||||amazing|spoke|||||||||obstacle|||| And here I am now, chewing on the fat, thinking to myself: why did they pronounce the last words so remarkably, as if someone could stand in the way of their marriage, or what?

А далі Дунька, таке було наймення наймиччине, спиталася: ||Dunya|||name|the hired girl's| And then Dunya, that was the name of the maid, asked:

— А навіщо вам здалася панночка? |||seemed to you| — And why do you need the young lady?

— Та мені тільки треба, щоб хтось батюшці сказав, що Гордій прийде дякувати за сердечну опіку аж через тиждень, бо я хочу його трохи відживити, аби не мав вигляду якогось ченця чи скрипиці. ||||||to the priest|||||||||||||||||revive him||||||monk||a hermit I just need someone to tell the priest that Hordiy will come to thank him for the heartfelt care in a week, because I want to revive him a little so he doesn’t look like some monk or hermit. Та й обіпрати треба. ||to lean| And also to freshen him up. І щоб батюшка на нього не гнівалися за те, що я буду всьому призводниця. ||father||||be angry|||||||the cause And for the priest not to be angry with him for the fact that I will be the one directing everything.

— Це таке, що я скажу і батюшці... і... і... Та панночці цього можна й не знати. ||||||the priest||||the young lady||||| — This is something that I will tell the priest… and… and… The young lady doesn’t need to know this. Ви не турбуйтеся, я все скажу, — запевнила наймичка тітку Горпину, яка встала кажучи: ||||||||auntie|Aunt Horpyna||| Don’t worry, I will say everything, — assured the maid to Aunt Gorpina, who stood up saying:

— Треба йти додому... Незабаром і "Достойно" задзвонять, а до церкви вже трохи пізно. |||||Dostoyno|will ring|||||| — We need to go home… Soon they will ring the "Dostoyno", and it’s already a bit late for church. Оставайся здорова...Не забудь же. stay|||| Stay healthy... Don't forget.

І вийшла. And she left.